- Головуючий суддя (ВАКС): Строгий І.Л.
Справа № 991/4756/23
Провадження № 1-кс/991/4776/23
УХВАЛА
07 червня 2023 року місто Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участі:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2,
прокурорів - ОСОБА_3, ОСОБА_4,
захисників - ОСОБА_5, ОСОБА_6,
підозрюваного - ОСОБА_7,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання старшого детектива - заступника керівника Першого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України (далі - детектив, НАБУ) ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12016220000000460 від 25 квітня 2016 року за підозрою:
ОСОБА_7, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Красний Луч Луганської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 240, ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України (далі - КК),
у с т а н о в и в:
Суть питання, що вирішується, за чиєю ініціативою воно розглядається
1.Клопотання обґрунтоване тим, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12016220000000460 від 25 квітня 2016 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 212, ч. 2 ст. 240 КК.
2.Детективом установлено, що в листопаді 2015 року виконувач обов`язків генерального директора державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська», (далі - ДП, ДП «ВК «Краснолиманська»), ОСОБА_7, залучив працівників ДП з використанням обладнання, що перебувало у користуванні ДП, за відсутності документів, які надають право на видобування корисних копалин, до самовільного користування надрами. У результаті цього незаконно видобуто, тобто вилучено з надр у межах шахтного поля ТОВ «Краснолиманське» корисну копалину - кам`яне вугілля, загальною кількістю 112 512 тонн.
3.Після цього, у результаті зловживання ОСОБА_7 службовим становищем вугілля було реалізовано на підставі договору поставки на користь ТОВ «Дантрейд ЛТД». Далі, ТОВ «Дантрейд ЛТД» поставив вугілля на користь ПАТ «Центренерго» за ринковими цінами. Фактично, вугілля відразу поставлялось з ДП на теплові електростанції ПАТ «Центренерго».
4.У результаті, від незаконного видобування корисних копалин загальнодержавного значення спричинено шкоду державі в розмірі 210 856 488,96 грн та від зловживання службовим становищем заподіяно матеріальних збитків інтересам ДП у розмірах 22 593 941,19 грн та 336 218 929,11 грн.
5.Детектив зазначила, що наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України (далі - Міненерговугілля) від 16 жовтня 2015 року № 158-к/к, ОСОБА_7 з 17 жовтня 2015 року призначено виконуючим обов`язки генерального директора ДП. ОСОБА_7 здійснював організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, внаслідок чого набув статусу службової особи.
6.У ст. 56 Кодексу України про надра визначено основні вимоги в галузі охорони надр, до яких, серед іншого, належить додержання встановленого законодавством порядку надання надр у користування і недопущення самовільного користування надрами.
7.28 вересня 2007 року ДП видано спеціальний дозвіл на користування надрами № 4403 (вид користування: видобування; об`єкт надрокористування: поле шахти «Краснолиманська» (з прирізкою запасів з поля шахти «Родинська» ДП «Красноармійськвугілля»; корисні копалини: вугілля кам`яне, супутні: германій, метан).
8.19 грудня 2003 року ТОВ «Краснолиманське» видано спеціальний дозвіл на користування надрами № 3316 (вид користування: видобування, об`єкт надрокористування: технічні межі шахтного поля ТОВ «Краснолиманське» на полі діючої шахти «Краснолиманська»; корисні копалини: вугілля кам`яне, супутні: германій, метан).
9.13 листопада 2013 року дію дозволу № 3316 продовжено на 19 років, тобто до 19 грудня 2032 року. Відповідно до наказу від 19 травня 2015 року № 122 дію спеціального дозволу на користування надрами від 19 грудня 2003 року № 3316 зупинено та поновлено наказом від 25 грудня 2015 року № 446.
10.Відповідно до ст. 39 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», до природних ресурсів загальнодержавного значення належать, зокрема корисні копалини, за винятком загальнопоширених.
11.Кам`яне вугілля відповідно до переліку корисних копалин загальнодержавного значення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 827 від 12 грудня 1994 року, в редакції від 28 грудня 2011 року, віднесено до корисних копалин загальнодержавного значення.
12.Згідно зі ст. 19 Гірничого закону України, в редакції від 12 лютого 2015 року, гірничі роботи проводяться за спеціальним дозволом (ліцензією) на користування надрами, який видається згідно з законодавством.
13.Відповідно до п. 22 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року № 615, в редакції від 28 січня 2015 року, після зупинення дії дозволу надрокористувач зобов`язаний зупинити проведення на наданій йому в користування ділянці надр робіт, передбачених дозволом.
14.Детектив зазначила, що перевіркою, проведеною Головним управлінням Держпраці у Донецькій області (Акт перевірки суб`єкта господарювання (виробничого об`єкта) від 30 жовтня 2015 року № 06/1055), установлено ведення станом на 30 жовтня 2015 року ДП гірничих робіт з видобування вугілля та проведення гірничих виробок за межами ділянки надр, яка надана у користування ДП відповідно до дозволу № 4403, а також ведення робіт, не передбачених планами розвитку гірничих робіт.
15.Детектив стверджувала, що ОСОБА_7 був обізнаний про обставини діяльності ДП у межах шахтного поля ТОВ «Краснолиманське» та відсутність дозвільних документів, які надають право на проведення робіт з видобування кам`яного вугілля у межах шахтного поля ТОВ «Краснолиманське».
16.Детектив переконана, що ОСОБА_7, діючи умисно, зловживаючи своїм службовим становищем, залучив працівників ДП до незаконного видобування кам`яного вугілля. За таких обставин, у період з 01 по 30 листопада 2015 року працівниками ДП з використанням обладнання, що перебувало у користуванні ДП, здійснено користування надрами за відсутності дозвільної документації, передбаченої законом, у результаті чого незаконно видобуто, тобто вилучено з надр у межах шахтного поля ТОВ «Краснолиманське» корисну копалину загальнодержавного значення - кам`яне вугілля, загальною кількістю 112 512 тон, чим завдано збитків державі на суму 210 856 488,96 грн.
17.Органом досудового розслідування установлено, що після незаконного вилучення з надр, кам`яне вугілля доставлено на промисловий майданчик збагачувальної фабрики ДП, що розташований у м. Родинське Донецької області, звідки після проходження процесу збагачення, реалізовано від імені ДП.
18.Отже, детектив стверджувала, виконувач обов`язків генерального директора ДП «ВК «Краснолиманська» ОСОБА_7, зловживаючи своїм службовим становищем, порушив правила використання надр у вигляді незаконного видобування корисних копалин загальнодержавного значення - кам`яного вугілля, у загальній кількості 112 512 тон, вчинивши кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 240 КК (у редакції Закону № 1708-VI від 05 листопада 2019 року).
19.Окрім цього, детектив зазначала, що відповідно до пункту 5.1.2 статуту ДП підприємство реалізує свою продукцію, послуги, залишки виробництва за цінами, що формуються до умов економічної конкуренції, а у випадках, передбачених законодавством України - за фіксованими державними цінами.
20.Відповідно до пункту 2 наказу Міненерговугілля від 11 березня 2014 року № 237 «Про невідкладні заходи стабілізації фінансового стану галузі та запобігання проявам корупції» (далі - наказ № 237), керівникам вугледобувних підприємств спільно з ДП «Вугілля України» наказано забезпечити продаж збагаченого вугілля за ринковими цінами безпосередньо генеруючим компаніям теплових електростанцій та вжити заходів для недопущення продажу посередникам незбагаченого вугілля. Пунктом 11 цього наказу керівників підприємств, що належать до сфери управління Міненерговугілля попереджено про персональну відповідальність за виконання вимог цього наказу. Наказ № 237 надіслано для виконання до ДП та зареєстровано останнім у книзі реєстрації вхідної кореспонденції 13 березня 2014 року за № 01/1-29.
21.Детектив переконана, що ОСОБА_7, діючи умисно, будучи достеменно обізнаним про те, що ДП незаконно видобуто кам`яне вугілля, з метою одержання неправомірної вигоди для юридичної особи - ТОВ «Дантрейд ЛТД», у вигляді набуття цим підприємством права власності на вугілля, порушуючи статут ДП, п. 2 наказу № 237, 12 листопада 2015 року, уклав від імені ДП, як постачальника, з ТОВ «Дантрейд ЛТД», як покупцем, в особі його директора ОСОБА_9 договір поставки вугілля № 12/11-1 (далі - договір № 12/11-1), а також додаток № 1 до договору № 12/11-1 від 12 листопада 2015 року.
22.Відповідно до умов договору № 12/11-1, термін поставки вугілля: з листопада 2015 року по січень 2016 року включно. Місце поставки - залізнична станція вантажоотримувача - ТЕС ПАТ «Центренерго». Базова ціна вугілля визначається у додатках до договору. Базова зольність вугілля - 23.0 % базова волога - 8.9 %. Якщо фактична якість вугілля відрізняється від базової, вартість вугілля визначається з врахуванням надбавок та знижок до ціни вугілля. Пунктом 6.3 договору № 12/11-1 визначена 100 % попередня оплата, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника. Водночас, пунктом 3.2.3 договору № 12/11-1 визначено, що постачальник має право відвантажити вугілля без отримання від покупця попередньої оплати вугілля, передбаченої умовами договору. Відповідно до п. 3.1.5 договору № 12/11-1, в залежності від напрямків відвантаження вугілля, забезпечити наявність в графі 7 «Заяви відправника» залізничних накладних відмітку: «у власність ПАТ «Центренерго» згідно з договором 111/48 від 12 листопада 2015 року, а також назву Постачальника. Водночас, у пункті 1.5 договору визначено, що постачальник гарантує, що вугілля, яке постачається за договором, знаходиться у його власності.
23.Детектив зазначала, що згідно з додатком № 1 до договору № 12/11-1 від 12 листопада 2015 року, ОСОБА_7 надав зобов`язання ТОВ «Дантрейд ЛТД» поставити у період листопада, грудня 2015 року вугілля марки Г 0-100, обсягом 30 000 тонн, з базовим значенням золи 23%, базовим значенням вологи 8,9 за базовою ціною в 758,33 грн за 1 тону без ПДВ, на загальну суму 22 749 900 грн без ПДВ, зі строком відвантаження у листопаді 2015 року.
24.Окрім цього, ОСОБА_7 підписано рахунок-фактуру № 1677 від 26 листопада 2015 року.
25.Виконуючи договір № 2/11-1 та додаток № 1 до цього договору, у період з 16 по 28 листопада 2015 року ДП відвантажено на користь ТОВ «Дантрейд ЛТД» з послідуючим надходженням на ТЕС ПАТ «Центренерго» вугілля у загальній кількості 28 854,644 тон на суму 22 593 941,19 грн без ПДВ.
26.Детектив переконана, що ОСОБА_7, будучи достеменно обізнаним щодо завідомо незаконного походження майна, а саме кам`яного вугілля та його отримання злочинним шляхом, у період з 12 по 28 листопада 2015 року, зловживаючи своїми службовими повноваженнями виконуючого обов`язки генерального директора ДП, реалізував, забезпечивши відвантаження на користь ТОВ «Дантрейд ЛТД» вугілля у кількості 28 854,64 тонн на суму 22 593 941,19 грн.
27.Отже, детектив стверджувала, що ОСОБА_7 зловживав службовим становищем, тобто умисно, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для іншої юридичної особи - ТОВ «Дантрейд ЛТД», використав службове становище всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом інтересам юридичної особи - ДП.
28.Окрім того, за версією органу досудового розслідування, у період з 01 грудня 2015 року по 24 січня 2017 року, ОСОБА_7 продовжив зловживати службовим становищем в інтересах ТОВ «Дантрейд ЛТД».
29.Так, з грудня 2015 року працівниками ДП, під керівництвом ОСОБА_7 продовжено здійснення видобутку кам`яного вугілля в межах шахтного поля ТОВ «Краснолиманське» на підставі договору № 569/12 від 30 грудня 2003 року. Видобуток вугілля здійснювався до 24 січня 2017 року. Дозвіл № 3316 у період з 25 грудня 2015 року по 24 січня 2017 року не зупинявся та не анулювався.
30.Детектив стверджувала, що з 01 грудня 2015 року по 24 січня 2017 року ОСОБА_7, зловживаючи своїм службовим становищем, забезпечив отримання неправомірної вигоди ТОВ «Дантрейд ЛТД» у вигляді набуття цим підприємством права власності на вугілля за цінами нижче ринкових, шляхом відвантаження та реалізації на користь останнього вугілля, видобутого силами ДП. Фактично, вугілля, відвантажене ДП, відразу поставлялось на теплові електростанції генеруючої компанії ПАТ «Центренерго» за ринковими цінами та у відповідних товаросупровідних документах вантажоотримувачами зазначено теплові електростанції цього ПАТ.
31.Так, для забезпечення отримання ТОВ «Дантрейд ЛТД» неправомірної вигоди у вигляді набуття цим підприємством права власності на вугілля за цінами, нижчими за ринкові, з метою його подальшої реалізації за ринковими цінами та отримання таким чином неправомірної вигоди, ОСОБА_7, у період з 30 листопада 2015 року по 30 листопада 2016 року, укладено з ТОВ «Дантрейд ЛТД» в особі його директорів ОСОБА_9 та ОСОБА_10, відповідно, додатки № № 2-40 до договору № 12/11-1 від 12 листопада 2015 року, за яким ДП набуло зобов`язання поставити вугілля на користь ТОВ «Дантрейд ЛТД», вантажоотримувачами у яких визначено ТЕС ПАТ «Центренерго».
32.Окрім того, продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на отримання неправомірної вигоди ТОВ «Дантрейд ЛТД», 28 грудня 2015 року, ОСОБА_7, ймовірно, забезпечив подальше отримання неправомірної вигоди ТОВ «Дантрейд ЛТД» шляхом укладення додаткової угоди № 1 до договору № 12/11-1 від 12 листопада 2015 року. Відповідно до умов додаткової угоди № 1 строк поставки вугілля визначено з листопада 2015 року по січень 2017 року включно, а термін дії договору визначено до 31 грудня 2016 року.
33.Детектив переконана, що під час укладання додатків № № 2-40, додаткової угоди № 1 до договору № 12/11-1 від 12 листопада 2015 року, ОСОБА_7 усвідомлював, що це призведе до порушення порядку продажу вугілля, однак не відмовився від наміру їх укласти, а діяв умисно, з метою настання тяжких наслідків для ДП.
34.Водночас, перед укладенням договору № 12/11-1 та додатку № 1 до нього, директор ТОВ «Дантрейд ЛТД» ОСОБА_9, 12 листопада 2015 року уклала з ПАТ «Центренерго» договір поставки вугілля № 111/48 на орієнтовну суму 104 000 000 грн.
35.Відповідно до специфікації № 1 до договору поставки вугілля № 111/48 від 12 листопада 2015 року, що укладений між директором ТОВ «Дантрейд ЛТД». Товариство зобов`язувалось поставити ПАТ «Центренерго» вугілля марки Г 0-100, обсягом 80 000 тонн виробництва ДП «ВК «Краснолиманська». Водночас згідно з додатковою угодою № 3 до договору поставки вугілля № 111/48 від 12 листопада 2015 року поставці на підставі специфікації № 2 від 08 грудня 2015 року підлягає вугілля марки ГСШ 0-13. Окрім цього, до договору поставки вугілля № 111/48 від 12 листопада 2015 року укладено додаткові угоди № № 1-11 та специфікації № № 3-22.
36.Отже, органом досудового розслідування установлено, що предмет договору від 12 грудня 2015 року № 111/48 між ТОВ «Дантрейд ЛТД» та ПАТ «Центренерго» був ідентичним предмету договору від 12 листопада 2015 року № 12/11-1 та додатків до нього між ТОВ «Дантрейд ЛТД» та ДП. Відмінність полягала у ціні вугілля, яка складала 325 грн за 1 тонну без ПДВ при одних і тих же базових показниках якості вугілля.
37.Отже, органом досудового розслідування установлено, що внаслідок імовірних дій в.о. генерального директора ДП «ВК «Краснолиманська» ОСОБА_7, який зловживаючи своїм службовим становищем з метою одержання неправомірної вигоди для ТОВ «Дантрейд ЛТД», всупереч інтересам ДП уклав додаткові угоди № № 1, 2 до договору № 12/11-1 від 12 листопада 2015 року та додатки № № 2-43, ДП у період з 01 грудня 2015 року по 24 січня 2017 року було реалізувано ТОВ «Дантрейд ЛТД» 756 857,454 тонн збагаченого вугілля, вартістю 651 954 014,30 грн без ПДВ, ринкова вартість якого складала 988 172 943,41 грн без ПДВ.
38.Цими діями, ОСОБА_7 спричинив збитки у вигляді недоодержаних доходів для ДП за згаданий період, на суму 336 218 929,11 грн.
39.Дії ОСОБА_7 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 240 (в редакції Закону № 1708-VI від 05 листопада 2009 року), ч. 2 ст. 364 КК.
40.Покликаючись на обґрунтованість підозри ОСОБА_7 та існування ризиків, передбачених ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), таких як: (1) переховування від органів досудового розслідування та/або суду; (2) знищення, ховання або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконний вплив на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; (4) перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та (5) вчинення іншого кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_7, детектив просила застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, із визначенням розміру застави в сумі 78 560 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 210 855 040 грн з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК.
Позиція учасників у судовому засіданні
41.У судовому засіданні прокурори ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтримали клопотання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Свою позицію та обґрунтованість підозри прокурори мотивували обставинами, зазначеними у клопотанні. Також пояснили, що під час визначення розміру застави керувались тим, що такий розмір застави є розміром завданої шкоди. Також враховували майновий стан підозрюваного, вважаючи, що розмір застави не є завідомо неправомірним для нього. Щодо майнового стану підозрюваного, прокурори пояснили наступне: (1) ОСОБА_7 отримував «неофіційну» заробітну плату у розмірі 550 000 грн на місяць; (2) у період 1998-2015 років на користь дружини ОСОБА_7 - ОСОБА_11 нараховані доходи в загальній сумі близько 585 581 грн. За 2016 рік на користь дружини нараховано дохід у загальній сумі 2 742 025 грн. У період 1998 - 2015 років дохід ОСОБА_7 складав 1 665 191 грн. За 2016 рік - 520 558 грн; (3) дружина ОСОБА_7 є власником двох машиномісць та квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Вважають, що описані у клопотанні ризики існують, а застосування більш м?якого запобіжного заходу неможливе.
42.У судовому засіданні захисники ОСОБА_5 і ОСОБА_12, просили відмовити у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_7 . Зазначали, що вважають підозру необґрунтованою, а клопотання про застосування запобіжного заходу надуманим, упередженим та незаконним. На переконання захисту, відсутні будь-які ризики, передбачені ст. 177 КПК. Розмір застави, запропонований детективом, на їх переконання, є завідомо непомірним. Окрім цього додали, що ОСОБА_7 має хронічні захворювання та у нього на утриманні перебуває хвора дружина. Також покликались і на те, що стороною обвинувачення не надано належних доказів завдання шкоди довкіллю, позаяк, економічна експертиза була проведена неналежно, оскільки на її вирішення детектив поставив неналежні питання. Захист переконаний, що сама по собі тяжкість імовірного покарання не може бути підставою для застосування запобіжного заходу, а тому, й існуванню ризику переховування від органу досудового розслідування та/або суду.
43.Підозрюваний ОСОБА_7 підтримав позицію захисників. Також пояснив, що вважає обставини, викладені у клопотанні та повідомленні про підозру надуманими, а кримінальне переслідування спрямованим, спрямованим на усунення його із посади. У зв?язку із аварією на шахті Краснолиманська ним було ухвалено рішення про здійснення видобутку вугілля і його продажу, оскільки шахту планували засипати. Для нього головним було, щоб на підприємство надходили кошти, а вугілля продавалось дорожче його собівартості. З наказами, які забороняли продаж вугілля приватним компаніям ознайомлений не був. Завжди старався працювати в правовому полі. Винним себе не вважає, правопорушення не вчиняв.
Положення закону, якими керувався слідчий суддя
44.Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
45.Одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК).
46.Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: (1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; (2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; (3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
47.Слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора (частини 3, 4 ст. 176 КПК).
48.Статтею 177 КПК встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; (5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
49.Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: (1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказують детектив та прокурор; (3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
50.Підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 42 КПК).
51.Згідно з ч. 1 ст. 12 КПК під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
52.Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 (ч. 1 ст. 183 КПК).
53.Згідно з ч. 1 ст. 182 КПК застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.
Установлені слідчим суддею обставини, мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали
54.Під час розгляду клопотання слідчий суддя встановив наступні обставини та дійшов таких висновків.
(1) Щодо обґрунтованості підозри
55.Частиною 2 ст. 240 КК (в редакції Закону № 1708-VI від 05 листопада 2009 року) передбачена відповідальність за порушення правил використання надр, а саме в незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення.
56.Відповідно до ч. 2 ст. 364 КК передбачена відповідальність за зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб.
57.Згідно з усталеною судовою практикою, яка обґрунтовується рішеннями Європейського суду з прав людини (у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року та у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
58.Саме з огляду на таке розуміння обґрунтованості підозри слідчий суддя вирішував це клопотання, та дійшов висновку про те, що описана у клопотанні фабула, в сукупності з наданими прокурором поясненнями та матеріалами кримінального провадження, свідчать про наявність ознак кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 240, ч. 2 ст. 364 КК, яке полягало у: (1) порушенні правил використання надр, а саме в незаконному видобуванні корисних копалин загальнодержавного значення; (2) зловживанні службовим становищем, а саме в умисному, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для іншої юридичної особи використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом інтересам юридичної особи.
59.Слід, однак, зауважити, що на цьому етапі провадження слідчий суддя не вирішував тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих відомостей лише визначив, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою (за стандартом «обґрунтованої підозри») для застосування щодо неї запобіжного заходу.
60.Для визначення причетності ОСОБА_7 до подій кримінального правопорушення слідчим суддею досліджені та оцінені фактичні дані, які містяться:
-у статуті ДП, у якому зазначені основні засади діяльності підприємства, його організаційно-правова форма;
-у протоколі огляду відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 23 травня 2023 року, відповідно до якого ДП «ВК «Краснолиманська» відноситься до сфери управління Міністерства енергетики та вугільної промисловості України;
-в інформації Міненерговугілля від 14 липня 2016 року № 05/16-7447 та ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» від 10 липня 2017 року № 01/11-119/3, відповідно до якої ОСОБА_7 виконує обов`язки генерального директора з 17 жовтня 2015 року;
-у положеннях Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року № 615;
-у спеціальному дозволі № 3316 від 19 грудня 2003 року з угодою № 3316 про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин;
-у наказі від 19 травня 2015 року № 122 про зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами № 3316 від 19 грудня 2003 року;
-в інформації з Держгеонадра від 08 листопада 2021 року № 19742/01/02-21, № 4556/01/07-21 від 24 березня 2021 року, відповідно до якої наказ № 122 від 19 травня 2015 року був опублікований на офіційному веб-сайті Держгеонадра та в газеті «Урядовий кур`єр»;
-в інформації з Держгеонадра від 24 березня 2021 року № 4549/01/07-21, відповідно до якої під час перевірки ТОВ «Краснолиманське» встановлено незаконне видобування у період 2014-2017 років кам`яного вугілля та проведення гірничих виробок силами ДП «ВК «Краснолиманська» у межах ділянки надр, яка надана у користування ТОВ «Краснолиманське»;
-у протоколі технічної наради по розгляду руху балансових запасів вугілля на ТОВ «Краснолиманське» за період 2014-2017 років за участю працівників ДП «ВК «Краснолиманська» та ТОВ «Краснолиманське» та протоколі спільної наради представників цих підприємств від 01 листопада 2017 року, відповідно до яких у період 2014-2017 років силами ДП «ВК «Краснолиманська» здійснено видобування кам`яного вугілля;
-у рішенні Господарського суду Донецької області від 23 жовтня 2019 року у справі № 905/1025/18, яким установлено видобування кам`яного вугілля та проведення гірничих виробок у період 2014-2017 років силами ДП «ВК «Краснолиманська» у межах ділянки надр, яка надана у користування ТОВ «Краснолиманське»;
-в інформації Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці від 10 лютого 2021 року № П/547, відповідно до якої станом на 30 жовтня 2015 року ДП «ВК «Краснолиманська» вела гірничі роботи з видобутку вугілля та проведення гірничих виробок за межами ділянки надр, яка надана у користування державного підприємства згідно зі спеціальним дозволом на користування надрами № 4403, що є порушенням вимог Гірничого Закону; у службовій записці від 18 жовтня 2016 року згідно з якою протягом 2015-2016 років ДП «ВК «Краснолиманська» вела гірничі роботи на пластах в межах ділянки надр, яка надана у користування ТОВ «Краснолиманське» на підставі спеціального дозволу на користування надрами № 3316 від 19 грудня 2003 року, без погодження плану розвитку гірничих робіт;
-в інформації ТОВ «Краснолиманське» від 14 лютого 2022 року № 29/3 про отримання інформації про зупинення спеціального дозволу на користування надрами № 3316 з відкритих джерел у червні 2015 року та повідомлення Міністерства енергетики та вугільної промисловості України про факти незаконного видобутку вугілля ДП «ВК «Краснолиманська»;
-у наказі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 11 березня 2014 року № 237 «Про невідкладні заходи стабілізації фінансового стану галузі та запобігання проявам корупції»; у протоколі огляду сайту Верховної Ради України від 23 травня 2023 року; в інформації Міненерговугілля України від 27 квітня 2018 року № 04/27-3386; в інформації Міністра енергетики та захисту довкілля України О. Оржеля від 06 грудня 2019 року № 1.1-8.3-14405; у протоколі огляду сайту Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 11 квітня 2019 року згідно з якими доведено до відома про необхідність продажу вугілля за ринковими цінами безпосередньо генеруючим компаніям теплових електростанцій та публікацію наказів про це на відповідних веб-сайтах;
-в аудиторському звіті №30-15 за результатами перевірки ДП «ВК «Краснолиманська», відповідно до якого встановлено факти реалізації за договорами з комерційними структурами вугілля за цінами нижчими за ринкові в порушення вимог наказу № 237 від 11 березня 2014 року «Про невідкладні заходи стабілізації фінансового стану галузі та запобігання проявам корупції», внаслідок чого ДП «ВК «Краснолиманська» отримано збитки, а також зазначено про видобування вугілля в межах шахтного поля ТОВ «Краснолиманське», у тому числі під час зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами № 3316 від 19 грудня 2003 року;
-в інформації Міненерговугілля України від 22 листопада 2016 року № 04/14-12176, згідно з якою у період з 27 жовтня по 31 листопада 2015 року від ДП «ВК «Краснолиманська» звернення з офіційними листами за фінансовою допомогою, необхідною для ліквідації наслідків аварії, що сталася на підприємстві 27 жовтня 2015 року, не надходили;
-в інформації ДП «Вугілля України» від 21 жовтня 2016 року № 0801/06, якою визначена базова ціна закупівлі вугілля для потреб ТЕС в відповідними базовими показниками;
-у договорі поставки вугілля №09-15/ЕНЦ від 30 червня 2015 року з актом № 1676, відповідно до яких у листопаді 2015 року ДП «ВК «Краснолиманська» поставила на користь ДП «Державна вугільна компанія» вугілля ціною 1080 грн за 1 тонну;
-у договорі поставки вугілля від 12 листопада 2015 року № 12/11-1, додатках № №1-43, додаткових угодах № № 1-2 до нього, згідно з якими ДП «ВК «Краснолиманська» у період з 12 листопада 2015 року по 31 січня 2017 року передало у власність ТОВ «Дантрейд ЛТД» 785 712,102 тонн збагаченого вугілля за 674 547 955,49 грн без ПДВ;
-у постанові Північного апеляційного господарського суду від 22 травня 2019 року № 910/5785/18, залишеною без змін постановою Верховного суду від 30 липня 2019 року, якою визнано недійсним договір поставки вугілля № 12/11-1 від 12 листопада 2015 року, укладений в.о. генерального директора ДП «ВК «Краснолиманська» та ТОВ «Дантрейд ЛТД»;
-у договорі поставки вугілля від 12 листопада 2015 року № 111/48, додаткових угодах № № 1-11, специфікаціях № № 1-22 до нього, укладених між ПАТ «Центренерго» та ТОВ «Дантрейд ЛТД» щодо поставки вугілля виробництва ДП «ВК «Краснолиманська»;
-у договорі поставки вугілля від 15 червня 2016 року № 111/16, додаткових угодах № № 1-2, специфікаціях № № 1-10, укладені між ПАТ «Центренерго» та ТОВ «Дантрейд ЛТД» щодо поставки вугілля виробництва ДП «ВК «Краснолиманська»;
-в інформації ДП «ВК «Краснолиманська» від 19 березня 2021 року № 01/11-52/8, відповідно до якої на ДП у період з 01 вересня 2014 року по 01 січня 2018 року були відсутні форс-мажорні обставини, які б обумовили неможливість виконання договірних зобов`язань перед іншими контрагентами;
-в інформації ДП «ВК «Краснолиманська» від 18 лютого 2021 року № 01/11-32/3, відповідно до якої станом на 01 листопада 2015 року залишки вугільної продукції/рядового вугілля, видобутого на пластах, що перебувають у користуванні інших юридичних осіб, а також власної продукції державного підприємства були відсутні; у 2015-2017 роках видобуток рядового вугілля марки Г на власних пластах та його збагачення не здійснювались;
-в інформації Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 14 грудня 2018 року № 04/34-11008, відповідно до якої Міністерство не погоджувало договори укладенні ДП «ВК «Краснолиманська» з ТОВ «Дантрейд ЛТД»;
-в інформації Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 23 березня 2021 року № 26/1.5-8.3-4647, згідно з якою було видано окреме доручення, яким керівництво ДП зобов`язано усунути порушення та недоліки встановлених під час внутрішнього аудиту. Інформація щодо погодження договорів, укладених ДП з ТОВ «Дантрейд ЛТД» у період 01 січня 2015 року по 03 травня 2016 року в Міненерго відсутня;
-в інформації ДП «ВК «Краснолиманська» від 10 жовтня 2017 року № 181/4, згідно з якою станом на 27 жовтня 2015 року на рахунках державного підприємства знаходились кошти в сумі 5 564 539 грн;
-у протоколі огляду виписки по рахунку ДП «ВК «Краснолиманська» № НОМЕР_1 від 23 травня 2023 року;
-в інформації АТ «Укрзалізниця» від 29 липня 2019 року № ЦЦБ-13/372, згідно з якою ТОВ «Дантрейд ЛТД» не є користувачем послуг залізничного транспорту України;
-у протоколах допиту свідків ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_10, ОСОБА_24, ОСОБА_25, які в сукупності повідомили, що: (1) після призначення Міністром енергетики ОСОБА_17 був прийнятий наказ № 237 від 11 березня 2014 року «Про невідкладні заходи стабілізації фінансового стану галузі та запобігання проявам корупції», яким було зобов`язано вугледобувні підприємства та ДП «Вугілля України» забезпечити продаж збагаченого вугілля за ринковими цінами безпосередньо генеруючим компаніям. Наказ був прийнятий у зв`язку з тим, що у період 2010-2014 років були поширені випадки, коли вугледобувні підприємства реалізовували вугілля не за прямими контрактами операторам вугільної продукції або безпосередньо енергогенеруючим підприємствам за ринковими цінами, а через компанії - посередники за заниженими цінами, які в подальшому реалізовували їх вже за ринковими цінами. Таким чином, вугледобувні підприємства недоотримували дохід. Наказ фактично був покликаний ліквідовувати ці корупційні схеми, покращити фінансовий стан вугледобувних підприємств та енергогенеруючих компаній. Будь-які прямі контракти між ДП «ВК «Краснолиманська» щодо продажу вугілля марки Г 0-100 суб`єктам підприємницької діяльності приватної форми власності категорично заборонені; (2) ціна на вугільну продукцію затверджується протокольними рішеннями Міністерства енергетики та вугільної промисловості. Відповідно до цих рішень, до грудня 2015 року ціна закупівлі вугілля складала 1100 грн (без ПДВ). Із 01 грудня 2015 року по 1 серпня 2016 року - 1200 грн (без ПДВ), а з 1 серпня 2016 року 1370 грн; (3) вугілля, яке закуповувалось у ТОВ «Торгівельний дім - Ресурс» та ТОВ «Дантрейд ЛТД» видобувалось ДП «ВК «Краснолиманська»; (4) за стандартизованими параметрами ціна 1 тонни, у відповідності до протоколу Міністерства, повинна була складати щонайменше 1100 грн за тонну, тому ціна по договору № 12/11-1 від 12 листопада 2015 року у розмірі 758,33 грн за 1 тонну вугілля йому незрозуміла, оскільки ціна значно нижча від рекомендованої Міністерством; (5) ДП «ВК «Краснолиманська» було єдиним підприємством, яке Міністерство вважало безпроблемним з приводу перспективи, однак у 2016 році показники роботи підприємства погіршилися. Міністерство встановлювало базову мінімальну ціну за вугілля газової групи. Відповідний акт був доведений до керівництва усіх підприємств державної форми власності, пов`язаних із видобутком вугілля; (6) що остаточне рішення щодо укладення договору із ТОВ «Дантрейд ЛТД» приймав ОСОБА_7 ; (7) ТОВ «Дантрейд ЛТД» не мало складських приміщень, вугільна продукція з ДП «ВК «Краснолиманська» відразу спрямовувалась на теплові електростанції ПАТ «Центренерго». Ціна на вугілля, що постачалось до ПАТ «Центренерго» визначена у договорі поставки вугілля, а також нормативно-правовими актами;
-у висновку товарознавчої експертизи від 17 липня 2018 року № 12915, відповідно до якого ринкова вартість вугілля тої самої якості, що вказана в договорах поставки № 12/11-1 від 12 листопада 2015 року, № 18/08-1 від 18 серпня 2015 року та додатків до цих договорів у період з 18 серпня 2015 року по 28 лютого 2017 року з урахуванням основних умов даних договорів (марки та якості вугілля, умов поставки, умов оплати), за 1 тонну складала: (1) станом на серпень - листопад 2015 року - 1080 грн (без ПДВ); (2) станом на грудень 2015 року - червень 2016 року - 1180 грн (без ПДВ); (3) станом на липень - листопад 2016 року - 1330 грн (без ПДВ); (4) станом на грудень 2016 року - 1660 грн (без ПДВ); (5) станом на січень 2017 року - 1550 грн (без ПДВ); (6) станом на лютий 2017 року - 1660 грн (без ПДВ);
-у висновку експерта від 23 вересня 2019 року № 19/13/2-88/СЕ/19, відповідно до якого документально підтверджується збитки в розмірі 76 127 117,73 грн;
-у висновку експерта від 28 лютого 2020 року № 19/13/2-8/СЕ/20, відповідно до якого розмір завданих ДП «ВК «Краснолиманська» збитків у вигляді недоотриманих доходів внаслідок реалізації вугілля в період з 26 листопада 2015 року по 31 жовтня 2016 року за цінами нижче ринкових, договором поставки вугілля від 12 листопада 2015 року № 12/11-1 документально підтверджується у розмірі 310 417 295,47 грн;
-у висновку експерта за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи від 25 листопада 2022 року № 849-Е, відповідно до якого бездозвільною діяльністю ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» з видобутку вугілля у період з 19 травня 2015 року по 25 грудня 2015 року у технічних межах шахтного поля ТОВ «Краснолиманське» довкіллю завдано екологічну шкоду. Розмір збитків, завданих державі несанкціонованим надрокористуванням ДП «ВК «Краснолиманська», розрахований залученим спеціалістом-екологом, підтверджується за листопад 2015 року по двох пластах поля у сумі 109 806 095,36 грн, та в сумі 101 050 393,6 грн відповідно;
-у протоколі огляду окремих матеріалів кримінального провадження від 04 січня 2023 року щодо обставин виконання договору № 12/11-1 від 12 листопада 2015 року;
-у протоколі огляду від 23 травня 2023 року документів, що містять банківську таємницю ТОВ «Дантрейд ЛТД» та ДП «ВК «Краснолиманська» щодо обставин виконання договору № 12/11-1 від 12 листопада 2015 року.
51. Отже, оцінивши наведені вище докази в їх сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що досліджених матеріалів достатньо для того, щоб в межах судового контролю, який наразі здійснюється, дійти висновку про наявність обґрунтованої підозри.
52. На підставі встановлених вище обставин, слідчий суддя погоджується з твердженнями про те, що ОСОБА_7, може бути причетним до інкримінованих йому кримінальних правопорушень.
(2) Щодо існування ризиків
54.Прокурор, наполягаючи на застосуванні до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу, окрім обґрунтованості підозри останнього у вчиненні кримінальних правопорушень, покликався також на існування ризиків, які дають йому підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення.
55.На переконання слідчого судді, ризики, що дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. Водночас КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
56.Перевіряючи існування зазначених прокурором ризиків, слідчий суддя виходив із такого.
(1) Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду.
57.Слідчий суддя переконаний, що ймовірна можливість переховування підозрюваного ОСОБА_7 від органів досудового розслідування та/або суду підтверджується перш за все тим, що кримінальні правопорушення, у вчиненні яких він підозрюється передбачають покарання, у тому числі, у виді позбавлення волі. Зокрема, ч. 2 ст. 364 КК передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на сток від трьох до шести років, що згідно з класифікацією кримінальних правопорушень, передбачених ст. 12 КК, є тяжким злочином. Тому, на переконання слідчого судді, тяжкість покарання, сама по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду.
58.Водночас, звільнення від відбування покарання з випробуванням чи призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом, за вчинення корупційного злочину КК не передбачено.
59.Окрім цього, ОСОБА_7 виповнилось 63 роки, що свідчить про можливість підозрюваного, з метою уникнення кримінальної відповідальності, безперешкодно, незважаючи на воєнний стан, покинути територію України. До того ж, у період з січня 2014 по 2020 рік ОСОБА_7 неодноразово виїжджав за межі території України, у тому числі на тимчасово окуповану територію України у напрямку російської федерації.
60.Тому, слідчий суддя не виключає можливості перетину кордону підозрюваним ОСОБА_7, або його виїзд на тимчасово окуповану територію України, з огляду на тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він підозрюється. Очевидно, що в умовах, які існують в Україні, викликаних військовою агресією російської федерації проти України, у підозрюваного ОСОБА_7 збільшуються можливості для ухилення від органів досудового розслідування та суду.
61.Також, слідчим суддею установлено, що у період 1998-2015 років дохід дружини ОСОБА_7 складав близько 585 581 грн. За 2016 рік на користь дружини нараховано дохід у загальній сумі 2 742 025 грн. У період 1998 - 2015 років дохід ОСОБА_7 складав 1 665 191 грн. За 2016 рік - 520 558 грн. У власності дружини ОСОБА_7 - ОСОБА_11 є два машиномісця та квартира за адресою: АДРЕСА_1 . Окрім цього, у судовому засіданні ОСОБА_7 пояснив, що щомісячно отримує пенсію, у розмірі близько 21 000 грн. У 2022 та 2023 роках продав два автомобілі, сумарно за 35 000 доларів США. Водночас, прокурори покликались на те, що ОСОБА_7, імовірно отримував «неофіційну» заробітну плату, у розмірі 550 000 грн щомісячно. На підтвердження цього надали слідчому судді протокол огляду від 20 вересня 2016 року документів, віднайдених під час обшуку у б/ц «Парус». У таблиці, яка є додатком до протоколу огляду у одній із граф містяться наступні відомості «Дуб (імовірно ОСОБА_26 ) 550 000. з/п щомісячна». Хоча достеменного підтвердження цього слідчому судді не надано, проте з огляду на досліджені документи, у тому числі протоколи за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій (далі - НС(Р)Д), слідчий суддя дійшов висновку, що таке могло мати місце. Зокрема, у протоколі НС(Р)Д від 02 серпня 2017 року, 15 лютого 2017 року ОСОБА_7 зі співрозмовником обговорює, що «за хорошу роботу передадуть «кілограми». Там двадцять. Десять забереш, а десять потрібно буде віддати.». Цього ж дня зафіксована розмова ОСОБА_7 з цим же абонентом, зміст якої зводиться до того, що співрозмовник повідомив що отримала «петрушку зелену». На що ОСОБА_7 сказав «половину відсип, а половину залиш». На переконання слідчого судді, ця розмова у завуальованій формі може свідчити про отримання якоїсь неправомірної вигоди, на що, власне, і покликався прокурор в частині неофіційних доходів.
62.Тому, слідчий суддя погоджується з твердженнями, зазначеними у клопотанні про те, що за рахунок реалізації майна дружини та заощаджень, ОСОБА_7 зможе переховуватись від органу досудового розслідування, у тому числі і за кордоном.
63.Зіставлення можливих для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його ув`язнення у невизначеному майбутньому, тобто після його затримання, із засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі, переконують слідчого суддю у тому, що ризик переховування ОСОБА_7 від органів досудового розслідування та/або суду є достатньо вірогідним.
(2) Ризик знищення, ховання або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
64.Обґрунтовуючи існування цього ризику, прокурор покликався на те, що від початку досудового розслідування, особами, імовірно причетними до вчинення кримінального правопорушення, у тому числі ОСОБА_7, узгоджено вживались заходи протидії розслідуванню. Наразі не вилучено комп`ютерну техніку за допомогою, якої виготовлявся договір № 12/11-1 від 12 листопада 2015 року, додаткові угоди та додатки до нього, а також документи щодо його виконання, що є предметом цього досудового розслідування.
65.Прокурори стверджували, що особи, які сприяли ОСОБА_7 в отриманні відомостей про розслідування цього кримінального провадження наразі не встановлені. Однак, на переконання прокурора, очевидним є доступ цих осіб до службової інформації ДП «ВК «Краснолиманська» та готовність в інтересах підозрюваного знищувати, ховати і спотворювати документи та інформацію, яка збирається органом досудового розслідування.
66.Дії осіб вочевидь узгоджуються ОСОБА_7, який тривалий час займав керівні посади на ДП та зберігає адміністративний вплив дотепер. Знаходячись на свободі, ОСОБА_7 матиме вплив на цих осіб, які в його інтересах зможуть знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення у цьому кримінальному провадженні.
67.Слідчий суддя, досліджуючи протоколи за результатами проведення НС(Р)Д дійсно встановив, що ОСОБА_7 обговорював з особою на ім?я « ОСОБА_27 » питання виготовлення на візування необхідної для ОСОБА_7 характеристики, а також подальшої її реалізації в інтересах останнього. Окрім цього, зафіксована розмова з абонентом « ОСОБА_28 », котра відбулась 31 січня 2017 року, під час якої ОСОБА_7 повідомив, що «донесе до старших товаришів інформацію щодо того, що Дантрейд має бути дистрибютором, і вони напишуть відповідний лист. Тому, що цей лист нічого не вартує, но він дуже нормально і як положено (імовірно сприятиме чомусь)».
68.З огляду на це, слідчий суддя вважає, що ОСОБА_7, ймовірно може сховати, знищити або спотворити, або за його ініціативою це буде вчинено, важливі для кримінального провадження речі та документи, які на цій стадії кримінального провадження ще не були одержані та належним чином зафіксовані органом досудового слідства. Тому, існування цього ризику слідчий суддя визнає спроможним.
(3) Ризик незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні
69.Перевіряючи наявність ризику впливу підозрюваного, зокрема на свідків, суд ураховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Водночас, суд зможе обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманими у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто, якщо свідки допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею.
70.Цей незаконний виплив може стосуватись як свідків, які безпосередньо вказують на підозрюваного як на особу, причетну до вчинення кримінального правопорушення, так і свідків, які можуть надати показання щодо інших важливих обставин кримінального провадження, які не інкримінуються підозрюваному та не мають безпосереднього зв`язку із його особою.
71.Також слідчий суддя враховує протоколи НС(Р)Д, у яких зафіксовані розмови ОСОБА_7 імовірно щодо описаних у фабулі кримінального правопорушення обставин. Також, деякі зі свідків є колишніми підлеглими ОСОБА_7, а тому, враховуючи імовірний вплив на них, вони можуть змінити свої показання під час судового розгляду кримінального провадження, коли будуть допитуватись безпосередньо судом.
72.За таких умов, слідчий суддя доходить висновку про достатню ймовірність ризику впливу ОСОБА_7 на свідків у цьому кримінальному провадженні.
73.Водночас, імовірний вплив ОСОБА_7 на експертів у цьому кримінальному провадженні, на переконання слідчого судді, прокурором не доведено.
(4) Ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином
74.Прокурор стверджував, що під час досудового розслідування ОСОБА_7 та іншими особами вживались дії щодо контролю за діяльністю ДП «ВК «Краснолиманська» та інших компаній, працівники яких можливо підлягатимуть допиту у цьому провадженні, як свідки. Також, прокурор покликався на те, що за результатами проведення обшуку у ТОВ «Інвестиційний фонд «Лекс Евентус» вилучено ноутбук, у якому виявлено витяг з аудиторського звіту № 30-15 ДП «ВК «Краснолиманська», а також файл «Документ Microsoft Word (2) 4», у якому містилось «завдання по кримінальному провадженню №52016000000000222 від 05 липня 2016 року. Одним із завдань було зазначено «Не оголошувати повідомлення про підозру будь-яким особам».
75.Проте, оцінюючи існування цього ризику, слідчий суддя вважає, що прокурор не навів достатніх об`єктивних даних на доведення можливого перешкоджання підозрюваним ОСОБА_7 кримінальному провадженню іншим чином. Слідчому судді не надано доказів взаємопов?язаності ОСОБА_7 із ТОВ «Інвестиційний фонд «Лекс Евентус» чи відомостей про те, що він контролював, впливав чи знав про їх діяльність чи плани.
76.З огляду на це, слідчий суддя вважає існування цього ризику недоведеним.
(5) Ризик вчинення ОСОБА_7 іншого кримінального правопорушення
77.Обґрунтовуючи існування цього ризику, прокурор покликався на те, що: (1) у зв`язку з наявністю обґрунтованого ризику впливу ОСОБА_7 на свідків, що може бути вчинений шляхом перешкоджання з`явленню свідків, експертів, спеціаліста до суду, органів досудового розслідування, примушування їх до відмови від давання показань чи висновку, а також до давання завідомо неправдивих показань чи висновку шляхом погрози вбивством, насильством, знищенням майна цих осіб чи їх близьких родичів або розголошення відомостей, що їх ганьблять, або підкуп свідка, потерпілого чи експерта з тією самою метою, а також погроза вчинити зазначені дії з помсти за раніше дані показання чи висновок, описаний вище вплив містить ознаки самостійного кримінального правопорушення, передбаченого ст. 386 КК; а (2) ураховуючи займану посаду виконуючого обов`язки генерального директора ДП «Первомайськвугілля», може здійснювати вплив на інших керівників чи/та працівників ДП «ВК «Краснолиманська» та ТОВ «Дантрейд ЛТД», зокрема, з метою знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які знаходяться у володінні ТОВ та ДП та мають істотне значення для встановлення обставин вищевказаних кримінальних правопорушень у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_7, а також у протидії стороні обвинувачення іншим чином, тобто може кримінальне правопорушення, передбачене ст. 343 КК.
78.Водночас, слідчий суддя не погоджується з такими твердженнями прокурора, позаяк фактично, обґрунтовуючи існування цього ризику, він «дублює» обставини, на які покликався, доводячи ризики незаконного впливу на свідків та знищення ховання, спотворення речей та документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального провадження. Таке твердження є хибним, оскільки у разі встановлення слідчим суддею згаданих ризиків, існування ризику вчинення іншого кримінального правопорушення є «автоматичним», або ж безумовним. Тому, слідчий суддя не погоджується з таким трактуванням заявленого прокурором ризику.
79.З огляду на це, слідчий суддя дійшов переконання, що твердження прокурора не є спроможними, відтак, існування цього ризику слідчому судді не доведено.
Мотиви суду щодо запобіжного заходу, який слід застосувати щодо підозрюваного та інші питання
80.Оскільки раніше було встановлено обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 240, ч. 2 ст. 364 КК та наявність декількох ризиків, то з метою забезпечення дієвості кримінального провадження, застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного є об`єктивно необхідним. Тому, наступним кроком буде визначення, запобіжного заходу, який належить застосувати.
81.Прокурори просили застосувати щодо ОСОБА_7 найбільш суворий запобіжний захід - тримання під вартою на 60 днів, покликаючись на обґрунтованість підозри та наявність ризиків. Прокурори вважали, що застосування більш м`яких запобіжних заходів, передбачених КПК, не забезпечить виконання підозрюваним своїх обов`язків та не запобігатиме існуючим ризикам.
82.Як зазначалося раніше, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК.
83.Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років (п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК).
84.При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності зазначених ризиків, слідчий суддя відповідно до ст. 178 КПК, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів враховує наступні обставини:
(1)вагомість наданих детективом та прокурором доказів на підтвердження вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень;
(2)тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_7 у разі його визнання винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він підозрюється, а саме позбавлення волі на строк від трьох до шести років;
(3)вік підозрюваного 63 роки. Стан здоров`я ОСОБА_7, який згідно з наданими документами та його поясненнями з 2008 року хворіє цукровим діабетом, має хронічну хворобу - пиловий бронхіт (25% запилення легенів);
(4)підозрюваний одружений, має повнолітніх дітей. На його отриманні перебуває дружина ОСОБА_11, яка згідно з наданими медичними документами також страждає на цукровий діабет. Пенсіонерка;
(5)наявність у ОСОБА_7 постійного місця роботи генеральним директором «Первомайськвугілля», проте фактично наразі діяльність не здійснюється, оскільки підприємство знаходиться на тимчасово окупованій території України;
(6)майновий стан підозрюваного, який щомісячно отримує пенсію у розмірі біля 20 000 гривень. Пенсія його дружини складає близько 3000-4000 гривень на місяць. Також дружина ОСОБА_7 має у власності квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 та два машиномісця за цією ж адресою. У 2022 та 2023 році ОСОБА_7 отримав дохід від відчуження рухомого майна - двох автомобілів, у сукупності близько 35 000 доларів США. Сукупний дохід ОСОБА_7 та ОСОБА_11 за період 1998-2016 років складав понад 5,5 млн грн;
(7) ОСОБА_7 не має судимостей;
(8)доказів застосування до ОСОБА_7 раніше запобіжних заходів, слідчому судді не надано;
(9)даними про повідомлення ОСОБА_7 про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, слідчий суддя не володіє;
(10)кримінальними правопорушеннями, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_7 завдано збитки ДП у сумі 358 812 870,3 грн та державі у сумі 210 856 488,96 грн;
85.Відомостей, які свідчили б про неможливість застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, сторонами не надано.
86.Отже, зважаючи на положення п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК, до ОСОБА_7 може бути застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
87.Строк дії ухвали суду про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання затриманого - з моменту затримання (частини 1, 2 ст. 197 КПК).
88.Зважаючи на встановлені судом ризики, про які йшлося вище, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів. Такий строк необхідно обраховувати з моменту затримання підозрюваного ОСОБА_7 .
89.Оцінюючи можливість застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, слідчий суддя, враховує наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 240, ч. 3 ст. 364 КК. Така оцінка стосується перспективних фактів, тому слідчий суддя використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи, у тому числі застава, домашній арешт та інші, не зможуть запобігти визначеним ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.
90.На переконання слідчого судді, застосування щодо ОСОБА_7 більш м`якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, буде недостатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та для запобігання реалізації ним встановлених ризиків. Ця позиція слідчого судді обґрунтовується сукупністю усіх без винятку обставин, наведених раніше у цій ухвалі, з урахуванням відомостей про особу підозрюваного.
91.Слідчий суддя також враховує, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення дієвості кримінального провадження, тобто досягнення його завдань, чого можливо досягнути лише за умови нівелювання ризиків кримінального провадження. За таких обставин, необхідним є саме тримання підозрюваного під вартою, оскільки застосування більш м`якого запобіжного заходу у цьому кримінальному провадженні буде не недієвим. Домашній арешт, у тому числі цілодобовий, пов`язаний з доступом підозрюваного до технічних засобів, безпосередніх соціальних контактів з іншими особами, що також може завадити виконанню завдань кримінального провадження на цьому його етапі.
92.Тому, враховуючи усе вищевикладене, слідчий суддя доходить висновку, що щодо ОСОБА_7 слід застосувати винятковий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
93.Попри це, згідно з ч. 3 ст. 183 КПК слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
94.Тому, далі слідчий суддя визначить достатній для забезпечення дієвості цього кримінального провадження розмір застави.
Щодо визначення розміру застави
95.Визначаючись із розміром застави, слідчий суддя виходив із такого.
96.Відповідно до ч. 4 та п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього
97.Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину розмір застави визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
98.У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (абзац п`ятий ч. 5 ст. 182 КПК).
99.За таких умов, слідчий суддя вважає, що розмір застави, визначений підозрюваному ОСОБА_7 повинен у повній мірі гарантувати виконання покладених на нього обов`язків. Цей розмір має бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від порушення встановлених процесуальними нормами та\або покладених судом на нього обов`язків, забезпечувала його належну процесуальну поведінку, та не була надмірною. Водночас, слідчий суддя також враховує, що застава може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною та/або юридичною особою (заставодавцем), що передбачено ч. 2 ст. 182 КПК.
100.Окрім того, при визначенні розміру застави, слідчий суддя бере до уваги обставини, наведені у ст. 178 КПК та відображені у пункті 84 ухвали.
101.Зважаючи на тяжкість злочинів, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_7, індивідуальні особливості підозрюваного, слідчий суддя вважає, що розмір застави, який належить визначити підозрюваному ОСОБА_7 має бути більшим за розмір, встановлений п. 2 ч. 4 ст. 182 КПК.
102.Слідчий суддя, з урахуванням досліджених даних щодо фінансового стану підозрюваного, бере до уваги також те, що під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_7 імовірно міг отримувати так звану «неофіційну» заробітну плату чи певну неправомірну вигоду, про що свідчать документи, додані до клопотання. Також, слідчий суддя безумовно враховує вік обвинуваченого, наявність хронічних хвороб, вік дружини обвинуваченого та її захворювання, перебування на утриманні підозрюваного, розмір завданих збитків.
103.Отже, з урахуванням наведеного, а також тяжкості кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_7, розмір застави слід визначити в сумі 5 000 000 грн.
104.На переконання слідчого судді, такий розмір застави не є завідомо непомірним для підозрюваного ОСОБА_7 та разом з покладеними на нього обов`язками, про що йтиметься далі, забезпечуватиме належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігатиме існуючим ризикам.
Щодо покладення обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК
105.Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
106.Оскільки встановлено існування ризиків і слідчим суддею вирішено застосувати до ОСОБА_7 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, то у разі внесення застави в розмірі, визначеному цією ухвалою, на нього слід покласти також обов`язки, об`єктивна необхідність у яких доведена прокурором, а саме: (1) прибувати за кожною вимогою до суду, детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора; (2) не відлучатися з міста Києва без дозволу детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у цьому кримінальному провадженні, суду; (3) повідомляти детектива Національного антикорупційного бюро України, прокурору Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у цьому кримінальному провадженні про зміну місця свого проживання; (4) утримуватись від спілкування із ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_30, ОСОБА_19, ОСОБА_23, ОСОБА_31 та ОСОБА_32 ; (5) здати на зберігання до Державної міграційної служби України всі свої паспорти для виїзду за кордон та всі інші документи, що дають право на виїзд з України.
107.Зазначені обов?язки покладаються на підозрюваного строком на два місяці з моменту внесення застави (ч. 7 ст. 194 КПК).
108.Водночас, прокурор просив покласти на підозрюваного ОСОБА_7 обов?язок здати на зберігання до Державної міграційної служби України, у тому числі, паспорт громадянина України.
109.Вочевидь слідчий суддя не погоджується з цим, позаяк, щонайменше наразі в країні діє воєнний стан і органами правопорядку здійснюється посилений контроль та перевірка громадян, у тому числі документів, що посвідчують особу. До того ж, прокурор не пояснив мету покладення цього обов?язку. З огляду на викладене, слідчий суддя вважає, що клопотання детектива в частині покладення обов?язку здати на зберігання паспорт громадянина України задоволенню не підлягає.
110.З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку про часткове задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Мотиви слідчого судді щодо доводів захисту
61.Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою сторона захисту, заперечуючи щодо клопотання, покликалася на певні обставини, зокрема, на необгрунтованість підозри, відсутність будь яких ризиків, непомірність розміру застави, наявність хронічних захворювань та перебування на утриманні дружини. Також, на переконання сторони захисту, стороною обвинувачення не надано доказів завдання шкоди довкіллю, а тому, на їх переконання, відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК. Окрім цього, захист покликався на те, що закінчились строки давності притягнення ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності, тому, ОСОБА_7 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за цим епізодом.
111.Сам підозрюваний вважає, що кримінальне переслідування спрямоване на усунення його із посади.
112.Слідчий суддя відхиляє зазначені доводи захисту, оскільки у своїй сукупності досліджені під час розгляду клопотання документи, про які йшлося у пункті 60 ухвали, дають достатні підстави вважати цілком обґрунтованими твердження органу досудового розслідування про можливу причетність ОСОБА_7 до подій імовірного вчинення кримінальних правопорушень, за обставин описаних у повідомленні про підозру та у клопотанні, яке є предметом цього розгляду.
113.Досліджені слідчим суддею документами спростовують твердження захисників про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК, позаяк в цій ухвалі слідчим суддею установлено існування таких.
114.Щодо тверджень сторони захисту про необхідність звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності, слідчий суддя зазначає таке.
115.Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 49 КК особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минул о п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину. Діяння, передбачене ч. 2 ст. 240 КК, згідно з класифікацією кримінальних правопорушень (ст. 12), відноситься до нетяжкого злочину. Отже, за вчинення такого кримінального правопорушення ОСОБА_7 може бути звільнено від кримінальної відповідальності у зв?язку із закінченням строків давності.
116.Водночас, згідно з ч. 2 ст. 286 КПК, встановивши на стадії досудового розслідування підстави для звільнення від кримінальної відповідальності та отримавши згоду підозрюваного на таке звільнення, прокурор складає клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та без проведення досудового розслідування у повному обсязі надсилає його до суду.
117.Тобто, для звільнення від кримінальної відповідальності обов?язковою є згода підозрюваного.
118.Листом від 25 травня 2023 року № 16/1/3-18908-16 прокурор САП ОСОБА_4 повідомив підозрюваного ОСОБА_7 про можливість його звільнення від кримінальної відповідальності. Водночас, згоду на таке звільнення підозрюваний не надав.
119.З огляду на це, твердження сторони захисту щодо необхідності звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності є безпідставними, позаяк це залежить від волі самого підозрюваного, а не бажання прокурора.
120.Водночас, слід зауважити, що слідчий суддя врахував доводи сторони захисту щодо стану здоров?я підозрюваного та його дружини, перебування останньої на утриманні ОСОБА_7, рівень матеріального забезпечення тощо, що, власне, відобразилось на розмірі застави, яку слідчий суддя призначив підозрюваному.
121.Слід зауважити, що під час розгляду клопотання, підозрюваний та захисники наводили й інші аргументи, які жодним чином не свідчать про помилковість висновків, до яких дійшов слідчий суддя у цій ухвалі. Водночас, розглядаючи це клопотання, слідчий суддя надав відповіді на всі вагомі аргументи сторін кримінального провадження.
З огляду на це, керуючись статтями 371, 372, 375, 376 КПК, слідчий суддя
п о с т а н о в и в:
1.Клопотання старшого детектива НАБУ ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 12016220000000460 від 25 квітня 2016 року задовольнити частково.
2.Застосувати до підозрюваного ОСОБА_7, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Красний Луч Луганської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів з моменту затримання.
3.Взяти підозрюваного ОСОБА_7 під варту у залі суду.
4.Визначити підозрюваному ОСОБА_7 заставу у сумі 5 000 000 (п`ять мільйонів) гривень.
5.Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за реквізитами: код ЄДРПОУ - 42836259, номер рахунку за стандартом IBAN НОМЕР_2 .
6.Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу, протягом строку дії ухвали.
7.У разі внесення застави у визначеному слідчим суддею розмірі вважається, що до підозрюваного ОСОБА_7 застосований запобіжний захід у вигляді застави.
8.У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_7, строком на два місяці наступні обов`язки:
(1)прибувати за кожною вимогою до суду, детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора;
(2)не відлучатися з міста Києва без дозволу детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у цьому кримінальному провадженні, суду;
(3)повідомляти детектива Національного антикорупційного бюро України, прокурору Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у цьому кримінальному провадженні про зміну місця свого проживання;
(4)утримуватись від спілкування із ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_30, ОСОБА_19, ОСОБА_23, ОСОБА_31 та ОСОБА_32 ;
(5)здати на зберігання до Державної міграційної служби України всі свої паспорти для виїзду за кордон та всі інші документи, що дають право на виїзд з України.
9.У іншій частині клопотання відмовити.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1