Документ № 111416796

Справа № 991/4466/23

Провадження 1-кс/991/4486/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2023 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2,детектива ОСОБА_3,власників (володільців)майна ОСОБА_4 та ОСОБА_5,представника ОСОБА_6,розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання детектива Національного бюро Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7, погоджене прокурором першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8, про арешт майна у кримінальному провадженні №42023000000000347 від 06.03.2023,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, в якому детектив просив накласти арешт вилучені 18.05.2023 в ході обшуку будинку за адресою: АДРЕСА_1, грошові кошти, а саме на: 91500(дев`яностоодна тисячап`ятсот)гривень купюрами по1000грн 29шт.,по 500грн 102шт.,по 200грн 50шт.;500(п`ятсот)доларів США купюрамипо 100дол.США 4шт.,по 50дол.США 2шт.;13000(тринадцятьтисяч)доларів СШАкупюрами по100дол.США 126шт.,по 50дол.США 4шт.;по 20дол.США 9шт.;по 10дол.США 1шт.;по 5дол.США 2шт.,у паперовихконвертах;2645(двітисячі шістсотсорок п`ять)євро купюрами по200євро 1шт.,по 100євро 6шт.,по 50євро 28шт.,по 20євро 17шт.,по 10євро 10шт.,по 5євро 1шт.,у паперовомуконверті,з позбавленням права користуватися, розпоряджатися та відчужувати таке майно.

Клопотання обґрунтоване тим, що слідчою групою детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42023000000000347 від 06.03.2023.

Як зауважив детекти, у ході здійснення досудового розслідування отримано фактичні дані, які можуть свідчити про притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності прокурорами Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області. Зокрема, питання необхідності залучення до кримінальної відповідальності завідомо невинної особи обговорювалося ОСОБА_9 із заступником керівника вказаної прокуратури ОСОБА_4 та прокурором цієї ж прокуратури ОСОБА_10 .

У зв`язку з наведеним, органом досудового розслідування 18.05.2023 проведено обшук будинку за адресою: АДРЕСА_1, який на праві власності належить ОСОБА_11 та знаходиться у фактичному користуванні ОСОБА_4 - заступника керівника Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області.

У ході обшуку будинку було виявлено та вилучено грошові кошти, а саме: 91500 (дев`яносто одна тисяча п`ятсот) гривень купюрами по 1000 грн 29 шт., по 500 грн 102 шт., по 200 грн 50 шт.; 500 (п`ятсот) доларів США купюрами по 100 дол. США 4 шт., по 50 дол. США 2 шт.; 13000 (тринадцять тисяч) доларів США купюрами по 100 дол. США 126 шт., по 50 дол. США 4 шт.; по 20 дол. США 9 шт.; по 10 дол. США 1 шт.; по 5 дол. США 2 шт., у паперових конвертах; 2645 (дві тисячі шістсот сорок п`ять) євро купюрами по 200 євро

1 шт., по 100 євро 6 шт., по 50 євро 28 шт., по 20 євро 17 шт., по 10 євро 10 шт., по 5 євро 1 шт., у паперовому конверті.

У клопотанні детектив зазначив, що на вилучені грошові кошти необхідно накласти арешт з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Подаючи клопотання про арешт майна, детектив просив розглядати його у закритому судовому засіданні та, відповідно до ч.2 ст.2 Закону України «Про доступ до судових рішень», без наступного оприлюднення змісту ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень, з метою збереження таємниці досудового розслідування.

Однак в судовому засіданні детективом не наведено жодних підстав на обґрунтування необхідності здійснювати судовий розгляд клопотання в закритому судовому засіданні, тому слідчий суддя відхиляє таке клопотання.

Клопотання призначене до розгляду на 24.05.2023, 30.05.2023 та у зв`язку з відсутністю відомостей про повідомлення володільця майна про судові засідання було відкладено на 06.06.2023, яке за клопотанням детектива відкладене на 07.06.2023.

У судовихзасіданнях детектив ОСОБА_3 підтримав подане клопотання, просив його задовольнити та накласти арешт на вилучені в ході обшуку будинку, яким користується ОСОБА_4, грошові кошти. Зазначив, що з матеріалів кримінального провадження вбачається, що під час проведення обшуку у ОСОБА_12 в нього були вилучені кошти, які в подальшому можливо були передані працівникам прокуратури. За таких обставин слідство вважає, що такі кошти могли знаходитись серед коштів, які вилучені за місцем мешкання ОСОБА_4 . Вказані грошові кошти визнані постановою детектива речовими доказами, тож необхідне накладення арешту на них, в тому числі і з підстави збереження речового доказу, оскільки є підстави вважати, що вказані грошові кошти можуть бути коштами, які були вилучені під час обшуку проведеного у ОСОБА_12 .

На запитання суду детектив зазначив, що в ході проведення обшуку у ОСОБА_12, в результаті якого були вилучені грошові кошти, номери купюр таких коштів не переписувались та жодним чином не фіксувались у протоколі обшуку, однак в ході проведення слідчої дії здійснювався відеозапис, тому детектив зазначає, що орган досудового розслідування має на меті переглянути той відеозапис та якщо там видно номери купюр порівняти з купюрами, вилученими в ході обшуку 18.05.2023 за місцем мешкання ОСОБА_4 . Зазначив, що сторона обвинувачення зверталась до суду з тимчасовим доступом та отримала копію протоколу обшуку, проведеного у ОСОБА_12, у вказаному протоколі не зазначені номери купюр, однак сторона обвинувачення вважає, що такі могли потрапити на відеозапис, тому можна буде порівняти такі номери купюр із тими, що вилучені за місцем мешкання ОСОБА_4 . Додав, що відеозапису фіксації проведення обшуку у ОСОБА_12 сторона обвинувачення ще не отримала, планує отримати в ході тимчасового доступу. Тож за такого просив накласти арешт на вказані грошові кошти. Поряд з цим детектив зазначив підставою для накладення арешту на таке майно також забезпечення майбутньої можливої спеціальної конфіскації, оскільки на його думку такі кошти можуть бути предметом неправомірної вигоди, оскільки кримінальне провадження здійснюється в тому числі за ознаками вчинення корупційних кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.368, 369 КК України.

Представник ОСОБА_13 -адвокат ОСОБА_6 у судових засіданнях зазначив, що протокол обшуку від 18.05.2023 складений з порушеннями вимог КПК України, не містить опису речей, які вилучені та примірник такого не був вручений особі, у якої проведений обшук. Посилання детектива на показання ОСОБА_9 не можуть братися до уваги, оскільки не отримані безпосередньо в суді. Щодо корупційних статей зазначив, що повідомлення про підозру ОСОБА_4 вручене за ст.372 КК України, яка не є корупційною, санкцією такої статті не передбачена конфіскація майна, також не передбачені спеціальна конфіскація майна.

Поряд з цим зазначив, що вилучені кошти є заощадженнями сім`ї ОСОБА_14, що видно із протоколу обшуку та відеозапису до нього, оскільки ОСОБА_15 було відразу пояснене походження всіх коштів, всіх віднайдених купюр, їх номінал, вона знаходилась в емоційно спокійному стані, що свідчить про правдивість її слів. Окрім того номінал віднайдених купюр не збігається із номіналом купюр, вилучених у ОСОБА_12, тож твердження детектива про те, що вказані кошти можуть бути коштами, вилученими в ході обшуку від 20.02.2023, є безпідставними.

У судовомузасіданні власник(володілець)майна ОСОБА_4 пояснив, що вилучені грошові кошти, це кошти які збирала сім`я з 2013 року, це підтверджується тим, що на конверті, в якому вони були виявлені та вилучені його дружиною зазначені дати, коли здійснювалась купівля валюти, скільки саме, яка сума, це кошти які збиралися родиною для отримання дитиною освіти. Щодо грошових коштів, а саме 91500 гривень, зазначив, що це кошти на побутові потреби сім`ї та на проживання. Окрім того зазначив, що його матір має тяжкі захворювання, що потребує великої кількості ліків, які купуються, в тому числі і ними з дружиною. Додав, що він та дружина працюють, у нього офіційний та задекларований заробіток, тому безпідставними є твердження детектива про те, що ці кошти мають відношення до кримінального провадження. Це власні кошти сім`ї. Щодо коштів у валюті Євро зазначив, що ці кошти частково купувались дружиною, а частково отримані внаслідок ДТП, коли було пошкоджено автомобіль дружини та винуватець відшкодував завдану шкоду, надавши кошти в Євро. Зауважив, що заперечує проти задоволення клопотання детектива, просив відмовити у накладенні арешту на вилучені кошти. Додав, що вилучення коштів позбавляє його сім`ю засобів до існування, оскільки вилучені всі кошти, тому вони не мають зараз змоги купувати ліки та забезпечити першочергові побутові потреби. Зазначив, що підстав вважати, що ці кошти мають відношення до будь-якого кримінального провадження немає. Це власні кошти його родини.

На запитання суду повідомив, що за минулий рік він отримав доходу 1млн.9 тис.грн., тобто в середньому за вирахуванням податків він отримує 56 тисяч гривень в місяць, це офіційна заробітна плата.

У судовомузасіданні власник(володілець)майна ОСОБА_5 зазначила, що вилучені кошти, це власні кошти сім`ї, які збиралися для майбутнього навчання їх дитини. Зазначила, що кошти були вилучені в конверті, на якому було написано «От любимого папочки», оскільки ці кошти були подаровані батьком ОСОБА_5, вони їх відклали на навчання дитини та в подальшому ті гроші, які можливо було відкласти, вони відкладали, зокрема ОСОБА_5 купувала валюту та складала в цей же конверт. Підтвердила, що надписи на такому конверті написані нею власноруч, оскілки після покупки валюти вона перерахувала суму та зазначала її на конверті. Щодо суми у гривнях пояснила, що тримала таку суму, з огляду на безпекову ситуацію в країні, щоб були кошти на будь-який випадок. Додала, що приблизно у 2019 році під час подорожі до Португалії, їх автомобіль потрапив у ДТП, тож водій, який був винуватцем ДТП, сплатив суму коштів, завданого збитку в Євро. Інші купюри в Євро вона купувала із власної заробітної плати та відкладала. Додала, що вилучення таких коштів позбавляє її можливості у разі небезпеки виїхати та вивезти за кордон свою дитину, позбавляє можливості отримати необхідне лікування, оскільки детективами вилучено всі кошти, які накопичила родина.

На запитання суду пояснила, що отримує офіційну мінімальну заробітну плату, однак у зв`язку з тим, що чоловік заробляє достатньо, мала змогу відкладати деякі кошти.

На запитання суду детектив ОСОБА_3 пояснив, що в ході обшуку у ОСОБА_12 вилучались кошти, які були у гривнях, у Євро та у доларах США.

Окрім того у судовому засіданні було оглянуто фрагмент відеозапису проведення обшуку 18.052023.

Заслухавши пояснення учасників, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів, клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8, про арешт майна у кримінальному провадженні №42023000000000347 від 06.03.2023, подане до суду, шляхом направлення засобами поштового зв`язку. Так з наданих матеріалів встановлено, що клопотання про накладення арешту на грошові кошти, які були вилучені в ході проведення обшуку 18.05.2023, вручене оператору поштового зв`язку для надсилання до суду 19.05.2023 о 20:05 год, що підтверджується накладною №5900097077018, тобто в межах строку, встановленого абз.2 ч.5 ст.171 КПК України.

Вимоги до клопотання слідчого, прокурора про арешт майна викладені в ч.2 ст.171 КПК України. Так, зокрема, в клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, що підтверджують право власності на майно, що належить арештувати. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Як вбачається з поданого детективом клопотання, воно відповідає вимогам закону, подане з додержанням вимог статті 171 КПК України, містить всі встановлені законом обставини, а тому підстави для його повернення детективу відсутні.

Стороною захисту в ході судового розгляду зазначено, що клопотання детектива не розглянуте у строки встановлені ч.6 ст.173 КПК України, що є серед іншого підставою для відмови в задоволенні клопотання детектива про арешт вилученого майна.

Положення ч.6 ст.173 КПК України встановлюють строк для розгляду клопотання про арешт майна.

Водночас варто зауважити, що відмова в задоволенні клопотання про арешт майна можлива лише, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом 2 частини 1 статті 170 КПК (частина 1 статті 173 КПК). При цьому сплив процесуального строку постановлення ухвали, за результатами розгляду клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, не припиняє необхідності виконати обов`язок розглянути клопотання та не тягне за собою припинення повноважень слідчого судді на прийняття відповідного судового рішення.

Тобто, з одного боку порушення передбаченого частиною 6 статті 173 КПК строку, є юридичним фактом, з яким закон пов`язує припинення режиму тимчасового вилучення майна (пункт 3 частини 1 статті 169 КПК «Припинення тимчасового вилучення майна»), встановлює обов`язок негайно повернути майно особі, в якої воно було тимчасово вилучене, а з іншого - не є підставою для відмови в арешті майна.

Правові інститути тимчасово вилученого майна (глава 16 КПК) та арешту майна (глава 17 КПК) є пов`язаними, але відносно самостійними, з різними цілями та правовими наслідками. Отже, вирішення питання щодо арешту майна залежить від того, чи має воно значення в кримінальному провадженні, а не від процесуального строку розгляду відповідного клопотання. У протилежному випадку вирішення питання щодо арешту майна (арешт майна чи відмова в арешті майна) залежно від строків розгляду клопотання матиме формальне значення та суперечитиме суті та призначенню правового інституту арешту майна.

Аналогічної правової позиції дотримується і Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду (ухвала від 04.06.2020) у справі № 757/60650/19-к (провадження № 11-сс/991/446/20).

За наведених обставин, слідчий суддя здійснює розгляд клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні №42023000000000347 від 06.03.2023.

У клопотаннідетектив проситьнакласти арештна грошовікошти,вилучені вході проведенняобшуку 18.05.2023у будинку,розташованому заадресою: АДРЕСА_1, яким користується ОСОБА_4 та ОСОБА_5, з позбавленням власників права користування, розпорядження та відчуження такими грошовими коштами.

Слідчий суддя, суд при вирішенні питання про арешт майна повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна (п.п.1,2,5,6 ч.2 ст.173 КПК України).

Встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42023000000000347від 06.03.2023,зареєстрованому заознаками кримінальнихправопорушень,передбачених ч.4ст.368,ч.2ст.15ч.4ст.27ч.3ст.369,ч.2ст.372,ч.2ст.28ч.1ст.366,ч.4ст.27ч.2ст.28ч.2ст.384КК України.

Як зазначив детектив у клопотанні, встановлені розслідуванням обставини у своїй сукупності свідчать про можливу участь ОСОБА_9 у вчиненні досліджуваних злочинів.

В рамках даного кримінального провадження ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.4 ст.27 ч.3 ст.369 КК України.

Згідно повідомлення про підозру, кримінальне правопорушення вчинене за наступних обставин.

14.06.2022 прокурором Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_10 на підставі листа УСБУ в Дніпропетровській області від 13.06.2022, до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 204 КК України, за фактом виготовлення та реалізації на території м. Підгородне та інших населених пунктів Дніпровського району Дніпропетровської області слабоалкогольних напоїв під виглядом сидру, які виготовляються з використанням неякісних інгредієнтів, що становить загрозу для життя та здоров`я людей.

Того ж дня заступником керівника Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 за вказаним фактом в Єдиному реєстрі досудових розслідувань зареєстроване кримінальне провадження №42022042150000038.

Прокурорами Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області за участі співробітників УСБУ в Дніпропетровській області, 20.02.2023 на підставі ухвал слідчого судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 08.02.2023 у кримінальному провадженні №42022042150000038 від 14.06.2022, проведено обшуки, у тому числі за місцем проживання директора та засновника ТОВ«Фрутберрі-Дніпро» (ЄДРПОУ 43228892), яке здійснює діяльність з виробництва сидру, а саме у ОСОБА_12 за адресою АДРЕСА_2 .

У ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_12 останній скористався правовою допомогою адвоката ОСОБА_9, який надає з 2017 року юридичні послуги йому та його родині. Під час обшуку виявлено та вилучено грошові кошти, а саме: 553 300 грн, 137 720 дол. США та 2360 євро.

Ухвалою слідчого судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 23.02.2023 клопотання прокурора Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_10 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42022042150000038 від 14.06.2023 задоволено частково, а в частині накладення арешту на грошові кошти загальною сумою 137 720 доларів США, 2360 євро та 553 300 грн відмовлено.

Одразу після засідання суду з розгляду клопотання прокурора про арешт вищевказаних грошових коштів адвокат ОСОБА_9 повідомив ОСОБА_12 про те, що судом відмовлено в накладенні арешту на них. У той же час, ОСОБА_9 зазначив, що вони не будуть повернуті ОСОБА_12, оскільки вони будуть передані працівникам прокуратури та СБУ за непритягнення ОСОБА_12 до кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні №42022042150000038.

У подальшому, точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, однак не пізніше 04.04.2023, у ОСОБА_9 виник злочинний умисел на підбурювання ОСОБА_12 до надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає керівну посаду в Дніпропетровській обласній прокуратурі за вчинення такою службовою собою в інтересах ОСОБА_12 дій з використанням наданого їй службового становища, а саме інформування про реєстрацію кримінальних проваджень щодо ОСОБА_12, завчасного повідомлення про проведення обшуків чи інших слідчих дій, забезпечення неможливості його кримінального переслідування з боку правоохоронних органів та можливості безперешкодного ведення господарської діяльності.

З метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на підбурювання ОСОБА_12 до надання неправомірноївигоди службовійособі,яка займаєкерівну посадув Дніпропетровськійобласній прокуратурі, ОСОБА_9 04.04.2023приблизно об11год.під часзустрічі із ОСОБА_12 біля будівліСлобожанської окружноїпрокуратури Дніпропетровськоїобласті,розташованої заадресою Дніпропетровськаобласть,смт.Слобожанське,вул.Теплична,7,повідомив ОСОБА_12,що справжнімініціатором кримінальногопровадження відноснонього єкерівник Слобожанськоїокружної прокуратуриДніпропетровської областіта працівникиСлужби безпекиУкраїни.Також ОСОБА_9 повідомив ОСОБА_12 про те,що уразі виникненняобставин реєстраціїкримінальних провадженьщодо останнього,проведення обшуківчи іншихслідчих дій,а такожстворення перешкоддля веденняйого господарськоїдіяльності збоку правоохороннихорганів,вирішити вказаніпитання можейого знайомийіз Дніпропетровськоїобласної прокуратуришляхом використаннясвого службовогостановища.Однак,для цьогонеобхідно систематичнонадавати йомунеправомірну вигодуу вигляді50%прибутку відздійснення господарськоїдіяльності тавключити до складу засновників ТОВ «ФРУТБЕРРІ-ДНІПРО» його довірену особу. Одразу після чого, адвокатом ОСОБА_9 разом із ОСОБА_12 пораховано орієнтовну суму річного прибутку за 2022 рік від здійснення господарської діяльності ОСОБА_12, яка склала 8 млн. грн., а 50% від якої дорівнює 4 млн. грн. на рік.

Таким чином, з урахуванням пропозиції ОСОБА_9, ОСОБА_12 мав передавати його знайомому прокурору, який займає керівну посаду в Дніпропетровській обласній прокуратурі неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі близько 4 млн. грн.

У подальшому, продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на підбурювання до надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, під час зустрічі ОСОБА_12 та адвоката ОСОБА_9, яка відбулася 19.04.2023 близько 13 год. на автомобільному паркувальному майданчику торгівельного центру «Вавілон», розташованому за адресою: м. Дніпро, вул. Маршала Малиновського, 2, останній, продовжуючи схиляти ОСОБА_12 до надання неправомірної вигоди, повідомив про необхідність передачі 50% прибутку від здійснення господарської діяльності його знайомому, який займає керівну посаду в Дніпропетровській обласній прокуратурі, за завчасне повідомлення про проведення обшуків чи інших слідчих дій, забезпечення неможливості його кримінального переслідування з боку правоохоронних органів та можливості безперешкодного ведення господарської діяльності.

Під час наступної зустрічі ОСОБА_12 та адвоката ОСОБА_9, яка відбулась 11.05.2023 близько 12 год. в ресторані «Конфеті» торгівельного центру «Вавілон», за адресою: м.Дніпро, вул. Маршала Малиновського, 2, ОСОБА_9, діючи з прямим умислом на підбурення ОСОБА_12 до надання неправомірної вигоди особі, які займає відповідальне становище, повідомив останньому про необхідність передачі 50% прибутку від здійснення господарської діяльності його знайомому, який займає керівну посаду в Дніпропетровській обласній прокуратурі, за завчасне повідомлення про проведення обшуків чи інших слідчих дій, забезпечення неможливості його кримінального переслідування з боку правоохоронних органів та можливості безперешкодного ведення господарської діяльності. При цьому, з урахуванням того, що прибуток ОСОБА_12 за останній місяць склав 2 млн грн, ОСОБА_9 запропонував останньому надати 1 млн. грн в якості неправомірної вигоди. Однак, після зауважень ОСОБА_12 ОСОБА_9 погодився на суму у розмірі 20000 доларів США.

18.05.2023 приблизно о 14 год, ОСОБА_9, перебуваючи в салоні власного автомобіля марки «BMW X5», державний номерний знак НОМЕР_1, який знаходився поблизу ТЦ «Вавілон» у м.Дніпро, вул. Маршала Малиновського, 2, діючи з прямим умислом, направленим на підбурювання до надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, одержав від ОСОБА_12 неправомірну вигоду в сумі 20000 доларів США (що згідно з курсом Національного банку України на 18.05.2023 становить 731372 гривень) для передачі службовій особі, яка займає керівну посаду в Дніпропетровській обласній прокуратурі, однак його злочинні дії не були доведені до кінця з причин, що не залежали від його волі.

18.05.2023 о 14год. 09хв. ОСОБА_9 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення. 19.05.2023 ОСОБА_9 вручене письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.4 ст.27, ч.3 ст.369 КК України.

Окрім наведеного, детективом зауважено, що на даний час в межах досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні досліджується ймовірна причетність ОСОБА_9 до вчинення інших кримінальних правопорушень. Так, під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_9 зміг схилити ОСОБА_16 до надання неправдивих свідчень у кримінальному провадженні №42022042150000038 від 14.06.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.204 КК України з метою притягнення його до кримінальної відповідальності. Також, ОСОБА_9 вказував на необхідність надання неправдивих свідчень ОСОБА_12 а також іншими особами з числа працівників ТОВ«Фрутберрі-Дніпро». При цьому вказав на необхідність ОСОБА_12 підготувати документи про те, що ОСОБА_16 працює в ТОВ«Фрутберрі-Дніпро».

Таким чином, із матеріалів, долучених до клопотання, вбачається, що в рамках кримінального провадження перевіряється версія, що адвокат ОСОБА_9 схилив громадянина ОСОБА_16 до надання неправдивих свідчень у кримінальному провадженні №42022042150000038 від 14.06.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204 КК України, з метою притягнення його до кримінальної відповідальності. В подальшому, посилаючись на докази, штучно створені ОСОБА_4 та ОСОБА_10, ОСОБА_16 було вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204 КК України прокурором ОСОБА_17, а в подальшому прокурором ОСОБА_10 складено та затверджено обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_16, який було надіслано до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська та 17.05.2023 у вказаному кримінальному провадженні затверджено угоду про визнання винуватості ОСОБА_16 за участі його захисника ОСОБА_9 . Вказані дії, як стверджує сторона обвинувачення, відбувались з відома та за пособництва ОСОБА_4 та ОСОБА_10

30.05.2023 в рамках кримінального провадження № 42023000000000347 від 06.03.2023 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.2 ст.28, ч.2 ст. 372 КК України, тобто у вчиненні пособництва у притягненні завідомо невинуватого до кримінальної відповідальності прокурором, поєднаним із штучним створенням доказів обвинувачення, вчиненим за попередньою змовою групою осіб.

Окрім того в ході судового розгляду детективом було долучено копію повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру ОСОБА_9 від 30.05.2023. Таким чином ОСОБА_9 підозрюється у підбурюванні до закінченого замаху на надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища,тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.4 ст.27, ч.3 ст.369 КК України; та у організації притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності прокурором, поєднаного зі штучним створенням доказів обвинувачення за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.27 ч.2 ст. 28 ч.2 ст. 372 КК України.

Із витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023000000000347 від 06.03.2023 здійснюється за рядом статей Особливої частини КК України, серед яких також ч.2 ст.372 КК України щодо притягнення завідомо невинної особи до кримінальної відповідальності, що поєднане зі штучним створенням доказів та інших фальсифікацій.

Встановлено,що 18.05.2023детективами Національногоантикорупційного бюро України,на підставіухвали слідчогосудді від05.05.2023,постановленої у кримінальному провадженні№42023000000000347від 06.03.2023,проведено обшукбудинку,розташованого заадресою: АДРЕСА_1, яким користується ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

У ході обшуку було виявлено та вилучено грошові кошти, а саме: 91500 (дев`яносто одна тисяча п`ятсот) гривень купюрами по 1000 грн 29 шт., по 500 грн 102 шт., по 200 грн 50 шт.; 500 (п`ятсот) доларів США купюрами по 100 дол. США 4 шт., по 50 дол. США 2 шт.; 13000 (тринадцять тисяч) доларів США купюрами по 100 дол. США 126 шт., по 50 дол. США 4 шт.; по 20 дол. США 9 шт.; по 10 дол. США 1 шт.; по 5 дол. США 2 шт., у паперових конвертах; 2645 (дві тисячі шістсот сорок п`ять) євро купюрами по 200 євро 1 шт., по 100 євро 6 шт., по 50 євро 28 шт., по 20 євро 17 шт., по 10 євро 10 шт., по 5 євро 1 шт., у паперовому конверті.

Зазначені грошові кошти, за твердженням детектива, вилучені у зв`язку із наявністю підстав вважати, що вони є коштами, вилученими у ОСОБА_12 під час обшуку 20.02.2023, які, за версією органу досудового розслідування, ОСОБА_9 відмовився повертати ОСОБА_12, незважаючи на те, що слідчим суддею було відмовлено у накладенні арешту на такі грошові кошти. Тож за версією слідства, кошти ОСОБА_9 були в подальшому передані посадовим особам прокуратури, в тому числі і заступнику керівника Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області оскільки ОСОБА_4 .

Вказане стало підставою для звернення детектива до слідчого суді із клопотанням про арешт таких грошових коштів.

У клопотанні детективом зазначено про необхідність накладення арешту на вилучені грошові кошти з підстав: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Поряд з цим в ході судового розгляду, детектив не підтримав вимоги про накладення арешту на вилучені грошові кошти з підстав забезпечення конфіскації майна як виду покарання та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), тож слідчим суддею розглядається клопотання детектива про арешт майна в межах підтриманих ним в ході розгляду підстав, тобто з метою збереження речового доказу та забезпечення спеціальної конфіскації.

Враховуючи викладене, слідчий суддя здійснює розгляд клопотання про арешт майна з підстав: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації.

Відповідно до ч.2 ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є арешт майна.

Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна (ч. 1 ст. 170 КПК України).

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Щодо накладення арешту на майно з метоюзбереження речовихдоказів слідчий суддя зазначає наступне.

Відповідно до абз. 1 ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Детектив у ході судового розгляду наголошував, що вилучені під час проведення обшуку у ОСОБА_12 грошові кошти не були повернуті йому адвокатом ОСОБА_9, натомість адвокатом зазначено про те, що вказані кошти він передав працівникам прокуратури. З огляду на вказане, слідство вважає, що такі кошти можуть знаходиться серед коштів, вилучених за місцем проживання ОСОБА_4

19.05.2023 детективом Національного антикорупційного бюро України винесено постанову про визнання вилучених грошових коштів речовими доказами у кримінальному провадженні №42023000000000347 від 06.03.2023.

У зв`язкуз наведеним,на переконаннядетектива,наразі наявніпідстави длянакладення арештуна майно,з метоюзбереження речовихдоказів,оскільки вилученігрошові коштиможуть містити відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, та могли бути набуті кримінально протиправним шляхом.

Проте такі твердження детектива не підтверджені матеріалами та є голослівними.

Так з матеріалів не вбачається жодних підтверджень, що зазначене майно, відповідно до положень ст.170КПК України відповідає критеріям, зазначеним у ст.98КПК України, та може мати відношення до події кримінального правопорушення, яка розслідується в рамках кримінального провадження № 42023000000000347 від 06.03.2023.

Як вбачається з наданого протоколу обшуку, проведеного 20.02.2023 за місцем мешкання ОСОБА_12 у домоволодінні за адресою АДРЕСА_2, в рамках кримінального провадження №42022042150000038 від 14.06.2022, в ході якого були виявлені та вилучені грошові кошти: «номіналом 100 $ загальна сума 137500 $, 20 $=220 $, загальна сума 137720 $, які поміщено до спецпакету; Євро номіналом по 50 Є = 40шт = 2000Є, по 20Є=18шт=360Є, загальна сума 2360Є, поміщені до спецпакету; гривні номінал 500грн=734шт, загальна сума =367000 грн, номінал 200 грн=719шт, загальна сума 143800грн, номінал 100грн=5шт, загальна сума 500грн., номінал 1000грн=42шт, загальна сума 42000грн. Всього 553 300 грн., які поміщено до спецпакету».

Із вказаного протоколу вбачається, що в ході проведення обшуку та складення протоколу, в порушення вимог ч.9 ст.236 КПК України не зафіксовано перелік вилученого майна, а саме не зафіксовано серії та номерів купюр.

Відповідно до ухвали слідчого судді Бабушкінського районного суду Дніпропетровської області від 23.02.2023 у справі № 175/554/23 якою відмовлено у накладенні арешту на грошові кошти, вилучені в ході проведення обшуку 20.02.2023 за місцем мешкання ОСОБА_12, теж не наведені номери та серії купюр.

В подальшому такі кошти отримані адвокатом ОСОБА_9 від заступника керівника Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4, про що ним складена розписка від 22.02.2023, копія якої долучена до матеріалів провадження.

Детектив зауважив, що з матеріалів кримінального провадження вбачається, що під час проведення обшуку у ОСОБА_12 в нього були вилучені кошти, які в подальшому можливо були передані працівникам Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області.

Тому на думку сторони обвинувачення серед вилучених у ОСОБА_4, коштів можливо знаходяться кошти, які попередньо були вилучені у ОСОБА_12 в ході обшуку.

Однак поряд з цим детектив додав, що звіряти номери та серії коштів, які вилучені за місцем мешкання ОСОБА_4 із коштами, які вилучені у ОСОБА_12, сторона обвинувачення планує через відеозапис слідчої дії - обшуку від 20.02.2023. Однак на даний час стороні обвинувачення невідомо чи зафіксовані такі номери та серії купюр вилучених грошових коштів у ОСОБА_12 на відеозаписі обшуку та вказаний факт буде встановлений лише після отримання такого відеозапису.

Згідно з поясненнями детектива відеозапис планується отримати в ході тимчасового доступу до речей та документів.

Проте на час судового розгляду детективом не надано доказів ініціювання перед судом питання надання тимчасового доступу до вказаного відеозапису. Як і не надано доказів отримання дозволу на тимчасовий доступ до такого.

Слід зазначити, що з часу проведення обшуку та вилучення грошових коштів за місцем мешкання ОСОБА_4, тобто з 18.05.2023, у сторони обвинувачення було достатньо часу для здійснення таких процесуальних дій.

Проте жодних дій, спрямованих на перевірку версії слідства щодо підтвердження чи спростування належності таких грошових коштів до тих коштів, що були вилучені в ході обшуку ОСОБА_12, стороною обвинувачення не вчинено.

Так само немає жодного підтвердження того, що відеозапис проведення слідчої дії 20.02.2023 містить відображення серій та номерів купюр вилучених грошових коштів, що дасть змогу звірити такі купюри із купюрами, вилученими 18.05.2023, що на даний час є лише припущенням детектива.

Отже на час судового розгляду, стороною обвинувачення не доведено, що вилучені грошові кошти 18.05.2023 відповідають критеріям ст.98 КПК України.

Поряд з цим детектив зазначив підставою для накладення арешту на таке майно - забезпечення майбутньої можливої спеціальної конфіскації, оскільки на його думку такі кошти можуть бути предметом неправомірної вигоди, так як кримінальне провадження здійснюється, в тому числі за ознаками вчинення корупційних кримінальних правопорушень за ст.ст.368, 369 КК України.

У судовому засіданні детективом зауважено, що виявлені та вилучені грошові кошти могли бути набуті кримінально протиправним шляхом.

Відповідно до ч.4 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України. Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України.

Згідно із ч.1 ст.96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого частиною першою статті 150, статтею 154, частинами другою і третьою статті 159-1, частиною першою статті 190, статтею 192, частиною першою статей 204, 209-1, 210, частинами першою і другою статей 212, 212-1, частиною першою статей 222, 229, 239-1, 239-2, частиною другою статті 244, частиною першою статей 248, 249, частинами першою і другою статті 300, частиною першою статей 301, 302, 310, 311, 313, 318, 319, 362, статтею 363, частиною першою статей 363-1, 364-1, 365-2 цього Кодексу.

Положеннями ч.1 ст.96-2 КК України передбачено, що спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: 1) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави; 4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Разом ізтим вклопотанні детективавідсутнє посиланняна обставини,що стверджують,що грошовікошти,які вилученіза місцеммешкання ОСОБА_4,а саме: 91500 (дев`яносто одна тисяча п`ятсот) гривень купюрами по 1000 грн 29 шт., по 500 грн 102 шт., по 200 грн 50 шт.; 500 (п`ятсот) доларів США купюрами по 100 дол. США 4 шт., по 50 дол. США 2 шт.; 13000 (тринадцять тисяч) доларів США купюрами по 100 дол. США 126 шт., по 50 дол. США 4 шт.; по 20 дол. США 9 шт.; по 10 дол. США 1 шт.; по 5 дол. США 2 шт., у паперових конвертах; 2645 (дві тисячі шістсот сорок п`ять) євро купюрами по 200 євро 1 шт., по 100 євро 6 шт., по 50 євро 28 шт., по 20 євро 17 шт., по 10 євро 10 шт., по 5 євро 1 шт., у паперовому конверті, відповідають будь-якій з ознак, передбачених п.1-4 ч.1 ст.96-2 КК України. Як і не надано доказів на підтвердження того, що вони є предметом кримінального правопорушення.

Навпаки з протоколу обшуку від 18.05.2023 вбачається, що грошові кошти були виявлені та вилучені у спальні на другому поверсі будинку, де зі слів ОСОБА_11 мешкає її син ОСОБА_4 із дружиною ОСОБА_5, у шухляді трюмо у шкіряному портмоне виявлено 91500 грвень купюрами по 1000 грн 29 шт, по 500грн 102 шт, по 200 грн 50шт, а також 500 доларів США купюрами по 100 доларів США 4 шт, по 50 доларів США -2шт. На шафі з одягом виявлені гроші які знаходилися в паперових конвертах. У паперовому конверті з написом «От любимого папочки» знаходилось 13000 доларів США купюрами по 100 доларів США 126 шт, по 50 доларів США 4 шт, по 20 доларів США 9 шт, по 10 доларів США -1 шт., по 5 доларів США 2 шт. Вказаний паперовий конверт знаходився у паперовому конверті на якому містяться рукописні написи «10100$», « НОМЕР_2 10.10.2022», «13000$», «21.01.2023». У поштовому паперовому конверті з рукописним «2000Є», «2645 Є» (10.10.2022) знаходились грошові кошти у сумі 2645 Євро купюрами по 200 Євро 1 шт, 100 Євро 6 шт, 50Євро 28 шт, 20 Євро 17 шт., 10Євро 10шт, 5Євро 1шт. Виявлені грошові кошти були вилучені детективами та поміщені до сейфпакету. У протоколі обшуку від адвоката ОСОБА_18 надійшли зауваження, що у воєнний час у родині з двома дітьми та онкохворою матір`ю вилучені особисті грошові кошти родини, які не містять на собі ознак злочину.

З пояснень ОСОБА_4 та ОСОБА_5, наданих в ході судового розгляду, вбачається, що вилучені грошові кошти є накопиченнями родини, частина з яких подарована батьком ОСОБА_5, частина отримана як компенсація після пошкодження автомобіля під час подорожі за кордоном, всі гроші ОСОБА_5 обмінювала на валюту та докладала до накопичень, про що вела записи, підсумовувала та фіксувала все на конвертах в яких зберігала такі кошти.

Вказані доводи були зазначені нею і під час проведення обшуку 18.05.2023 в ході якого були виявлені та вилучені кошти, де нею відразу зазначалось походження таких грошових коштів.

Так, з переглянутого відеозапису вбачається, що на шафі у спальні виявлені речі, а саме чорну папку в якій знаходилися конверти один із них це подарунковий конверт із грошовими коштами у валюті долари США, як зазначила під час обшуку ОСОБА_5 він «От любимого папочки», це подарунок на весілля, весілля було сім років тому, зазначила, що батько подарував 10 тисяч доларів США, але вона обмінювала із зарплати та докладала туди заощадження, також виявлено білий поштовий конверт зі грошовими коштами у валюті Євро. На конверті виявлені рукописні написи «10.10.2022» та рукою написані суми, виявлені кошти у шкіряному портмоне, ОСОБА_5, пояснила що вона обмінює кошти та відкладає їх назвала суми та номінал купюр. Стосовно Євро пояснила, що під час відпустки їм пошкодили автомобіль, тому водій винуватець ДТП компенсував пошкодження, заплативши близько 2000 Євро. Зазначила, що може пояснити кожну купюру звідки вона.

Такі пояснення є послідовними, не змінювались ОСОБА_5 з моменту віднайдення таких грошових коштів, що стверджується переглянутим в судовому засіданні фрагментом відеозапису слідчої дії, де ОСОБА_5 відразу пояснила походження коштів, які суми та які купюри зберігаються.

Поряд з цим варто враховувати, що офіційний дохід ОСОБА_4, який повідомив, що середньомісячний дохід за вирахуванням всіх податків у нього становить 56 тисяч гривень, вказує на те, що віднайдені в родини ОСОБА_14 кошти є накопиченнями родини та відповідають рівню доходів сім`ї.

Вказані обставини спростовують твердження сторони обвинувачення, що такі кошти набуті внаслідок вчинення кримінального правопорушення чи були предметом кримінального правопорушення.

Достатніх доказів на підтвердження набуття таких коштів злочинним шляхом, детективом не надано.

За такого, доводи детектива щодо необхідності накладення арешту на вилучені в ході обшуку грошові кошти, з метою забезпечення спеціальної конфіскації не заслуговують на увагу.

Поряд з цим слушними є доводи представника про те, що ОСОБА_4 не інкримінується вчинення корупційного кримінального правопорушення, натомість йому повідомлено про підвозу у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.2 ст.28 ч.2 ст.372 КК України.

В той же час в ході судового розгляду, до матеріалів долучено ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01.06.2023 у справі №991/4684/23, якою відмовлено у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 у даному кримінальному провадженні. У вказаній ухвалі слідчий суддя дійшов висновку, що підозра, повідомлена ОСОБА_4 є необґрунтованою, оскільки прокурором не надано таких доказів, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_4 міг вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст.27, ч.2 ст.28, ч.2 ст.372 КК України.

Слушними є також доводи про те, що з наданих матеріалів вбачається, що ОСОБА_4 не підписував та не вручав повідомлення про підозру ОСОБА_16 від 21 березня 2023 року, не підписував та не затверджував обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_16 та не укладав з останнім угоду про визнання винуватості від 02 травня 2023 року.

З наданих слідчому судді матеріалів вбачається, що ОСОБА_4 згідно розписки ОСОБА_9 були повернуті кошти, вилучені в ході обшуку у ОСОБА_12, інші процесуальні документи не містять посилання та зазначення прізвища ОСОБА_4 .

Таким чином, дослідивши надані сторонами матеріали, пояснення, слідчий суддя приходить до висновку що наразі відсутні достатні підстави стверджувати, що вилучені грошові кошти можуть бути предметом кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Вирішуючи питання про дотримання справедливого балансу між правом особи на мирне володіння своїм майном та інтересами суспільства під час розгляду питання про арешт майна, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої, арешт майна в рамках судового розгляду справи зазвичай стосується контролю за використанням майна. Таке втручання повинно бути законним, відповідати загальним інтересам і бути пропорційним, тобто воно повинно досягати «справедливого балансу» між вимогами загальних інтересів спільноти та вимогами захисту основних прав особи. Хоч будь-який арешт і тягне за собою завдання шкоди, фактично завдана шкода не повинна бути більшою, ніж неминуча, а між захистом права власності та вимогами загальних інтересів слід досягати «справедливої рівноваги».

Врахувавши заявлені правові підстави для арешту грошових коштів, вилучених в ході проведення обшуку 18.05.2023 за місцем мешкання ОСОБА_4, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна, слідчий суддя приходить до висновку, що стороною обвинувачення не доведено доцільність накладення арешту на вилучені в ході обшуку грошові кошти, так само не доведено незаконність походження таких коштів, натомість власниками майна послідовно та логічно пояснено їх походження, кожну суму, номінал, період накопичення. Такі пояснення відповідають рівню доходів сім`ї.

Стороною обвинувачення такі пояснення не спростовані.

З урахуванням зазначеного, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання детектива.

Керуючись статтями 7, 9, 131, 132, 170-173, 309, 376 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання детектива Національного бюро Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7, погодженого прокурором першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8, про арешт майна у кримінальному провадженні №42023000000000347 від 06.03.2023 на грошові кошти, виявлені та вилучені 18.05.2023 в ході обшуку будинку за адресою: АДРЕСА_1, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1