- Головуючий суддя (ВАКС) : Михайленко В.В.
Справа № 991/3470/23
Провадження 1-кп/991/54/23
УХВАЛА
05 червня 2023 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції),
захисників ОСОБА_9, ОСОБА_10 (в режимі відеоконференції), ОСОБА_11,
розглянувши у судовому засіданні клопотання представника власника майна адвоката ОСОБА_10 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 52022000000000196, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.07.2022, за обвинуваченням
ОСОБА_6, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Лесківка Богодухівського району Харківської області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369 КК України,
ОСОБА_7, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Карлівка Карлівського району Полтавської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, проживає за адресою: АДРЕСА_3,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369, частиною 5 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369 КК України,
ОСОБА_8, який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у с. Ковалівка Полтавського району Полтавської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4, проживає за адресою: АДРЕСА_5,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369, частиною 5 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369 КК України,
ВСТАНОВИВ:
1.На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52022000000000196, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.07.2022, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369, частиною 5 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369, частиною 5 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369 КК України.
1.1.Представник власника майна адвокат ОСОБА_10 в інтересах ОСОБА_12 звернувся до суду з клопотанням про скасування арешту майна.
1.2.Клопотання мотивовано тим, що 17.11.2022 детективами НАБУ за місцем проживання ОСОБА_8 у домоволодінні, що належить ОСОБА_12, проведений обшук. В подальшому ухвалою Вищого антикорупційного суду від 23.11.2022 накладений арешт на вилучені під час обшуку грошові кошти у сумі 9 200 доларів США. Метою накладення арешту визначено потребу додаткової перевірки щодо можливого знаходження предмету неправомірної вигоди.
1.3.Адвокат зауважує, що під час проведення обшуку ОСОБА_12 добровільно видала правоохоронцям грошові кошти у сумі 8 500 доларів США, які є власними заощадженнями останньої і зібрані з заробітної плати за 2020-2022 роки.
1.4.Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 21.12.2022 частково задоволено клопотання ОСОБА_12 та скасовано арешт з грошових коштів у сумі 2 000 доларів США. Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 21.12.2022 повторно накладено арешт на вилучені під час обшуку 17.11.2022 грошові кошти у сумі 7 200 доларів США, серед яких 6 500 доларів США належать ОСОБА_12 .
1.5.Представник наголошує, що доказів приналежності вказаних грошових коштів обвинуваченому не надано, а відповідні твердження ґрунтуються на припущеннях. Відтак вважає, що ухвала Вищого антикорупційного суду від 21.12.2022 в частині накладення арешту на грошові кошти у сумі 6 500 доларів США є незаконною та необґрунтованою.
1.6.Зважаючи на викладене, представник просить:
-скасувати ухвалу Вищого антикорупційного суду від 23.11.2022, якою накладено арешт у тому числі на грошові кошти у сумі 6 500 доларів США;
-скасувати ухвалу Вищого антикорупційного суду від 21.12.2022, якою повторно накладений арешт у тому числі на грошові кошти у сумі 36 500 доларів США;
-скасувати арешт з грошових коштів, а саме 6 500 доларів США, власником яких є ОСОБА_12,;
-зобов`язати уповноважених осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора та НАБУ повернути вилучені 17.11. 2022 грошові кошти у сумі 6 500 доларів США ОСОБА_12 .
2.Учасники судового засідання висловили такі позиції:
2.1.Адвокат ОСОБА_10 підтримав подане клопотання. Додатково зазначив, що ОСОБА_12 мала змогу заощадити грошові кошти, оскільки отримувала підвищену заробітну плату як медичний робітник під час пандемії Covid-19. Оскільки власником цих коштів є не обвинувачений, вони не мають відношення до кримінального провадження. Також пояснив, що частину своїх заощаджень ОСОБА_12 надала сину - ОСОБА_8 для купівлі авто, а після продажу транспортного засобу кошти були їй повернуті. Зазначив, що в ухвалі про накладення арешту не зазначена мета, а спеціальна конфіскація не може бути застосована у цьому випадку. Підставою скасування арешту вважає відсутність подальшої потреби у такому заході забезпечення.
2.2.Інші захисники та обвинувачені підтримали подане клопотання та просили його задовольнити.
2.3.Прокурор проти задоволення клопотання заперечив. Повідомив, що метою накладення арешту в ухвалі слідчого судді визначена забезпечення можливої конфіскації як виду покарання. Грошові кошти вилучені за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_8, а проведеними під час досудового розслідування НСРД підтверджується, що це кошти від продажу автомобіля, що належав обвинуваченому на праві власності. Відтак існує подальша потреба у застосуванні такого арешту.
3.Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши позиції учасників, Суд дійшов таких висновків.
3.1.Відповідно до частини 1 статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
3.2.Відповідно до частини 1 статті 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Частиною другою цієї статті визначені випадки, у яких допускається арешт майна, серед яких визначена конфіскація майна як вид покарання.
3.3.Із матеріалів клопотання вбачається, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.11.2022 задоволено клопотання детектива Національного бюро Другого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро ОСОБА_13 про арешт майна у кримінальному провадженні № 52022000000000196 від 28.07.2022. Накладено арешт на майно, вилучене 17.11.2022 під час проведення обшуку за місцем роботи ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_6, та під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_8, за адресою: АДРЕСА_5, зокрема на грошові кошти у сумі 9 200 доларів США. Накладення арешту слідчим суддею мотивовано необхідністю додаткової перевірки щодо можливого знаходження серед них коштів, які є предметом неправомірної вигоди. Метою накладення арешту визначено забезпечення збереження речових доказів.
3.4.Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 21.12.2022 частково задоволено клопотання детектива Національного бюро Другого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро ОСОБА_13 про арешт майна у кримінальному провадженні № 52022000000000196 від 28.07.2022. Накладено арешт на майно, вилучене 17.11.2022 під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_5, а саме: грошові кошти у сумі 7 200 доларів США. Метою накладення арешту визначено забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
3.5.За результатами перегляду Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду постановила ухвалу від 12.01.2023, якою ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.12.2022 залишила без змін, а апеляційну скаргу представника ОСОБА_12 - адвоката ОСОБА_10 - без задоволення (https://reyestr.court.gov.ua/Review/108435492).
3.6.Частиною 1 статті 174 КПК України передбачено, що обвинувачений, його захисник, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час судового провадження розглядається судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою суду під час судового провадження за клопотанням обвинуваченого, його захисника, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
3.7.Представник у своєму клопотанні вказує на необґрунтованість накладеного арешту. Крім того, під час судового засідання адвокат ОСОБА_10 зазначив про те, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.
3.8.В першу чергу, Суд вважає за необхідне відреагувати на вимоги представника власника майна щодо скасування ухвал слідчих суддів Вищого антикорупційного суду від 23.11.2022 та від 21.12.2022. Відповідно до приписів статті 407 КПК України скасувати ухвалу суду (слідчого судді) першої інстанції має право лише апеляційна інстанція за наслідками апеляційного перегляду. Разом з тим, стаття 174 КПК України наділяє правом звертатися з клопотанням виключно про скасування арешту майна, а не про скасування ухвали, якою цей арешт накладений. Враховуючи вимоги частини 3 статті 26 КПК України щодо можливості суду у кримінальному провадженні вирішувати лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, питання скасування ухвал слідчих суддів Вищого антикорупційного суду виходить за межі повноважень колегії суддів у цій справі, відтак не можуть бути розглянуті.
3.9.Щодо доводів про необґрунтованість арешту
3.9.1.Обґрунтованість накладення арешту обумовлюється наявністю підстав для накладення арешту; співвідношенням майна, на яке накладено арешт, з заявленою у клопотанні метою; зв`язком майна з обставинами, що розслідуються (крім конфіскації та відшкодування шкоди); належністю майна певній особі; належним мотивуванням застосованого заходу забезпечення кримінального провадження в ухвалі слідчого судді про накладенні арешту; розумністю і співмірністю арешту.
3.9.2.Одним із основоположних аспектів верховенства права є вимога щодо юридичної визначеності, згідно з якою у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів. Юридична визначеність вимагає поваги до принципу res judicata, тобто «остаточності» рішення суду у спірних правовідносинах. Зважаючи на приписи статей 309 та 174 КПК України, а також керуючись принципом «остаточності» рішення суду у спірних правовідносинах, у випадку коли особа (підозрюваний, обвинувачений, інший власник або володілець майна) вважає накладення арешту необґрунтованим, він може: 1) оскаржити відповідну ухвалу слідчого судді в апеляційному порядку, або 2) заявити клопотання про скасування арешту такого майна на підставі статті 174 КПК України. При чому одна і та ж підстава не може бути предметом неодноразового розгляду різними судами (слідчими суддями).
3.9.3.Суд зауважує, що реалізація права на звернення до суду з клопотанням про скасування арешту майна обумовлена не тим, що відповідний суб`єкт не погоджується із застосованим заходом забезпечення кримінального провадження. Інститут скасування арешту пов`язаний з наявністю двох умов, закріплених у статті 174 КПК України, - необґрунтованістю його накладення та відсутності подальшої потреби в ньому.
3.9.4.В поданому клопотанні представник вказує на незаконність та необґрунтованість арешту майна, посилаючись на:
-добровільність видачі грошових коштів під час проведення обшуку;
-можливість здійснення відповідних заощаджень з урахуванням отриманих доходів протягом 2020-2022 років;
-недоведеність належності коштів обвинуваченому ОСОБА_8 ;
-надмірне та непропорційне втручання у право власності ОСОБА_14 .
3.9.5.Суд враховує, що представник ОСОБА_12 подав апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду про арешт майна від 21.12.2022. Сам представник був присутній як під час розгляду клопотання про накладення арешту, так і під час розгляду апеляційної скарги. За наслідками апеляційного перегляду ухвала слідчого судді від 21.12.2022 залишена без змін, а апеляційна скарга - без задоволення. При цьому, питання добровільності надання грошових коштів під час обшуку, належності грошових коштів ОСОБА_8, розумності та співмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідків арешту майна для підозрюваного були предметом дослідження колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Отже, обґрунтованість накладення арешту перевірялася апеляційною інстанцією і нею підтверджена.
3.9.6.За таких умов Суд доходить висновку, що клопотання про скасування арешту майна у цій справі з підстави необґрунтованості арешту обумовлене незгодою представника із застосованим заходом забезпечення кримінального провадження, що є несумісним із підставами для скасування арешту майна.
3.9.7.Жодних нових обставин, які не були предметом розгляду слідчого судді під час вирішення питання про накладення арешту, колегії суддів під час апеляційного перегляду ухвали представником та суду під час розгляду цього клопотання про скасування арешту майна не зазначено.
3.9.8.В свою чергу, з урахуванням пояснень прокурора, що належність грошових коштів саме обвинуваченому ОСОБА_8 підтверджується проведеними в ході досудового розслідування негласними слідчими (розшуковими) діями, Суд, не дослідивши відповідні докази, позбавлений можливості прийняти доводи представника, що спірні кошти належать його матері.
3.10.Щодо доводів обвинуваченого про відсутність подальшої потреби у застосуванні такого заходу забезпечення.
3.10.1.У судовому засіданні представник додатково зазначив про відсутність подальшої потреби у застосуванні арешту на вилучені грошові кошти.
3.10.2.Як свідчить зміст ухвали від 21.12.2022, метою накладення арешту було забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
3.10.3.Відповідно до частини 5 статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини 2 цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
3.10.4.Як вбачається зі змісту обвинувального акта, ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369, частиною 5 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 369 КК України. Відповідно до частини 2 статті 52, статті 59 Кримінального кодексу України конфіскація є додатковим покаранням, яке полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Конфіскація майна встановлюється в тому числі за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу. Разом з тим, санкція частини 3 статті 369 КК України передбачає позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої.
3.10.5.Відтак, з урахуванням тієї обставини, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, санкція якого передбачає можливість застосування конфіскації як виду покарання, а також позиції про належність йому відповідних грошових коштів, Суд не вбачає, що у застосуванні такого заходу забезпечення відпала потреба.
4.З огляду на викладене, у задоволенні клопотання представника власника майна адвоката ОСОБА_10 про скасування арешту майна слід відмовити.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 170-173, 174, 372, 376 КПК України, Суд
П О С Т А Н О В И В :
1.У задоволенні клопотання про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 52022000000000196 від 28.07.2022 відмовити.
2.Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.
3.Повний текст ухвали оголошений 09.06.2023.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3