- Головуючий суддя (ВАКС): Воронько В.Д.
Справа № 991/4538/23
Провадження 1-кс/991/4556/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 травня 2023 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_3, який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_4, на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 від 05.05.2023 про відмову в задоволенні клопотання в межах кримінального провадження № 62022000000000144 від 13.03.2022,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшла скарга захисника ОСОБА_3, в інтересах підозрюваної ОСОБА_4, на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 від 05.05.2023 про відмову в задоволенні клопотання № 536-к/00659/2022-7683 від 02.05.2023 про проведення допиту ОСОБА_6 в межах кримінального провадження № 62022000000000144 від 13.03.2022.
Скарга обґрунтована тим, що у кримінальному провадженні № 62022000000000144 від 13.03.2022 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.
02.05.2023 детективу Національного антикорупційного бюро України в рамках даного провадження захисником ОСОБА_4 подано клопотання № 536-к/00659/2022-7683 від 02.05.2023 про проведення допиту ОСОБА_6, який обіймає посаду заступника директора департаменту реального сектору економіки - начальника управління реального сектору економіки Міністерства економіки України, зокрема, стосовно практики резервування у міністерстві номерів наказів, порядку підписання документів державним секретарем, його ролі у питання видачі міністерством ліцензій на імпорт товарів, наявності правових підстав для погодження окремих видів значних господарських правочинів, а також характеру взаємовідносин підозрюваних ОСОБА_7 і ОСОБА_4 .
05.05.2023 постановою детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 у задоволенні клопотання відмовлено.
На переконання сторони захисту, зазначена постанова є незаконною та немотивованою, у звязку з чим захисник просить: 1) постанову детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 від 05.05.2023 скасувати;2) зобов`язати детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62022000000000144 від 13.03.2022, провести допит ОСОБА_6 .
Показання свідка ОСОБА_6 мають значення, на думку адвоката, в контексті оцінки правдивості наданих підозрюваною ОСОБА_4 показань.
Захисник зазначає, що ним не пропущено строк на подання скарги слідчому судді, оскільки копію оскаржуваної постанови захисник отримав 16.05.2023, що підтверджується відміткою із вх. № 13528 про отримання Адвокатським об`єднанням «Лещенко, Дорошенко і партнери» на копії супровідного листа за вих. № 0424-252/13906 від 05.05.2023, а відтак скаргу подано в межах визначеного положеннями ч. 1 ст. 304 КПК України строку.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_3 підтримав подану скаргу та просив задовольнити її у повному обсязі.
Детектив Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 в судовому засідання не прибув, про причину неявки належним чином не повідомив, будь-яких заяв/клопотань/заперечень від детектива не надходило.
Положеннями ч. 3 ст. 306 КПК України встановлено, що розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов`язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
За наведеного, слідчий суддя визнав за можливе здійснювати розгляд скарги за відсутності детектива, який був повідомлений про розгляд скарги належним чином.
Заслухавши позицію заявника скарги, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Згідно зі ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку передбаченому КПК України (ст. 24 КПК України).
Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора визначений главою 26 Кримінального процесуального кодексу України - параграф 1, статті 303-308.
Пунктами 1-11 ч. 1 ст. 303 КПК України встановлено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржене рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.
Встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62022000000000144 від 13.03.2022, зокрема за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.
У межах даного провадження захисник ОСОБА_3 звернувся до детектива НАБУ ОСОБА_5 із клопотанням № 536-к/00659/2022-7683 від 02.05.2023 про проведення слідчої (розшукової) дії - допиту свідка ОСОБА_6 який обіймає посаду заступника директора департаменту реального сектору економіки - начальника управління реального сектору економіки Міністерства економіки України.
Постановою від 05.05.2023 у задоволенні клопотання було відмовлено.
Детектив зазначив, що клопотання не підлягає задоволенню, виходячи з того, що в ході досудового розслідування даного кримінального провадження у якості свідків були допитані 15 співробітників Міністерства економіки України і, на даний час, жоден свідок не підтвердив показання підозрюваної (що стосуються обставин кримінального правопорушення, викладених у повідомленні ОСОБА_4 про підозру). Інші докази, отримані у кримінальному провадженні також вказують на те, що версія подій, викладена ОСОБА_4, спрямована не на встановлення об`єктивної істини у кримінальному провадженні, а на спробу останньої уникнути відповідальності за вчинені кримінально-карані дії.
До того ж, детектив зазначає, шо відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат під час здійснення адвокатської діяльності має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, у тому числі опитувати осіб за їх згодою.
На підставі наведеного, детектив дійшов висновку, що клопотання захисника ОСОБА_3 задоволенню не підлягає.
Однак захисник не погоджується з такими висновками детектива та зазначає, що постанова детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 від 05.05.2023 є незаконною та невмотивованою, а дії детектива не направлені на всебічне встановлення об`єктивної істини у справі, з огляду на наступне.
За змістом повідомлення про підозру « ОСОБА_4, достовірно розуміючи, що лист ДП «Укрпатент» від 03.06.2022 № 70/1.1, фінансовий план Підприємства на 2022 рік (змінений) до Міністерства економіки України не надходили офіційно, а також те, що вказані документи на опрацюванні та погодженні у профільних департаментах Мінекономіки не перебували, діючи з метою реалізації узгодженого між співучасниками плану вчинення кримінального правопорушення, зловживаючи своїм службовим становищем, у невстановленому досудовим розслідуванням місці, дату та час, але не пізніше 06.06.2022, затвердила наданий їй ОСОБА_7 фінансовий план ДП «Укрпатент» на 2022 рік (змінений), виконавши підпис від свого імені у відповідній графі документу та проставивши відтиск гербової печатки Міністерства економіки України» /аркуш повідомлення про підозру 18/
Крім того, у тексті повідомлення про підозру вказано: « ОСОБА_4, достовірно розуміючи, що листи ДП «Укрпатент» від 03.06.2022 № 70/1 та 06.06.2022 № вих.-4659/2022 не містять будь-яких прохань про погодження вчинення ДП «Укрпатент» значного господарського зобов`язання - укладення договору на пожертву, вартість предмету якого становить більше 10% вартості активів підприємства, усвідомлюючи, що до Міністерства економіки України офіційно не надходили листи Міністерства оборони України від 30.05.2022 № 3005202219877 і БО «Подих милосердя» від 31.05.2022 № 1-20223105, продовжуючи реалізацію спільного з ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та іншими на даний час невстановленими особами умислу, направленого на розтрату грошових коштів ДП «Укрпатент» в особливо великих розмірах на користь БО «Подих милосердя», шляхом зловживання своїм службовим становищем, розуміючи необхідність надання вигляду законності діям службових осіб ДП «Укрпатент», шляхом нібито погодження значного господарського зобов`язання державного підприємства, за невстановлених в ході досудового розслідування обставин, діючи всупереч нормам чинного законодавства, підготувала та підписала наказ виконувача обов`язків Державного секретаря Міністерства економіки України про надання згоди на вчинення ДП «Укрпатент» значного господарського зобов`язання - укладення договору про пожертву, вартість предмету якого більше 10% вартості активів Підприємства, за даними останньої річної фінансової звітності, вказавши № 1520-22 та дату 07.06.2022.
Надалі, ОСОБА_4 за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, місці та час, але не пізніше 09.06.2022 передала ОСОБА_7, підписаний нею оригінал наказу Міністерства економіки України від 07.06.2022 № 1520-22 та фінансовий план ДП «Укрпатент» на 2022 рік (змінений) для продовження реалізації спільного злочинного плану вчинення кримінального правопорушення та настання його суспільно небезпечних наслідків у вигляді розтрати грошових коштів Підприємства в сумі 250 991 939, 68 гривень, в повній мірі виконавши свою роль співучасника злочину» /аркуш повідомлення про підозру 18-19/.
Водночас сторона захисту заперечує попередню змову ОСОБА_4 та інших підозрюваних у справі, направлену на вчинення злочину та стверджує про її необізнаність стосовно непроходження опрацювання документів ДП «Укрпатент» в профільному департаменті Міністерства економіки України. Крім того, сторона захисту заперечує твердження про передачу ОСОБА_4 особисто вищенаведених документів директору ДП «Укрпатент» ОСОБА_7, без їх вихідної реєстрації у міністерстві, а також його і ОСОБА_4 дружні відносини.
Сторона захисту стверджує, що документи до приймальні ОСОБА_4 для їх опрацювання та підписання (затвердження/візування) надавалися працівниками заінтересованих структурних підрозділів Міністерства нарочно, а так само нарочно там отримувалися. При цьому, у період першої декади червня 2022 року вони здебільшого залишалися на столі у приймальні і звідти ж забиралися.
Також, ОСОБА_4, виконуючи обов`язки державного секретаря Міністерства економіки України, отримувала доручення від першого заступника міністра ОСОБА_10 щодо забезпечення процесу прискорення видачі ліцензій на імпорт товарів та могла мати, в силу посадових обов`язків, безпосереднє відношення до цієї процедури. Відповідне спілкування з цього приводу вона також мала із заступником міністра ОСОБА_11 .
Захисник стверджує, що вищенаведена позиція сторони захисту може і має бути перевірена, шляхом проведення допиту в якості свідка ОСОБА_6, який обіймає посаду заступника директора департаменту реального сектору економіки - начальника управління реального сектору економіки та який володіє відомостями, котрі мають значення для розслідування вказаного кримінального провадження, оскільки має безпосереднє відношення до підписання керівництвом міністерства документів опрацьованих його департаментом. Крім того, з вересня по грудень 2021 року ОСОБА_6 обіймав посаду заступника директора департаменту управління об`єктами державної власності, тобто саме того структурного підрозділу, який є профільним для опрацювання звернень про надання згоди на вчинення значного господарського правочину.
Оцінюючи викладені у скарзі доводи захисника та мотиви відмови у задоволенні клопотання, зазначені у постанові детектива, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Сторона захисту здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів. Ініціювання стороною захисту, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому статтею 220 цього Кодексу (ч. 3 ст. 93 KПК України).
Тобто ініціювання стороною захисту проведення слідчих (розшукових) дій в межах кримінального провадження прямо передбачено вищенаведеними положеннями закону.
При цьому, сторона захисту має рівні зі стороною обвинувачення права та можливості у збиранні доказів, у прийнятті рішення щодо необхідності проведення тих чи інших слідчих дій сторона захисту має право користуватися підставами для проведення слідчих дій, які передбачені ч. 2 ст. 223 КПК України, тобто достатність відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети, а не на безумовність її результатів.
Поряд з цим, встановлення правил, за яких сторона захисту може заявляти клопотання про проведення слідчих дій лише за умови доведення беззаперечної можливості досягнення конкретних результатів, є неприпустимим обмеженням права на захист.
У той же час варто враховувати, що право на захист належить до загальновизнаних принципів міжнародного права і розглядається як необхідна умова забезпечення права на справедливий судовий розгляд.
Право на захист, яке знайшло своє закріплення у Конституції України, є однією з найважливіших державних гарантій забезпечення реалізації прав і свобод людини і громадянина.
Так, у ст. 63 Конституції України зазначено, що підозрюваний, обвинувачений чи підсудний має право на захист, а у ст. 129 Конституції йдеться, що забезпечення обвинуваченому (підозрюваному) цього права є однією з основних засад судочинства поряд зі змагальністю сторін кримінального провадження та свободою в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Зокрема гарантується рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Конституційний принцип забезпечення підозрюваному права на захист є важливою гарантією об`єктивного розслідування і справедливості судового розгляду справи та запобігання притягнення до кримінальної відповідальності невинуватих осіб.
Забезпечення обвинуваченому (підозрюваному) права на захист є самостійним принципом кримінального судочинства, який охоплює: 1) права, які підозрюваний (обвинувачений) може реалізувати власними діями шляхом надання усних або письмових пояснень із приводу підозри або обвинувачення, збирання і надання доказів, особистої участі у кримінальному провадженні, в тому числі участі в допитах інших підозрюваних (обвинувачених), потерпілих, свідків та експертів у суді, подачі скарг на дії і рішення слідчого, прокурора, слідчого судді й суду; 2) права, які можуть здійснюватися підозрюваним (обвинуваченим) за допомогою захисника й законного представника шляхом реалізації прав та обов`язків цих осіб; 3) наявність у слідчого, прокурора, слідчого судді й суду обов`язків сприяти підозрюваному (обвинуваченому) в реалізації його права на захист.
Захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження.
Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх (рішення у справі «Ruiz-Mateos проти Іспанії», від 23 червня 1993 року).
Тобто, провідною ідеєю цього принципу у кримінальному провадженні є паритетність сторін обвинувачення і захисту, які самостійно відстоюють їхні правові позиції у формі судового спору шляхом реалізації наданих законом процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.
У ст. 20 КПК України, що розкриває зміст забезпечення права на захист як загальної засади кримінального провадження, закріплено право підозрюваного, обвинуваченого, виправданого, засудженого на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри чи обвинувачення; право збирати і подавати докази; брати особисту участь у кримінальному провадженні; користуватись правовою допомогою захисника; реалізовувати інші процесуальні права, передбачені КПК України.
Зі змісту ч. 6 ст. 223 КПК України вбачається, що слідча (розшукова) дія може здійснюватися за клопотанням сторони захисту і проводиться з участю особи, яка її ініціювала, та (або) її захисника. Під час проведення такої слідчої (розшукової) дії присутні особи, що її ініціювали, мають право ставити питання, висловлювати свої пропозиції, зауваження та заперечення щодо порядку проведення відповідної слідчої (розшукової) дії, які заносяться до протоколу.
Одним із видів слідчих дій є допит свідків (ст. 224 КПК України). Свідком, відповідно до ч. 1 ст. 65 КПК України, є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для давання показань.
Частиною 2 ст. 9 КПК України визначено, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
ОСОБА_4 органом досудового розслідування підозрюється, зокрема у тому, що вона, достовірно розуміючи, що лист ДП «Укрпатент» від 03.06.2022 № 70/1.1, фінансовий план Підприємства на 2022 рік (змінений) до Міністерства економіки України офіційно не надходили, а також те, що вказані документи на опрацюванні та погодженні у профільних департаментах Мінекономіки не перебували, затвердила наданий їй ОСОБА_7 фінансовий план ДП «Укрпатент» на 2022 рік (змінений), виконавши підпис від свого імені у відповідній графі документу та проставивши відтиск гербової печатки Міністерства економіки України.
Крім того, за версією органу досудового розслідування, ОСОБА_4 усвідомлювала, що до Міністерства економіки України офіційно не надходили листи Міністерства оборони України від 30.05.2022 № 3005202219877 і БО «Подих милосердя» від 31.05.2022 № 1-20223105, підготувала та підписала наказ виконувача обоє`язків Державного секретаря Міністерства економіки України про надання згоди на вчинення ДП «Укрпатент» значного господарського зобов 'язання - укладення договору про пожертву, вартість предмету якого становить більше 10% вартості активів Підприємства, за даними останньої річної фінансової звітності, вказавши № 1520-22 та дату 07.06.2022.
Орган досудового розслідування зазначає, що підписаний ОСОБА_4 оригінал наказу Міністерства економіки України від 07.06.2022 № 1520-22 та фінансовий план ДП «Укрпатент» на 2022 рік (змінений) ОСОБА_4 передала ОСОБА_7 .
Вказане відображено у повідомленій ОСОБА_4 03.11.2022 підозрі у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.
Водночас, сторона захисту заперечує попередню змову ОСОБА_4 та інших підозрюваних у справі, направлену на вчинення злочину, та стверджує про її необізнаність стосовно непроходження опрацювання документів ДП «Укрпатент» в профільному департаменті Міністерства економіки України. Крім того, сторона захисту заперечує твердження про передачу ОСОБА_4 особисто наведених в тексті повідомлення про підозру документів директору ДП «Укрпатент» ОСОБА_7, без їх вихідної реєстрації у міністерстві, а також дружні відносини останнього та ОСОБА_4 .
Як зазначав вище слідчий суддя, підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети, а не на безумовність її результатів.
Кримінальний процесуальний закон не покладає на детектива обов`язок проводити усі слідчі (розшукові) дії, які ініціює сторона захисту, оскільки такі дії в певних випадках можуть бути неможливими, недоцільними, передчасними або ж перешкоджати досягненню завдань кримінального провадження.
Разом з тим, на думку слідчого судді, питання, які захисник ОСОБА_3, пропонує з`ясувати у свідка ОСОБА_6, зокрема, стосовно практики резервування у міністерстві номерів наказів, порядку підписання документів державним секретарем, його ролі у питаннях видачі міністерством ліцензій на імпорт товарів, наявності правових підстав для погодження окремих видів значних господарських правочинів безпосередньо стосуються кримінального провадження № 62022000000000144 від 13.03.2022, а їх з`ясування впливає на оцінку зібраних у кримінальному провадженні доказів. Показання ОСОБА_6 допоможуть підтвердити або спростувати обставини вчинення інкримінованого ОСОБА_4 злочину, зокрема в частині її обізнаності щодо офіційного ненадходження до Міністерства економіки України листа ДП «Укрпатент» від 03.06.2022 № 70/1.1 та фінансового плану Підприємства на 2022 рік (зміненого), у випадку обов`язкової реєстрації таких документів при їх надходженні до Мінекономіки; опрацювання та погодження у профільних департаментах Мінекономіки документів, необхідних для надання згоди на вчинення значних господарських правочинів; порядку розгляду звернень підприємств, які перебувають у сфері управління Мінекономіки, про надання згоди на вчинення значного господарського правочину.
Крім того, ОСОБА_6, з вересня по грудень 2021 року обіймав посаду заступника директора департаменту управління об`єктами державної власності, тобто саме того структурного підрозділу, який є профільним для опрацювання звернень про надання згоди на вчинення значного господарського правочину, тобто йому за характером виконуваних службових обов`язків відома процедура погодження Мінекономіки вчинення значного господарського правочину, у тому числі переліку необхідних документів, їх вхідна реєстрація чи відсутність такої реєстрації, форми відображення результатів опрацювання та погодження профільним департаментом. Таким чином, ОСОБА_6 володіє достатніми знаннями, які дадуть змогу визнати спроможність або неспроможність версії сторони захисту щодо необізнаності ОСОБА_4 про те, що документи ДП «Укрпатент» не були опрацьовані в профільному департаменті Мінекономіки.
Поряд з цим, слідчий суддя критично оцінює можливість показів ОСОБА_6 щодо характеру взаємовідносин підозрюваних ОСОБА_7 та ОСОБА_4 заперечити попередню змову ОСОБА_4 та інших підозрюваних у справі, направлену на вчинення злочину, оскільки змова на вчинення злочину характеризується таємністю досягнення домовленості про спільне вчинення кримінального правопорушення.
Зі змісту постанови детектива вбачається, що клопотання захисника було розглянуто формально, не спростовано доцільності проведення слідчої дії, про яку просить захисник, а основним мотивом відмови в задоволенні клопотання є непідтвердження показань ОСОБА_4 уже допитаними співробітниками Міністерства економіки України, що, на думку детектива, свідчить про спробу підозрюваної уникнути відповідальності за вчинені кримінально-карані дії, а не встановити об`єктивну істину в справі.
Натомість, вказане, на думку слідчого судді, не відповідає засаді законності, зокрема, в частині виконання слідчим обов`язку всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень (ч. 2 ст. 9 КПК України).
У той же час слідчий суддя враховує, що сторона захисту обмежена у праві самостійно проводити допит свідків у кримінальному провадженні та відповідно змагальність процесу забезпечується, шляхом права сторони захисту подавати слідчому/прокурору клопотання про проведення допиту свідків, яким відомі обставини, важливі для встановлення об`єктивної істини у провадженні, в порядку ст. 220 КПК України.
Слідчий суддя зауважує, що у п. 6 Узагальнень про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування зазначено, що правова природа такого виду проваджень (скарг за п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України), передбачає необхідність перевірки не лише дотримання процесуального порядку вирішення клопотань про проведення слідчих (розшукових) дій, а й оцінки таких клопотань на предмет доцільності здійснення слідчих (розшукових) дій, що порушуються перед слідчим, зокрема це стосується доцільності проведення допиту (лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 9-49/0/4-17 від 12.01.2017).
Зі змісту постанови детектива вбачається, що в основу відмови в задоволенні клопотання захисника покладено припущення детектива, що така слідча дія не є доцільною, оскільки уже допитані працівники міністерства та інші докази, отримані в кримінальному провадженні, не підтверджують версію подій, викладену підозрюваною.
Натомість, слідчий суддя враховує визначену КПК України процедуру надання оцінки зібраним у кримінальному провадженні доказам. Так, надані свідком ОСОБА_6 показання будуть оцінюватися судом під час розгляду кримінального провадження з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення (ч. 1 ст. 94 КПК України).
Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що постанова детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_12 від 05.05.2023 не може вважатися законною та обґрунтованою, а тому підлягає скасуванню.
За таких обставин, слідчий суддя вважає за необхідне скасувати оскаржувану постанову як немотивовану та зобов`язати детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62022000000000144 від 13.03.2022, провести допит в якості свідка ОСОБА_6, який обіймає посаду заступника директора департаменту реального сектору економіки - начальника управління реального сектору економіки Міністерства економіки України.
Керуючись статтями 7, 9, 220, 303-307, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
УХВАЛИВ:
Скаргу адвоката ОСОБА_3, який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_4, задовольнити.
Постанову детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 від 05.05.2023 про відмову в задоволенні клопотання від 02.05.2023 в межах кримінального провадження № 62022000000000144 від 13.03.2022 - скасувати.
Зобов`язати детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62022000000000144 від 13.03.2022, провести допит в якості свідка ОСОБА_6 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1