Документ № 111363123

Справа № 991/4493/23

Провадження № 1-кп/991/64/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

01 червня 2023 року Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3 розглянув у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу та клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Чернігів, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Судове засідання проведено за участі сторін та інших учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_6

захисників ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_9

секретаря судового засідання ОСОБА_10 .

У процесі розгляду суд встановив:

1.На розгляді колегії суддів Вищого антикорупційного суду перебуває кримінальне провадження № 52017000000000717 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 жовтня 2017 року, за обвинуваченням ОСОБА_6 та ОСОБА_11 .

2.26 травня 2023 року до суду надійшло клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 . З клопотання та доводів прокурора ОСОБА_5, висловлених під час його розгляду, вбачається, що прокурор вважає встановленим таке.

2.1. ОСОБА_6, обіймаючи посаду Голови ДФС України, здійснював сприяння у здійсненні бюджетного відшкодування ПДВ у вказаних розмірах, в обмін на отримання від ОСОБА_12 неправомірної вигоди. При цьому, таке отримання неправомірної вигоди ОСОБА_6 здійснювалося за пособництва його радника на той час - ОСОБА_11, який з метою приховання природи отриманих коштів неправомірної вигоди залучив до таких перерахувань низку компаній-нерезидентів з ознаками фіктивності, а також надав можливість ОСОБА_6 використати підконтрольне йому товариство «Newline Leader Ltd» для зарахування частини суми неправомірної вигоди.

Прокурор зазначає, що відповідно до матеріалів досудового розслідування, таке сприяння полягало у наданні незаконних переваг переліченим платникам податків шляхом першочергового включення відомостей про них до передбачених Порядком № 39 узагальнюючих інформацій ДФС, в порівнянні з іншими платниками.

Зокрема відомості про задекларовані вказаними платниками суми бюджетного відшкодування включалися до відповідних узагальнених інформацій, натомість відповідні відомості про інших платників до таких інформацій не включалися. Така ситуація виникала в тому числі через недотримання під час процедури бюджетного відшкодування ПДВ визначених Податковим кодексом та підзаконними актами строків. Відтак неодноразово право на отримання бюджетного відшкодування ПДВ в інших платників виникало раніше, ніж у перелічених товариств, але відшкодування їм не здійснювалося, а отже черговість такого відшкодування порушувалася.На переконання сторони обвинувачення, кошти неправомірної вигоди, відповідно до матеріалів досудового розслідування, сплачувалися шляхом перерахування з рахунків товариств-нерезидентів «ULF Trade AG» та «Avonex Limited», кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких також є також ОСОБА_12, через рахунки компаній з ознаками фіктивності «Ktonel Holdings Limited», «Ipson Holdings Limited», «Lazer Plus Limited», «Shellrock Sales Inc», «Sanda Commerce Llp» на рахунки товариств-нерезидентів, контроль над діяльністю яких здійснювали ОСОБА_6 та наближені до нього особи, а саме - «RN Group Limited», «Lamagan Ventures Limited», «Newline Leader Ltd».

Отже прокурор прийшов до висновків, що 1) на виконання злочинних домовленостей із ОСОБА_12, протягом серпня 2015 року, ОСОБА_6 забезпечив здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість на користь підконтрольних останньому товариств на загальну суму 546 851 131, 17 грн., за що, за пособництва ОСОБА_11 отримав неправомірну вигоду в сумі 5 597 620 доларів США, шляхом зарахування вказаних коштів на рахунок підконтрольного йому товариства «RN Group Limited». Отримана сума неправомірної вигоди в розмірі 5 597 620 доларів США склала 123 205 440, 72 грн в перерахунку за офіційним курсом Національного банку України станом на дати зарахування таких коштів на рахунок «RN Group Limited»; 2) на виконання злочинних домовленостей із ОСОБА_12 протягом грудня 2015 - лютого 2016 року, ОСОБА_6 забезпечив здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість на користь підконтрольних останньому товариств на загальну суму 2 697 197 669, 16 грн., за що отримав неправомірну вигоду в сумі 21 016 173,26 Євро, шляхом зарахування вказаних коштів на рахунки підконтрольного його тестю - ОСОБА_13, товариства «Lamagan Ventures Limited» та його раднику - ОСОБА_11, товариства «Newline Leader ltd». Отримана сума неправомірної вигоди в розмірі 21 016 173,26 Євро склала 599 518 210,27 грн в перерахунку за офіційним курсом Національного банку України станом на дати зарахування таких коштів на рахунки «Lamagan Ventures Limited» та «Newline Leader ltd».

Таким чином, версією сторони обвинувачення протягом серпня, грудня 2015 року та січня, лютого 2016 року ОСОБА_6 забезпечив здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість на користь підконтрольних ОСОБА_12 товариств на загальну суму 3 244 048 800, 33 грн. Загальна сума неправомірної вигоди, отримана на рахунки «RN Group Limited», «Lamagan Ventures Limited» та «Newline Leader ltd» склала 5 597 620 доларів США та 21 016 173,26 Євро, що в перерахунку за офіційним курсом Національного банку України станом на дати зарахування таких коштів склало 722 723 650,99 грн, що, в свою чергу, є особливо великим розміром в розумінні п. 1 примітки до ст. 368 КК України (в редакції від 14.10.2014). Вказані дії ОСОБА_6 кваліфіковані як прохання та одержання службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище для себе та третіх осіб неправомірної вигоди в особливо великому розмірі за вчинення в інтересах того, хто надає таку вигоду дій з використанням наданої влади та службового становища, тобто за ч. 4 ст. 368 КК України.

2.2.Звертаючись до суду із клопотанням про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 прокурор дійшов висновку про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які виправдовують тримання ОСОБА_6 під вартою, а саме: 1) переховуватися суду; 3) незаконно впливати на свідка у цьому кримінальному провадженні;

2.2.1.Ризик переховування обвинуваченого від суду прокурор обґрунтовує наявністю інформації, отриманої в ході тимчасового доступу в Кабінеті Міністрів України, яка вказує на те, що ОСОБА_6 з 2012 року має британське громадянство, що і стало підставою для припинення державної служби та звільнення останнього з посади Голови ДФС України.

Також, у користуванні ОСОБА_6 за кордоном, зокрема у Великій Британії, знаходяться дві квартири: квартира АДРЕСА_2 . Разом з тим, прокурор зазначає, що органу досудового розслідування невідоме місцезнаходження британського паспорту ОСОБА_6, який надає право виїзду до 156 країн та територій (відповідно до Індексу обмежень візового режиму паспорт громадянина Великої Британії став третім у світі).

Крім того, на підтвердження наявності вказаного ризику прокурор зазначає, що загалом, в період з травня 2019 року по дату складання лопотання про продовження строку тримання під вартою, ОСОБА_6 більше тридцяти п`яти разів виїжджав закордон, в тому числі на тривалий період, крім того 5 разів вже в період після введення режиму воєнного стану в Україні.

При цьому з огляду на те, що ОСОБА_6 має трьох малолітніх дітей будь-яких обмежень у перетині державного кордону у період воєнного стану він не має.

Також, як встановлено в ході слідства, 5 травня 2021 року ОСОБА_6 звернувся до Держави Ізраїль з проханням отримання візи репатріанта, в якій зазначив усіх членів своєї родини - дружину та трьох малолітніх дітей, що свідчить про реальний характер намірів обвинуваченого залишити територію України та наявність заявленого ризику.

2.2.2.Ризик незаконного впливу на свідків прокурор обґрунтовує інформацією, отриманою в ході досудового розслідування кримінального провадження № 42016100000000329 від 30 березня 2016 року. За результатами проведення негласних слідчих розшукових дій відносно ОСОБА_14 (рідного брата ОСОБА_6 ), орган досудового розслідування встановив, що після виклику свідка ОСОБА_15 до прокурора, останній зв`язувався з обвинуваченим ОСОБА_6 через його брата, а також повідомляв про питання, які були поставлені свідку прокурором.

Також, в ході досудового розслідування кримінального провадження № 52017000000000717 допитано чинних та колишніх працівників податкових органів, які працювали у підпорядкуванні ОСОБА_6, коли останній займав посаду у ДФС України.

2.3.При вирішенні питання про продовження строку тримання ОСОБА_6 під вартою, прокурор просив врахувати: 1) тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому, у разі визнання його винуватим; 2) ту обставину, що під час досудового розслідування та після звернення до суду з обвинувальним актом не встановлено обставин, які б свідчили про те, що стан здоров`я та вік обвинуваченого ОСОБА_6 перешкоджає продовженню тримання під вартою; 3) відсутність міцних соціальних зв`язків ОСОБА_6 в місці його постійного проживання, на що вказує, те що на території України не проживають постійно троє його малолітніх дітей, які виїхали до Ізраїлю 19 лютого 2022 року, звернення до Держави Ізраїль з проханням про візу репатріанта та те, що за межами України на території в тому числі Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії проживають члени його родини; 4) наявність на праві приватної власності у ОСОБА_6 та його близьких родичів значних матеріальних активів; 5) розгляд обвинувального акту у кримінальному провадженні № 52017000000000218 згідно якого ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364 та ч. 1 ст. 366 КК України; 6) розмір доходу, отриманого внаслідок вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, який складає 5 597 620 доларів США та 21 016 173,26 Євро, що в перерахунку за офіційним курсом Національного банку України станом на дати зарахування таких коштів склало 722 723 650,99 грн.; 7) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї; 8) вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення.

2.4.На переконання прокурора, застава в розмірі 523 205 685 грн не є завідомо непомірною з огляду на дохід, отриманий внаслідок вчинення кримінального правопорушення, майнове становище обвинуваченого ОСОБА_6, членів його родини та осіб, разом з якими вчинено кримінальне правопорушення. В обґрунтування зазначив, що в ході обшуку у домоволодіння за адресою проживання ОСОБА_6 вилучено копію угоди від 6 липня 2021 року стосовно купівлі ОСОБА_6 50% акцій компанії Hamachi Limited, який володіє на території України корпоративними правами в тому числі 60% акцій ТОВ «Краматорськтеплоенерго» (розмір статутного капіталу 1 000 000 грн.), 51% акцій ПрАТ «Мега Ресурс» (розмір статутного капіталу 28 000 000 грн.) та 99,99% акцій ТОВ «Хамачі Україна» (розмір статутного капіталу 505 000 грн.). Просив варухувати, що у вказаний час ОСОБА_6 не мав офіційних доходів які б були спів розмірні вказаним активам.

2.4.1.У разі внесення застави прокурор вважав необхідним та обґрунтованим покласти на обвинуваченого такі обов`язки:1) прибувати за кожною вимогою до прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора та суду; 2) не відлучатися із м. Києва без дозволу прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у цьому кримінальному провадженні та суду; 3) повідомляти прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора чи суд у цьому кримінальному провадженні про зміну місця свого проживання; 4) утримуватись від спілкування з ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_16 та ОСОБА_17 щодо обставин, викладених в обвинувальному акті відносно ОСОБА_6 ;5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, службовий паспорт, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну;6) носити електронний засіб контролю.

2.5.На переконання прокурора, викладене дає беззаперечні підстави вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування та запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Крім того, встановлені в ході досудового розслідування та відображені у клопотанні обставини вчинення кримінального правопорушення дають обґрунтовані підстави вважати, що стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 необхідним є продовження строку тримання під вартою із врахуванням заявлених ризиків, які не зменшилися.

3.Поряд з клопотанням прокурора, 01 червня 2023 року до суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу. У своєму клопотанні адвокат просить змінити ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, із визначенням застави у розмірі 9 000 000, 00 грн. та/або домашній арешт, з покладенням процесуальних обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.

3.1.Обґрунтовуючи клопотання про зміну запобіжного заходу та заперечуючи проти клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, захисники ОСОБА_7, ОСОБА_4 та обвинувачений ОСОБА_6 зазначили таке.

3.2.Для забезпечення виконання ОСОБА_6 процесуальних обов`язків обвинуваченого, застосування заходу забезпечення у вигляді тримання під вартою із непомірним розміром застави не переслідує легітимної мети, оскільки зазначені обов`язки можуть виконуватись шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, зокрема, домашнього арешту та/або помірної застави. Зміна ОСОБА_6 запобіжного заходу сприятиме усуненню порушення його права на захист, а також унеможливить порушення його прав та свобод.

3.3.На переконання сторони захисту, існує реальна загроза життю і здоров`ю ОСОБА_6 під час його перебування у ДУ «Київській слідчий ізолятор», залишаючись у якій він знаходиться під постійною загрозою ракетного удару, а переведення осіб, які тримаються під вартою у вказаній установі, в укриття під час оголошеної повітряної тривоги не передбачено.

3.4.Крім того, у період з 2017 по 2023 рік у ОСОБА_6 виявлено ряд захворювань, назви та перебіг яких детально описані в клопотанні. Враховуючи це, ОСОБА_6 проведено оперативне втручання та призначено індивідуальне лікування. Відсутність належного лікування та ненадання ОСОБА_6 кваліфікованої медичної допомоги загрожують тяжкими наслідками для останнього, що підтверджується таким.

3.4.1.Листом Філії ДУ «Центр охорони здоров`я Державної кримінально- виконавчої служби України» в м. Києві та Київській області від 17 березня 2023 підтверджено попередньо встановлені ОСОБА_6 діагнози, а також наголошено, що Київська міська медична частина відноситься до лікарняного закладу, який надає виключно первинну медичну допомогу, а надання спеціалізованої та високоспеціалізованої медичної допомоги не передбачено.

3.4.2.За результатами огляду ОСОБА_6 та вивчення його медичної документації, фахівці у галузі медичних знань встановили, зокрема, те, що незважаючи на його відносно задовільний стан під час огляду, отримані дані анамнезу захворювання та життя, наявність високого тиску можна оцінити як нестабільний характер перебігу захворювання, що може з високою ймовірністю призвести до швидкого розвитку ускладнень (інсульт, інфаркт, хвороба нирок), що загрожують його життю в короткостроковій перспективі.

3.4.3.Таким чином, ОСОБА_6 потребує спеціалізованої медичної допомоги в умовах багатопрофільної клінічної лікарні вищого рівня акредитації з наявністю відповідного інструментального обладнання та лабораторної бази, яке у медичній частині ДУ «Київський слідчий ізолятор» відсутнє, а подальше тримання ОСОБА_6 під вартою може призвести до розвитку серйозних ускладнень артеріальної гіпертензії, наслідком яких може стати інвалідність пацієнта або його передчасна смерть.

3.5.Станом на дату розгляду клопотання щодо ОСОБА_6 діє запобіжний захід у іншому кримінальному провадженні, а з боку обвинуваченого за більше ніж п`ятирічний розгляд обвинувального акту жодного разу не порушувались процесуальні обов`язки, покладені КПК України. Обвинуваченим поставлена під сумнів можливість існування щодо нього декількох запобіжних заходів.

3.6.Станом на дату розгляду клопотання, ОСОБА_6 вважається невинуватим, а тому врахування суворості покарання не може бути визначальним при вирішенні питання про застосування того чи іншого запобіжного заходу.

3.7.Факт наявності у ОСОБА_6 паспорту громадянина України для виїзду за кордон не доводить можливість переховування від суду, а досвід перетинання державного кордону не вказує на наявність спеціальних знань та навичок, які можуть свідчити про ризик переховування. У кожному випадку перебування ОСОБА_6 за кордоном мало хоч і систематичний, але не тривалий характер. У ОСОБА_6 відсутнє громадянство Великої Британії, що підтверджується судовими рішеннями.

3.8.Факт звернення ОСОБА_6 до Держави Ізраїль із зверненням про отримання візи репатріанта також не свідчить про мету переховування останнього, ба більше не вказує на наявність у нього громадянства цієї країни чи наявності іншого спеціального статусу. Виїзд ОСОБА_6 та його родини до Держави Ізраїль, був пов`язаний із необхідністю обстеження та лікування у медичних установах даної країни.

3.9.На переконання сторони захисту, міцними соціальними зв`язками ОСОБА_6 є депутатство його дружини ОСОБА_18, її перебування в Україні та виконання обов`язків представника територіальної громади м. Києва. Крім того, ОСОБА_6 рішенням суду поновлений на посаді Голови ДФС, є керівником політичної партії та громадської спілки. Вказане та наявність у обвинуваченого майна в Україні свідчить, що центри життєвих інтересів ОСОБА_6 знаходяться в Україні.

3.10.Сторона захисту вказувала, що перебування неповнолітніх дітей ОСОБА_6 за кордоном вимушене, пов`язане з обставинами військового стану та необхідністю забезпечення їх безпеки. За кордоном діти ОСОБА_6 мають статус біженців, а з нового навчального року мають приїхати в Україну для продовження навчання, про що свідчать договори з навчальними установами. Перебування ОСОБА_6 в умовах тримання під вартою негативно вливає на його дітей.

3.11.Крім цього сторона захисту наголошує, що на утриманні ОСОБА_6 перебувають батьки похилого віку.

3.12.В контексті майнового стану обвинуваченого, сторона захисту наголошує, що все майно ОСОБА_6 арештовано в рамках заходів забезпечення іншого кримінального провадження, а знаходячись під вартою останній не має можливості працювати та отримувати дохід. Відомостей про те, майновий стан родини ОСОБА_6 дозволяє проживати за кордоном чи внести заставу прокурор не надав. Враховуючи це, доводи сторони обвинувачення про можливість ОСОБА_6 переховуватись від суду за кордоном є непідтвердженими припущеннями.

3.13.Також сторона захисту вказувала, що визначений слідчим суддею розмір застави є непомірним для ОСОБА_6 . Застава повинна бути обрана з урахуванням реального майнового стану останнього в такому розмірі, аби забезпечити попередження його можливої протиправної поведінки або перешкодити її виникненню та запобігти ризикам, передбаченим у ст. 177 КПК України, під загрозою її стягнення

3.14.В контексті ризику незаконного впливу обвинуваченого на свідків, сторона захисту зазначила про його зменшення до такого стану, що не потребує тримання ОСОБА_6 під вартою. З моменту вчинення інкримінованих подій минуло 7 років і протягом вказаного часу ОСОБА_6 не вживались заходи, спрямовані на незаконний вплив на свідків. Більше того, обвинувачений тривалий час не обіймає керівні посади та не головою ДФС, що нівелює можливість впливати на свідків з числа колишніх підлеглих.

3.14.1.Інформація, отримана в ході досудового розслідування кримінального провадження № 42016100000000329 від 30 березня 2016 року, а саме за результатами проведення негласних слідчих розшукових дій відносно ОСОБА_14, про те, що свідок ОСОБА_15 зв`язувався з обвинуваченим ОСОБА_6 через його брата, а також повідомляв про питання, які були поставлені свідку під час його допиту не підлягає врахуванню у даному кримінальному провадженні. Відомостей про те, що ОСОБА_6 спілкувався з ОСОБА_15 чи був зацікавлений у такому спілкуванні сторона обвинувачення не надала.

3.15.Сторона захисту наголошувала на тому, що ОСОБА_6, перебуваючи в слідчому ізоляторі, не має можливості ознайомлюватись із матеріалами кримінального провадження. В умовах тримання під вартою, обвинувачений не має доступу до мережі інтернет та комп`ютерної техніки, а матеріали кримінального провадження містять технічні носії, відтак у обвинуваченого немає можливості готуватись до судових засідань та захищати себе.

3.16.Захисники ОСОБА_8 та ОСОБА_9 підтримали доводи обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисників.

4.Судом встановлено, що 31 жовтня 2022 року ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду частково задоволено клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора та застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 17 грудня 2022 року з альтернативою застави у розмірі 523 205 685 грн.

4.1.08 грудня 2022 року ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду частково задоволено клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України, погоджене заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та продовжено строк досудового розслідування у кримінальному проваджені № 52017000000000717 до чотирьох місяців, тобто до 17 лютого 2023 року.

4.2.16 грудня 2022 року ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду задоволено клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора та продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_6 на 60 днів, тобто до 13 лютого 2023 року, без зміни раніше визначеного розміру застави.

4.3.09 лютого 2023 року ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду задоволено клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора та продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_6 на 60 днів, тобто до 09 квітня 2023 року, без зміни раніше визначеного розміру застави.

4.4.07 квітня 2023 року ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду задоволено клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора та продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_6 на 60 днів, тобто до 05 червня 2023 року, без зміни раніше визначеного розміру застави.

4.5.Далі 16 травня 2023 року слідчим суддею Вищого антикорупційного суду частково задоволено клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_19 та змінено застосований до ОСОБА_6 запобіжний захід в частині раніше визначеного розміру застави, яку зменшено із 523 205 685 грн до 107 360 000 грн.

4.6.25 травня 2023 року ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду виконання ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16 травня 2023 року зупинено до розгляду АП ВАКС апеляційної скарги прокурора.

5.Оцінивши клопотання захисника та прокурора, доводи сторін, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу та про часткове задоволення клопотання про продовження строку тримання під вартою з огляду на таке.

Щодо клопотання про зміну запобіжного заходу

6.Зміна запобіжного заходу передбачає виникнення після постановлення ухвали про обрання запобіжного заходу нових обставин, які свідчать про зміну, зменшення або збільшення встановлених ризиків кримінального провадження та/або впливають на виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Тому в контексті розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу суд не переглядає рішення про його застосування, а на підставі наданих сторонами відомостей встановлює наявність нових обставин, які можуть вплинути на застосований до обвинуваченого відповідний захід або його виконання та які виникають у зв`язку з плином часу. Такий висновок опосередковано ґрунтується на приписах ч. 5 ст. 201 КПК України, які унеможливлюють подання обвинуваченим чи його захисником клопотання про зміну запобіжного заходу протягом тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу.

Таким чином, суд констатує, що підставами звернення з клопотанням про зміну запобіжного заходу є обставини, які або існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які не було відомо сторонам, або виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу.

6.1.Як вбачається з ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07 квітня 2023 року про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6, стороною обвинувачення було доведено наявність двох ризиків, передбачених пунктами 1, 3 частини 1 статті 177 КПК України: переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконний вплив на свідків.

6.2.Суд погоджується з імовірністю існування ризику переховування від суду на цей час, вважає його актуальним, враховуючи стадію кримінального провадження та обумовленим, серед іншого, можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для ОСОБА_6 наслідками, у тому числі суворістю передбаченого покарання.

6.3.Суд переконаний, що продовжує існувати ризик незаконного впливу на свідків, враховуючи встановлений нормами КПК України порядок безпосереднього сприйняття судом показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні.

6.4.Відтак, колегія суддів вважає, що встановлені ухвалою слідчого судді від 07 квітня 2023 року ризики, а саме переховування ОСОБА_6 від органів досудового розслідування та суду та незаконний вплив на свідків не втратили свою актуальність та продовжують існувати, а стороною захисту не надано доказів на їх спростування.

6.5.Обставини, на які посилається сторона захисту, щодо стану здоров`я ОСОБА_6, який не дозволяє його подальше утримання в умовах слідчого ізолятора без ризику суттєвого погіршення його здоров`я через відсутність доступу до спеціалізованої медичної допомоги не є новими та вже досліджувалися та були враховані слідчим суддею під час розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою.

6.6.Окрім того, не є новими інші обставини, зазначені захисником у своєму клопотанні. Зокрема наявності у обвинуваченого трьох дітей, військового стану та пов`язаних з цим повітряних тривог, майнового стану обвинуваченого та його родини в контексті можливості внесення застави. Потреба ОСОБА_6 у ознайомленні з матеріалами кримінального провадження теж не є новою обставиною у розумінні ст. 201 КПК України, оскільки почала існувати ще до 07 травня 2023 року, тобто до попереднього продовження строку тримання ОСОБА_6 під вартою.

6.7.Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність нових обставин, які б давали підстави для зміни обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу, у зв`язку з чим вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання захисника зміну запобіжного заходу.

Щодо клопотання про продовження строку тримання під вартою

7.Під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу (ч. 3, ст. 315 КПК України).

7.1.Запобіжні заходи відносяться до заходів забезпечення кримінального провадження (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України), які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ч. 2 ст. 131 цього кодексу).

7.2.Згідно із частинами 1, 2 статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

7.3.При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї (ст. 178 КПК України).

7.4.Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

7.5.Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

7.6.Згідно приписів ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

7.6.1.При застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави обвинуваченому роз`яснюються його обов`язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків.

7.7.2У разі внесення застави згідно з ухвалою суду щодо особи, стосовно якої раніше було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, передбачені цією частиною роз`яснення здійснюються уповноваженою службовою особою місця ув`язнення (ч. 3 ст. 182 КПК України).

7.7.3.Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України). У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (ч. 5 ст. 182 КПК України).

7.8.Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення, 2) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

7.9.З огляду на зазначені положення закону колегії суддів під час вирішення клопотання про продовження строку тримання під вартою, необхідно в межах доводів відповідного клопотання розкрити питання: 1) кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 ; 2) наявності обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; 3) наявності чи відсутності достатніх підстав вважати, що заявлені ризики не зменшилися або з`явилися нові, які виправдовують продовження дії запобіжного заходу; 4) наявності чи відсутності інших, більш м`яких запобіжних заходів, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України; 5) визначення розміру застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України; 6) обов`язків з передбачених статтею 194 КПК України, які будуть покладені на обвинуваченого у разі внесення застави.

Щодо кримінального правопорушення у вчиненні у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 .

8. ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, за яке можливе призначення покарання у виді позбавлення волі від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, що відповідає законодавчо передбаченим підставам (п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України) для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Щодо обґрунтованості підозри

9.Кримінальне провадження перебуває на стадії підготовчого судового провадження, метою якого є вирішення питань, пов`язаних з підготовкою до судового розгляду, метою якого, в свою чергу, є встановлення поза розумним сумнівом винуватості або невинуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення за наслідками безпосереднього дослідження і оцінки доказів судом, що виключає можливість оцінки судом обґрунтованості підозри. Разом з тим, оцінці судом на зазначеній стадії кримінального провадження підлягають характер, тяжкість та наслідки кримінального правопорушення, а також наявність та/або продовження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Щодо наявності достатніх підстав вважати, що заявлені ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики, які виправдовують продовження дії запобіжного заходу

10.Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що обвинувачений однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому.

10.1.Отже ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формі або формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення вірогідності їх здійснення.

10.2.Як обов`язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. Безумовно, наявність заявлених ризиків має обґрунтовуватися. Однак, в переважній більшості випадків, враховуючи їх вірогідний характер, класичні категорії доказування, притаманні судовому процесу, при їх обґрунтуванні не застосовуються. При встановленні ризиків кримінального провадження суд застосовує стандарт достатності підстав вважати, що обвинувачений може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню. Оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, суд має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Щодо ризику переховування від суду

11.При визначенні імовірності переховування ОСОБА_6 від суду, колегія суддів враховує тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, яке класифікується, як особливо тяжкий злочини та відноситься до корупційних, що позбавляє застосувати норми статтей 69 та 75 КК України.

11.1.Співставлення можливих негативних наслідків для обвинуваченого у вигляді його можливого ув`язнення у майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі доводять, що цей ризик є достатньо високим враховуючи фінальну стадію кримінального провадження.

11.2.З відомостей про перетин державного кордону дітей обвинуваченого ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, останні 19 лютого 2022 року виїхали з України, що свідчить про відсутність стійких сімейних зв`язків обвинуваченого із місцем проживання та про їх наявність за межами України.

11.3.Про реальність намірів ОСОБА_6 залишити територію України свідчить звернення останнього 05 травня 2021 року до Держави Ізраїль з проханням отримання візи репатріанта, в якій він зазначив усіх членів своєї родини - дружину та трьох дітей. Таким чином, судом встановлено, що будучи обвинуваченим у іншому кримінальному провадженні, у якому остаточне рішення судом не прийнято, таке звернення може свідчити про реальний характер намірів обвинуваченого залишити територію України не зважаючи на можливі наслідки у вигляді звернення застави в дохід держави.

11.4.При цьому з огляду на положення пункту 2-6 Правил перетинання державного кордону громадянами України, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 57 та ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» те, що ОСОБА_6 має трьох малолітніх дітей гарантує відсутність обмежень у перетині державного кордону у період воєнного стану.

11.5.Поряд з цим суд враховує наявні у матеріалах клопотання відомості щодо майнового стану обвинуваченого та його родини, який дає можливість проживати за межами території України.

11.6.Враховуючи наведене, суд обґрунтовано припускає, що ОСОБА_6 може переховуватись від суду. Крім того, доведеним є те, що на теперішній час, ризик переховування обвинуваченого ОСОБА_6 від суду не зменшивсь та не втратив свою актуальність.

Щодо ризику незаконного впливу на свідків

12.В ході досудового розслідування, а саме проведення негласних слідчих розшукових дій відносно ОСОБА_14 (рідного брата ОСОБА_6 ), встановлено, що після виклику до прокурора свідка у кримінальному провадженні № 42016100000000329 від 30 березня 2016 року ОСОБА_15, останній зв`язувався з обвинуваченим ОСОБА_6 через його брата, а також повідомляв про питання, які були поставлені свідку прокурором. Безвідносно до цього кримінального провадження, вказана обставина свідчить про контроль обвинуваченого щодо змісту і обсягу показань свідка, хоч і у іншому, але у кримінальному провадженні, де фігурує ОСОБА_6 .

12.1.Оцінюючи можливість впливу на свідків колегія суддів враховує те, що згідно з передбаченою КПК України процедурою отримання свідчень від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України), суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

12.2.За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.

12.3.Водночас, суд враховує, що наразі кримінальне провадження перебуває на стадії судового провадження, стороні захисту в порядку ст. 290 КПК України відкриті матеріали кримінального провадження, у тому числі протоколи допиту свідків з наданими показаннями, тому існує ймовірність того, що ОСОБА_6 може впливати на них з метою спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм достовірно відомі, для того щоб він зміг уникнути кримінальної відповідальності або ж мінімізувати її.

12.4.Таким чином, є підстави вважати про обґрунтовану наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто можливості ОСОБА_6 незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, який жодним чином також не зменшився і вказане виправдовує тримання особи під вартою.

Щодо наявності інших, більш м`яких запобіжних заходів, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України

13.Враховуючи викладені ризики та той факт, що обвинувачений з огляду на його матеріальне становище має реальну можливість вільної зміни свого місця перебування, у тому числі за кордоном, та враховуючи інші ризики, застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, а саме особистого зобов`язання, особистої поруки, застави чи домашнього арешту, не дасть можливості здійснювати дієвий контроль за його поведінкою, забезпечити виконання покладених на нього обов`язків, не зменшить до прийнятного рівня зазначених ризиків.

13.1.У ст. 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи від 27 червня 1980 року «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.

13.2.Слід зазначити, що через військову агресію російської федерації та, як наслідок, запровадженого на території України воєнного стану, постійну загрозу ракетних та інших обстрілів, пошкодження об`єктів критичної інфраструктури, систематичні збої у роботі мережі електропостачання та засобів зв`язку, участь працівників Національної поліції, які відповідно до ч. 3 ст. 181 КПК України виконують ухвалу про домашній арешт, дієвість та ефективність запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, навіть за умови застосування електронних засобів контролю, об`єктивно знижується і у даному кримінальному провадженні не може запобігти встановленим ризикам.

13.3.Застава, як основний запобіжний захід, особиста порука чи особисте зобов`язання тим більше не зможуть належним чином забезпечити досягнення мети застосування запобіжного заходу. Адже, у випадку їх застосування, з огляду на встановлені ризики, відсутні будь-які стримуючі фактори від неналежного виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, а так само відсутній належний контроль за їх дотриманням.

Щодо визначення розміру застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України

14.Задовольняючи клопотання про продовження строку тримання під вартою, колегія суддів, керуючись ч. 3 ст. 183 КПК України, вважає за необхідне визначити обвинуваченому ОСОБА_6 розмір застави.

14.1.Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, яка обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

14.2.У рішенні «Мангурас проти Іспанії» ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

14.3.Отже, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б обвинуваченого від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки та не була завідомо непомірною для нього, що призведе до неможливості внесення застави.

14.4.Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, у якому обвинувачується ОСОБА_6, який є особливо тяжким корупційним злочином, розмір ймовірно одержаної неправомірної вигоди, а також вагомість встановлених ризиків, суд при визначенні розміру застави ОСОБА_6 дійшов висновку, що має місце виключний випадок, передбачений ч. 5 ст. 182 КПК України, а тому наявні підстави вийти за межі максимально встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України розміру застави.

14.5.Суд також враховує, що на праві приватної власності у ОСОБА_6 та його близьких родичів є значні матеріальні активи.

Так, ОСОБА_6 на праві власності належать:

- автомобіль Toyota Camry, р.н. НОМЕР_1, 2008 року випуску;

- земельна ділянка загальною площею 395 м. кв. в м. Чернігів;

- три земельні ділянки площею 5900, 10750 та 33300 м. кв. в Чернігівській області, с. Количівка.

Дружина обвинуваченого ОСОБА_6 - ОСОБА_18 є одноосібним власником будинку загальною площею 414,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 .

На праві повної та часткової власності ОСОБА_18 володіє наступною нерухомістю:

земельної ділянки площею 0,1 га та житлового будинку загальною площею 909,4 кв.м. за адресою АДРЕСА_4 ;

земельної ділянки площею 0,1 га за адресою АДРЕСА_4 вартістю 2 500 000 грн.;

1/3 земельної ділянки 0,045 га за адресою АДРЕСА_5 ;

земельною ділянкою 0,045 га за адресою АДРЕСА_5 ;

1/3 земельної ділянки 0,225 га за адресою АДРЕСА_5 ;

1/3 житлового будинку загальною площею 753,6 кв.м. за адресою АДРЕСА_5 ;

квартира АДРЕСА_6 загальною площею 157,3 кв.м. та паркомісце площею 17,8 кв.м. за адресою АДРЕСА_7 ;

квартира площею 66 м. кв. за адресою АДРЕСА_8 ;

квартира площею 86,9 м. кв. за адресою АДРЕСА_9 ;

квартира площею 79,1 м. кв. за адресою АДРЕСА_10 ;

садовий будинок загальною площею 199,7 м. кв. за адресою АДРЕСА_11 .

ОСОБА_18 також є власником автомобіля Toyota Land Cruiser, р.н. НОМЕР_2, мотоциклу Harley-Davidson FLSTFB, р.н. НОМЕР_3 та автомобіль Land Rover Range Rover, р.н НОМЕР_4 .

Крім того у власності обвинуваченого ОСОБА_6 та його родини є дорогоцінні годинники, ювелірні вироби, твори мистецтва, антикварні вироби та інші коштовності що підтверджується документами, які надали сторони.

14.6.Оцінюючи майновий стан обвинуваченого, суд враховує інформацію яку містить угода від 06 липня 2021 року стосовно купівлі ОСОБА_6 50% акцій компанії Hamachi Limited, який володіє на території України корпоративними правами в тому числі 60% акцій ТОВ «Краматорськтеплоенерго» (розмір статутного капіталу 1 000 000 грн.), 51% акцій ПрАТ «Мега Ресурс» (розмір статутного капіталу 28 000 000 грн.) та 99,99% акцій ТОВ «Хамачі Україна» (розмір статутного капіталу 505 000 грн.). Крім того, колегія суддів враховує, опосередковану пов`язаність ОСОБА_6 із юридичними особами, які заволоділи майном внаслідок злочину, який йому інкримінується, а саме те, що в ході обшуку домоволодіння за адресою проживання ОСОБА_6 вилучені проекти угод, укладених його тестем, щодо будівництва об`єктів нерухомості в місті Києві, які вказують на значні матеріальні активи останнього.

14.7.Тривалість застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою складає сім місяців, альтернативним запобіжним заходом є можливість внесення застави у розмірі 523 205 685 грн. який з 31 жовтня 2022 року, протягом дії основного запобіжного заходу, не змінювався. На переконання колегії суддів, встановлене свідчить про необхідність перегляду розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу.

14.8.У рішенні «Макаренко проти України» ЄСПЛ зазначає, що заявник тримався під вартою один рік та дванадцять днів. Обираючи та продовжуючи такий запобіжний захід, українські суди здебільшого ґрунтувались на таких міркуваннях: серйозність висунутих проти нього обвинувачень та існування небезпеки його переховування від слідства або перешкоджання слідству шляхом, зокрема, фальсифікації доказів або тиску на свідків.

14.9.Європейський суд з прав людини приділяє увагу питанню визначення розміру застави, яка за своїм характером не буде надмірною та зможе забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків. Так, зокрема у рішенні «Гафа проти Мальти» Європейського суду з прав людини зазначає що в цій справі заявникові було надане звільнення під заставу, зокрема, після виконання фінансових вимог 22 серпня 2012 року. Він подав чотири заяви з проханням про зменшення суми внеску, які були відхилені до його п`ятої заяви - майже через рік - коли рішенням від 2 серпня 2013 року національний суд задовольнив його клопотання стосовно того, щоб його мати була поручителем.

Суд зазначає, що тривалість утримання під вартою, про яке йде мова, після надання звільнення під заставу, може викликати питання відповідно до Конвенції. Дійсно, той факт, що заявник залишався під вартою протягом майже дванадцяти місяців після ухвалення рішення звільнення під заставу, свідчить про те, що національні суди не вжили необхідних заходів для визначення належного розміру застави.

Крім того, Суд зазначив, що, незважаючи на те, що тривале утримання під вартою після надання дозволу про звільнення під заставу було обумовлено оскарженими фінансовими умовами внаслідок його неплатоспроможності, на жодному етапі, протягом періоду майже в один рік, під час якого заявник подав декілька клопотань, суди не вважали за потрібне зменшити розмір застави та тим самим надати йому дійсну можливість отримати користь від звільнення під заставу. Під час розгляду справи національними судами не було подано жодних доречних або достатніх підстав, пов`язаних з майновим становищем заявника. "

14.10.Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за доцільне визначити заставу у розмірі 97 460 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 261 582 640 (двісті шістдесят один мільйон п`ятсот вісімдесят дві тисячі шістсот сорок) гривень. Саме такий розмір застави, на думку суду, зможе забезпечити належну поведінку обвинуваченого та слугуватиме достатнім стимулюючим фактором для цього, зможе запобігти ризикам кримінального провадження та не є завідомо непомірним для обвинуваченого.

14.11.Сторона захисту стверджувала, що розмір застави, який просить визначити прокурор, є непомірним для ОСОБА_6, та враховуючи сукупну вартість майна, яке належить його родині може внести заставу у розмірі 9 000 000 грн. На підтвердження цього надала опис майнового стану ОСОБА_6 .

14.12.Разом з тим, чинне законодавство України не покладає можливість внесення застави виключно на обвинуваченого, але вимагає забезпечення дієвості провадження, тобто співмірності застави не лише матеріальному стану особи, а й забезпеченню виконання покладених на особу процесуальних обов`язків.

Щодо обов`язків з передбачених статтею 194 КПК України, які будуть покладені на обвинуваченого у разі внесення застави

15.З метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, а також запобігання позапроцесуальній поведінці обвинуваченого у разі внесення застави, наявні підстави покладення на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

1) прибувати за викликом до суду, а в разі неможливості прибуття за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це суд;

2) не відлучатися із м. Києва без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну місця свого проживання;

4) утримуватись від спілкування з ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_16 та ОСОБА_17 щодо обставин, викладених в обвинувальному акті відносно ОСОБА_6 ;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, службовий паспорт, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну, окрім паспорта громадянина України;

6) носити електронний засіб контролю.

Доводи сторін, які колегія суддів не враховує або відхиляє та мотиви такого неврахування/відхилення

16.На підтвердження доводів сторони захисту щодо стану здоров`я обвинуваченого, який унеможливлює подальше тримання його під вартою додано копії медичної документації, зокрема результати клінічних досліджень, виписки від 02 червня 2017 року та 10 квітня 2017 року, рекомендації Українського науково-практичного центру ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів та тканин від 22 травня 2017 року, медичної карти амбулаторного хворого, наданої Київською міською медичною частиною філії Державної установи «Центр охорони здоров`я державної кримінально-виконавчої служби України» в м. Києві та Київській області, лист Київської міської медичної частини філії Державної установи «Центр охорони здоров`я державної кримінально-виконавчої служби України» в м. Києві та Київській області від 05 січня 2023 року № 28, висновок фахівців у галузі медицини стосовно стану здоров`я ОСОБА_6 від 08 лютого 2023 року.

16.1.Колегія суддів критично оцінює такі доводи сторони захисту, з огляду на таке.

16.1.1.Так, зі змісту висновку фахівців з питань, що потребують спеціальних знань, стосовно стану здоров`я ОСОБА_6 від 08 лютого 2023 року, на підставі скарг пацієнта, даних анамнезу, наданих даних медичної документації пацієнту ОСОБА_6 встановлено попередній діагноз. Отримання даних додаткових обстежень та аналізів дозволить уточнити діагноз й оптимізувати лікування. Надано відповіді на поставлені питання, зокрема, що пацієнт ОСОБА_6 невідкладно потребує спеціалізованої медичної допомоги в умовах багатопрофільної клінічної лікарні вищого рівня акредитації з наявністю відповідного інструментального обладнання та лабораторної бази. На питання, чи може подальше утримання під вартою ОСОБА_6 в ДУ «Київський слідчий ізолятор» негативно вплинути на стан його здоров`я та перебіг діагностованих захворювань вказано, що подальше його тримання під вартою може призвести до розвитку серйозних ускладнень артеріальної гіпертензії, що можуть спричинити інвалідизацію пацієнта або його передчасну смерть. Разом із тим, згідно вказаного висновку, на момент огляду ОСОБА_6 перебував у задовільному стані.

16.1.2.Водночас зі змісту листа Київської міської медичної частини Філії Державної установи «Центр охорони здоров`я державної кримінально-виконавчої служби України» в м. Києві та Київській області від 05 січня 2023 року встановлено, що за час перебування в установі ОСОБА_6 консультований лікарем-невропатологом та лікарем-терапевтом. Стан здоров`я ОСОБА_6 оцінено як стабільний, задовільний та такий, що відповідає перебігу наявних хронічних захворювань.

16.1.3.Зі змісту листа цієї ж установи від 17 березня 2023 року, крім вказаних спеціалістів, ОСОБА_6 був консультований самостійно обраними лікарями та лікарем терапевтом-ендокринологом. У той же час, стан здоров`я ОСОБА_6 оцінено як стабільний, задовільний та такий, що відповідає перебігу наявних хронічних захворювань, останньому роз`яснено його право як на вільний вибір обраного лікаря, так і лікарняного закладу МОЗ України для проведення планових обстежень та консультацій з лікарями фахівцями за власний рахунок.

16.1.4.Відповідно до Порядку взаємодії закладів охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров`я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту, у разі необхідності в додаткових лабораторних обстеженнях, які не можуть бути проведені в медичних частинах СІЗО (наявним обладнанням, лабораторіями та обсягом медико-санітарної допомоги не передбачено проведення цих обстежень), вони проводяться на базі закладів охорони здоров`я з орієнтовного переліку закладів охорони здоров`я для надання медичної допомоги особам, узятим під варту, які дозволяють забезпечити ізоляцію осіб, узятих під варту (п. 2.7 Розділу II Порядку).

16.1.5.Невідкладна медична допомога особам, узятим під варту, надається лікарем СІЗО, а у разі неможливості надання такої допомоги у повному обсязі - бригадою швидкої медичної допомоги. Керівництво СІЗО забезпечує своєчасний виклик бригади швидкої медичної допомоги. У разі прийняття бригадою швидкої медичної допомоги рішення про необхідність госпіталізації особи, узятої під варту, перевезення її до закладів охорони здоров`я з орієнтовного переліку, де така допомога може бути надана, здійснюється цією бригадою. Керівництво СІЗО забезпечує охорону особи, узятої під варту (п. 2.10 Розділу II Порядку).

16.1.6.Крім того, особа, узята під варту, має право на вільний вибір лікаря. У разі звернення особи, узятої під варту, до лікаря медичної частини СІЗО з проханням про допуск обраного лікаря-фахівця лікар медичної частини СІЗО готує медичну довідку про стан її здоров`я та запит до керівництва СІЗО. Керівництво СІЗО забезпечує допуск обраного особою лікаря-фахівця (п. 2.6 Розділу II Порядку).

16.1.7.Згідно Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України, ув`язнені в СІЗО мають право за висновком лікуючого лікаря отримувати від родичів або інших осіб (у фабричній закритій непошкодженій упаковці) лікарські засоби або їх аналоги, призначені для проходження курсу лікування, та медичні вироби, а також купувати їх за безготівковим розрахунком (п. 4.1. розділу 1 Правил).

17.Посилання сторони захисту на сумлінне та добросовісне виконання ОСОБА_6 покладених обов`язків у межах іншого кримінального провадження, яке перебуває на розгляді у Вищому антикорупційному суді, не спростовує доводів сторони обвинувачення щодо необхідності застосування запобіжного заходу, який достатньою мірою буде гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та забезпечить його належну процесуальну поведінку саме у цьому кримінальному провадженні.

18.Під час розгляду клопотання, обвинуваченим поставлена під сумнів можливість існування щодо нього декількох запобіжних заходів. Суд не погоджується із вказаним. Чинний процесуальний закон не забороняє застосування запобіжного заходу особі, щодо якої застосований запобіжний захід у іншому кримінальному провадженні. До вказаного висновку можна прийти аналізуючи, наприклад, п. 10 ч. 1 ст. 178 КПК України, яка зобов`язує суд, при обранні запобіжного заходу, оцінити наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення. Таким чином процесуальний закон допускає обрання запобіжного заходу щодо особи, яка притягується до кримінальної відповідальності у іншому кримінальному провадженні у якому щодо неї може бути застосований запобіжний захід. Також суд враховує положення частини 4 статті 202 КПК України. Згідно вказаною нормою підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою. Таким чином КПК України не забороняє, а передбачає можливість ситуацій, у яких щодо однієї і тієї ж особи застосовано більше одного запобіжного заходу.

19.На переконання сторони захисту, станом на дату розгляду клопотання розмір застави, застосований до ОСОБА_6, складає 107 360 000 грн., враховуючи ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16 травня 2023 року. Суд не погоджується із вказаним твердженням оскільки 25 травня 2023 року ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду виконання зазначеної ухвали зупинено до розгляду АП ВАКС апеляційної скарги прокурора, а отже наразі відносно обвинуваченого на підставі ухвали від 07 квітня 2023 року продовжує свою дію запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою застави у розмірі 523 205 685 грн.

20.Доводи сторони захисту, що депутатство дружини ОСОБА_6 ОСОБА_18, її перебування в Україні та виконання обов`язків представника територіальної громади м. Києва є обставиною, яка підтверджує міцність соціальних зв`язків ОСОБА_6 суд відхиляє. На переконання колегії суддів, рід діяльності, соціальний статус, громадська робота подружжя особи, щодо якої вирішується питання про застосування чи продовження строку дії запобіжного заходу, не може свідчити про те, що вказана зайнятість буде стримуючим фактором для підозрюваного/обвинуваченого, який здатен запобігати ризикам, передбаченим у ст. 177 КПК України.

21.Суд також відхиляє всі доводи сторони захисту, які пов`язані з тим, що ОСОБА_6 батько трьох дітей, а необхідність виконання обвинуваченим батьківських обов`язків та наявність у дітей ОСОБА_6 потреб у батьку виключає його перебування під вартою. З урахуванням висловлених обвинуваченим пояснень та досліджених матеріалів, суд констатує, що діти ОСОБА_6 не позбавлені батьківського піклування, навчаються.

22.На спростування факту наявності у ОСОБА_6 паспорту громадянина Великої Британії сторона захисту надала копії судових рішень за позовом про поновлення на посаді Голови ДФС України. За змістом судових рішень підставою для скасування розпорядження Кабінету Міністрів України від 31 січня 2018 року стало, зокрема, те, що лист Посольства Великої Британії в Україні від 11 квітня 2017 року, у якому міститься інформація про набуття ОСОБА_6 громадянства Великої Британії, не містить достатньої інформації для встановлення цього факту. У листі Посольства Великої Британії в Україні не розкривається розуміння наведеного у ньому вислову «Британський паспорт з відповідним статусом», що позбавило суд не лише можливості встановити факт набуття ОСОБА_6 громадянства Великої Британії, оскільки таке формулювання не виключає ймовірність наявності у нього такого паспорту, виданого за змістом листа ще у 2012 році, статусу недійсного, а й підтвердити, що наведена у такому листі інформація, може свідчити про набуття ОСОБА_6 громадянства Великої Британії. Тобто, наданими судовими рішеннями не встановлено факт відсутності чи наявності у ОСОБА_6 паспорта громадянина Великої Британії, тому колегія суддів не враховує ці доводи прокурора під час встановлення наявності ризику, передбаченого ст. 177 КПК України.

23.Щодо доводів сторони захисту про існування реальної загрози життю і здоров`ю ОСОБА_6 під час його перебування у СІЗО, залишаючись у якому він знаходиться під постійною загрозою ракетного удару. З відповіді начальника ДУ «Київській слідчий ізолятор» від 10 травня 2023 року можна зробити висновок, що у вказаній установі, у випадку оголошення сигналу «повітряна тривога», діє План реагування при надзвичайних ситуаціях.

24.Суд відхиляє доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_6, перебуваючи в слідчому ізоляторі, не має можливості ознайомлюватись із матеріалами кримінального провадження, не має доступу до мережі Інтернет та комп`ютерної техніки, а матеріали кримінального провадження містять технічні носії, відтак у обвинуваченого немає можливості готуватись до судових засідань та захищати себе. Вказані обставини не спростовують наявність ризиків, у яких суд переконався за результатом розгляду цього клопотання. Разом з тим, колегія суддів зазначає, що станом на дату постановлення цієї ухвали суд не прийняв рішення про призначення судового розгляду у даному кримінальному провадженні, що має наслідком дослідження доказів. Більше того, обвинувачений не позбавлений можливості ознайомлюватись із матеріалами судового провадження в суді, висловлюватись щодо них протягом всього судового розгляду та подавати письмові заперечення.

25.Таким чином, встановлення ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, які не зменшилися та відсутність інших, більш м`яких запобіжних заходів, які зможуть їм запобігти, виправдовує подальше тримання обвинуваченого під вартою, а тому стосовно нього необхідним і обґрунтованим є продовження тримання під вартою з визначенням застави.

Керуючись статтями 315, 131, 176-177, 182-184, 193, 194, 196, 197, 201, 372 КПК України, суд постановив:

ПОСТАНОВИВ:

1.У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу - відмовити.

2.Клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 задовольнити частково.

3.Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 строк тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів, тобто до 30 липня 2023 року.

4.Визначити обвинуваченому ОСОБА_6 заставу у розмірі 97 460 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 261 582 640 (двісті шістдесят один мільйон п`ятсот вісімдесят дві тисячі шістсот сорок) гривень, після внесення якої він звільняється з-під варти, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього обвинуваченого під вартою. З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

5.Застава може бути внесена обвинуваченим, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за реквізитами: код ЄДРПОУ 42836259, номер рахунка за стандартом IBAN НОМЕР_5 .

6.У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 КПК України, а саме:

1) прибувати за викликом до суду, а в разі неможливості прибуття за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це суд;

2) не відлучатися із м. Києва без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну місця свого проживання;

4) утримуватись від спілкування з ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_16 та ОСОБА_17 щодо обставин, викладених в обвинувальному акті відносно ОСОБА_6 ;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, службовий паспорт, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну, окрім паспорта громадянина України;

6) носити електронний засіб контролю.

7.Строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого в разі його звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави, визначити до 30 липня 2023 року.

8.Роз`яснити обвинуваченому, що у випадку внесення застави, оригінал документів з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

9.Роз`яснити обвинуваченому та заставодавцю, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

10.Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора з групи прокурорів у кримінальному провадженні № 52017000000000717 від 25 жовтня 2017 року.

11.Копію ухвали вручити обвинуваченому, захисникам, прокурору негайно після її оголошення та направити в ДУ "Київський слідчий ізолятор" для виконання.

12.Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

13.Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення судового рішення.

14.Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії ухвали.

Судді: ОСОБА_23