Документ № 111192760

Справа № 991/3960/23

Провадження 1-кс/991/3982/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2023 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваної ОСОБА_4 та її захисника - адвоката ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_5, яка діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_4, на повідомлення про підозру у кримінальному провадженні №62022000000000144 від 13.03.2022, подану в порядку ст.303 КПК України,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшла скарга адвоката ОСОБА_5, яка діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_4, на повідомлення про підозру у кримінальному провадженні №62022000000000144 від 13.03.2022.

У поданій скарзі зазначені наступні обставини.

Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62022000000000144 від 13.03.2022 за підозрою колишнього генерального директора державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» (надалі - ДП «Укрпатент», Підприємство) ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, головного бухгалтера бухгалтерської служби ДП «Укрпатент» ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.5 ст.191 КК України, колишньої виконуючої обов`язки державного секретаря Міністерства економіки України (надалі - Міністерства) ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.5 ст.191 КК України, голови правління благодійної організації «Подих милосердя» ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 ч.5 ст.191, ч.3 ст.209КК України.

Як зауважує захисник, ОСОБА_4 підозрюється у пособництві у вчиненні розтрати ОСОБА_6 майна ДП «Укрпатент», через погодження значного грошового зобов`язання, яке перебувало в його віданні, шляхом зловживання ОСОБА_6 своїм службовим становищем, за попередньою змовою із ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

Проте на думку захисника, за час здійснення досудового розслідування сторона обвинувачення не встановила та не довела наявність змови між ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 та поряд з цим не довела яким чином ОСОБА_4 здійснювала пособництво у вчиненні злочину, натомість виконання ОСОБА_4 її прямих службових повноважень, органом досудового розслідування розцінюється як пособництво у вчиненні злочину.

Як зазначено в повідомленні про підозру: «У період часу з травня по 15 червня 2022 року, більш точну дату та час досудовим розслідуванням не встановлено, генеральний директор державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» ОСОБА_6, діючи з прямим умислом на розтрату грошових коштів підприємства, які перебували у його віданні, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, та бажаючи їх настання, всупереч державним інтересам у вигляді ефективного використання державного майна і отримання прибутку від діяльності Підприємства, шляхом зловживання своїм службовим становищем, з корисливим мотивом та метою, у співучасті з виконувачем обов`язків державного секретаря Міністерства економіки України ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, головним бухгалтером бухгалтерської служби ДП «Укрпатент» ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, головою правління благодійної організації «Подих милосердя» ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4, та іншими невстановленими особами, перебуваючи на території міста Києва, вчинив розтрату грошових коштів ДП «Укрпатент» на суму 250 991 939,68 грн (двісті п 'ятдесят мільйонів дев`ятсот дев`яносто одна тисяча дев`ятсот тридцять дев`ять гривень шістдесят вісім копійок), на користь благодійної організації «Подих милосердя»...« ОСОБА_6, розуміючи неспроможність одноособово реалізувати свій злочинний умисел, у невстановлені досудовим розслідуванням дату, час та місці, але не пізніше 07.06.2022, вступив у попередню змову з виконувачем обов`язків державного секретаря Міністерства економіки України ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, головним бухгалтером бухгалтерської служби ДП «Укрпатент» ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, головою правління благодійної організації «Подих милосердя» ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4, та іншими невстановленими особами, з якими розробили злочинний план для розтрати грошових коштів Підприємства в особливо великих розмірах та створення легітимного вигляду їх перерахування на користь благодійної організації «Подих милосердя», розподіливши між собою ролі».

Сторона захисту зазначила, що детективами не встановлено коли саме мала місце та чи взагалі мала місце змова між ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та невстановленими особами на розтрату грошових коштів ДП «Укрпатент». У той же час як зауважує захисник, у письмовому повідомлення про підозру від 03.11.2022 чи інших процесуальних документах сторони обвинувачення не міститься доказів чи відомостей, що між підозрюваними ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 до 30.052022 відбувся обмін інформацією щодо незаконного заволодіння 250млн.грн. державних коштів та не зазначено коли і при яких обставинах мала місце зустріч, листування чи телефонні розмови між ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_6, в яких оговорювалася роль останніх, погоджувався спільний намір або було зафіксовано обмін інформацією, який свідчить про те, що кожному підозрюваному було очевидно, що вони діють спільно з метою розтрати (заволодіння) грошових коштів ДП «Укрпатент», які перебували у віданні ОСОБА_6 . Поряд з цим захисник наголосила, що ОСОБА_4 взагалі не знайома із ОСОБА_8, а обізнаність ОСОБА_4 про існування ОСОБА_7 зумовлена лиш тим, що остання обіймала посаду головного бухгалтера в ДП «Укрпатернт» та за підписом останньої до Міністерства економіки України надходили документи, які опрацьовувалися та підписувалися, в тому числі і ОСОБА_4 . Вказане, як зазначає адвокат, спростовує твердження сторони обвинувачення про наявність змови між ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 . На підтвердження відсутності попередньої злочинної змови також свідчать показання свідків - працівників Міністерства економіки України та ДП «Укрпатент», зокрема показання свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10, які є працівниками Міністерства економіки України та зазначили про те, що за сталою практикою, документи від БО «Подих Милосердя» та ДП «Укрпатент» могли бути залишені працівниками профільного департаменту для ОСОБА_4 в її приймальній. А досліджений мобільний телефон ОСОБА_4, де наявне її приватне спілкування, не містить відомостей щодо спільних зустрічей, листування чи будь-якого приватного спілкування в ході якого ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 могли узгодити свої дії та розподілити ролі задля досягнення спільного наміру, спрямованого на розтрату майна ДП «Укрпатент».

Щодо доводів сторони обвинувачення про те, що ОСОБА_6 з метою реалізації злочинного умислу направив проект листа ОСОБА_4 на її електронну пошту для вивчення та необхідності редагування перед направленням його до Міністерства економіки України, захисник зауважила, що за результатом огляду електронної пошти ОСОБА_4 було встановлено, що вказаний лист нею не відкривався та прочитаний не був, тобто вона не була обізнана з його змістом, окрім того вказаною електронною поштовою скринькою користувалися і інші працівники Міністерства, що вказує на відсутність змови між учасниками.

Поряд з цим захисник зазначила, що до службових повноважень ОСОБА_4 входило погодження значних господарських зобов`язань, тому в її діях відсутні ознаки пособництва, так як вказані дії є її прямими обов`язками. Окрім того, перед наданням згоди ДП «Укрпатент» на вчинення значного господарського зобов`язання, серед документів, які були надані ОСОБА_4 на підпис, був наявний лист від Міністерства оборони України стосовно необхідності закупівлі балістичних жилетів для потреб військових, з огляду на наявність такого листа ОСОБА_4 вважала, що така ініціатива виходила в тому числі і від Міністерства оборони України, а зважаючи на введення в Україні правового режиму воєнного стану, Міністерство економіки України було зобов`язане організувати та забезпечити виконання законодавства у сфері оборони, сприяти ЗСУ у виконанні ними завдань, здійснювати їх належне забезпечення за напрямками діяльності, а ОСОБА_4 як державний секретар Міністерства економіки України, була відповідальна за організацію роботи Міністерства.

Захисник додала, що відповідно до п.п.4.5, 5.1 Статуту ДП «Укрпатент» підприємство має право в порядку, встановленому законодавством, укладати правочини та договори згідно із законодавством. Водночас Цивільний кодекс України передбачає такий вид правочинів як пожертва. За такого, погодивши значне господарське зобов`язання ДП «Укрпатент», ОСОБА_4 виконувала завдання щодо забезпечення поставки ЗСУ продукції, виконання робіт, надання послуг, що не передбачені державними контрактами з оборонних закупівель, тому наявність супровідного листа від ДП «Укрпатент» про намір вчинити правочин та проект самого правочину - договору про пожертву, були достатніми для погодження вчинення державним підприємством значного господарського зобов`язання, оскільки чинне законодавство не вимагало надання інших документів, до того ж не існувало об`єктивних причин для відмови у погодженні такого значного зобов`язання. На підтвердження своїх доводів, захисником надано документи, отримані стороною захисту в порядку тимчасового доступу до документів, які знаходяться у Міністерстві економіки України, а саме до документів за період з 01.09.2021 по 31.08.2022, які надходили до Міністерства на погодження від інших суб`єктів господарювання державного сектору економіки, предметом яких було погодження правочинів, надання згоди на вчинення значного господарського правочину в яких сума перевищує 1 млн грн. Аналіз таких документів вказує на те, що для погодження значного господарського зобов`язання суб`єкт господарювання надсилав до Міністерства економіки України супровідний лист та проект правочину, який і підлягав погодженню. Поряд з цим захисник наголосила на тому, що супровідні листи у вже погоджених значних господарських зобов`язаннях, що надходили до Міністерства економіки України не містять відмітки про їх реєстрацію, повністю спростовує домисли сторони обвинувачення щодо змови через те, що документи від ДП «Укрпатент» офіційно не надходили до Міністерства.

З приводу гербової печатки захисник зазначила, що ОСОБА_4 дійсно її брала для проставлення на документах щодо видачі ліцензій на експорт контрольованих речовин. Захисник зауважила, що інкримінована ОСОБА_4 підозра зводиться до перекручування слідством обставин виконання ОСОБА_4 своїх службових обов`язків та як наслідок сторона обвинувачення зазначає про вчинення ОСОБА_4 пособництва у вчиненні злочину. Водночас захист зауважує, що мотив на незаконне збагачення і мета досягнення незаконних наслідків не доведені сукупністю доказів, оскільки вони відсутні в матеріалах провадження.

Сторона захисту зазначила, що ОСОБА_4 жодного відношення до пособництва у розтраті грошових коштів не має, у останньої відсутня мета і мотив на здійснення пособництва та злочину в цілому, а обставини скасування арештів із предмету злочину, тобто грошових коштів та пасивна поведінка слідства протягом 1 року та 2 місяців, небажання відшукання предмету злочину, свідчить про склад кримінального правопорушення в діях інших осіб, а не ОСОБА_4 .

На підставі вищевикладеного захисник просила слідчого суддю:

-складене, підписане і вручене слідчим в особливо важливих справах другого відділу управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями, головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_11, погоджене прокурором другого відділу першого управління процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_12 03 листопада 2022 року письмове повідомлення ОСОБА_4 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 27 ч.5 ст.191 КК України у кримінальному провадженні №62022000000000144 від 13.03.2022 - скасувати;

-зобов`язати уповноважену посадову особу Офісу Генерального прокурора вчинити дії щодо виключення з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні №62022000000000144 від 13.03.2022 відомостей про дату та час повідомлення ОСОБА_4 03.11.2022 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.5 ст.191 КК України.

У судовому засіданні підозрювана ОСОБА_4 та її захисник - адвокат ОСОБА_5 скаргу на повідомлення про підозру підтримали в повному обсязі та просили задовольнити, з викладених в ній підстав.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні проти задоволення скарги заперечував, просив відмовити в її задоволенні, зазначив, що повідомлена ОСОБА_4 підозра повністю відповідає встановленим обставинам, дії ОСОБА_4 кваліфіковані як пособництво у розтраті чужого майна, яке перебувало у відданні службової особи, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах, тобто за ч.5 ст.27 ч.5 ст.191 КК України. Вважав, що відсутні підстави для скасування повідомлення про підозру від 03.11.2022 у кримінальному провадженні №62022000000000144 від 13.03.2022.

Заслухавши позиції учасників, дослідивши скаргу з доданими до неї матеріалами, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Із матеріалів наданих сторонами, слідчий суддя встановив, що у кримінальному провадженні №62022000000000144 від 13.03.2022, 03.11.2022 ст. слідчий в особливо важливих справах другого відділу управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_13 за погодженням із прокурором другого відділу першого управління процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_14, повідомив ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, про те, що вона підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.5 ст.191 КК України.

На думку захисника вказане повідомлення про підозру ОСОБА_4 є незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

Захисником наголошено, що у змісті повідомлення про підозру від 03.11.2022 відсутні чітко зафіксовані фактичні обставини події, підтверджені доказами, які вказують на наявність ознак вчинення пособництва у розтраті чужого майна, яке перебувало у відданні службової особи, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах. В той же час відсутні докази на підтвердження існування попередньої змови із ОСОБА_7, ОСОБА_8 та відповідно самим ОСОБА_6 . Окрім того захисником зауважено, що мотив на незаконне збагачення і мета досягнення незаконних наслідків не доведені сукупністю доказів та взагалі стороною обвинувачення не вчиняються дії щодо відшукання предмету кримінального правопорушення, а саме грошових коштів у розмірі 250 млн. грн. Усі вищевказані обставини, на думку сторони захисту, виключають в діяннях ОСОБА_4 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.5 ст.191 КК України, натомість виконання ОСОБА_4 її службових повноважень органом досудового розслідування розцінюється як пособництво у вчиненні злочину.

Право на оскарження повідомлення про підозру на досудовому провадженні передбачено п.10 ч.1 ст.303 КПК України. При цьому, із такою скаргою підозрюваний чи його захисник можуть звернутися після спливу двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом.

Підстави для повідомлення особі про підозру, процедура та строки вручення повідомлення про підозру та вимоги щодо оформлення повідомлення про підозру врегульовані Главою 22 КПК України.

Так відповідно до п.3 ч.1 ст.276 КПК України повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, зокрема, у випадку, наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Відповідно до ст.277 КПК України письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором. Повідомлення має містити такі відомості: прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; зміст підозри; правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; права підозрюваного; підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.

Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч.1 ст.278 КПК України).

Водночас КПК України не містить положень, якими б були визначені підстави для скасування повідомлення про підозру.

Проте з огляду на вищенаведені норми при розгляді скарги на повідомлення про підозру перевірці підлягають: існування визначених підстав для повідомлення особі про підозру; дотримання вимог КПК України щодо оформлення повідомлення про підозру; дотримання вимог щодо строків та порядку вручення повідомлення про підозру.

Водночас, відповідно до ч.3 ст.26 КПК України слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.

Згідно із ч.ч.1,2 ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Як зазначалося вище, скарга на повідомлення про підозру у вчиненні злочину може бути подана, зокрема, підозрюваним та його захисником після спливу двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом ( п.10 ч.1 ст.303 КПК України).

Оскаржуване повідомлення про підозру складене 03.11.2022. Із скаргою на повідомлення про підозру захисник ОСОБА_5 звернулася до суду 04.05.2023.

На момент звернення до суду із скаргою та на момент її розгляду кримінальне провадження не закрите, обвинувальний акт до суду не передано.

Отже, скаргу подано після спливу двох місяців, що відповідає вимогам, встановленим п.10 ч.1 ст.303 КПК України.

Стандарт «достатніх підстав (доказів) для підозри» є нижчим ніж стандарт «обґрунтованої підозри». Для цілей повідомлення особі про підозру він передбачає наявність доказів, які лише об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) і вони є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування для висунення обвинувачення або спростування такої підозри.

У зв`язку із цим слідчий суддя під час розгляду скарги вирішує питання про доведеність тих обставин, на які посилається сторона захисту у скарзі, та чи можуть бути такі обставини підставою для висновку про недостатність доказів для повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.27 ч.5 ст.191 КК України.

Захисник стверджує, що в матеріалах відсутні докази на підтвердження попередньої змови між ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Поряд з цим захисник наголосила, що до службових повноважень ОСОБА_4 входило погодження значних господарських зобов`язань. Окрім того, перед наданням згоди ДП «Укрпатент» на вчинення значного господарського зобов`язання, серед документів, які були надані ОСОБА_4 на підпис був наявний лист від Міністерства оборони України стосовно необхідності закупівлі балістичних жилетів для потреб військових, з огляду на наявність такого листа ОСОБА_4 вважала, що така ініціатива виходила і від Міністерства оборони України, а зважаючи на введення в Україні правового режиму воєнного стану, Міністерство економіки України було зобов`язане організувати та забезпечити виконання законодавства у сфері оборони, сприяти ЗСУ у виконанні ними завдань, здійснювати їх належне забезпечення за напрямками діяльності, а ОСОБА_4 як державний секретар Міністерства була відповідальна за організацію роботи Міністерства. В той же час відповідно до п.п.4.5., 5.1. Статуту ДП «Укрпатент» підприємство має право в порядку встановленому законодавством укладати правочини та договори згідно із законодавством, поряд з цим Цивільний кодекс України передбачає такий вид правочинів як пожертва, за такого, погодивши ДП «Укрпатент» значне господарське зобов`язання, ОСОБА_4 виконувала завдання щодо забезпечення поставки ЗСУ продукції, виконання робіт, надання послуг, що не передбачені державними контрактами з оборонних закупівель, тому наявність супровідного листа від ДП «Укрпатент» про намір вчинити правочин та проект самого правочину - договору про пожертву були достатньою підставою для надання погодження державному підприємству та вчинення значного господарського зобов`язання, оскільки чинне законодавство не вимагало надання інших документів, до того ж не існувало об`єктивних причин для відмови у погодженні такого значного зобов`язання.

Однак такі доводи сторони захисту щодо відсутності в діях ОСОБА_4 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.5 ст.191 КК України, оскільки до Міністерства економіки України були подані всі необхідні документи для надання погодження на вчинення державним підприємством значного господарського зобов`язання, тому ОСОБА_15 надала згоду на вчинення значного господарського зобов`язання, а саме договору пожертви, що узгоджується із Статутом ДП «Укрпатент», не приймаються слідчим суддею до уваги, з огляду на те, що дійсно, відповідно до п.4.5., 5.1. Статуту ДП «Укрпатент» підприємство має право в порядку встановленому законодавством укладати правочини та договори згідно із законодавством, проте ДП «Укрпатент» не може бути благодійником у розумінні положень Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації», окрім того кошти ДП «Укрпатент» мають використовуватися виключно для забезпечення розвитку та функціонування державної системи правової охорони інтелектуальної власності. За такого досить сумнівними є доводи про можливість ДП «Укрпатент» укладати такий вид правочинів як пожертва, з огляду на можливість використання коштів підприємства виключно для забезпечення розвитку та функціонування державної системи правової охорони інтелектуальної власності.

Згідно із вимогами ст.73-2 Господарського кодексу України значним господарським зобов`язанням державного унітарного підприємства визнається господарське зобов`язання, що вчиняється державним унітарним підприємством, якщо ринкова вартість майна, робіт, послуг, що є його предметом, становить 10 і більше відсотків вартості активів державного унітарного підприємства, за даними останньої річної звітності.

Варте уваги і те, що державне підприємство «Український інститут інтелектуальної власності» належить до сфери управління Мінекономіки, згідно законодавчих актів та Статуту веде поточні рахунки, використання коштів за якими має здійснювати відповідно до кошторису Підприємства та виключно для фінансування видатків на його утримання, реалізації мети та напрямів діяльності Підприємства, визначених Статутом та законами у сфері інтелектуальної власності. Поряд з цим кошти, отримані ним за дії, пов`язані з охороною прав на об`єкти інтелектуальної власності, мають цільове призначення і мають використовуватися виключно для забезпечення розвитку та функціонування державної системи правової охорони інтелектуальної власності відповідно до кошторису Підприємства, який має затверджувати Мінекономіки. На підставі кошторису має складати фінансовий план та надавати його на затвердження до Мінекономіки.

Таким чином твердження сторони захисту щодо можливості надання вказаним державним підприємством благодійної допомоги у вигляді пожертви є вочевидь необгрунтованими, з огляду на мету та напрями діяльності такого державного підприємства та норми законодавчого регулювання його діяльності, що не може тлумачитися неоднозначно.

В той же час значне господарське зобов`язання державним підприємством може бути укладене виключно за погодженням із Міністерством економіки України, тим більше, що вказане зобов`язання мало наслідком змінення фінансового плану державного підприємства на 2022 рік, згідно з яким передбачені витрати в розмірі 250 991 939,68 грн на фінансування благодійної допомоги, тож за такого твердження захисника про відсутність ознак пособництва у діях ОСОБА_4 та остання просто виконувала свої службові повноваження, є малоймовірними.

Не заслуговують на увагу і доводи захисника щодо відсутності можливості у ОСОБА_4 відмовити у погодженні такого значного зобов`язання, за наявності всіх необхідних документів, оскільки безумовно ОСОБА_4, як службова особа у разі надходження пакету документів, мала їх розглянути та за результатом такого розгляду прийняти рішення про погодження чи відмову в такому погодженні, прямого обов`язку погоджувати всі значні господарські зобов`язання, що надійшли до Міністерства, серед посадових обов`язків державного секретаря не встановлено.

Вартий уваги і факт знаходження печатки у ОСОБА_4 саме в період з 06.06.2022 по 07.06.2022, що не може свідчити про випадковість, як про це зазначає захисник, а навпаки має ознаки вчинення завчасно спланованих послідовних дій учасників.

Твердження захисника на те, що ОСОБА_4 дійсно її брала, проте для проставлення на документах щодо видачі ліцензій на експорт контрольованих речовин (озоноруйнівних речовин та фторованих парникових газів) є досить сумнівними, з огляду на відсутність доказів на підтвердження нагальної необхідності видачі ліцензій саме 07.06.2022. Навпаки матеріали, надані захисником свідчать про відсутність необхідності проставляти гербову печатку на ліцензіях саме 07.06.2022, з огляду на те, що заступник Міністра економіки України ОСОБА_16, який займається питаннями ліцензійної діяльності, в той час був відсутній певний період на роботі, у зв`язку з чим було прийнято рішення дочекатись його, оскільки підписання таких документів відноситься до його повноважень. Вказані пояснення зафіксовані у протоколі одночасного допиту ОСОБА_4 та ОСОБА_17 від 10.04.2023. Окрім того з пояснень ОСОБА_17 вбачається, що доручення взяти гербову печатку ОСОБА_4 він не давав, це була суто її ініціатива, що підтвердила сама ОСОБА_4 в ході вказаного допиту. Поряд з цим ОСОБА_17 зазначив, що нікому не надавав доручення готувати ліцензії за його підписом, до того ж він ніколи не обговорював із ОСОБА_4 питання проставлення печаток на ліцензіях. Окрім того він не пам`ятає такого, щоб ОСОБА_4 до його кабінету приносила виготовлені ліцензії з пропозицією підписати їх. Зауважив, що питання ліцензійної діяльності до його обов`язків не відносились, однак він періодично заміняв заступника Міністра ОСОБА_16, який займався цими питаннями.

Окрім наведеного захисником не надано доказів на підтвердження видачі ліцензій, підготовлених ОСОБА_4, саме в період з 06.06.2022 по 07.06.2022.

До того ж доводи захисту щодо того, що підозрювана взагалі не спілкувалась із ОСОБА_6 із питань перерахування грошових коштів як благодійної допомоги та підпису документів - є сумнівними, з огляду на наявність на електронній поштовій скриньці ОСОБА_4 відправлення від ОСОБА_6 із проектом листа. Поряд з цим твердження сторони захисту, що ОСОБА_4 про вказаний лист не знала та його не відкривала в контексті досліджуваних обставин не є визначальними, за умови самого факту надіслання такого листа у досліджуваний період між особами, які є наразі учасниками в даному провадженні.

Стосовно доводів сторони захисту про відсутність попередньої домовленості з іншими учасниками слід зазначити те, що з обставин кримінального провадження вбачається, що розтрата грошових коштів державного підприємства у особливо великих розмірах потребувала задіяння певного кола посадових осіб, з відведенням кожному відповідної ролі у вчиненні, згідно його службових чи посадових можливостей, так зокрема: особи, у віданні якої перебувало майно (предмет розтрати); особи, яка забезпечила видимість законності здійснення пожертви державним підприємством; особи, яка уповноважена на здійснення перерахунків державним підприємством; особи, яка може отримати предмет розтрати на рахунки підконтрольних підприємств та в подальшому спрямувати їх за домовленістю учасників.

Наведене свідчить про попередню домовленість, охоплену єдиним умислом та розподіл ролей між учасниками та відповідно про неможливість реалізації такого плану без будь-кого із наведених суб`єктів, з огляду на необхідний обсяг посадових обов`язків.

Більшість заперечень сторони захисту щодо повідомленої ОСОБА_4 підозри зводиться до того, що слідством перекручені обставини виконання ОСОБА_4 своїх службових обов`язків. Поряд з цим захисником надані матеріали, отримані в ході тимчасового доступу до документів, які знаходяться у Міністерстві економіки України, а саме до документів за період з 01.9.2021 по 31.08.2022, які надходили до Міністерства на погодження від інших суб`єктів господарювання державного сектору економіки, предметом яких було погодження правочинів, надання згоди на вчинення значного господарського правочину в яких сума перевищує 1 млн грн.

Захисник зауважила, що аналіз вказаних документів підтверджує доводи сторони захисту про те, що для погодження значного господарського зобов`язання суб`єкт господарювання надсилав до Міністерства економіки України лише супровідний лист та проект правочину, який підлягає погодженню. Вказані обставини, на думку захисника, стверджують факт здійснення ОСОБА_4 прямих посадових обов`язків щодо погодження значного господарського зобов`язання, які є законними та не мають жодного відношення до вчинення злочину, який їй інкримінується.

Слідчий суддя, дослідивши надані захисником документи, отримані нею в ході тимчасового доступу до документів, які перебувають у володінні Міністерства економіки України, встановив, що за погодженням укладення такого правочину як пожертва звернулось лише ДП «Укрпатент», обставини якого наразі досліджуються в рамках даного кримінального провадження.

У той же час до Міністерства економіки України за погодженням на вчинення державними підприємствами значного господарського зобов`язання звертались, зокрема:

- ДП «Миколаївський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» щодо укладення договору на виконання метрологічних послуг і повірки, калібрування засобів вимірювальної техніки;

- ДП «Поліграфічний комбінат «Україна» щодо укладення договору на поставку бланків документів (персоналізованих) «Паспорт громадянина України для виїзду за кордон з безконтактним електронним чіпом»;

- Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» щодо укладення договору та додаткових угод до нього на поставку спирту на внутрішній ринок;

- ДП «Полтавський регіональний науково-технічний центр стандартизацій, метрології та специфікації» щодо укладення договору про надання метрологічних послуг (повірка, позачергова повірка, експертна повірка засобів вимірювальної техніки);

- ДП «Державний інститут по проектуванню підприємств гірничорудної промисловості «Кривбаспроект» щодо укладення договору про розробку «Робочого проекту відвального господарства кар`єру ПрАТ «ЦГЗК»;

- ДП «Чернігівський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» щодо укладення договору на повірку законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебуває в експлуатації, виконання роботи з калібрування устаткування, інших видів метрологічних послуг;

- ДП «Тернопільстандартметрологія» щодо укладення договору стосовно надання послуги з технічного огляду та випробування, метрологічні послуги;

- АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» щодо укладення додаткової угоди до Кредитного договору між АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» та Експортно-імпортним банком Китаю щодо продовження терміну дії Кредитного договору та встановлення процентної ставки 3%, призупинення періоду виплати основної суми кредиту, встановлення графіку погашення заборгованості за кредитом (прим. у вказаному Кредитному договорі АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» є Позичальником);

- ДП «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації та сертифікації» щодо укладення договору на надання послуги з технічного огляду та випробування, метрологічні послуги, та інші.

Із аналізу встановлено, що вказані державні підприємства звертались до Міністерства за погодженням значних господарських зобов`язань, зокрема укладення договорів, які мали пряме відношення до забезпечення діяльності таких державних підприємств, а саме стосувались виконання робіт з повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, робіт з калібрування устаткування, інших видів метрологічних послуг; поставку бланків документів; поставку спирту на внутрішній ринок; розробку «Робочого проекту відвального господарства кар`єру ПрАТ «ЦГЗК», тощо. Тобто вказані договори прямо стосувались забезпечення діяльності державного підприємства, в той же час із наданих захисником документів не встановленого жодного факту погодження проекту договору про здійснення пожертви державним підприємством.

У той же час слушними є доводи захисника стосовно неповного встановлення обставин перерахування та відшукання грошових коштів у розмірі 250 млн. грн., які є предметом даного кримінального правопорушення.

У ході досудового розслідування встановлено, що на виконання значного господарського зобов`язання (договору про пожертву, укладеного між ДП «Укрпатент» та БО «Подих Милосердя») у період з 09.06.2022 по 15.06.2022 з рахунку ДП «Укрпатент» в АТ «Укрексімбанк» на рахунок БО «Подих милосердя» в ПуАТ «КБ «АКОРДБАНК» здійснено 5 транзакцій по безготівковому перерахуванню коштів на загальну суму 250 991 939,68 грн в якості благодійних внесків, сприяння обороноздатності та мобілізаційної готовності країни, захисту населення у надзвичайних ситуаціях воєнного стану. Однак, вказані грошові кошти не було використано за їх цільовим призначенням, та у період з 10.06.2022 по 20.06.2022 з рахунку БО «Подих милосердя» в ПуАТ «КБ «АКОРДБАНК» на рахунок ТОВ «Торговий дім «Золоте Руно» в АБ «Укргазбанк» здійснено транзакції по безготівковому перерахунку таких коштів на загальну суму 250 991 065,85 грн.

В подальшому, як встановлено органом досудового розслідування, ТОВ «Золоте Руно» отримані грошові кошти перерахувало кількома транзакціями на рахунки: ТОВ «Вендедор» (код ЄДРПОУ 43018299), ТОВ «Юкас Петроліум» (кодЄДРПОУ 44230614), ТОВ «М Бізнес Груп» (код ЄДРПОУ 39400911), ТОВ «Вилар Опт» (код ЄДРПОУ 44324906), ТОВ «Торговий Дім «Мірана» (ЄДРПОУ 41814559), ТОВ «Рейнтайм» (код 44489546), ТОВ «Сантехмакс Україна» (код ЄДРПОУ 44359111), ТОВ «Семіді» (код ЄДРПОУ 44780643), ТОВ «Укравтопреміум» (код ЄДРПОУ 41935345), ТОВ «Техбуд Системи» (код ЄДРПОУ 43599419), ТОВ «Сантехпроджект» (код ЄДРПОУ 44259015), ТОВ «Торговий дім «Ліндо» (код ЄДРПОУ 44512915), ТОВ «Лілія-Тигрі» (код ЄДРПОУ 41540397), ТОВ «ГОС ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 38621211), ТОВ «Приватум» (код 39281143).

У вересні 2022 року ухвалами Печерського районного суду м. Києва було накладено арешт на рахунки вищевказаних підприємств, на яких перебували грошові кошти на загальну суму 250 991 065,85 грн. та однак протягом місяця такі арешти були скасовані за відповідними ухвалами цим же судом. Прокурор про час та місце судових засідань був повідомлений належним чином, однак у кожній судовій справі подав клопотання про розгляд клопотань про скасування арештів без його участі.

На даний час органом досудового розслідування вчиняються дії спрямовані на відшукання предмету кримінального правопорушення, а саме грошових коштів у розмірі 250 млн. грн.

Поряд з цим вартим уваги є той факт, що під час розгляду клопотань про скасування арешту майна, представником усіх 10 підприємств була адвокат ОСОБА_18, яка одночасно здійснює захист одного з підозрюваних в даному кримінальному провадженні, а саме директора БО «Подих милосердя» ОСОБА_8, що не може вказувати на випадковість.

Досить незрозуміла і позиція Офісу Генерального прокурора щодо розгляду клопотання про скасування арештів, накладених на грошові кошти з підстави забезпечення збереження речового доказу, які до того ж є предметом вчинення злочину, що виразилась в тому, що прокурор у кримінальному провадженні - заступник начальника відділу з нагляду за слідчими ДБР ОСОБА_19, будучи повідомленим про розгляд клопотань про скасування арештів, на такий розгляд не з`явився, до суду подав заяву про розгляд справи без його участі та в той же час не повідомив суд про факт зміни підслідності у кримінальному провадженні, визначеної за детективами Національного антикорупційного бюро України.

Вказані обставини підлягають з`ясуванню в ході здійснення досудового розслідування даного кримінального провадження, а предмет розтрати - грошові кошти державного підприємства у сумі 250 млн.грн. віднайденню, з метою встановлення вигодонабувачів та з`ясування кола осіб, задіяних у злочинній схемі.

Водночас, надані слідчому судді для огляду матеріали не спростовують того факту, що мали місце події, про які зазначено в повідомленні про підозру від 03.11.2022 та в той же час не виключають участі ОСОБА_4 у досліджуваних подіях.

Із досліджених матеріалів вбачається, що зібрані у кримінальному провадженні докази переконують слідчого суддю в тому, що в своїй сукупності та взаємозв`язку вони відповідають тому мінімальному рівню стандарту «достатніх підстав (доказів)», що закріплений в пункті 3 частини 1 статті 276 КПК України та давали стороні обвинувачення підстави для підозри ОСОБА_4 у вчиненні пособництва у розтраті чужого майна, яке перебувало у віданні службової особи, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах, тобто за ч.5 ст.27 ч.5 ст.191 КК України.

Слідчий суддя зазначає, що вказані обставини мають бути перевірені в ході судового розгляду під час оцінки судом всіх доказів у сукупності.

Слід зазначити, що під час розгляду скарги на повідомлення про підозру слідчий суддя не вправі оцінювати зібрані під час досудового розслідування докази з точки зору їх достатності для складання та направлення до суду обвинувального акту щодо підозрюваної особи.

Поряд з цим кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Із наданих захисником додатків вбачається, що наведені в повідомленні про підозру від 03.11.2022 докази вказують на причетність ОСОБА_4 до подій, що досліджуються в рамках даного кримінального провадження та відповідно до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.5 ст.191 КК України, що виправдовує подальше розслідування для висунення обвинувачення особі.

При цьому слід зазначити, що правильність кваліфікації дій підозрюваної особи, так само як і наявність чи відсутність в її діях складу злочину вирішуються виключно вироком суду та не підлягають вирішенню на досудовому провадженні.

За такого, питання про те, чи утворюють зазначені в підозрі дії ОСОБА_4 склад злочину та чи правильно вони кваліфіковані ч.5 ст.27 ч.5 ст.191 КК України знаходиться за межами тих питань, які слідчий суддя вирішує на досудовому провадженні.

З огляду на вищевикладені обставини слідчий суддя не приймає доводи сторони захисту стосовно відсутності доказів на підтвердження обґрунтованості підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.5 ст.191 КК України, оскільки зібраними в матеріалах кримінального провадження доказами об`єктивно пов`язується можлива причетність ОСОБА_4 до вищевказаного кримінального правопорушення за обставин, викладених в тексті повідомлення про підозру від 03.11.2022.

Тож слідчий суддя приходить до висновку, що захисником не доведено необґрунтованість пред`явленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.5 ст.191 КК України.

На підставі наведеного слідчий суддя відхиляє твердження сторони захисту про недостовірність, суперечливість, недостатність зазначених у повідомленні про підозру від 03.11.2022 доказів, як підставу скасування такого, оскільки захисник насправді пред`являє до оцінки наданих доказів такі ж високі вимоги, як під час розгляду обвинувального акту по суті. Однак, питання винуватості чи невинуватості особи у вчиненні конкретного кримінального правопорушення здійснюється судом, шляхом оцінки доказів відповідно до положень ст. 94 КПК України - за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

У п. 30 рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), заява №49684/99 від 27.09.2001, Європейський Суд з прав людини зазначив: «…Незважаючи на те, що п.1 ст.6 Конвенції прав людини зобов`язує суди мотивуючи свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент…». Тобто, ступінь необхідності детально мотивувати аргументи сторін кримінального провадження визначається слідчим суддею з урахуванням обставин справи. У зазначеній справі слідчий суддя надав відповіді на всі вагомі аргументи сторін.

Зі змісту повідомлення від 03.11.2022 слідує, що в ньому логічно та послідовно викладені фактичні обставини можливого вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.5 ст.191 КК України.

Водночас, захисником не наведено у скарзі обставин, які б очевидно та беззаперечно вказували на будь-яку непричетність ОСОБА_4 до кримінального правопорушення, у вчиненні якого їй повідомлено про підозру, тому на цій стадії досудового розслідування відсутні підстави вважати, що повідомлення про підозру від 03.11.2022 вручене за відсутності достатніх підстав для підозри.

Інші обставини, на які посилається захисник у скарзі, також не спростовують обставини, встановлені під час досудового розслідування, та відносяться до питань, які є предметом судового розгляду, а не судового контролю з боку слідчого судді.

У контексті наведеного слід зазначити, що слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо достатності доказів (підстав), не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення. Факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.

Враховуючи вищевикладене, відсутні підстави для задоволення скарги адвоката ОСОБА_5, яка діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_4, про скасування повідомлення про підозру у кримінальному провадженні №62022000000000144 від 13.03.2022.

Керуючись статтями 7, 9, 303-307, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_5, яка діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_4, на повідомлення про підозру у кримінальному провадженні №62022000000000144 від 13.03.2022, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1