- Головуючий суддя (ВАКС) : Задорожна Л.І.
Справа № 991/4501/23
Провадження № 1-кс/991/4519/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 травня 2023 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
учасники кримінального провадження:
секретар судового засідання ОСОБА_2,
сторони:
з боку обвинувачення: прокурор ОСОБА_3,
з боку захисту: підозрюваний ОСОБА_4,
захисник - адвокат ОСОБА_5,
під час розгляду у відкритому судовому засіданні клопотання детектива Національного бюро П`ятого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52023000000000042 від 27.01.2023, стосовно:
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт Верховина Верховинського району Івано - Франківської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України,
УСТАНОВИВ:
24.05.2023 до слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 від 24.05.2023 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України. Клопотання погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 .
Перевіривши та дослідивши зміст клопотання та додані до нього матеріали досудового розслідування, заслухавши прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5,
слідчий суддя встановив факти та обставини, і дійшов таких висновків:
1. Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 52023000000000042 від 27.01.2023 відповідає вимогам ст. 183, 184 КПК України.
2. Документом, який підтверджує надання підозрюваному ОСОБА_4 копії клопотання та доданих до нього матеріалів, є письмова розписка підозрюваного про їх отримання 24.05.2023 о 02 год. 56 хв. (а.с.11 т.1).
3. Кримінальне провадження щодо кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, віднесено до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до ст. 33-1, п. 3 ч. 5 ст. 216 КПК України, з огляду на обставини, які на даний час встановлені в ході досудового розслідування.
4. Детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБ України) здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 52023000000000042 від 27.01.2023, за підозрою ОСОБА_4 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України, а саме щодо підбурення представників ТОВ «Агрокрай», вчиненому за попередньою змовою групою осіб, до надання неправомірної вигоди керівництву Продовольчої та сільськогосподарської організації Організації Об`єднаних Націй (далі - ФАО) для отримання сільськогосподарської техніки.
04.11.2022 між Урядом України та ФАО укладено угоду про створення Проектного офісу ФАО та надання технічної та гуманітарної допомоги Україні, яка того ж дня набрала чинності для України. Відповідно до змісту укладеної угоди, ФАО є спеціалізованою установою системи Організації Об`єднаних Націй, створеною з метою підвищення рівня харчування та стандартів життя для всіх людей у країнах - членах ФАО, забезпечення підвищення ефективності виробництва та розподілу продуктів харчування та сільськогосподарської продукції, надання сприяння розвитку світової економіки та забезпечення свободи людства від голоду.
27.01.2023 до НАБ України з заявою про вчинення кримінального правопорушення звернувся інженер з експлуатації машинно - тракторного парку ТОВ «Агрокрай» ОСОБА_8, в якій повідомив, що до нього звернулись ОСОБА_4 та ОСОБА_7, які назвались представниками ФАО, з пропозицією щодо отримання техніки для запакування і розпакування зерна в засоби тимчасового зберігання зерна (рукави) за програмою отримання гуманітарної допомоги від ФАО. Вони повідомили, що за отримання цієї техніки керівництво ТОВ «Агрокрай» повинно надати їм готівкою 20 000 доларів США та 135 000 грн для їх подальшої передачі керівництву ФАО.
06.02.2023 ОСОБА_4 під час розмови з директором ТОВ «Агрокрай» ОСОБА_9, окрім іншого повідомив, що вони повинні надати 15 % від вартості 30 рукавів, отриманих восени 2022 року на безоплатній основі у відповідності до програми, яку спільно ведуть ФАО та Міністерство аграрної політики та продовольства України, що становить 135 000 грн і 20 % від вартості техніки, яка буде поставлена, що становить 20 000 доларів США. Також ОСОБА_4 повідомив, що частину грошових коштів, а саме 15 % від вартості техніки вони мають відправити в Київ для керівництва ФАО.
Передача грошових коштів відбувалась наступним чином:
- 06.02.2023 під час розмови між ОСОБА_4 та директором ТОВ «Агрокрай» ОСОБА_9, за дорученням останнього, інженер ТОВ «Агрокрай» ОСОБА_8, отримавши в бухгалтерії підприємства грошові кошти, зайшов до кабінету директора товариства та передав ОСОБА_4 40 000 грн, які останній поклав до своєї кишені;
- під час зустрічі 19.05.2023 поблизу офісних приміщень ТОВ «Агрокрай», розташованих у с. Кузьмин Хмельницького району Хмельницької області, ОСОБА_8 надав ОСОБА_4 та ОСОБА_7 свої особисті грошові кошти сумі 15 000 грн, як частину раніше обумовленої суми грошових коштів, які ТОВ «Агрокрай» повинно було надати ОСОБА_4 та ОСОБА_7 за отримання комплекту техніки;
- 23.05.2023, перебуваючи в приміщенні конференц - залу ТОВ «Агрокрай», що знаходиться в будівлі підприємства у с. Кузьмин Хмельницького району Хмельницької області, ОСОБА_4, усвідомлюючи протиправність своїх дій та діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7, на виконання злочинного плану, одержав від ОСОБА_8 частину раніше обумовленої неправомірної вигоди в сумі 505 000 грн, після чого його було затримано детективами Національного бюро.
24.05.2023 ОСОБА_4, в порядку ч. 1 ст. 278 КПК України, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України.
5. У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 діб, з альтернативою внесення застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що у грошовому виразі становить 805 200 грн, із покладенням на нього обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, у разі її внесення. Виключним випадком, який є підставою для визначення розміру застави, що перевищує максимальний, є вагомість встановлених ризиків у цьому кримінальному провадженні, сума отриманої неправомірної вигоди. Застава, визначена у максимально передбаченому розмірі, на його думку, не здатна забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного. Додав, що реалізація обов`язку - носіння електронного засобу контролю є дещо проблематичною, з огляду на їх обмежену кількість, та незадовільну технічну складову їх застосування. Також, до переліку осіб, із якими підозрюваному необхідно встановити обов`язок утримання від спілкування, просив додати ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 .
Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні просила застосувати більш м`який запобіжний захід ніж тримання під вартою, але у разі, якщо слідчий суддя вважатиме за потрібне задовольнити клопотання прокурора, просила визначити альтернативний запобіжний захід - заставу, у розмірі, передбаченому відповідною статтею для тяжкого кримінального правопорушення.
Зазначила, що кримінальне провадження не підслідне НАБ України за сумою шкоди та суб`єктом його вчинення (п. 2, 3 ч. 5 ст. 216 КПК України), кримінальне правопорушення не вчинялось по відношенню до суб`єктів, визначених у ч. 4 ст. 18 КК України.
Додала, що підозрюваний одружений, має трьох неповнолітніх дітей. На даний час він не працює, на ОСОБА_4 зареєстровано два товариства, у розпорядженні сім`ї є автомобіль, 2008 року випуску. Ризик впливу на свідків, підозрюваних, інших учасників кримінального провадження стороною обвинувачення належним чином не обґрунтований. Розмір застави, визначений прокурором у клопотанні, є надмірним для підозрюваного.
Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника. Повідомив, що на теперішній час він працює на громадських засадах керівником відділення з розвитку гірських територій Всеукраїнської асоціації громад, дружина працює офіційно. Він допомагає у підприємницькій діяльності брата (рафтинг), має з цього дохід. До ФАО жодного відношення не має.
6. Під час розгляду клопотання прокурор довів:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.
Обставини, що підтверджують підозру у вчиненні кримінального правопорушення та вагомість наявних доказів про його вчинення підозрюваним:
27.01.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) внесено відомості про те, що особи, які представляють інтереси однієї з організацій під патронатом ООН, підбурюють представників юридичної особи приватного права до надання неправомірної вигоди керівництву вказаної міжнародної організації для подальшої участі у програмах ООН; з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 369 КК України.
24.05.2023 ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України (а.с.185-189 т.1).
У тексті повідомлення про підозру зазначено таке: за дорученням директора ТОВ «Агрокрай» ОСОБА_9, інженер ТОВ «Агрокрай» ОСОБА_8, отримавши в бухгалтерії підприємства грошові кошти, зайшов до кабінету директора ТОВ «Агрокрай» та передав ОСОБА_4 40 000 грн, які той поклав до своєї кишені.
Під час зустрічі 19.05.2023 поблизу офісних приміщень ТОВ «Агрокрай», що по вул. Лісова, 76, с. Кузьмин, Хмельницького району, Хмельницької області, ОСОБА_8 надав ОСОБА_4 та ОСОБА_7 свої особисті грошові кошти в сумі 15 000 грн, як частину раніше обумовленої суми грошових коштів, які ТОВ «Агрокрай» повинно було надати ОСОБА_4 та ОСОБА_7 за отримання комплекту техніки.
23.05.2023 близько 14 год. 00 хв., перебуваючи в приміщенні конференц - залу ТОВ «Агрокрай», що знаходиться в будівлі підприємства за адресою: вул. Лісова, 76, с. Кузьмин, Хмельницького району, Хмельницької області, ОСОБА_4, усвідомлюючи протиправність своїх дій та діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7, на виконання свого злочинного плану, одержав від ОСОБА_8 частину раніше обумовленої неправомірної вигоди в розмірі 505 000 грн.
Підстави підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення дають встановлені досудовим розслідуванням обставини його скоєння, які підтверджуються наданими стороною обвинувачення матеріалами, в копіях:
- угодою між Урядом України та Продовольчою та сільськогосподарською організацією Організації Об`єднаних Націй (ФАО) про створення Проектного офісу ФАО та надання технічної та гуманітарної допомоги України, вчиненою 04.11.2022;
- заявою про злочин від 27.01.2023;
- протоколами допиту свідків від 27.01.2023, від 03.02.2023, від 06.02.2023, від 01.05.2023, від 22.05.2023, від 23.05.2023;
- протоколом огляду та вручення грошових коштів від 06.02.2023 та заявою ОСОБА_8 від 06.02.2023;
- протоколом огляду від 06.02.2023; від 21.02.2023;
- протоколом про результати контролю за вчиненням злочину від 15.02.2023;
- протоколом про результати зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 20.02.2023;
- протоколами про результати аудіо-, відеоконтролю особи від 15.02.2023, від 24.03.2023;
- протоколом огляду від 22.05.2023 та заявою від 22.05.2023;
- протоколом огляду та вручення грошових коштів від 22.05.2023;
- протоколом обшуку від 23.05.2023 та ухвалою Вищого антикорупційного суду від 24.05.2023 про надання дозволу на проведення обшуку,
та іншими зібраними матеріалами досудового розслідування.
Факти та відомості, які були озвучені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, а саме те, що ОСОБА_4 :
- у співучасті з іншою особою звернувся до посадової особи ТОВ «Агрокрай» із пропозицією щодо отримання техніки для запакування і розпакування зерна в засоби тимчасового зберігання зерна (рукави) за програмою отримання гуманітарної допомоги від Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) за надання їм неправомірної вигоди у розмірі 20 000 доларів США та 135 000 грн, для подальшої передачі керівництву ФАО;
- вчиняв активні дії, спрямовані на отримання заздалегідь обумовленої суми неправомірної вигоди (брав участь у телефонних розмовах та зустрічах із посадовими особами та працівниками ТОВ «Агрокрай»; разом із іншим співучасником кримінального правопорушення повідомляв про розмір неправомірної вигоди, яку необхідно надати, та її складові (20 000 доларів США - 50 % раніше обумовленої суми за сільськогосподарську техніку, яка має бути поставлена у 2023 році та 135 000 грн - процент від вартості вже поставленої у 2022 році техніки);
- 06.02.2023 одержав від представника ТОВ «Агрокрай» першу частину обумовленої неправомірної вигоди у розмірі 40 000 грн;
- 19.05.2023 одержав від представника ТОВ «Агрокрай» другу частину обумовленої неправомірної вигоди у розмірі 15 000 грн;
- 23.05.2023 одержав від представника ТОВ «Агрокрай» третю частину обумовленої неправомірної вигоди у розмірі 505 000 грн, після чого був затриманий детективами Національного бюро, на підставі п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 208 КПК України,
з розумною достатністю та вірогідністю пов`язують підозрюваного з кримінальним правопорушенням на даному етапі досудового розслідування, оскільки для стороннього спостерігача прослідковувався б зв`язок між описаними вище діями та їх наслідками, в результаті чого останній був затриманий слідчими органу досудового розслідування. У майбутньому такі обставини мають бути перевірені та оцінені в сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні.
Європейський суд з прав людини у п. 184 рішення Великої Палати у справі «Мерабішвілі проти Грузії» (Merabishvili v. Georgia) від 28.11.2017, заява № 72508/13, вказав, що «обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку».
Слідчий суддя вважає, що прокурором доведено обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України, та можливу причетність ОСОБА_4 до його вчинення, висновок про що ґрунтується на досліджених у ході розгляду клопотання матеріалах досудового розслідування та інформації, відображеній у протоколах, складених за результатом проведення негласних слідчих / слідчих (розшукових) дій.
При цьому слідчий суддя зауважує, що питання правильності кваліфікації дій підозрюваної особи, як і наявності чи відсутності в її діях складу кримінального правопорушення, вирішуються виключно остаточним судовим рішенням - вироком суду.
2) наявність достатніх підстав вважати, що існують передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України ризики вчинення ОСОБА_4 спроб переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків, експертів, спеціалістів у цьому кримінальному провадженні.
Наявність вищевказаних ризиків обґрунтовуються такими обставинами.
Ризик переховування від органів досудового розслідування та суду слідчий суддя оцінює в світлі обставин цього кримінального провадження та особистих обставин підозрюваного ОСОБА_4 (фактичних даних, які можуть свідчити про особливості характеру та моральні принципи, сімейний стан, освіту, роботу, місце проживання, засоби до існування).
Так, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України. Характер інкримінованого правопорушення пов`язаний з корисливою спрямованістю. Санкція ч. 3 ст. 369 КК України відносить інкриміноване кримінальне правопорушення до тяжкого і передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої. Отже, очікування можливого суворого вироку може мати значення при визначенні ризику переховування. Разом з тим, самої лише тяжкості інкримінованого злочину недостатньо для висновку про можливі спроби підозрюваного переховуватися, тому він оцінюється у світлі таких факторів, мова про які йшла вище, а також враховуються будь-які інші зв`язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності (рішення ЄСПЛ у справі Becciev v. Moldova, п. 58). Слідчий суддя, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, враховує тяжкість злочину, в якому підозрюється ОСОБА_4, у сукупності з іншими обставинами, якими в цьому випадку є законодавчі приписи щодо неможливості застосування «пільгових» інститутів кримінального права у відповідній категорії справ.
Встановлені у ході досудового розслідування обставини, зокрема наявність двох паспортів громадянина України для виїзду за кордон, строком дії до грудня 2023 року та жовтня 2027 року відповідно, наявність у ОСОБА_4 статусу багатодітного батька, який дозволяє йому безперешкодно перетинати державний кордон під час введеного на території України режиму воєнного стану, вказують на наявність у підозрюваного реальної можливості виїзду за кордон держави, із подальшим переховуванням на території іноземних країн, а також про фактичну відсутність у органу досудового розслідування дієвих механізмів попередження такої втечі та подальшого розшуку підозрюваного.
Оцінюючи питання стійкості соціальних зв`язків підозрюваного, слідчий суддя зазначає, що сімейний стан підозрюваного, стан здоров`я членів його сім`ї, кількість та вік дітей враховується під час їх оцінки. Під соціальним зв`язком зазвичай розуміють соціальну дію, що виражає залежність і сумісність людей або груп; це сукупність особливих залежностей одних соціальних суб`єктів від інших, їх взаємні відносини, які об`єднують людей у відповідні соціальні спільності і свідчать про їх колективне існування. Чим більш міцними є соціальні зв`язки, тим більше вони будуть відігравати стримуючу роль для підозрюваного, стимулюватимуть належне виконання ним своїх процесуальних обов`язків.
Із наявних у матеріалах клопотання документів вбачається, що ОСОБА_4 одружений, має трьох дітей (2008, 2012 та 2019 року народження), зі слів підозрюваного, старша донька проживає та навчається за межами України, а інші діти проживають окремо з їх матір`ю. Зазначені відомості, без сумніву, свідчать про те, що ОСОБА_4 має соціальні зв`язки належного рівня, однак, незважаючи на їх наявність, слідчий суддя враховує викладені вище обставини, як такі, що підвищують ризик переховування.
Усвідомлюючи тяжкість покарання та невідворотність кримінальної відповідальності, ОСОБА_4 може використати наявні у нього засоби та можливості для переховування від правоохоронних органів і суду, у тому числі, може покинути територію України з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Відтак, слідчий суддя погоджується з прокурором, що зазначені обставини самі по собі та у їх сукупності можуть бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду.
Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Слідчий суддя також доходить висновку про наявність ризику впливу на свідків та інших учасників у цьому кримінальному провадженні.
Досліджені під час розгляду клопотання показання свідків (відомості з протоколів допиту) свідчать про їх значущість для доведення обставин, які підлягають доказуванню в цьому кримінальному провадженні.
Слідчим суддею береться до уваги й та обставина, що ОСОБА_4, вчиняючи кримінальне правопорушення, діяв від імені Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН та, за версією органу досудового розслідування, спонукав представника товариства до надання неправомірної вигоди керівництву зазначеної міжнародної організації, що може свідчити про його обізнаність з її повноваженнями та порядком надання допомоги гуманітарного та технічного характеру, наявність у нього наміру контактування / спілкування із працівниками даної організації, з метою виявлення чи приховування будь-якої інформації, яка може бути їм відома та може мати значення для цього кримінального провадження.
Показання свідків мають важливе значення для цього кримінального провадження, проте в умовах зацікавленості підозрюваного у відверненні негативних наслідків, обумовлених притягненням його до кримінальної відповідальності, він може безпосередньо, а також використовуючи зв`язки з іншими особами, впливати на вказаних свідків у різних формах (умовляння, підкуп, заохочення, тощо), з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм відомі, тощо.
Відтак, слідчий суддя погоджується з доводами прокурора про те, що не будучи обмеженим у спілкуванні зі свідками, ознайомившись зі змістом їх показань, протоколи допиту яких є у додатках до клопотання про застосування запобіжного заходу, а також з іншими зібраними доказами, останній матиме можливість з метою уникнення кримінальної відповідальності самостійно або за допомогою третіх осіб впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження, у зв`язку з чим вважає даний ризик доведеним.
Крім того, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
На виконання вимог закону слідчий суддя розглядає можливість застосування менш суворого запобіжного заходу.
Згідно зі ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі перелічені в статті обставини.
Дослідивши надані сторонами кримінального провадження відомості, слідчий суддя під час застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу враховує такі обставини:
- надані відомості свідчать про вагомість на даному етапі наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України;
- інкриміноване кримінальне правопорушення, відповідно до положень КК України відноситься до тяжкого і у разі визнання підозрюваного винуватим, з урахуванням його ролі у вчиненні цього правопорушення, йому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої, без можливості застосування пільгових інститутів кримінального права;
- на день розгляду клопотання підозрюваному виповнилось 37 років, будь-які відомості та документи щодо стану його здоров`я у матеріалах клопотання відсутні;
- підозрюваний одружений, має трьох дітей (2008, 2012 та 2019 року народження), одна з яких проживає та навчається за кордоном, однак сам по собі цей факт не свідчить про міцність соціальних зв`язків в тій мірі, щоб вони могли утримати підозрюваного від позапроцесуальної поведінки;
- підозрюваний працює на посаді керівника відділення з розвитку гірських територій Всеукраїнської асоціації громад на громадських засадах, окрім того допомагає своєму братові із бізнесом, про що він особисто зазначив у судовому засіданні;
- майновий стан підозрюваного (опис якого викладений у п. 7 мотивувальної частини ухвали);
- підозрюваний ОСОБА_4 раніше не судимий; відомості про застосування до нього раніше запобіжних заходів або наявність повідомлення про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення у матеріалах клопотання відсутні;
- наявний ризик продовження протиправної поведінки ОСОБА_4 .
З огляду на викладене, слідчий суддя вважає, що клопотання детектива про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 обґрунтоване та підлягає задоволенню. Застосовуючи такий винятковий захід, слідчий суддя виходить з того, що прокурором доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, які встановлені в ході розгляду.
7. Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.
За змістом п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує 80 розмірів прожиткового мінімуму (абз. 5 ч. 5 ст. 182 КПК України).
У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена, враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини в професійному середовищі, яке сформувало обставини для такої діяльності, з метою забезпечення ефективності даного заходу, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому, має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.
У той же час слід не допускати встановлення такого розміру застави, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.
Таким чином, з одного боку розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.
При визначенні розміру альтернативного запобіжного заходу слідчий суддя враховує тяжкість кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_4, обставини вчинення кримінального правопорушення та його активну роль у ньому, індивідуальні особливості підозрюваного, що дозволяє дійти висновку, що застава визначена у сумі до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб не буде здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не буде достатнім стримуючим фактором для запобігання існуючим ризикам кримінального провадження.
Тому, слідчий суддя вважає, що має місце виключний випадок, у зв`язку з яким необхідно визначити заставу у більшому розмірі, ніж це передбачено п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України. У даному випадку кримінальне провадження здійснюється не у зв`язку із вчиненням так званого загально-кримінального злочину, мова йде про корупційний злочин, вчинений, за версією сторони обвинувачення, з метою надання неправомірної вигоди керівництву міжнародної організації ООН, що є неприпустимим явищем для сучасної демократичної країни, особливо в умовах воєнного стану, коли уряди іноземних держав та міжнародні організації надають допомогу Україні та розраховують, що вона сприятиме відновленню та розвитку держави. Своїми діями ОСОБА_4 допустив поведінку, яка дискредитує державу як на національному, так і на міжнародному рівні, що може зашкодити авторитету держави в цілому, та вчинив такі дії з корисливою метою.
При визначенні розміру застави, слідчий суддя враховує надані стороною обвинувачення відомості про майновий стан підозрюваного, а саме:
- відомості Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, згідно якого ОСОБА_4 є засновником ТОВ «Агромін» (частка статутного капіталу якого складає 100%) та ТОВ «Лайвсток Парище «А»» (частка статутного капіталу якого складає 50 %);
- відомості реєстраційної картки транспортного засобу, зі змісту якої слідує, що дружині підозрюваного - ОСОБА_13 на праві власності належить автомобіль Volkswagen Touareg, 2008 року випуску (дата реєстрації права 01.04.2023).
За таких обставин, слідчий суддя вважає за можливе застосувати до підозрюваного альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, а саме - 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 402 600 грн. Саме такий розмір із врахуванням майнового стану підозрюваного, на думку слідчого судді, розумно і пропорційно співвідноситься з обставинами вчинення кримінального правопорушення, зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного, запобігти ризикам кримінального провадження та не є завідомо непомірним для нього.
Також, слідчий суддя вважає за потрібне покласти на підозрюваного, в разі внесення ним застави, обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких була доведена стороною обвинувачення у судовому засіданні, з мотивуванням, що викладено вище у цій ухвалі. Так, покладання на підозрюваного обов`язків: прибувати до детектива, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора за кожною вимогою; не відлучатись із населеного пункту, де знаходиться місце його фактичного проживання, без дозволу слідчого, прокурора; повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання та роботи; здати на зберігання до уповноважених органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України, обумовлюються встановленим ризиком переховування від органів досудового розслідування та суду; обов`язок утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 - встановленому ризику незаконного впливу на свідків та інших учасників у цьому кримінальному провадженні.
Необхідність покладення на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язку носити електронний засіб контролю, слідчий суддя вважає невиправданим, оскільки в умовах воєнного стану для особи існує цілодобова необхідність можливої евакуації, у зв`язку з проведенням на території України активних бойових дій, нанесенням державою агресором ракетних ударів по території населених пунктів України, зокрема й по об`єктам цивільної інфраструктури. Крім того, слідчий суддя враховує надані у судовому засіданні пояснення прокурора з приводу того, що ситуація з електронними засобами контролю у державі складна, їх кількість є обмеженою, а технічний стан більшості з них не відповідає встановленим нормам, у зв`язку з чим можливість реалізувати вказаний обов`язок є мінімальною.
8. Визначаючи строк дії обов`язків, які будуть покладені на підозрюваного у разі внесення застави, слідчий суддя виходить з того, що ОСОБА_4 було фактично затримано 23.05.2023, у зв`язку з чим такий строк має бути визначений в межах строку досудового розслідування, але не більше зазначеного строку дії основного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, тобто до 21.07.2023.
Слідчий суддя окремо звертає увагу, що згідно зі ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 131-132, 176-178, 182-183, 193-197, 205, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя -
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 21.07.2023, в межах строку досудового розслідування.
Визначити ОСОБА_4 розмір застави у розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в грошовому виразі становить 402 600 грн (чотириста дві тисячі шістсот гривень).
У разі внесення застави у визначеному в ухвалі слідчого судді розмірі, вважається, що до підозрюваного застосовано запобіжний захід у вигляді застави. Сума застави може бути внесена підозрюваним або іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) у розмірі, визначеному в цій ухвалі, у національній грошовій одиниці України на такий розрахунковий рахунок:
Вищий антикорупційний суд, код ЄДРПОУ 42836259,
номер рахунка за стандартом IBAN НОМЕР_1,
призначення платежу: прізвище, ім`я, по батькові підозрюваного, кошти застави, згідно з ухвалою суду (номер справи, дата ухвали, назва суду).
У разі звільнення підозрюваного ОСОБА_4 з-під варти у зв`язку з внесенням застави покласти на нього такі обов`язки:
1) прибувати до детектива, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора за кожною вимогою;
2) не відлучатись із населеного пункту, де знаходиться місце його фактичного проживання, без дозволу слідчого, прокурора;
3) повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання та роботи;
4) утримуватися від спілкування з свідками ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 ;
5) здати на зберігання до уповноважених органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.
Термін дії обов`язків, покладених судом, визначити до 21.07.2023, в межах строку досудового розслідування. Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу, протягом дії ухвали.
Строк дії ухвали до 21.07.2023 включно.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 52023000000000042 від 27.01.2023.
Копію ухвали вручити прокурору, підозрюваному, захиснику для відома та направити керівнику Державної установи "Київський слідчий ізолятор" - для виконання.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Доручити виконання ухвали батальйону конвойної служби ГУНП в м. Києві та керівнику Державної установи "Київський слідчий ізолятор".
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 днів з дня оголошення ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1