Документ № 111224584

Справа № 991/1865/23

Провадження №11-сс/991/366/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2023 року м. Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

захисників ОСОБА_6, ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09 травня 2023 року, якою задоволено клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_9 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 52016000000000081 від 23.03.2016 та обрано ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 5 ст. 366, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 209КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою,

УСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09 травня 2023 року задоволено клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) ОСОБА_9, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (далі - САП) ОСОБА_5, про обрання запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 52016000000000081 від 23.03.2016 та обрано ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 5 ст. 366, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 209КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Не погодившись з указаним рішенням слідчого судді захисник ОСОБА_6 звернувся до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09 травня 2023 року про обрання ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

23 травня 2023 року захисник ОСОБА_6 подав доповнення до апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09 травня 2023 року.

Апеляційна скарга та доповнення до неї обґрунтована тим, що ухвала слідчого судді є незаконною та необгрунтованою, внаслідок чого вона підлягає скасуванню судом апеляційної інстанції виходячи з наступного:

-стороною обвинувачення, без наявності відповідних правових та фактичних підстав, ініційовано клопотання про обрання ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, матеріалам якого судом не була надана належна оцінка, що призвело до постановлення незаконного та необгрунтованого судового рішення;

-ОСОБА_8 не отримувала письмового повідомлення про підозру від детектива НАБУ ОСОБА_9, прокурора САП ОСОБА_5 чи будь-яких інших поштових відправлень з повідомленням про підозру. Права підозрюваного, передбачені ст. 42 КПК України, ОСОБА_8 не повідомлялись та не роз`яснювались. Не дотримання органами обвинувачення належної правової процедури повідомлення ОСОБА_8 про підозру вказує на не набуття нею процесуального статусу підозрюваної у кримінальному провадженні № 52016000000000081 від 23.03.2016, що виключає її обґрунтованість, а відповідно й одну з підстав для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою;

-матеріали клопотання не містять будь-яких підтверджуючих документів від Міжнародної організації кримінальної поліції Інтерпол про оголошення ОСОБА_8 в міжнародний розшук. Детективами НАБУ не представлено належним чином підтверджену копію витягу з бази Інтерполу про публікацію щодо ОСОБА_8 «червоної картки» як особи, яка ухиляється від кримінальної відповідальності, з подальшою можливістю її затримання;

-стороною обвинувачення не доведено, а судом не взято до уваги відсутність існування ризиків недотримання ОСОБА_8 своїх процесуальних обов`язків;

-в клопотанні не було наведено переконливих аргументів, а також не надано жодного доказу про неможливість застосування до ОСОБА_10 будь-якого іншого, більш м`якого запобіжного заходу достатнього для забезпечення виконання нею покладених процесуальних обов`язків;

-стороною обвинувачення в клопотанні про застосування стосовно ОСОБА_8 запобіжного заходу не було визначено розмір застави достатньої для забезпечення її належної процесуальної поведінки, яка може бути визначена судом, як альтернатива запобіжному заходу у виді тримання під вартою;

-місце реєстрації (проживання) ОСОБА_8 було відомо суду до винесення оскаржуваної ухвали, а відтак твердження про переховування останньої, а також відсутність підтвердженого місця її постійного проживання не відповідає дійсності

У судове засідання з`явилися захисники ОСОБА_6, ОСОБА_7, прокурор САП ОСОБА_5 . Інші учасники справи, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду скарги, в судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили. Згідно ч. 4 ст. 405 КПК України, неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття. У зв`язку з чим, колегією суддів прийнято рішення розглянути апеляційну скаргу за наявного складу учасників.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які підтримали подану апеляційну скаргу та просили задовольнити її в повному обсязі, прокурора САП ОСОБА_5, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.

З матеріалів провадження вбачається, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52016000000000081 від 23.03.2016 за попередньою правовою кваліфікацією за ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 209КК України (том 1, а.с. 22-24).

У межах вказаного кримінального провадження 17 січня 2023 року було складено повідомлено про підозру ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 та ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 209КК України.

Органом досудового розслідування дії ОСОБА_8 кваліфіковані як заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому в особливо великих розмірах, організованою групою; складання та видача службовими особами завідомо неправдивих офіційних документів; здійснення фінансових операцій з майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, особами, які знали, що таке майно прямо та повністю одержано злочинним шляхом, вчинених організованою групою, в особливо великому розмірі (том 4, а.с. 1-14).

Останнім відомим органу досудового розслідування місцем проживання ОСОБА_8, відповідно до відомостей, наданих Державним підприємством «Дія», є: 04210, місто Київ, просп. Героїв Сталінграду, будинок 22, квартира 16 (том 4, а.с. 16).

У зв`язку з встановленням органом досудового розслідування факту тимчасової відсутності ОСОБА_8 за місцем проживання, повідомлення про підозру їй було вручено у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень. Зокрема відповідне повідомлення про підозру надіслано:

- доньці ОСОБА_8 - ОСОБА_11 за місцем її проживання за адресою: АДРЕСА_1 - супровідний лист № 0411-188/1692 від 17.01.2023 (т. 4, а. с. 24);

- житлово-експлуатаційній організації за відомим місцем проживання та реєстрації ОСОБА_8 - ОСББ «Славутич-22» - супровідний лист № 0411-142/1691 від 17.01.2023 (том 4, а.с. 25);

- на адресу ТОВ «НВК «КЛІВЕР»: 04050, м. Київ, вул. Герцена, 35А, офіс 192, засновником та директором якого є ОСОБА_8 - супровідний лист № 0411-142/1693 від 17.01.2023 (том. 4, а.с. 26).

Окрім того, як вбачається із долучених до клопотання матеріалів, повідомлення про підозру ОСОБА_8 було надіслане їй телефоном шляхом застосування програми обміну цифрових повідомлень (месенджеру) WhatsApp на особистий номер підозрюваної ( НОМЕР_1 ) та надіслано на її електронну пошту, після чого отримано сповіщення про доставку та прочитання зазначеного повідомлення (т. 4, а. с. 18-20).

Таким чином, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про набуття ОСОБА_8 статусу підозрюваної у кримінальному провадженні № 52016000000000081 від 23.03.2016.

Вирішуючи питання щодо наявності у цьому кримінальному провадженні передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, колегія суддів виходить з того, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Ризики слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`якими запобіжними заходами, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особи підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Перевіряючи доводи клопотання детектива на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя встановив, а колегія суддів погоджується, що такі доводи є обґрунтованими, зважаючи на тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваній в разі визнання її винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, характер та ступінь суспільної небезпечності кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_8, конкретні обставини провадження та дані про особу підозрюваної, у тому числі про її майновий стан, а також інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України.

Обґрунтовуючи клопотання детектив НАБУ послався на те, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні у складі організованої групи злочинів, передбачені ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 та ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 209КК України. При цьому, відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України, злочини, передбачені ч. 5 ст. 191 та ч. 3 ст. 209КК України, є особливо тяжкими, а у випадку засудження ОСОБА_8 за вчинення особливо тяжкого корупційного злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, до неї може бути застосовано виключно покарання у виді реального позбавлення волі до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років та з конфіскацією майна, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваної переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Кримінальний кодекс України не передбачає можливості звільнення особи від відбування покарання з випробуванням у випадку засудження за корупційний злочин, якими є діяння, зокрема передбачені ч. 5 ст. 191 та ч. 3 ст. 209КК України

Згідно з позицією ЄСПЛ, зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваної переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Колегія суддів погоджується, що тяжкість можливого покарання може спонукати підозрювану переховуватися від суду. Це твердження узгоджується з практикою ЄСПЛ, зокрема у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» ЄСПЛ визначив, що тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Разом з тим тяжкість можливого покарання не є єдиною підставою для висновку про існування у цьому провадженні ризику переховування підозрюваної від органів досудового розслідування та/або суду. Зокрема, підозрювана ОСОБА_8 володіє паспортом громадянина України для виїзду за кордон. Згідно інформації з центральної підсистеми Державної прикордонної служби України «Аркан», 23 серпня 2022 року ОСОБА_8 виїхала за межі України та на територію України не повернулася (том 4, а.с. 42-43). При цьому, ОСОБА_8 неодноразово викликалася до органу досудового розслідування для вручення їй повідомлення про підозру та допиту як підозрюваної, однак до НАБУ не з`являлася та про причини своєї неявки не повідомляла (том 4, а.с. 17-20, 30-40). За вказаних обставин, 24.02.2023 ОСОБА_8 оголошено в міжнародний розшук (том 4, а.с. 41).

Окрім того, як встановлено слідчим суддею, 01 лютого 2023 року ОСОБА_8 отримала у Виноградівському відділі ГУ ДМС у Закарпатській області паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 (том 6, а.с. 42-45), що може свідчити про перетин підозрюваною державного кордону України в обхід офіційних пунктів пропуску.

Також, згідно матеріалів провадження, ОСОБА_8 має частку власності в підприємстві, яке зареєстровано в Республіці Польща - Kliver Polska Sp. Z o.o., є власницею суб`єкта господарської діяльності в Республіці Польща з назвою ІНФОРМАЦІЯ_2 (том 4, а.с. 46-56), тобто має достатні фінансові можливості для тривалого перебування за кордоном.

Враховуючи тяжкість покарання, яке передбачене законом за вчинення злочинів про підозру у яких повідомлено ОСОБА_8, обставини їх вчинення, наявність достатніх майнових ресурсів, колегія суддів погоджується із висновком слідчого судді про наявність високого ступеня ризику переховування підозрюваної від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (ч. 4 ст. 95 КПК України). За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

ОСОБА_8, користуючись своїми зв`язками, може вживати активних дій, спрямованих на особистий чи опосередкований вплив на свідків у кримінальному провадженні, в тому числі які вже допитані, з метою спотворення даних, які можуть свідчити про причетність підозрюваної або інших осіб до вчинення вказаного злочину. Ризик впливу на свідків також обумовлюється можливим авторитетом підозрюваної у зв`язку із раніше займаною посадою начальника Департаменту контрактів № 3 Державного госпрозрахункового зовнішньоторгівельного підприємства «Спецтехноекспорт». Будучи не обтяженою жодним запобіжним заходом та нехтуючи своїми процесуальними обов`язками як підозрюваної, ОСОБА_8 може продовжувати спілкування зі свідками та іншими співучасниками скоєння злочину, а також формувати позицію з протидії виконання завдань кримінальної провадження. Враховуючи, що підозрювана можливо має вплив на інших осіб, в тому числі які є свідками у цьому кримінальному провадженні, особисто чи за допомогою сторонніх осіб може здійснювати незаконний вплив на них, колегія суддів переконана, що ризик незаконного впливу на свідків є досить обґрунтованим.

Окрім того, органом досудового розслідування було отримано відомості, зокрема проведеним 22.09.2022 обшуком житла ОСОБА_13, в результаті якого вилучено мобільний телефон останнього, оглядом якого вбачається узгодження змісту показань уже після звільнення ОСОБА_8, ОСОБА_14, ОСОБА_13 з ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт», що підтверджує можливість їх впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні (том. 3, а.с. 99-106). З протоколу огляду від 22.09.2022 мобільного телефону, вилученого в ході обшуку в ОСОБА_15, вбачається, що частина листування ОСОБА_15 з ОСОБА_8 (зокрема від 20.09.2022, тобто за день до допиту ОСОБА_15 як свідка) на момент огляду видалена (том 3, а.с. 126-130).

Під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваної слідчий суддя, серед іншого, також зобов`язаний встановити наявність достатніх підстав вважати, що підозрювана оголошена у міжнародний розшук.

Разом з тим КПК України жодним чином не обумовлює ухвалення судового рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваної доведеністю факту перебування такої особи у міжнародному розшуку, а лише визначає необхідність оголошення такого розшуку (ч. 6 ст. 193, ч. 2 ст. 281 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 281 КПК України якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України та не з`являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, слідчий, прокурор оголошує розшук такого підозрюваного.

Вказана норма права не відокремлює оголошення особи в державний, міждержавний чи міжнародний розшук. Тобто, підставами для оголошення підозрюваної в розшук (державний, міждержавний, міжнародний) є відсутність під час досудового розслідування відомостей про її місцезнаходження або перебування такої особи за межами України та неявка без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови її належного повідомлення про такий виклик.

Порядок виклику особи до слідчого або прокурора для допиту чи участі в іншій процесуальній дії визначено Главою 11 КПК України. Так, згідно ч. 1-2 ст. 135 КПК України особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.

З матеріалів клопотання вбачається, що ОСОБА_8 23 серпня 2022 року виїхала за межі України та, згідно даних офіційних баз обліку про перетин кордону України, на територію України не повернулася (том 4, а.с. 42-43), на неодноразові виклики до органу досудового розслідування не з`являлась (том 4, а.с. 17-20, 30-40). Зокрема, ОСОБА_8 неодноразово направлялись повістки про виклик до НАБУ, а саме для допиту у процесуальному статусі підозрюваної, а також вручення копії клопотання про застосування запобіжного заходу, скан-копії повістки було направлено на номер мобільного телефону НОМЕР_1, який перебуває у користуванні ОСОБА_8 ; повістки про виклик на 30.01.2023 та 20.02.2023 направлені доньці ОСОБА_8 - ОСОБА_11 за місцем її проживання (том. 4, а.с. 31, 39); до житлово-експлуатаційної організації за відомим місцем проживання та реєстрації ОСОБА_8 - ОСББ «Славутич-22» (том. 4, а.с. 33, 38); на адресу ТОВ «НВК «КЛІВЕР» (том. 4, а.с. 32, 40).

Таким чином, стороною обвинувачення були вжиті всі можливі та достатні заходи для виклику підозрюваної ОСОБА_8, про що, на думку колегії суддів, остання була належним чином повідомлена.

Колегія суддів критично оцінює надані стороною захисту відомості про місце знаходження та проживання підозрюваної ОСОБА_8 й готовність виконувати всі процесуальні обов`язки, виходячи з наступного.

Згідно положень ст. 7 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», п. 4 розділу II Порядку провадження за заявами про оформлення документів для виїзду громадян України за кордон на постійне місце проживання, п. 179.3 Податкового кодексу України, п. 2 Порядку видачі довідки про сплату податку на доходи фізичних осіб платником податку - резидентом, у випадку зміни проживання у зв`язку з виїздом за кордон особа має виконати певні обов`язки та здійснити певні дії необхідні для зміни свого місця проживання, а саме: зняття з реєстрації місця проживання; внесення відомостей до паспорта громадянина України для виїзду за кордон в частині, що стосується оформлення виїзду на постійне проживання за кордон; подання довідки про реєстрацію місця проживання; подання декларації про майновий стан і доходи до органу державної фіскальної служби. Без проходження вказаних процедур не може відбуватися автоматична зміна статусу відповідної особи, і вона продовжує вважатися такою, що має постійне місце проживання в Україні.

Згідно з інформацією із ДМС України, станом на 07.04.2023, ОСОБА_8 не зверталася в установленому законодавством порядку за оформленням документів для виїзду за кордон на постійне проживання (том 6, а.с. 46).

За наведених обставин колегія суддів погоджується із висновком слідчого судді, про доведеність стороною обвинувачення підстав для розгляду клопотання в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України.

Колегія суддів відхиляє доводи сторони захисту про те, що матеріали клопотання не містять будь-яких підтверджуючих документів від Міжнародної організації кримінальної поліції Інтерпол про оголошення ОСОБА_8 в міжнародний розшук, а детективи НАБУ не надали належним чином підтверджену копію витягу з бази Інтерполу про публікацію щодо ОСОБА_8 «червоної картки» як особи, яка ухиляється від кримінальної відповідальності, з подальшою можливістю її затримання, виходячи з наступного.

Постановою детектива НАБУ від 24 лютого 2023 року ОСОБА_8 оголошено в міжнародний розшук, оскільки її достовірне місцеперебування невідоме, вона перебуває за межами України та не з`являється без поважних причин на виклики (том 4, а.с. 41).

За змістом Розділу IV Інструкції про порядок використання правоохоронними органами України інформаційної системи Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерпол, затвердженої Наказом № 613/380/93/228/414/510/2801/5 від 17 серпня 2020 року, для звернення із запитом про публікацію Генеральним секретаріатом Інтерполу Червоного оповіщення щодо особи, яка розшукується з метою її затримання, арешту, обмеження свободи пересування та подальшої видачі (екстрадиції) в Україну, правоохоронний орган України надсилає уповноваженому підрозділу визначений пакет документів, у тому числі, завірену копію постанови про оголошення розшуку особи та завірену копію ухвали слідчого судді про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на стадії досудового розслідування.

Аналіз положень Правил Інтерполу з обробки даних (Interpol's rules on the processing of data) свідчить, що такі Правила не регламентують питань оголошення особи в розшук, вони встановлюють принципи та заходи для функціонування Інформаційної системи Інтерполу (ст. 3 Правил). Для цілей міжнародного поліцейського співробітництва інформація в Інформаційній системі Інтерполу оброблюється з метою розшуку особи для затримання, арешту або обмеження пересування (ч. 2 ст. 10 Правил). У взаємовідносинах України та Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерполу саме Національна поліція виступає як Національне центральне бюро Інтерполу.

Відповідно до ст. 73 Правил, система сповіщень Інтерполу складається з сукупності повідомлень, що видаються під різними кольорами, та спеціальних сповіщень, які публікуються в рамках спеціальної взаємодії та не підпадають під попередню категорію сповіщень. Сповіщення з «червоним кутом» видаються за запитом НЦБ або міжнародної організації, що має право здійснювати розслідування та вести кримінальне провадження з метою встановлення місцезнаходження розшукуваної особи, її затримання, арешту, або обмеження пересування з метою екстрадиції, видачі або подібної законної дії (ст. 82 Правил). Статтею 83 Правил визначені спеціальні умови видання сповіщень з «червоним кутом», які вимагають надання певної юридичної інформації (п. b ч. 2 ст. 83 Правил), зокрема фабулу справи, обвинувачення, норму закону, максимально можливе покарання, посилання на діючий ордер на арешт або судове рішення подібного роду.

Отже, прийняття органом досудового розслідування постанови про оголошення підозрюваного в міжнародний розшук є достатнім для підтвердження факту оголошення особи у міжнародний розшук у розумінні вимог ст. 281 КПК України та ч. 6 ст. 193 КПК України.

Під час апеляційного розгляду колегія суддів враховує вимоги пунктів 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Надані із клопотанням матеріали доводять наявність правових підстав для обрання підозрюваній запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також те, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси підозрюваного з метою забезпечення кримінального провадження.

Невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження чи істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.

У зв`язку з цим, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді постановлена у відповідності до вимог чинного законодавства, із з`ясуванням всіх обставин, які мають значення для вирішення справи, а відтак вважає постановлене рішення законним і обґрунтованим та не вбачає підстав для його скасування.

Обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не тотожне застосуванню такого, оскільки після затримання ОСОБА_8 питання можливості застосування до неї обраного запобіжного заходу або його зміну на більш м`який запобіжний захід буде розглядатися судом у встановленому законом порядку. Відтак розглядаючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на підставі ч. 6 ст. 193 КПК України суд позбавлений можливості обрати підозрюваному більш м`який запобіжний захід.

Відповідно до ч. 4 ст. 197 КПК України у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного на підставі ч. 6 ст. 193 КПК України строк дії такої ухвали не зазначається.

При обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається (ч. 4 ст. 183 КПК України).

На підставі наведеного, керуючись статтями 176-178, 183, 193, 194, 196, 309, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09 травня 2023 року про обрання ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 52016000000000081 від 23.03.2016 залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника - без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3