- Головуючий суддя (ВАКС) : Задорожна Л.І.
Справа № 991/4962/21
Провадження № 1-кп/991/41/21
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 червня 2023 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів в складі:
головуючої - судді ОСОБА_1,
суддів - ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю учасників кримінального провадження:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
сторін:
з боку обвинувачення: прокурора ОСОБА_5,
з боку захисту: обвинуваченого ОСОБА_6, захисників - адвокатів ОСОБА_7, ОСОБА_8,
у кримінальному провадженні № 52020000000000455 від 20.07.2020 щодо:
ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в Кавказькому районі Краснодарського краю Російської Федерації, громадянина України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.28 ч.2 ст.366 КК України;
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, який народився в м. Боярка Києво-Святошинського району Київської області, громадянина України, зареєстрований в АДРЕСА_2, проживає в АДРЕСА_3, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України,
розглянувши у відкритому судовому засіданні під час підготовчого провадження клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_9, адвоката ОСОБА_10, про повернення обвинувального акту, та клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6, адвоката ОСОБА_8, про повернення обвинувального акту,
УСТАНОВИВ:
Під час підготовчого судового засідання захисником обвинуваченого ОСОБА_6, адвокатом ОСОБА_8, заявлено клопотання про повернення обвинувального акта.
Захисник зазначає, що зі змісту пред`явленого ОСОБА_9 формулювання обвинувачення вбачається, що він обвинувачується у тому, що діючи умисно за попередньою змовою групою осіб, організував вчинення кримінального правопорушення та керував його підготовкою і вчиненням. Разом з тим, жодного обґрунтування того, якими саме діями ОСОБА_9 організував вчинення кримінального правопорушення та яким чином він керував підготовкою і вчиненням злочину його виконавцями, окрім іншого, посадовими особами Національної гвардії України ОСОБА_11 та ОСОБА_6, обвинувальний акт не містить. Окрім того, обвинувальний акт не містить будь-яких фактичних даних, які б підтверджували здатність ОСОБА_9 впливати на службових осіб Національної гвардії України. На переконання адвоката, вказані обставини під час формулювання обвинувачення про вчинення злочину за попередньої змови групою осіб мають визначальне значення з огляду на корисливий мотив і мету вчинення злочину.
За відсутності таких відомостей, обвинувальний акт є не зрозумілим та не конкретизованим, що призводить до порушення права обвинуваченого на належний захист, оскільки за вказаних обставин особа, що обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, не може усвідомлювати в яких конкретних діяннях її обвинувачують та в чому конкретно полягає порушення норм кримінального закону.
Окрім того, в провадженні Вищого антикорупційного суду перебуває два кримінальних провадження № 52020000000000455 від 20.07.2020 та № 52020000000000464 від 23.07.2020, в яких викладені обставини однієї і тієї ж події, яка відбувалася у період з квітня по грудень 2017 року під час проведення посадовими особами Головного управління Національної гвардії України відповідних конкурсних процедур та прийняття рішення з придбання житла на умовах пайової участі на вторинному ринку для військовослужбовців НГУ та укладання за наслідками вказаних процедур відповідних договорів купівлі-продажу. Проте, розмір шкоди зазначений в обвинувальному акті у кримінальному провадженні № 52020000000000455 від 20.07.2020 становить 17 337 970 грн, а в обвинувальному акті у кримінальному провадженні №52020000000000464 від 23.07.2020 - 5 618 097 грн.
Також, в обвинувальному акті у кримінальному провадженні № 52020000000000455 від 20.07.2020 зазначено, що в результаті вчинення протиправних дій завдано шкоди державним інтересам, в особі Національної гвардії України, на загальну суму 17 337 970 грн. Проте, прокурор з цивільним позовом, з метою захисту порушених прав держави, до суду не звертався, як і не вчиняли таких дій представники Національної гвардії України. З огляду на вказані обставини, захист стверджує, що фактичне не пред`явлення позову, ані в інтересах держави, ані в інтересах Національної гвардії України, опосередковано свідчить про суперечливість положень, які викладені у обвинувальному акті.
Адвокат ОСОБА_8 вважає, що обвинувальний акт або не містить виклад фактичних обставин, які б відповідали формулюванню висунутого обвинувачення, або містить формулювання обвинувачення без наявності відповідних фактичних обставин його вчинення, що не дає можливості співставити фактичну частину висунутого обвинувачення з його юридичною формулою, а отже не дозволяє проводити розгляд обвинувального акта у відповідності до вимог ч. 1 ст. 337 КПК України, у зв`язку з чим просить повернути обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52020000000000455 від 20.07.2020 прокурору.
Також, під час підготовчого судового засідання захисником ОСОБА_7, який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9, було заявлено ряд клопотань про повернення обвинувального акта.
У першому клопотанні захисник ОСОБА_7 вказує на те, що ОСОБА_9 не є підозрюваним у кримінальному провадженні № 52020000000000455 від 20.07.2020, оскільки письмове повідомлення про підозру ОСОБА_9 не було належним чином вручене. Так, згідно матеріалів кримінального провадження, 21.07.2020 повідомлення про підозру було передано керівнику житлово-експлуатаційної організації УМК «Проскурівська», що знаходиться за місцем проживання ОСОБА_9, та залишено 21.07.2020 колишній дружині ОСОБА_9 - ОСОБА_12 за місцем реєстрації ОСОБА_9 . Проте, вказані способи повідомлення про підозру ОСОБА_9 не є належними в розумінні вимог КПК України, що свідчить про не набуття ОСОБА_9 статусу підозрюваного у кримінальному провадженні.
За таких обставин, захисник вважає, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України та підлягає поверненню.
У другому клопотанні захисник ОСОБА_7 вказує на те, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 9, 17, 337 КПК України.
Так, в обвинувальному акті стверджується про вчинення протиправних дій особами, які не є учасниками цього кримінального провадження, що порушує принцип презумпції невинуватості. Стороною обвинувачення заздалегідь упереджено, по відношенню до інших осіб, визначено певні обставини, які не можуть бути належним чином перевірені в рамках кримінального провадження. За таких обставин, судовий розгляд буде фактично здійснюватися і щодо осіб, яким не пред`явлено обвинувачення у цьому кримінальному провадженні, що вказує на невизначеність меж обвинувачення.
Виходячи з наведеного, захисник вказує про наявність підстав для повернення обвинувального акта.
У третьому клопотанні захисник ОСОБА_7 вказує на те, що зміст обвинувального акта має відповідати вимогам, передбаченим положенням ст. 9, 109 КПК України. Порівнюючи зміст реєстру матеріалів досудового розслідування і описи матеріалів кримінального провадження, можна прийти до висновку, що реєстр матеріалів досудового розслідування не містить відомостей про прийняті рішення. Крім того, в реєстрі відсутні відомості про складення обвинувального акта 20.07.2020. Тому вважає, що обвинувальний акт оформлено із порушенням вимог КПК України, а саме без додавання належного реєстру матеріалів досудового розслідування, що свідчить про наявність підстав для повернення обвинувального акта.
У четвертому клопотанні захисник ОСОБА_7 вказує на те, що обвинувальний акт не відповідає вимогам КПК України, оскільки його складено та підписано неналежним суб`єктом - детективом НАБУ. Зважаючи на те, що здійснення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні не доручено НАБУ у встановленому законом порядку, оскільки у прокурора ОСОБА_13 були відсутні повноваження змінювати орган досудового розслідування на підставі п. 3 ч. 2 ст. 36 КПК України та були відсутні підстави для такої зміни. Окрім того, відсутнє рішення Директора НАБУ, погоджене із прокурором САП, щодо розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366 КК України, яке віднесено до підслідності інших органів.
За таких обставин, захисник вважає, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України та підлягає поверненню.
Заслухавши думки інших учасників кримінального провадження щодо заявлених клопотань, дослідивши матеріали обвинувального акта та додатки до нього, суд прийшов до таких висновків.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акта прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
Частиною четвертою статті 110 КПК України визначено, що обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст. 291 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 291 КПК України, обвинувальний акт повинен містити такі відомості: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості кожного потерпілого; прізвище ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; розмір витрат на залучення експерта; дату та місце його складання та затвердження. Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.
За змістом ч. 4 ст. 291 КПК України, до обвинувального акта додається реєстр матеріалів досудового розслідування; цивільний позов, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування; розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу); розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного; довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій зазначаються: найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації.
У п.3 ч.3 ст.314 КПК України мова йде про право суду повернути обвинувальний акт, якщо буде встановлено, що він не відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України. При цьому, на думку суду, оскільки таке повернення є правом, а не обов`язком суду, то для повернення обвинувального акта підставою не може слугувати будь-яка його невідповідність вимогам КПК, а лише та, яка перешкоджає призначенню судового розгляду, і в кожному конкретному випадку суд має перевірити чи створює перешкоди для судового розгляду певна невідповідність обвинувального акта вимогам КПК.
Дослідивши поданий у межах цього кримінального провадження обвинувальний акт, суд дійшов висновку, що сторона обвинувачення дотрималася вказаних в ст.291 КПК України вимог до обвинувального акта, оскільки він містить відомості, які передбачені п. 1-9 ч. 2 цієї статті, підписаний детективом та прокурором, який його затвердив, і до нього додано передбачені кримінальним процесуальним законом додатки.
В обвинувальному акті міститься виклад фактичних обставин кримінальних правопорушень, які прокурор вважає встановленими, правова кваліфікація із посиланням на статті Закону України про кримінальну відповідальність, формулювання обвинувачення із зазначенням конкретних дій, які, на думку сторони обвинувачення, утворюють склад інкримінованих обвинуваченому кримінальних правопорушень, а також інші обставини, що, відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України, підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні.
Крім того, в змісті обвинувального акта міститься перелік діянь окремо кожного з обвинувачених, які, на думку сторони обвинувачення, утворюють склад інкримінованих їм кримінальних правопорушень.
Питання про відповідність викладення матеріалу в обвинувальному акті, власне фактичних обставин справи, а також про узгодженість викладених фактичних обставин справи з формулюванням обвинувачення та з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, не може бути предметом розгляду у підготовчому судовому засіданні, оскільки на цій стадії судового провадження суд не вправі вдаватися до оцінки вказаних обставин чи досліджувати обставини кримінального провадження або докази на їх підтвердження чи спростування.
При цьому, судом враховується висновок Касаційного кримінального Суду в складі Верховного Суду, який міститься у постанові від 03 липня 2019 року у справі №273/1053/17 (провадження № 51-8914км18), відповідно до якого кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов`язувати його змінювати цей обсяг, у тому числі й у сторону збільшення, повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв`язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого тощо. Визначення обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акту до суду належить виключно до повноважень прокурора.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні відповідає вимогам чинного законодавства, а також у ньому відсутні такі недоліки, які б перешкоджали суду призначити на його підставі судовий розгляд.
Також, колегія суддів відхиляє доводи сторони захисту про наявність підстав для повернення обвинувального акта з огляду на не вручення належним чином ОСОБА_9 письмового повідомлення про підозру, та складення і підписання обвинувального акта неуповноваженою особою, з огляду на таке.
Приписами ст. 291 КПК України встановлено виключний перелік документів, що може бути додано до обвинувального акта. Надання суду інших документів до початку судового розгляду забороняється.
Разом з тим, сторона захисту, зазначаючи про невручення належним чином ОСОБА_9 письмового повідомлення про підозру та про порушення підслідності у вказаному кримінальному провадженні, фактично просить надати оцінку процесуальним документам, прийнятим в межах цього кримінального провадження.
Проте, факт наявності або відсутності порушень проведення певних процесуальних дій можливо встановити лише шляхом оцінки усієї сукупності матеріалів кримінального провадження. Колегія суддів виходить з того, що питання, які стосуються незаконності процесуальних дій, не підлягають розгляду на підготовчому судовому засіданні.
На переконання колегії суддів, доводи сторони захисту щодо обґрунтування наявності підстав для повернення обвинувального акта фактично стосуються питання остаточної доведеності вини або невинуватості особи. Однак, таке питання не може бути предметом розгляду у підготовчому судовому засіданні з огляду на мету цієї стадії та вичерпний перелік повноважень суду під час її проведення. Вирішення вказаних питань можливе виключно за результатами судового розгляду та на підставі дослідження і оцінки наданих суду доказів.
Щодо наявності в тексті обвинувального акта прізвищ інших осіб, яким не висунуто обвинувачення у даному кримінальному провадженні, то суд вважає, що їх зазначення має значення для сторони обвинувачення, яка стверджуючи про вчинення певною особою кримінально караного діяння, викладає обставини, які підлягають доказуванню в кримінальному провадженні, а оцінити чи є обраний спосіб викладення лише елементом конкретизації пред`явленого обвинувачення чи констатацією правомірності/неправомірності дій осіб, яких не стосується обвинувачення у цьому кримінальному провадженні, суд зможе під час ухвалення вироку з урахуванням презумпції невинуватості, яка гарантується ст.62 Конституції України. Така позиція суду узгоджується з висновками, які викладені в постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного суду від 18 травня 2020 року у справі №639/2837/19.
Посилання сторони захисту на недоліки реєстру матеріалів досудового розслідування, як на підставу повернення прокурору обвинувального акта є безпідставними, оскільки відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України єдиним процесуальним документом, що підлягає дослідженню судом під час підготовчого судового засідання, є обвинувальний акт. Додатки до обвинувального акта, визначені ч. 4 ст. 291 КПК України, не є предметом судового контролю під час підготовчого судового засідання. Кримінальний процесуальний закон не визначає наявність недоліків у реєстрі матеріалів досудового розслідування як підставу для повернення обвинувального акта прокурору.
Інші доводи, які викладені в клопотаннях (не зазначення усіх витрат на залучення експерта, не подання до суду цивільного позову та ін.), не можуть бути підставами для повернення обвинувального акта, оскільки не стосуються ні його форми, ні змісту. Їх оцінка буде здійснена судом під час подальших етапів судового провадження.
Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що в клопотаннях сторони захисту не наведено такої невідповідності обвинувального акта у кримінальному провадженні № 52020000000000455 від 20.07.2020 вимогам Кримінального процесуального кодексу України, яка б перешкоджала призначенню його до судового розгляду. Також, такої невідповідності судом не встановлено під час розгляду клопотань.
Керуючись ст.ст. 291, 371, 372, 376 КПК України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити в задоволенні клопотань захисника обвинуваченого ОСОБА_9, адвоката ОСОБА_10, про повернення обвинувального акту.
Відмовити в задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6, адвоката ОСОБА_8, про повернення обвинувального акту.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст.392 КПК України.
Головуюча: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_3
ОСОБА_2