Документ № 111224555

Справа № 991/4465/23

Провадження 1-кс/991/4485/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2023 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, детектива ОСОБА_3, адвоката ОСОБА_4, розглянувши увідкритому судовому засіданні клопотання детектива Національного бюро Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5, погоджене прокурором першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6, про арешт майна у кримінальному провадженні №42023000000000347 від 06.03.2023,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання детектива, в якому він просив накласти арешт з позбавленням права користуватися, розпоряджатися та відчужувати грошові кошти у сумі 16300 (шістнадцять тисяч триста) доларів США, що були вилучені під час обшуку житла ОСОБА_7 за адресою АДРЕСА_1 .

Клопотання обґрунтованетим,що ОСОБА_7 підозрюється упідбурюванні до закінченого замахуна надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища,тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України.

18.05.2023 на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.05.2023 було проведено обшук житла ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 . Під час обшуку було виявлено та вилучено грошові кошти у сумі 16300 (шістнадцять тисяч триста) доларів США.

Детектив зазначає, що на вилучені грошові кошти необхідно накласти арешт з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.

Клопотання було призначено до розгляду на 23.05.2023 та за клопотанням захисника ОСОБА_4 відкладено на 24.05.2023.

У судовому засіданні детектив ОСОБА_3 підтримав подане клопотання, просив його задовольнити та накласти арешт на грошові кошти у сумі 16300 доларів США, вилучені в ході проведення обшуку житла ОСОБА_7, мотивуючи це тим, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного злочину, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої, а тому є підстави вважати, що вилучені кошти за вироком суду можуть бути конфісковані. При цьому, у сторони обвинувачення є підстави вважати, що вказані грошові кошти є частиною вилучених грошових коштів під час проведення обшуку у ОСОБА_8, а тому ці кошти є речовими доказами, на які може бути накладено арешт.

Захисник підозрюваного ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні та письмових запереченнях проти задоволення клопотання заперечувала, просили відмовити в задоволенні, зазначивши, що вказані кошти не мають ознак речових доказів, оскільки відсутні будь-які підтверджуючі докази, що вказані грошові кошти були вилучені під час проведення іншого обшуку. Крім того, для можливої конфіскації майна за вироком суду необхідно провести великий комплекс дії, у тому числі постановити обвинувальний вирок, після чого лише майно може бути конфісковане.

Разом з цим, за час трудової діяльності підозрюваного ОСОБА_7 та його дружини подружжя могло мати збереження в такому розмірі. Натомість накладення на них арешту не дасть змоги подружжю утримувати себе та сина-студента, який наразі не має змоги самостійно себе забезпечувати.

Крім того, захисник звернула увагу, що ОСОБА_7 було незаконно повідомлено про підозру, а тому відсутні підстави для обмеження його прав у користуванні своїм майном.

Заслухавши думку учасників провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заперечення захисника, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Вимоги до клопотання слідчого, прокурора про арешт майна викладені в ч. 2 ст. 171 КПК України. Так, зокрема, в клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, що підтверджують право власності на майно, що належить арештувати. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Як вбачається з поданого детективом клопотання, воно відповідає вимогам закону, подане з додержанням вимог ст. 171 КПК України, містить всі встановлені законом обставини, а тому підстави для його повернення детективу відсутні.

Так, слідчим суддею встановлено, що 22.05.2023 до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива Національного бюро ОСОБА_5, погоджене прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_6, про арешт майна у кримінальному провадженні №42023000000000347 від 06.03.2023.

Як вбачається з наданих матеріалів, клопотання про накладення арешту на грошові кошти, які були вилучені в ході проведення обшуку 18.05.2023, вручене оператору поштового зв`язку для надсилання до суду 19.05.2023 о 20:01 год, що підтверджується накладною № 59000970776317 на поштовому конверті, тобто в межах строку, встановленого абз. 2 ч. 5 ст. 171 КПК України.

У клопотанні детективпросив слідчогосуддю накластиарешт намайно підозрюваного ОСОБА_7 з позбавленням права користування, розпорядження та відчуження, а саме на грошові кошти у сумі 16300 доларів США, що були вилучені під час обшуку житла ОСОБА_7 за адресою АДРЕСА_1 .

Детектив просить накласти арешт на зазначене майно з наступних підстав: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальна конфіскація; 3) конфіскація майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.

За наведеного, слідчий суддя, суд при вирішенні питання про арешт майна повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність; можливість спеціальної конфіскації майна; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна (п.п. 1-3, 5-6 ч. 2 ст. 173 КПК України).

Встановлено, що детективами Національного антикорупційногобюро Україниздійснюється досудоверозслідування,а прокурорамиСпеціалізованої антикорупційноїпрокуратури процесуальне керівництводосудовим розслідуванняму кримінальномупровадженні за№42023000000000347 від 06.03.2023 за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України.

Детективом у клопотання зазначено наступні обставини вчинення кримінального правопорушення.

14.06.2022 прокурором Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_9 на підставі листа УСБУ в Дніпропетровській області від 13.06.2022, до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 204 КК України, за фактом виготовлення та реалізації на території м. Підгородне та інших населених пунктів Дніпровського району Дніпропетровської області слабоалкогольних напоїв під виглядом сидру, які виготовляються з використанням неякісних інгредієнтів, що становить загрозу для життя та здоров`я людей.

Того ж дня заступником керівника Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_10 за вказаним фактом в Єдиному реєстрі досудових розслідувань зареєстроване кримінальне провадження №42022042150000038.

Прокурорами Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області за участі співробітників УСБУ в Дніпропетровській області, 20.02.2023 на підставі ухвал слідчого судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 08.02.2023 у кримінальному провадженні №42022042150000038 від 14.06.2022, проведено обшуки, у тому числі за місцем проживання директора та засновника ТОВ«Фрутберрі-Дніпро» (ЄДРПОУ 43228892, зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань 12.09.2019) ОСОБА_8 за адресою АДРЕСА_2 .

У ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_8 останній скористався правовою допомогою адвоката ОСОБА_7, який з 2017 року надає юридичні послуги йому та його родині. Під час обшуку виявлено та вилучено грошові кошти, а саме: 553 300 грн, 137 720 дол США та 2360 євро.

Ухвалою слідчого судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 23.02.2023 клопотання прокурора Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_9 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42022042150000038 від 14.06.2023 задоволено частково, а в частині накладення арешту на грошові кошти загальною сумою 137 720 доларів США, 2360 євро та 553 300 грн відмовлено.

Одразу після засідання суду з розгляду клопотання прокурора про арешт вищевказаних грошових коштів, адвокат ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_8 про те, що судом відмовлено в накладенні арешту на них. У той же час, зазначив, що вони не будуть повернуті ОСОБА_8, оскільки будуть передані працівникам прокуратури та СБУ за не притягнення ОСОБА_8 до кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні №42022042150000038.

У подальшому, точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, однак не пізніше 04.04.2023, у ОСОБА_7 виник злочинний умисел на підбурювання ОСОБА_8 до надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає керівну посаду в Дніпропетровській обласній прокуратурі за вчинення такою службовою собою в інтересах ОСОБА_8 дій з використанням наданого їй службового становища, а саме інформування про реєстрацію кримінальних проваджень щодо ОСОБА_8, завчасного повідомлення про проведення обшуків чи інших слідчих дій, забезпечення неможливості його кримінального переслідування з боку правоохоронних органів та можливості безперешкодного ведення господарської діяльності.

З метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на підбурювання ОСОБА_8 до надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає керівну посаду в Дніпропетровській обласній прокуратурі, ОСОБА_7 04.04.2023 приблизно об 11 годині під час зустрічі із ОСОБА_8 біля будівлі Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області, розташованої за адресою Дніпропетровська область, смт.Слобожанське, вул. Теплична, 7, повідомив ОСОБА_8, що справжнім ініціатором кримінального провадження відносно нього є керівник Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області та працівники Служби безпеки України.

Крім того, ОСОБА_7 повідомив, що вирішити цю проблему та запобігти аналогічним ситуаціям в подальшому може його знайомий з Дніпропетровської обласної прокуратури.

Продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на підбурювання до надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає керівну посаду в Дніпропетровській обласній прокуратурі, під час зустрічі ОСОБА_8 та адвоката ОСОБА_7, яка відбулася 04.04.2023 близько 11-00 год на паркувальному майданчику поблизу адміністративної будівлі Слобожанської окружної прокуратури, розташованої за адресою: Дніпропетровська область, смт. Слобожанське, вул. Теплична, 7, ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_8, що ініціатором кримінального провадження щодо останнього був керівник Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_11, але завдяки зусиллям адвоката, допомоги його товариша з Дніпропетровської обласної прокуратури, який для вирішення питання навіть звертався до «першої особи», ситуацію вдалося врегулювати шляхом домовлення з останнім про передачу йому 50% майбутнього прибутку бізнесу ОСОБА_8 за можливість безперешкодного ведення бізнесу та забезпечення неможливості кримінального переслідування з боку правоохоронних органів.

На цій зустрічі адвокатом ОСОБА_7 з ОСОБА_8 була орієнтовно порахована сума річного прибутку за 2022 рік від здійснення ОСОБА_8 підприємницької діяльності, що становить 8 млн грн, та 50% прибутку, що становить близько 4 млн грн на рік. Крім того, обговорено, що саме сума в розмірі 4 млн грн буде передаватись частинами впродовж року, із врахуванням того, що бізнес ОСОБА_8 має сезонний характер.

У подальшому, продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на підбурювання до надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, під час зустрічі ОСОБА_8 та адвоката ОСОБА_7, яка відбулася 19.04.2023 близько 13 год на автомобільному паркувальному майданчику торгівельного центру «Вавілон», розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Маршала Малиновського, 2, останній, продовжуючи схиляти ОСОБА_8 до надання неправомірної вигоди, повідомив про необхідність передачі 50% прибутку від здійснення господарської діяльності його знайомому, який займає керівну посаду в Дніпропетровській обласній прокуратурі, за завчасне повідомлення про проведення обшуків чи інших слідчих дій, забезпечення неможливості його кримінального переслідування з боку правоохоронних органів та можливості безперешкодного ведення господарської діяльності.

Під час наступної зустрічі ОСОБА_8 та адвоката ОСОБА_7, яка відбулась 11.05.2023 близько 12 год в ресторані «Конфеті» торгівельного центру «Вавілон», за адресою: м. Дніпро, вул. Маршала Малиновського, 2, ОСОБА_7, діючи з прямим умислом на підбурення ОСОБА_8 до надання неправомірної вигоди особі, які займає відповідальне становище. При цьому, з урахуванням того, що прибуток ОСОБА_8 за останній місяць склав 2 млн грн, ОСОБА_7 запропонував останньому надати 1 млн грн в якості неправомірної вигоди. Однак після зауважень ОСОБА_8, ОСОБА_7 погодився на суму у розмірі 20000 доларів США.

18.05.2023 приблизно о 14 год, ОСОБА_7, перебуваючи в салоні власного автомобіля марки «BMW X5», державний номерний знак НОМЕР_1, який знаходився поблизу ТЦ «Вавілон» у м. Дніпро, вул. Маршала Малиновського, 2, діючи з прямим умислом, направленим на підбурювання до надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, одержав від ОСОБА_8 неправомірну вигоду в сумі 20000 доларів США (що згідно з курсом Національного банку України на 18.05.2023 становить 731372 гривень) для передачі службовій особі, яка займає керівну посаду в Дніпропетровській обласній прокуратурі, однак його злочинні дії не були доведені до кінця з причин, що не залежали від його волі.

Таким чином, слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_7 підозрюється у підбурюванні до закінченого замахуна надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища,тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України.

18.05.2023 ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, затримано в порядку ст.208КПКУкраїни за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення.

Щодо порушеного стороною захисту в письмових запереченнях питання недотримання належної правової процедури при врученні ОСОБА_7 повідомлення про підзору слідчий суддя приходить до наступних висновків.

19.05.2023 заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_12 складено повідомлення про підозру ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України.

Положеннями ст. 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначені гарантії адвокатської діяльності. Згідно з п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону, до таких гарантій належить, у тому числі те, що повідомлення про підозру адвоката у вчиненні кримінального правопорушення може бути здійснене виключно Генеральним прокурором, його заступником, прокурором Автономної Республіки Крим, області, міста Києва та міста Севастополя.

Захисник ОСОБА_4 наголошувала на тому, що повідомлення про підозру було вручене ОСОБА_7 в порушення вищезазначених положень Закону неуповноваженою особою за відсутності оформленого виключно у формі постанови доручення заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_12 .

Варто зазначити, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2019 у справі №536/2475/14-к (провадження №13-34кс19), колегія суддів дійшла наступних висновків про застосування норм права: 1) Гарантія незалежності суддів забезпечується тим, що виключно Генеральний прокурор або його заступник перевіряють підстави для повідомлення про підозру судді, складають та підписують її текст, а також можуть повідомити про нову підозру або змінити раніше повідомлену підозру; 2) Письмове повідомлення про підозру судді, яке передбачає погодження та подальше підписання такого процесуального документа, може здійснюватися лише Генеральним прокурором або його заступником. Це повноваження Генерального прокурора або його заступника є винятковим і не може бути передоручене іншим особам; 3) Генеральний прокурор або його заступник реалізують повноваження щодо письмового повідомлення про підозру судді незалежно від того, чи здійснюють вони процесуальне керівництво у конкретному кримінальному провадженні; 4) Генеральний прокурор або його заступник можуть доручити вручення прийнятого (складеного) та підписаного ними повідомлення про підозру судді суб`єкту, уповноваженому здійснювати процесуальні дії у конкретному кримінальному провадженні; 5) Вручення повідомлення про підозру судді уповноваженим суб`єктом за умови, що таке рішення було прийняте (складене) та підписане саме Генеральним прокурором або його заступником, не порушує гарантії суддівської незалежності.

Таким чином, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що вручення повідомлення про підозру судді іншою уповноваженою особою за умови, що рішення було прийняте та підписане визначеним на це статтею 481 КПК України суб`єктом, не порушує гарантії суддівської незалежності. Тому Генеральний прокурор або його заступник можуть доручитислідчому абоіншому прокурорувручити судді повідомлення про підозру.

З огляду на вищевказані висновки Великої Палати Верховного Суду про застосування норм права, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність порушень гарантій адвокатської діяльності при повідомленні про підозру ОСОБА_7, оскільки повідомлення про підозру складене та підписане заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_12, що відповідає вимогам Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та вручене уповноваженим прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_6 .

Крім того, слідчий суддя відхиляє висновки захисника про обов`язкове оформлення наданого заступником Генеральногопрокурора -керівником Спеціалізованоїантикорупційної прокуратури ОСОБА_12 доручення у формі постанови, оскільки КПК України не містить будь-яких вимог до процесуальної форми як загалом доручення, так і доручення на вручення повідомлення про підозру. Більше того, ч. 3 ст. 110 КПК України закріплено випадки, в яких виноситься постанова: 1) у випадках, передбачених цим Кодексом; 2) коли слідчий, дізнавач, прокурор визнає це за необхідне. Таким чином, надання доручення на вручення повідомлення про підозру виключно оформленого у вигляді постанови не передбачено КПК України та не визнано заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_12 за необхідне.

Враховуючи вищенаведене, слідчий суддя дійшов висновку, що повідомлення про підозру вручене ОСОБА_7 із дотриманням належної правової процедури, а тому останній набув у цьому кримінальному провадженні процесуальний статус підозрюваного.

Так, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_7, виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в поданих слідчому судді та досліджених матеріалах, слідчий суддя приходить до висновку, що аналіз представлених доказів об`єктивно пов`язує підозрюваного зі злочином, доводячи причетність до нього в такій мірі, що виправдовує подальше розслідування, а тому слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення в межах даного кримінального провадження. Так, наявні в матеріалах провадження докази є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».

Одночасно слідчий суддя зазначає, що, встановлюючи можливу причетність ОСОБА_7 до вчинення кримінального правопорушення, слідчий суддя не встановлює наявність в його діях складу злочину, його винуватість чи ступінь вини, питання належності та допустимості доказів, тобто не вирішує питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по сутті. Слідчий суддя, оцінивши сукупність отриманих доказів, лише встановлює, що кримінальне правопорушення, про яке йдеться в клопотанні, за наведених обставин могло бути вчинено та до його вчинення може бути причетний ОСОБА_7, а тому в цьому кримінальному провадженні наявні підстави для застосування заходів забезпечення, зокрема, арешту майна.

Арештом майна є тимчасове,до скасуванняу встановленомуцим Кодексомпорядку,позбавлення заухвалою слідчогосудді абосуду правана відчуження,розпорядження та/абокористування майном,щодо якогоіснує сукупністьпідстав чирозумних підозрвважати,що воноє доказомкримінального правопорушення,підлягає спеціальнійконфіскації упідозрюваного,обвинуваченого,засудженого,третіх осіб,конфіскації уюридичної особи,для забезпеченняцивільного позову,стягнення зюридичної особиотриманої неправомірноївигоди,можливої конфіскаціїмайна (ч.1ст.170КПКУкраїни).

Як зазначено в клопотанні, детектив просить накласти арешт на вилучені грошові кошти, зазначивши мету арешту - збереження речових доказів, спеціальну конфіскацію та конфіскацію майна як виду покарання.

На переконання детектива, вилучені грошові кошти можуть бути одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та були його предметом, а тому підлягатимуть спеціальній конфіскації.

Частиною 4 ст. 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.

Статтею 96-1КК Українипередбачено,що спеціальнаконфіскація полягаєу примусовомубезоплатному вилученніза рішеннямсуду увласність державигрошей,цінностей таіншого майнау випадках,визначених цимКодексом,за умовивчинення умисногокримінального правопорушенняабо суспільнонебезпечного діяння,що підпадаєпід ознакидіяння,передбаченого Особливоючастиною цьогоКодексу,за якіпередбачено основнепокарання увиді позбавленняволі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого частиною першою статті 150, статтею 154, частинами другою і третьою статті 159-1, частиною першою статті 190, статтею 192, частиною першою статей 204, 209-1, 210, частинами першою і другою статей 212, 212-1, частиною першою статей 222, 229, 239-1, 239-2, частиною другою статті 244, частиною першою статей 248, 249, частинами першою і другою статті 300, частиною першою статей 301, 302, 310, 311, 313, 318, 319, 362, статтею 363, частиною першою статей 363-1, 364-1, 365-2 цього Кодексу.

Частина 1 ст. 96-2 КК України передбачає серед іншого, що спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно:

1) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна;

2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;

3) були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави;

4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Відповідно до матеріалів провадження, ОСОБА_7 підозрюється у підбурюванні ОСОБА_8 до надання неправомірноївигоди,а саме50%майбутнього прибуткувід бізнесу ОСОБА_8,службовій особі,яка займаєкерівну посадув Дніпропетровськійобласній прокуратурі, за можливість безперешкодного ведення бізнесу та забезпечення неможливості кримінального переслідування з боку правоохоронних органів.

Так, за версією органу досудового розслідування, 18.05.2023 особисто одержав від ОСОБА_8 першу частину неправомірної вигоди в сумі 20000 доларів США (згідно з курсом Національного банку України на 18.05.2023 становить 731372 гривень) для передачі службовій особі, яка займає керівну посаду в Дніпропетровській обласній прокуратурі. Після чого, ОСОБА_7 було затримано в порядку ст.208КПКУкраїни.

Разом з тим, у клопотанні відсутні будь-які дані, що підтверджували б, що вилучені під час обшуку 18.05.2023 за місцем проживання ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 16300 доларів США, є частиною грошових коштів у сумі 137720 доларів США, що були вилучені 20.02.2023 під час обшуку у кримінальному провадженні № 42022042150000038 за адресою АДРЕСА_3, та, за версією слідстава, передані ОСОБА_7 працівникам прокуратури та СБУ за непритягнення ОСОБА_8 до кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні № 42022042150000038. Також, не встановлено, що вказані грошові кошти відповідають будь-якій з ознак, передбачених п.п. 1- 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України, і в ході судового розгляду клопотання.

За такого, доводи детектива щодо необхідності накладення арешту на кошти в сумі 16300 доларів США, що були вилучені під час обшуку житла ОСОБА_7, з метою забезпечення спеціальної конфіскації не знайшли свого підтвердження.

Щодо накладення арешту на майно з метоюзбереження речовихдоказів слідчий суддя зазначає наступне.

Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Так, детектив у клопотанні зазначає, що виявлені та вилучені у житлі ОСОБА_7 грошові кошти є речовими доказами у кримінальному провадженні, оскільки могли виступати знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди, містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, були об`єктом кримінально протиправних дій, могли бути набуті кримінально протиправним шляхом.

Слідчим суддею встановлено відсутність підстав стверджувати, що вилучені у ОСОБА_7 грошові кошти є частиною грошових коштів у сумі 137720 доларів США, що були вилучені 20.02.2023 під час обшуку у кримінальному провадженні № 42022042150000038 за адресою: АДРЕСА_3 та які ОСОБА_7 відмовився повертати ОСОБА_8, оскільки їх необхідно було передати за непритягнення останнього до кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні № 42022042150000038.

Крім того, із долучених до клопотання документів також не вбачається, що зазначені грошові кошти могли виступати знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегти на собі його сліди, чи містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. На підставі наведеного, слідчий суддя приходить до висновку, що детективом не доведено, відповідність грошових коштів, на які детектив просить накласти арешт, критеріям, зазначеним у ст. 98КПК України, відповідно до положень ст. 170КПК України.

У той же час детективом зазначено про підставу для накладення арешту на майно з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

Арешт майна, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, накладається на майно підозрюваного, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КК України, може призначити покарання у виді конфіскації майна (ст. 170 КПК України).

Згідно зі ст. 59 КК України покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині КК України.

Так, злочин, передбачений ч. 3 ст. 369КК України відноситься до категорії тяжких (ч. 6 ст. 12 КК України) корупційних (примітка до ст. 45 КК України) злочинів, санкцією якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої.

Детектив вказує, що у випадку направлення обвинувального акту до суду для розгляду по суті та визнання ОСОБА_7 винним у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, до нього може бути застосовано кримінальне покарання конфіскація майна. У такому випадку конфіскація буде застосовано до всього майна, в тому числі і вилучених під час обшуку житла грошових коштів.

Накладення арешту на зазначені грошові кошти є доцільним та необхідним, оскільки ОСОБА_7 є підозрюваним у вчиненні тяжкого злочину, майно якого за вироком суду може бути конфісковано, а тому є обґрунтовані підстави вважати, що незастосування обмежень щодо можливості відчужувати, розпоряджатися та користуватися грошовими коштами у сумі 16300 доларів США може призвести до вжиття підозрюваним заходів для їх приховування, втрати, знищення та/або передачі третім особам, з метою уникнення арешту та подальшої можливої конфіскації.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Вирішуючи питання про дотримання справедливого балансу між правом особи на мирне володіння своїм майном та інтересами суспільства під час розгляду питання про арешт майна, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої, арешт майна в рамках судового розгляду справи зазвичай стосується контролю за використанням майна. Таке втручання повинно бути законним, відповідати загальним інтересам і бути пропорційним, тобто воно повинно досягати «справедливого балансу» між вимогами загальних інтересів спільноти та вимогами захисту основних прав особи. Хоч будь-який арешт і тягне за собою завдання шкоди, фактично завдана шкода не повинна бути більшою, ніж неминуча, а між захистом права власності та вимогами загальних інтересів слід досягати «справедливої рівноваги».

Врахувавши правову підставу для арешту майна, з урахуванням обґрунтованості повідомленої ОСОБА_7 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна, слідчий суддя приходить до висновку, що арешт майна на даному етапі є цілком законним і необхідним для забезпечення кримінального провадження, а тому слід надати згоду на арешт грошових коштів в сумі 16300 доларів США, які були вилучені 18.05.2023 під час обшуку житла ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 .

Частина 4 ст. 173 КПК України визначає, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

При цьому, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 170 КПК).

Слідчий суддя приходить до висновку, що необхідно накласти арешт на вилучені грошові кошти саме шляхом позбавлення права відчуження, розпорядження та користування вказаним майном з метою запобігання можливості підозрюваного ОСОБА_7 приховати та відчужити зазначені кошти, з метою уникнення їх можливої конфіскації як виду покарання, оскільки такі ризики не є вочевидь необґрунтованими.

У ході розгляду клопотання слідчим суддею не встановлено негативних наслідків арешту майна. Що стосується прав та законних інтересів власника/власників майна, то слідчий суддя вважає, що такі обмеження не будуть занадто обтяжливими для них з огляду на обставини справи.

З урахуванням зазначеного, слідчий суддя переконаний, що накладення арешту у цьому випадку є пропорційним та співрозмірним завданням кримінального провадження та переслідує легітимну мету.

За наведених обставин клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 7, 9, 131, 132, 170-173, 309, 376 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання детектива Національного бюро Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5, погоджене прокурором першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6, про арешт майна у кримінальному провадженні №42023000000000347 від 06.03.2023, задовольнити.

Накласти арешт шляхом тимчасового позбавленнявласника (володільця)права навідчуження,розпорядження такористування, на грошові кошти у сумі 16300 (шістнадцять тисяч триста) доларів США, які були вилучені 18.05.2023 під час обшуку житла ОСОБА_7 за адресою АДРЕСА_1 .

Ухвала про накладення арешту виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень. Оскарження ухвали про накладення арешту не зупиняє її виконання.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1