Документ № 111292815

Справа № 991/3258/23

Провадження №11-сс/991/334/23

Слідчий суддя - ОСОБА_1

Головуючий: ОСОБА_2

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2023 року м. Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого ОСОБА_2,

суддів ОСОБА_3,

ОСОБА_4,

секретар судового засідання ОСОБА_5,

за участю:

підозрюваного ОСОБА_6,

захисника ОСОБА_7

прокурора ОСОБА_8,

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_9 на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 21.04.2023, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_9 в інтересах ОСОБА_6 на повідомлення про підозру від 01.02.2023 у кримінальному провадженні № 42019000000002463 від 25.11.2019.

ВСТАНОВИЛА:

1. Зміст оскаржуваного судового рішення

і встановлені судом першої інстанції обставини

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.04.2023 було відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_9 в інтересах ОСОБА_6 на повідомлення про підозру від 01.02.2023 у кримінальному провадженні № 42019000000002463.

Слідчим суддею було встановлено, що 01.02.2023 у кримінальному провадженні №42019000000002463 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК (пособництво у заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому організованою групою).

За версією органу досудового розслідування, керуючий санацією ДП «НКУ» ОСОБА_10, шляхом зловживання службовим становищем, у співучасті з бенефіціарними власниками (контролерами) ТОВ «Екосолар Інвест», ТОВ «Євросолар»,ТОВ «ВестПрайт» ОСОБА_11 та ОСОБА_12, першим заступником генерального директора ДП «НКУ» ОСОБА_13, заступником Міністра культури України ОСОБА_14, начальником Управління економічного розвитку та фінансів Мінкультури ОСОБА_6 та директором ТОВ «Вест Прайт» ОСОБА_15 умисно заволодів комплексом нежитлових будівель та споруд ДП «Національна кінематика України» (далі по тексту - ДП «НКУ») загальною площею 5286,1 кв. м, державної форми власності, вартістю 41 778 000 грн, шляхом його відчуження за заниженою вартістю, обернувши на користь ОСОБА_16 та ОСОБА_12 .

За переконанням слідчого судді, обґрунтованість підозри у вчиненні інкримінованого ОСОБА_6 кримінального правопорушення підтверджено вагомими доказами.

Зміст повідомлення про підозру відносно ОСОБА_6 дає уявлення щодо кожного з елементів відповідного кримінального правопорушення, зокрема, щодо протиправних дій, які ставляться у вину ОСОБА_6, форми вини та розміру завданої шкоди.

Розв`язання інших питань, які є доводами скарги адвоката ОСОБА_9, у значній мірі стосується доведеності вини, оцінки доказів та наявності складу кримінального правопорушення в діянні підозрюваного ОСОБА_6, що потребує аналізу та оцінки всіх наявних у справі доказів з точки зору їх належності, достовірності, допустимості та достатності для доведення чи спростування винуватості особи поза розумним сумнівом, а також відповідних повноважень, щодо встановлення складу кримінального правопорушення, визначення кваліфікації кримінального правопорушення, що здійснюється не слідчим суддею, а судом на стадії судового провадження.

Разом з тим, не підлягала задоволенню заявлена у скарзі захисника ОСОБА_9 вимога про скасування повідомлення про підозру з підстав того, що слідчий чи прокурор з порушенням встановленого КПК порядку вчинили певні процесуальні дії щодо вручення ОСОБА_6 повідомлення про підозру.

2. Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

Захисник ОСОБА_9, посилаючись на невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам справи, в апеляційній скарзі із доповненнями просить ухвалу слідчого судді від 21.04.2023 скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити скаргу адвоката ОСОБА_9 на повідомлення про підозру від 01.02.2023.

Оскаржувана ухвала є невмотивованою в частині обґрунтованості оцінки доказів, які слідчий суддя вважав вагомими і достатніми. Слідчий суддя обмежився виключно перерахуванням документів із матеріалів кримінального провадження, які він вважав достатніми, але не навів доводів яким чином такі докази спростовують позицію сторони захисту, викладено в скарзі.

Також захисник не погоджується з висновками слідчого судді відносно того, що зміст повідомлення про підозру ОСОБА_6 дає уявлення відносно кожного із елементів кримінального правопорушення, зокрема - протиправних дій, які ставляться у мету ОСОБА_6, форми вини та мотиву. Крім того, слідчим суддею не надано оцінки доводам скарги щодо відсутності у даному кримінальному провадженні відомостей про визнання будь-якої особи потерпілою.

У повідомленні про підозру не зазначено якими саме повноваженнями зловживав ОСОБА_6 як посадова особа, крім того, слідчий суддя не узяв до уваги доводи відносно того, що на момент погодження плану санації ДП «НКУ» були відсутні законодавчі заборони відносно відчуження будівель ДП «НКУ».

Захисник звертає увагу, що встановлені обставини участі підозрюваного у розгляді та погодженні питання щодо погодження плану санації не знаходяться в прямому причинному зв`язку з можливістю реалізації злочинного умислу.

Також захисник зазначає, що погодження кандидатури організатора аукціону - ТБ «Перша універсальна біржа України» не свідчить про обґрунтованість підозри ОСОБА_6 щодо вчинення ним пособницьких дій у заволодінні чужим майном в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненою організованою групою.

Захисник не погоджується з висновками слідчого судді щодо неможливості постановлення ним рішення про скасування повідомлення про підозру з підстав порушення процедури її вручення, та вказує, що під час здійснення повідомлення про підозру ОСОБА_6 детектив НАБУ мав вжити заходів задля забезпечення обов`язкової участі захисника.

3. Позиції учасників судового провадження

У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_6 та захисник ОСОБА_7 апеляційну скаргу підтримали та наполягали на її задоволенні. Надали пояснення, аналогічні доводам апеляційної скарги.

Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, наполягав на законності, обґрунтованості та вмотивованості оскаржуваної ухвали слідчого судді.

Захисник ОСОБА_9 належним чином повідомлена про дату, час і місце апеляційного розгляду (т.7 а.п. 51, 53, 54), в судове засідання не прибула, направила на адресу суду клопотання в якому повідомила про зайнятість в іншому судовому засіданні та про здійснення захисту прав та інтересів ОСОБА_6 адвокатом ОСОБА_7 (т.7 а.п. 63, 64, 77, 78).

З урахуванням думки присутніх учасників судового провадження, судовий розгляд відповідно до ч.4 ст.405 КПК України проведений за відсутності захисника ОСОБА_9 .

4. Мотиви суду

Заслухавши доповідь головуючого, доводи та пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали апеляційного провадження та обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги в частині необґрунтованості повідомленої ОСОБА_6 підозри, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Згідно із ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадку, зокрема наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа (особа, якій законом надано право здійснювати затримання) зобов`язані невідкладно повідомити підозрюваному про його права, передбачені статтею 42 цього Кодексу. Після повідомлення про права слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа на прохання підозрюваного зобов`язані детально роз`яснити кожне із зазначених прав (ч. 2, 3 ст. 276 КПК України).

Підозра за своєю правовою природою є обґрунтованим припущенням слідчого та/або прокурора про вчинення особою кримінального правопорушення. Право підозрюваного "знати, у вчинені якого кримінального правопорушення його підозрюють" (пункт 1 частини третьої статті 42 КПК України) кореспондує обов`язок сторони обвинувачення довести це до його відома, повідомити про наявність підозри та роз`яснити її зміст.

Повідомлення про підозру є одним із найважливіших етапів стадії досудового розслідування, що становить систему процесуальних дій та рішень слідчого або прокурора, спрямованих на формування законної і обґрунтованої підозри за умови забезпечення особі, яка стала підозрюваним, можливості захищатись усіма дозволеними законом засобами і способами.

Згідно із ч. 1 ст. 277 КПК України письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором. Повідомлення має містити такі відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.

При цьому, зміст повідомленні про підозру визначається обсягом фактичних даних, встановлених на підставі доказів, зібраних у кримінальному провадженні на момент здійснення повідомлення про підозру, які свідчать про факт вчинення кримінального правопорушення та існування підстав стверджувати про можливість вчинення його вчинення певною особою.

Відповідно до ч. 1 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

У кримінальному провадженні № 42019000000002463 від 25.11.2019 детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування щодо вчинення керуючим санацією ДП «НКУ» ОСОБА_17 у співучасті із першим заступником генерального директора ДП «НКУ» ОСОБА_13 заступницею Міністра культури України ОСОБА_14, бенефіціарними власниками (контролерами) ТОВ «Екосолар Інвест», ТОВ «Євросолар»,ТОВ «ВестПрайт» ОСОБА_18 та ОСОБА_12, директором ТОВ «Вест Прайт» ОСОБА_19 та іншими не встановленими особами, заволодіння частиною комплексу об`єктів нерухомого майна (14 будівель та споруд) ДП «НКУ» у процедурі санації державного підприємства за розробленим планом санації ДП «НКУ», шляхом їх продажу за результатами формального аукціону між пов`язаними особами, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.1 ст.366 КК України.

За версією органу досудового розслідування, у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб та час, ОСОБА_18 та ОСОБА_12 у співучасті із ОСОБА_17 та ОСОБА_13, реалізуючи свій злочинний план щодо заволодіння комплексом нерухомого майна ДП «НКУ», вступили у злочинну змову із заступницею Міністра культури України ОСОБА_14, яка залучила до вчинення злочину підпорядкованого їй начальника Управління економічного розвитку та фінансів Мінкультури ОСОБА_6 . Саме на ОСОБА_14 та ОСОБА_6 покладалися повноваження Мінкультури з управління об`єктами державної власності.

ОСОБА_6, знаючи про наявність семи учасників конкурсного відбору організатора аукціону з продажу нерухомого майна ДП «НКУ», разом з ОСОБА_14, всупереч вимогам законодавства не вжив будь-яких заходів з перевірки наданої ОСОБА_17 інформації про визначення переможця такого конкурсу.

Реалізуючи спільний злочинний умисел за наперед узгодженим злочинним планом із ОСОБА_18 та ОСОБА_12, заступниця Міністра культури України ОСОБА_14, діючи всупереч інтересам служби, у співучасті із начальником Управління економічного розвитку та фінансів Мінкультури ОСОБА_6, 16.08.2019 погодила запропоновану ОСОБА_17 кандидатуру організатора аукціону ТБ «Перша універсальна біржа «Україна».

Таким чином, керуючий санацією ДП «НКУ» ОСОБА_17 шляхом зловживання службовим становищем, у співучасті із ОСОБА_18, ОСОБА_12, першим заступником генерального директора ДП «НКУ» ОСОБА_13, заступницею Міністра культури України ОСОБА_14, начальником Управління економічного розвитку та фінансів Мінкультури ОСОБА_6 та директором ТОВ «Вест Прайт» ОСОБА_19 умисно вчинив заволодіння комплексом нежитлових будівель та споруд ДП «НКУ», загальною площею 5286,1 кв.м, державної форми власності, вартістю 41 778 000 грн, шляхом його відчуження за заниженою вартістю, обертаючи його на користь ОСОБА_18 та ОСОБА_12

01.02.2023 о 09 годині 40 хвилин старший детектив Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_20 у кримінальному провадженні № 42019000000002463 від 25.11.2019 вручив ОСОБА_6 повідомлення про підозру від 01.02.2023, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України (т.2, а.п. 67-119).

Повідомлення про підозру ОСОБА_6 відповідає вимогам ст. 277 КПК України, містить усі обов`язкові відомості, які мають бути зазначені у ньому, зокрема виклад обставин та обґрунтування, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в можливій причетності ОСОБА_6 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Крім того, обґрунтованість повідомленої ОСОБА_6 підозри підтверджується зібраними під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42019000000002463 від 25.11.2019 матеріалами, що можуть бути використані як докази.

Зокрема, відповідно до наказу Міністерства культури України від 06.06.2017 №444/0/17-17 ОСОБА_6 із 07.06.2017 було призначено на посаду начальника Управління економічного розвитку та фінансів (т.2, а.п. 10).

Згідно із п.3.4 Розділу 3 Положення про Управління економічного розвитку та фінансів, затвердженого наказом Міністерства культури України від 25.11.2016 № 862/2/17-16 (далі - Положення), на Управління відповідно до покладених на нього завдань у сфері управління майном, серед іншого, покладено обов`язки підготовки пропозицій керівництву Міністерства для прийняття (ініціювання) рішення про створення, реорганізацію і ліквідацію підприємств, установ та організацій, заснованих на державній власності (в межах компетенції); погодження з Фондом державного майна України, як центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері управління об`єктами державної власності плани реструктуризації та санації об`єктів державної власності (державних підприємств, за роботу яких відповідає Управління) в разі створення за їх участю нових суб`єктів господарювання (т.2, а.п. 12-18).

Відповідно до Розділу 5 Положення начальник Управління економічного розвитку та фінансів у межах наданих повноважень має право брати участь у перевірках підприємств, установ та організацій відповідно до чинного законодавства (т.1., а.п. 12-18).

Управлінню економічного розвитку та фінансів ( ОСОБА_6 ), управлінню правового забезпечення було доручено розгляд плану санації ДП «НКУ» у справі про банкрутство № 910/21182/15, порушеної господарським судом м. Києва із подальшим наданням управлінню сценічного і візуального мистецтва конкретних пропозицій стосовно доцільності його погодження (т.3, а.п. 152-153).

За результатами виконання вказаного доручення у службовій записці від 19.06.2017 № 1189/0/59-17 ОСОБА_6 як начальник Управління економічного розвитку та фінансів повідомив про принципові зауваження відносно запропонованого проекту плану санації ДП «НКУ».

ОСОБА_6, серед іншого, вказано, що запропонований проектом плану санації підхід до відновлення платоспроможності ДП «НКУ» передбачає відчуження близько 80% нерухомого майна, задіяного у виробничій діяльності, що фактично позбавляє підприємство основних засобів виробництва та ставить під загрозу всю його подальшу діяльність. Ефективність обраного засобу відновлення платоспроможності боржника викликає сумніви, оскільки існують обґрунтовані підстави вважати, що реалізація запропонованого проекту плану санації Підприємства після розрахунку з борговими зобов`язаннями може призвести до нової заборгованості у зв`язку з відсутністю основних фондів. ДП «НКУ» спроможне самостійно відновити свою комерційну діяльність та одержувати від неї прибуток. Перелік і вартість майна, запропонованого до відчуження, мають бути домірними (пропорційними) реальній сумі боргу Підприємства перед кредиторами, що не було враховано при підготовці наданого плану санації. У зв`язку із тим, що до відчуження для погашення вимог кредиторів пропонувалося державне майно, Мінкультури вимагало здійснення Фондом державного майна України рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), на основі якої здійснені розрахунки щодо погашення суми заборгованості підприємства, що також не було враховано при підготовці наданого плану санації.

З огляду на викладене, ОСОБА_6 вказав, що очолюване ним управління не може погодити наданий на розгляд проект плану санації у зв`язку із невиконанням керуючим санацією вимог органу, уповноваженого управляти вищезазначеним майном. Запропонував розглянути питання щодо визначення іншого об`єкту нерухомості для продажу та питання фінансування ДП «НКУ» для погашення кредиторської заборгованості (т. 3, а.п. 154- 154 (зворотна сторона).

Вказані у службовій записці ОСОБА_6 фактичні обставини щодо неможливості погодження наданого плану санації ДП «НКУ» було викладено у листі заступника Міністра ОСОБА_14 від 02.08.2017 №2035/15-2/14-17 (т. 3, а.п. 158-158 (зворотна сторона).

У подальшому, ОСОБА_6 як начальником Управління економічного розвитку та фінансів Мінкультури було підготовано службову записку від 12.09.2017 № 2125/0/59-17, у якій зазначено про неврахування керуючим санації ДП «НКУ» попередніх зауважень під час повторного звернення із планом санації (т.3, а.с. 164).

Відображена у вказаній службовій записці позиція була зазначена у листі Міністерства культури України від 15.09.2017 №3508/7/13-17 до арбітражного керуючого, керуючого санацією ДП «НКУ» (т.3, а.с. 165 - 165 зворотна сторона).

Про обізнаність ОСОБА_6 щодо обставин можливості погодження плану санації ДП «НКУ» та його безпосередню участь у вказаному процесі вказують і інші документи, відповідно до яких ОСОБА_6 надавалися різноманітні доручення та останнім готувалися проекти документів Міністерства культури України (т. 3, а.п. 171- 172, 177-178, 180-186).

Зокрема, ОСОБА_6 був задіяний до написання пояснювальної записки до проекту розпорядження Кабінету Міністрів України «Деякі питання запобігання банкрутству державного підприємства «Національна кінематика України», в якій вказано на необхідність вжиття заходів до погашення кредиторської заборгованості вказаного підприємства та неможливості приватизації майна ДП «НКУ» з огляду на його статус національного закладу культури (т.3, а.с. 185-186).

У подальшому, 14.06.2019 під час наради з питань, пов`язаних з опрацюванням плану санації ДП «НКУ», було здійснено його розгляд, за результатами якого зокрема ОСОБА_6 повідомив, що проект плану санації відповідає вимогам Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», наказу Міністерства юстиції України від 19.06.2013 № 1223/5 «Про затвердження типової форми мирової угоди у справі про банкрутство, Типової форми мирової угоди у справі про банкрутство та вимог щодо їх розроблення». Застосування передбачених цим планом санації заходів дозволило б не припиняти господарську діяльність, відновити повну платоспроможність та значно підвищити фінансову ефективність підприємства (т.3, а.с. 211).

Разом з тим, у запереченнях ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві від 21.06.2019 відображено висновки відносно того, що наданий на розгляд та схвалення проект плану санацій є необґрунтованим та містить ряд недоліків (не рівні умови погашення заборгованості перед кредиторами, відсутність економічної обґрунтованості суми поворотної фінансової допомоги та того, що реалізація об`єктів майна призведе до погашення всіх боргів через відсутність відомостей про реальну вартість майна, відсутність відомостей щодо збільшення прибутковості в результаті здійснення вказаних у плані санації ремонтних робіт) (т.3, а.п. 242).

Висловлена у 2017 році позиція Міністерства культури України щодо погодження проекту плану санації ДП «НКУ» мала схожі сумніви у ефективності обраного засобу відновлення платоспроможності боржника, у тому числі через те, що існували обґрунтовані підстави вважати, що реалізація запропонованого проекту плану санації ДП «НКУ» після розрахунку з борговими зобов`язаннями може призвести до нової заборгованості (т. 3, а.п. 158).

У висновках за результатами проведення комплексної судової оціночно-будівельної, земельно-технічної та оціночно-земельної експертизи експерт дійшов висновку, що ринкова вартість станом на 17.10.2019 комплексу нежитлових будівель ДП «НКУ» площею 5286,1 м2, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Кіото, буд. 27 складає 41 778 000, 00 гривень (т. 4, а.п. 196-297).

Натомість, у звіті про незалежну оцінку майна - комплексу нежитлових будівель загальною площею 5286,1 м2, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Кіото, буд. 27, складеного ТОВ «Оціночна компанія «Місто» за договором від 31.05.2019 №ОКМ2019/05/31-1 об`єкти ДП «НКУ» були оцінені за ринковою вартістю 32 710 788,00 гривень, що відповідно до висновку за результатами проведення судової оціночно-будівельної експертизи не повною мірою відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна і має значні недоліки, які вплинули на її достовірність (т. 4, а.п. 298-306).

Листом від 16.08.2019 №4177/15/13-19 за підписом заступника Міністра ОСОБА_14 (виконавець - ОСОБА_6 ) було повідомлено про погодження кандидатури організатора аукціону та проекту договору про проведення аукціону з реалізації майна ДП «НКУ» (т. 3, а.п. 276).

Про ймовірне вчинення кримінального правопорушення щодо незаконного заволодіння державною власністю ДП «НКУ» листом від 11.11.2019 було повідомлено Міністром культури, молоді та спорту ОСОБА_21 (т. 3, а.п. 1-4), який, зокрема, вважав, що погодження Міністерством культури України плану санацій було передчасним, не виправданим і не відповідало інтересам держави, а викладені ним обставини свідчать про вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КПК України.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги захисника, що зводяться до необґрунтованості підозри ОСОБА_6 у зв`язку із відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді, що на даному етапі кримінального провадження у слідчого судді відсутні повноваження вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті. Так, враховуючи приписи Глави 28 Розділу IV КПК України, встановлення наявності складу кримінального правопорушення на підставі зібраних у кримінальному провадженні доказів та їх оцінка з точки зору їх достатності та допустимості здійснюється виключно на стадії судового розгляду та у сукупності з іншими матеріалами, окрім очевидно недопустимих, для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення.

Натомість слідчий суддя, суд на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною і достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів та подальшого здійснення досудового розслідування кримінального провадження.

А тому колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги у цій частині.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги в частині незгоди з висновками слідчого судді щодо неможливості оскарження повідомлення про підозру з підстав порушення процедури її вручення, та доводи щодо процесуальних порушень, допущених під час здійснення повідомлення про підозру ОСОБА_6, колегія суддів виходить із наступного.

Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 11.12.2019 у справі №536/2475/14-к сформовано позицію, відповідно до якої, процедуру здійснення повідомлення про підозру особі можна умовно поділити на такі етапи: 1) етап прийняття рішення щодо необхідності здійснення особі повідомлення про підозру; 2) етап об`єктивації/вираження сформованого внутрішнього волевиявлення уповноваженої посадової особи щодо прийнятого рішення в зовнішню форму шляхом складання тексту повідомлення про підозру відповідно до вимог, передбачених статтею 277 КПК України, та його підписання; 3) етап доведення інформації до відома адресата, щодо якого прийняте рішення про повідомлення про підозру, шляхом безпосереднього вручення його тексту особі згідно зі статтею 278 КПК України. На цьому етапі відбувається також повідомлення прав підозрюваному, а в разі якщо підозрюваний висловить відповідне прохання, то йому зобов`язані детально роз`яснити кожне із зазначених прав (частина третя статті 276 КПК України).

На підставі наведених висновків слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі дійшов висновку, що етап безпосереднього вручення тексту повідомлення про підозру особі є окремою процесуальною дією, а відтак порушення процесуального порядку здійснення повідомлення особі про підозру не може бути підставою для оскарження такого повідомлення в порядку, передбаченому п.10 ч.1 ст.303 КПК України.

Однак колегія суддів не може погодитись з таким тлумаченням слідчим суддею положень Кримінального процесуального законодавства, та звертає увагу на наступне.

Велика Палата Верховного Суду у вищевказаній постанові від 11.12.2019, крім висновків, на які посилався слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі, також зазначає, що повідомлення про підозру є системою процесуальних дій та рішень слідчого або прокурора під час досудового розслідування, спрямованих на формування законної та обґрунтованої підозри за умови забезпечення особі, яка стала підозрюваною, можливості захищатися усіма дозволеними законом засобами та способами. В свою чергу, вручення процесуального документа (повідомлення про підозру), а також повідомлення і роз`яснення (за необхідності) прав підозрюваному є кінцевим етапом, яким завершується процедура здійснення повідомлення про підозру судді.

Виходячи із наведеного, колегія суддів не погоджується з тим, що етап безпосереднього вручення тексту повідомлення про підозру особі слід розглядати як окрему процесуальну дію, що може існувати автономно поза межами процедури повідомлення особі про підозру як комплексу процесуальних заходів, спрямованих на набуття особою відповідного статусу. Відтак, колегія суддів не погоджується з висновком слідчого судді, що питання порушення процедури вручення особі письмового повідомлення про підозру не може бути предметом оцінки слідчим суддею під час розгляду скарги, поданої в порядку п.10 ч.1 ст.303 КПК України.

Крім того, на підтримку вказаної позиції свідчить і те, що Кримінальний процесуальний кодекс України, передбачаючи можливість оскарження повідомлення про підозру, не встановлює обмежень щодо критеріїв, за якими таке оскарження можливе.

Щодо суті порушень, допущених, на думку захисника, під час здійснення вручення ОСОБА_6 письмового повідомлення про підозру, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Положеннями ст. ст. 277 та 278 КПК України встановлені вимоги до змісту та порядку вручення письмового повідомлення про підозру.

Частина 3 ст.42 КПК України встановлює вимогу чіткого і своєчасного повідомлення підозрюваного про права, передбачені цим Кодексом, а також їх роз`яснення за необхідністю.

Приписами ч. 1 ст. 52 КПК України закріплено, що участь захисника є обов`язковою у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів, і у цьому випадку участь захисника забезпечується з моменту набуття особою статусу підозрюваного.

Виходячи із системного аналізу вказаних норм, особа набуває прав підозрюваного після доведення до її відома тексту письмового повідомлення про підозру, яке включає роз`яснення такій особі прав, передбачених ст.42 КПК України, і після закінчення зазначеної слідчої дії, за наявності умов, визначених ч.1 ст.52 КПК України, має бути забезпечена захисником.

Одночасно з цим, норми КПК України, зокрема Глави 22, не містять вимоги щодо обов`язкової участі захисника під час вручення особі письмового повідомлення про підозру.

Так, 01 лютого 2023 року о 09 год. 40 хв детективом НАБУ було здійснено повідомлення про підозру ОСОБА_6 в тому числі шляхом вручення тексту повідомлення та пам`ятки про права та обов`язки підозрюваного, що підтверджується особистим підписом ОСОБА_6 (т.2, а.п. 67-119). При цьому, жодних зауважень щодо порядку здійснення вказаної процесуальної дії від ОСОБА_6 не надходило, зокрема щодо необхідності залучення захисника для участі у вказаній процесуальній дії.

Виходячи із викладеного, колегія суддів зазначає, що висновки, викладені в оскаржуваній ухвалі в частині неможливості оскарження повідомлення про підозру з підстав порушення процедури її вручення не ґрунтуються на нормах КПК України, однак дана обставина не може слугувати підставою для скасування оскаржуваного рішення, оскільки слідчий суддя, крім іншого, дійшов правильного висновку щодо відсутності факту порушення права ОСОБА_6 на захист під час здійснення вручення йому письмового повідомлення про підозру. А відтак, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги в цій частині.

5. Висновки суду

Згідно із ч.ч. 1,2 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

В силу вимог ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_9 .

Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 418, 532 КПК України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_9 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.04.2023 - без змін

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: ОСОБА_2

Судді: ОСОБА_3

ОСОБА_4