- Головуючий суддя (ВАКС) : Коліуш О.Л.
Справа № 127/13972/17
Провадження № 1-кп/991/177/19
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 травня 2023 року місто Київ
Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів - головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3,
за участю:
секретарів судового засідання ОСОБА_4, ОСОБА_5,
ОСОБА_6,
прокурорів ОСОБА_7, ОСОБА_8 ОСОБА_9,
захисників ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13,
обвинувачених ОСОБА_14, ОСОБА_15
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Вищого антикорупційного суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52017000000000025 від 05.01.2017, за обвинуваченням:
ОСОБА_15, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Гайсина Вінницької області, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_2, одружений, має двох неповнолітніх дітей, освіта вища, працює співробітником СБУ у Вінницькій області, учасник бойових дій, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 3 ст. 369-2 КК України,
ОСОБА_14, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у смт. Олександрівка, Вознесенського району Миколаївської області, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3, який проживає за адресою: АДРЕСА_4, одружений, має двох неповнолітніх дітей, освіта вища, не працює, учасник бойових дій, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 3 ст. 369-2 КК України,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_15, займаючи посадуначальника 1 сектору відділу КЗЕ Управління СБУ у Вінницькій області, тобто будучи службовою особою, та ОСОБА_14, займаючи посадустаршого оперуповноваженого з ОВС 1 сектору відділу КЗЕ Управління СБУ у Вінницькій області, а з 24.02.2017 посаду заступника начальника Могилів-Подільського МРВ УСБУ у Вінницькій області, тобто керівника структурного підрозділу органу державної влади, тобто будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, діючи з корисливого мотиву, за попередньою змовою групою осіб, маючи умисел на отримання неправомірної вигоди для себе в особливо великому розмірі, використовуючи надану їм владу, протягом вересня - грудня 2016 року, більш точну дату і час встановити не виявилося можливим, під час зустрічей у приміщенні кафе біля Башти, розташованому у місті Вінниця у сквері Козицького, повідомили ОСОБА_16 та ОСОБА_17 про необхідність надання їм неправомірної вигоди в особливо великому розмірі в сумі 50 000 доларів США за не перешкоджання у здійсненні господарської діяльності суб`єктами господарської діяльності, які підконтрольні останнім, не здійснення тиску на їх діяльність, а також за вплив на прийняття рішення слідчим СВ Голосіївського управління поліції ГУНП України в місті Києві, тобто особою, уповноваженою на виконання функцій держави, про припинення кримінального переслідування та повернення вилученого майна під час обшуків, які були проведені у кримінальному провадженні № 42015101010000005 від 21.12.2015. Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_15 та ОСОБА_14 під час наступних зустрічей з ОСОБА_16 та ОСОБА_17 в кафе, що знаходиться у приміщенні торгово-розважального комплексу «Feride Plaza», розташованому у АДРЕСА_5, на початку січня 2017 року, більш точну дату і час встановити не виявилося можливим, висловили ОСОБА_17 і ОСОБА_16 прохання після передачі неправомірної вигоди у розмірі 50 000 доларів США передавати їм 2000 доларів США неправомірної вигоди щомісячно за неперешкоджання у здійсненні господарської діяльності підконтрольних ОСОБА_16 та ОСОБА_17 суб`єктів господарювання. Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_15 та ОСОБА_14 15.03.2017, приблизно о 19 год 10 хв., отримали частину неправомірної вигоди в розмірі 25 000 доларів США, що є особливо великим розміром, шляхом передачі вказаної суми ОСОБА_16 та ОСОБА_17 ОСОБА_18, який не був обізнаний зі злочинними намірами ОСОБА_14 та ОСОБА_15, у приміщенні кафе «Starvin Coffe», розташованого за адресою: АДРЕСА_6 .
Отже, ОСОБА_15 вчинив злочини, передбачені ч. 4 ст. 368, ч. 3 ст. 369-2 КК України, за ознаками одержання службовою особою неправомірної вигоди в особливо великих розмірах для себе за невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади за попередньою змовою групою осіб, а також одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.
ОСОБА_14 вчинив злочини, передбачені ч. 4 ст. 368, ч. 3 ст. 369-2 КК України, за ознаками одержання службовою особою,яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великих розмірах для себе за невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади за попередньою змовою групою осіб, а також одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.
Показання обвинувачених.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_19 вину у пред`явленому обвинуваченні не визнав та показав, що на початку 2016-2017 років працював на посаді начальника відділу сектору економіки УСБУ у Вінницькій області, призначений на посаду був у 2014 році. Військове звання підполковник, присвоєно у 2012 році. У службові обов`язки та права, як керівника сектору входило здійснення забезпечення фінансово-кредитної сфери області, в тому числі організовував діяльність свого підрозділу, а також організовував контррозвідувальне супроводження та контролював забезпечення фінансування деяких програм та процесів. На той час, його відділом керував ОСОБА_20 . Він був безпосереднім його керівником. У його секторі було менше 10 працівників. У провадженні сектору була значна кількість справ, біля 20 справ. На нього був покладений обов`язок проведення контрольної зустрічі з джерелами, тому зустрічався також з іншими агентами. За 2016 рік матеріалів до правоохоронних органів спрямовано близько 15. Частково їх відслідковують. Підозр було близько 5-7 із 15 матеріалів. З ОСОБА_17 та ОСОБА_16 знайомий з 2005 року. У 2005-2006 роках ОСОБА_17 та ОСОБА_16 працювали на народного депутата Лящинського, у якого був основним бізнес це «порізка заводів». ОСОБА_17 та ОСОБА_16 використовували громадську приймальню депутата для прикриття своєї незаконної діяльності в той час. Обвинувачений повідомив, що був присутнім на обшуку в офісі ОСОБА_17 та ОСОБА_16, який проходив у квітні місяці і фактично в цей день познайомився зі слідчим ОСОБА_21 . Слідчого ОСОБА_21 він бачив перший раз, не враховуючи коли вони його допитували, контактів з ним не підтримував. Був учасником слідчої дії. У протоколі слідчої дії він зазначений, протокол підписував. Інші співробітники його сектора також брали участь під час проведення обшуку на інших адресах. ОСОБА_14 не брав участь у слідчій дії обшук, він проводив допит. Активною фазою діяльності були квітень-травень 2016 року, вони шукали осіб, щоб отримувати від них інформацію. ОСОБА_17 та ОСОБА_16 виходили на них з різних сторін, не тільки через родича ОСОБА_22, а ще через їх співробітників та знайомих. Він та ОСОБА_14 зустрілися з ОСОБА_17 та ОСОБА_16 у вересні 2016 року для того щоб з`ясувати, що вони хочуть. Всього зустрічей з ОСОБА_17 і ОСОБА_16 було 7-8, а у 2016 році було 2 чи 3 спільні зустрічі. Усі зустрічі він узгоджував з ОСОБА_20, а ОСОБА_20 з вищим керівництвом. Під час зустрічей у 2016 році ОСОБА_17 та ОСОБА_16 хотіли дізнатися від них про хід провадження, яке здійснювало Голосіївське ГУНП, а також питання як вони будуть робити і вони запропонували ОСОБА_17 і ОСОБА_16 надати інформацію про конвертаційні центри на 50 мільйонів, для того щоб був резонанс, якого вимагав центр. ОСОБА_17 і ОСОБА_16 ніби погодились надавати інформацію, вони її приймали, але вона не особливо їх цікавила. Після цього вони припинили спілкування з ОСОБА_17 і ОСОБА_16 до кінця 2016 року. Ініціаторами зустрічей були ОСОБА_17 і ОСОБА_16, це підтверджується матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій, зокрема, ОСОБА_16 двічі телефонував ОСОБА_14 на телефон, ОСОБА_14 підтримував з ними телефонний зв`язок. З грудня 2016 року ОСОБА_17 і ОСОБА_16 працювали вже з працівниками НАБУ. Підставами для зустрічей ОСОБА_17 та ОСОБА_16 з ними стало те, що їм стало відомо, що вони збирають стосовно них інформацію. У зв`язку з цим, керівництво поставило перед ними задачу дізнатися звідки у ОСОБА_17 і ОСОБА_16 джерело інформації. Вони зустрілися з ОСОБА_17 і ОСОБА_16 в 20 числах січня, а контроль за вчиненням злочину був з 10.01.2017. Підставою проведення негласних слідчих (розшукових) дій був протокол допиту ОСОБА_17 та ОСОБА_16 де зазначено його телефон. Хоча відповідно до показів ОСОБА_17 і ОСОБА_16, вони з ОСОБА_15 не спілкувалися і телефону його не знали. Під час зустрічі в кафе вони вирішували питання надання списку, тобто контакти, документи щодо конвертаційного центру, рахунки ФОП. ОСОБА_17 і ОСОБА_16 пообіцяли злити своїх конкурентів, вони це використовували у свій практиці, щоб попередити більші порушення ніж ті, які здійснюються. Фактично під час кожної зустрічі піднімалося одне тільки питання повернення майна, а не закриття кримінального провадження. Він та ОСОБА_14 надали консультацію ОСОБА_17 і ОСОБА_16 як вони можуть повернути своє майно. В подальшому його керівництвом було прийнято рішення призупинення спілкування з ОСОБА_17 і ОСОБА_23 . Після 7 числа однозначно вони з ними не спілкувалися. Під час зустрічі 13 числа ОСОБА_17 і ОСОБА_16 його провокували. Він був в ТРЦ «Фаріде» і зустрічався з людиною по оперативним службовим питанням. Відповідно до відео, яке є додатком до протоколу, видно, що ОСОБА_17 і ОСОБА_16 стоять перед ТРЦ «Фаріде» і чекають дзвінка, коли він звільниться. Після того, як він звільнився, ОСОБА_17 і ОСОБА_16 телефонує співробітник спостереження і каже їм, щоб вони підіймалися. ОСОБА_17 і ОСОБА_16 були здивовані, що він один і потім йде від них провокація. Під час спілкування він їх спеціально перебивав і переходив на іншу тему щоб підтвердити провокацію. Щодо грошових коштів на бензин, ОСОБА_17 і ОСОБА_16 постійно проявляли інтерес до АТО і самі виявили бажання передання грошових коштів щодо цього бензину. Вони сказали ОСОБА_17 і ОСОБА_16, як вони можуть передати, і що це здійснюється офіційно. В протоколі НСРД, під час зустрічі 10.02.2017 розмова про «сума та же», мова йшла про інформацію по конвертаційним центрам у 50 мільйонів. Розмова про те, що він повинен доповісти, це про те, чи працюємо ми чи не працюємо. Документи про залучення осіб складалися, він складав довідки та супровідні записки, це внутрішні документи, які регламентують діяльність залучення осіб до конфіденційного співробітництва. Бесіда про транш - транш це їхні умовності, вони вважали, що таким шляхом вони себе забезпечать, оскільки спілкування з ними може принести шкоду їх діловій репутації. Транш це фактично передача інформації на 25 мільйонів гривень. Половина траншу, це передача половини інформації на 25 мільйонів гривень. Розмова про «передам ваш вопрос, мы с вами свяжемся» - це про те, що вони постійно хотіли зменшити суму. Розмова про «просто ви суму назвали так скажем не детскую» - торгуватися, це про те, що ми хотіли підтримати з ними психологічний контакт, щоб вони були зацікавлені в нашому спілкуванні, сказали, що переговоримо з керівництвом, можливо якусь суму обороту конвертаційного центру зменшимо. Розмова про Египет - свідчить про те, що ми перед цим спілкувалися і вони самі виявляли бажання, можливо, поїхати на відпочинок в Египет. В контексті цієї розмови вони підтримували з ними якісь довірчі стосунки. Перед цим у них була розмова з ними, давайте реалізуємося, ви надасте нам інформацію, ми отримаємо премію, оздоровчі відпускні та поїдемо в Египет. Це дружні стосунки. Розмова про «первый раз даем половину, грубо говоря 25» розмова про те, що дають інформацію на 25 мільйонів. «Отдали компютер, отдали деньги, они в плюс пойдут в следующий транш» - це слова ОСОБА_17 і ОСОБА_16, він не знає, що вони мали на увазі. В цій розмові не йде мова про отримання ним чи ОСОБА_14 неправомірної вигоди. Розмова «что на счет бензина, не готов сказав» - вони хотіли допомогти АТО, під час розмов обіцяли, що будуть надавати нам допомогу у вигляді палива, але вони знали, що це оформлюється офіційно. Розмова «даем половину то есть 25 и с вашей сторони движуха» - для підтримання оперативного контакту, ми говоримо, що переговоримо відносно цього майна, з ким, ми не кажемо і нічого не обіцяємо. Довірчі стосунки. У цьому фрагменті бесіди він не обіцяв вплинути щодо повернення майна, це був момент, для того щоб створити умови для проведення ще однієї зустрічі. З цього питання вони ні з ким не говорили. Ці репліки ОСОБА_16 і ОСОБА_17 він не сприймав щодо отримання неправомірної вигоди. В протоколі НСРД, під час зустрічі 07.03.2017, розмова «нужно письмо от вас, на Голосеевское ГУНП» це була 4 чи 5 зустріч де вони включають нерозуміння як їм повернути майно. Щоб завершити вже цю зустріч ми їм сказали написати ці листи до ГУНП і потім ми з`ясовуємо куди їх надсилати. Розмова була ні про що, тому він намагався завершити розмову. Розмова «по половине то что мы говорили, на пятницу» це розмова про те, що вони повинні вже хоч щось нам надати, хоч якусь інформацію, це також було сказано, щоб швидше прискорити нашу бесіду. «Половина» це половина від суми конвертаційного центру (документи, інформація, фунти, працівники правоохоронних органів, контакти). Отримавши цю інформацію він мав би її перевірити, зокрема зі свого телефону. Фактично вони могли їм зателефонувати і надати інформацію (фунти, працівники правоохоронних органів, контакти), але ініціаторами зустрічей були вони. Розмова «человек приедет в понедельник заберет» це про людину, оперативного співробітника, який приїде і забере документи, оскільки він збирався їхати в Київ. Розмова «письмо сегодня нужно завести, нужно уточнить» конкретного нікого не мали на увазі, сказали, що уточним, а ви пишіть, просто такий вислів, щоб підтримати розмову. Розмова «если будете писать пишите на Полохало карандашиком» щоб пришвидшити розмову. «Гарантії» він гарантував, що в любому випадку закон буде виконано, і вони отримають своє майно. «На нас выйдут тылы на вас» це для зв`язки слів, щоб підтримати оперативний контакт. Контактів з органами поліції вони не підтримували ніяких. «Ми отдадим вам все в этом проблем нет» вони знали, що вони заберуть своє майно, щоб підтримати оперативний контакт. Не позиціонував себе як особа, яка може вирішити питання, вони лише їх консультували. Повноважень щодо повернення майна він не мав ніяких. Після зустрічі 07.03.2017 ОСОБА_16 себе видав, що він проводить відносно них провокацію, у зв`язку з цим було прийнято рішення не проводити зустріч з вказаними особами, він з ним не домовлявся про цю зустріч. Вони до нього підійшли, він це сприйняв як провокацію, і надалі проводив розмови на інші теми. «Даем деньги, деньги не маленькие» мені треба було піти і уникнути їхніх провокаційних питань, він таким шляхом уникав їх. «Закроемся» це провокація, він це розумів. Він зрозумів, що на цій зустрічі вони хочуть їх спровокувати, що це не конверт, а гроші «50 процентов». ОСОБА_16 також просив їх надати йому інформацію, тому він хотів зробити йому крок назустріч. Це про те, що він повинен їм надати інформацію про те, куди направляти листа. «100 % к нам никто не прийдет, если не будете работать с этими ментами, будет все нормально» це про те, якщо вони будуть працювати з ними, вони до них в гості вже не прийдуть, якщо вони укладуть угоду з ними. «Здесь все равно все контролируется» це про те, що конверт не може працювати без інспекторів, без податківців, тому так сказав. «Смотрите ребята, я предельно откровенен с вами, что бы никаких подстав, вопрос не только во мне, а и в ребятах в Киеве» реальних намірів з кимось з`язуватися у нього не було. Він знав, що це провокація, тому і виникла ця фраза. «Получаеться ОСОБА_114 уехал и остался один, сейчас деньги отдадим и ты тоже куда-то уйдеш» - відповідь на це провокаційне запитання ним не була надана. Він був затриманий 15 числа біля прохідної Управління СБУ у Вінницькій області раніше ніж ОСОБА_14, також без понятих, проведений особистий обшук та вилучено всі речі. Потім його відвезли на АДРЕСА_6, де вже складався протокол про затримання. З ОСОБА_24 він підтримує стосунки понад десять років, ОСОБА_18 по свій діяльності постійно їздить за кордон, і вони постійно у нього замовляють побутову хімію, ліки та інші товари. У ОСОБА_24 виникла потреба, йому потрібно було запчастини до автомобіля у вигляді колес, він їх звів, і ОСОБА_18 йому дійсно допомагав у той день привезти колеса. А з 14 на 15 березня ОСОБА_18 перетинав кордон з цими самим колесами. Контакт з ОСОБА_18 він підтримував через «Vaber», що підтверджується його роздруківками. Обвинувачений вважає, що відносно нього та ОСОБА_14 була здійснена провокація злочину і це підтверджується самою заявою про вчинення злочину, яка не була написана заявниками, а писалася під диктовку детективами НАБУ, протоколами, які фактично вказують, що 10.01.2017 ОСОБА_17 і ОСОБА_16 надали недостовірну інформацію, ініціаторами кожної зустрічі виступали самі заявники і вони домінують у їх розмовах, а вони проводили оперативну діяльність з метою протидії оптимізації економіки.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_14 вину у пред`явленому обвинуваченні не визнав та показав, що cтаном на сьогодні у він перебуває у званні майор, яке присвоєно у 2016 році. Зі Служби безпеки України звільнився у червні 2019 року, коли закінчився термін контракту. Зараз він призваний по мобілізації на військову службу 24.02.2022. На утриманні має двоє малолітніх дітей 3 і 9 років. У 2015 році він займав посаду в Управлінні СБУ у Вінницькій області старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах. До кола його обов`язків входило контррозвідувальне забезпечення діяльності суб`єктів підприємництва регіону в сфері зовнішньоекономічної діяльності і все, що стосується бізнесу в регіоні. В період 2015-2016 роках з центрального управління згідно внутрішніх документів отримували систематично вказівки за лініями роботи, на що слід звертати увагу. Одним із напрямків його роботи по лінії було виявлення і встановлення схем та механізмів протидії тінізації економіки за участі підприємств регіону. Виявлення діяльності конвертаційних центрів у регіоні. Його відділ займався виявленням фактів незаконної діяльності конвертаційних центрів та встановленням причетних до користування їх послугами, це були також і державні підприємства. Вся інформація яка накопичувалася передавалася на центральний апарат, з метою подальших рішень щодо продовження вивчення або не продовження якщо не актуально, або продовження вивчення в рамках кримінальних проваджень та інше. Роботу з виявлення, попередження та припинення діяльності конвертаційних центрів він здійснював в межах контррозвідувальних справ, на підставі законів про контррозвідувальну діяльність. Зібравши матеріали, скеровували їх до центрального апарату, а центральний апарат приймав рішення і відкривав кримінальне провадження, далі діяли в рамках кримінального провадження, в межах доручень слідчого. Під час своєї діяльності він виявляв кримінальні правопорушення, передбачені ст. 191 212, 205, 201 КК України. За 2015-2017 роки не пам`ятає скільки ним було зібрано матеріалів. Матеріали зібралися постійно. Саме в цей період на виконання вказівок, ними та іншими співробітниками була отримана інформація про діяльність на території області конвертаційного центру де основними фігурантами були зокрема, ОСОБА_17 і ОСОБА_16 . Щодо структури ОСОБА_17 і ОСОБА_16, які вони очолювали, це було понад 20 підконтрольних по всій Україні підприємств, які існували на папері, з офісом, у якому зберігалися усі їх печатки та документи. Це було невелике приміщення де реєструвалося 10-15 підприємств. Персоналу, крім ОСОБА_17 і ОСОБА_16, на підприємстві не було. Фактично господарську діяльність вони не здійснювали. Купувався по документах цемент, а продавали яблука. Він знав ОСОБА_17 до 2015 року. Сам ОСОБА_17 попав у його поле зору, як такий, що відвантажував продукцію, а валютні цінності не надходили у країну. 05.04.2016 спільно з працівниками поліції центрального апарату їх було залучено за дорученням слідчого до проведення ряду обшуків, затримання ОСОБА_17 . Під час обшуку були виявлені 15-20 печаток, грошові кошти, фінансово-бухгалтерська документація, все вилучено слідчим. Він на обшуку не був, лише виконував доручення щодо допиту одного з підставних керівників, що підтверджується протоколом допиту керівників, прізвище його він не пам`ятає. Після закінчення слідчих дій, слідчі поїхали, але їм продовжили надавати інші доручення, зокрема на проведення нсрд, після чого всі матеріали накопичувалися, знімався гриф таємності і направлявся слідчому. Після виконання всіх доручень слідчого, це було приблизно травень - червень 2016 року, їхня діяльність і участь у цій роботі була припинена. Чому відомості про кримінальне провадження були внесені і розслідувалися у Голосіївському управлінні ГУНП йому не відомо. Розслідування відбувалося у Києві, оскільки ряд підприємств, які входили у структуру конвертаційного центру були зареєстровані у місті Києві. Після внесення відомостей до ЄРДР виконував доручення слідчого. Вказані доручення приходили на керівника органу. Керівник органу розписував на керівника підрозділу, керівник підрозділу нижче і так доходило до них. Доручення на проведення слідчих дій проводив не він один, це працював підрозділ, залежно від того, який захід необхідно здійснити. Подальшу долю цих матеріалів відслідковує, якщо це підслідність СБУ. Справа ОСОБА_17 і ОСОБА_16 для нього була показова, тому що до нього у Вінницькій області ніхто не припиняв діяльність конвертаційних центрів. За припинення діяльності конвертаційних центрів він отримував свою винагороду. Скільки осіб притягнуто за його матеріалами йому не відомо. Припинення конвертаційних центрів з оборотом 50 млн і більше це була вказівка центрального апарату. Хто визначив саме таку суму йому не відомо. Восени 2016 до них почала знову надходити оперативна інформація, що ОСОБА_17 і ОСОБА_16 продовжують створювати фірми і організації і працювати далі. У вересні-жовтні 2016 через батька і одну особу на ім`я ОСОБА_25 із Житомира на нього вийшов ОСОБА_17, і він, як оперативний працівник доповів своєму начальнику ОСОБА_15 про цей факт. Їм дали вказівку зустрітися і з`ясувати підстави. Інформація про зустрічі накопичувалася і оформлялася у вигляді оперативних документів, здається це були довідки, які долучалися до контррозвідувальних справ, але послатися на номер він не може, оскільки не пам`ятає. Вони провели декілька зустрічей, під час яких ОСОБА_17 і ОСОБА_16 розповідали все сумбурно, розмито нічого не зрозуміло. Вони як особи із цієї сфери були їм цікаві. Вони, на той момент, здались цікаві в плані отримання інформації. Протягом двох чи трьох зустрічей вони говорили, але для себе нічого не винесли із цих зустрічей. У січні 2017 року знову подзвонив ОСОБА_17 і запропонував зустрітися. Він доповів ОСОБА_15, а ОСОБА_15 доповів керівнику відділу ОСОБА_20 . Напередодні цього, в управлінні були заслуховування, і серед іншого вони дізналися, що ця кримінальна справа була закрита в кінці 2016 року. Коли в січні вони зустрілися з ОСОБА_17 і ОСОБА_16, знову ініціатива виходила від них. ОСОБА_17 і ОСОБА_16 задали питання - «ви по нам работаєте», «ми с вами договаривались». Відповіді не було чіткої як завжди. Запропонували працювати, казали, що їм «нужно жить», «дальше как то двигаться». На зустрічі вони почали розповідати, що їм треба забрати речі. Ми з ними домовилися про те, якщо хочете працювати, питань немає, вони надають нам інформацію, ми її перевіряємо та відпрацьовуємо. Поки працюємо разом їх ніхто не чіпає. Це було вигідно нам, для того щоб отримувати інформацію з середовища діяльності конвертаційних центрів. Шкода, що немає цієї зустрічі зафіксованої у протоколі. Поспілкувавшись, вони озвучили ОСОБА_17 і ОСОБА_16, що їм необхідно інформація по виявленню конвертаційних центрів з оборотом не менше 50 мільйонів. Приблизно через місяць, знову подзвонив ОСОБА_17, щоб зустрітися. Він з ОСОБА_15 доповіли, як і у попередні рази. Мета була з`ясувати звідки люди, які займаються конвертацією, дізнаються інформацію з середовища управління. 10.02.2017 відбулася зустріч, під час якої він з ОСОБА_15 задавали їм питання, ОСОБА_17 ухилявся від відповіді і починав розмову про те, чи нічого не змінилося. Вони, як оперативні працівники чітко розуміли, що ці особи їм цікаві в якості залучення їх до конфіденційного співробітництва, однак перед цим, їм необхідно було отримати від них хоч якусь оперативну інформацію, і зрозуміти про те, що вони готові співпрацювати. Натомість ОСОБА_17 і ОСОБА_16 починали задавати питання, висловлювати готовність для передачі не всієї частини інформації, при чому, ці фрази звучали досить завуальовано. Починалася розмова про те, що вони готові співпрацювати, але їм потрібно повернути гроші 60 тисяч гривень та комп`ютерну техніку. З метою отримання оперативного контакту вони зі своєї сторони хотіли розібратися з цим питанням. Якщо аналізувати весь цей діалог, чітко прослідковувалося нав`язування їм своєї гри. В протоколі НСРД жодної конкретики від нас немає. Таким чином ця зустріч знову пройшла для нас безрезультатно. Щодо половини і 25, «половина» це означає, хоч щось, давайте їм підприємства на 25 мільйонів, вони перевірять. Розмова про повернення їх речей йшла на кожній зустрічі. Їх з ОСОБА_15 задача була утримати оперативний контакт. Щодо бензину, це те про що йшлося на першій зустрічі, коли ОСОБА_17 і ОСОБА_16 були готові допомагати АТО. Вони самі виявили бажання допомогти. «Двушка за бензин» це малося на увазі чи дві тисячі тон за якийсь період, точно була розмова про бензин, що саме малося на увазі він не знає. Мова йде про об`єм бензину в інтересах допомоги бізнесу державним структурам, зокрема на мобільні групи на АТО. «25» і «даем половину» «движуха» - суть не міняється, діалог ведеться про те, що заявники хочуть з них витягнути гроші. Мова йде про інформацію. 07.03.2017 відбулася зустріч за ініціативою ОСОБА_17 . Він з ОСОБА_15 розповідали їм, в якості надання консультації, про те, що їхні речі в рамках справи знаходяться у слідчого і їм необхідно писати листа. Ніяких контактів зі слідчим у нього та ОСОБА_15 напередодні не було. Вони не збиралися з`ясовувати де речі, і як їх повернути, тому і розповідали ОСОБА_17 і ОСОБА_16 про необхідність писати клопотання на слідчого про повернення майна. Однак, ОСОБА_17 і ОСОБА_16 знову почали розмову про те, що вони готові дати половину. В його розумінні це було половину всього переліку підприємств, які приймають участь у діяльності конвертаційного центру, але вже під час цієї зустрічі він чітко розумів, що це вже не такі умовності і вони переходять до конкретики та намагаються від них витягнути якість прохання, щоб вони надали якісь гарантії. На цій зустрічі йому чітко стало зрозуміло, що тут провокація, тому що від нього з ОСОБА_15 хотіли якісь гарантії. Чітко було видно чия ініціатива при проведенні зустрічі та при розмовах, хто в кого що вимагає, які суми і таке інше. Після закінчення зустрічі вони з ОСОБА_15 доповіли в управління про її результати і отримали чітку вказівку, про те, щоб більше жодних контактів з вказаними особами не було. Кожна зустріч проходила не просто усно, а відписувалася конкретними документами. Розмова щодо листів, це розмова з метою утримання людей на оперативному контакті, які постійно хочуть повернути своє майно, вони надавали їм інформацію консультативного характеру де розповідали про клопотання і порядок повернення їх речей. Саме від них вимагали повернення майна, тому що у ОСОБА_17 і ОСОБА_16 стояла така задача. ОСОБА_17 і ОСОБА_16 все чітко виконували по вказівках. Розмова щодо понеділка, мова йде про те, що ОСОБА_17 і ОСОБА_16 повинні принести йому з ОСОБА_15 інформацію, не пізніше ніж на понеділок. Ця бесіда вже зводилася на нівець. В наступний понеділок 13.03.2017 він не зустрічався з ОСОБА_17 і ОСОБА_16, оскільки поїхав на Могилів-Подільський. 13.03.2017 у понеділок зранку він під`їжджав до міста Могилів-Подільська, опівдні йому зателефонував ОСОБА_15 і розповів про зустріч з заявниками. Суми та механізм передачі грошових коштів під час зустрічей з ОСОБА_17 і ОСОБА_16 не обговорювалися. Ніяких послуг вони їм не обіцяли і не обговорювали. 15.03.2017 він був у райвідділі. Приблизно о 17:00 годині йому зателефонував заступник начальника управління і запитав де він, і дав вказівку прибути в управління. Також 15.03.2017 ввечері приблизно о 19:00 йому зателефонував ОСОБА_18 на «Vaber», він ще здивувався, оскільки вони з ним більше року не бачилися, не спілкувалися. Він намагався підняти телефон, але зв`язок був поганий і розмови не відбулося. Коли він приїхав на КПП його вже очікували працівники НАБУ. Затримали у м. Вінниця, по вул. Грушевського, 27 і повезли до автошколи ОСОБА_18 . ОСОБА_18 йому відомий багато років, вони разом грали на майданчику у футбол. Десь у 2015 році він пошкодив коліно, зробив три операції і перестав грати. Тому інших спільних інтересів у нього з ОСОБА_18 не було. Номер мобільного телефону ОСОБА_18 у нього був в контактах, оскільки по неділям вони разом їздили на гру, і хтось когось забирав. Номер телефону ОСОБА_18 зараз може назвати, його номер є в записаним в телефоні, НОМЕР_1 . Своє затримання вважає незаконним, відбувалося без участі понятих. Обвинувачений повідомив, що у період з січня по березень 2017 року з ОСОБА_21 чи іншими слідчими Голосіївського управління ГУНП він не спілкувався, з моменту надання ними останнього доручення. У закритому кримінальному провадженні речі та майно ОСОБА_17 і ОСОБА_16 у кого перебували йому не було відомо. Будь якої можливості вплинути на слідчого чи будь кого зі слідчої групи у нього не було. Вплинути на прийняті рішення, у кримінальному провадженні, яке закрито він не міг ніяким чином. Ніякі грошові кошти він не отримував і не вимагав ні у кого. У протоколах відсутня розмова про гроші. Особистий обшук 15.03.2017 проводили на прохідній де його і затримали. Прохідна Управління СБУ, там провели обшук і забрали речі. Під час обшуку було вилучено барсетку та мобільний телефон, і все що було у барсетці. Мобільний телефон Самсунг гелексі с 4 потім відправляли на експертизу. Під час судового розгляду оглядалися документи, зібрані під час досудового розслідування, зокрема протокол огляду мобільного телефону Самсунг А 7, який добровільно надав для огляду ОСОБА_17 . Листування на вказаному телефоні пояснити може так: що знаходиться на телефоні ОСОБА_17 він не може сказати. У його телефоні та телефоні ОСОБА_17 є розбіжності, на його телефоні немає переписки. Цей чат був внесений якимось чином у телефон ОСОБА_17 . Не підтверджує спілкування, яке знаходиться на телефоні ОСОБА_17 . Дзвінок ОСОБА_18 на «Vaber» пам`ятає чітко. Поспілкуватися на той момент було не можливо, оскільки не було зв`язку. З ОСОБА_17 і ОСОБА_16 він на той час не спілкувався. ОСОБА_17 йому нічого не писав, він з ним у Вайбері не переписувався. Вважає, що відносно нього і ОСОБА_15 була вчинена провокація органами НАБУ та САП. Із заявами до правоохоронних органів із заявою про провокацію зверталися, справа була відкрита, але прийняти рішення було неможливо.
Встановлені судом обставини та докази на їх підтвердження.
Вказані злочини вчинено обвинуваченими за таких обставин, які підтверджуються дослідженими та оціненими судом доказами.
Відповідно до примітки 1 до ст. 364 КК України службовими особами у статтях 364, 368, 368-5, 369 цього Кодексу є особи, які, зокрема постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування.
На підставі досліджених під час судового розгляду документів судом встановлено таке.
Підполковник ОСОБА_15 наказом Голови Служби безпеки України від 24.06.2014 № 1225-ОС призначений на посаду начальника 1 сектору відділу контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки Управління служби безпеки України у Вінницькій області, з 24.06.2014 (довідка начальника Управління Служби безпеки України у Вінницькій області № 58 від 16.03.2017 - том 14 а.с. 29), наказом начальника Управління Служби безпеки України у Вінницькій області № 10-ОС від 16.01.2017 на підполковника ОСОБА_15 покладено тимчасово виконання обов`язків заступника начальника Гайсинського міжрайонного відділу Управління служби безпеки України у Вінницькій області, з 16.01.2017 по 16.03.2017 (том 14 а.с. 30), наказом начальника Управління Служби безпеки України у Вінницькій області № 34-ОС від 23.02.2017 підполковником ОСОБА_15 припинено тимчасове виконання обов`язків заступника начальника Гайсинського міжрайонного відділу Управління служби безпеки України у Вінницькій області, з 03.03.2017 (том 14 а.с. 31).
Капітан ОСОБА_14 наказом начальника УСБУ у Вінницькій області від 07.12.2015 № 251-ОС призначений на посаду оперуповноваженого в особливо важливих справах 1 сектору відділу контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки Управління служби безпеки України у Вінницькій області (том 14 а.с. 33). Наказом начальника Управління Служби безпеки України у Вінницькій області № 36-ОС від 24.02.2017 майора ОСОБА_14 призначено заступником начальника Могилів-Подільського міжрайонного відділу Управління служби безпеки України у Вінницькій області, з 03.03.2017 (том 14 а.с. 32), тобто керівника структурного підрозділу органу державної влади.
Відповідно до витягів із посадових інструкцій (том 14, а.с. 44-49), зазначених в них завдань та посадових обов`язків, ОСОБА_15 та ОСОБА_14 були наділені у межах своєї компетенції широким колом прав як представники влади.
Отже, на час вчинення злочину ОСОБА_15, займаючи посаду начальника 1 сектору відділу контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки Управління служби безпеки України у Вінницькій області, постійно здійснював функції представника влади, тобто був службовою особою.
Відповідно до примітки 2 до ст. 368 КК України керівники і заступники керівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх структурних підрозділів та одиниць, крім зазначених у пункті 3 примітки до цієї статті, є службовими особами, які займають відповідальне становище.
Отже, на час вчинення злочину ОСОБА_14, займаючи посаду заступника начальника Могилів-Подільського міжрайонного відділу Управління служби безпеки України у Вінницькій області, постійно здійснювали функції представника влади як заступник керівника структурної одиниці органу державної влади, тобто був службовою особою, яка займає відповідальне становище.
05.04.2016 слідчим Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві капітаном поліції ОСОБА_21, на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 31.03.2016 (копія ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 31.03.2016 про проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_8, що перебуває на праві приватної власності у ОСОБА_26 та використовується ОСОБА_16, з метою відшукання знарядь вчинення кримінальних правопорушень (том 14 а.с. 1-3)) під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42015101010000005 від 21.12.2015, за участю співробітників СБУ, в тому числі ОСОБА_15, проведено обшук ТОВ «Рада-Інвест» за адресою: місто Вінниця, вулиця Визволення, будинок 8, кабінет № 58. Під час обшуку, поміж іншого, вилучено 20 000 гривень, які належали ОСОБА_16 та 32 050 грн, які належали ОСОБА_17, а також комп`ютерну техніку підприємства.
Того ж дня слідчими слідчої групи Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві, під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42015101010000005 від 21.12.2015, за участю співробітників СБУ, проведено ще ряд обшуків, зокрема:
- за місцем проживання директора ТОВ «Рада-Інвест» ОСОБА_17 за адресою: АДРЕСА_9 . В ході обшуку вилучено мобільний телефон Samsung IMEI НОМЕР_2, паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, які належали ОСОБА_17 та документи;
- за місцем проживання ОСОБА_27 за адресою: АДРЕСА_10, у ході якого вилучено ноутбук марки Dell s/n PP23LB, планшет марки IconBit s/n 920073A00606 та документи;
- автомобіля ОСОБА_17 Mazda Xedox д.р.н. НОМЕР_3, у ході якого вилучено чекову книжку ТОВ «Рада-Інвест» та лист;
- за місцем проживання ОСОБА_16 за адресою: АДРЕСА_8, під час проведення якого нічого не вилучалось;
- в гаражному приміщенні, яке використовував ОСОБА_17 за адресою: м. Вінниця, вул. Жуковського, 14, гараж № НОМЕР_4, під час якого нічого не вилучалось;
- автомобіля ОСОБА_17 . Nissan Pathfinder д.р.н. НОМЕР_5, у ході якого нічого не вилучено;
- в гаражному приміщенні, яке використовував ОСОБА_17 за адресою: АДРЕСА_11, у ході якого вилучено сумку з документами;
Крім цього, слідчими СВ Голосіївського управління поліції ГУНП України в м. Києві проведено огляд місця події в офісному приміщенні № 61 за адресою: м. Вінниця, вул. Визволення, 8.
Вказані обставини підтверджуються фактичними даними, що містяться у протоколі огляду речей від 23.05.2017 з додатками, складеному детективом Національного бюро Першого відділу детективів третього підрозділу детективів головного підрозділу детективів НАБУ ОСОБА_28 (том 4 а.с. 12-241, том 5 а.с. 1-263, том 6 а.с. 1-110).
Під час проведення вказаних слідчих дій, діями співробітників СБ України, що приймали участь у їх проведенні, керував ОСОБА_15, окрім того впродовж січня-вересня 2016 року його підлеглим - старшим оперуповноваженим в ОВС 1 сектору відділу КЗЕ УСБУ у Вінницькій області ОСОБА_14 проводились слідчі (розшукові) та негласні слідчі (розшукові) дії у даному кримінальному провадженні і, таким чином, ОСОБА_15 та ОСОБА_14 були обізнані про перебіг досудового розслідування, що підтверджується показаннями ОСОБА_14, в яких він зазначає: «Я на обшуку не був, я виконував доручення щодо допиту одного з підставних керівників, копіями протоколів допиту свідків ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31 (том 4 а.с. 200, 208, 223), копіями протоколів негласних слідчих розшукових дій у кримінальному провадженні № 42015101010000005 від 22.12.2015 (том 4, а.с. 114-116, 119-199, 229-241).
На підставі показань свідків ОСОБА_17 та ОСОБА_16 (том 19 а.с. 73-79, 106-111, том 23 а.с. 58-60, 122-125), які узгоджуються з іншими доказами у цьому кримінальному провадженні та перспективно підтверджуються, зокрема матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій, судом встановлено, що на початку вересня 2016 року у ОСОБА_15 і ОСОБА_14, за попередньою змовою між собою, виник злочинний умисел, направлений на отримання від ОСОБА_16 та ОСОБА_17 неправомірної вигоди в особливо великому розмірі з використанням наданої їм влади для себе за неперешкоджання у здійсненні господарської діяльності суб`єктами господарської діяльності, які підконтрольні останнім, не здійснення тиску на їх діяльність, а також за вплив на прийняття рішення слідчим СВ Голосіївського управління поліції ГУНП України в місті Києві про припинення кримінального переслідування та повернення вилученого майна під час обшуків, які були проведені у кримінальному провадженні №42015101010000005 від 21.12.2015.
Так, на початку вересня 2016 року за ініціативою ОСОБА_17 та ОСОБА_16 відбулась зустріч останніх з ОСОБА_15 і ОСОБА_14 в кафе, розташованому у місті Вінниця у сквері Козицького (біля Башти), під час якої ОСОБА_17 і ОСОБА_16 звернулися до обвинувачених з питанням про можливість закриття кримінального провадження №42015101010000005 від 21.12.2015 та повернення вилученого у них під час обшуків майна. Під час цієї зустрічі у обвинувачених виник зазначений злочинний умисел.
У подальшому, протягом вересня - грудня 2016, відбулося ще декілька зустрічей в кафе, розташованому у місті Вінниця у сквері Козицького (біля Башти), на третій з яких ОСОБА_15, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_14, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на отримання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі, повідомили ОСОБА_17 та ОСОБА_16 про необхідність передати їм 50 000 доларів США (що становило понад 888 мінімальних заробітних плат, що є особливо великим розміром) за не перешкоджання у здійсненні господарської діяльності суб`єктів господарської діяльності, які їм підконтрольні, припинення кримінального переслідування та повернення вилученого під час обшуків майна.
Ці обставини підтверджуються показаннями свідків ОСОБА_17 та ОСОБА_16 (том 19 а.с. 73-79, 106-111, том 23 а.с. 58-60, 122-125) та знаходять своє відображення у наступних розмовах між обвинуваченими та свідками ОСОБА_17 і ОСОБА_16, зафіксованих у протоколі за результатами проведення НСРД аудіоконтроль особи ОСОБА_15 та ОСОБА_14 від 21.02.2017 (том 22 а.с. 26-33). Так, розмова між обвинуваченими і свідками, яка відбулася 10.02.2017 між 16-09 год та 16-27 год у ресторані на 6 поверсі торговельно-розважального комплексу «Faride Plaza», розташованого за адресою: АДРЕСА_5, а саме - ОСОБА_14 : « Мы идем, но пока что в одном направлений. И это самое главное.»; ОСОБА_15 : « ну пока... двигаємся в одном направлении.»; ОСОБА_16 : « ну так, сумма та же?»; ОСОБА_15 : « ну да.»; ОСОБА_17 : «Может меньше что-то? Со временем.», свідчить про наявність попередньої розмови щодо вказаних обставин та обізнаність учасників розмови щодо них.
Як убачається з показань свідків ОСОБА_17 і ОСОБА_16 (том 19 а.с. 73-79, 106-111, том 23 а.с. 58-60, 122-125), на початку січня 2017 року, продовжуючи реалізацію свого злочинного наміру, ОСОБА_15 та ОСОБА_14 також повідомили їх, що в подальшому, після передачі вищевказаних основної суми неправомірної вигоди у розмірі 50 000 доларів США, необхідно буде платити щомісячно 2 000 доларів США за не перешкоджання у здійсненні господарської діяльності.
Зазначені обставини також підтверджуються розмовами під час наступних зустрічей обвинувачених з ОСОБА_17 і ОСОБА_16, зафіксованими у протоколах про результати проведення НСРД з додатками від 21.02.2017 (том 22 а.с. 26-33) та від 27.03.2017 (том 22 а.с. 16-25), під час яких зазначена сума завуальовано називається сумою за бензин.
Як убачається з протоколу огляду речей від 16.03.2017 з додатками (том 15 а.с. 39-63) 10.02.2017 ОСОБА_14 через мобільний додаток Viber направив повідомлення ОСОБА_17 та призначив йому зустріч у ТРК «Faride Plaza» о 16:00 годині.
10.02.2017 приблизно о 16 год 10 хв під час зустрічі, що відбулась у ресторані на 6 поверсі торговельно-розважального комплексу «Faride Plaza», розташованого за адресою: місто Вінниця, вулиця Пирогова, будинок 23-А ОСОБА_15 та ОСОБА_14 повідомили ОСОБА_16 та ОСОБА_17, що ситуація з кримінальним провадженням та вилученими у них речами не змінилася, оскільки останні не виконали їхні вимоги та не передали їм 50 000 доларів США. Крім того ОСОБА_15 та ОСОБА_14 зазначали, що у випадку подальшого невиконання їхніх вимог становище вказаних вище осіб та підприємств, які вони очолюють, погіршиться.
Разом з тим, ОСОБА_15 та ОСОБА_14 підтвердили раніше оголошену вимогу щодо передачі в подальшому 2 000 доларів США в місяць «на бензин», тобто за невтручання в господарську діяльність.
Як гарантію виконання ними своїх зобов`язань ОСОБА_15 та ОСОБА_14 обумовили передати їм неправомірну вигоду у 2 етапи: спочатку 25 000 доларів США, а після повернення ОСОБА_16 та ОСОБА_17 майна - ще 25 000 доларів США.
Ці обставини підтверджуються фактичними даними, що містяться в показаннях свідків ОСОБА_17 і ОСОБА_16, протоколі про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіоконтролю особи ОСОБА_15 та ОСОБА_14 від 21.02.2017 (том 22 а.с. 26-33), з додатком (картка пам`яті MicroSD, № 04/2092т - том 18 а.с. 97), зокрема діалогом між обвинуваченими і свідками:
ОСОБА_14 - Мы идем, но пока что в одном направлении. И это самое главное.
ОСОБА_15 - ну пока... двигаемся в одном направлении.
ОСОБА_16 - ну так, сумма та же?
ОСОБА_15 - ну да.
ОСОБА_17 - Может меньше что-то? Со временем.
ОСОБА_19 - Ребята блин, как вы (нерозб. 1-2 слова), со временем. Я понимаю что (нерозб. 1-2 слова) экономика ужимается и все остальное. Ну-что я должен прийти и сказать что?
ОСОБА_16 - не ну у нас готов половина транша.
ОСОБА_14 - уже готово?
ОСОБА_16 - уже готово.
ОСОБА_14 - то есть уже можете передавать.
ОСОБА_16 - Ну мы хотим чтоб, чтоб хоть вернули нам что-то. По Киеву чтоб подвижки пошли.
ОСОБА_14 - Что вы хотите вернуть?
ОСОБА_17 - Компьютера, деньги.
ОСОБА_15 - там сколько денег было? Небольшая сумма была. Пятьдесят с чем-то.
ОСОБА_16 - 60.
ОСОБА_17 - 60 тысяч денег. То есть мы грубо говоря фирму разблокировали.
ОСОБА_17 - То есть вопрос такого плана. Грубо говоря ... ну поторгуйтесь, может можно как-то меньше что-то.
ОСОБА_14 - Ребят ну торговаться на Центральном рынке.
ОСОБА_15 - Та не, ну ты понимаешь, что...
ОСОБА_14 - это ж тебе не рынок. Ну без обид.
ОСОБА_16 - не ну понятно.
ОСОБА_17 - Просто вы суму назвали, тоже скажем так не детскую, не детскую.
ОСОБА_14 - Я скажу так. Вам если бы постараться, еще тогда. Вы бы давним-давно работали. И раз год в Египте пересекались бы вместе.
ОСОБА_17 - На счет, на счет бензина, то что мы говорили как-бы, в месяц, пока я не не готов сказать, просто не готов сказать.
ОСОБА_14 - с чем это связано?
ОСОБА_17 - а?
ОСОБА_14 - с чем связано?
ОСОБА_16 - с экономической ситуацией... (перебивають)
ОСОБА_17 - с чем связано, во-первых с экономической ситуацией, по январю месяцу у нас оборот был, составил всего порядки 100 или 150 тыс. грн, все.
ОСОБА_14 - ну, январь у всех тяжелый
ОСОБА_16 - ну да.
ОСОБА_17 - денег просто нет. То есть говорить за бензин в размере, грубо говоря, двушки, правильно? Это, Просто сейчас даже не скажу Вам ничего.
ОСОБА_14 - вы ж говорили о чем, что январь тяжелый месяц, а все остальные, ну, не все остальные, февраль (перебиває)
ОСОБА_16 - не, ну дай Бог.., февраль тоже...
ОСОБА_14 - Реально. Какие вопросы конкретно сейчас? Раз, два, три.
ОСОБА_16 - Первый вопрос.
ОСОБА_17 - Во-первых у нас вопросы. Первый вопрос. Даем половину. То есть грубо говоря 25
ОСОБА_14 - Так.
ОСОБА_17 - Вы показываете свою работу.
ОСОБА_15 - что от нас?
ОСОБА_17 - Отдаете. Отдали компьютер, отдали деньги.
ОСОБА_16 - они в плюс пойдут в следующий транш.
ОСОБА_17 - да, все.
ОСОБА_15 - хорошо ребята, мы переговорим...
ОСОБА_17 - то есть, грубо говоря, еще раз расставим точки - даем половину, тоесть это - двадцать пять…
ОСОБА_16 - и с вашей стороны движуха…
07.03.2017 ОСОБА_14, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_15, приблизно о 09 год. 40 хв. за допомогою мобільного програмного додатку «Viber» зателефонував до ОСОБА_17 та наполіг на терміновій зустрічі у ТРЦ «Faride Plaza», що підтверджується фактичними даними, які містяться у показаннях свідків ОСОБА_17 і ОСОБА_16 та протоколі огляду речей від 16.03.2017 з додатками (том 15 а.с. 39-63);
Того ж дня, приблизно об 11 годині, ОСОБА_17 та ОСОБА_16 прибули на зустріч в обумовлене місце. Під час зустрічі ОСОБА_15 та ОСОБА_14 підтвердили свої попередні прохання та зобов`язання щодо неперешкоджання господарській діяльності підконтрольних ОСОБА_16 та ОСОБА_17 підприємств та здійснення впливу щодо закриття кримінального провадження та повернення вилученого майна. Також вони повідомили, що крім передачі ОСОБА_17 та ОСОБА_16 першої частини неправомірної вигоди у розмірі 25 000 доларів США, останнім також необхідно написати лист на адресу Голосіївського управління поліції ГУНП України в місті Києві про повернення вказаного майна. При цьому, вони запевнили, що після передачі коштів та написання вказаного листа, вилучене майно їм буде повернуто, та в подальшому необхідно буде сплатити ще 25 000 доларів США за не перешкоджання здійсненню їх фінансово-господарської діяльності. Під час розмови, з метою схиляння ОСОБА_17 та ОСОБА_16 до надання неправомірної вигоди та переконання їх у тому, що вони обізнані про їхню господарську діяльність, ОСОБА_14 декілька разів поставив їм запитання щодо здійснення зовнішньо-економічної діяльності підконтрольних їм підприємств, а також повідомив деталі про здійснення вказаними підприємствами господарської діяльності, яких не має у вільному доступі, тим самим дав зрозуміти ОСОБА_17 та ОСОБА_16, що контролює діяльність вказаних підприємств. Ці обставини підтверджуються фактичними даними, що містяться в показаннях свідків ОСОБА_17 і ОСОБА_16, протоколі про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіоконтролю особи ОСОБА_15 та ОСОБА_14 від 27.03.2017 (том 22 а.с. 16-25) з додатком, зокрема діалогом між обвинуваченими і свідками:
ОСОБА_15 - Ну что по нашем базарам давайте пройдемся. Короче надо письмо от вас
ОСОБА_17 -Какое
ОСОБА_15 - Сегодня завтра прошу на возврат всех отих документов
ОСОБА_17 - Это два письма, он со своей фирмы я со своей фирмы пишу
ОСОБА_15 - Да, туда пиши
ОСОБА_17 - На кого?
ОСОБА_15 - На Голосеевское ГУНП
ОСОБА_15 - Второй момент. По половине что мы говорили? Когда вы сможете
ОСОБА_17 - Дня три
ОСОБА_15 - Три дня? Ну на пятницу тогда
ОСОБА_17 - То есть грубо говори завтра у нас выходной день, выходной день. Где-то понедельник, вторник. Чего понедельник вторник, должны приехать китайцы, час мы будем с ними по Украине кататься, на Тернополь поедем,
ОСОБА_16 - в четверг будем в Тернополе
ОСОБА_17 - в Бершик поедем и та м у нас еще один контракт есть по Тернопольской области по Наркеведческому сахарному заводу, тоже туда надо выскочить. Грубо говоря тоже вас не хочется подвести. Где то на понедельник -вторник.
ОСОБА_15 - Давай тогда на понедельник, хорошо.
ОСОБА_17 -Где? Как?
ОСОБА_16 - Каким образом?
ОСОБА_15 - Человек подъедет, заберет.
ОСОБА_16 -Угу.
ОСОБА_15 - Определимся
ОСОБА_17 - Скажите что? Как?
ОСОБА_15 - На всякий случай там если что будете писать вверху напишете на Полохоло карандашиком. Все на том и закончили.
ОСОБА_16 . Не не меня еще интересует. На понедельник, а ответа у нас нет. Гарантии?
ОСОБА_15 - Мы вам гарантируем
ОСОБА_14 - 100%
ОСОБА_15 - Да
ОСОБА_17 - Что нам все
ОСОБА_16 - А дальше
ОСОБА_17 - Что нам все отдают?
ОСОБА_16 - Каким образом будет осуществляться
ОСОБА_15 - Вы приедете, запишете, будете писать свои координаты. На нас выйдут или на вас выйдут люди
ОСОБА_14 - Вы в контакте, свяжутся либо с нами, либо с вами напрямую приедете заберите
ОСОБА_15 - Мы отдадим вам все в этом проблем нету
ОСОБА_16 - Все значит
13.03.2017 ОСОБА_14 через мобільний програмний додаток «Viber» повідомив ОСОБА_17 про те, щоб той дав знати йому, коли буде готовий передати обумовлену раніше першу частину неправомірної вигоди у розмірі 25 000 доларів США. Однак, ОСОБА_17 попередив ОСОБА_14, що до передачі коштів, їм необхідно ще раз зустрітися. На що у такий самий спосіб отримав повідомлення з часом і місцем зустрічі наступного змісту: «Фаріде 12.45», що підтверджується фактичними даними, які містяться у протоколі огляду речей від 16.03.2017 з додатками (том 15 а.с. 39-63).
На зустрічі, яка відбулась о 12 год 45 хв у ресторані ТРЦ «Faride Plaza», ОСОБА_17 та ОСОБА_16 зустрілися з ОСОБА_15 та повідомили його про те, що вони в телефонному режимі спілкувалися зі слідчим Голосіївського УП ГУНП в місті Києві ОСОБА_21, однак від нього не отримали інформації про механізм повернення їм вилученого під час обшуку майна. Тому попросили, щоб ОСОБА_15 та ОСОБА_14 виконали свої зобов`язання щодо вирішення питання в цій частині. ОСОБА_15 запевнив їх, що всі питання, які він та ОСОБА_14 повинні вирішити - вони виконають, за умови передачі їм раніше обумовленої неправомірної вигоди у розмірі 50 000 доларів США. ОСОБА_15 запевнив ОСОБА_17 та ОСОБА_16, що у випадку сплати ними необхідних коштів, до них питань більше з боку працівників Служби Безпеки України не буде. Однак, це не стосується виникнення нових проблемних питань у вказаних осіб, а також підконтрольних їм суб`єктів господарської діяльності, які необхідно буде вирішувати додатково. Окрім того, ОСОБА_15 цікавився зовнішньоекономічною діяльністю ОСОБА_16 та ОСОБА_17 та повідомив останнім про те, що у них все буде добре, якщо вони будуть працювати з ними. Про ці обставини свідчать фрази діалогів, зафіксованих у стенограмі протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відеоконтроль особи, стосовно службової особи УСБ України в Вінницькій області ОСОБА_15, від 27.03.2017 (том 17 а.с. 196-203) з додатком (картка пам`яті MicroSD 16.0, реєстр № 04/2735т - том 18 а.с. 132):
ОСОБА_16 - Ну такая ситуация я в пятницу....
ОСОБА_17 - (Перебивает) Не, не, подожди дай я расскажу. Ну в принципе у нас все по плану. Мы от своих обязательств не отказываемся, ничего. Причина нашей встречи такова. В пятницу меня не было. У нас готово. У нас гривна лежит на счету, мы ее снимаем, идем на базар меняем и в принципе можем с вами встречаться. Вопрос какого плана. Когда меня не было в пятницу он звонит указывает рукой на ОСОБА_33 ), письма мы отправили как вы сказали просим вернуть майно, туда сюда, он звонит в пятницу ОСОБА_34 . А ОСОБА_34 ему . говорит: «Дорогой до свидание я ничего тебе не дам и если у тебя какие ни будь есть претензии - обращайся в суд
ОСОБА_16 - (перебивает) Голосеевский
ОСОБА_17 - вопрос какого плана если мы сейчас даем деньги
ОСОБА_15 - (перебивает) Я уточню эту ситуацию, буду откровенен
ОСОБА_17 -и деньги не маленькие
ОСОБА_15 - ну да согласен
ОСОБА_17 - Какая гарантия того что мы сейчас с вами вопрос закроем не прийдет Полохало и не скажет: кто такие «Виницкие» у меня вот криминальна справа есть .
ОСОБА_15 - Угу я понял. Ну сегодня до конца дня я вам скину на Вайбер. Сани не будет уже
ОСОБА_16 - И последние вот ты этот вот должен был решить вопрос на 50%
ОСОБА_15 - Да
ОСОБА_17 - Но он их не решил
ОСОБА_16 - а 100% то к нам уже никто не придет, ничего или придут?
ОСОБА_15 - Вы что по старому имеете в виду, что или как?
ОСОБА_16 - Нет ну мы... Ну когда мы закроемся.
ОСОБА_15 - Ну я думаю мы уж как то договоримся. Ну должно быть все нормально
ОСОБА_17 - Ну чтоб гарантии какие нибудь были
ОСОБА_15 - Ну понятно, я ж говорю
ОСОБА_16 - Ну да
ОСОБА_15 - Если вы не будете работать с налоговиками с этими ментами, все будет нормально
ОСОБА_16 - Нет, мы с ними не работаем
ОСОБА_17 - с ними не работаем.
ОСОБА_15 - Саня отправлен на повышение, по этому в плане карьерного роста это положительный момент это надо тоже учитывать, что ему здесь сидеть
ОСОБА_17 - Сейчас деньги отдадим и ты тоже куда то на повышение пойдешь
ОСОБА_15 - Я был, я перед тем как назначится тоже был в районе, это надо было пройти и я прошел и вернулся через два месяца
ОСОБА_17 - А потом ваши коллеги прейдут, скажут знаешь что ты с кем решал? С ними, ну их уже нету, а есть мы, давай по второму. Нет ну я тебе говорю нашу действительность. Такое будет? Не будет?
ОСОБА_15 - По вопросам которые уже были, никто их уже подымать не будет, а то что уже новое ваше наработанное, то тут надо определиться как дальше оно будет для того чтоб знать куда двигаться и что делать. вы наверное не знаете і просто весь расклад который существует у нас в городе. Наверное.
Як убачається з протоколу огляду речей від 16.03.2017 з додатками (том 15 а.с. 39-63), 14.03.2017, приблизно о 18 год 40 хв, ОСОБА_14 за допомогою мобільного програмного додатку «Viber» зі свого номеру НОМЕР_6 написав повідомлення на номер НОМЕР_7, який належить ОСОБА_17, в якому попросив переслати йому фотографію листа на Голосіївське управління поліції ГУНП в м. Києві. При цьому пояснив, що після передачі першої частини неправомірної вигоди, вони повинні будуть зателефонувати в поліцію та домовитися про отримання вилучених речей.
15.03.2017, приблизно об 11 годині, ОСОБА_17 у аналогічний спосіб переслав ОСОБА_14 фотографії обумовленого листа. ОСОБА_14 у відповіді завірив ОСОБА_17 та ОСОБА_16, що з поліцією питання щодо повернення вилучено майна вирішено, зазначивши, що мають вплив на працівників поліції. Крім того повідомив, що про час та місце зустрічі для передачі неправомірної вигоди повідомить додатково. Ці обставини підтверджуються фактичними даними, що містяться у переписці, зафіксованій у протоколі огляду речей від 16.03.2017 з додатками (том 15 а.с. 39-63), відповідно до якої ОСОБА_14 просить ОСОБА_17 направити йому фото листів до Голосіївського ГУНП щодо повернення майна та повідомляє, що «после реализации первой части договора, ментам дают команду и я дам знать, когда набрать и договариваться, ехать забирать вещи. Менты полностью под нами».
В подальшому ОСОБА_15 та ОСОБА_14, усвідомлюючи неправомірність своїх дій, та побоюючись викриття працівниками правоохоронних органів за невстановлених обставин попросили свого знайомого ОСОБА_18 зустрітися із ОСОБА_16 та ОСОБА_17 та отримати від них пакунок із грошовими коштами у розмірі 25 000 доларів США, на що він погодився.
15.03.2017, приблизно о 17 годині, ОСОБА_14 за допомогою мобільного програмного додатку «Viber» переслав ОСОБА_17 повідомлення, в якому зазначив, що передати першу половину неправомірної вигоди необхідно саме 15.03.2017, оскільки наступного дня, тобто 16.03.2017, він з ОСОБА_15 буде у місті Києві вирішувати питання про повернення вилученого під час обшуку майна, про що свідчить текст повідомлення, зафіксований у протоколі огляду речей від 16.03.2017 з додатками (том 15 а.с. 39-63): «нужно сегодня потому как завтра мы по Киеву будем закрывать вопрос».
15.03.2017, приблизно о 17 год 50 хв, ОСОБА_14 у той самий спосіб переслав ОСОБА_17 повідомлення, в якому вказав номер мобільного телефону НОМЕР_1, який належить ОСОБА_18, і зазначив, що необхідно зателефонувати за вказаним номером, повідомити, що вони від ОСОБА_35 та домовитись про зустріч.
Визначений обвинуваченими спосіб передання неправомірної вигоди через ОСОБА_18 підтверджується фактичними даними, що містяться як у показаннях свідків ОСОБА_17 і ОСОБА_16, так і в протоколі огляду речей від 16.03.2017 з додатками (том 15 а.с. 39-63), в якому відображено таке повідомлення: «НОМЕР_1 набирайте говорите, что вы от ОСОБА_115 и договаривайтесь о встрече», а також «Созвонились. Ему отдавать то что мы договорились? - Да».
Цього ж дня, приблизно о 18 год 30 хв, ОСОБА_17 на виконання вказівок ОСОБА_14 зателефонував ОСОБА_18 та домовився про зустріч у кафе, розташованому за адресою: АДРЕСА_6. (факт здійснення цього телефонного дзвінку зафіксовано у протоколі огляду речей від 17.03.2017 з додатками (том 16 а.с. 1-9), з якого убачається, що о 18:31 на мобільний телефон ОСОБА_18 був здійснений дзвінок з номера НОМЕР_8 )
Як убачається з показань свідків ОСОБА_17 і ОСОБА_16, а також фактичних даних, що містяться у протоколі за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відеоконтроль особи стосовно ОСОБА_16 та ОСОБА_17 від 28.03.2017 (том 17 а.с. 214-220) з додатками (картка пам`яті MicroSD 16.0, реєстр № 04/2094т, картка пам`яті MicroSD 16.0, реєстр № 04/2093т, картка пам`яті MicroSD 16.0, реєстр № 04/2800т, (том 18 а.с. 133-134а), 15.03.2017 о 19 год 10 хв ОСОБА_17 та ОСОБА_16 зустрілися з ОСОБА_18 у приміщенні кафе «Starvin Coffe», розташованого за адресою: АДРЕСА_6, де ОСОБА_18 отримав від них кошти в якості неправомірної вигоди для ОСОБА_19 і ОСОБА_14 в сумі 25 000 доларів США, що станом на 15.03.2017 за офіційним курсом Національного банку України становить 672607,4 грн, що є особливо великим розміром, які було вилучено відповідно до протоколу обшуку від 15.03.2017 (том 16 а.с. 151-157)
Після чого ОСОБА_18, ОСОБА_14 та ОСОБА_15 було затримано співробітниками НАБ України та їх протиправна діяльність припинена.
Вказані грошові кошти були вручені ОСОБА_16 відповідно до протоколу огляду та вручення несправжніх (імітаційних) засобів та грошових коштів з додатком від 15.03.2017 (том 17 а.с. 227 -230).
Вина обвинувачених також підтверджується фактичними даними, що містяться у показаннях свідка ОСОБА_17, зі змісту яких убачається, що він з 1997 року разом із ОСОБА_16 здійснював підприємницьку діяльністю щодо продажу обладнання, яке перебувало у вжитку, у країни Європи та в «росію», реалізацією щебня та інших товарів. Станом на початок 2016 року він був засновником і директором багатьох підприємств, в тому числі «Радаінвест». На початку квітня 2016 року в офісі належних йому підприємств, що розташований на четвертому поверсі будівлі «Облспоживспілки» у м. Вінниця та який він орендував разом із ОСОБА_16, співробітниками СВ Голосіївського управління поліції ГУНП України в місті Києві під керівництвом слідчого ОСОБА_21 та за участю співробітників СБУ у Вінницькій області, діями яких керував ОСОБА_15, було проведено обшук, як він зрозумів, у кримінальному провадженні, пов`язаному з несплатою податків. Обшуки також було проведено і за місцем його проживання, у його транспортних засобах та у гаражах. Під час обшуків було вилучено належні свідкові правовстановлюючі документи щодо нерухомості в Молдові, особисті речі, кошти в сумі 20000-30000 грн., а також печатки, бухгалтерські документи зазначених підприємств, комп`ютерну техніку. Такі ж обшуки було проведено і у ОСОБА_16 та інших співробітників підприємств. Вказані обшуки свідок вважає незаконними, оскільки не вчиняв правопорушень.
Для повернення вилученого майна вони найняли адвоката та неодноразово зверталися до Голосіївського районного суду. Потім було рішення Голосіївського районного суду про повернення майна, однак ОСОБА_36 його не повертав. За рішенням суду вони повернули гроші, печатки та комп`ютер, бухгалтерські документи вони не повернули, документи по Молдові йому повернули співробітники НАБУ.
Після цього свідок і ОСОБА_16 декілька разів зверталися до слідчого Полохала щодо закриття кримінального провадження та повернення вилученого майна, на що слідчий їм відмовляв, зазначаючи, що з метою «вирішення» цих питань їм потрібно звертатися до СБУ у Вінницькій області, а саме, до ОСОБА_37, у зв`язку з чим свідок і ОСОБА_16 звернулись до ОСОБА_14 із зазначеним питанням. Раніше ОСОБА_14 ОСОБА_17 особисто не знав, це прізвище було йому знайомо із запитів на адресу підконтрольних свідкові підприємств щодо здійснення зовнішньоекономічної діяльності, які надходили з СБУ і виконавцем яких був зазначений ОСОБА_14 . ОСОБА_17 зателефонував до ОСОБА_14 представився та повідомив, що він хотів би з ним зустрітися та поспілкуватися відносно кримінального провадження, після чого вони домовились про зустріч. Батька ОСОБА_14 свідок не знає і не просив третіх осіб організувати зустріч з ОСОБА_14 через його батька.
Перша зустріч ОСОБА_17 і ОСОБА_16 з ОСОБА_14 і ОСОБА_15 відбулася на початку вересня 2016 року в кафе, розташованому у місті Вінниця у сквері Козицького, під час якої свідок висловив прохання щодо можливості закриття кримінального провадження та повернення вилученого майна. На момент зустрічі свідок і ОСОБА_16 були обізнані із тим, що ОСОБА_14 і ОСОБА_15 є співробітниками СБУ, однак не знали їхніх посад. У подальшому, у період з вересня по грудень 2016 року між вказаними особами відбулося ще декілька зустрічей. Наскільки він пам`ятає, на третій зустрічі ОСОБА_15 і ОСОБА_14 повідомили про необхідність надання їм 50 000 доларів США за закриття кримінального провадження, повернення майна та невтручання у діяльність підконтрольних їм підприємств. На пропозицію в 50 000 доларів США ОСОБА_17 повідомив, що це великі гроші і у нього їх немає, він і ОСОБА_16 зазначили, що можуть зібрати близько 5 000 - 10000 доларів США, але ОСОБА_14 і ОСОБА_15 не погодились з такою сумою і наполягали на 50 000 США. Деякий час вони не спілкувалися. Спілкування відновилося десь в листопаді-грудня, після дзвінка свідка ОСОБА_14 . Він телефонував ОСОБА_14 з надією, що останній передумає щодо суми. Однак, під час зустрічей з`ясувалося, що ОСОБА_15 і ОСОБА_14 не йдуть на поступки, і сума залишилася попередньою - 50 000 доларів США, у зв`язку з чим в кінці 2016 року чи на початку 2017 року, точно він не пам`ятає, вони звернулись до НАБУ із заявою про злочин. Подальші зустрічі з ОСОБА_14 і ОСОБА_15 вже відбувалися під контролем НАБУ. При цьому, свідок надав письмову згоду на конфіденційне співробітництво детективам НАБУ, його попередили про неприпустимість провокування на вчинення злочину. Свідок не погоджував план бесіди з детективами НАБУ.
У подальшому, протягом січня-березня 2017 року, відбулося ще декілька зустрічей між ОСОБА_17 і ОСОБА_16 та ОСОБА_14 і ОСОБА_15, ініціатором яких був ОСОБА_14 . Домовленості про ці зустрічі відбувалися через переписку у месенджері «Вайбер». Всі зустрічі між ними відбувались в кафе в місті Вінниця. Під час вказаних зустрічей вони домовилися про передання ОСОБА_14 і ОСОБА_15 першої половини необхідної суми у розмірі 25 000 доларів США, за що останні гарантували повернення їм документів, грошових коштів та майна, які були вилучені під час обшуку. Після чого вони повинні були передати другу половину у розмірі 25 000 доларів, і обвинувачені обіцяли «вирішити» питання щодо закриття кримінального провадження. При цьому вони зазначали, що здатні «вирішити» це питання та надавали вказівки щодо написання листів щодо повернення майна до Голосіївського ГУНП у м. Києві. Про повернення майна свідок і ОСОБА_16 повинні були написати листи на ім`я ОСОБА_21 та передати їх ОСОБА_14 .
Також, приблизно з початку січня 2017 року, ОСОБА_15 і ОСОБА_14 почали висловлювати прохання про надання їм свідком і ОСОБА_16 щомісяця 2 000 доларів США за те, що і їх не будуть чіпати ні податкова, ні будь хто інший, що ніхто не буде втручатися у їхню господарську діяльність. ОСОБА_15 і ОСОБА_14 не пропонували співпрацю щодо викриття незаконної діяльності підприємств з оборотом 50 000 000 гривень.
Під час одного із допитів в НАБУ свідкові детективи повідомили про те, що кримінальна справа щодо нього та ОСОБА_16 закрита, але він не сприйняв серйозно цю інформацію, оскільки обвинувачені продовжували просити надати їм 50 000 доларів США, в тому числі і за закриття цього кримінального провадження. Свідок в перший раз чує про те, що він та ОСОБА_16 повинні були повідомити ОСОБА_15 та ОСОБА_14 про роботу конвертаційних центрів з оборотом в 50 млн. гривень, про таке ніколи розмова не велася.
ОСОБА_15 і ОСОБА_14 довго вирішували, яким чином буде відбуватися передача першої половини грошових коштів, і, в решті, в березні 2017 року, точну дату він не пам`ятає, ОСОБА_14 повідомив йому по телефону, що 15.03.2017 вони з ОСОБА_38 повинні зустрітися в кафе по АДРЕСА_6 з людиною, якій передати обумовлену раніше половину суми у розмірі 25 000 доларів США. Також ОСОБА_14 надав свідкові номер телефону цієї людини. Вони домовились зустрітися з цією людиною в кафе, де і передали гроші. Йому ця людина не була знайома.
Свідок був присутнім, коли ОСОБА_16 працівники НАБУ вручали грошові кошти для передачі, він бачив скільки коштів передається.
Ні ОСОБА_15, ні ОСОБА_14 свідку і ОСОБА_16 нічим не погрожували, разом з тим демонстрували обізнаність щодо їхньої господарської діяльності.
До телефону свідка ніяких змін не вносилося, переписка у його телефоні є об`єктивною, яка дійсно відбувалася.
Вина обвинувачених підтверджується і фактичними даними, що містяться у показаннях свідка ОСОБА_16, зі змісту яких убачається, що він тривалий час здійснює підприємницьку діяльність, є директором і засновником багатьох підприємств, в тому числі АТД-Сервіс. ОСОБА_17 є його товаришем і компаньйоном. Підприємства, в яких він був директором, займалися будівництвом і перепродажем товарів.
На початку квітня 2016 року за місцезнаходженням офісів належних йому та ОСОБА_17 підприємств було проведено обшуки. Під час обшуку, крім слідчого ОСОБА_21, були співробітники Голосіївського ГУНП. Пред`явили ухвалу, участь адвоката не дозволили. Хто керував обшуком, він не знає.
Під час обшуку в офісі він перший раз побачив і познайомився з ОСОБА_39, пізніше він дізнався, що це співробітник СБУ. Після обшуку йому була відома посада ОСОБА_15, він показав посвідчення. Прізвище ОСОБА_14 йому стало відоме раніше, ніж ці події, але особисто з ОСОБА_14 він знайомий не був, знав, що такий існує від інспекторів податкової, під час проведення обшуку у нього, він не був присутнім. Після цього провели обшук в машині, домі, гаражі, провели особистий обшук. На роботі забрали всі документи, гроші, у нього було 20 000 гривень, і видали повістку на допит у місті Києві. У ОСОБА_17 вилучили комп`ютерну техніку, печатки, документи, 30 000 гривень і у бухгалтера 10 000 гривень, всього 60 000 гривень.
Після цього обшуку, було проведено обшуки у контрагентів. Його дружина працювала бухгалтером на іншій фірмі, до неї прийшли і забрали комп`ютер. «Пройшлися» по всім контрагентам. Тобто перешкоджали діяльності не стільки його підприємств, скільки йому особисто як директору та контрагентам, з якими у нього був налагоджений бізнес.
На допиті у слідчого ОСОБА_21 свідок був один раз. На допиті послався на ст. 63 Конституції України, оскільки не знав про що з ним говорити. Після цього його більше не викликали і він продовжував займатися бізнесом.
Свідок і ОСОБА_17 намагалися повернути вилучене майно, зверталися до слідчого ОСОБА_21, до начальника Голосіївського ГУНП, до Уповноваженого з прав людини, Генерального прокурора. Після чого у свідка та ОСОБА_17 відбулася зустріч з ОСОБА_14 і ОСОБА_15 в кафе у місті Вінниця. Хто ініціював зустріч, він не пам`ятає. Весь зв`язок з ОСОБА_15 і ОСОБА_14 здійснювався через ОСОБА_17 . ОСОБА_17 телефонував свідкові і говорив, що їх запрошують на зустріч. Коли дзвонили ОСОБА_15 і ОСОБА_14, ОСОБА_17 йому завжди про це говорив. З ОСОБА_14 і ОСОБА_15 було декілька зустрічей, під час яких обговорювалося питання щодо надання останнім 50000 доларів США, за що вони обіцяли закрити кримінальну справу, повернути вилучене майно і допомогти вести бізнес. Прохання щодо надання 50000 доларів США було висловлене після другої зустрічі, точної дати він не пам`ятає, але, приблизно за два місяці до написання заяви до НАБУ. Спочатку свідок і ОСОБА_17 намагалися умовити ОСОБА_14 і ОСОБА_15 зменшити цю суму, але вони не погоджувалися, у зв`язку з чим вони звернулися до НАБУ, де їх допитали і залучили до конфіденційного співробітництва. Практично всі подальші зустрічі з ОСОБА_14 і ОСОБА_15 проводилися під контролем НАБУ і фіксувалися.
Пізніше між ними відбулося ще три-чотири зустрічі, під час яких обговорювалося питання щодо закриття кримінального провадження, повернення вилученого майна, надання за це ОСОБА_15 і ОСОБА_14 50000 доларів США, а також обвинувачені висловили прохання надавати їм щомісяця 2000 доларів США, за те що вони будуть «кришевать» бізнес ОСОБА_17 і ОСОБА_16, допомагати у його здійсненні. При цьому, ОСОБА_15 та ОСОБА_14 були обізнані про їх господарську діяльність. Вони не отримували інформацію про зовнішньоекономічну діяльність від них, а отримували десь з інших джерел. Податкова з ними співпрацювала і вони отримували інформацію від них. Вони гарантували закриття кримінального провадження в Голосіївському ГУНП. Свідок і ОСОБА_17 спочатку мали передати їх 25 000 доларів США, оскільки 50 000 доларів США вони не могли одразу зібрати. Ніяких розмов щодо співробітництва з СБУ між ними не велося. В них не було домовленостей щодо передачі ОСОБА_15 та ОСОБА_14 інформації про конвертаційні центри. Вони домовились, що від ОСОБА_15 та ОСОБА_14 приїде чоловік, який забере грошові кошти, які вони повинні були підготувати для них. Свідок обвинувачених не провокував, вся ініціатива виходила від них. Під час розмови вони їм гарантували повернення їх майна. Вони домовились на понеділок про передачу ОСОБА_15 та ОСОБА_14 грошових коштів. Від співробітників НАБУ не було ніяких вказівок. Ніхто нікого не провокував. Неправомірна вигода була не тільки за закриття кримінального провадження, а і за те, що ОСОБА_16 та ОСОБА_17 будуть далі працювати і вони не будуть втручатися в їх господарську діяльність. Вони на своїх зустрічах відкрито не говорили про гроші, ОСОБА_15 та ОСОБА_14 говорили натяками, а вони їм відповідали натяками, але всі ми розуміли, що говоримо про гроші. Також велася розмова про те, що ОСОБА_16 та ОСОБА_17 потрібно було написати листа на ім`я начальника Голосіївського ГУНП щодо повернення вилученого майна, а ОСОБА_15 та ОСОБА_14 гарантували їм це повернення. Вони, якимось чином впливали на ОСОБА_21 або були із ним у змові.
Як і було обумовлено, 15.03.2017 свідок і ОСОБА_17 прийшли на зустріч у кафе біля автошколи в місті Вінниця, сказали подзвонити ОСОБА_14, щоб він підтвердив, віддали гроші і пішли. Гроші їм надали працівники НАБУ. Хто віддавав гроші тій людині, він точно не пам`ятає.
Кримінальне провадження відносно його діяльності було закрито, про це він дізнався потім, як дізнався не пам`ятає, мабуть працівники НАБУ сказали. В день написання заяви він не знав, що кримінальне провадження закрито, воно було закрито пізніше. Йому не було відомо станом на 07.03.2017, що справа, в межах якої було вилучено майно, була закрита в грудні 2016 року.
Також встановлені судом обставини вчинення кримінального правопорушення підтверджуються фактичними даними, що містяться у показаннях таких свідків.
Свідок ОСОБА_21 у судовому засіданні показав, що він знає обвинувачених ОСОБА_15 і ОСОБА_14, робочих чи дружніх стосунків з ними не підтримує. В 2015-2017 роках працював слідчим слідчого відділу Голосіївського управління поліції. Йому знайоме кримінальне провадження № 4201510101000005. Воно було в нього в провадженні, він проводив по ньому слідчі дії. Він не пам`ятає, яким чином вказане кримінальне провадження було зареєстроване. Він пам`ятає, що в даному кримінальному провадженні було прийняте рішення про його закриття. Дату закриття не пам`ятає. Вказане провадження було зареєстроване слідчим, але він не пам`ятає, хто вносив відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Також, він не пам`ятає, за яким фактом воно було зареєстроване або за якими матеріалами. Під час досудового розслідування вказаної справи він надавав доручення слідчо-оперативним підрозділам Служби безпеки України, які саме доручення надавав він не пам`ятає. Ним залучалися слідчо-оперативні підрозділи СБУ у Вінницькій області під час обшуків на території міста Вінниці. Він безпосередньо брав участь у проведенні обшуків. Крім нього участь у проведенні обшуків брали інші слідчі, які перебували у групі. Спілкування між ним та ОСОБА_15 та ОСОБА_14 відбувалось в межах кримінального провадження, в межах обшуків, які проводились. Він приїхав до міста Вінниці в складі слідчо-оперативної групи, співробітники СБУ здійснювали супровід окремої слідчої дії, а саме обшуків. Вони провели обшуки і поїхали до міста Києва. І на цьому його спілкування з ними закінчилось. З інших питань він з ними не спілкувався. Чи спілкувався він з ними телефонним зв`язком, він не пам`ятає. Можливо, лише раз і тільки в межах кримінального провадження, яке розслідувалося. Чому саме в Вінниці проводились обшуки, бо були потреби в цьому під час досудового розслідування кримінального провадження. Чому саме співробітники Служби безпеки України ним залучалися, тому що за їх матеріалами вказане кримінальне провадження було порушено, і йому було доручено проводити досудове розслідування в кримінальному провадженні. У кого були проведені обшуки та за якими адресами, він не пам`ятає, пам`ятає, що обшуки проводились у місті Вінниця за місцем фактичного знаходження суб`єктів підприємницької діяльності, під час обшуків були вилучені кошти, бухгалтерські документи печатки, флешки, комп`ютерна техніка. Йому знайомі ОСОБА_16 і ОСОБА_17, він з ними познайомився під час проведення обшуків, вони були керівниками деяких підприємств у яких проводились обшуки. Були підозри, що саме ці особи вчиняють неправомірні дії відповідно матеріалів Служби безпеки України. Вилученні речі під час обшуків були повернуті на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва вже після закриття кримінального провадження. Вказане кримінальне провадження було внесенно до ЄРДР в 2015 році, обшуки проводились, на його думку, теж в 2015 році, більше точної дати він сказати не може. Відомості, які містяться в документах кримінального провадження відповідають дійсності. Він не пам`ятає, коли саме була складена постанова про закриття кримінального провадження. Вилученні речі повертались не ним, а іншим слідчим, оскільки він на той час вже займав іншу посаду. До нього не звертались співробітники СБУ з будь-яких питань щодо речей вилучених під час обшуків. ОСОБА_17 і ОСОБА_16 періодично звертались до нього телефонним зв`язком та цікавились долею вилучених речей та розслідуванням кримінального провадження. В контексті розмов між ним та ОСОБА_17 з ОСОБА_16 особи ОСОБА_15 та ОСОБА_14 не згадувались та про домовленість щодо повернення майна ними не повідомлялося. Можливо, направляли на його робочу адресу листи, але він точно сказати не може. Рішення про повернення вилучених речей він не приймав. До проведення обшуку в м. Вінниця був задіяний спецпідрозділ СБУ, протоколів про затримання вони не складали і осіб в порядку 208 КПК України не затримували. ОСОБА_15 та ОСОБА_14 не звертались до нього щодо прийняття будь яких процесуальних рішень щодо майна. ОСОБА_15 та ОСОБА_14 не пропонували йому неправомірну вигоду за прийняття процесуальних рішень щодо повернення майна. Ніякого впливу вказані особи на нього не мали та не мають. Йому не відомо чи звертались ОСОБА_15 та ОСОБА_14 до інших слідчих чи прокурорів щодо повернення майна чи прийняття інших процесуальних рішень. Йому не відомо чи мають вплив ОСОБА_15 або ОСОБА_14 будь який вплив на інших слідчих чи прокурорів.
Свідок ОСОБА_40 у судовому засіданні показав, що в 2015-2016 роках він працював в органах безпеки Центрального управління Головного управління контррозвідувального захисту інтересів держави в сфері економічної безпеки на посаді старшого оперуповноваженого на особливо важливих об`єктах. В силу професійних обов`язків йому знайомі співробітники СБУ у Вінницькій області. Знав ОСОБА_15 і ОСОБА_14 по робочим стосункам, особистих стосунків не має. До них що тижня надходили матеріали щодо діяльності конвертаційних центрів, також надходили матеріали щодо ОСОБА_41 і ОСОБА_42 . Він не пам`ятає чи приймалось рішення щодо вказаних матеріалів. Він пам`ятає, що за цими матеріалами проводило розслідування Голосіївське районе управління поліції. Вони спілкувались зі слідчими але виключно у рамках кримінального провадження і за дорученнями слідчих. Він не може сказати, що тільки його підрозділу надавались доручення, але доручення його підрозділом виконувались. Він не пам`ятає, чи залучалися до виконання слідчих дій ОСОБА_15 та ОСОБА_14 . Він приймав участь у слідчих діях за дорученням слідчого у місті Вінниця, це були обшуки. Проводились спільні заходи Центрального управління Головного управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки та Управління СБУ у Вінницькій області. Він не пам`ятає, скільки було проведено обшуків і скільки разів вони виїжджали до міста Вінниця. Разом з ним у вказаних слідчих діях брав участь ОСОБА_43 - його керівник, інших співробітників він не пам`ятає. Він не пам`ятає, чи брали участь ОСОБА_15 та ОСОБА_14 у проведенні обшуку, оскільки за адресою, де проводив участь свідок їх не було. Він не пам`ятає хто організовував проведення обшуків у місці ОСОБА_44 . Він не пам`ятає чи були залученні до проведення обшуку спецпідрозділ «Альфа». Такі заходи проводились майже щотижня, тому він не пам`ятає час коли саме були проведені вказані обшуки. Він приймав участь в проведенні обшуку в місті Вінниця по місцю проживання одного із бухгалтерів. Що було вилучено під час обшуків, він точно не пам`ятає, мабуть документація та носії інформації. Йому не відомо чому співробітники СБУ залучались до проведення слідчих дій в кримінальних провадженнях, які розслідувались слідчими Національної поліції. Він не пам`ятає, ким збиралися матеріали, які надійшли з міста Вінниці. Він не пам`ятає, в який спосіб збирались вказані матеріали.
Йому знайоме прізвище ОСОБА_36, він був слідчим по справі ОСОБА_16 і ОСОБА_17 . Він приймав участь у проведені обшуку, в інших слідчих діях він участі не приймав. Слідчий керував ходом слідчої дії, до якої його було залучено. Ні ОСОБА_15, ні ОСОБА_14 в слідчий групі зі свідком не були.
Прохань від співробітників СБУ у м. Вінниця щодо процесуального тиску на осіб, у яких проводились обшуки не надходило. Він не пам`ятає, ким було прийнято рішення про передачу матеріалів до Голосіївського управління. Від ОСОБА_15 та ОСОБА_14 не було прохань щодо передачі матеріалів саме до Голосіївського управління поліції.
Свідок ОСОБА_45 у судовому засіданні показав, що обвинуваченого ОСОБА_15 знає наглядно, стосунків з ним ніяких не має, ОСОБА_14 не знає чи можливо не пам`ятає. в 2015-2016 роках працював слідчим в Голосіївському управлінні поліції. Йому відомий слідчий з прізвищем ОСОБА_21 . Він брав участь у розслідуванні кримінальних проваджень та проведенні слідчих дій з ним. Він не пам`ятає кримінального провадження в рамках якого перевірялась діяльність ОСОБА_16 і ОСОБА_17 . Напевно, що він приймав участь в 2016 році в проведенні слідчих дій у місті Вінниця. Приймав участь у проведенні обшуків на підставі ухвал слідчого судді. Пам`ятає, що приймав участь у проведенні обшук у квартирі і гаражі. Точну кількість обшуків і скільки він виїжджав на проведення слідчих дій до міста Вінниця він не пам`ятає. Приймали участь у проведенні обшуку всі хто входив у слідчу групу по розслідуванню кримінального провадження. Йому не відома інформація скільки обшуків проводилось, і чому така кількість слідчих приймала участь. Якщо співробітники СБУ у місті Вінниця були зазначенні в протоколі, то вони брали участь, а так він не пам`ятає, хто саме був присутнім під час обшуку. Познайомились з ОСОБА_15 під час відрядження в місті Вінниця, можливо це була спільна нарада, організована керівництвом Управління та Служби безпеки України, наскільки він пам`ятає то це пов`язано із обшуками, які проводились у місті Вінниця, на нараді були присутні інші слідчі групи, хто проводив нараду він не пам`ятає. Чи брав ОСОБА_15 участь у проведенні обшуку, він не пам`ятає. У обшуках, які він проводив спецпризначенці не були задіяні. Йому не відомо, чи були задіяні спецпризначенці на інших обшуках. Йому не відомі особи ОСОБА_16 і ОСОБА_17 . Він не може повідомити, чи спілкувався він в рамках кримінального провадження зі співробітниками СБУ, зокрема ОСОБА_15 та ОСОБА_14 .
Старшим слідчої групи був ОСОБА_46 . Напевно, він проводив більшу кількість слідчих дій. Він пам`ятає, що він приймав участь тільки у проведенні обшуків. Йому не відомо, яке рішення прийнято по даному кримінальному провадженню. Долею речей, вилучених під час обшуку займався старший групи. З будь-якого приводу в рамках розслідуваного кримінального провадження до нього ОСОБА_15 не звертався. Він не знає, чи був у ОСОБА_15 його номер телефону. Фігурантів кримінального провадження він не знає, прізвищ не пам`ятає. Підставу внесення відомостей до ЄРДР він не пам`ятає. Він не знає, чому саме Голосіївським управлінням поліції здійснювалось розслідування вказаного кримінального провадження. Прохань чи вказівок будь-якого характеру від слідчих та працівників СБУ перед початком проведенням обшуку до нього не надходило.
Свідок ОСОБА_47 у судовому засіданні показав, що в 2015-2016 роках працював начальником сектору у відділі Департаменту контррозвідувального забезпечення економічної безпеки СБУ, напрямком його робити була критична інфраструктура в економічному секторі. Коли він був в економічному підрозділі, ОСОБА_15 і ОСОБА_14 були співробітниками економічного підрозділу СБУ у Вінницькій області і вони спілкувались по роботі. Прізвищ ОСОБА_48 і ОСОБА_49 не пам`ятає. Він пам`ятає, що було інформування про діяльність групи підприємств на території м. Вінниця і м. Києва. Було інформування співробітниками Вінницького управління про виявленні ознаки кримінального правопорушення, які були скеровані до центрального апарату, в подальшому матеріали були скеровані до органу досудового розслідування і на підставі цього листа було прийнято рішення про внесення відомостей. Безпосередньо інформацію до органу досудового розслідування передавало Центральне управління. Досудове розслідування здійснювало Голосіївське управління поліції. Прізвище ОСОБА_36 йому знайоме, він був слідчим Голосіївського управління. Супровід провадження здійснювало Управління у Вінницькій області, і, на скільки він пам`ятає, доручення надавались напряму до управління. Він не пам`ятає, хто був виконавцем інформування. Він приймав участь у проведенні обшуку. Він був присутнім під час обшуку офісного приміщення в центрі міста Вінниця, адресу він не пам`ятає. Він не пам`ятає, хто на якій адресі був. Він не знає хто займався організацією проведення обшуків. Він точно не пам`ятає, чи був задіяний спецпідрозділ «Альфа». Безпосередньо здійснювали проведення обшуків органи поліції. Він не пам`ятає, чому до проведення обшуків були залученні спецпідрозділ «Альфа» і підрозділи СБУ. Під час обшуку вилучались печатки, документи, що ще вилучалося, не пам`ятає. Що сталося з вилученим майном, він не пам`ятає. До нього ніхто не звертався з заявами, клопотаннями щодо вилученого майна. ОСОБА_15 та ОСОБА_14 також не звертались до нього з приводу вилученого майна. Він не пам`ятає, як точно проходив обшук. Був слідчий який цим керував.
Крім зазначених доказів, вина обвинувачених ОСОБА_15 та ОСОБА_14 підтверджується фактичними даними, що містяться в таких джерелах доказів:
?протоколі тимчасового доступу до речей і документів від 14.04.2017, який складено детективом Національного бюро Першого відділу детективів третього підрозділу детективів головного підрозділу детективів НАБУ ОСОБА_28, відповідно до якого він у приміщенні службового кабінету № 334 НАБУ, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Василя Сурікова, 3 у присутності т.в.о. начальника відділення СВ голосіївського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_21 здійснив ознайомлення з документами, які містяться в матеріалах кримінального провадження № 42015101010000005 від 22.12.2015. Документи, речі та цінності внесено до опису речей та документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді та долучено до вказаного протоколу для приєднання до матеріалів кримінального провадження № 52017000000000025 від 05.01.2017 з описом речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді (том 4 а.с. 1-10);
?протоколі огляду від 14.06.2017, який складено детективом Національного бюро Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного Підрозділу детективів НАБУ ОСОБА_28, за участю спеціаліста - старшого детектива відділу детективів по виявленню неправомірної вигоди та незаконного збагачення Управління аналітики та обробки інформації Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_50, відповідно до якого проведено огляд електронних файлів:[11003] -24.04.2017 16.51.35.xml, [11003] -24.04.2017 16.51.57.xml, [11003] -24.04.2017 16.52.41.xml, які були отримані на оптичному диску під час здійснення тимчасового доступу до речей в ПАТ «Київстар» з метою дослідження відомостей про маршрути передавання телекомунікаційних послуг (трафіків), які використовувалися ОСОБА_15 ( НОМЕР_9 ), ОСОБА_14 ( НОМЕР_10 ), ОСОБА_18 ( НОМЕР_11 ), ОСОБА_21 ( НОМЕР_12 ), та номером телефону НОМЕР_13 «Петя СБУ» для встановлення взаємозв`язків між ними та хронологією телекомунікаційних з`єднань 15.03.2017. За результатами огляду встановлено, що 15.03.2017 ОСОБА_14 телефонував ОСОБА_15 о 09:09 годині та 20:00 годині, ОСОБА_15 телефонував ОСОБА_14 о 17:10 годині та о 17:54 годині, ОСОБА_15 телефонував ОСОБА_18 о 17:38 годині та 17:46 годині, ОСОБА_17 телефонував ОСОБА_18 о 18:31 годині, 18:56 годині та о 19:10 годині (том 8 а.с. 51-77);
?висновку експерта науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України ОСОБА_51 № 7-78/17 від 13.05.2017 з додатком (диск CD-R ) відповідно до якого, зокрема, в пам`яті мобільного телефону Samsung A700H, який належить ОСОБА_17, в додатку «Viber» виявлено історію переписок та голосові/відео з`єднання з абонентом « ОСОБА_52 » (номер абонента: НОМЕР_10 ), відповідно до історії переписки між ОСОБА_17 та ОСОБА_14 зафіксовано 47 повідомлень та 6 голосових/відео з`єднань в період з 10.02.2017 по 15.03.2017 (том 14 а.с. 76-84);
?протоколі огляду речей від 22.03.2017 з додатками, який складено детективом Національного бюро Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів ОСОБА_28, відповідно до якого він провів мобільного телефону SAMSUNG А700Н, s/n « НОМЕР_14 » IMEI 1: НОМЕР_15, IMEI 2: НОМЕР_16, який наданий добровільно для огляду ОСОБА_17 та мобільного телефону НОМЕР_17, IMEI: НОМЕР_18, який було добровільно надано ОСОБА_17 . Огляд проводився за участю старшого детектива відділу детективів кримінальної лабораторії Управління аналітики та обробки інформації НАБУ ОСОБА_53 (залучено в якості спеціаліста на підставі службової записки від 22.03.2017), який має кваліфікацію спеціаліста-аналітика комп`ютерних систем (том 15 а.с. 65-73);
?протоколі додаткового огляду речей від 27.03.2017, який складено детективом Національного бюро Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів ОСОБА_54, відповідно до якого він провів огляд речей вилучених 15.03.2017 під час особистого обшуку ОСОБА_14, а саме мобільного телефону SAMSUNG GT-E1170, з сім картою мобільного зв`язку «МТС» (ніяких маніпуляцій з телефоном не проводилося); мобільного телефону SAMSUNG SM-G900Н з сім-карткою мобільного оператора зв`язку «Київстар» - під час огляду встановлено, що ядро операційної системи вказаного телефону оновлено 20.02.2017; два попередніх упакування (том 15 а.с. 154);
?висновку головного судового експерта відділу досліджень у сфері інформаційних технологій Тернопільського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України ОСОБА_55 № 7-76/17 від 05.05.2017 з додатком (диск CD-R ) відповідно до якого, зокрема, в пам`яті мобільного телефону Samsung SM-G900H (SEK) (IMEI): НОМЕР_19, який належить ОСОБА_14 виявлено з`єднання з абонентом « ОСОБА_56 » НОМЕР_9 в період з 25.02.2017 по 15.03.2017, а також запис про переписку з абонентом « ОСОБА_16 » НОМЕР_20 за допомогою інтернет -месенджера «Viber» (том 15 а.с. 156-163);
?протоколі огляду речей від 22.03.2017 з додатками (пояснення спеціаліста від 22.03.2017 та оптичний диск DVD+R з підписами учасників проведеної слідчої дії, роздрукований файл «сучасні будівельні технології» на 1 арк, роздрукований файл «СБТ-12» на 1 арк), який складено детективом Національного бюро Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів ОСОБА_28, відповідно до якого він провів огляд речей, які були вилучені 15.03.2017 під час проведення особистого обшуку під час затримання ОСОБА_15, а саме: мобільного телефону Apple A 1784 IMEI: НОМЕР_21 ; телефону SAMSUNG GТ-Е1202і, sn: НОМЕР_22 ; USB флеш-накопичувач TrekStore 8 Gb в корпусі коричневого кольору (том 15 а.с. 184-190);
?протоколі огляду речей від 05.04.2017, який складено детективом Національного бюро Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів ОСОБА_28, відповідно до якого він провів огляд речей вилучених 15.03.2017 під час проведення особистого обшуку при затриманні ОСОБА_15, а саме грошових коштів в сумі 4 900 (чотири тисячі дев`ятсот) гривень (том 15 а.с. 193);
?протоколі огляду речей від 22.05.2017, який складено детективом Національного бюро Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів ОСОБА_28, відповідно до якого він у присутності понятих провів огляд речей, які вилучені 15.03.2017 під час проведення обшуку в приміщенні автошколи за адресою: АДРЕСА_6 . Об`єктом огляду являються грошові кошти та імітаційні засоби на загальну суму 25 000 (двадцять п`ять тисяч) доларів США. Грошові кошти упаковані в полімерний сейф-пакет №1027668 з пояснювальним написом: «З (три) пачки грошових коштів у валюті долари США, купюри номіналом по 100 (сто) доларів США 15.03.2017 к/п 52017000000000025, кошти вилучені під час обшуку службового кабінету приміщення автошколи ФОП ОСОБА_18 за адресою АДРЕСА_6 » з зазначенням обставин, місця і дати вилучення, завіреним підписами детектива, понятих та інших учасників слідчої дії. Після розпакування сейф-пакету в присутності понятих шляхом надрізу у пакеті виявлено грошові кошти та імітаційні засоби на загальну суму 25000 (двадцять п`ять тисяч) доларів США, а саме: 1. Перша пачка перемотана паперовою стрічкою білого та жовтого кольору з надписами англійськими літерами, де поміж іншими - надпис «One Hundreds $ 10,000». При розпакуванні даної пачки купюр виявлено: - купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії КК 17526658 А (зверху пачки); - купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії КВ 93500798 J (знизу пачки); - несправжні (імітаційні) засоби у вигляді 98 купюр номіналом 100 (сто) доларів США, кожна з яких серії Е 31119560 FE. 2. Друга пачка перемотана паперової стрічкою білого та жовтого кольору з надписами англійськими літерами, де поміж іншими - надпис «One Hundreds $ 10,000». При розпакуванні даної пачки купюр виявлено: - купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії КВ 16170082 М (зверху пачки); - купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії КL 37623346 D (знизу пачки); - несправжні (імітаційні) засоби у вигляді 98 купюр номіналом 100 (сто) доларів США, кожна з яких серії Е 31119560 FE. 3. Третя пачка перемотана гумовою стрічкою зеленого кольору. При розпакуванні даної пачки купюр виявлено: - купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії НС 46229993 А (зверху пачки); - купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії КА 31034456 А (знизу пачки); - несправжні (імітаційні) засоби у вигляді 98 купюр номіналом 100 (сто) доларів США, кожна з яких серії Е 31119560 FE. Після проведення огляду грошові кошти та імітаційні засоби на загальну суму 25 000 (двадцять п`ять тисяч) доларів США, паперові стрічки, а також первинна упаковка упаковуються в сейф-пакет №1027752, на який наносяться пояснювальні надписи та підписи учасників слідчої дії (том 15 а.с. 194-195);
?протоколі огляду речей від 17.03.2017 з додатками, який складено детективом Національного бюро Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів ОСОБА_28, відповідно до якого він провів огляд речей, які були вилучені 15.03.2017 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_6, приміщення службового кабінету ОСОБА_18, а саме: телефону Sony Xperia LT22i, ІМЕ1: НОМЕР_23 (SІM НОМЕР_24 ). У складі телефони Sony Xperia LT22i виявлена SIM-карта із номером НОМЕР_24 (IMSI НОМЕР_25, KYIVSTAR), яка не заблокована РІN-кодом. SIM-карта підключалася до зчитувача карток для подальшого огляду інформаційного наповнення із використанням програми UFED 4РС. Файли звіту у форматі html записані на оптичний диск до каталогу «zvit», файли фотозйомки записані до каталогу «photo». SIM-карта прикріплена до корпусу телефона липкою стрічкою. Телефон Sony Xpеria LT22i має численні подряпини та сколи матеріалу на корпусі. Телефон підключався до робочої станції спеціаліста з метою проведення огляду із використанням спеціального кабеля із набору UFED. Телефон не заблокований. Із використанням програми UFED 4РС проведено копіювання доступної частин даних телефону, а також подальша обробка отриманої інформації. Під час обробки отриманої інформації виявлено наступне: - за допомогою програми UFED 4РС, на підставі виявленої на телефоні інформації створено звіт про вилучення із зазначенням облікових записів, наявних на указаному телефоні, відповідно до якої встановлено, що на пристрої наявні облікові записи встановлених мобільних додатків «Viber», які зареєстровані за номером телефону НОМЕР_11 під іменем « ОСОБА_57 » та «Whatsapp», який зареєстрований за номером телефону НОМЕР_11 під іменем « ОСОБА_58 ». Указана інформація додається до протоколу (Додаток № 2); - у мобільному додатку «Viber», встановленому на указаному телефоні встановлено наявність контакту « ОСОБА_59 », який зареєстрований за номером телефону НОМЕР_10 . Оглядом чатів з указаним контактом встановлено наявність текстових повідомлень. За допомогою програми UFED 4РС, на підставі виявленої на телефоні інформації створено звіт про вилучення із зазначенням указаних повідомлень, який додається до указаного протоколу (додаток № 3);у книзі контактів встановлено наявність контактів «ОСОБА_116» номером телефону НОМЕР_26, « ОСОБА_60 » з номером телефону НОМЕР_9 . За допомогою програми UFED 4РС, на підставі виявленої на телефоні інформації створено звіт про вилучення із зазначенням указаних повідомлень, який додається до указаного протоколу (додаток № 4); наявна інформація з журналу дзвінків за 15.03.2017, яку систематизовано у вигляді таблиці, яка додається до протоколу (Додаток № 5). Під час обробки інформації створений звіт із включенням виявленої на телефоні інформації. Файли звіту у форматі ufdr записані до каталогу «zvit», файли фотозйомки записані до каталогу «photo» на оптичний диск DVD+R, який додається до даного протоколу (Додаток № 1) (том 16 а.с. 1-9);
?висновку судового експерта відділу досліджень у сфері інформаційних технологій Тернопільського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України ОСОБА_51 № 7-77/17 від 12.05.2017 з додатком (диск CD-R ) відповідно до якого, зокрема, в пам`яті мобільного телефону Sony Xperia LT22i, IMEI: НОМЕР_23, який належить ОСОБА_18, в додатку «Viber» виявлено історію переписок та голосові/відео з`єднання з абонентами: «ОСОБА_59» (номер абонента: НОМЕР_10 ) 3 повідомлення та одне голосове/відео з`єднання 15.03.2017, «Vova Sbu» (номер абонента НОМЕР_9 ) 38 повідомлень у період з 29.11.2016 по 23.03.2017 та 84 голосові/відео з`єднання за період 28.11.2016 по 15.03.2017, з них 13 у період з 13.03.2017 по 15.03.2017. Також виявлено історію дзвінків з абонентом « ОСОБА_61 » (номер абонента НОМЕР_9 ) в період з 09.03.2017 по 15.03.2017 та з абонентом « НОМЕР_8 » 15.03.2017 (том 16 а.с. 11-21);
?протоколі огляду речей від 30.05.2017 з додатками (пояснення спеціаліста від 30.05.2017 на 3 арк, оптичний диск DVD+R з підписами учасників проведеної слідчої дії, роздруковані файли, що виявлені на ноутбуці, вилученому за місцем проживання ОСОБА_14 на 59 арк, роздруковані файли, що виявлені на системному блоці, вилученому за місцем проживання ОСОБА_14 на 39 арк), який складено детективом Національного бюро Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів ОСОБА_28, відповідно до якого він провів огляд речей, які були вилучені 11.04.2017 під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_14 за адресою: АДРЕСА_4 та ОСОБА_15 за адресою: АДРЕСА_2, а саме: ноутбук HP Pavilion dv 6700 s/n: «CNF8047DRY»; ноутбук HP G6-1261er s/n: «5CD1403G6B»; системний блок чорного кольору Elite з маркуванням «RC331KKPK1094700381»; мобільний телефон LG P705 s/n « НОМЕР_27 » (том 16 а.с. 32-137)
?протоколі обшуку від 15.03.2017 з додатком, який складено детективом Національного бюро Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів НАБУ ОСОБА_28, відповідно до якого громадянину ОСОБА_18 було пред`явлено те, що буде проведено невідкладний обшук та запропоновано видати зазначені в ухвалі грошові кошти, що йому було передано. На що ОСОБА_18 заявив, що згорток паперовий, що йому було передано знаходиться у його робочому столі. У зв`язку із частковим виданням, детектив НАБУ ОСОБА_28, у приміщенні службового кабінету автошколи ФОП « ОСОБА_18 » на четвертому поверсі офісного приміщення за адресою: АДРЕСА_6 провів обшук, під час якого у першій шухляді робочого столу було виявлено паперовий згорток у якому знаходяться три пачки з грошовими коштами. Перша пачка обмотана та скріплена паперовою стрічкою з надписом поміж іншими «10,000 One Hundreds». Зверху пачки знаходиться купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії КК 17526658 А, знизу пачки знаходиться купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії КВ 93500798 J. Друга пачка скріплена паперовою стрічкою з надписом поміж іншими «10,000 One Hundreds». Зверху пачки знаходиться купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії КВ 16170082 М, знизу пачки знаходиться купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії КL 37623346 D. Третя пачка обмотана гумовою стрічкою. Зверху пачки знаходиться купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії НС 46229993 А, знизу пачки знаходиться купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії КА 31034456 А. Дані три пачки грошових купюр поміщаються до сейф пакету № 1027668 та інші грошові кошти, телефони та речі (том 16 а.с. 151-157);
?протоколі затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 15.03.2017 з додатком, який складено старшим детективом - заступником керівника Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів ОСОБА_62, відповідно до якого він затримав особу, підозрювану у вчиненні злочину ОСОБА_15, здійснив обшук під час якого було виявлено та вилучено речі, зокрема, мобільний телефон Apple A1784, мобільний телефону SAMSUNG sn: НОМЕР_22, IMEI НОМЕР_28, IMEI НОМЕР_29, які вилучені та запаковані в сейф пакет та інші речі, грошові кошти, документи ОСОБА_15 (том 16 а.с. 183-188);
?протоколі затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 16.03.2017 з описом вилучених предметів, речей і цінностей, вилучених під час особистого обшуку затриманої особи, який складено детективом Національного бюро Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів ОСОБА_28, відповідно до якого він затримав особу, підозрювану у вчиненні злочину ОСОБА_14, здійснив обшук під час якого було виявлено та вилучено речі, зокрема, мобільний телефон Самсунг IMEI НОМЕР_30, sn: НОМЕР_31 із карткою оператора «Київстар», мобільний телефон Самсунг GT Е-1170 SSN E1170GSMH, з карткою оператора «МТС», картка пам`яті флеш-накопичувач Transcend 16 GB чорного кольору, які вилучені та запаковані в сейф пакет та інші речі, грошові кошти, документи ОСОБА_14 (том 16 а.с. 208-214);
?протоколі обшуку від 11.05(04).2017 з додатком, який складено старшим детективом Національного бюро Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів НАБУ ОСОБА_63, відповідно до якого було проведено обшук квартири за адресою: АДРЕСА_4, в якій знаходився ОСОБА_14 . Під час обшуку було виявлено та вилучено ноутбук HP Pavilion s/n: «5CD1403G6B»; системний блок чорного кольору Elite з маркуванням «RC331KKPK1094700381»; мобільний телефон LG ІМЕІ НОМЕР_32 s/n « НОМЕР_27 », які вилучені та запаковані в сейф пакет (том 16 а.с. 221-225);
?протоколі виготовлення несправжніх (спеціальних) імітаційних засобів від 10.03.2017, який складено старшим детективом Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_63 відповідно до якого, 10.03.1017 НАБУ направлено лист № 0431-188/8876 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_64, щодо надання послуг з виготовлення несправжніх (імітаційних) засобів - грошових коштів у доларах США у сумі 50 000 (п`ятдесят тисяч) доларів США (зокрема, імітаційні засоби, які відтворюють банкноти номіналом 100 (сто) доларів США у кількості 500 (п`ятсот) штук) для подальшого використання у кримінальному провадженні. Після виготовлення фізичною особою - підприємцем ОСОБА_65 вказаних послуг, ним було підписано акт виконання послуг від 10.03.2017, а саме несправжніх (імітаційних) засобів - грошових коштів у доларах США (серія Е31119560FE) у сумі 50 000 (п`ятдесят тисяч) доларів США (зокрема, імітаційні засоби, які відтворюють банкноти номіналом 100 (сто) доларів США у кількості 500 (п`ятсот) штук) (том 17 а.с. 139);
?протоколі тимчасового доступу до речей і документів від 13.02.2019 з додатками, який складено детективом Національного бюро Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_28, відповідно до якого він у приміщенні холу НАБУ за адресою: м. Київ, вул. Василя Сурикова, 3 у присутності ОСОБА_64 ознайомився з документами, які перебувають у володінні ФОП ОСОБА_66 . При ознайомленні зі змістом речей і документів встановлено наявність документів, які у подальшому було вилучено, а саме: лист Національного антикорупційного бюро України на адресу ФОП ОСОБА_67 від 10.03.2017 № 0431-188/8876 на 1 арк.; акт виконання послуг № 11 від 10.03.2017 на 1 арк.; рахунок-фактура № СФ-11 від 10.03.2017 на 1 арк. (том 17 а.с. 162-165);
?протоколі огляду та вручення несправжніх (імітаційних) засобів та грошових коштів від 15.03.2017 з додатком, який складено детективом Національного бюро Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_28, відповідно до якого він перебуваючи у приміщенні квартири у м. Вінниця, у присутності понятих передав ОСОБА_16 несправжні імітаційні засоби та грошові кошти в сумі 600 доларів США, що разом імітують грошові кошти в сумі 25 000 доларів США (том 17 а.с. 221-226);
?протоколі за результатами виконання постанови від 10.03.2017 № 20/3-602т про проведення контролю за вчиненням злочину від 13.04.2017, складено детективом Національного бюро Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_28, відповідно до якого зафіксовано передачу грошових коштів, що разом з імітаційними засобами імітують грошові кошти в сумі 25 000 доларів США у якості предмету неправомірної вигоди, що вимагаються начальником сектору відділу КЗЕ УСБ України у Вінницькій області ОСОБА_15 та заступником начальника Могилів-Подільського МРВ УСБ України у Вінницькій області ОСОБА_14 (том 17 а.с. 227-230);
?протоколі тимчасового доступу до речей і документів від 24.04.2017 з додатком (оптичний диск DVD-R Verbatim 4.7 Gb), який складено детективом Національного бюро Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного Підрозділу детективів НАБУ ОСОБА_28, відповідно до якого він у період часу з 16 год 50 хв до 17 год 45 хв у приміщенні ПрАТ «Київстар», що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 53 ознайомився з документами та речами, зокрема з відомостями про з`єднання абонентів мобільного зв`язку відповідно до ухвали суду. Копії виявлених документів внесено до опису речей та документів, вилучено та приєднано до матеріалів кримінального провадження (том 18 а.с. 86-89);
?картці пам`яті MicroSD, № 04/2092т додаток до протоколу від 21.02.2017 (том 18 а.с. 97);
?картці пам`яті MicroSD 16.0, реєстр № 04/2735т додаток до протоколу від 27.03.2017 (том 18 а.с. 132);
?картці пам`яті MicroSD 16.0, реєстр № 04/2094т, картка пам`яті MicroSD 16.0, реєстр № 04/2093т, картка пам`яті MicroSD 16.0, реєстр № 04/2800т, додаток до протоколу від 28.03.2017 (том 18 а.с. 133-134а);
?висновку № 22761/22762/21-35 від 18.05.2022 за результатами проведення судової експертизи відео,- звукозапису в кримінальному провадженні № 52017000000000025 з додатками, відповідно до якого досліджувані записи, що містяться на диктофоні марки «EDIC-mini Тіnу+В76», інвентарний №04/2818, серійний № TS219697, в кількості 5 од. були скопійовані та записані на CD-R диск. Диктофон не містить засобів відтворення зафіксованих записів. У досліджуваних записах не встановлено ознак монтажу або інших артефактів запису, які б свідчили про втручання у цілісність звукових даних. Досліджувані записи, які містяться у вбудованій пам`яті диктофону «EDIC-mini Тіnу+В76», інвентарний № 04/2818, серійний № TS219697, є оригіналами та зафіксовані безпосередньо за допомогою вказаного диктофону та вбудованого мікрофону. Дата і час створення (запису) файлів на диктофоні формуються у відповідності до налаштувань самого технічного пристрою та можуть не збігатися з дійсним часом та датою. Зміст текстового відтворення досліджуваної розмови наведений у протоколі за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 27.03.2017, збігається з її аудіозаписами, зафіксованому в аудіофайлі «file_5_(2017_02_28_12_47-39)_BSWMUX219697.wav». Слова та висловлювання досліджуваних осіб позначені в ньому символами ОСОБА_68, ОСОБА_69 . Слова та висловлювання досліджуваних осіб, що зафіксовані на диктофоні в аудіофайлі «file_5_(2017_02_28_12_47-39)_BSWMUX219697.wav» і позначені у протоколі за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 27.03.2017, символом ОСОБА_68, промовлені гр. ОСОБА_70, символом ОСОБА_69 промовлені гр. ОСОБА_14 (том 22 а.с. 34-50);
Встановлені судом обставини вчинення кримінальних правопорушень та вина обвинувачених у їх вчиненні також підтверджуються фактичними даними, що містяться у досліджених під час судового розгляду речових доказах, а саме:
- ноутбук HP G6-1261er s/n: «5CD1403G6B»
- системний блок чорного кольору Elite з маркуванням «RC331KKPK1094700381»
- телефон марки Samsung SM-G900H (SEK) (IMEI НОМЕР_19, серійний номер НОМЕР_31 (SIM НОМЕР_33,
- мобільний телефон Samsung GТ-Е1170 (IMEI: НОМЕР_34, sn: НОМЕР_35, SIM НОМЕР_36 .
- USB флеш-накопичувач TrekStore 8 Gb в корпусі коричневого кольору
- мобільний телефон марки Sony Xperia LT22i IMEI НОМЕР_23 .
- мобільний телефон Samsung А700Н s/n «НОМЕР_41» IMEI1: НОМЕР_15, IMEI2: НОМЕР_16 ;
- предмети схожі на грошові кошти, які містять у собі одну і ту ж серію та один і той же номер, а саме: Е 31119560 у вигляді 244 купюр, номіналом 100 доларів США кожна, а разом на суму 24 400 доларів США;
- грошові кошти в сумі 600 (шістсот) доларів США - 6 купюр номіналом 100 доларів США кожна (серії КК 17526658 А, КB 93500798 J, KB 16170082 M, KL 37623346 D, HC 46229993 A, KA 31034456 A);
- мобільний телефон Apple A 1784 IMEI: НОМЕР_21 ;
- мобільний телефон SAMSUNG GТ-Е1202і, sn: НОМЕР_22 .
З метою оцінки вказаних доказів за ознаками належності, допустимості та достовірності судом було допитано таких свідків.
Свідок ОСОБА_71, який показав, що він з вересня 2016 року працював в автошколі «Віраж» викладачем, в той день в них проходив іспит, який він приймав. На ньому був присутній заступник директора, а також до 15 учнів. Дату проведення іспиту він не пам`ятає, а рік був десь 2016. Однак, він точно не пам`ятає дати. Адреса автошколи АДРЕСА_6 . Він прийшов до приміщення автошколи десь о 16:00 годині, а вийшов з нього після 24:00. З ним ніяких слідчих дій не проводилось, але вони очікували цих слідчих дій. Він ні з ким не виїжджав на вул. Грушевського, і там не був. До Управління СБУ у Вінницькій області він не виїжджав. На вул. Грушевського він не приймав участі у слідчих діях. Він був присутнім в якості понятого по АДРЕСА_7 під час особистого обшуку ОСОБА_15 він це засвідчив своїм підписом. Він не пам`ятає про інших учасників слідчої дії.
Він пам`ятає, які речі вилучались у ОСОБА_15 під час його особистого обшуку. Це були ключі від його автомобіля, посвідчення працівника СБУ, гроші, які у нього були. Іспит в автошколі повинен був початися о 17:00 годині. Слідчі дії дуже довгий час взагалі не відбувалися і на їх запитання, працівники НАБУ не надавали чітких відповідей. Потім почалися скарги зі сторони учнів автошколи, учні навіть викликали поліцію. Працівники НАБУ прибули до автошколи десь з 17:30 до 18:00 години. Спочатку були слідчі дії в автошколі, а ОСОБА_15 привели набагато пізніше. Його привели детективи і, на його переконання, але він точно не пам`ятає, ОСОБА_15 був пристебнутий наручником за руку до працівника НАБУ. Він був понятим під час обшуку, а не затримання. Він підписував протокол обшуку ОСОБА_15 не раніше 22:00 години. Йому запропонували бути понятим працівники НАБУ. Він не є близьким родичем когось з працівників НАБУ. Він не зацікавлений в результатах розгляду справи.
Він був знайомий з ОСОБА_18 до 2016 року десь два роки. В них склалися робочі стосунки. Наскільки йому було відомо, ОСОБА_18, крім автошколи, займався ще купівлею автомобілів за кордоном. Мобільний номер ОСОБА_18 - НОМЕР_1 . До подій 2016 року він взагалі не знав ОСОБА_15, ОСОБА_14 . В правоохоронних органах він не працював.
Свідок ОСОБА_72 показав, що обвинувачених ОСОБА_14, ОСОБА_15 не знає, стосунків з ними не має.
Він навчався в автошколі «Віраж» за адресою: АДРЕСА_6. Коли він навчався, він не пам`ятає. Він був присутнім в автошколі, коли працівники правоохоронних органів проводили слідчі дії. Коли це відбувалося, він не пам`ятає. В той день він прийшов на заняття в автошколу біля 16:00 чи біля 18:00 години, а пішов близько 24:00. В той день прийшли працівники НАБУ та не випускали їх з класу, де вони вчилися. Вони заборонили виходити з приміщення. Потім привезли підозрюваного і посадили в кінці класу. Як звали того чоловіка він не пам`ятає. Цей чоловік був працівником автошколи. Учні знаходились в учбовій залі на другому чи третьому поверсі. Він з учбової зали нікуди не відлучався. Йому не відомо, де знаходиться Управління СБУ у Вінницькій області. Приміщення автошколи він не покидав. Він не був присутнім під час проведення обшуку ОСОБА_15 . Його в той день не допитували. Він не бачив в автошколі ні ОСОБА_15, ні ОСОБА_14 . Він не бачив, щоб когось обшукували або вилучали якісь речі в автошколі. Він підписував документи, але не пам`ятає які.
Свідок ОСОБА_73 показав, що ОСОБА_15 не знає, стосунків ніяких немає, ОСОБА_14 не знає, стосунків з ним ніяких немає.
15.03.2017 він та його знайомий були запрошені понятими під час вручення грошових коштів на квартирі та під час проведення обшуку. Під час обшуку була знайдено грошові кошти у пакунку. Особи, які запрошували його бути понятим, йому не знайомі, він з ними не спілкувався поза межами цього кримінального провадження. Ніяких родичів та знайомих серед осіб, які його запрошували бути понятим, не було. Він неодноразово залучався, як понятий, не тільки НАБУ, але і іншими правоохоронними органами. Їм за участь у процесуальних діях не платили кошти та не виділяли ніякі блага, це був його добровільний вибір. Він не мав ніяких знайомих у НАБУ станом на 15.03.2017. На той момент він навчався на другому курсі. Пачки грошових коштів формувались за їх участі. У пачках були справжні та несправжні грошові кошти. Він пригадує, що в кожній пачці лежала одна несправжня купюра. Їх показали, які купюри є справжніми, а які не справжніми. Він не пам`ятає, хто склеював банківською стрічкою пачки. Він не пам`ятає, кому ці пачки були передані.
Кількість грошей, яка була виявлена він не пам`ятає, тільки пам`ятає, що три купюри були несправжніми. Він не пам`ятає, чи були це ті самі кошти при вилучені і при вручені. Він пам`ятає, що особа у якої були вилученні кошти, пояснила, що це були не його кошти. За результатами слідчих і процесуальних дій складалися документи, права і обов`язки понятого йому також роз`яснювалося. Він приймав участь у слідчих і процесуальних діях з початку до кінця. Чи відповідає зміст документів діям, в яких він приймав участь, він не пам`ятає, оскільки це було дуже давно. Ніхто з учасників кримінального провадження не звертався до нього щодо подальшої його участі у кримінальному провадженні у якості понятого. Він не пам`ятає, чи проводився в автошколі обшук іншої особи, крім особи, у якої проводився обшук.
Після того, як вони приїхали на обшук до автошколи, його не залучали до проведення інших слідчих дій. Після проведення обшуку він на вул. Грушевського, де знаходиться Управління СБУ не їздив. Свідок зазначив, що йому здається, що його не залучали до інших слідчих дій під час обшуку в автошколі та після нього. Він не пам`ятає, щоб його залучали до інших слідчих дій. Під час обшуку, кошти були виявлені в шухляді в закритому вигляді. Він не пам`ятає, чи була порушена цілісність банківських упаковок, під час виявлення грошових коштів. Він не пам`ятає, чи допитувався він слідчими або детективами з приводу вказаних обставин. 15.03.2017 чи 16.03.2017 біля Управління СБУ у Вінницькій області його не залучали для проведення будь-яких слідчих дій. 15.03.2017 чи 16.03.2017 біля Управління СБУ у Вінницькій області його не залучали до проведення такої слідчої о 23:40 по АДРЕСА_6 та о 23:48 по вул. Театральна, 10. Він не приймав участь у затриманні ОСОБА_14, оскільки знаходився в автошколі по АДРЕСА_6. Він не може пояснити наявність підписів у протоколі від 16.03.2017.
Квартира, в якій проводилась перша слідча дія знаходилась в районі перехрестя вулиць Соборної та Театральної. Обшук проводився в приміщенні автошколи на вулиці Пирогова. Він на працівники НАБУ з квартири поїхали до автошколи. Який це час доби був він не пам`ятає.
Він не пам`ятає, чи приймав він участь у затриманні обвинуваченого ОСОБА_14 . Він розуміє, що таке процесуальна дія. Він приймав участь у двох діях, перша була на квартирі, друга була в автошколі. В автошколі він підписував протоколи, але не пам`ятає скільки. В автошколі був обшук, потім він підписував документ. В автошколі затримували особу, у якої проводився обшук. 16.03.2017 він не залучався співробітниками НАБУ чи іншими правоохоронними органами до процесуальних дій. Він пам`ятає, що затримували людину, у якої проводився обшук, а потім ще привезли одного. Він не може сказати, чи був ОСОБА_14 в автошколі. В протоколі від 15.03.2017 на всіх сторінках міститься його підпис. В протоколі від 16.03.2017 на всіх сторінках міститься його підпис. Він не пам`ятає, чи приймав він участь у слідчий дії, за результатами якої було складено вказаний протокол.
Свідок ОСОБА_74 показав, що особисто обвинувачених не знає, стосунків із ними немає.
Навесні 2017 року він приймав участь у цьому кримінальному провадженні як понятий. Як він був залучений, він не пам`ятає. На той час він навчався у Вінницькому торговельно-економічному інституті, туристичний факультет. Він був залучений не вперше як понятий у кримінальних провадженнях. Осіб, які його залучали до слідчих дій, він бачив вперше. Він брав участь у перевірці та описі грошових коштів, доларів США, який проводився у квартирі, але яка була сума, він не пам`ятає. Другим понятим був чоловік на ім`я ОСОБА_75, вони навчались з ним в інституті. Крім них, були слідчі. Він не пам`ятає, що сталося з грошовими коштами. Він ще брав участь, як понятий під час проведення обшуку кабінету в автошколі. Вони приїхали до автошколи, зайшли до кабінету, і почався обшук шаф та ящиків. Як він пам`ятає, було знайдено грошові кошти, картки. Згодом привезли ще двох чоловіків, які, начебто, були співробітниками СБУ. Чи брав він участь у слідчих діях за участі цих двох осіб, він не пам`ятає. Вони весь час були в автошколі, а потім цих людей привезли, вони нікуди не їздили. Він не пам`ятає, чи брав він участь у затриманні цих працівників СБУ. Він пам`ятає, що коли вони зайшли зі співробітниками НАБУ до кабінету автошколи, там сидів чоловік. Нікого з учасників, які приймали участь у слідчих діях, він раніше не знав.
Він не пам`ятає, чи брав участь у проведенні особистого обшуку ОСОБА_14 . Він не пам`ятає, чи возили його правники НАБУ 15.03.2017 щоб він взяв участь у проведені обшуку ОСОБА_14 .
Свідок впізнав обвинуваченого ОСОБА_14, як працівника СБУ, якого привозили до автошколи працівники НАБУ в той день.
З метою оцінки вказаних доказів за ознаками належності, допустимості та достовірності, встановлення інших обставин, що мають значення для цього кримінального провадження, а також вирішення питань, що вирішуються судом при ухваленні вироку, судом досліджено процесуальні рішення, документи та інші матеріали, які знаходяться у томі 4 а.с. 11; томі 6 а.с. 111-113; томі 13 а.с. 138,139, 140, 141-142, 143, 144-145, 146-147; томі 14 а.с. 1-3, 4-7, 8, 9-10, 11-17, 18, 21-28, 59-62; томі 15, а.с. 64, томі 16 а.с. 158-168, 170-173; томі 17 а.с. 3-31, 33-35, 36-38, 39-41, 42-44, 45-46, 48-83, 88-104, 108-138, 140-144, 145-149, 154-159, 161, 171-178; томі 18 а.с. 3-15, 16-43, 44-65; томі 22 а.с. 183-186, 193-196; томі 23 а.с. 104-105, 106-121.
Також судом досліджено документи, які стали підставою для внесення відомостей до ЄДРДР (том 13 а.с. 148-184, том 14 а.с. 19-20).
Також під час судового розгляду було досліджено документи та інші матеріали, надані стороною захисту, якими обґрунтовується позиція сторони захисту, та які містяться у томі 19 а.с. 140-246, томі 20 а.с. 1- 250, томі 21 а.с. 1-84, томі 22 а.с. 155-161, томі 22 а.с. 202-212), яким судом буде надано оцінку у відповідних розділах цього вироку.
Також судом було досліджено матеріали, що характеризують особи обвинувачених, які містяться у томі 14 на а.с. 29-56, томі 19 на а.с. 197-225, оцінка яким буде надана судом при призначенні покарання обвинуваченим.
Під час судового розгляду також було допитано таких свідків.
Так, свідок ОСОБА_18 показав, що він займається підприємницькою діяльністю з 2007 року. Він займався торгівлею автомобілями та діяльністю автошкіл. Працює директором автошколи «Віраж». ОСОБА_15 знає приблизно 10 років. Він з ним підтримує спілкування. З ОСОБА_14 він, крім футболу, не підтримує спілкування. Йому відома особа з прізвищем ОСОБА_76 . Її звуть ОСОБА_77 . Йому також відома особа чоловічої статі ОСОБА_76, його звуть - ОСОБА_78 . Знає його більше 15 років по грі у футбол. ОСОБА_79 надає йому послуги з оренди автомобіля. Вони не спілкуються сім`ями та не відмічають спільно свята.
Автошкола «Віраж» знаходиться за адресою: АДРЕСА_6. Обшук в автошколі проводився 15 березня, рік він не пам`ятає. Він повертався з Німеччини, був у дорозі дві доби. Він намагався доїхати до автошколи, оскільки в той день закінчувала навчання група, і повинен був відбутися внутрішній іспит. Він повинен був потрапити на цей іспит. За два, три тижні до цього, під час гри у футбол, до нього підійшов ОСОБА_80 та спитав, чи може він купити за кордоном диски з резиною для його товариша? Він сказав, що може. 11-13 березня він був у Німеччині. Знайшов диски з резиною, зателефонував до ОСОБА_81 і все з ним погодив. Якщо він не помиляється, ці диски були для «Volkswagen Touareg». В ОСОБА_82 вилітав літаком, а назад повертався на автомобілі марки «TOYOTA». Автомобіль він передав власнику. Він придбав диски та резину за 750-850 ЄВРО. Він хотів їх перепродати з націнкою близько 100 Євро. Придбав він їх у Німеччині, віз їх у автомобілі. Ніяких документів у митні органи він не подавав, оскільки в автомобілі, який пересікає кордон, якщо він придбаний закордоном, дозволяється комплект резини. Декларацію він не подавав. Він користувався і користується одним і тим же номером телефону НОМЕР_1, користувався месенджерами «Vaber», «WhatsApp». У ОСОБА_83 він приїхав приблизно в обід, прийняв душ, перевдягнувся та поїхав на роботу. Іспити у них починалися з 17:00. Попередньо він зателефонував ОСОБА_84 та повідомив, щоб він йому на роботу привіз десь 750-850 Євро, ОСОБА_85 йому відповів, що зараз дуже зайнятий і гроші підвезе ОСОБА_86, для якого ці диски з резиною замовлялися. Приблизно після 18:00 години зателефонував ОСОБА_86 і сказав, що він від ОСОБА_35 і що він під`їде. Вони зустрілись в кафе на першому поверсі будівлі, в якій знаходиться автошкола. Деталей він не пам`ятає, але пам`ятає, що вони випили каву, їх було двоє, вони передали йому пакунок, і він піднявся до себе в кабінет, кинув пакунок у стіл і пішов приймати іспит. Приблизно через півгодини зайшла дуже велика кількість правоохоронців. Один з них знімав все на відео. Вони запитали про пакунок, він його їм показав і віддав. Перше, що він подумав, що у цьому пакунку наркотичні речовини, і все це конкуренти. Після цього у нього був проведений обшук.
Після обшуку до приміщення привезли ОСОБА_15 та ОСОБА_14 однак він не знає, що відбувалося далі. Він бачив, що їх завели працівники НАБУ в клас. Він не пам`ятає, яким чином їх заводили та чи були на них одягнуті кайданки. Він не пам`ятає, чи обшукували їх. Він не пам`ятає, чому під час передачі пакунку він спілкувався з ОСОБА_14 .
Свідок не пам`ятає, чи повідомлялося йому, у зв`язку з чим відбувається його затримання. Ні ОСОБА_15, ні ОСОБА_14 не домовлялися з ним про отримання коштів, крім тих, які він отримав за колеса. Він не пам`ятає деталей розмови під час зустрічі. Він був впевнений, що у пакунку кошти за диски та резину. Йому не висувалась ні підозра, ні обвинувачення.
Свідок ОСОБА_24 показав, що працює приватним підприємцем, знає ОСОБА_15, має з ним дружні стосунки дуже давно, товаришують сім`ями, ОСОБА_14 не знає, ніяких стосунків немає. 15.03.2017 року він користувався номером телефону НОМЕР_37 . В нього є декілька номерів і зараз цей номер у нього є.
Також знає ОСОБА_18 з 2017 року. Він мав йому привезти колеса з резиною. 26 лютого у нього був день народження, де був присутнім ОСОБА_15 . ОСОБА_15 похвалився, що його знайомий привіз йому резину з дисками за дуже гарною ціною - по 750-800 Євро на «Touareg». Свідок попросив, щоб ОСОБА_85 замовив і йому таку ж «резину». Приблизно через тиждень чи півтора ОСОБА_15 зателефонував та повідомив йому, що знайомий їде за кордон і, якщо він згоден, знайде та привезе йому резину та диски, на що свідок погодився. 15 березня ОСОБА_15 йому зателефонував і повідомив, що «резину» та диски привезли і їх потрібно буде забрати в цей день, оскільки людині потрібні гроші. Приблизно 23 000 гривень за них потрібно було віддати. Він взяв «бус» та близько 19:00 години приїхав до Торгового центру «Конакс». Зайшов у будівлю, але його не пустили, він почекав деякий час, і поїхав. На другий день він зателефонував ОСОБА_15, але той не відповідав. Потім він зателефонував Лені, і вона розповіла, що трапилося. А з ОСОБА_18 він зустрівся через тиждень, віддав йому гроші і забрав диски з резиною. Вказані події відбувалися в 2017 році. На момент цих подій у нього був у розпорядженні автомобіль «Volkswagen Touareg», що може бути підтверджено державною реєстрацією, номерний знак НОМЕР_38 . 15 березня ОСОБА_15 йому телефонував. ОСОБА_15 йому телефонував до обіду, коли він був на роботі. ОСОБА_15 під час телефонної розмови повідомив йому, що потрібно буде завезти кошти його знайомому на ім`я ОСОБА_88, який є директором автошколи 23 000 гривень за диски з резиною. ОСОБА_15 дав йому номер телефону Віті, він його записав на папірці, однак загубив. Адресу, куди потрібно було завезти гроші ОСОБА_15 йому також надав. Він не пам`ятає адресу, однак пам`ятає, що це був офісний центр. Він не зміг потрапити в будівлю, оскільки його не пустили люди в балаклавах, а оскільки у нього машина стояла на аварійці, він пройшов до машини сів і поїхав. Він нікому не дзвонив, оскільки його чекала дружина. Свідок повторно не брав телефон ОСОБА_18, він сам приблизно через тиждень поїхав в автошколу. Потім він і ОСОБА_89 сіли в машину і поїхали додому до ОСОБА_90, звідки він виніс «резину» та диски з підвалу, свідок їх забрав та розрахувався з ОСОБА_91 . Тоді ОСОБА_89 більш детально розповів, що сталося.
Свідок ОСОБА_20, показав, що ОСОБА_15 і ОСОБА_14 знає, з ними у нього дружні стосунки, товаришують сім`ями, а також разом грають у футбол. Також свідок знає ОСОБА_18, з ним разом грає у футбол, з ним товариські стосунки. Дружина свідка здійснює підприємницьку діяльність з 2012 року - здає в оренду нерухомість. ОСОБА_15 і ОСОБА_14 знайомі з ОСОБА_18 давно. ОСОБА_18 часто їздить за кордон, вони у нього постійно замовляли різні товари.
З 2014 по 2018 року свідок обіймав посаду начальника відділу контррозвідувального захисту економіки СБУ у Вінницькій області. ОСОБА_15 був начальником сектору у відділі, а ОСОБА_14 був старшим оперуповноваженим в особливо важливих справах.
Сектор ОСОБА_15 - це бюджетні кошти, фінансові операції, банківська система, зовнішньоекономічна діяльність, тінізація економіки, малий та середній бізнес, фонд державного майна. ОСОБА_14 безпосередньо займався напрямками тінізації економіки, зовнішньоекономічної діяльності, супроводженням процесів у цьому напрямку. Уся робота співробітників відділу здійснюється в рамках роботи контррозвідувальної справи. Збирається інформація про засновників вказаних комерційних структур, директорів, бухгалтерів, про місце знаходження офісу, про бланки, де здійснюється обготівкування, вся ця інформація систематизувалася, аналізувалася і відправлялася на Київ в центральний апарат. Контррозвідувальна діяльність проводиться в рамках контррозвідувальної справи, оперативно-розшукова діяльність проводиться в рамках оперативно-розшукової справи. Винесення постанови для заведення контррозвідувальної справи обов`язково. Постанови має бути санкціонована керівником органу або його заступником.
У 2015 році їм прийшли задачі, які були поставлені перед регіональним підрозділом центрального апарату, в тому числі, що стосується ОСОБА_14, це боротьба з тінізацією економіки, виявлення конвертаційних центрів, виведення коштів реального сектору економіки, тіньовий обіг і їх обготівкування. Було поставлено завдання щодо виявлення конвертаційних центрів або їх платформ з обігом 50, 100 і більше мільйонів гривень в рік. У відділі працювало 22 співробітники, у кожного з них по 2-3 контррозвідувальні справи. ОСОБА_14 в рамках однієї справи відпрацьовував задачі, які стояли перед ним.
У 2015 році ОСОБА_14 відпрацьовував ті задачі, які йому поставив Київ, щомісячно або щоквартально в рамках контрольного документу він доповідав про свої результати. Попадало багато фірм і структур реального сектору економіки в поле зору, про що він кожен раз доповідав на Київ. ОСОБА_14 готував документ, ОСОБА_15 його правив, я підписував і відправляли на центральний апарат. Що стосується конвертаційного центру, до якого мали відношення ОСОБА_17 і ОСОБА_16, ОСОБА_14 було виявлено через оперативні можливості біля 20 комерційних структур, директорами і засновниками яких були названі особи. Вони були прописані у місті Вінниця, структури були зареєстровані, як у місті Вінниця, так і в інших регіонах України, про що було проінформовано центральний апарат. Наприкінці літа - початку осені 2015 було прийнято рішення про відкриття кримінального провадження центральним апаратом, слідчі органів поліції відкрили кримінальне провадження, ми виконували доручення слідчого і реалізація вказаного кримінального провадження мала бути в кінці 2015 року. На виконання доручення слідчого ми проводили негласні заходи. Вказані особи обготівковували кошти в банківських установах, возили їх на Житомир та Київ, при чому возили у великих об`ємах, але центр прийняв рішення не реалізовувати у 2015 році це кримінальне провадження. У березні 2016 року центральним апаратом було прийнято рішення їх затримувати. В середині березня приїхали колеги з Києва, чоловік 20, це були слідчі національної поліції, співробітники СБУ з Києва, у свідка в кабінеті було проведено нараду. Проводилося затримання цих осіб під час чергового обготівкування коштів в банківських установах і проводилися біля десяти обшуків. Після цього у них було вилучено десятки печаток та документи, які у подальшому слідчі забрали із собою на Київ.
Вказане кримінальне провадження було відкрите слідчим управлінням або відділом одного із районів Національної поліції у місті Києві. Прізвище слідчого свідок не пам`ятає, він з ним не контактував. ОСОБА_14 і ОСОБА_15 під час заходів, які були в березні, можливо, контактували з усіма. По результатам розслідування кримінального провадження у кінці 2016 року на початку 2017 року коли, відділом було підготовлено звіт, кожен оперативний співробітник через начальника сектору доповідав свідкові про результати роботи. Тоді ОСОБА_14 з ОСОБА_15 доповіли свідку, що вказане кримінальне провадження закрито в кінці 2016 року, і він поставив їм задачу з`ясувати, чому воно було закрите. Постанову про закриття кримінального провадження він не бачив, не пам`ятає, чи надходила вона до управління.
У вересні ОСОБА_14 доповів свідку про те, що через його знайомих, або співробітників податкової на нього намагається вийти чи ОСОБА_17, чи ОСОБА_16 і домовитися про зустріч. Свідок відповів, що така зустріч не є бажаною, щоб не потрапити під якісь заходи. Протягом двох тижнів таких виходів було декілька, точно скільки, не пам`ятає. Потім ОСОБА_14 доповів свідку, що ОСОБА_92 і ОСОБА_16 передають через його знайомих, про те, що у них є цікава для них інформація по роботі. Свідок дав дозвіл ОСОБА_15 і ОСОБА_14 для проведення зустрічі та отримання цікавої оперативної для них інформації. Зустріч відбувалася протягом вересня, жовтня, листопада, їх було приблизно 5-6. ОСОБА_14 «відписував» кожну зустріч у документах. ОСОБА_17 і ОСОБА_16 обіцяли надати інформацію по своїх конкурентах, які, начебто, працювали в конвертаційних центрах або по вигодонабувачам, тобто структурам сектору економіки, які обготівковують кошти через інші конвертаційні центри. Проте, така інформація була не зовсім цікава, оскільки потрібна була інформація про конвертаційні центри з оборотом 50 і більше мільйонів гривень, однак вони її не надали, тому в кінці листопада зустрічі припинилися. У грудні 2016 і січні 2017 вказаних зустрічей не було. В кінці січня 2017 року вказані особи знову з`явилися в полі зору, знову вийшли з ініціативою на ОСОБА_14, знову у них з`явилася для дуже цікава інформація, і вони просили зустрічі. Свідок дав дозвіл ОСОБА_15 і ОСОБА_14 з ними зустрітися, але вказана зустріч була переведена в інший формат, вони були ображені на нас за те, що за їх інформацією, наше управління чи ОСОБА_14 ініціював перевірку нових комерційних структур, які вони зареєстрували, і по яким вони почали знову роботу по конвертаційних центрах. Було ще 3-4 зустрічі, можливо січень - лютий, вони вийшли з пропозицією, якщо ж кримінальне провадження закрито, з проханням повернути їм комп`ютер, блок з інформацією, документи по своїх вигодонабувачах, про їх господарську діяльність 2015-2016 року. ОСОБА_85 і ОСОБА_14 відповіли їм, що вони можуть звернутися з відповідним листом до слідчого або суду, щоб повернути собі своє майно. Коли ОСОБА_17 і ОСОБА_16 звернулися, у кінці січня - на початку лютого 2017 року з проханням про повернення майна, тоді повідомили про те, що їх справа вже закрита. Ні свідок, ні ОСОБА_85 і ОСОБА_14 не зверталися з проханням про повернення майна до слідчого чи до групи слідчих, чи до прокурора. ОСОБА_15 і ОСОБА_14 згідно займаної посади не могли ніяк вплинути чи вирішити питання повернення майна, вони могли лише їм порадити звернутися до суду. Свідок надав дозвіл ОСОБА_84 і ОСОБА_93 для зустрічі з ОСОБА_17 і ОСОБА_16 . ОСОБА_14 оформив з останніми негласні стосунки і «відписував» від них інформацію, надану оперативним джерелом, у вигляді довідки про зустріч з джерелом інформації. Чи існує така довідка зараз свідок не знає. Це таємна інформація, термін зберігання якої до п`яти років. Знаходилася вона у контррозвідувальній справі, яку вів ОСОБА_14 . Стосовно ОСОБА_17 і ОСОБА_16 окрема контррозвідувальна справа не заводилася. Всі заходи здійснювались в рамках контррозвідувальної справи щодо тінізації економіки, номер якої він не пам`ятає. Постанову про заведення контррозвідувальної справи свідок не міг санкціонувати, оскільки не займав посаду керівника чи заступника керівника органу. ОСОБА_15 і ОСОБА_14 інформували свідка про те, що їм розповідали ОСОБА_17 і ОСОБА_94 на зустрічах. Особисто свідок під час цих зустрічей присутнім ніколи не був. Вся інформація про зустрічі та спілкування, яку він повідомив в судовому засіданні, це інформація зі слів ОСОБА_15 і ОСОБА_14 .
Також сідок пам`ятає, що із вказаними особами була розмова про допомогу на АТО ще у 2016 році. Є фонд сприяння правоохоронним органам, на який здійснюється благодійна допомога суб`єктами підприємницької діяльності. У 2014, 2015 році багато комерційних структур допомагало і Нацгвардії і поліції. ОСОБА_17 і ОСОБА_16 був наданий лист, з яким вони мали звернути до фонду і перерахувати кошти, але вони його проігнорували.
Свідок також повідомив, що вони з ОСОБА_95 раз у квартал їздили до центрального апарату, де звітували про проведену роботу. Так само, 16 березня 2017, вони з ОСОБА_95 мали виїжджати до Києва, щоб прозвітувати по лінії роботи його сектору і, зокрема поставити питання щодо діяльності ОСОБА_96 і ОСОБА_16 . Станом на той час вони зареєстрували нові комерційні структури і знову почали свою діяльність щодо обготівкування коштів реального сектору економіки. Станом на березень 2017 року їхня діяльність не перевірялася, оскільки вони обіцяли інформацію. Вони обіцяли надати інформацію про конвертаційні центри з великим оборотом - 100 і 200 мільйонів, які працюють на території управління
Ввечері 15.03.2017 свідку зателефонував черговий і сказав, що ОСОБА_15 затримали на другому посту, і якісь незнайомі люди проводять зйомку. Свідок спустився на прохідну, спитав що відбувається, йому повідомили співробітники НАБУ, що ОСОБА_15 затриманий у зв`язку з отриманням неправомірної вигоди. ОСОБА_15 зачитували якісь документи. Свідок не бачив, як проводився обшук ОСОБА_15 .
Позиція сторони захисту.
Позиція сторони захисту, з урахуванням показань обвинувачених, полягає у запереченні винуватості обвинувачених ОСОБА_15 і ОСОБА_14 у вчиненні інкримінованих їм злочинів, при цьому висувається власна версія щодо обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та викладені у обвинувальному акті.
Позиція сторони захисту, з урахуванням показань обвинувачених, полягає у запереченні винуватості ОСОБА_15 та ОСОБА_14 у вчиненні інкримінованих їм злочинів. Щодо обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, викладених в обвинувальному акті, за версією сторони захисту, ОСОБА_15 і ОСОБА_14 займались залученням ОСОБА_17 і ОСОБА_16 до конфіденційного співробітництва в рамках контррозвідувальної справи по виявленню і припиненню незаконної діяльності конвертаційних центрів та встановленням причетних до користування їх послугами. Також сторона захисту заявляє про наявність провокації злочину через підбурювання працівниками НАБУ залучених ними осіб - ОСОБА_96 та ОСОБА_16 і організації передачі імітаційних коштів не ОСОБА_15 та ОСОБА_14, а самостійно визначеній співробітниками НАБУ третій особі ОСОБА_18, про неналежність, недопустимість та недостовірність відповідно всіх доказів у кримінальному провадженні, які отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
Щодо контррозвідувальної діяльності обвинувачених.
Обвинувачені під час судового розгляду наголошували, що всі розмови між ними та ОСОБА_17 і ОСОБА_16, які зафіксовані в протоколах про результати негласних слідчих (розшукових) дій, були спрямовані на здобуття інформації щодо діяльності конвертаційних центрів з обігом більше 50 мільйонів гривень та встановленням причетних до користування їх послугами, що всі зустрічі проводилися в рамках контррозвідувальної справи.
Надаючи оцінку цим доводам, суд зазначає таке.
Відповідно до Закону України «Про контррозвідувальну діяльність» контррозвідувальна діяльність - спеціальний вид діяльності у сфері забезпечення державної безпеки, яка здійснюється з використанням системи контррозвідувальних, пошукових, режимних, адміністративно-правових заходів, спрямованих на попередження, своєчасне виявлення і запобігання зовнішнім та внутрішнім загрозам безпеці України, розвідувальним, терористичним та іншим протиправним посяганням спеціальних служб іноземних держав, а також організацій, окремих груп та осіб на інтереси України.
Метою контррозвідувальної діяльності є попередження, своєчасне виявлення і запобігання зовнішнім та внутрішнім загрозам безпеці України, припинення розвідувальних, терористичних та інших протиправних посягань спеціальних служб іноземних держав, а також організацій, окремих груп та осіб на державну безпеку України, усунення умов, що їм сприяють, та причин їх виникнення. Завданнями контррозвідувальної діяльності є: добування, аналітична обробка та використання інформації, що містить ознаки або факти розвідувальної, терористичної та іншої діяльності спеціальних служб іноземних держав, а також організацій, окремих груп та осіб на шкоду державній безпеці України; протидія розвідувальній, терористичній та іншій діяльності спеціальних служб іноземних держав, а також організацій, окремих груп та осіб на шкоду державній безпеці України; розроблення і реалізація заходів щодо запобігання, усунення та нейтралізації загроз інтересам держави, суспільства та правам громадян.
Для організації та здійснення контррозвідувальної діяльності, систематизації і документальної фіксації отриманих результатів, їх аналізу, оперативної і правової оцінки, прийняття відповідних управлінських рішень органи і підрозділи Служби безпеки України, що здійснюють контррозвідувальну діяльність, ведуть контррозвідувальні справи.
Контррозвідувальна справа заводиться за наявності визначених цим Законом підстав для здійснення контррозвідувальної діяльності.
Постанова про заведення такої справи підлягає затвердженню начальниками відповідних підрозділів Центрального управління Служби безпеки України, які здійснюють контррозвідувальну діяльність, начальниками регіональних органів, органів військової контррозвідки Служби безпеки України або їх заступниками, керівником розвідувального органу України або його заступниками, керівником підрозділу забезпечення внутрішньої та власної безпеки центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, або його заступником в межах повноважень, визначених цим Законом.
Під час судового розгляду суду не було надано доказів існування в період з вересня 2016 по березень 2017 року контррозвідувальної справи, на яку посилаються обвинувачені. Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_20 показав, що стосовно ОСОБА_17 і ОСОБА_16 окрема контррозвідувальна справа не заводилася, всі заходи здійснювались в рамках контррозвідувальної справи щодо тінізації економіки, номер якої він не пам`ятає, постанову про заведення контррозвідувальної справи свідок не міг санкціонувати, оскільки не займав посаду керівника чи заступника керівника органу. Особисто свідок під час зустрічей обвинувачених з ОСОБА_17 і ОСОБА_16 присутнім ніколи не був. Всі інші показання ОСОБА_20 сприймаються судом критично, оскільки по своїй суті є показаннями з чужих слів, є непереконливими та не підтверджується іншими доказами, дослідженими під час судового розгляду.
Оцінюючи зазначені показання, суд також враховує наявність у свідка дружніх стосунків з обвинуваченими і з ОСОБА_18 . Також суд звертає увагу на активну участь свідка у кримінальному провадженні №42015101010000005 від 21.12.2015.
Разом з тим, показання свідків ОСОБА_17 і ОСОБА_16 щодо відсутності у них домовленостей щодо передачі ОСОБА_15 та ОСОБА_14 інформації про конвертаційні центри суд вважає логічними, послідовними та такими, що узгоджуються із іншими доказами у справі, через що довіра до них не підірвана, а правдивість сумнівів не викликає. На поставлені колегією суддів питання, а також під час перехресного допиту, свідки відповідали впевнено, чітко та без протиріч, а тому суд вважає їх достовірними.
Крім того, дослідивши матеріали негласних слідчих (розшукових) дій та всіх зафіксованих на них розмов, які відбувались між ОСОБА_17 і ОСОБА_16 та обвинуваченими, судом не виявлено будь-яких фраз, які можна було б витлумачити як прагнення обвинувачених отримати оперативну інформацію щодо діяльності конвертаційних центрів з обігом більше 50 мільйонів гривень та встановленням причетних до користування їх послугами або залучити ОСОБА_17 і ОСОБА_16 до конфіденційного співробітництва.
У суду викликає сумніви твердження обвинувачених і свідка ОСОБА_20 про наявність зазначеної контррозвідувальної справи по виявленню і припиненню незаконної діяльності конвертаційних центрів, у зв`язку з тим, що вони, будучи співробітниками органу, який, за їхнім твердженням здійснював цю контррозвідувальну діяльність, не здійснили дій щодо надання документального підтвердження існування такої справи та відповідних довідок обвинувачених про зустрічі з ОСОБА_17 і ОСОБА_16 .
Отже, суд критично оцінює цю позицію сторони захисту і вважає її такою, що направлена на уникнення кримінальної відповідальності з боку обвинувачених.
Суд також критично оцінює показання обвинувачених та свідків ОСОБА_18, ОСОБА_24 в частині того, що ОСОБА_18 на прохання ОСОБА_15 повинен був привезти автомобільні диски і «резину» для ОСОБА_24, за що 15.03.2017 повинен був отримати від останнього грошові кошти в розмірі 450-800 євро, оскільки вони суперечать встановленим судом обставинам справи та дослідженим доказам у їх сукупності, в тому числі фактичним даним, що містяться як у показаннях свідків ОСОБА_17 і ОСОБА_16, так і в протоколі огляду речей від 16.03.2017 з додатками (том 15 а.с. 39-63), в якому відображено таке повідомлення від ОСОБА_14 ОСОБА_17 стосовно зустрічі з ОСОБА_18 : « НОМЕР_1 набирайте говорите, что вы от ОСОБА_115 и договаривайтесь о встрече», а також «Созвонились. Ему отдавать то что мы договорились? - Да».
Суд звертає увагу, що під час зустрічі ОСОБА_16 і ОСОБА_17 з ОСОБА_18 у приміщенні кафе «Starvin Coffe», розташованого за адресою: АДРЕСА_6, зафіксованій у протоколі за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відеоконтроль особи стосовно ОСОБА_16 та ОСОБА_17 від 28.03.2017 (том 17 а.с. 214-220), між її учасниками не велося жодної розмови стосовно автомобільних дисків чи «резини», а також щодо грошових коштів у сумі 750-800 євро, навпаки мова велася саме про передачу ОСОБА_15 і ОСОБА_14, про що свідчать такі фрази зафіксованих у вказаному протоколі діалогів: ОСОБА_17 : «Там ОСОБА_85 и ОСОБА_52 прислали», ОСОБА_18 : «Да, да», ОСОБА_48 : «К вам передачку передать», ОСОБА_89 : «Я в курсе». Далі ведеться розмова про необхідність підтвердження, оскільки сума велика.
Слід також зазначити, що під час цієї зустрічі ОСОБА_17 і ОСОБА_16, а також ОСОБА_18 намагалися зв`язатися за допомогою додатку «Вайбер» як з ОСОБА_19, так і з ОСОБА_14, який згідно із викладеною версією не мав відношення до домовленостей ОСОБА_15 з ОСОБА_24 стосовно автомобільних дисків і «резини». При цьому ОСОБА_18 наполегливо заперечував проти дзвінків засобами саме телефонного зв`язку.
З огляду на викладене, не виглядає достовірною версія про те, що ОСОБА_18 був введений в оману співробітниками НАБУ, ОСОБА_17 і ОСОБА_16 щодо обставин передання пакунку з грошовими коштами та переплутав ОСОБА_24 з ОСОБА_17 .
Щодо наявності провокації злочину.
Так, сторона захисту стверджує про наявність у цьому кримінальному провадженні провокації злочину відносно обвинувачених, а саме підбурювання працівниками НАБУ залучених ними осіб - ОСОБА_17 і ОСОБА_16, і організація передачі імітаційних коштів, але не обвинуваченим, а самостійно визначеній співробітниками НАБУ третій особі - ОСОБА_18 .
Слід зазначити, що обґрунтовуючи свою позицію, сторона захисту не наводить конкретних фактичних даних, які об`єктивно існують та підтверджують наявність ознак провокації злочину, посилаючись при цьому на суб`єктивні судження та умовиводи про те, що провокація відбувалася, у зв`язку з неприязними стосунками між свідками ОСОБА_17 і ОСОБА_16, обуреними проведенням у них обшуків, та обвинуваченими, що вона є спланованою операцією НАБУ.
Щодо вказаної позиції сторони захисту суд зазначає таке. У розумінні Європейського суду з прав людини, якщо особа заявляє про наявність провокації, вона насправді підтверджує скоєння нею злочину. У даному випадку мова йде про те, хто сформував у особи умисел на вчинення злочину, тобто про суб`єктивну сторону складу злочину, але при цьому інші ознаки складу злочину існують і не оспорюються.
Для відмежування провокації від допустимої поведінки правоохоронних органів Європейський суд з прав людини виробив ряд критеріїв, такі як змістовний та процесуальний. Під змістовним критерієм розуміється наявність/відсутність суттєвих змістовних ознак, притаманних провокації правоохоронних органів, а під процесуальним - наявність у суду можливості перевірити відомості про ймовірну провокацію під час судового засідання з дотриманням принципів змагальності та рівності сторін.
Згідно з рекомендаціями Європейського суду з прав людини з метою перевірки дотримання права на справедливий судовий розгляд у випадку використання таємних агентів Суд насамперед перевіряє, чи влаштовувались пастки (те, що зазвичай називається «матеріальним критерієм провокації»), і якщо так, то чи міг заявник у національному суді скористатися цим для свого захисту («процесуальний критерій провокації»; пункти 37, 51 рішення у справі «Баннікова проти Росії» від 04 листопада 2010 року, заява № 18757/06).
Суд визначає пастку як ситуацію, коли задіяні агенти - працівники органів правопорядку або особи, що діють на їх прохання - не обмежуються суто пасивними спостереженнями протиправної діяльності, а здійснюють на особу, за котрою стежать, певний вплив, провокуючи її скоїти правопорушення, яке би вона в іншому випадку не вчинила, з метою зафіксувати його, тобто отримати доказ і розпочати кримінальне переслідування (пункт 55 рішення у справі «Раманаускас проти Литви» від 05 лютого 2008 року, заява № 74420/01).
Аби встановити, чи було розслідування «суто пасивним», Суд вивчає мотиви, що виправдовували операцію проникнення, і поведінку державних органів, які її здійснювали. Зокрема, Суд встановлює, чи були об`єктивні сумніви у тому, що заявника втягнули у злочинну діяльність або схилили скоїти кримінальне правопорушення.
Для визначення провокації злочину Європейський суд встановив, зокрема, такі критерії: чи були дії правоохоронних органів активними, чи мало місце з їх боку спонукання особи до вчинення злочину, наприклад, прояв ініціативи у контактах з особою, повторні пропозиції, незважаючи на початкову відмову особи, наполегливі нагадування, підвищення ціни вище середньої; чи був би скоєний злочин без втручання правоохоронних органів; вагомість причин проведення оперативної закупівлі, чи були у правоохоронних органів об`єктивні дані про те, що особа була втягнута у злочинну діяльність і ймовірність вчинення нею злочину була суттєвою.
Під час судового розгляду судом не встановлено факту підбурювання обвинувачених до вчинення злочину, не наведено стороною захисту і доводів, які би свідчили про «активність» дій працівників органу досудового розслідування. У матеріалах кримінального провадження відсутні ознаки, притаманні провокації злочину правоохоронними органами, а саме спонукання до вчинення злочину, оскільки з показань свідків ОСОБА_17 і ОСОБА_16, документів, досліджених судом, протоколів про проведення негласних слідчих дій вбачається, що обвинувачені приступили до виконання злочину до початку контролю за його вчиненням, були ініціаторами одержання неправомірної вигоди, визначивши її розмір, строки та порядок передачі.
Так, з матеріалів кримінального провадження убачається, що підставою для внесення відомостей до ЄРДР 05.01.2017 за № 52017000000000025 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 368 КК України, та початком досудового розслідування було звернення ОСОБА_17 і ОСОБА_16 до НАБУ про те, що співробітники управління СБУ у Вінницькій області ОСОБА_14 і ОСОБА_97 вимагають у них 50 000 доларів США «за вирішення їхніх питань» та не ініціювання нових кримінальних проваджень щодо них.
Після цього звернення ОСОБА_17 і ОСОБА_16 було допитано у якості свідків. Під час допиту вони повідомили про обставини вимагання у них обвинуваченими неправомірної вигоди в особливо великому розмірі. Отже, до початку проведення негласних слідчих (розшукових) у органу досудового розслідування були в наявності об`єктивні дані, які вказували на реалізацію обвинуваченими своєї мети - отримання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі. Негласні слідчі (розшукові) дії у цьому кримінальному провадженні супроводжувалися судовим контролем, оскільки для їх проведення було отримано дозволи слідчих суддів.
Як убачається із показань свідків ОСОБА_17 і ОСОБА_16, матеріалів НСРД, зокрема, протоколу про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіоконтролю особи ОСОБА_15 та ОСОБА_14 від 27.03.2017 (том 22 а.с. 16-25), протоколу про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіоконтролю особи ОСОБА_15 та ОСОБА_14 від 21.02.2017 (том 22 а.с. 26-33), протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відеоконтроль особи, стосовно службової особи УСБ України в Вінницькій області ОСОБА_15, від 27.03.2017 (том 17 а.с. 196-203), а також з протоколу огляду речей від 16.03.2017 з додатками (том 15 а.с. 39-63), зустрічі між ОСОБА_17, ОСОБА_16 і обвинуваченими в період з 10.02.2017 до 13.03.2017 (під час проведення НСРД) відбувалися за ініціативою обвинувачених чи за взаємною домовленістю між ними у приміщенні торгово-розважального комплексу «Feride Plaza», розташованому у місті Вінниця по вул. Пирогова, 23-А.
Під час цих зустрічей обвинувачені наполягали на найскорішому переданні їм неправомірної вигоди, самі встановили спосіб її передання, застосовуючи засоби конспірації, у зв`язку з побоюваннями щодо викриття їхніх злочинних дій, про що свідчать такі їхні висловлювання та дії.
ОСОБА_15 : «Ну что по нашем базарам давайте пройдемся. Короче надо письмо от вас… Второй момент. По половине что мы говорили? Когда вы сможете?»
ОСОБА_17 : «Дня три».
ОСОБА_15 : «Три дня? Ну на пятницу тогда».
Далі, ОСОБА_98 особисто призначаючи ОСОБА_99 і ОСОБА_16 дату передання неправомірної вигоди, промовляє: «Давай тогда на понедельник, хорошо». При цьому відповідаючи на питання ОСОБА_17 і ОСОБА_16 : « Где? Как? Каким образом?», визначає спосіб її передання, кажучи: «Человек подьедет, заберет».
При цьому у подальшому ОСОБА_14 за допомогою мобільного програмного додатку «Viber» переслав ОСОБА_17 повідомлення, в якому зазначив, що передати першу половину неправомірної вигоди необхідно саме 15.03.2017, оскільки наступного дня, тобто 16.03.2017, він з ОСОБА_15 буде у місті Києві вирішувати питання про повернення вилученого під час обшуку майна, про що свідчить текст повідомлення, зафіксований у протоколі огляду речей від 16.03.2017 з додатками (том 15 а.с. 39-63): «нужно сегодня потому как завтра мы по Киеву будем закрывать вопрос», а також переслав ОСОБА_17 повідомлення, в якому вказав номер мобільного телефону НОМЕР_1, який належить ОСОБА_18, і якому потрібно передати першу половину неправомірної вигоди.
Про відсутність спонукання обвинувачених до вчинення злочину з боку органу досудового розслідування та ОСОБА_17 і ОСОБА_16, які на той час вже були залучені до конфіденційного співробітництва до проведення негласних слідчих (розшукових) дій у цьому кримінальному провадженні, свідчить діалог між останніми та обвинуваченими, зафіксований у протоколі про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіоконтролю особи ОСОБА_15 та ОСОБА_14 від 21.02.2017 (том 22 а.с. 26-33), а саме - ОСОБА_17 : «Может меньше что-то? Со временем», ОСОБА_19 : « Ребята блин, как вы (нерозб. 1-2 слова), со временем. Я понимаю что (нерозб. 1-2 слова) экономика ужимается и все остальное. Ну-что я должен прийти и сказать что?», ОСОБА_16 : «не ну у нас готов половина транша.», ОСОБА_14 : «уже готово?», ОСОБА_16 : «уже готово.», ОСОБА_14 : «то есть уже можете передавать.», ОСОБА_14 : «Ребят ну торговаться на Центральном рынке.», ОСОБА_15 : « Та не, ну ты понимаешь, что...», ОСОБА_14 : «это ж тебе не рынок. Ну без обид.», ОСОБА_17 : «Просто вы суму назвали, тоже скажем так не детскую, не детскую.», ОСОБА_14 : «Я скажу так. Вам если бы постараться, еще тогда. Вы бы давним-давно работали. И раз год в Египте пересекались бы вместе».
Отже, суд вважає, що умисел на скоєння злочину виник у ОСОБА_15 і ОСОБА_14 самостійно без активного втручання сторонніх осіб, про що свідчать матеріали слідчих та негласних слідчих (розшукових) дій, з яких убачається, що обвинувачені самі встановлюють розмір першої частини неправомірної вигоди, порядок та строки її надання, а також необхідність передачі її другої частини, надають вказівки щодо дій свідків, необхідних для повернення майна, гарантують його повернення та закриття кримінального провадження, необхідність відмовитися від співробітництва з податківцями, призначають дати наступних зустрічей.
За таких обставин, злочин був би вчинений ОСОБА_15 і ОСОБА_14 і без втручання органу досудового розслідування, який після початку досудового розслідування діяв у пасивний спосіб, не справляючи на обвинувачених такого впливу, який би спонукав їх до вчинення злочину.
Судом також встановлено, що на підставі постанови старшого детектива Національного бюро Управління внутрішнього контролю НАБУ ОСОБА_100 від 28.02.2018 (том 22 а.с. 183-186) було закрите кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42017000000005103 від 27.12.2017, у зв`язку із встановленням відсутності в діях детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_101, ОСОБА_102, ОСОБА_28, ОСОБА_103, ОСОБА_104, ОСОБА_105, ОСОБА_106, ОСОБА_107, ОСОБА_108, ОСОБА_109 та ОСОБА_110 складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 370 КК України, а також встановленням відсутності в діях ОСОБА_17 та ОСОБА_16 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 384 КК України.
Інших фактичних даних щодо можливого підбурювання обвинувачених до вчинення інкримінованих їм злочинів під час судового розгляду не встановлено.
Щодо визнання недопустимим доказом скарги на протиправні дії посадових осіб Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві та окремих працівників управління СБУ у Вінницькій області під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42015101010000005, адресованої директору НАБУ, датованої 04.01.2017 року, за підписами ОСОБА_16 директора ТОВ «АТД-Сервіс» та ОСОБА_17 директора ТОВ «Рада-Інвест»
У своєму клопотанні (том 13 а.с. 185-186) сторона захисту просить визнати недопустимим доказом зазначену скаргу, посилаючись на порушення порядку її отримання, неправильну назву документу, відсутність протоколу про отримання усної заяви про вчинення кримінального правопорушення.
Суд відхиляє доводи сторони захисту виходячи з такого.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 214 КПК України ( в редакції станом на час зазначених подій) слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов`язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Як убачається з матеріалів справи, зазначена скарга (том 13 а.с. 148-184) зареєстрована в НАБУ, на ній міститься відбиток вхідного штампу, розписана на детектива ОСОБА_101, який у подальшому і вніс відомості про злочин до ЄРДР (том 13 а.с. 138). На думку суду, вирішальне значення для ухвалення рішення про внесення слідчим (детективом) відомостей до ЄРДР відіграє не форма та назва документа, хоча вони і передбачені відповідними нормативно-правовими актами, а саме викладені у такому документі відомості, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за достатності яких і ухвалюється таке рішення.
Дійсно, у витязі з ЄРДР зазначено, що відомості в нього внесено за усною заявою про кримінальне правопорушення, у зв`язку з чим відповідно до Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань така заява повинна була бути занесена слідчим або прокурором до протоколу, який підписується заявником.
Разом з тим, суд зазначає, що вказана скарга не є доказом в розумінні ст. 84, 99 КПК України, а слугує лише підставою внесення відомостей про злочин до ЄРДР, не є доказом і витяг з ЄРДР, отже, вони не можуть бути визнані судом недопустимими, оскільки така якість як допустимість притаманна лише фактичним даним, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Суд зазначає, що після звернення із вказаною скаргою ОСОБА_17 і ОСОБА_16 були допитані у якості свідків, їх було попереджено про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання.
З огляду на викладене, судом не встановлено істотних порушень під час внесення відомостей про злочин до ЄРДР у цьому кримінальному провадженні.
Щодо визнання недопустимими та виключення документів з числа доказів - службових записок.
Суд не погоджується із вказаними доводами, оскільки службова записка - це інформаційно-довідковий документ, який використовується як інструмент ділового листування всередині організації і не може бути процесуальною дією відповідно до Кримінального процесуального законодавства та відповідно до вимог ст. 84, 99 КПК України не є документом, у зв`язку з чим не може бути визнана недопустимим доказом.
Щодо визнання усіх доказів, які отримані детективами НАБУ в межах досудового розслідування у кримінальному провадженні після 10.03.2017, недопустимими.
Сторона захисту порушує питання про визнання всіх доказів, отриманих у цьому кримінальному провадженні після 10.03.2017, з огляду на відсутність у детективів повноважень на проведення досудового розслідування, оскільки старший детектив - керівник Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів НАБУ ОСОБА_111, не будучи керівником органу досудового розслідування в розумінні п. 8 ч. 1 ст. 3 КПК України, не мав повноважень на визначення групи слідчих у кримінальному провадженні та винесення постанови від 10.03.2017 про визначення старшого слідчої групи та слідчих, які здійснюватимуть досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000025.
Оцінюючи вказані доводи сторони захисту, суд виходить з такого.
Відповідно до ст. 38 КПК України (в редакції станом на момент винесення вказаної постанови) органами досудового розслідування, в тому числі є підрозділ детективів, підрозділ внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України. Досудове розслідування здійснюють слідчі органу досудового розслідування одноособово або слідчою групою.
Згідно зі ст. 39 КПК України слідчого (слідчих), який здійснюватиме досудове розслідування, визначає, а у випадках здійснення досудового розслідування слідчою групою - визначає старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих, керівник органу досудового розслідування.
Пунктом 8 ч. 1 ст. 3 КПК України визначено, що керівником органу досудового розслідування є начальник Головного слідчого управління, слідчого управління, відділу, відділення органу Національної поліції, органу безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, органу державного бюро розслідувань, органу Державної кримінально-виконавчої служби України, підрозділу детективів, підрозділу внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України та його заступники, які діють у межах своїх повноважень.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» Національне бюро складається з центрального і територіальних управлінь. Структура, штатна чисельність управлінь Національного бюро та положення про них затверджуються Директором Національного бюро. До структури управлінь Національного бюро можуть входити підрозділи детективів, що здійснюють оперативно-розшукові та слідчі дії, інформаційно-аналітичні, оперативно-технічні підрозділи, підрозділи, що здійснюють виявлення майна, яке може бути предметом конфіскації або спеціальної конфіскації, підрозділи швидкого реагування, забезпечення безпеки учасників кримінального судочинства та забезпечення безпеки працівників, представництва інтересів в іноземних юрисдикційних органах, експертні, фінансові, кадрові та інші підрозділи.
Як убачається з витягу з Положення про Головний підрозділ детективів Національного антикорупційного бюро України, затвердженого наказом Директора НАБУ від 19.08.2016 №228, відділи Підрозділів детективів Головного підрозділу є структурними підрозділами Національного бюро.
Виходячи із його семантичного значення, слово підрозділ означає складову частину, структурну одиницю чогось більшого, що і знайшло своє відображення у Положенні. З огляду на викладене, враховуючи такий поділ на більш дрібні структурні одиниці (відділи, відділення) щодо інших органів, передбачених у п. 8 ч. 1 ст. 3 КПК України, слід дійти висновку, що у цій нормі мається на увазі саме структурна одиниця органу, в нашому випадку - НАБУ. Отже, керівник такої структурної одиниці як відділ Підрозділу детективів Головного підрозділу НАБУ, на думку суду, є керівником органу досудового розслідування в розумінні цієї норми кримінального процесуального закону.
Отже, доводи сторони захисту є необґрунтованими і відхиляються судом.
Щодо постанови прокурора САП ОСОБА_7 від 12.06.2017 про об`єднання матеріалів досудового розслідування.
Так, сторона захисту стверджує, що під час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження в порядку ст. 290 КПК України їй не відкривалася постанова прокурора САП ОСОБА_7 від 12.06.2017 про об`єднання матеріалів досудового розслідування, відповідно до якої матеріали досудових розслідувань у кримінальних провадженнях, внесених до ЄРДР за № 52017000000000025 від 05.06.2017 за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, та № 52017000000000385 від 12.06.2017 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, об`єднано в одне провадження під № 52017000000000025, і що цієї постанови взагалі не існувало на момент складання обвинувального акта. З огляду на таке, сторона захисту вважає, що за відсутності такої постанови, не міг бути складений та затверджений обвинувальний акт у об`єднаному кримінальному провадженні.
Суд не погоджується з такими доводами сторони захисту, оскільки, як убачається з матеріалів кримінального провадження, долучений до обвинувального акта «Реєстр матеріалів досудового розслідування» містить у собі посилання на процесуальні рішення, прийняті прокурором, в тому числі й на вказану постанову. Ця постанова долучена до матеріалів кримінального провадження під час судового розгляду (том 14 а.с. 26) та відкрита стороні захисту. Відомості про об`єднання кримінальних проваджень внесено до ЄРДР, про що свідчить наданий прокурором витяг (том 14, а.с. 27-28). При цьому, як убачається з матеріалів справи, при ознайомленні з матеріалами кримінального провадження в порядку ст. 290 КПК України сторона захисту будь-яких клопотань із цього приводу не заявляла.
Щодо визнання протоколів затримання ОСОБА_15 від 15.03.2017 та ОСОБА_14 від 16.03.2017.
Сторона захисту просить визнати недопустимими зазначені протоколи, посилаючись на доводи, викладені у відповідних клопотаннях, які в основному зводяться до відсутності в протоколі часу обшуку обвинувачених, відсутності понятих та відеофіксації під час особистого обшуку.
Суд не погоджується з такими доводами сторони захисту з огляду на таке.
Відповідно до ст. 208 КПК України (в редакції станом на момент затримання) уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, лише у випадках, передбачених цією статтею.
Про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, складається протокол, в якому, крім відомостей, передбачених статтею 104 цього Кодексу, зазначаються: місце, дата і точний час (година і хвилини) затримання відповідно до положень статті 209цього Кодексу; підстави затримання; результати особистого обшуку; клопотання, заяви чи скарги затриманого, якщо такі надходили; повний перелік процесуальних прав та обов`язків затриманого. Протокол про затримання підписується особою, яка його склала, і затриманим. Копія протоколу негайно під розпис вручається затриманому, а також надсилається прокурору.
При цьому, уповноважена службова особа, слідчий, прокурор може здійснити обшук затриманої особи з дотриманням правил, передбачених частиною сьомою статті 223 і статтею 236 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 209КПК України особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою.
Під час судового розгляду встановлено, що місце і час затримання ОСОБА_15 відповідає дійсним обставинам, а місце і час затримання ОСОБА_14, та особистого обшуку ОСОБА_15 в протоколі мають неточності, що убачається із відеофіксації затримання, яка є додатком до протоколів затримання (том 22, а.с. 50). Із зазначеного відео затримання ОСОБА_14 убачається, що воно відповідно до ст. 209КПК України розпочалося на території КПП СБУ за адресою: м. Вінниця, вул. Театральна, 10 (хоча правильна адреса - Грушевського, 27), коли детектив запропонував йому проїхати з ним для складання протоколу затримання за адресою: АДРЕСА_6, де по суті він і був складений.
Разом з тим, особистий обшук обвинувачених з дотриманням вимог, передбачених ч. 7 ст. 223, ст. 236 КПК України, проведено вже за адресою: АДРЕСА_6, із залученням понятих. При цьому слід зазначити, що станом на момент проведення цього обшуку ст. 236 КПК України не було передбачено обов`язкової його фіксації.
В іншому протоколи про затримання відповідають за формою та змістом вимогам кримінального процесуального закону, а зазначені порушення, на думку суду, є неістотними та не вплинули на зміст та результати проведених процесуальних дій.
Щодо визнання недопустимим висновку експерта № 7-78/17 від 13.05.2017.
Сторона захисту порушує питання про визнання недопустимим висновку експерта № 7-78/17 від 13.05.2017 у зв`язку з тим, що матеріали кримінального провадження не містять документів, які підтверджують надання письмової вказівки на проведення експертом експертизи, висновок експерта ґрунтується на протоколах огляду від 16.03.2017 та 22.03.2017, які складені неуповноваженими детективами (оскільки призначені постановою від 10.03.2017), під час огляду був залучений спеціаліст службовою запискою, а не постановою детектива, не надано постанову детектива про призначення експертизи.
Суд вважає доводи сторони захисту необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на таке.
По-перше, ані ст. 102 КПК України, ані п. 4.12 - 4.15 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 № 1950/5), не передбачена необхідність долучення до висновку експерта письмової вказівки його керівника на проведення експертизи, як не передбачено і необхідності посилання на неї у висновку. Зазначений висновок відповідає за змістом і формою вказаним вимогам законодавства України.
По-друге, щодо відсутності повноважень у детективів судом вже зроблений висновок раніше.
По-третє, Кримінальний процесуальний кодекс України не передбачає обов`язкового ухвалення постанови про залучення до участі в огляді спеціаліста. Залучення співробітників оперативних підрозділів для проведення процесуальних дій є формою взаємодії слідчих органів і оперативно-технічних підрозділів, має організаційний характер і не потребує прийняття відповідного процесуального документа у виді постанови.
По-четверте, як убачається з матеріалів кримінального провадження, долучений до обвинувального акта «Реєстр матеріалів досудового розслідування» містить у собі посилання на процесуальні рішення, прийняті детективом, у тому числі й на постанову про призначення у справі вказаної експертизи. Відсутність цієї постанови у матеріалах кримінального провадження не ставить під сумнів законність отримання доказів органом досудового розслідування та їх допустимість, оскільки у експертному висновку є посилання на дату винесення цієї постанови детективом, номер кримінального провадження, а також перелік конкретних питань, які були поставлені детективом.
За таких же підстав судом відхиляються доводи сторони захисту щодо визнання недопустимим висновків експерта від 05.05.2017 № 7-76/17 з додатками та від 12.05.2017 № 7-77/17.
Щодо порушення прав ОСОБА_18 під час проведення НСРД.
Сторона захисту вважає, що під час проведення аудіо- відеоконтролю відносно ОСОБА_17 і ОСОБА_16 у цьому кримінальному провадженні було порушено права ОСОБА_18, дозвіл на проведення НСРД стосовно якого слідчим суддею не надавався, у зв`язку з чим просить визнати недопустимими доказами протокол за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 28.03.2017 з додатками картка пам`яті MicroSD 16.0, реєстр № 04/2094т, картка пам`яті MicroSD 16.0, реєстр № 04/2093т, картка пам`яті MicroSD 16.0, реєстр № 04/2800т.
Оцінюючи доводи сторони захисту, суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 258 КПК України ніхто не може зазнавати втручання у приватне спілкування без ухвали слідчого судді.
Спілкуванням є передання інформації у будь-якій формі від однієї особи до іншої безпосередньо або за допомогою засобів зв`язку будь-якого типу. Спілкування є приватним, якщо інформація передається та зберігається за таких фізичних чи юридичних умов, при яких учасники спілкування можуть розраховувати на захист інформації від втручання інших осіб.
Втручанням у приватне спілкування є доступ до змісту спілкування за умов, якщо учасники спілкування мають достатні підстави вважати, що спілкування є приватним.
Як встановлено під час судового розгляду, ухвалами слідчого судді Апеляційного суду м. Києва від 17.01.2017 (том 17 а.с. 33- 44) надано дозвіл на проведення НСРД, в тому числі аудіо- відеоконтроль особи, відносно ОСОБА_17 та ОСОБА_16, ОСОБА_15 і ОСОБА_14 .
Судом також встановлено, що ОСОБА_15 та ОСОБА_14, усвідомлюючи неправомірність своїх дій, та побоюючись викриття працівниками правоохоронних органів за невстановлених обставин попросили свого знайомого ОСОБА_18 зустрітися із ОСОБА_16 та ОСОБА_17 та отримати від них пакунок із грошовими коштами у розмірі 25 000 доларів США, на що він погодився.
Як убачається з протоколу за результатами проведення НСРД від 28.03.2017, 15.03.2017 близько 18 год 31 хв у ОСОБА_17 відбулася телефонна розмова з ОСОБА_18, а у подальшому зустріч між ОСОБА_18 і ОСОБА_17 та ОСОБА_16, під час якої останні передали ОСОБА_18 для подальшої передачі ОСОБА_15 і ОСОБА_14 пакунок з грошовими коштами в розмірі 25 000 доларів США, та під час якої відбувалися розмови, які зафіксовано у вказаному протоколі за результатами НСРД.
Відповідно до ст. 260 КПК України аудіо-, відеоконтроль особи є різновидом втручання у приватне спілкування, яке проводиться без її відома на підставі ухвали слідчого судді, якщо є достатні підстави вважати, що розмови цієї особи або інші звуки, рухи, дії, пов`язані з її діяльністю або місцем перебування тощо, можуть містити відомості, які мають значення для досудового розслідування.
Виходячи зі змісту вказаної норми, разом із фіксацією діяльності особи (розмови або інші звуки, рухи, дії і т.п.), щодо якої здійснюється аудіо-, відеоконтроль, можуть бути зафіксована і діяльність інших осіб, які випадкового потрапили до сфери її спілкування та оточення і стосовно яких НСРД не здійснюється, однак, на думку суду, така фіксація не може автоматично визнаватися істотним порушенням прав та свобод людини, якщо особа, яка зазнає такого втручання, не набуває у подальшому статусу підозрюваного чи обвинуваченого у кримінальному провадженні і докази, отримані в результаті такого втручання, не використовуються проти неї.
У випадку, що розглядається, судом не встановлено порушення прав і свобод обвинувачених, отримані докази є необхідними для вирішення завдань кримінального провадження, у зв`язку з чим суд не вбачає істотних порушень під час проведення та фіксації зазначеної НСРД, які б були підставами для визнання її результатів недопустимими доказами.
Щодо визнання недопустимими доказами протоколів огляду речей від 16.03.2017, 17.03.2017, 22.03.2017, 30.05.2017 з додатками, протоколу додаткового огляду речей від 27.03.2017 з додатками.
У своїх клопотаннях сторона захисту порушує питання визнання недопустимими доказами протоколів огляду речей, в яких зафіксовано проведення огляду мобільного телефону ОСОБА_96 Samsung A700H, мобільного телефону ОСОБА_16 iPhone А1429, мобільних телефонів SAMSUNG GT-E1170, SAMSUNG SM-G900Н, флеш накопичувача Transcend, які належать ОСОБА_14, мобільного телефону Sony Xperia LT22i, який належить ОСОБА_18, мобільного телефону Apple A 1784, мобільного телефону SAMSUNG GТ-Е1202і, USB флеш-накопичувач TrekStore 8 Gb, які належать ОСОБА_15, а також огляд речей, які були вилученні під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_15 та ОСОБА_14, а саме: ноутбуку HP Pavilion dv 6700, ноутбуку HP G6-1261er, системного блоку чорного кольору Elite з маркуванням «RC331KKPK1094700381»; мобільного телефону LG P705, огляд електронних файлів, які були отриманні на оптичному диску під час тимчасового доступу до речей і документів ПрАТ «Київстар», вказуючи, що огляд проводив не уповноважений детектив, залучення до проведення огляду спеціаліста відбулося не у визначеному Законом порядку, власниками вказаних пристроїв не надано дозвіл на розкриття охоронюваної законом таємниці (втручання у приватне спілкування), вказані пристрої могли зазнавати стороннього втручання, без ухвали слідчого судді отримали доступ до охоронюваної законом таємниці.
Суд не погоджується з такими доводами захисту з огляду на таке. На перші два доводи судом вже надано висновки.
Інші доводи суд відхиляє, оскільки проведення огляду наявного на вилучених під час обшуку технічних пристроях особистого листування осіб, яке відбулось у минулому і яке не має підстав проводити в умовах таємності та негласності, не є видом негласних слідчих (розшукових) дій і не потребує попереднього отримання дозволу слідчого судді у порядку, передбаченому Главою 21 КПК України для здійснення зняття інформації з електронних інформаційних систем, як і не потребує дозволу слідчого судді на тимчасовий доступ до речей і документів. Інформація, що містилася у вказаних пристроях була досліджена шляхом їхнього включення та огляду текстових повідомлень, які в них знаходились та доступ до яких не був пов`язаний із наданням володільцем відповідного серверу (оператором мобільного зв`язку) доступу до електронних інформаційних систем. В даному випадку орган досудового розслідування провів огляд предметів та оформив його відповідним протоколом, який складений з дотриманням вимог кримінального процесуального закону.
Щодо протоколу за результатами виконання постанови про проведення контролю за вчиненням злочину та протоколів за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій та процесуальних документів, що стали підставою для їх проведення.
Сторона захисту просила визнати недопустимими доказами: постанову про проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину від 10.03.2017 № 20\3-602т, згоду на конфіденційне співробітництво ОСОБА_17 та ОСОБА_16 від 16.01.2017, доручення на проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 10.03.2017, ухвали про надання дозволу на здійснення негласних слідчих (розшукових) дій Апеляційного суду міста Києва № 01-536н/т НСД від 17.01.2017; № 01-537н/т НСД від 17.01.2017; № 01-538н/т НСД від 17.01.2017; № 01-539н/т НСД від 17.01.2017, протокол за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 28.03.2017 з додатками на картках пам`яті MicroSD 16.0, реєстр № 04/2094т, MicroSD 16.0, реєстр № 04/2093т, MicroSD 16.0, реєстр № 04/2800т, протокол за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 21.02.2017 з додатками на картці пам`яті MicroSD, реєстр № 04/2092т, протокол за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 27.03.2017 з додатком на диктофоні Edic - mini +B76, реєстр № 04/2818т від 14.03.2017, протокол за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 27.03.2017 з додатками на картці пам`яті MicroSD 16.0, реєстр № 04/2735т, протокол за результатами виконання постанови від 13.04.2017 № 20/3-602т про проведення контролю за вчиненням злочину від 13.04.2017, протокол виготовлення несправжніх (спеціальних) імітаційних засобів та вказувала.
В обґрунтування своїх доводів сторона захисту зазначила, що прокурором було порушено порядок залучення осіб до конфіденційного співробітництва, згода на конфіденційне співробітництво складена не державною мовою та не оформлена відповідно до вимог охорони державної таємниці, залученні до конфіденційного співробітництва особи не мають допуску до державної таємниці. Також порушено право громадянина ОСОБА_18, стосовно якого було проведено НСРД без дозволу суду. Протокол за результатами виконання постанови від 13.04.2017 № 20/3-602т про проведення контролю за вчиненням злочину від 13.04.2017 складено у відсутності ОСОБА_15 ОСОБА_14, ОСОБА_18 та складено через місяць з дня закінчення НСРД. Ухвали Апеляційного суду міста Києва, які стали підставою для проведення НСРД не були відкритті стороні захисту на стадії ст. 290 КПК України, а сторона обвинувачення не вжила необхідних і своєчасних заходів, спрямованих на їх розсекречення. Протоколи за результатами НСРД складалися не у передбачений КПК України строк, неможливо встановити, що карти пам`яті, які є додатком до протоколів є оригіналами, в протоколах відсутні відомості про технічні засоби за допомогою яких фіксувалися розмови та осіб, які здійснювали проведення НСРД. Доручення щодо організації виконання постанови прокурора не керівнику органу, а керівнику відділу. В матеріалах справи відсутнє доручення керівника на проведення НСРД детективам чи оперативним співробітникам. Крім того, порушено порядок розсекречення матеріалів НСРД.
Оцінюючи доводи сторони захисту, суд виходить з такого.
Відповідно до ст. 252 КПК України (зараз і далі - в редакції станом на час проведення відповідних слідчих, негласних слідчих (розшукових) дій) фіксація ходу і результатів негласних слідчих (розшукових) дій повинна відповідати загальним правилам фіксації кримінального провадження, передбаченим цим Кодексом. За результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії складається протокол, до якого в разі необхідності долучаються додатки. Відомості про осіб, які проводили негласні слідчі (розшукові) дії або були залучені до їх проведення, у разі здійснення щодо них заходів безпеки можуть зазначатися із забезпеченням конфіденційності даних про таких осіб у порядку, визначеному законодавством. Протоколи про проведення негласних слідчих (розшукових) дій з додатками не пізніше ніж через двадцять чотири години з моменту припинення зазначених негласних слідчих (розшукових) дій передаються прокурору.
Згідно з ч. 4 ст. 271 КПК України, про результати контролю за вчиненням злочину складається протокол, до якого додаються речі і документи, отримані під час проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії. Якщо контроль за вчиненням злочину закінчується відкритим фіксуванням, про це складається протокол у присутності такої особи.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, в ході проведення контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту, після отримання від ОСОБА_17 і ОСОБА_16 грошових коштів ОСОБА_18, його, а також ОСОБА_15 та ОСОБА_14 було затримано працівниками НАБУ.
При цьому, вказані дії здійснювались у присутності понятих із застосуванням технічних засобів фіксації. Таким чином, в даному випадку контроль за вчиненням злочину фактично закінчився відкритим фіксуванням, а тому складання протоколу про результати проведення вказаного НСРД мало б здійснюватися у присутності ОСОБА_18, ОСОБА_15 та ОСОБА_14 .
Водночас, складання такого протоколу потребувало значного часу у зв`язку з великим обсягом інформації, яку необхідно було опрацювати для його оформлення, а тому в органу досудового розслідування була відсутня можливість скласти його у присутності ОСОБА_18, ОСОБА_15, ОСОБА_14, безпосередньо у день їх затримання.
З цих підстав суд вважає виправданим складання вказаного протоколу не у день фактичного завершення НСРД, оскільки це жодним чином не вплинуло на повноту та правомірність досудового розслідування.
При цьому, в даному випадку неможливо стверджувати про порушення прав ОСОБА_18, ОСОБА_15, ОСОБА_14, оскільки відкриту фіксацію, передбачену ч. 4 ст. 271 КПК України, фактично було забезпечено шляхом складання в присутності останніх протоколів обшуку і затримання, під час яких їм надавалась можливість вказати свої заперечення та зауваження стосовно проведених процесуальних та слідчих дій.
Допущене органом досудового розслідування порушення визначеного кримінальним процесуальним законом строку хоча і порушує форму кримінального процесу, однак може негативно впливати лише на оперативність досудового розслідування і своєчасність прийняття рішень прокурором, і не має істотного впливу на права обвинувачених. При цьому, сторона захисту не обмежена у можливості висловити свої зауваження з приводу цієї НСРД та врахувати її результати під час підготовки лінії захисту.
Що стосується залучення ОСОБА_17 та ОСОБА_16 до конфіденційного співробітництва, суд зазначає таке. На думку суду, Постанова про проведення контролю за вчиненням злочину не є процесуальним документом про залучення особи до конфіденційного співробітництва, більше того закон не передбачає такого рішення у письмовому вигляді. Отже, безпосереднє залучення детективом особи до конфіденційного співробітництва з метою виконання Постанови про проведення контролю за вчиненням злочину, цілком відповідає вимогам ст. 275 КПК України. Особи ж, які залучаються до проведення негласної слідчої (розшукової) дії (зокрема, поняті, так звані «конфіденти»), не обов`язково повинні мати доступ до державної таємниці. Згідно зі ст. 11 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» такі особи зобов`язані лише не розголошувати таємницю, що стала їм відома у зв`язку з проведенням оперативно-розшукової діяльності.
Далі, за усталеною судовою практикою незазначення у протоколі, складеному за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії назви та серійного номера спеціальної техніки, її характеристики, носіїв інформації, призначених для негласного отримання інформації, не впливає на допустимість як доказу технічного запису фіксування проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії, а також указаного протоколу.
Щодо ненадання стороні захисту під час виконання вимог ст. 290 КПК України доступу до ухвал слідчих суддів про надання дозволу на проведення НСРД у цьому кримінальному провадженні, у зв`язку вона просить визнати їх недопустимими доказами.
Суд не погоджується з такими доводами сторони захисту з огляду на таке.
По-перше, процесуальні документи про надання дозволу на проведення НСРД не є самостійним доказом у кримінальному провадженні. Відповідно до ст. 84 КПК України доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому КПК України порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд установлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження і підлягають доказуванню, а процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів. Процесуальні ж документи, які стали підставою для проведення НСРД, не є документами у розумінні ч. 2 ст. 99 КПК України, оскільки не містять зафіксованих та зібраних оперативними підрозділами фактичних даних про протиправні діяння окремих осіб або групи осіб. Отже, процесуальні документи про дозвіл на проведення НСРД (у тому числі й відповідні ухвали слідчих суддів) повинні досліджуватися судом під час розгляду справи з метою оцінки допустимості доказів, отриманих у результаті НСРД.
По-друге, як убачається з матеріалів кримінального провадження, прокурор, який здійснював процесуальне керівництво у цьому кримінальному провадженні, відповідно до вимог п. 5.9 Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні, затвердженої наказом Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України 16.11.2012 № 114/1042/516/1199/936/1687/5, з 25.05.2017 розпочав процедуру розсекречення матеріалів НСРД та процесуальних документів, які стали підставою для їхнього проведення, про що свідчать відповідні процесуальні рішення у формі постанов (том 17 а.с. 3-17).
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, 16.06.2017 обвинувачених та їх захисників було повідомлено про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні (том 18 а.с. 44, 45).
Обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженні складено та затверджено відповідно 23.06.2017 та 29.06.2017, а 30.06.2017 передано до Вінницького міського суду Вінницької області (том 1 а.с. 1-51).
Відповідно до листа апеляційного суду м. Києва № 01-1/571 н/т від 30.06.2017 (том 17 а.с. 32) вказані ухвали слідчого судді про надання дозволу на проведення НСРД направлені прокурору, тобто на момент надання доступу до матеріалів досудового розслідування вказані ухвали не знаходилися у розпорядженні сторони обвинувачення.
Отже, на думку суду, прокурором вжито своєчасних та необхідних заходів щодо зняття грифів таємності щодо вказаних ухвал слідчого судді.
Відповідно до правового висновку, що міститься в постанові ВП ВС від 16.10.2019 у справі № 640/6847/15-к (провадження № 13-43кс19), у тому випадку, коли сторона обвинувачення під час досудового розслідування своєчасно вжила всі необхідні та залежні від неї заходи, спрямовані на розсекречення процесуальних документів, які стали підставою для проведення НСРД, однак такі документи не були розсекречені з причин, що не залежали від волі і процесуальної поведінки прокурора, то суд не може автоматично визнавати протоколи НСРД недопустимими доказами з мотивів невідкриття процесуальних документів, якими санкціоноване їх проведення.
При цьому, якщо процесуальні документи, які стали підставою для проведення НСРД, розсекречені під час судового розгляду і сторона захисту у змагальному процесі могла довести перед судом свої аргументи щодо допустимості доказів, отриманих у результаті НСРД, у сукупності з оцінкою правової підстави для їх проведення, то суд повинен оцінити отримані докази та вирішити питання про їх допустимість.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, зазначені ухвали, що стали підставою проведення НСРД у цьому кримінальному провадженні, були відкриті стороні захисту після направлення обвинувального акта до суду.
У випадку розкриття процесуальних документів, які стали підставою для проведення НСРД, після передачі кримінального провадження до суду, суд зобов`язаний забезпечити стороні захисту достатній час та реальну можливість для доведення перед судом своєї позиції щодо належності та допустимості доказів, отриманих у результаті НСРД, у комплексі з процесуальною підставою для проведення НСРД з метою реалізації принципу змагальності.
У цьому кримінальному провадженні стороні захисту було надано можливість у судовому засіданні без обмежень у часі аргументувати підстави недопустимості таких доказів та обґрунтувати свою позицію щодо порушення вимог ст. 290 КПК України. При цьому вказану можливість сторона захисту безперешкодно реалізувала під час дослідження судом відповідних матеріалів, про що, насамперед, свідчить звернення із клопотанням про визнання їх недопустимими в якості доказів.
Отже, під час судового розгляду цього кримінального провадження не було порушено балансу інтересів сторін кримінального провадження, вони нарівно використовували надані їм процесуальні права на збирання та подання до суду доказів та у зв`язку з цим мали достатньо часу для обстоювання своїх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України. Відкриття стороні захисту вказаних документів було здійснено з дотриманням вимог ч. 11 ст. 290 КПК України.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що у даному випадку відсутні підстави для застосування наслідків, передбачених ч. 12 ст. 290 КПК України, та визнання недопустимими доказів, отриманих в результаті проведення НСРД.
Отже, під час судового розгляду цього кримінального провадження не було порушено балансу інтересів сторін кримінального провадження, вони нарівно використовували надані їм процесуальні права на збирання та подання до суду доказів та у зв`язку з цим мали достатньо часу для обстоювання своїх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України.
Що стосується посилань сторони захисту на порушення строків складання протоколів за результатами виконання НСРД та порушення строків направлення протоколів прокурору, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 106 КПК України протокол під час досудового розслідування складається слідчим або прокурором, які проводять відповідну процесуальну дію, під час її проведення або безпосередньо після її закінчення. Крім того, ч. 3 ст. 252 КПК України визначено, що протоколи про проведення негласних слідчих (розшукових) дій з додатками не пізніше ніж через двадцять чотири години з моменту припинення зазначених негласних слідчих (розшукових) дій передаються прокурору. Допущене органом досудового слідства порушення чітко визначеного кримінальним процесуальним законом строку, порушує форму кримінального процесу, невід`ємною складовою якої є встановлені законом строки виготовлення та передачі прокурору протоколу про проведення НСРД. Проте, таке порушення не має істотного впливу на права обвинуваченого, зокрема й на захист і, з огляду на це, не містить ознак істотного порушення кримінального процесуального закону внаслідок цього. Допущене порушення може впливати на оперативність досудового розслідування і своєчасність прийняття рішень прокурором задля його забезпечення, але не впливає на зміст таких процесуальних документів, а, отже не може бути визнано істотним порушенням, яке тягне за собою визнання фактичних даних, що містяться у цих протоколах, недопустимими доказами.
З огляду на викладене доводи сторони захисту в цій частині є безпідставними.
Інші зауваження сторони захисту носять формалістичний характер і не ставлять під сумнів законність проведених дій. Крім того, стороною захисту не обґрунтовано, яким чином окремі формальні недоліки призводять до істотного порушення прав та свобод людини, а тому, з огляду на положення ст. 87 КПК України, вони не можуть бути підставою для визнання доказів недопустимими.
Щодо протоколу огляду та вручення несправжніх (імітаційних) засобів та грошових коштів від 15.03.2017.
Сторона захисту просить визнати недопустимим доказом протоколу огляду та вручення несправжніх (імітаційних) засобів та грошових коштів від 15.03.2017, зазначаючи, що протокол було складено неуповноваженим детективом, детектив НАБУ не виконав вказівки прокурора про застосування під час контролю за вчиненням злочину грошових коштів і несправжніх (імітаційних) засобів на суму 50 000 доларів США. Також, на думку сторони захисту, використовування заздалегідь ідентифікованих (помічених) несправжніх (імітаційних) засобів відносить до негласних слідчих (розшукових) дій, у зв`язку з чим, особи залученні до участі у вказаних діях повинні мати допуск до державної таємниці і вказана дія повинна оформлюватися протоколом про хід та результати НСРД, що детективом зроблено не було.
Суд зазначає, що вище вже викладено висновок щодо повноважень детективів у цьому кримінальному провадженні.
Виходячи зі змісту слідчої дії - огляду та вручення грошових коштів, вона не є негласною слідчою розшуковою дією, тому доводи сторони захисту є необґрунтованими.
Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ положення пункту 1 статті 6 Конвенції хоча і зобов`язують суди обґрунтовувати свої рішення, однак не вимагають детальної відповіді на кожен з аргументів сторін. Згідно з позицією ЄСПЛ, з рішення має бути чітко зрозуміло, що головні проблеми, порушені у цій справі, були розглянуті і що конкретні та ясні відповіді були надані на аргументи, які є вирішальними для результату розгляду справи. При цьому, міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (правові позиції, викладені у рішеннях у справах «Boldea v. Romania», § 30; «Moreira Ferreira v. Portugal (№ 2)», § 84; «S.C. IMH Suceava S.R.L. v. Romania», § 40); «Ruiz Torija v. Spain», § 29; «Серявін та інші проти України», § 58) [22]. У цьому провадженні суд оцінив та надав вичерпні відповіді на усі вагомі аргументи сторони захисту, а інші їх доводи не спростовують висновків суду.
Висновки суду.
Відповідно до ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винуватою за пред`явленим обвинуваченням.
Тобто, дотримуючись засад змагальності, та виконуючи свій професійний обов`язок, передбачений статтею 92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Нечипорук і Йонкало проти України», «Яременко проти України», «Кобець проти України», «Ірландія проти Сполученого Королівства» та ін.).
Ретельно проаналізувавши усі надані сторонами кримінального провадження докази з точки зору доведеності ознак складів злочинів, інкримінованих обвинуваченим, суд вважає, що сукупність встановлених під час судового розгляду обставин виключає будь-яке інше розуміння подій, викладених в обвинувальному акті, і вказана версія обвинувачення не містить сумнівів в її обґрунтованості та не спростовується доводами сторони захисту.
При цьому суд вважає правильною кваліфікацію діянь обвинувачених як за ч. 3 ст. 369-2 КК України, так і за 4 ст. 368 КК України, оскільки за результатами судового розгляду встановлено, що за неправомірну вигоду у розмірі 50 000 доларів США обвинувачені обіцяли ОСОБА_17 та ОСОБА_16 здійснити вплив на слідчого Голосіївського ГУНП м. Києва ОСОБА_21 з метою закриття останнім кримінального провадження та повернення вилученого під час обшуків майна, впевнивши ОСОБА_17 і ОСОБА_16 у можливості здійснення такого впливу (ч. 3 ст. 369-2 КК України), і за цю ж суму обіцяли не перешкоджати із використанням наданої їм влади як співробітників СБУ здійсненню господарської діяльності суб`єктами господарської діяльності, які підконтрольні ОСОБА_17 та ОСОБА_16, не здійснювати тиск на їх діяльність, який би міг перешкоджати подальшому веденню підприємницької діяльності шляхом ініціювання кримінального провадження та вчинення в його межах певних слідчих чи негласних слідчих (розшукових) дій, при цьому за таке ж невтручання висловили прохання надавати для себе неправомірну вигоду у виді щомісячної сплати 2000 доларів США (ч. 4 ст. 38 КК України).
Разом з тим, судом визнається необґрунтованим обвинувачення ОСОБА_15 та ОСОБА_14 в частині наявності в їхніх діях такої ознаки злочинів, передбачених ст. 368, ст. 369-2 КК України, як вимагання неправомірної вигоди, з огляду на таке.
Відповідно до примітки 3 до ст. 354 КК України (в редакції Закону № 221-VII (221-18) від 18.04.2013) у статтях 354, 368, 368-3 та 368-4 під вимаганням неправомірної вигоди слід розуміти вимогу щодо надання неправомірної вигоди з погрозою вчинення дій або бездіяльності з використанням свого становища, наданих повноважень, влади, службового становища стосовно особи, яка надає неправомірну вигоду, або умисне створення умов, за яких особа вимушена надати неправомірну вигоду з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав і законних інтересів.
При цьому, вимагання неправомірної вигоди матиме місце у випадку наявності трьох обов`язкових в своїй сукупності ознак: ініціатива давання неправомірної вигоди повинна походити саме від службової особи - одержувача такої вигоди; схиляння на давання неправомірної вигоди повинна містити чітку і беззаперечну вимогу із обов`язковою наявністю відкритих погроз або створення реальних умов, що не залишають особі вибору як лише дати таку неправомірну вигоду; вказані вище погрози або створення умов повинні бути прямо пов`язані зі службовим становищем службової особи, мати протизаконний характер та бути спрямованими на завдання шкоди правам та законним інтересам особи, що дає неправомірну вигоду.
Як встановлено під час судового розгляду, перша зустріч між ОСОБА_17 і ОСОБА_16 з ОСОБА_15 і ОСОБА_14, хоча і відбулася за ініціативою ОСОБА_17 і ОСОБА_16, і на цій зустрічі ОСОБА_17 і ОСОБА_16 поставили обвинуваченим питання щодо можливості закриття кримінального провадження та повернення вилученого під час обшуків майна, але саме ОСОБА_15 і ОСОБА_14 висловили прохання щодо надання їм неправомірної вигоди. Отже, судом встановлено існування першої ознаки вимагання.
Як убачається з досліджених матеріалів НСРД, під час обговорення з ОСОБА_17 і ОСОБА_112 необхідності передання неправомірної вигоди ОСОБА_15, і ОСОБА_14 з посиланням на певну терміновість висловлювали необхідність давання ОСОБА_17 і ОСОБА_112 неправомірної вигоди з метою вирішення зазначених питань та запобігання настання негативних наслідків для їхньої господарської діяльності. При цьому такі висловлювання, хоча і містили чітко визначену суму неправомірної вигоди та беззаперечну необхідність її передання, вони лише завуальовано схиляли ОСОБА_17 і ОСОБА_16 на давання неправомірної вигоди. При цьому, ОСОБА_17 і ОСОБА_16 розуміли статусність обвинувачених, значущість їхніх посад, їхні можливості, пов`язані із службовими повноваженнями, але зі змісту їхнього спілкування судом не встановлено ознак відкритих погроз, як не встановлено дій обвинувачених щодо створення реальних умов, які б не залишали ОСОБА_17 і ОСОБА_16 іншого вибору як лише дати таку неправомірну вигоду. Отже, друга ознака вимагання в цьому випадку відсутня, у зв`язку з чим суд не вважає за необхідне вдаватися до оцінки наявності третьої ознаки, яка по суті випливає з попередньої.
З огляду на викладене, у діях обвинувачених відсутня така ознака злочинів, передбачених ст. 368, ст. 369-2 КК України, як вимаганням неправомірної вигоди.
Суд також вважає не доведеним обвинувачення ОСОБА_15 і ОСОБА_14 в частині одержання неправомірної вигоди для третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.
Під час судового розгляду стороною обвинувачення не надано сукупності належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_15 і ОСОБА_14 отримали неправомірну вигоду для будь-яких третіх осіб, не убачається такого і з викладу фактичних обставин у обвинувальному акті. Як встановлено судом, обвинувачені не посилалися на необхідність надання неправомірної вигоди третім особам.
Як встановлено судом, неправомірну вигоду обвинувачені просили надати та отримали її частину, в тому числі за не перешкоджання у здійсненні господарської діяльності суб`єктами господарської діяльності, які підконтрольні ОСОБА_17 та ОСОБА_16, не здійснення тиску на їх діяльність, тобто за не вчинення певних дій, направлених на створення можливих перешкод у підприємницькій діяльності з використанням наданої їм влади. Разом з тим відповідно до обвинувального акта обвинуваченим інкримінується ознака об`єктивної сторони злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, у виді одержання службовою особою неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади. З огляду на встановлені обставини, суд вважає, що діяння обвинувачених за ч. 4 ст. 368 КК України в частині зазначеної ознаки об`єктивної сторони злочину правильно слід кваліфікувати як одержання службовою особою неправомірної вигоди за невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади.
Отже, оцінюючи у сукупності всі досліджені докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд вважає, що зібраними по справі доказами поза межами розумного сумніву підтверджується:
- вина обвинуваченого ОСОБА_15 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368, ч. КК України, за ознаками одержання службовою особою неправомірної вигоди в особливо великих розмірах для себе за невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади за попередньою змовою групою осіб, а також злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України за ознаками одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави;
- вина обвинуваченого ОСОБА_14 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, за ознаками одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великих розмірах для себе за невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади за попередньою змовою групою осіб, а також злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, за ознаками одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.
Призначення покарання.
Призначаючи обвинуваченим покарання, суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані про особу обвинувачених, пом`якшуючі та обтяжуючі покарання обставини. Судом також враховуються положення ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до яких покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Визначаючи ступінь тяжкості вчинених обвинуваченим ОСОБА_15 злочинів суд виходить з такого. Інкриміновані обвинуваченому злочини станом на час їх вчинення відповідно до ст. 12 КК України (редакції Закону № 4025-VI від 15.11.2011) відносилися: за ч. 3 ст. 369-2 КК України до тяжких злочинів, за ч. 4 ст. 368 КК України до особливо тяжких злочинів, станом на час ухвалення вироку ці злочини відповідно до ст. 12 КК України (в редакції Закону № 2617-VIII від 22.11.2018) також відносяться до тяжкого та особливо тяжкого злочинів відповідно. Отже, обвинуваченим вчинено тяжкий та особливо тяжкий злочини.
Обвинуваченим вчинені закінчені умисні злочини, суспільна небезпечність яких полягає в посяганні на суспільні відносини, що забезпечують правильну (належну) діяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних та комунальних підприємств, установ та організацій, а також їх службових осіб, у частині їх непідкупності та фінансування виключно у порядку, встановленому законодавством, на час вчинення злочинів обвинувачений займав посаду начальника структурної одиниці відділу державного органу спеціального призначення з правоохоронними функціями.
Відповідно до примітки до ст. 45 КК України вчинені обвинуваченим злочини є корупційними правопорушеннями.
Визначаючи суспільну небезпечність вчинених злочинів, суд також враховує, що корупція становить загрозу не лише розвитку держави та стабільності й безпеці суспільства, а й сприяє підриву її демократичних інститутів та цінностей. Поширення корупції має вкрай негативний вплив на формування і діяльність органів держаної влади, органів місцевого самоврядування, державних та комунальних підприємств, установ та організацій, а також їх службових осіб, підриває довіру громадян до них, зводить нанівець принцип верховенства права та руйнує засади моралі та почуття справедливості в суспільстві. Поширення корупції в Україні, крім того, становить загрозу її демократичному розвитку, конституційному ладу, підриває авторитет України на міжнародній арені, створюючи тим самим безпосередню загрозу національній безпеці.
Обвинувачений ОСОБА_15 не має судимості, має постійне місце проживання в Україні, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, працює в Управлінні Служби безпеки України у Вінницькій області, має військове звання підполковника, за місцем роботи та місцем проживання характеризується позитивно, на обліках в наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває.
Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.
Згідно із санкцією ч. 3 ст. 369-2 КК України за вчинення вказаного злочину передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна.
Згідно із санкцією ч. 4 ст. 368 КК України за вчинення вказаного злочину передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.
Виходячи із зазначених обставин, відношення обвинуваченого до скоєного, даних про особу обвинуваченого, враховуючи його вік та стан здоров`я, з урахуванням ступеню тяжкості скоєних злочинів та з метою запобігання вчиненню обвинуваченим та іншими особами нових кримінальних правопорушень, а також з урахуванням майнового стану обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання:
- за ч. 3 ст. 369-2 КК України у виді 3 років позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частини належного обвинуваченому на праві власності майна;
- за ч. 4 ст. 368 КК України у виді 8 років позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частини належного обвинуваченому на праві власності майна.
Враховуючи, що на момент вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, обвинувачений займав, відповідно до санкції цієї норми закону до нього слід застосувати покарання у виді позбавлення права обіймати посади у правоохоронних органах, строком на три роки.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 70 КК України суд вважає за необхідне призначити остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 8 років позбавлення волі з позбавлення права обіймати посади у правоохоронних органах строком на три роки, з конфіскацією 1/2 частини належного обвинуваченому на праві власності майна,
На думку суду, виправлення і перевиховання обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції від суспільства і таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів, а застосування менш суворого покарання не забезпечить мети покарання, передбаченої ст. 50 КК України.
Визначаючи ступінь тяжкості вчинених обвинуваченим ОСОБА_14 злочинів суд виходить з такого. Інкриміновані обвинуваченому злочини станом на час їх вчинення відповідно до ст. 12 КК України (редакції Закону № 4025-VI від 15.11.2011) відносилися: за ч. 3 ст. 369-2 КК України до тяжких злочинів, за ч. 4 ст. 368 КК України до особливо тяжких злочинів, станом на час ухвалення вироку ці злочини відповідно до ст. 12 КК України (в редакції Закону № 2617-VIII від 22.11.2018) також відносяться до тяжкого та особливо тяжкого злочинів відповідно. Отже, обвинуваченим вчинено тяжкий та особливо тяжкий злочини.
Обвинуваченим вчинені закінчені умисні злочини, суспільна небезпечність яких полягає в посяганні на суспільні відносини, що забезпечують правильну (належну) діяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних та комунальних підприємств, установ та організацій, а також їх службових осіб, у частині їх непідкупності та фінансування виключно у порядку, встановленому законодавством, на час вчинення злочинів обвинувачений займав посаду начальника структурної одиниці відділу державного органу спеціального призначення з правоохоронними функціями.
Відповідно до примітки до ст. 45 КК України вчинені обвинуваченим злочини є корупційними правопорушеннями.
Визначаючи суспільну небезпечність вчинених злочинів, суд також враховує, що корупція становить загрозу не лише розвитку держави та стабільності й безпеці суспільства, а й сприяє підриву її демократичних інститутів та цінностей. Поширення корупції має вкрай негативний вплив на формування і діяльність органів держаної влади, органів місцевого самоврядування, державних та комунальних підприємств, установ та організацій, а також їх службових осіб, підриває довіру громадян до них, зводить нанівець принцип верховенства права та руйнує засади моралі та почуття справедливості в суспільстві. Поширення корупції в Україні, крім того, становить загрозу її демократичному розвитку, конституційному ладу, підриває авторитет України на міжнародній арені, створюючи тим самим безпосередню загрозу національній безпеці.
Обвинувачений ОСОБА_14 не має судимості, має постійне місце проживання в Україні, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, 24.02.2022 був призваний по мобілізації в Управління Служби безпеки України у Вінницькій області, має військове звання майор, за місцем роботи та місцем проживання характеризується позитивно, на обліках в наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває.
Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.
Згідно із санкцією ч. 3 ст. 369-2 КК України за вчинення вказаного злочину передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна.
Згідно із санкцією ч. 4 ст. 368 КК України за вчинення вказаного злочину передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.
Виходячи із зазначених обставин, відношення обвинуваченого до скоєного, даних про особу обвинуваченого, враховуючи його вік та стан здоров`я, з урахуванням ступеню тяжкості скоєних злочинів та з метою запобігання вчиненню обвинуваченим та іншими особами нових кримінальних правопорушень, а також з урахуванням майнового стану обвинуваченого суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання:
- за ч. 3 ст. 369-2 КК України у виді 3 років позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частини належного обвинуваченому на праві власності майна;
- за ч. 4 ст. 368 КК України у виді 8 років позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частини належного обвинуваченому на праві власності майна.
Враховуючи, що на момент вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, обвинувачений займав, відповідно до санкції цієї норми закону до нього слід застосувати покарання у виді позбавлення права обіймати посади у правоохоронних органах, строком на три роки.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 70 КК України суд вважає за необхідне призначити остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 8 років позбавлення волі з позбавлення права обіймати посади у правоохоронних органах строком на три роки, з конфіскацією 1/2 частини належного обвинуваченому на праві власності майна,
На думку суду, виправлення і перевиховання обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції від суспільства і таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів, а застосування менш суворого покарання не забезпечить мети покарання, передбаченої ст. 50 КК України.
Процесуальні витрати.
Процесуальні витрати по кримінальному провадженню на залучення експертів для проведення комп`ютерно-технічних експертиз № 7-78/17 від 13.05.2017 на суму 1 979,20 грн, № 7-76/17 від 05.05.2017 на суму 2 226,60 грн, 7-77/17 від 12.05.2017 на суму 2 968,80 грн, та судової експертизи відео-, звукозапису № 22761/22762/21-35 від 18.05.2022 на суму 18 877 грн, підлягають стягненню в повному обсязі з обвинувачених ОСОБА_15 та ОСОБА_14 в рівних частинах по 13 025,80 грн з кожного, на підставі ч. 2 ст. 124 КПК України.
Вирішення питання про долю речових доказів.
Суд вирішує долю речових доказів відповідно до положень ст. 100 КПК України.
Так, враховуючи застосування до обвинуваченого конфіскації майна суд вважає за необхідне конфіскувати в дохід держави:
ноутбук HP G6-1261er s/n: «5CD1403G6B» та системний блок чорного кольору Elite з маркуванням «RC331KKPK1094700381»
USB флеш-накопичувач TrekStore 8 Gb в корпусі коричневого кольору
телефон марки Samsung SM-G900H (SEK) (IMEI НОМЕР_19, серійний номер НОМЕР_31 (SIM НОМЕР_33,
мобільний телефон Samsung GТ-Е1170 (IMEI: НОМЕР_34, sn: НОМЕР_35, SIM НОМЕР_36 .
Мобільний телефон марки Sony Xperia LT22i IMEI НОМЕР_23, вилучений у ОСОБА_18 повернути власнику.
Мобільний телефон Samsung А700Н s/n «НОМЕР_41» IMEI1: НОМЕР_15, IMEI2: НОМЕР_16, наданий для огляду ОСОБА_17 повернути власнику.
Предмети схожі на грошові кошти, які містять у собі одну і ту ж серію та один і той же номер, а саме: Е 31119560 у вигляді 244 купюр, номіналом 100 доларів США кожна, а разом на суму 24 400 доларів США; грошові кошти в сумі 600 (шістсот) доларів США - 6 купюр номіналом 100 доларів США кожна (серії КК 17526658 А, КB 93500798 J, KB 16170082 M, KL 37623346 D, HC 46229993 A, KA 31034456 A) належить повернути державі в особі Національного антикорупційного бюро України.
Вирішення питань щодо заходів забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
Враховуючи, що судом призначене покарання у виді конфіскації майна обвинуваченого ОСОБА_14, не підлягає скасуванню арешт, накладений ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 22.03.2017 на автомобіль марки KIA CERATO 2008 р.в., державний реєстраційний номер НОМЕР_39, номер кузова НОМЕР_40, який належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_14 та ОСОБА_113 .
Запобіжний захід.
На цей час стосовно обвинувачених ОСОБА_15 та ОСОБА_14 запобіжний захід не застосовано.
Під час судових дебатів прокурором не було заявлено клопотання про обрання стосовно обвинувачених запобіжних заходів.
Разом з цим, враховуючи суворість покарання, а також для забезпечення виконання вироку в частині призначеного обвинуваченим покарання, яке слід відбувати в місцях позбавлення волі, з метою забезпечення виконання обвинуваченими процесуальних обов`язків, пов`язаних з виконанням вироку, суд вважає за необхідне застосувати стосовно ОСОБА_15 та ОСОБА_14 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання та покласти на обвинувачених строком на два місяці обов`язки, передбачені статтею 194 КПК України, а саме:
-прибувати за кожною вимогою до суду;
-не залишати територію України без дозволу суду;
-повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.
Керуючись ст. 370, 371, 373, 374, КПК України, суд
УХВАЛИВ:
ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_3, визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 3 ст. 369-2 КК України, та призначити йому покарання:
за ч. 4 ст. 368 КК України у виді 8 (вісім) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посад в правоохоронних органах строком на 3 (три) роки та з конфіскацією 1/2 частини належного обвинуваченому на праві власності майна;
за ч. 3 ст. 369-2 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі та з конфіскацією 1/2 частини належного обвинуваченому на праві власності майна;
Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити остаточне покарання у виді 8 (вісім) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посаду в правоохоронних органах строком на 3 (три) роки та з конфіскацією 1/2 частини належного обвинуваченому на праві власності майна.
Строк відбуття покарання обчислювати з моменту фактичного затримання ОСОБА_15 з метою направлення для відбування покарання.
Зарахувати ОСОБА_15 в строк покарання строк попереднього ув`язнення з 15.03.2017 по 18.03.2017 включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
До набрання вироком законної сили застосувати до ОСОБА_15 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_15 строком на два місяці такі обов`язки:
-прибувати за кожною вимогою до суду;
-не залишати територію України без дозволу суду;
-повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.
ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_4, визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 3 ст. 369-2 КК України, та призначити йому покарання:
за ч. 4 ст. 368 КК України у виді 8 (вісім) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посад в правоохоронних органах строком на 3 (три) роки та з конфіскацією 1/2 частини належного обвинуваченому на праві власності майна;
за ч. 3 ст. 369-2 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі та з конфіскацією 1/2 частини належного обвинуваченому на праві власності майна;
Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити остаточне покарання у виді 8 (вісім) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посаду в правоохоронних органах строком на 3 (три) роки та з конфіскацією 1/2 частини належного обвинуваченому на праві власності майна.
Строк відбуття покарання обчислювати з моменту фактичного затримання ОСОБА_14 з метою направлення для відбування покарання.
Зарахувати ОСОБА_14 в строк покарання строк попереднього ув`язнення з 15.03.2017 по 18.03.2017 включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
До набрання вироком законної сили застосувати до ОСОБА_14 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_14 строком на два місяці такі обов`язки:
-прибувати за кожною вимогою до суду;
-не залишати територію України без дозволу суду;
-повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.
Стягнути з ОСОБА_15 та ОСОБА_14 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів для проведення комп`ютерно-технічних експертиз № 7-78/17 від 13.05.2017 на суму 1 979,20 грн, № 7-76/17 від 05.05.2017 на суму 2 226,60 грн, № 7-77/17 від 12.05.2017 на суму 2 968,80 грн, та судової експертизи відео-, звукозапису № 22761/22762/21-35 від 18.05.2022 на суму 18 877 грн, в рівних частинах по 13 025,80 грн з кожного.
Речові докази:
ноутбук HP G6-1261er s/n: «5CD1403G6B» та системний блок чорного кольору Elite з маркуванням «RC331KKPK1094700381», USB флеш-накопичувач TrekStore 8 Gb в корпусі коричневого кольору, телефон марки Samsung SM-G900H (SEK) (IMEI НОМЕР_19, серійний номер НОМЕР_31 (SIM НОМЕР_33, мобільний телефон Samsung GТ-Е1170 (IMEI: НОМЕР_34, sn: НОМЕР_35, SIM НОМЕР_36 - конфіскувати в дохід держави;
мобільний телефон марки Sony Xperia LT22i IMEI НОМЕР_23 повернути власнику ОСОБА_18 ;
мобільний телефон Samsung А700Н s/n «НОМЕР_41» IMEI1: НОМЕР_15, IMEI2: НОМЕР_16 повернути власнику ОСОБА_17 ;
предмети, схожі на грошові кошти, які містять у собі одну і ту ж серію та один і той же номер, а саме: Е 31119560 у вигляді 244 купюр, номіналом 100 доларів США кожна, а разом на суму 24 400 доларів США; грошові кошти в сумі 600 (шістсот) доларів США - 6 купюр номіналом 100 доларів США кожна (серії КК 17526658 А, КB 93500798 J, KB 16170082 M, KL 37623346 D, HC 46229993 A, KA 31034456 A) - повернути державі в особі Національного антикорупційного бюро України.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 22.03.2017 - залишити в силі.
Вирок суду набирає законної сили після спливу строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення через Вищий антикорупційний суд.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити присутнім в судовому засіданні учасникам судового провадження та не пізніше наступного дня - надіслати іншим учасникам судового провадження.
Після проголошення вироку учасники судового провадження мають право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження, обвинувачений та його захисники - подати клопотання про помилування.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3