Документ № 111491899

Справа № 991/5570/20

Провадження 1-кп/991/58/20

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

08 червня 2023 року Київ

Колегія суддів Вищого антикорупційного суду в складі головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3 розглянула клопотання захисника ОСОБА_4, подане в інтересах обвинуваченої ОСОБА_5, про призначення експертизи відеозапису у кримінальному провадженні № 52019000000001119 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.

Судове провадження проведено за участі сторін та інших учасників судового провадження:

прокурора: ОСОБА_6,

обвинувачених: ОСОБА_7, ОСОБА_5,

захисників: ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_9,

секретаря судового засідання: ОСОБА_10 .

У процесі розгляду суд встановив:

1.На розгляді колегії суддів Вищого антикорупційного суду перебуває кримінальне провадження № 52019000000001119 за обвинуваченням ОСОБА_5 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.

2.У судовому засіданні захисником ОСОБА_4 заявлено клопотання про призначення експертизи відеозапису НСРД та відеозапису з відеореєстратора.

Клопотання мотивоване тим, що серед доказів сторони обвинувачення, якими вона підтверджує обвинувачення у суді, зокрема наявний відеозапис за результатами проведення НСРД -аудіо, відеоконтроль особи ( ОСОБА_5 ) від 16 грудня 2019 року, зафіксований на магнітному носії інформації - картці пам`яті «SP» ємністю 16 Gb № 4468т від 20 грудня 2019 року, яка є невід`ємним додатком до протоколу про результати проведення НСРД -аудіо, відеоконтроль особи від 26 грудня 2019 року.

13 січня 2020 року детективом НАБ на підставі ухвали слідчого судді ВАКС від 11 січня 2020 року проведено обшук у службових кабінетах ОСОБА_5 та ОСОБА_7 . У ході обшуку виявлено та вилучено зі службового кабінету ОСОБА_5 відеореєстратор «Division» без серійного номеру та відеореєстратор «Praxis VDR-1004» серійний номер 10041309050026.

У подальшому детектив провів огляд файлів, отриманих в результаті огляду, від 17 січня 2020 року вилученого 13 січня 2020 року відеореєстратора «Praxis VDR-1004». Було оглянуто, у тому числі, у судовому засіданні відеофайли за 16 грудня 2019 року. Під час огляду цих файлів у сторони захисту сформувалося враження щодо невідповідності відеофайлів дійсній ситуації, яка відбувалась насправді, що не виключає здійснення аудіо та відеофіксацію зафіксованих подій шляхом постановки та подальшого монтажу.

Згідно висновку спеціаліста, виконаного за клопотанням сторони захисту, № 31/ТЕФ від 23 липня 2020 року, з технічної точки зору, відеофонограми, надані на дослідження, містять ознаки змін (монтажу). Тобто надані стороною обвинувачення відеозаписи викликають у сторони захисту сумніви у їх достовірності, та на їх переконання містять ознаки підробки.

Крім того, на відеореєстраторі «Praxis VDR-1004» в період з 18 вересня по 15 грудня 2019 року, з 21 по 28 грудня 2019 року, з 29 грудня по 13 січня 2020 року жодні розмови та відеоматеріали відсутні, що також дає підстави стороні захисту вважати, що відеореєстратор використовувався як спеціальний технічний засіб, дозволу на який у встановленому законом порядку вони не мали.

Також вартим уваги, на переконання захисника, є те, що у відповідності до висновку експерта від 10 березня 2020 року № 10/3, наданого прокурором, експертом з`ясовано, що в корпусі об`єкта № 1 (датчика руху) розміщені: функціональна друкована плата з маркуванням audio video, зокрема інфрачервоним сенсором руху і індикаторним світлодіодом роботи пристрою; кустарно встановлена зафіксована клейковою сумішшю друкована плата з відеокамерою розміщеною в отворі на передній панелі кустарно встановлена плата мікрофонного підсилювача в термоусадці з`єднана кабелем з мікрофоном розміщеним в отворі на передній панелі. Згідно документації на датчик руху підтримка режиму відеореєстрації дозволяє додатково контролювати тривожні спрацювання сенсору руху, а акустичний контроль прилеглого до датчика простору дозволяє ідентифікувати розбиття скла у приміщенні. Це все дає підстави стороні захисту стверджувати, що мала місце провокація злочину.

2.1.Обвинувачений ОСОБА_7 також звернув увагу суду на те, що між ним і ОСОБА_11 при вході до кабінету ОСОБА_5 сталася розмова щодо перевірок. Можливо це хвилина була, але така розмова відбулася, проте на відеозаписі з відеореєстратора вона не була зафіксована.

Інші учасники зі сторони захисту підтримали клопотання захисника ОСОБА_4 .

3.Прокурор заперечувала проти задоволення клопотання захисника ОСОБА_4 . Зазначила, що воно є необґрунтованим. Стороною захисту вже заявлялось аналогічне клопотання раніше і суд вирішував вже питання щодо призначення експертизи. Вважає, що стороною захисту не зазначено у своєму клопотанні конкретні файли та відрізки часу, де на їх думку є не співпадіння або монтаж. Також звернула увагу, що відеореєстратор, який був вилучений в кабінеті ОСОБА_5, був оглянутий детективом і проведена відповідна експертиза. Щодо відсутності на ньому записів з кожного дня, то зазначила, що така техніка має різні можливості для запису і скоріш за все конкретно ця писала відео та аудіо не постійно, а сам запис записувався по декілька хвилин у файл. Після того як закінчувалася пам`ять, то файли могли записуватися поверх інших, а тому не вдалося всі переглянути. Також зазначила, що на її переконання, відео та аудіо записи НСРД містять всю необхідну інформацію і суд прийме остаточне рішення у справі оцінюючи всі наявні докази.

4.Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що клопотання не підлягає задоволенню з огляду на таке.

4.1.Під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам (ч. 1 ст. 332 КПК). Частина 1 ст. 242 КПК визначає, що експертиза призначається у тому випадку, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.

4.2.9 лютого 2023 року захисник ОСОБА_8 звертався вже з клопотанням до суду щодо проведення експертизи відеозаписів, але суд відмовив у задоволенні вказаного клопотання. Надаючи оцінку клопотанню захисника ОСОБА_4 суд знову звертає увагу на таке.

4.3.Сторона захисту стверджує, що відеофайли проведених НСРД у кримінальному провадженні та записів із відеореєстратора «Praxis VDR-1004» не відповідають дійсній ситуації, яка відбувалася насправді в той період часу, а тому вважають, що вони містять ознаки монтажу.

4.4.Разом з тим, фіксація ходу і результатів негласних слідчих (розшукових) дій повинна відповідати загальним правилам фіксації кримінального провадження, передбаченим цим Кодексом. За результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії складається протокол, до якого в разі необхідності долучаються додатки (ст. 252 КПК).

4.5.Відповідно до ст. 266 КПК слідчий вивчає зміст отриманої інформації, про що складається протокол. При виявленні відомостей, що мають значення для досудового розслідування і судового розгляду, в протоколі відтворюється відповідна частина інформації, після чого прокурор вживає заходів для збереження отриманої інформації. Носії інформації, на яких зафіксовані відомості, отримані в результаті проведення зазначених негласних слідчих (розшукових) дій, повинні зберігатися у стані, придатному для їх дослідження, до набрання законної сили вироком суду. Носії інформації, на яких зафіксовані відомості, отримані в результаті проведення зазначених негласних слідчих (розшукових) дій, можуть бути предметом дослідження відповідних спеціалістів або експертів у порядку, передбаченому цим Кодексом.

4.6.Враховуючи зазначене, судом у ході судового розгляду досліджено відповідні протоколи НСРД з додатками до них у вигляді аудіо- та відеофайлів та записи із відеореєстратора «Praxis VDR-1004». Досліджуючи вказані докази судом не встановлено таких суттєвих розбіжностей між даними зазначеними у протоколі та аудіо та відеофайлами, а тому ставити під сумнів вказані події наразі суд не вбачає підстав. Ба більше, суд враховує доводи сторони захисту, проте надасть їм оцінку в нарадчій кімнаті при постановленні остаточного рішення у справі.

4.7.Крім того, захисник ОСОБА_4 зауважила, що відсутність розмов та відеоматеріалів на файлах з відеорєстратора з 18 вересня по 15 грудня 2019 року, з 21 по 28 грудня 2019 року, з 29 грудня по 13 січня 2020 року дає підстави їм вважати, що відеореєстратор використовувався як спеціальний технічний засіб, дозволу на який у встановленому законом порядку орган досудового розслідування не мав. З огляду на ці доводи суд звертає увагу на таке.

4.8.Із висновку експерта від 10 березня 2020 року № 10/3 (том 5 а.с. 208-214), виконаного на виконання постанови детектива від 20 січня 2020 року встановлено, що надані експерту на дослідження технічні засоби відеореєстратор «Division», відеореєстратор «Praxis VDR-1004» та датчик руху сигналізації DSC не відносяться до спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації.

4.9.Як зазначав суд в ухвалі від 9 лютого 2023 року, будь-яке клопотання, в тому числі про призначення експертизи відеозапису, повинне бути обґрунтованим та мотивованим. Під час дослідження 28 жовтня 2021 року, 14 лютого та 4 серпня 2022 року вищезазначених носіїв відеофайлів сторона захисту не ставила під сумнів достовірність подій, що зафіксовані. Лише вказувала на дрібні розбіжності, що, на їх думку, існували. В цілому, доводи ґрунтувалися на тому, що учасники негласної слідчої (розшукової) дії на відео в певні моменти могли висловлюватися або вчиняти дії, які детектив або не відобразив повністю у протоколі, або навпаки відобразив не зовсім так як відображено на відео чи аудіо. Також аргументи захисту про наявність провокації зі сторони правоохоронців свідчать про те, що захисники, обвинувачені в тій чи іншій мірі погоджуються з тим, що фактичні обставини справи, описані в обвинувальному акті, мали місце.

4.10.Щодо доводів обвинуваченого ОСОБА_7 про те, що на відеозаписі з відеореєтратора відсутня його розмова із ОСОБА_11, то суд вважає їх необґрунтованими.

4.11.Так, дослідженими у ході судового розгляду відеозаписами з відеореєстратора вбачається, що камера стояла постійно у одному місці - кабінеті ОСОБА_5, у правому куту над її столом. З огляду на цю обставину відеореєстратор не міг здійснювати відеозапис з приймальні або іншого місця, а тому встановити наявність такої розмови там між ОСОБА_7 та ОСОБА_11 за допомогою даного носія не вбачається за можливе.

4.12.Разом з цим, перевіривши такі доводи сторони захисту, суд не вбачає підстав для необхідності призначення експертизи для встановлення можливих незначних розбіжностей. Оцінка доводам сторони захисту щодо допустимості, достовірності та належності вказаних доказів, на переконання суду, може бути здійснена і без використання спеціальних знань. Однак вона буде здійснена під час ухвалення судового рішення, яким закінчиться кримінальне провадження, в сукупності з оцінкою інших доводів.

5.З огляду на наведене суд не знаходить підстав для призначення експертизи.

Керуючись вищенаведеним та на підставі статей 332, 376 КПК України суд постановив:

ПОСТАНОВИВ:

1.У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4, подане в інтересах обвинуваченої ОСОБА_5, про призначення експертизи відеозапису у кримінальному провадженні № 52019000000001119, - відмовити.

2.Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2

ОСОБА_3