- Головуючий суддя (ВАКС) : Ткаченко О.В.
Справа № 991/4669/23
Провадження № 1-кс/991/4689/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ВСТУПНА ЧАСТИНА [І].
Дата і місце постановлення [1-1].
05 червня 2023 року, місто Київ.
Назва та склад суду, секретар судового засідання [1-2].
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 (надалі - слідчий суддя), секретар судового засідання ОСОБА_5.
Найменування (номер) кримінального провадження [1-3].
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі - ЄРДР) 25 вересня 2019 року за № 52019000000000842.
Прізвище, ім`я і по батькові підозрюваного, обвинуваченого, рік, місяць і день його народження, місце народження і місце проживання [1-4].
Інформація у скарзі відсутня.
Закон України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа [1-5].
За ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження [1-6].
Адвокат ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_3 ; детектив Національного бюро Третього відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4 (надалі - детектив НАБУ)
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА [ІІ].
Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається [2-1].
Вирішується питання за скаргою адвоката ОСОБА_2 на бездіяльність слідчого (детектива НАБУ), яка полягає в неповерненні тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні за № 52019000000000842 від 25 вересня 2019 року.
Встановлені слідчим суддею обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів [2-2].
Слідчий суддя встановив.
Зі змісту скарги видно, що у провадженні Національного антикорупційного бюро України перебуває кримінальне провадження № 52019000000000842 від 25 вересня 2019 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
15 березня 2023 року детективами НАБУ, в рамках досудового розслідування за № 52019000000000842 від 25 вересня 2019 року, на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08 березня 2023 року, (справа № 991/2059/23) проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_3 .
Під час обшуку були тимчасово вилучені наступні речі: блокнот темно-синього кольору ОСОБА_3 за 2019 рік; мобільний телефон марки IPHONE чорного кольору, ІМЕІ НОМЕР_1 ; ноутбук HP, модель 7265 NGN, S/N СВ647ОТТВ.
Адвокат зазначає, що наприкінці березня, блокнот та ноутбук були повернуті детективом на підставі поданої ним заяви, проте мобільний телефон марки IPHONE чорного кольору, ІМЕІ НОМЕР_1 повернуто не було.
Адвокат вважає, що часу, який минув між обшуком та поданням даної заяви було більш ніж достатньо, для того, щоб виділити необхідну детективом інформацію з вищевказаного пристрою.
У зв`язку з викладеним, ОСОБА_2 звернувся до слідчого судді Вищого антикорупційного суду зі скаргою, у якій просить зобов`язати повернути тимчасово вилучені наступні речі: мобільний телефон марки IPHONE чорного кольору, ІМЕІ НОМЕР_1, який був вилучений представниками НАБУ в рамках кримінального провадження № 52019000000000842 від 25 вересня 2019 року, під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .
Адвокат ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_3 у судове засідання не прибув, про дату час та місце проведення судового засідання був належним чином повідомлений.
Детектив НАБУ у судове засідання не прибув, надіслав до суду заперечення, де зазначив, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08 березня 2023 року (справа № 991/2059/23) було надано дозвіл на відшукання зазначених у скарзі речей та документів, а тому таке майно не набуло процесуального статусу тимчасово вилученого майна. Також, детектив НАБУ долучив до заперечень ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30 березня 2023 року (справа № 991/2437/23) на мобільний телефон IPhone XS Max, SN: НОМЕР_1, вилучений 15 березня 2023 року під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 було накладено арешт з метою збереження речових доказів.
Слідчий суддя дослідив скаргу ОСОБА_2 та заперечення детектива НАБУ.
Мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався [2-3].
Слідчий суддя дійшов висновку про таке.
Відповідно до вимог ч. ч. 1-2 ст. 22 КПК України: «Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом».
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 24 КПК України: «Кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом».
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 3 ст. 26 КПК України: «Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом».
Відповідно до вимог ч. ч. 1-2 ст. 100 КПК України: «Речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу. Речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов`язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України».
Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 169 КПК України: «Тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено у випадках, передбачених ч.5 5 ст. 171 та ч. 6 ст. 173 цього Кодексу».
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України: «Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку».
Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 та ч. 3 ст. 170 КПК України: «Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу».
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 234 КПК України: «Обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб».
Відповідно до вимог п. п. 1-5 ч. 5 ст. 234 КПК України: «Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про обшук, якщо прокурор, слідчий не доведе наявність достатніх підстав вважати, що: було вчинено кримінальне правопорушення; відшукувані речі і документи мають значення для досудового розслідування; відомості, які містяться у відшукуваних речах і документах, можуть бути доказами під час судового розгляду; відшукувані речі, документи або особи знаходяться у зазначеному в клопотанні житлі чи іншому володінні особи; за встановлених обставин обшук є найбільш доцільним та ефективним способом відшукання та вилучення речей і документів, які мають значення для досудового розслідування, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб, а також заходом, пропорційним втручанню в особисте і сімейне життя особи».
Відповідно до вимог ч. 7 ст. 236 КПК України: «При обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном».
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України: «На досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування».
Зі змісту наведених норм кримінального процесуального права видно, що:
- під час розгляду клопотання про обшук, слідчий суддя має встановити, в тому числі, наявність підстав вважати, що відшукувані стороною обвинувачення речі і документи мають значення для досудового розслідування, а відомості, які у них містяться, можуть бути доказами під час судового розгляду;
- у випадку задоволення відповідного клопотання, слідчий суддя в ухвалі про дозвіл на обшук має зазначити перелік речей, документів або осіб, для виявлення яких він проводиться;
- при обшуку слідчий (детектив) та/або прокурор мають право вилучати речі та документи, які мають значення для кримінального провадження, та дозвіл на відшукання яких прямо надано в ухвалі слідчого судді про дозвіл на проведення обшуку, разом з тим, у випадку вилучення іншого майна (яке не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання) таке майно вважається тимчасово вилученим.
Зі змісту скарги видно, що предметом оскарження є бездіяльність детектива НАБУ, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, яке було вилучено під час обшуку 15 березня 2023 року, а саме вилученого мобільного телефону.
Слідчим суддею встановлено, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08 березня 2023 року органу досудового розслідування у кримінальному провадженні за № 52019000000000842 було надано дозвіл на проведення обшуку в житлі за адресою: АДРЕСА_1, яке належить на праві приватної власності ОСОБА_3, з метою відшукання мобільних терміналів систем зв`язку, електронних та магнітних носіїв інформації, комп`ютерної техніки, у яких містяться відомості про вчинений злочин, які використовувались для обміну інформацією між причетними до вказаного кримінального правопорушення особами та містять переписку вказаних осіб (у тому числі здійснену за допомогою різноманітного програмного забезпечення - «Skype», «Viber», «Whats App», «Line», «Telegram», «Signal» тощо), а також тих, які містять текстові, аудіо- та відео-файли, що можуть бути використані під час проведення відповідних експертиз.
За таких обставин вилучений у ОСОБА_3 мобільний телефон належать до переліку речей, дозвіл на відшукання яких прямо надано в ухвалі слідчого судді про дозвіл на проведення обшуку від 08 березня 2023 року. Таким чином, цей мобільний телефон не може вважатися тимчасово вилученим майном відповідно до вимог ч. 7 ст. 236 КПК України, у зв`язку з чим відсутні підстави для прийняття рішення про його повернення особі, в якої він був вилучений.
З огляду на викладене, слідчий суддя, погоджується з доводами детектив НАБУ, в частині того, що вилучене під час обшуку за місцем проживання скаржника майно, не належить до тимчасово вилученого майна, має доказове значення у цьому кримінальному провадженні та є речовими доказами, а також перебуває у сторони обвинувачення у відповідності до вимог процесуального права.
Крім того, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30 березня 2023 року на мобільний телефон IPhone XS Max, SN: НОМЕР_1, вилучений 15 березня 2023 року під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 було накладено арешт з метою збереження речових доказів.
Відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
За таких обставин, слідчий суддя не бачить підстав для задоволення скарги адвоката ОСОБА_2 про повернення тимчасово вилученого майна, оскільки вилучений мобільний телефон є речовим доказом у кримінальному провадженні на який було накладено арешт, та не є тимчасово вилученим майном.
Слідчий суддя, з огляду на викладене, керуючись положеннями ст. ст. 169, 173, 303, 304, 372 КПК України дійшов висновку про те, що скарга адвоката ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.
РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА [ІІІ].
Висновки слідчого судді [3-1].
Слідчий суддя постановив.
У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_3, на бездіяльність детектива НАБУ, яка полягає в неповерненні тимчасово вилученого майна - відмовити .
Строк і порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження [3?2].
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1