Документ № 111517577

Слідчий суддя у 1-й інстанції: ОСОБА_1 Справа № 991/4550/23Доповідач: ОСОБА_2 Провадження №11-сс/991/412/23

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ

УХВАЛА

І м е н е м У к р а ї н и

09 червня 2023 року місто Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2,

суддів: ОСОБА_3, ОСОБА_4,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5,

захисника ОСОБА_6,

підозрюваного ОСОБА_7,

прокурора ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6, подану на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 31 травня 2023 року щодо продовження тримання ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, під вартою у кримінальному провадженні №52019000000000862,

В С Т А Н О В И Л А:

І. Процедура

1. Судове провадження у цій справі розпочато Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду згідно з апеляційною скаргою, поданою 05.06.2023 відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 309 Кримінального процесуального кодексу України /далі - КПК/ на ухвалу від 31.05.2023, постановлену у відповідності до ст. 182, ч. 4 ст. 199 КПК (т. 3 а. с. 44-45, 52-78, 83-107, 111).

ІІ. Зміст оскаржуваного рішення

2. Ухвалою слідчого судді задоволено клопотання детектива - продовжено підозрюваному ОСОБА_7 строк тримання під вартою на п`ятдесят днів, тобто до 29.07.2023 із визначенням застави у розмірі 536 800 грн. При цьому зазначено, що у разі внесення застави на підозрюваного покладено обов`язки, передбачені п. п. 1-4, 8-9 ч. 5 ст. 194 КПК.

3. Наведене рішення мотивоване тим, що: (1) за версією сторони обвинувачення, у період з 05.12.2017 до 28.10.2020 ОСОБА_9 спільно з ОСОБА_10 організували заволодіння чужим майном - коштами місцевого бюджету с. Гатне Києво-Святошинського району Київської області та Державного бюджету України в сумі 27 321 402,2 грн, тобто в особливо великих розмірах, яке вчинено ними за попередньою змовою з ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_7 шляхом зловживання службовими особами своїм службовим становищем; (2) наявна обґрунтована підозра щодо вчинення ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України /далі - КК/; (3) стороною обвинувачення доведено продовження існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК; (4) застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою не здатне забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігти встановленим ризикам; (5) застава у розмірі 536 800 грн не є занадто непомірною для підозрюваного, здатна забезпечити його належну процесуальну поведінку та запобігти ризикам, встановленим слідчим суддею; (6) у разі внесення застави наявні підстави для покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК.

ІІI. Вимоги та доводи особи, яка звернулася з апеляційною скаргою

4. В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_6 просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання про продовження строку тримання під вартою, а в разі якщо суд дійде висновку про необхідність застосування запобіжного заходу до ОСОБА_7 - застосувати до нього особисте зобов`язання.

4.1. Апеляційна скарга захисника мотивована тим, що: (1) детективом не доведено (а) обставин, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри, (б) наявність ризиків, визначених ст. 177 КПК, (в) неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу, що повинно було стати підставою для відмови у задоволенні клопотання детектива чи застосування більш м`якого запобіжного заходу; (2) ОСОБА_7 виконав усі покладені на нього ухвалою від 22.11.2022 обов`язки, чим зменшив заявлені ризики, що підтверджує відсутність визначених п. 1 ч. 2 ст. 183 КПК умов для продовження застосування тримання під вартою; (3) підозрюваного поміщено під варту на підставі неправильного тлумачення та застосування ч. 8 ст. 194 КПК, що вказує на порушення ст. 29 Конституції України; (4) особисте зобов`язання здатне утримати від порушення підозрюваним обов`язків і забезпечити запобігання ризикам; (5) визначена сума застави не відповідає матеріальному становищу підозрюваного та його родини, у зв`язку із чим не внесена.

4.2. У судовому засіданні захисник ОСОБА_6 підтримав свою апеляційну скаргу з мотивів, наведених у ній.

IV. Узагальнені позиції інших учасників

5. Інші учасники судового провадження висловили свої позиції.

5.1. Підозрюваний ОСОБА_7 підтримав апеляційну скаргу захисника та просив її задовольнити з мотивів, наведених у ній.

5.2. Прокурор заперечила проти задоволення апеляційної скарги, мотивуючи це помірністю для підозрюваного визначеного розміру застави і тим, що продовжують існувати ризики, наявність яких правильно установлено слідчим суддею.

V. Межі перегляду оскаржуваної ухвали

6. Рішення суду повинно бути законне, обґрунтоване і вмотивоване (ч. 1 ст. 370 КПК).

6.1. Виходячи зі змісту положень ч. 6 ст. 9, ч. 1 ст. 22, ч. 3 ст. 26, ч. 1 ст. 404 КПК, колегія суддів здійснює перегляд оскаржуваної ухвали у межах доводів, викладених в апеляційній скарзі захисника, враховуючи висловлені прокурором заперечення.

6.2. При вирішенні питання на які з доводів сторони захисту надати відповіді в ухвалі, апеляційний суд обов`язково враховує (1) обставини, наведені у ч. ч. 3, 4 ст. 132, ч. 3 ст. 176, ч. 2 ст. 177, ст. 178, ч. ч. 1, 2 ст. 194, ст. 199 КПК, котрі з`ясовуються судом при продовженні особі строку тримання під вартою, (2) необхідність здійснення ретельної перевірки всіх доводів апеляційної скарги, які можуть вплинути на результат апеляційного розгляду, зокрема, відповідність оскаржуваного рішення вимогам ч. 1 ст. 370 КПК (постанова Верховного Суду від 05.01.2022 у справі №484/789/19).

6.3. Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст. 184 цього Кодексу, повинно містити виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою (п. 1 ч. 3 ст. 199 КПК).

6.4. Ураховуючи вищенаведене, колегією суддів під час апеляційного розгляду в цьому судовому провадженні перевіряється чи відповідають фактичним обставинам кримінального провадження висновки слідчого судді щодо: (1) обґрунтованості підозри; (2) продовження існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК; (3) обґрунтованості визначеного розміру застави; (4) неможливості більш м`яких запобіжних заходів забезпечити належну поведінку підозрюваного; (5) наявності умов для продовження застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

VI. Встановлені обставини та їх оцінка колегією суддів

7. Під час надання оцінки висновкам слідчого судді апеляційний суд виходить із такого.

8. Колегія судів погоджується з висновками слідчого судді щодо наявності обґрунтованої підозри причетності ОСОБА_7 до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, оскільки вони підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами.

(§1) Щодо продовження існування ризиків

9. В оскаржуваному рішенні слідчий суддя дійшов висновку про наявність ризиків переховування від органів досудового розслідування та суду, а також незаконного впливу на свідків/інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні.

9.1. Сторона захисту вказала про відсутність зазначених ризиків, мотивуючи це тим, що: (1) існування заявлених ризиків не підтверджено жодними доказами; (2) ОСОБА_7 покладених на нього обов`язків не порушував; (3) ризик переховування відсутній, оскільки суворості покарання не є достатньо для встановлення ризику втечі, підозрюваний має сталі соціальні зв`язки і характеризується з позитивної сторони (член добровольчого формування територіальної громади, благодійник), у нього наявні проблеми зі здоров`ям, він здав усі паспорти для виїзду за кордон і під час воєнного стану не має можливості виїзду за межі території України, наявність у власності нерухомого майна є достатнім стримуючим фактором від втечі, з часу обізнаності про його кримінальне переслідування (лютий 2020) підозрюваний не вчиняв спроби переховуватися, відсутні докази матеріальних можливостей у підозрюваного для переховування; (4) відсутність ризику незаконного впливу у кримінальному провадженні підтверджується відсутністю в клопотанні детектива посилань на докази, які б вказували на наявність у підозрюваного такого авторитету та характеру взаємовідносин зі свідками, експертом чи спеціалістом, що міг би забезпечити можливість впливу на них, ОСОБА_7 не займає посади директора ТОВ «Проектно-Будівельний Альянс»; (5) існування ризиків істотно зменшилося після відкриття матеріалів кримінального провадження.

9.2. Прокурор заперечила проти доводів сторони захисту, зазначивши, що продовжують існувати ризики, які правильно встановлені слідчим суддею, й нових фактів, які б вказували на зменшення ризиків, стороною захисту не наведено.

9.3. За наслідками апеляційного перегляду зроблено висновок про те, що встановлені ризики, передбачені п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК, продовжують існувати.

9.4. Надаючи відповідну оцінку, колегія суддів враховує, що обов`язковою умовою, за наявності якої до особи може бути застосовано запобіжний захід, у т. ч. продовжено його застосування, є існування хоча б одного з ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК.

9.5. Адже підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний… може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК (ч. 2 ст. 177 КПК).

9.6. Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ч. 1 ст. 177 КПК).

9.7. Під час розгляду клопотання про продовження застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний установити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що продовжує існувати хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор (п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК).

9.8. Із системного аналізу змісту ч. 2 ст. 177 і п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК убачається, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу в частині встановлення наявності заявлених стороною обвинувачення ризиків суд керується стандартом доведення «достатні підстави».

9.9. Так, існування кожного вказаного у ч. 1 ст. 177 КПК ризику повинно підтверджуватися фактами, наявність яких має бути переконливо продемонстровано (п. п. 85, 86 рішення Європейського Суду з прав людини /далі - ЄСПЛ/ від 30.01.2018 у справі «Макаренко проти України» /Makarenko v. Ukraine, заява №622/11).

9.10. Отже, ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

9.11. Разом із цим, відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст. 184 цього Кодексу, повинно містити: (1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; (2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

9.12. У ході застосування наведеного підходу судом апеляційної інстанції враховуються наступні факти, у відповідності до яких ОСОБА_7 :

(1) має паспорти громадянина України, у тому числі для виїзду за кордон, один з яких дійсний до 15.08.2023, а інший - до 20.12.2028, які здано на зберігання до Державної міграційної служби України (т. 2 а. с. 117, 257-263, 277-281);

(2) одружений та має на утриманні сина 2016 року народження (т. 2 а. с. 124-127);

(3) підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК, та особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК (т. 2 а. с. 213-234);

(4) та члени його сім`ї і близькі родичі володіють значними майновими активами, зазначеними у п. 11.10. цієї ухвали (т. 2 а. с. 112-113, 128-141);

(5) обізнаний, що в цьому кримінальному провадженні з різним процесуальним статусом, крім нього, приймають участь ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_9, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ТОВ «Альянс ДС» (т. 1 а. с. 188-246, 249-256; т. 2 а. с. 1-4, 6-9, 213-234).

(6) є підозрюваним у кримінальному провадженні, у якому чоловік іншої підозрюваної ОСОБА_11 - ОСОБА_24 шукав «надійних» знайомих, які працюють в органах прокуратури, щоб дізнатись інформацію з приводу кримінального провадження щодо будівництва дитячого дошкільного закладу у с. Гатне (т. 2 а. 12-27).

9.13. Беручи до уваги наведене, суд апеляційної інстанції виходить із того, що продовження існування ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду підтверджується високою ймовірністю притягнення ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності з призначенням покарання у виді реального позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років (може бути призначене за злочин, передбачений ч. 5 ст. 191 КК, у вчиненні якого він обґрунтовано підозрюється), у нього та його родини є значні майнові активи, а також у підозрюваного наявні паспорти громадянина України, в т. ч. для виїзду за кордон, які він хоч і здав до органів влади після обрання запобіжного заходу, але це не виключає можливості їх повторного отримання з метою виїзду за кордон та можливості переховування на території України.

9.14. Водночас, оскільки ОСОБА_7 обізнаний з іменами свідків та інформацією про них, а також враховуючи, що він підозрюється у вчиненні не тяжкого (ч. 1 ст. 366 КК) та особливо тяжкого (ч. 5 ст. 191 КК) кримінальних правопорушень у кримінальному провадженні, у якому підозрюються також інші особи, у яких ймовірно наявні зв`язки в органах прокуратури, які підозрюваний може використати для незаконного впливу на свідків/інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні для дачі ними неправдивих показань на стадії судового розгляду з метою уникнення можливої кримінальної відповідальності. Зокрема, зважаючи на те, що при визначенні чи продовжує існувати ризик впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК).

9.15. Ураховуючи, що в оскаржуваному рішенні слідчий суддя, виходячи з доводів сторони обвинувачення, зазначив достатні підстави, наявність яких підтверджується дослідженими ним доказами, продовження існування ризиків переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, а також незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні підтвердилося.

9.16. Однак вказане не свідчить, що поза всяким сумнівом ОСОБА_7 здійснюватиме відповідні дії. Але наведені факти, котрі підтверджують, що підозрюваний має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, сторона захисту в ході апеляційного перегляду не спростувала.

(§2) Щодо застосованого запобіжного заходу

10. В оскаржуваній ухвалі слідчий суддя, враховуючи особисту ситуацію підозрюваного, продовження існування встановлених слідчим суддею ризиків та недотримання підозрюваним умов застосування запобіжного заходу у виді застави (не внесена застава), дійшов висновку про необхідність продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави, вказавши, що застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не здатне забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігти встановленим ризикам.

10.1. Сторона захисту не погодилася з таким висновком, вказуючи на наявність стримуючих факторів, які не дозволять ОСОБА_7 порушувати покладені на нього процесуальні обов`язки при застосуванні більш м`якого запобіжного заходу, серед яких наявність у ОСОБА_7 міцних соціальних зав`язків, нерухомого майна у власності та здійснення ним на території України підприємницької, благодійної та волонтерської діяльності, знаходженням на утриманні підозрюваного малолітньої дитини, проблемами зі здоров`ям. Крім того, захисник зазначив, що на момент ймовірного вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366 КК, розмір штрафу був визначений у розмірі до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /далі - НМДГ/, що є меншим від розміру визначеного ч. 8 ст. 194 КПК, у зв`язку з чим до підозрюваного може бути застосований більш м`який запобіжний захід.

10.2. Прокурор у свою чергу зазначила, що слідчий суддя належним чином оцінивши обґрунтованість підозри та наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК, правильно визначив вид застосованого запобіжного заходу.

10.3. За наслідками апеляційного перегляду колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді в частині обраного виду запобіжного заходу.

10.4. Під час перевірки вказаного доводу суд апеляційної інстанції враховує, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК (ч. 1 ст. 177 КПК).

10.5. Згідно з ч. 8 ст. 194 КПК до підозрюваного, обвинуваченого у вчиненні злочину, за який передбачено основне покарання у виді штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, може бути застосовано запобіжний захід лише у вигляді застави або тримання під вартою у випадках та в порядку, передбачених цією главою.

10.6. ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК (т. 2 а. с. 213-234).

10.6.1. Згідно з даними, зазначеними у витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань (т. 2 а. с. 306-307) та повідомленні про підозру (т. 2 а. с. 213-234), ОСОБА_7 у період з 21.04.2020 по 23.10.2020 включно підписав завідомо неправдиві документи щодо обсягів та вартості робіт і матеріалів, що охоплюється змістом повідомленої йому підозри за ст. 366 КК (т. 1 а. с. 55-72).

10.6.2. Станом на 23.10.2020, тобто на останній день ймовірного вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК, діяла редакція закону про кримінальну відповідальність, яка визначала відповідальність за вказаною нормою, зокрема, у вигляді штрафу в розмірі від двох тисяч до чотирьох тисяч НМДГ.

10.7. Оскільки санкція ч. 1 ст. 366 КК, вчинення кримінального правопорушення за якою, зокрема, інкримінується ОСОБА_7, передбачала на момент подій кримінального правопорушення покарання у виді штрафу в розмірі від двох тисяч до чотирьох тисяч НМДГ, тобто понад три тисячі НМДГ, а також підозру його у вчиненні особливо тяжкого злочину (ч. 5 ст. 191 КК), підстави для зміни виду обраного запобіжного заходу на більш м`який ніж застава чи тримання під вартою з альтернативою застави відсутні.

(§3) Щодо розміру застави

11. Слідчий суддя, продовжуючи строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зважаючи на обставини кримінального провадження, зокрема, роль ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, беручи до уваги матеріальне становище підозрюваного та його близьких родичів, тривалість досудового розслідування і час, який минув з моменту прийняття рішення про обрання запобіжного заходу, зменшення ризиків, особу підозрюваного, визначив ОСОБА_7 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 536 800,00 грн. Така сума на його думку не є завідомо непомірною для підозрюваного, здатна забезпечити його належну процесуальну поведінку та запобігти ризикам, встановленим слідчим суддею. Також вказав, що застава у розмірі 215 000 грн, про яку зазначили близькі родичі ОСОБА_7 у своїх заявах, не є такою, загроза втрати якої утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити процесуальні обов`язки.

11.1. Сторона захисту заперечила проти вказаного розміру застави, зазначивши, що: (1) ця сума є непомірною, не відповідає матеріальному стану підозрюваного; (2) слідчий суддя при визначенні розміру застави був зобов`язаний виходити виключно із майнового стану ОСОБА_7 та інших релевантних критеріїв, а не розміру інкримінованої шкоди.

11.2. Прокурор вказала, що слідчий суддя визначив помірний розмір застави, який відповідає матеріальному становищу ОСОБА_7, оскільки підтверджується наявними у матеріалах провадження документами і внесення відповідної суми може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, запобігти настанню встановлених ризиків.

11.3. За наслідками апеляційного перегляду колегія суддів дійшла висновку щодо правильності визначення слідчим суддею розміру застави.

11.4. Так, порядок визначення розміру застави регулюється ст. 182 КПК.

11.5. Розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого кримінального правопорушення, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (п. 3 абз. 1, абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК).

11.6. Згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2023 складає 2684 грн.

11.7. Розмір застави визначається судом із урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК).

11.8. Тому, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого, він не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу до особи було застосовано безальтернативне ув`язнення.

11.9. Разом із цим, сума застави повинна бути оцінена, враховуючи самого підозрюваного, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні (п. 78 рішення ЄСПЛ від 28.09.2010 у справі «Мангурас проти Іспанії»/ Mangouras v. Spain, заява №12050/04).

11.10. Застосовуючи наведений підхід до обставин цієї справи, колегія суддів виходить із таких обставин, згідно з якими ОСОБА_7 :

11.10.1. за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є власником квартири у м. Києві загальною площею 76,6 кв. м (т. 2 а. с. 128);

11.10.2. є власником автомобіля HYUNDAI TUCSON, 2008 року випуску (т. 2 а. с. 129);

11.10.3. засновник та керівник ПП «Лана-Сервіс» (сума внеску у статутний фонд 500 грн), ТОВ «Сучасне будівництво 21» (сума внеску в статутний фонд 50000 грн), ТОВ «Укртрейд Енерджі» (сума внеску в статутний фонд 3000 грн), співзасновником Громадського об`єднання «Комфортна Україна» (т. 2 а. с. 112, 130-138);

11.10.4. має (1) дружину ( ОСОБА_25 ), котра володіє 1/4 частки квартири у м. Чернігові (інші співвласники - її батьки та брат) (т. 2 а. с. 112), (2) батька ( ОСОБА_7 ), який володіє 25 відсотками в ТОВ «Латвійський Кролик» (39903219), статутний капітал 10000 грн (т. 2 а. с. 113), (3) брата ( ОСОБА_7 ), котрий є власником земельних ділянок площами 2,4261 га, 2,813 га, 2,813 га, 2,4595 га, 0,1369 га, 1,25 га, у Чернігівській обл. (у Куликівському р-ні, Бакланово - Муравійська сільська рада та в Чернігівському р-ні, с/рада. Черниська) і квартири в м. Чернігів площею 81,4 кв. м (т. 2 а. с. 112-113), (4) сестру ( ОСОБА_26 ), яка володіє ТОВ «АГРОТЕХСЕРВІС-МЕНА» (31894968), статутний капітал 1016366 грн, частка 50%, ПП «ЛОРРІ ВЕЙ» (34853746), статутний капітал 500 грн, частка 100%, ПП «ПАНТРАНСЕКСПО» (37632924), статутний капітал 1000 грн, частка 100%, ПП «ММП-ЛОГІСТІК» (37804424), статутний капітал 1000 грн, частка 100% (т. 2 а. с. 113);

11.10.5. у період 2008-2022 років отримав дохід, нарахований податковими агентами, в розмірі 3 930 449 грн, від підприємницької діяльності - 5 165 159, 00 грн (т. 2 а. с. 139);

11.10.6. пов`язаний родинними зв`язками з особами, які отримали дохід в розмірі 1 401 852 грн (нараховано дружині податковими агентами за період 2004-2022 років), 4 131 560,00 грн (нараховано батьку з 1998 по 2022 роки податковими агентами), 2 586 413,00 грн (нараховано сестрі за 2010-2022 роки податковими агентами), 737 236,00 грн (нараховано брату за 2007- 2022 роки податковими агентами) (т. 2 а. с. 139-141);

11.10.7. підозрюється у вчиненні злочину, внаслідок якого заподіяно матеріальні збитки на суму 27 321 402,2 грн, зокрема, у зв`язку з яким загальна сума перевищення обсягів та вартості будівельних матеріалів і робіт, зазначених в актах приймання виконаних будівельних робіт, підписаних та виданих ОСОБА_7, складає 6 573 339,48 грн (т. 2 а. с. 213-234, 306-307);

11.10.8. має близьких родичів, які подали до суду заяви щодо можливості внесення коштів у якості застави за підозрюваного, відповідно до яких максимальні грошові суми, які можуть внести близькі особи в якості застави становлять: ОСОБА_7 (батько ОСОБА_7 ) - 15 000 грн, ОСОБА_7 (брат ОСОБА_7 ) - 40 000 грн, ОСОБА_25 (дружина ОСОБА_7 ) - 80 000 грн, ОСОБА_26 (сестра ОСОБА_7 ) - 80 000 грн (т. 3 а. с. 25-32).

11.11. Як вважає колегія суддів, зважаючи на вищенаведені обставини, слідчий суддя, встановлюючи саме такий розмір застави із покладенням обов`язків, визначених кримінальним процесуальним законом, врахувала обставини, передбачені ч. 4 ст. 182 КПК, у т. ч. особу підозрюваного, майновий стан ОСОБА_7 та його родини і його зв`язки.

11.12. І хоча, сума у розмірі 536 800,00 (п`ятсот тридцять шість тисяч вісімсот) грн є досить значною, але як вбачається з матеріалів справи, така сума застави не є явно непомірною для ОСОБА_7, а її сплата здатна запобігти ризикам, передбаченим ч. 2 ст. 177 КПК, оскільки можливість її втрати утримуватиме підозрюваного від вчинення відповідних дій. При цьому колегія суддів зауважує, що сам підозрюваний не повідомив суд, яку суму застави він має можливість внести особисто.

(§4) Щодо інших доводів апеляційної скарги

12. Довід сторони захисту щодо відсутності визначених п. 1 ч. 2 ст. 183 КПК умов для продовження застосування тримання під вартою внаслідок виконання ОСОБА_7 усіх обов`язків, покладених на нього ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.11.2022, колегія суддів відхиляє як необґрунтований, зважаючи на те, що підозрюваний не виконав у встановленому порядку вимогу щодо внесення коштів у якості застави та не надав документ, що це підтверджує, що є обов`язково умовою, наведеною в п. 1 ч. 2 ст. 183 КПК.

13. Стосовно наданих в апеляційному суді документів щодо погіршення стану здоров`я підозрюваного, то вони були відсутні при розгляді клопотання в слідчого судді, а тому можуть бути підставою для звернення з клопотанням про зміну запобіжного заходу.

(§5) Висновки

14. Рішення, одне з яких за результатами розгляду апеляційної скарги може постановити апеляційний суд, передбачені ст. 407 КПК.

14.1. За наслідками апеляційного перегляду за скаргою на ухвалу слідчого судді про продовження строку тримання під вартою, суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити ухвалу без змін (п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК).

14.2. Із огляду на наведене апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 22, 26, 132, 176-178, 182, 183, 193, 194, 199, 309, 393, 395, 404, 405, 407, 418, 419, 424, 532 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу захисника залишити без задоволення, ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 31 травня 2023 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає

Головуючий:ОСОБА_2 Судді:ОСОБА_3 ОСОБА_4