- Головуюча суддя (ВАКС): Задорожна Л.І.
Справа № 991/4475/23
Провадження № 1-кс/991/4495/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 травня 2023 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2,
учасників кримінального провадження:
з боку захисту: скаржника - адвоката ОСОБА_3,
з боку обвинувачення: старшого детектива Національного бюро ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Київ скаргу захисника ОСОБА_3, поданої в інтересах підозрюваного ОСОБА_5, на постанови старшого детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4 про відмову у задоволенні клопотань про допит від 08.05.2023,
установив:
22.05.2023 до Вищого антикорупційного суду надійшла скарга захисника ОСОБА_3, подана в інтересах підозрюваного ОСОБА_5, на постанови старшого детектива Національного бюро ОСОБА_4 про відмову у задоволенні клопотань про допит від 08.05.2023 у кримінальному провадженні № 52021000000000277 від 25.05.2021.
І. Зміст скарги
У провадженні детективів Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБ України) перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52021000000000277 від 25.05.2021, зокрема стосовно підозрюваного ОСОБА_5 .
ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, а саме пособництво у скоєнні за попередньою змовою групою осіб незакінченого замаху на зловживання службовим становищем, тобто умисного, з метою одержання неправомірної вигоди для юридичної особи використання службовою особою службового становища, всупереч інтересам служби, що могло спричинити тяжкі наслідки.
З метою збирання доказів у цьому кримінальному провадженні, встановлення обставин, які підлягають доведенню на стадії досудового розслідування, встановлення дійсності вчинення підозрюваним інкримінованого йому кримінального правопорушення, виду та розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, стороною захисту було ініційовано проведення процесуальних (слідчих) дій у спосіб, передбачений ст. 220 КПК України, шляхом подання клопотань про допит:
- підозрюваного ОСОБА_6 ;
- свідків: ОСОБА_7 (заступника директора ДП «Державний будівельний комбінат» на момент вчинення кримінального правопорушення), ОСОБА_8 (бухгалтера ДП «Державний будівельний комбінат» на момент вчинення кримінального правопорушення), ОСОБА_9 (радника директора, головного інженера ДП «Державний будівельний комбінат» на момент вчинення кримінального правопорушення), ОСОБА_10 (завідувача юридичним сектором ДП «Державний будівельний комбінат» на момент вчинення кримінального правопорушення), ОСОБА_11 (начальника юридичного відділу ДП «Державний будівельний комбінат» на момент вчинення кримінального правопорушення), ОСОБА_12 (генерального директора ТОВ «Фірма Вікант»), ОСОБА_13 (оцінювача ПП «Бюро Маркуса»), ОСОБА_14 (оцінювача ПП «ТА-Експерт-Сервіс»), ОСОБА_15 (заступника голови Центральної експертної ради ГО «ВО «Українське товариство оцінювачів»), ОСОБА_16 (члена Експертної ради ГО «ВО «Українське товариство оцінювачів»), ОСОБА_17 (керівника ТБ «Український центр біржової торгівлі»).
За результатами розгляду поданих адвокатом ОСОБА_3 клопотань, старшим детективом Національного бюро ОСОБА_4 у їх задоволенні було відмовлено, про що винесено відповідні постанови від 08.05.2023 у кількості 11 штук.
Захисник у своїй скарзі зазначила, що фактично всі постанови старшого детектива Національного бюро ОСОБА_4 від 08.05.2023 про відмову в задоволенні клопотання про допит підозрюваного та свідків мотивовані наступним чином:
- впливовістю та авторитетністю іншого підозрюваного у кримінальному провадженні - ОСОБА_18 ;
- проведення допиту, за участі захисника підозрюваного ОСОБА_5, негативно вплине на об`єктивність та повноту показань, оскільки допитувані особи під час проведення такої слідчої дії перебуватимуть у стані психологічної напруги, можливих переживань, у зв`язку з чим мета проведення такої слідчої дії не буде досягнута;
- можливість отримання стороною захисту відомостей, ознайомлення з якими на конкретній стадії кримінального провадження може зашкодити досудовому розслідуванню, оскільки під час допиту осіб можуть бути встановлені відомості, які будуть мати суттєве значення для кримінального провадження та впливатимуть на його подальший хід;
- присутність адвоката призведе до розголошення таємниці досудового розслідування.
Вказані постанови, на думку захисника ОСОБА_3, винесені з порушенням ст.ст. 9, 22, 42, 46, 91, 95, 96, 220, 223 - 224 КПК України, порушують принцип змагальності сторін та можливість сторони захисту здійснювати збір доказів у справі.
Обґрунтування старшим детективом Національного бюро ОСОБА_4 прийнятих ним постанов суперечить меті досудового розслідування - встановленню всіх об`єктивних обставин щодо діянь, що є предметом досудового розслідування (як тих що викривають, так і тих, що виправдовують підозрюваного), а також порушує право підозрюваного ОСОБА_5 на захист, в частині реалізації права збирати та подавати докази.
Також, неправомірним є зазначення детективом про те, що участь захисника підозрюваного в таких слідчих діях буде порушувати таємницю досудового розслідування, оскільки це фактично обмежує сторону захисту в реалізації права на захист.
Посилання детектива на те, що ініційовані слідчі (розшукові) заходи на даному етапі можуть зашкодити досудовому розслідуванню та впливатимуть на подальший його хід фактично є прямим порушенням ч. 2 ст. 9 КПК України, оскільки в такому випадку усувається всебічність, повнота та неупередженість дослідження обставин у ході досудового розслідування, а отже і принцип законності такого досудового розслідування.
Крім того, посилання старшого детектива Національного бюро ОСОБА_4 на те, що в ході такої слідчої дії свідок начебто буде під психологічним тиском також є необґрунтованим та не передбачено жодною нормою КПК України.
Аргументація детектива, яка стосується впливовості та авторитетності іншого підозрюваного у кримінальному провадженні - ОСОБА_18, є грубим порушенням КПК України щодо розгляду клопотань сторони захисту підозрюваного ОСОБА_5, оскільки у даному випадку вчиняється ототожнення осіб, що є порушенням презумпції невинуватості, ст. ст. 17, 22 КПК України та ст. 61 Конституції України.
Жодних доказів та/або посилань на вчинення ОСОБА_5 спроб впливу стороною обвинувачення не заявлено та не надано, що фактично визначає обґрунтування прийнятих детективом постанов про відмову в задоволенні клопотань як неналежне та таке, що суперечить вимогам КПК України.
З огляду на викладене, сторона захисту просить постанови старшого детектива Національного бюро ОСОБА_4 про відмову у задоволенні клопотань про допит підозрюваного та свідків від 08.05.2023 у кількості 11 штук скасувати та зобов`язати детективів Національного бюро, які здійснюють досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні, задовольнити клопотання та провести відповідні слідчі (розшукові) дії - допит зазначених у клопотанні осіб.
ІІ. Позиції учасників кримінального провадження
Захисник ОСОБА_3 у повному обсязі підтримала вимоги, викладені у скарзі, просила скасувати прийняті старшим детективом Національного бюро ОСОБА_4 постанови (11 штук) про відмову у проведенні допиту. Зазначила, що результати проведення таких допитів мають важливе значення для досудового розслідування у межах цього кримінального провадження, оскільки можливо буде дослідити протиправні дії, які стороною обвинувачення інкримінуються ОСОБА_5 . Особи, допитати яких просить сторона захисту, їх анкетні дані (ПІБ) зазначені у повідомленій ОСОБА_5 підозрі. Також, проведення допиту зазначених осіб було однією з підстав, зазначених у клопотанні сторони обвинувачення про продовження строку досудового розслідування.
Детектив Національного бюро ОСОБА_4 заперечив щодо задоволення поданої скарги. Вважає, що клопотання захисника ОСОБА_3 були розглянуті належним чином, відповідно до вимог КПК України. Проведення таких слідчих дій, на його переконання, не досягне мети проведення такої слідчої (розшукової) дії. Також, від детектива Національного бюро ОСОБА_4 надійшло письмове заперечення на скаргу адвоката ОСОБА_3 на постанови про відмову в задоволенні клопотань. Відповідно до змісту поданого заперечення, скарга адвоката є безпідставною та не підлягає задоволенню, зазначені у ній вимоги суперечать нормам діючого законодавства, з таких підстав.
По-перше, необхідність допиту свідків та підозрюваного, за участі захисника підозрюваного ОСОБА_5, не була обґрунтована.
По-друге, наявні об`єктивні підстави вважати, що присутність захисника підозрюваного ОСОБА_5 під час допиту свідків та підозрюваного ОСОБА_6 може вплинути на об`єктивність та повноту їх свідчень. Надаючи показання в присутності вказаного адвоката, вони розумітимуть, що у випадку повідомлення ними відомостей, що викривають протиправні дії ОСОБА_5, останній дізнається про такі свідчення. Також під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 вчиняв кримінальне правопорушення за попередньою змовою у групі осіб, зокрема із народним депутатом України ІХ скликання ОСОБА_18, який має значний суспільний авторитет та вплив. Зважаючи на викладене, у випадку проведення допиту за участі захисника підозрюваного ОСОБА_5 свідки під час проведення такої слідчої дії перебуватимуть у стані психологічної напруги, можливих переживань, побоювань тощо і це однозначно позначиться на об`єктивності та повноті їх свідчень. У випадку допиту таких осіб за участі захисника підозрюваного ОСОБА_5 є обґрунтовані підстави вважати, що мета проведення цих слідчих дій не буде досягнута.
По-третє, у разі прийняття участі у таких слідчих діях, сторона захисту може отримати доступ до відомостей, ознайомлення з якими на конкретній стадії кримінального провадження зможе зашкодити досудовому розслідуванню, оскільки під час допитів особами можуть бути повідомлені відомості, що будуть мати суттєве значення для кримінального провадження та впливатимуть на подальший його хід. Присутність адвоката під час надання таких показань призведе до розголошення йому таємниці досудового розслідування.
Не відповідають дійсності й доводи захисника про те, що детектив, відмовляючи у проведенні ініційованих стороною захисту слідчих (розшукових) дій, порушує право ОСОБА_5 на захист, рівність у зборі доказів чи принцип змагальності, оскільки відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат під час здійснення адвокатської діяльності має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема опитувати осіб за їх згодою.
ІІІ. Мотиви та оцінка слідчого судді
Дослідивши зміст поданої скарги та додані до неї матеріали, письмові пояснення детектива Національного бюро ОСОБА_4, заслухавши учасників кримінального провадження, слідчий суддя прийшов висновку, що подана захисником ОСОБА_3 скарга задоволенню не підлягає, з огляду на таке.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 303 КПК України встановлено, що на досудовому провадженні може бути оскаржено рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій.
У п. 6 Узагальнень про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування, які містяться у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 9-49/0/4-17 від 12.01.2017 зазначено, що при розгляді скарги на відмову слідчого, прокурора у проведенні слідчих (розшукових) дій слідчому судді належить оцінювати: дотримання процесуального порядку вирішення клопотань про проведення слідчих (розшукових) дій; дотримання інших процесуальних вимог щодо проведення слідчих (розшукових) дій, які ініціюються перед органом досудового розслідування у кримінальному провадженні; доцільність здійснення слідчих (розшукових) дій, про які просить сторона кримінального провадження та обґрунтованість внесеного клопотання.
Під час розгляду скарги слідчий суддя встановив такі факти та обставини:
- групою детективів НАБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52021000000000277 від 25.05.2021;
- у рамках цього кримінального провадження ОСОБА_5 повідомлено про підозру;
- 01.05.2023 захисником ОСОБА_3, яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_5, подано 11 клопотань про допит підозрюваного / свідків у межах досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні;
- 08.05.2023 старший детектив Національного бюро ОСОБА_4 виніс 11 постанов про відмову у задоволенні клопотань захисника підозрюваного ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_3 від 01.05.2023 про допит у кримінальному провадженні № 52021000000000277 від 25.05.2021, за участі захисника підозрюваного ОСОБА_5, підозрюваного та свідків.
Відповідно до ч. 3 ст. 93 КПК України сторона захисту здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.
Ініціювання стороною захисту проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому статтею 220 цього Кодексу.
Слідчим суддею встановлено, що 08.05.2023 старшим детективом Національного бюро ОСОБА_4 прийняті процесуальні рішення у формі постанов про відмову у задоволенні клопотань захисника підозрюваного ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_3 від 01.05.2023 про допит у кримінальному провадженні № 52021000000000277 від 25.05.2021, за участі захисника підозрюваного ОСОБА_5, підозрюваного та свідків. Постанови містять усі елементи та відомості, передбачені ст. 110 КПК України, а наведені старшим детективом у постановах мотиви і обґрунтування прийнятих ним процесуальних рішень слідчий суддя вважає достатніми для їх винесення.
Дослідивши зміст поданих захисником підозрюваного ОСОБА_5 - адвокатом ОСОБА_3 клопотань від 01.05.2023, слідчий суддя встановив, що в них порушується питання про проведення допиту певних осіб, зазначених у тексті клопотання, за участі захисника підозрюваного ОСОБА_5 .
Обґрунтовуючи необхідність проведення таких слідчих дій, захисник посилається на необхідність повного, всебічного та неупередженого проведення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні.
Перевіривши зміст оскаржуваних постанов старшого детектива Національного бюро ОСОБА_4 від 08.05.2023 щодо відмови у задоволенні заявлених захисником підозрюваного ОСОБА_5 - адвокатом ОСОБА_3 клопотань, слідчий суддя погоджується із наведеними у них мотивами і вважає їх переконливими і достатніми для прийняття відповідного процесуального рішення.
Так, зі змісту оскаржуваних постанов вбачається, що основною підставою для відмови у задоволенні старшим детективом поданих клопотань є той факт, що у клопотанні відсутнє обґрунтування необхідності проведення допиту осіб; можливість негативного впливу захисника підозрюваного ОСОБА_5 на об`єктивність та повноту показань свідків та підозрюваного; можливе спричинення шкоди досудовому розслідуванню.
Показаннями є відомості, які надаються в усній або письмовій формі під час допиту підозрюваним, свідком щодо відомих йому обставин у кримінальному провадженні, що мають значення для цього кримінального провадження (ч. 1 ст. 95 КПК України).
Показання є процесуальним джерелом доказів, що встановлено ч. 2 ст. 84 КПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 223 КПК України підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети, тобто отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів в кримінальному провадженні.
Частиною 1 статті 224 КПК України встановлено, що допит проводиться за місцем проведення досудового розслідування або в іншому місці за погодженням із особою, яку мають намір допитати.
Як встановлено в ході розгляду скарги, сторона захисту не обґрунтувала необхідність проведення допиту осіб, не зазначила обставини, які можуть бути відомі свідкам та які мають значення для кримінального провадження, а обмежилась посиланням на необхідність повного та всебічного досудового розслідування даного кримінального провадження, та обов`язкової присутності під час допиту осіб захисника підозрюваного ОСОБА_5 . Питання, яке стосується мети проведення допиту зазначених у клопотанні захисника осіб, ні у скарзі, ні у ході її розгляду розкрито не було, тобто захисником не обґрунтовано які докази можуть бути отримані під час таких допитів або що такі допити необхідні для перевірки вже отриманих доказів в кримінальному провадженні.
Підсумовуючи, слідчий суддя вважає за необхідне відмовити у задоволенні скарги захисника ОСОБА_3, поданої в інтересах підозрюваного ОСОБА_5, на постанови старшого детектива Національного бюро ОСОБА_4 про відмову у задоволенні клопотань про допит від 08.05.2023.
Керуючись ст. ст. 220, 223-224, 303, 307, 309, 376, 392 КПК України, слідчий суддя, -
постановив:
У задоволенні скарги захисника ОСОБА_3, поданої в інтересах підозрюваного ОСОБА_5, на постанови старшого детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4 про відмову у задоволенні клопотань про допит від 08.05.2023 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_19