Документ № 111346538

Справа № 991/4483/23

Провадження 1-кс/991/4503/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2023 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2, підозрюваного ОСОБА_3 та його захисника - адвоката ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_4, подану в інтересах підозрюваного ОСОБА_3, на постанову заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 від 09.05.2023 про відмову у задоволенні скарги на недотримання розумних строків під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22020000000000241 від 20.10.2020,

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшла вищевказана скарга адвоката ОСОБА_4, подана в інтересах підозрюваного ОСОБА_3, на постанову заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 від 09.05.2023 про відмову у задоволенні скарги на недотримання розумних строків під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22020000000000241 від 20.10.2020.

Скарга обґрунтована наступним.

Детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22020000000000241 від 20.10.2020, у межах якого складене повідомлення про підозру ОСОБА_3 за ч.2 ст. 364 КК України.

12.04.2023 адвокат звернувся в інтересах ОСОБА_3 до заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у порядку ст.308 КПК України зі скаргою на недотримання розумних строків.

Зокрема, адвокат вказав, що досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні з 21.12.2020 зупинене на підставі п.2 ч.1 ст.280 КПК України, нібито у зв`язку зі здійсненням розшуку ОСОБА_3, хоча сторона обвинувачення достовірно знає, що останній легально проживає у АДРЕСА_3. Вказане, як стверджує захисник, свідчить про відсутність будь-яких правових підстав для зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні та здійснення «розшуку». При цьому, захисник зауважував, що злочинні дії, які вчинені за версією слідства ОСОБА_3, спростовуються як наявними матеріалами досудового розслідування, так і подальшими рішеннями податкових органів та судів, про що було зазначено у скарзі та підкріплено доданими до неї документами. Крім того, адвокат зазначив, що з боку сторони обвинувачення не вчиняються жодні дії, направлені на здійснення досудового розслідування, поряд з цим експертна установа відкликала висновок експертизи, який був покладений в основу повідомлення про підозру, а будь-якого іншого експертного дослідження не проводилося протягом 2 років, до того ж жодного разу не ініціювалося проведення допиту ОСОБА_3 чи інших слідчих або процесуальних дій у порядку, визначеному ст.ст.551,552 КПК України. В той же час, не вчиняючи жодних дій, направлених на здійснення досудового розслідування, прокурори у кримінальному провадженні ухиляються і від прийняття будь-якого рішення про закінчення досудового розслідування, усупереч вимог КПК України та Конвенції про захист з прав людини та основоположних свобод щодо дотримання розумних строків досудового розслідування.

Постановою від 17.04.2023 заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 відмовив у задоволенні скарги на недотримання строків під час досудового розслідування.

Зазначена постанова від 17.04.2023 захисником ОСОБА_4 була оскаржена до суду та за результатом судового розгляду такої скарги, ухвалою слідчого судді від 28.04.2023 у справі №991/3665/23 постанова від 17.04.2023 була скасована.

Унаслідок чого захисник звернувся із листом від 08.05.2023 до керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 щодо повторно розгляду його скарги від 12.04.2023.

У відповідь захисник 12.05.2023 отримав копію постанови від 09.05.2023 заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 про відмову у задоволенні скарги на недотримання строків під час досудового розслідування.

На переконання адвоката, така постанова не обґрунтована, не містить будь-яких оцінок або причин відхилення викладених у скарзі аргументів щодо конкретних обставин кримінального провадження, які свідчать про порушення розумних строків, тому, адвокат вважає, що оскаржувана постанова носить формальний характер, тому підлягає скасуванню.

Вказане стало підставою для звернення адвоката до слідчого судді з даною скаргою в порядку п.9-1 ч.1 ст.303 КПК України.

У такій скарзі адвокат просить: скасувати постанову заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 від 09.05.2023 про відмову у задоволенні скарги на недотримання розумних строків, поданої в інтересах ОСОБА_3 ; зобов`язати заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 надати старшому групи прокурорів у кримінальному провадженні №22020000000000241 від 20.10.2020 за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, обов`язкові для виконання вказівки щодо граничних строків прийняття будь-якого з процесуальних рішень про закінчення досудового розслідування.

Судовий розгляд призначений на 29.05.2023.

29.05.2023 до початку судового розгляду до суду надійшли заперечення на скаргу адвоката ОСОБА_4 від виконувача обов`язків керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_6, в яких він просив скаргу розглядати без участі прокурора. Зазначив, що скарга адвоката задоволенню не підлягає, з огляду на те, що постанова керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури від 09.05.2023 є законною, обґрунтованою та вмотивованою, нею вирішено усі питання скарги, з якою звернувся захисник ОСОБА_4 .

Окрім того, 29.05.2023, до початку судового розгляду до суду від захисника надійшло клопотання про забезпечення участі в судовому засіданні, призначеному на 29.05.2023, ОСОБА_3 в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів та відповідного сервісу у Електронному кабінеті підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд».

29.05.2023 у судовому засіданні за клопотанням захисника був налагоджений зв`язок в режимі відеоконференції з ОСОБА_3 .

У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_3 та його захисник - адвокат ОСОБА_4 повністю підтримали викладені у скарзі доводи та просили скаргу задовольнити, а постанову заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 від 09.05.2023 скасувати та зобов`язати його надати старшому групи прокурорів у кримінальному провадженні обов`язкові для виконання вказівки щодо граничних строків прийняття будь-якого з процесуальних рішень про закінчення досудового розслідування.

Прокурор у судове засідання не з`явився.

Положеннями ч.3 ст.306 КПК України встановлено, що розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов`язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

За наведеного, слідчий суддя визнав за можливе здійснювати розгляд скарги за відсутності прокурора, з врахуванням поданих заперечень та враховуючи викладене в змісті таких заперечень прохання здійснювати розгляд за відсутності прокурора.

Заслухавши доводи сторони захисту, перевіривши заперечення прокурора, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.

Як вбачається з матеріалів, оскаржувана постанова винесена прокурором 09.05.2023.

Заявник зазначає, що копія постанови була ним отримана лише 12.05.2023.

Вказані твердження заявника стороною обвинувачення не спростовані.

Скарга заявником була складена та подана до суду засобами електронного зв`язку 22.05.2023 та підписана електронним цифровим підписом адвоката ОСОБА_4 .

За таких обставин, враховуючи те, що строк в даному випадку рахується з моменту отримання копії оскаржуваної постанови, слідчий суддя вважає строк на подання скарги, визначений ст.304 КПК України, заявником не пропущений.

За змістом ст.26 КПК України слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України.

Порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування визначений ст.306 КПК України. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 КПК України, з урахуванням відповідних положень глави 26 цього Кодексу. За результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора слідчий суддя постановляє ухвалу, передбачену ч.2 ст. 307 КПК України.

Відповідно до п.9-1 ч.1 ст.303 КПК України під час досудового провадження може бути оскаржене рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником.

Встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22020000000000241 від 20.10.2020 за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України.

Процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні здійснюється Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою Офісу Генерального прокурора.

Як вбачається з наданих матеріалів, в межах даного кримінального провадження 12.04.2023 адвокат звернувся в інтересах ОСОБА_3 до заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у порядку ст.308 КПК України зі скаргою на недотримання розумних строків.

Постановою від 17.04.2023 заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 відмовив у задоволенні скарги на недотримання строків під час досудового розслідування.

Зазначена постанова від 17.04.2023 захисником ОСОБА_4 була оскаржена до слідчого судді.

28.04.2023 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду у справі №991/3665/23 постанова заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 від 17.04.2023 скасована, з підстав формального розгляду скарги адвоката.

У подальшому захисник звернувся із листом від 08.05.2023 до керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 щодо повторно розгляду його скарги від 12.04.2023.

За результатами повторного розгляду скарги, постановою від 09.05.2023 заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 відмовлено у задоволенні скарги адвоката на недотримання строків під час досудового розслідування.

Заявник стверджує, що така постанова не обґрунтована, не містить будь-яких оцінок або причин відхилення викладених у скарзі аргументів щодо конкретних обставин кримінального провадження, які свідчать про порушення розумних строків, тому, адвокат вважає, що оскаржувана постанова носить формальний характер та не містить жодних відомостей про реальний розгляд прокурором поданої адвокатом скарги.

Положеннями ст.308 КПК України встановлено, що підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи законні інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право оскаржити прокурору вищого рівня недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування.

Прокурор вищого рівня зобов`язаний розглянути скаргу протягом трьох днів після її подання і в разі наявності підстав для її задоволення надати відповідному прокурору обов`язкові для виконання вказівки щодо строків вчинення певних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень. Особа, яка подала скаргу, невідкладно письмово повідомляється про результати її розгляду.

Службові особи, винні в недотриманні розумних строків, можуть бути притягнуті до відповідальності, встановленої законом.

Як встановлено в ході судового розгляду, у своїй скарзі на недотримання розумних строків адвокат навів ряд обставин щодо нездійснення детективами та прокурорами у кримінальному провадженні №22020000000000241 від 20.10.2020 будь-яких дій, направлених на проведення досудового розслідування.

Зокрема, адвокат повідомив, що у зв`язку із зупиненням досудового розслідування через розшук підозрюваного, протягом майже двох з половиною років не вчиняється жодних слідчих та процесуальних дій. У своїй скарзі до прокурора адвокат оспорював факт законності здійснення/продовження розшуку ОСОБА_7, враховуючи, що ним надано відомості про точне перебування останнього, а також посилався на обставини, які свідчать про зміну обставин кримінального провадження та спростування пред`явленої підозри, а саме на відсутність нового експертного дослідження після відкликання 13.11.2020 експертною установою висновку експертизи, якою обґрунтовувалося повідомлення про підозру від 20.10.2020 та здійснення 23.04.2021 повторного нарахування ПАТ «Арселорміттал Кривий Ріг» податкового зобов`язання за результатами ініційованої ОСОБА_3 перевірки.

У оскаржуваній постанові від 09.05.2023 зазначено по те, що 21.12.2020 слідчим у кримінальному провадженні винесено постанову про зупинення досудового розслідування у вказаному провадженні на підставі п.2 ч.1 ст.280 КПК України, у зв`язку з розшуком підозрюваного ОСОБА_3 . Рішення мотивоване тим, що підозрюваний ухилився від явки за викликом до Національного антикорупційного бюро України, проігнорував численні виклики слідчих до органів досудового розслідування, незважаючи на обізнаність ОСОБА_3 про зазначені виклики. Зокрема, згідно з постановою про розшук підозрюваного 13.10.2020 та 15.10.2020 слідчим відповідно до вимог ст.135 КПК України здійснено виклик ОСОБА_3 для участі у процесуальній дії, передбаченій ст.278 КПК України (вручення письмового повідомлення про підозру), шляхом надіслання повісток поштою за адресою місця проживання підозрюваного, а саме: АДРЕСА_1, здійснено виклик ОСОБА_3 по телефону, зокрема шляхом направлення фото-, скан-копії повістки про виклик у листах у месенджерах «WhatsApp», «Telegram», «Viber», на абонентський номер НОМЕР_1, який використовувався ОСОБА_3 . Однак 13.10.2020 о 21 год. 19 хв. підозрюваний ОСОБА_3, після здійснення його виклику слідчим по телефону, покинув територію України і вилетів до м. Стамбула (Турецька Республіка) та в подальшому на виклик слідчого не прибув, про причини неявки не повідомив. Крім того, у період з 18.11.2020 по 11.02.2021 детективами Національного антикорупційного бюро України, відповідно до вимог ч.ч.1,2,8 ст.135 КПК України, здійснювався виклик підозрюваного ОСОБА_8 шляхом надіслання повісток про виклик: за місцем його реєстрації та місцем фактичного проживання; житлово-експлуатаційним організаціям за місцем фактичного проживання та реєстрації, для їх вручення ОСОБА_3 ; по телефону (направлення фотокопій повісток про виклик у листах в месенджерах «WhatsApp», «Telegram», «Viber», на абонентський номер НОМЕР_1 ); надсилання їх адвокатам, які надають правову допомогу ОСОБА_3, з проханням про повідомлення їх клієнта про виклик; на електронну пошту, яку використовує підозрюваний ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 ; шляхом публікації повістки (відомостей) про виклик підозрюваного ОСОБА_3 на офіційному вебсайті Національного антикорупційного бюро України та в газеті «Урядовий кур`єр». На жоден із вищевказаних викликів підозрюваний ОСОБА_3 не прибув та про причини неявки не повідомив, чим порушив покладені на нього п. п.1,3 ч.7 ст.42 КПК України обов`язки. Разом із тим в особистому (підтвердженому, верифікованому) профілі у соціальній мережі « Facebооk» підозрюваний ОСОБА_3 11.02.2020 виклав допис, яким особисто підтвердив факт обізнаності щодо його виклику на допит як підозрюваного. Прокурор зазначив, що у листах від 27.11.2020 № 2249/01 та від 07.12.2020 № 2311/01 адвокат ОСОБА_9 повідомив, що його підзахисний понад шість місяців проживає за кордоном, за адресою: АДРЕСА_2 . Однак така інформація суперечить даним щодо перетину державного кордону ОСОБА_3 та відомостям, наведеним у поданій ним декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави від 24.11.2020, яка не містить жодних відомостей про володіння чи користування майном у АДРЕСА_3. Відповідно до приписів ст. 281 КПК України підставою для оголошення особи у розшук є обставини перебування її за межами України та нез`явлення без поважних причин на виклик слідчого, чим і була мотивована постанова слідчого про розшук підозрюваного ОСОБА_3 від 21.12.2020.

Поряд з цим прокурор зауважив, що не відповідає матеріалам кримінального провадження і твердження захисника про необґрунтованість підозри ОСОБА_3 через начебто відкликання експертною установою висновку експерта від 22.05.2020, на якому ґрунтується повідомлення про підозру ОСОБА_3 та відсутність інших висновків експертиз у провадженні. Так, зокрема, у матеріалах кримінального провадження наявний висновок експертів за результатами проведення комплексної судової експертизи матеріалів, речовин і виробів та економічної експертизи № 8628/20-71/8629/20- 34, який містить досить категоричні відповіді на поставлені запитання та підтверджує обставини, що підлягають доказуванню. Наголосив, що ні Кримінальним процесуальним кодексом України, ні Законом України «Про судову експертизу» не передбачено права чи повноваження судового експерта відкликати експертизу, а долучений до скарги лист від 13.11.2020 за підписом Директора КНДІСЕ не містить вказівок на відкликання висновку комплексної експертизи, а лише містить прохання про повернення висновку з матеріалами для доопрацювання. Поряд із цим 19.11.2021 до матеріалів кримінального провадження № 22020000000000241 від 20.10.2020 за підозрою ОСОБА_3 долучено висновок експертів № 21054/21055 за результатами проведення комплексної судової експертизи з дослідження матеріалів, речовин та виробів та економічної експертизи від 23.09.2021, що спростовує твердження захисника про відсутність у матеріалах провадження інших висновків експертиз.

Стосовно твердження захисника про необґрунтованість підозри ОСОБА_3 через факт здійснення повторного нарахування ПАТ «Арселормітал Кривий Ріг» 23.04.2021 податкового зобов`язання за результатами ініційованої ОСОБА_3 перевірки, прокурор зазначив, що відповідно до повідомлення про підозру предметом розслідування у кримінальному провадженні є прийняття ОСОБА_3 як Головою Державної податкової служби України рішення від 23.12.2019, прийняття ж інших рішень про ініціювання повторних перевірок чи здійснення повторних нарахувань податкових зобов`язань через 2 роки після вчинення кримінального правопорушення не корелюється із предметом доказування у цьому кримінальному провадженні та не може бути обставиною, що спростовує обґрунтованість підозри.

Щодо стану досудового розслідування та заходів, які вживаються до розшуку підозрюваного, прокурором зазначено про те, що після винесення постанови слідчого про розшук ОСОБА_3 її звернуто до виконання (форми та методи розшуку особи розголошенню не підлягають), крім того, ухвалою слідчого судці Вищого антикорупційного суду надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_3 з метою його приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Станом на день вирішення клопотання зазначена ухвала законну силу не втратила та є чинною. Досудове розслідування кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3, наразі не завершене, прокурором не прийнято рішення про визнання доказів у кримінальному провадженні достатніми для складання обвинувального акта, питання про направлення обвинувального акта до суду не вирішено, що у свою чергу зумовлене, в тому числі, фактом переховування підозрюваного від органів досудового розслідування.

Поряд з цим прокурор зазначив, що прийняття рішення про закінчення досудового розслідування в одній із форм, передбачених ст.283 КПК України, пов`язується не стільки з часовими межами проведення досудового розслідування, а з наявністю допустимих, належних, достовірних та достатніх доказів винуватості чи невинуватості особи, наявністю інших підстав для закриття кримінального провадження. За таких обставин вказав, що підстав для задоволення скарги захисника ОСОБА_4 та надання прокурору вказівок щодо граничних строків прийняття будь-якого з процесуальних рішень про закінчення досудового розслідування не встановлено.

Аналогічні доводи зазначені і в запереченнях на скаргу адвоката ОСОБА_4, поданих виконувачем обов`язків керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_10 .

Проте вказані аргументи були наведені і в постанові заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 від 17.04.2023 та відповідно були предметом перегляду слідчим суддею, за результатом такого судового розгляду постанову прокурора скасовано з підстав її необґрунтованості.

Слідчий суддя визнав, що обґрунтування відмови прокурором є недопустимим, оскільки з нього не вбачається здійснення аналізу доводів та підстав їх відхилення, а також постанова не містить оцінки усіх доводів адвоката. Зокрема, прокурором повністю проігноровано доводи адвоката щодо відкликання висновку експертизи, яким обґрунтовувалася підозра ОСОБА_3, жодним чином не проаналізовано наслідки та значення повторного нарахування ПАТ «Арселорміттал Кривий Ріг» податкового зобов`язання, яке відбулося 23.04.2021, тобто після пред`явлення ОСОБА_3 підозри, а також не надано відповіді щодо непризначення протягом тривалого часу експертного дослідження. Зазначені доводи прокурор не заперечив та не жодним чином не здійснив їх співставлення із встановленими обставинами кримінального провадження, тобто не надав будь-якої оцінки. Більше того, враховуючи, що вказане кримінальне провадження є зупиненим у зв`язку із розшуком підозрюваного із 21 грудня 2020 року, тобто вже протягом 2 років та 3 місяців, прокурором не повідомлено ані про дії, які здійснюються на встановлення місцезнаходження підозрюваного, ані про існуючі перешкоди для здійснення таких дій. При цьому, слідчий суддя, не вдаючись до будь-якої правової оцінки доводів адвоката по суті, зауважив, що прокурором не зазначено про стан вказаного кримінального провадження, перебіг дій, які в ньому відбуваються, або ж причини ускладнення чи неможливості їх здійснення, зокрема не наведено жодного обґрунтування щодо неможливості здійснення досудового розслідування протягом тривалого часу за відсутності підозрюваного, враховуючи передбачені законодавством на це можливості.

Незважаючи на це, у постанові від 09.05.2023 прокурором не було взято до уваги висновки слідчого судді, наведені в ухвалі від 28.04.2023, які відповідно стали підставою для скасування постави прокурора від 17.04.2023, що свідчить про формальність підходу до вирішення скарги адвоката та не може свідчити про належний розгляд скарги адвоката.

Перевіривши аргументи сторін, на переконання слідчого судді, відмовляючи у задоволенні скарги на недотримання розумних строків, керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури обґрунтував своє рішення законністю зупинення досудового розслідування, у зв`язку із розшуком підозрюваного ОСОБА_3, а також твердженнями, що рішення про закінчення досудового розслідування за ст.283 КПК України пов`язується не лише з часовими рамками проведення досудового розслідування, а наявністю допустимих, належних, достовірних та достатніх доказів винуватості чи не винуватості особи, наявністю інших підстав для закриття кримінального провадження.

Водночас слідчий суддя зауважує, що змістом досудового розслідування є діяльність слідчого, спрямована на збирання, дослідження, оцінку, перевірку і використання доказів, попередження, запобігання та розкриття злочинів, встановлення об`єктивної істини, забезпечення правильного застосування закону, охорону прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб.

Основним засобам збирання доказів, а отже - основним засобом всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, досягнення його завдань, є проведення слідчих дій.

Відповідно до ч.1-2 та 6 ст.223 КПК України слідчими (розшуковими) є дії, спрямовані на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для їх проведення є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.

Доказуванню у кримінальному провадженні згідно із ч.1 ст.91 КПК України підлягають, зокрема, подія кримінального правопорушення, винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення. Процесуальними джерелами доказів відповідно до ч.2 ст.84 КПК України є показання, речові докази, документи та висновки експертів.

Відповідно до ч.2 ст.9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Поряд з цим у відповідності до положень ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Застосування належної правової процедури у кримінальному провадженні - це встановлені кримінальним процесуальним законодавством способи реалізації норм кримінального процесуального права, що забезпечують досягнення цілей правового регулювання кримінальних процесуальних відносин у сфері порядку досудового розслідування та судового розгляду. Воно означає не лише те, що всі дії процесуальних суб`єктів мають відповідати вимогам закону, адже в такому випадку це завдання розчиняється в приписах засади законності. Такі дії мають виникати із наявних повноважень і перебувати в адекватному співвідношенні з конкретним процесуальним завданням, яке виникає в певний момент досудового розслідування і судового розгляду кримінального провадження. Таке адекватне співвідношення приводить до принципу пропорційності.

Належна правова процедура має застосування як під час судового розгляду, так і на стадії досудового розслідування. Недотримання належної правової процедури тягне за собою порушення гарантованого кожному ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) права на справедливий суд.

Як вбачається з матеріалів, вказане кримінальне провадження є зупиненим, у зв`язку із розшуком підозрюваного, починаючи із 21.12.2020. Водночас із наданих стороною обвинувачення матеріалів вбачається, що за ініціативою детективів щодо ОСОБА_3 в судовому порядку отримано дозвіл на затримання з метою його приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою. У той же час відсутні будь-які відомості про здійснення заходів, спрямованих на встановлення місцезнаходження підозрюваного, підтвердження чи спростування відомостей про його проживання за адресою, наданою стороною захисту. Таким чином прокурором не повідомлено ані про дії, які здійснюються на встановлення місцезнаходження підозрюваного, ані про існуючі перешкоди для здійснення таких дій.

Водночас не вбачається і проведення слідчих (розшуковий) дій у кримінальному провадженні після оголошення підозрюваного в розшук, натомість міститься лише одне посилання на висновок експертів №21054/21055, складений за результатами проведення комплексної судової експертизи з дослідження матеріалів, речовин та виробів та економічної експертизи від 23.09.2021.

Поряд з цим варті уваги доводи адвоката щодо висновку експерта, яким зокрема обґрунтовано пред`явлену ОСОБА_3 підозру, з огляду на лист директора КНДІСЕ від 13.11.2020, який містить вказівку про повернення висновку комплексної експертизи з матеріалами на доопрацювання. Вказані обставини ставлять під сумнів ствердження, які викладені експертами у такому висновку експертизи.

Поряд з цим не вбачається і вчинення дій органом досудового розслідування, спрямованих на здійснення перевірки доводів сторони захисту стосовно повторного нарахування ПАТ «Арселормітал Кривий Ріг» 23.04.2021 податкового зобов`язання за результатами ініційованої ОСОБА_3 перевірки.

Захисником наголошено, що згідно з письмовим повідомленням про підозру тяжкі наслідки, нібито спричинені діями ОСОБА_3, полягали у тому, що «внаслідок звільнення ПАТ «Арселорміттал Кривий Ріг» від сплати платежів, передбачених податковим повідомленням-рішенням №0003394617 від 09.10.2019, державним інтересам спричинено тяжкі наслідки у вигляді ненадходження до Державного бюджету України коштів на загальну суму 2 245 721 372,52 грн.

Захисником наголошено на тому, що стороною обвинувачення жодним чином не проаналізовано наслідки та значення повторного нарахування ПАТ «Арселорміттал Кривий Ріг» податкового зобов`язання, яке відбулося 23.04.2021, тобто після пред`явлення ОСОБА_3 підозри.

Такі обставини є важливими для даного кримінального провадження та підлягають встановленню оцінки для підтвердження чи спростування обґрунтованості складеної підозри, а також відсутності чи наявності складу розслідуваного злочину.

У своїй постанові від 09.05.2023 стосовно твердження захисника про необґрунтованість підозри ОСОБА_3, через факт здійснення повторного нарахування ПАТ «Арселормітал Кривий Ріг» 23.04.2021 податкового зобов`язання за результатами ініційованої ОСОБА_3 перевірки, прокурор зазначив, що відповідно до повідомлення про підозру предметом розслідування у кримінальному провадженні є прийняття ОСОБА_3 як Головою Державної податкової служби України рішення від 23.12.2019, прийняття ж інших рішень про ініціювання повторних перевірок чи здійснення повторних нарахувань податкових зобов`язань через 2 роки після вчинення кримінального правопорушення не корелюється із предметом доказування у цьому кримінальному провадженні та не може бути обставиною, що спростовує обґрунтованість підозри.

Проте такі доводи прокурора є безпідставними, оскільки вказані обставини мають суттєве значення для даного кримінального провадження, а необхідність з`ясування повторного нарахування ПАТ «Арселормітал Кривий Ріг» податкового зобов`язання за результатами ініційованої ОСОБА_3 перевірки, є обґрунтованою в рамках даного кримінального провадження та не може заперечуватись стороною обвинувачення.

Наведені обставини ставлять під сумнів здійснення всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження.

Слід зауважити, що положеннями ч.2 ст.9 КПК України, встановлено, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Таким чином вищенаведені обставини мають бути дослідженні у кримінальному провадженні №22020000000000241 від 20.10.2020 та їм має бути надана належна правова оцінка.

Слідчий суддя враховує те, що можливості сторони захисту обмежені необхідністю звернення з клопотаннями про проведення слідчих (розшукових) та процесуальних дій, у зв`язку з чим, законодавцем для забезпечення всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, виявлення як тих обставин, що викривають, так і тих, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставин, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, покладено такий обов`язок на сторону обвинувачення.

До того ж вказане кореспондується з положеннями ч.2 ст. 290 КПК України, згідно з якими прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом`якшенню покарання.

При цьому, слідчий суддя, не вдаючись до будь-якої правової оцінки доводів адвоката по суті, вважає, що прокурором не зазначено про стан вказаного кримінального провадження, перебіг дій, які в ньому відбуваються, або ж причини ускладнення чи неможливості їх здійснення, зокрема не наведено жодного обґрунтування щодо неможливості здійснення досудового розслідування протягом тривалого часу за відсутності підозрюваного, враховуючи передбачені законодавством на це можливості.

Наведене у сукупності свідчить, що постанова заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 від 09.05.2023 про відмову у задоволенні скарги на недотримання розумних строків є необґрунтованою та невмотивованою, оскільки не містить належних і достатніх мотивів для прийняття відповідного рішення, а тому підлягає скасуванню.

Поряд з цим не може залишатися поза увагою те, що прокурор, як і керівник органу досудового розслідування, та відповідно слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень. Це не є дискрецією прокурора, а пряме зобов`язання, покладене законодавцем на сторону обвинувачення.

Лише за наведених обставин можливе виконання завдань кримінального провадження - щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Водночас перевіряючи вимоги скарги адвоката на постанову прокурора від 09.05.2023, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 307 КПК України, за результатами розгляду скарги на рішення під час досудового розслідування, слідчий суддя, зокрема, може постановити ухвалу про скасування рішення слідчого чи прокурора.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст.36 КПК України прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог КПК України, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, а тому вирішення питання щодо зобов`язання заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 надати старшому групи прокурорів у кримінальному провадженні №22020000000000241 від 20.10.2020, вказівки щодо граничних строків прийняття будь-якого з процесуальних рішень про закінчення досудового розслідування, не відноситься до компетенції слідчого судді та суперечитиме загальним засадам кримінального судочинства.

Отже, з урахуванням встановлених обставин, а також рішень, що можуть бути прийняті за результатами розгляду скарг на рішення прокурора, в частині вимог про зобов`язання заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 надати відповідні вказівки старшому групи прокурорів у цьому кримінальному провадженні задоволенню не підлягають.

Таким чином, скаргу адвоката ОСОБА_4, подану в інтересах ОСОБА_7, належить задовольнити частково.

Керуючись статтями 7, 9, 303, 308, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Скаргу адвоката ОСОБА_4, подану в інтересах підозрюваного ОСОБА_3, задовольнити частково.

Скасувати постанову заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 від 09.05.2023 та зобов`язати повторно розглянути скаргу адвоката ОСОБА_4, подану в інтересах підозрюваного ОСОБА_3, на недотримання розумних строків під час досудового розслідуванняу кримінальному провадженні №22020000000000241 від 20.10.2020.

В решті вимог скарги відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1