- Головуючий суддя (АП ВАКС) : Панаід І.В.
Справа № 991/2442/23
Провадження №11-сс/991/277/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 червня 2023 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
представника власника майна ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.03.2023 про арешт майна у кримінальному провадженні №42021000000002628 від 17.12.2021,
В С Т А Н О В И Л А:
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.03.2023 задоволено клопотання прокурора САП ОСОБА_8 у даному кримінальному провадженні. Накладено арешт на майно, вилучене в ході обшуку 16.03.2023 за адресою: АДРЕСА_1, а саме:
-мобільний телефон iPhone 11, чорного кольору, imei 1- НОМЕР_1, imei 2 - НОМЕР_2 ;
-мобільний телефон REDMI XIAOMI, model M1903C3EG, чорного кольору;
-мобільний телефон Samsung Galаxy M12 SM-M127F/DSN, imei НОМЕР_3, imei НОМЕР_4 );
-мобільний телефон Samsung Galаxy А32, model SM-A325f/ds, imei 1 - НОМЕР_5, imei 2 - НОМЕР_6 .
Арешт накладено з метою збереження речових доказів. Приймаючи дане рішення слідчий суддя виходив з того, що вищезазначене майно може містити відомості та інформацію, які матимуть значення для кримінального провадження, а відтак його вилучення та утримання органом досудового розслідування є правомірним та таким, що відповідає завданням кримінального провадження на даному етапі розслідування.
Не погоджуючись з вищевказаним рішенням суду, вважаючи його прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду такими, що не відповідають обставинам справи, представник власників майна подав апеляційну скаргу, в якій просить:
-оскаржувану ухвалу скасувати;
-постановити нову ухвалу, якою у задоволені клопотання прокурора про арешт майна у кримінальному провадженні №42021000000002628 від 17.12.2021, вилученого в ході обшуку 16.03.2023 за адресою АДРЕСА_1, - відмовити.
Представник зазначає, що в порушення вимог ст. 167 КПК України ні клопотання про арешт майна, ні оскаржувана ухвала не містять інформації про відповідність вилучених телефонів ознакам тимчасово вилученого майна. Вважає, що прокурором не надано достатніх і належних доказів обставин, на які посилається у клопотанні, а слідчим суддею в порушення ст. 94 КПК України належним чином не оцінено докази з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття рішення. Вилучене майно, на думку представника власників майна, не відповідає ознакам речового доказу, зазначеним в ст. 98 КПК України, а відтак відсутні підстави для накладення арешту.
Прокурор, будучи належним чином повідомленим, в судове засідання не з`явився. Подав заперечення на апеляційну скаргу та просив розглянути її за його відсутності, що, згідно ст.405 КПК України, не перешкоджає апеляційному розгляду.
Заслухавши доповідь головуючого, пояснення представника власників майна, який підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити, вивчивши матеріали провадження і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла такого висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування в даному кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, щодо можливих злочинних дій службових осіб Регіонального відділення Фонду державного майна України під час продажу об`єкта малої приватизації - єдиного майнового комплексу промислового залізничного транспорту ДВАТ «Дмитроввуглевантажтранс» у змові з представниками електронного майданчика ТОВ «МАЙТЕНДЕР Україна» та представниками учасників торгів ТОВ «КОАЛ ТРАНС», ТОВ «РЕЙЛРОУД СЕРВІС» та ін., що завдало шкоду державі у розмірі понад 230 млн грн.
В межах даного кримінального провадження 16.03.2023 проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_6 - керівника та засновника ТОВ «РЕЙЛРОУД СЕРВІС», в ході якого виявлено та вилучено вищезазначені мобільні телефони з метою проведення комплексної судової телекомунікаційної експертизи та експертизи комп`ютерної техніки і програмних продуктів, про що свідчить також постанова детектива НАБУ від 27.03.2023.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
За ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно приписам ч.7 ст. 236 КПК України вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Нормами статті 167 КПК України встановлено, що тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом (ч. 1).
Відповідно до п. 3 ч.2 ст. 168 КПК України забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.
Згідно положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна (абз.1 ч.1). Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження (абз. 2 ч. 1). Арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів (п.1 ч. 2). У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (абз. 1 ч. 3). Арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини другою цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту (абз. 2 ч. 3).
Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
На переконання колегії суддів, слідчий суддя під час розгляду клопотання детектива про накладення арешту на майно дотримався вказаних вимог закону.
Зокрема, як вбачається з матеріалів справи та встановлено слідчим суддею, в межах даного кримінального провадження 10.03.2023 слідчий суддя надав органу досудового розслідування дозвіл на обшук житла ОСОБА_6, дійшовши висновку, що у ньому ймовірно знаходяться речі та документи, які можуть бути використані як доказ фактів та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження (т. 1 а.с.23). 16.03.2023 детективами НАБУ проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1, за результатами якого виявлено та вилучено чотири мобільних телефони: iPhone 11, REDMI XIAOMI, Samsung Galаxy НОМЕР_7, Samsung Galаxy НОМЕР_8, які на думку слідства містять відомості, що мають доказове значення для досудового розслідування та потребують проведення їх експертного дослідження. Згідно протоколу обшуку від 16.03.2023 на мобільному телефоні iPhone 11 та Samsung Galаxy M12 виявлено переписку та документи, що мають значення у кримінальному проваджені; на мобільному телефоні Samsung Galаxy А32 виявлено документи, які вказано в ухвалі суду та які мають значення для кримінального провадження і щодо якого виникла підозра про його використання ОСОБА_6 . Мобільний телефон REDMI XIAOMI знаходився у вимкненому стані з пошкодженим екраном, що взагалі унеможливило отримати доступ до інформації, яка в ньому міститься. З огляду на зазначене, враховуючи стадію та обставини кримінального провадження, наявність постанови про призначення технічної експертизи, приписи ст. 167, 168 та 170 КПК України, колегія суддів вважає вірним висновок слідчого судді про статус тимчасово вилученого майна та можливість застосування до нього заходів забезпечення кримінального провадження, тому доводи представника власника майна в цій частині вважає необґрунтованими.
Відповідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 170 КПК України).
Слідчий суддя мотивував накладення арешту вилучених мобільних телефонів необхідністю у забезпеченні їх схоронності для проведення експертного дослідження, з чим погоджується і колегія суддів. Наразі триває досудове розслідування у даному кримінальному провадженні та перевіряється можлива причетність/обізнаність ОСОБА_6, як керівника та учасника ТОВ «РЕЙЛРОУД СЕРВІС», до узгоджених злочинних дій за попередньою змовою осіб, які контролювали учасників торгів та електронний майданчик, а також використання документів ОСОБА_6 або його самого третіми особами у злочинній схемі. З огляду на зазначене, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов вірного висновку про можливу наявність у вилучених пристроях відомостей про обставини кримінального правопорушення, що встановлюються та можуть в подальшому бути використані як доказ. Доводи апеляційної скарги в цій частині вищевикладеного не спростовують, тому колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді та вважає вилучення та арешт мобільних телефонів виправданим. Враховуючи обставини справи та завдання кримінального провадження таке втручання в право володіння майном на даній стадії розслідування є співрозмірним та виправданим, сприятиме досягненню мети щодо повного, швидкого та неупередженого досудового розслідування, а також забезпеченню збереження цього майна. Разом з цим, колегія суддів зазначає, що у разі встановлення інших фактів, їх доведеності чи спростування, у зв`язку з чим відпаде необхідність у застосуванні заходів забезпечення збереження майна, його можна буде повернути власникам в порядку ст. 174 КПК України
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що слідчим суддею належним чином перевірено та оцінено доводи клопотання прокурора, які дають підстави вважати, що вилучені під час обшуку речі відповідають критеріям, визначеним у ст.ст.98, 168, 170 КПК України, наявні в них відомості можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються у цьому кримінальному провадженні.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 98, 168, 170, 173, 309, 401, 404, 405, 407, 422, 424 КПК України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.03.2023 про арешт майна у кримінальному провадженні №42021000000002628 від 17.12.2021 залишити без змін, а апеляційну скаргу представника власників майна - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3