Документ № 111346537

Справа № 991/4382/23

Провадження 1-кс/991/4402/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2023 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, детектива ОСОБА_3, адвоката ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_4, який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_5, на постанову старшого детектива Національного бюро Третього відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 від 08.05.2023 про відмову у задоволенні клопотань про проведення слідчих (розшукових) дій в межах кримінального провадження № 42019000000002463 від 25.11.2019,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшла вказана скарга, в якій захисник просить: скасувати постанову старшого детектива Національного бюро Третього відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 від 08.05.2023, якою відмовлено у задоволенні клопотань адвоката ОСОБА_4 про проведення допитів підозрюваних ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 за участі сторони захисту ОСОБА_5 та проведення одночасного допиту ОСОБА_7 та ОСОБА_13 у кримінальному провадженні №42019000000002463 від 25.11.2019; зобов`язати викликати та допитати вказаних осіб з дотриманням вимог ч.6 ст.223 КПК України, тобто за участю сторони захисту.

Скарга обґрунтована тим, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42019000000002463 від 25.11.2019, у якому 01.02.2023 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.5 ст.191 КК України.

05.05.2023 захисник звернувся до НАБУ із клопотаннями (сім клопотань №№ 1-6,9 ), у яких просив викликати і допитати в якості свідків наступних осіб: підозрюваних ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, а також здійснити одночасний допит ОСОБА_7 та ОСОБА_13 . Допити просив провести за участі захисника ОСОБА_5 з дотриманням вимог ст.223 КПК України.

За результатом розгляду клопотань від 05.05.2023, захисник 08.05.2023 отримав копію постанови ст.детектива ОСОБА_6 від 08.05.2023, якою відмовлено у їх задоволенні, з мотивів невстановлення необхідності та доцільності допиту вказаних свідків за участі сторони захисту, відсутності розбіжностей у показаннях ОСОБА_14 і ОСОБА_13 . Поряд з цим ст.детективом зазначено про те, що у разі прийняття участі сторони захисту у таких діях, захист отримає доступ до відомостей, ознайомлення з якими на цій стадії може зашкодити досудовому розслідуванню.

На думку захисника відмова ст.детектива у задоволенні поданих ним клопотань про проведення допиту підозрюваних та свідків у кримінальному провадженні є необґрунтованою та такою, що порушує право ОСОБА_5 на захист, а викладені у ній мотиви суперечливі.

Захисник зауважив, що у повідомленні ОСОБА_5 про підозру, зокрема зазначене наступне.

Так, у не встановлений досудовим розслідуванням спосіб та час, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у співпраці із ОСОБА_9 та ОСОБА_10, усвідомлюючи неможливість реалізації свого злочинного плану щодо заволодіння комплексом нерухомого майна ДП «НКУ» без погодження плану санації уповноваженою службовою особою органу управління - Мінкультури, вступили у злочинну змову із заступником Міністра культури України ОСОБА_5 .

Далі по тексту підозри зазначене таке:«... ОСОБА_5 діючи в інтересах та за попередньою змовою із ОСОБА_8 і ОСОБА_7 ... у невстановлені досудовим розслідуванням спосіб та час залучила до вчинення злочину підпорядкованого їй начальника Управління економічного розвитку та фінансів ОСОБА_11 »

Тож за версією досудового слідства, ОСОБА_5 підозрюється у пособництві у вчиненні злочину організованою групою.

Із суб`єктивної сторони пособництво характеризується умисною формою вини - пособник усвідомлює, що він сприяє вчиненню злочину іншому співучаснику і бажає цього чи свідомо допускає. Для наявності організованої групи потрібно, щоб план її діяльності був відомий усім учасникам групи, кожен із учасників організованої групи має усвідомлювати план її діяльності щодо вчинення злочину; організовану групу слід вважати утвореною з моменту досягнення її учасниками домовленості про вчинення злочину за наявності планів щодо подальшої спільної злочинної діяльності.

Захисник зазначив, що за весь час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42019000000002463 від 25.11.2019 досудовим розслідуванням не встановлено того, що ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у співпраці із ОСОБА_9 та ОСОБА_10, як про це зазначено повідомленні про підозру від 01.02.2023, вступили у злочинну змову із заступником Міністра культури України ОСОБА_5, а також не встановлено, що ОСОБА_5 залучала до вчинення будь-яких злочинів начальника Управління економічного розвитку та фінансів ОСОБА_11 .

Поряд з цим захисником зауважено, що при продовженні строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №42019000000002463 до 01.09.2023 слідчий суддя при постановленні ухвали у справі №991/2309/23 від 28.03.2023 взяв до уваги доводи клопотання сторони обвинувачення про те, що для завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні необхідно провести в тому числі і допити підозрюваних ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_5, ОСОБА_11, а у разі наявності суттєвих розбіжностей у їхніх показах, вирішити питання про необхідність проведення одночасного допиту між ними.

Саме про це і були заявлені клопотання сторони захисту ОСОБА_5 .

Отже, доцільність проведення допитів вказаних осіб з приводу обставин, зазначених стороною захисту ОСОБА_5 у клопотаннях, є очевидною. За наведених обставин та з огляду на обмеженість строків досудового розслідування, а також обставин, які належить встановити (з`ясувати) в цьому кримінальному провадженні №420190000000002463, на думку захисника наявні всі підстави для задоволення клопотань сторони захисту ОСОБА_5 . Захисник зауважує, що метою проведення таких слідчих дій є встановлення обставин, які виправдовують підозрювану ОСОБА_5 . Тож покази вказаних осіб можуть бути використані для спростування участі підозрюваної ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого їй злочину.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_4 позицію, висловлену у скарзі підтримав, просив її задовольнити.

Детектив НАБУ ОСОБА_3 у судовому засіданні та в письмових запереченнях проти задоволення скарги заперечував, вважає її необґрунтованою та немотивованою. Пояснив, що дійсно у кримінальному провадженні надійшло сім клопотань сторони захисту від 05.05.2023 про допит підозрюваних ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, а також про одночасний допит ОСОБА_7 та ОСОБА_13 . Вказані допити захисник просив провести за участі сторони захисту ОСОБА_5 . Постановою ст.детектива ОСОБА_6 від 08.05.2023 відмовлено у задоволенні таких клопотань. Таким чином сторона обвинувачення заперечує проти задоволення скарги захисника на постанову ст.детектива від 08.05.2023. Детектив зазначив, що відсутні підстави для проведення одночасного допиту ОСОБА_7 та свідка ОСОБА_13 за участі сторони захисту, оскільки розбіжності в показаннях вказаних осіб відсутні. В своїх первинних показаннях ОСОБА_7 не згадує факт надання неправомірної вигоди ОСОБА_5, водночас ОСОБА_15 повідомляє слідству, що ОСОБА_7 говорив йому, що передавав грошові кошти на користь ОСОБА_5 за прийняття рішення щодо погодження плану санації ДП «НКУ». На даний час ОСОБА_7 оголошений в міжнародний розшук, можливості його допиту відсутні. Отже на даний час відсутні підстави та можливості для одночасного допиту зазначених осіб. Стосовно допиту ОСОБА_12 та ОСОБА_7 за участі сторони захисту детектив зазначив, що вказані особи переховуються від органу досудового розслідування, як наслідок оголошені у міжнародний розшук, таким чином у органу досудового розслідування відсутні можливості для проведення слідчих дій з останніми. Щодо допиту ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 за участі сторони захисту детектив вказав, що допит вказаних осіб за участі сторони захисту не є доцільним, так як неможливо досягнути мети проведення слідчої дії, з огляду на те, що вказані особи мають процесуальний статус підозрюваних та є зацікавленими в результатах досудового розслідування. Окрім того проведення таких допитів за участі захисників ОСОБА_5 може потягти за собою розголошення відомостей досудового розслідування на користь сторони захисту ОСОБА_5 .

Заслухавши думку учасників провадження, дослідивши матеріали скарги, заперечення детектива, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Згідно зі ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку передбаченому КПК України (ст. 24 КПК України).

У пункті 18 ч.1 ст.3 КПК України визначено, що слідчий суддя - це суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора визначений главою 26 Кримінального процесуального кодексу України - параграф 1, статті 303-308.

Пунктами 1-11 ч.1 ст.303 КПК України встановлено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржене рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.

Правова природа проваджень, які здійснюються слідчим суддею, передбачає необхідність перевірки не лише дотримання процесуального порядку вирішення клопотань про проведення слідчих (розшукових) дій, а й оцінки таких клопотань на предмет доцільності здійснення слідчих (розшукових) дій, що порушуються перед детективом, та обґрунтованість внесеного клопотання.

Отже, предметом судового контролю під час розгляду аналізованої категорії скарг є не лише прийняте слідчим, прокурором рішення стосовно задоволеного клопотання, а й дотримання інших процесуальних вимог щодо проведення відповідних слідчих (розшукових) дій, які ініціюються перед органами досудового розслідування у кримінальному провадженні.

Встановлено, що детективами Третього відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42019000000002463 від 25.11.2019 щодо вчинення керуючим санацією ДП «НКУ» ОСОБА_9 у співучасті із першим заступником генерального директора ДП «НКУ» ОСОБА_10, заступницею Міністра культури України ОСОБА_5, бенефіціарними власниками (контролерами) ТОВ «Екосолар Інвест», ТОВ «Євросолар»,ТОВ «ВестПрайт» ОСОБА_7 та ОСОБА_8, директором ТОВ «Вест Прайт» ОСОБА_12 та іншими не встановленими особами, заволодіння частиною комплексу об`єктів нерухомого майна (14 будівель та споруд) ДП «НКУ» у процедурі санації державного підприємства за розробленим планом санації ДП «НКУ», шляхом їх продажу за результатами формального аукціону між пов`язаними особами, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст.191, ч.1 ст.366 КК України.

01.02.2023 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.

Таким чином, ОСОБА_5 органом досудового розслідування підозрюється у пособництві в заволодінні чужим майном в особливо великих розмірах, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому організованою групою.

05.05.2023 захисник підозрюваної ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_4 звернувся до Національного антикорупційного бюро України із клопотаннями у порядку ст. 220 КПК України, у яких просив викликати і допитати підозрюваних ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 за участі сторони захисту, а також здійснити одночасний допит ОСОБА_7 та ОСОБА_13 .

На думку сторони захисту, вказаних осіб необхідно допитати, щоб довести відсутність в діях ОСОБА_5 ознак пособництва у вчиненні заволодіння комплексом будівель належним ДП «НКУ» та спростувати твердження сторони обвинувачення про наявність злочинної змови щодо заволодіння комплексом нерухомого майна ДП «НКУ» із ОСОБА_7, ОСОБА_8,, ОСОБА_9, ОСОБА_10, до того ж метою є підтвердження того факту, що ОСОБА_5 насправді не залучала до вчинення злочину, як про це зазначено в повідомленні про підозру, начальника Управління економічного розвитку та фінансів Мінкультури ОСОБА_11 та не перебувала у близьких дружніх відносинах з ним.

Відповідно до ч.3 ст.93 КПК України сторона захисту здійснює збирання доказів шляхом ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів. Ініціювання стороною захисту проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому статтею 220 цього Кодексу.

Згідно із ч.2 ст.220 КПК України про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй.

Тобто, право сторони захисту ініціювати проведення слідчих (розшукових) дій є абсолютним, але питання про доцільність та необхідність їх проведення вирішується слідчим та прокурором, шляхом винесення вмотивованої постанови в порядку вимог ст.220 КК України.

Вимоги до змісту постанови детектива визначені ч.5 ст.110 КПК України, в якій, зокрема, вказано, що в мотивувальній частині постанови повинні міститися відомості про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.

Встановлено, що за результатами розгляду семи клопотань захисника старший детектив Національного бюро ОСОБА_6 виніс постанову від 08.05.2023 про відмову в їх задоволенні.

В обґрунтування прийнятого рішення ст.детектив зазначив, що в поданих стороною захисту клопотаннях не наведено відомостей, які б обґрунтовано вказували на необхідність проведення відповідних слідчої дії та можливість досягнення її мети саме за участі захисника підозрюваної. У клопотанні не зазначено, які питання необхідно поставити під час проведення вказаних слідчих дій та не вказано, які ж обставини вчинення розслідуваних у кримінальному провадженні злочинів необхідно встановити. При розгляді зазначених клопотань сторона обвинувачення виходить з того, що відсутні підстави допитувати зазначених осіб саме за участі підозрюваної ОСОБА_5 та/або її захисника. Такий висновок ґрунтується на тому, що допит цих осіб без їх участі дозволить отримати від допитуваних осіб більш об`єктивні свідчення. Крім того, наявність під час допиту сторонніх осіб буде стримувати допитуваних осіб у наданні викривальних показів стосовно ОСОБА_5 та/або визнання вини. До того ж, у разі прийняття участі у таких слідчих діях, сторона захисту отримає доступ до відомостей, ознайомлення з якими на цій стадії кримінального провадження може зашкодити досудовому розслідуванню. Саме тому допити вказаних осіб доцільно проводити без участі підозрюваної ОСОБА_5 та/або її захисника. Разом з тим, ст.детективом зазначено, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16.03.2023 у справі № 991/949/23 у даному кримінальному провадженні на підозрювану ОСОБА_5 покладено обов`язки, зокрема, утримуватися від спілкування зі свідком ОСОБА_13 та іншими підозрюваними у кримінальному провадженні, як безпосередньо, так і через третіх осіб. Таким чином, органом досудового розслідування вказані дії щодо забезпечення присутності захисника ОСОБА_5 під час допиту вказаних осіб можуть бути розцінені як заходи щодо здійснення контролю у наданні узгоджених показів між співучасниками злочину та /або недопущення надання будь-яким із ним викривальних показань у кримінальному провадженні. До того ж в ході проведення таких слідчих дій сторона захисту може отримати доступ до інформації, ознайомлення з якою на цій стадії кримінального провадження може зашкодити досудовому розслідуванню. Поряд з цим зазначив, що відсутні підстави для здійснення одночасного допиту ОСОБА_7 та ОСОБА_13, оскільки стороною захисту не наведено жодного обґрунтування щодо наявності розбіжностей у їх показаннях та необхідності встановлення саме причин цих розбіжностей. Зазначив, що відсутні підстави для проведення одночасного допиту ОСОБА_7 та свідка ОСОБА_13 за участі сторони захисту, оскільки розбіжності в показаннях вказаних осіб відсутні. В своїх первинних показаннях ОСОБА_7 не згадує факт надання неправомірної вигоди ОСОБА_5, водночас ОСОБА_15 повідомляє слідству, що ОСОБА_7 говорив йому, що передавав грошові кошти на користь ОСОБА_5 за прийняття рішення щодо погодження плану санації ДП «НКУ». На даний час ОСОБА_7 оголошений в міжнародний розшук, можливості його допиту відсутні, слідством вживаються вичерпні заходи щодо забезпечення належного досудового розслідування відносно останнього у відповідності до норм КПК України. Таким чином на даний час відсутні підстави та можливості для одночасного допиту зазначених осіб. Водночас ст.детектив зауважив, що кримінальне процесуальне законодавство не покладає на детектива обов`язку проводити усі слідчі (розшукові) дії, які ініціює сторона захисту, і в тому вигляді якому бажає сторона захисту, оскільки такі дії в певних випадках можуть бути неможливими, недоцільними, передчасними або ж перешкоджати досягненню завдань кримінального провадження. Поряд з цим ст.детектив вказав на те, що сторона захисту може надати детективам перелік питань, які вважає за необхідне поставити вказаним особам, що будуть враховані детективами під час допиту цих осіб.

Дослідивши у судовому засіданні постанову ст.детектива про відмову у задоволенні клопотань сторони захисту, слідчий суддя дійшов висновку, що приймаючи оскаржуване рішення, детектив виклав зміст обставин, які стали підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови та їх обґрунтування, посилання на положення Кримінального процесуального кодексу України, тобто постанова відповідає вимогам пункту 2 ч.5 ст.110 КПК України.

Перевіряючи клопотання сторони захисту щодо проведення відповідної слідчої (розшукової) дії, яка ініціюється перед органам досудового розслідування у кримінальному провадженні, на предмет викладених у ньому вимог та їх обґрунтованості слідчий суддя зазначає таке.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 223 КПК України слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.

Одним із видів слідчих дій є допит (ст. 224 КПК України).

Відповідно до ст. 84 КПК України джерелами доказів у кримінальному провадженні є покази свідків, тобто, фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Згідно із ч. 1 ст. 65 КПК України свідком є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для давання показань.

Поряд з цим варті уваги доводи сторони обвинувачення стосовно того, що до підозрюваної ОСОБА_5 в даному кримінальному провадженні застосований запобіжний захід у вигляді застави та покладено ряд обов`язків, визначених ч.5 ст. 194 КПК України, зокрема і обов`язок утримуватись від спілкування зі свідками, зокрема ОСОБА_13, а також підозрюваними ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_12 та ОСОБА_10, ОСОБА_11, як безпосередньо, так і через третіх осіб, здійснити допити яких в присутності захисників ОСОБА_5, просить захисник ОСОБА_4 .

Слідчий суддя погоджується із аргументами детектива щодо того, що присутність захисника ОСОБА_5 під час допиту вказаних осіб, як свідків так і підозрюваних, може бути розцінене як заходи здійснення контролю у наданні лише узгоджених показів між співучасниками злочину та відповідно недопущення надання будь-яким із ним викривальних показань у кримінальному провадженні.

Окрім того варто зважати на положення ст.221 КПК України, тож в ході проведення таких слідчих дій сторона захисту може отримати доступ до інформації, ознайомлення з якою на цій стадії кримінального провадження може зашкодити досудовому розслідуванню. Обсяг такої інформації визначається детективом.

Варте уваги і те, що частина підозрюваних на даний час знаходиться за межами України, що певним чином перешкоджає органу досудового розслідування провести необхідні слідчі (розшукові) дії, в тому числі допити за їх участі.

Поряд з цим, стороною захисту зазначено, що метою проведення таких слідчих дій є встановлення обставин, які виправдовують підозрювану ОСОБА_5, зокрема на думку захисника покази вказаних осіб можуть бути використані для спростування участі підозрюваної ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого їй злочину.

У той же час захисником не підтверджено жодним чином та не наведено підстав вважати, що підозрюваним у даному кримінальному провадженні, яких просить допитати захисник, щось відомо стосовно протиправної діяльності ОСОБА_5 і вони про це повідомили під час допитів.

Окрім того, з наданого протоколу допиту свідка ОСОБА_13 вбачається, що про участь ОСОБА_5 у злочинній схемі заволодіння нерухомим майном державного підприємства йому відомо ніби то зі слів ОСОБА_7, однак такі показання не мають доказового значення, так як є показами з чужих слів. Тож за такого відсутня доцільність допиту вказаного свідка з приводу наведених питань, оскільки особисто йому вони не відомі.

Поряд з цим як було зазначено захисником, що при продовженні строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №42019000000002463 саме до 01.09.2023 стороною обвинувачення було наголошено на тому, що для завершення досудового розслідування необхідно провести наступні слідчі (розшукові) дії: детально допитати про обставини вчинення розслідуваних кримінальних правопорушень підозрюваних ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_5, ОСОБА_11, а у разі наявності суттєвих розбіжностей у їхніх показах вирішити питання про необхідність проведення одночасного допиту між ними.

Отже органом досудового розслідування планується проведення допитів вказаних осіб, за такого сторона захисту не позбавлена можливості надати детективам перелік питань, які вважає за необхідне поставити вказаним особам, що будуть враховані детективами під час допиту цих осіб.

Щодо необхідності проведення одночасного допиту ОСОБА_7 та ОСОБА_13 слід зазначити наступне.

Положеннями ч.9 ст. 224 КПК України передбачено, що слідчий, прокурор має право провести одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб для з`ясування причин розбіжностей у їхніх показаннях. На початку такого допиту встановлюється, чи знають викликані особи одна одну і в яких стосунках вони перебувають між собою. Свідки попереджаються про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань і за давання завідомо неправдивих показань, а потерпілі - за давання завідомо неправдивих показань.

Варте уваги те, що допит ОСОБА_13 в рамках кримінального провадження вже проведено.

Як вбачається з наданих матеріалів ОСОБА_13 вже допитано в рамках даного кримінального провадження. Протокол допиту від 10.11.2022 долучений до скарги захисником, що свідчить про те, що сторона захисту ознайомлена зі змістом показань свідка, однак не погоджується з ними, тож ініціює проведення одночасного допиту із ОСОБА_7 за участі захисників ОСОБА_16 .

Проте ОСОБА_7 не допитаний стороною обвинувачення, натомість захисником надано письмову відповідь ОСОБА_7 на запитання, сформульовані адвокатом ОСОБА_4 у своєму запиті.

Однак у відповідності до вимог ч.9 ст.224 КПК України одночасний допит можливий за умови коли такі особи вже допитані. Проте письмові відповіді ОСОБА_7, викладені у вільній формі, не можуть вважатися допитом у розумінні ст.224 КПК України, з огляду на відсуніть попередження такої особи про кримінальну відповідальність за відмову давати показання і за давання завідомо неправдивих показань, встановлену ст.ст.384,385 КК України. Таким чином в ході судового розгляду не встановлено підстав для проведення одночасного допиту вказаних осіб, з огляду на те, що він можливий лише у разі коли такі особи вже допитані, що в даному випадку не доведено.

До того ж детективом зазначено про те, що на даний час ОСОБА_7 оголошений в міжнародний розшук, можливості його допиту відсутні, слідством вживаються вичерпні заходи щодо забезпечення належного досудового розслідування відносно останнього у відповідності до норм КПК України.

Змагальність сторін, як одна із загальних засад кримінального провадження, передбачає, самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими Кримінальним процесуальним кодексом України (ч. 1 ст. 22 КПК України).

Отже, у випадку, коли стороною захисту ініційовано проведення слідчої (розшукової) дії, саме вона має довести доцільність проведення такої дії.

Враховуючи вимоги ст.ст.22, 91, 223 КПК України та завдання кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що захисник не довів необхідності проведення допитів підозрюваних ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_12 ОСОБА_11, а також одночасного допиту ОСОБА_7 та ОСОБА_13 за участі захисника ОСОБА_5 . Водночас в ході розгляду встановлено, що частина осіб вже допитані та допит інших осіб в рамках даного кримінального провадження планується. За такого сторона захисту не позбавлена права сформувати перелік питань, які необхідні стороні захисту для обґрунтування лінії захисту, та надати їх детективам.

Водночас стороною захисту в ході судового розгляду не доведено, що шляхом проведення допиту вказаних у клопотаннях захисника осіб, можна встановити обставини, які не встановлені або оспорюються, тобто не доведено наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення мети такої слідчої дії.

В той же час, важливим є дотримання процесуальної самостійності слідчого, встановленої ч.5 ст.40 КПК України. Так, слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.

У відповідності д положень ст. 221 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор зобов`язаний за клопотанням сторони захисту, потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, надати їм матеріали досудового розслідування для ознайомлення, за виключенням матеріалів про застосування заходів безпеки щодо осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, а також тих матеріалів, ознайомлення з якими на цій стадії кримінального провадження може зашкодити досудовому розслідуванню.

Згідно з ч.1 ст.222 КПК України, відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим.

Поряд з цим слід також зазначити, що кримінальне процесуальне законодавство не покладає на детектива обов`язку проводити усі слідчі (розшукові) дії, які ініціює сторона захисту, оскільки такі дії в певних випадках можуть бути неможливими, недоцільними, передчасними або ж перешкоджати досягненню завдань кримінального провадження.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що у задоволенні скарги належить відмовити.

Керуючись статтями 7, 9, 303-307, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_4, поданої в інтересах підозрюваної ОСОБА_5, на постанову старшого детектива Національного бюро Третього відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 від 08.05.2023, якою відмовлено у задоволенні клопотань адвоката ОСОБА_4 про проведення допитів підозрюваних ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, а також про одночасного допиту ОСОБА_7 та ОСОБА_13 у кримінальному провадженні № 42019000000002463 від 25.11.2019, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1