Документ № 111562182

Справа № 991/4732/23

Провадження № 1-кс/991/4752/23

УХВАЛА

12.06.2023 м. Київ

Слідча суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2, у відкритому судовому засіданні, у кримінальному провадженні № 52020000000000379, за підозрою, зокрема, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України,

за участі представника власника майна ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5,

ВСТАНОВИЛА:

І. Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається

1.01.06.2023 адвокат ОСОБА_5 в інтересах власника майна ОСОБА_4 через «Електронний суд» звернувся із клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_6 від 17.11.2022 у справі № 991/5534/22 у кримінальному провадженні № 52020000000000379, зокрема, на житловий будинок загальною площею 180.3 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; квартиру загальною площею 80.4 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_2, та квартиру загальною площею 40.3 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 .

2.У цей же день, згідно з протоколом автоматичного визначення слідчого судді, клопотання передане на розгляд слідчій судді ОСОБА_1 ..

3.Клопотання мотивоване тим, що арешт накладено необґрунтовано.

Розглянувши клопотання, слідча суддя його задовольняє з огляду на таке.

ІІ. Позиції учасників у судовому засіданні

4.Адвокат у судовому засіданні в обґрунтування клопотання зазначив, що арешт на назване майно накладено як на таке, що є спільною сумісною власністю подружжя, а саме ОСОБА_3 та ОСОБА_4, так як набуте останньою під час шлюбу, з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої діями підозрюваного ОСОБА_3 . Однак, назване майно станом на день звернення прокурора з відповідним клопотанням про накладення арешту та постановлення 17.11.2022 судового рішення про його задоволення, не було спільною власністю подружжя, оскільки, відповідно до договору про поділ майна, придбаного як спільна сумісна власність подружжя, укладеного 22.05.2020 між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, перейшло виключно до особистої приватної власності ОСОБА_4 . Отже, враховуючи, що ОСОБА_4 не має жодного відношення до кримінального провадження, то застосування такого заходу як арешт майна є необґрунтованим, недоцільним і може свідчити про втручання в особисте життя та перешкоджання у користуванні її особистим майном.

5.До того ж, адвокат зазначив, що у даному кримінальному провадженні, поряд з іншим, накладено арешт на майно підозрюваного ОСОБА_3, вартість якого є співмірною з ціною заявленого у кримінальному провадженні цивільного позову, а тому може забезпечити можливість відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди, у разі ухвалення відносно ОСОБА_3 обвинувального вироку. А тому переконаний, що арешт на майно ОСОБА_4 накладено необґрунтовано.

6.Детектив в судове засідання не з`явивсь, надіслав заперечення, в яких просив відмовити в задоволенні клопотання, посилаючись на його необґрунтованість та наявність передбачених кримінальним процесуальним законом підстав для арешту майна, з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої діями підозрюваного ОСОБА_3 .

ІІI. Положення закону, якими керувалася слідча суддя при постановленні ухвали

7.Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку (ч. 1 ст. 170 КПК України).

8.Арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, (1) збереження речових доказів; (2) спеціальної конфіскації. У випадку накладення арешту з метою забезпечення збереження речових доказів арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. У випадку, накладення арешту з метою забезпечення спеціальної конфіскації арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України. Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України (частини 2-4 ст. 170 КПК України).

9.Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (ч. 1 ст.174 КПК України).

10.Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом (частини 1, 3 ст. 22 КПК України).

ІV. Встановлені слідчою суддею обставини із посиланням на докази

11.12.06.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) внесено відомості про кримінальне провадження № 52020000000000379.

12.19.09.2022 у названому кримінальному провадженні ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України.

13.17.11.2022 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_6 у справі № 991/5534/22 у кримінальному провадженні № 52020000000000379 накладено арешт на майно, зокрема, на житловий будинок, загальною площею 180.3 кв. м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; квартиру, загальною площею 80.4 кв. м, розташовану за адресою: АДРЕСА_2, та квартиру, загальною площею 40.3 кв. м, розташовану за адресою: АДРЕСА_3, з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої кримінальними правопорушеннями, з огляду на перебування майна у спільній сумісній власності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

14.Вирішуючи питання про арешт майна, слідчий суддя, окрім іншого встановив, що оскільки зареєстроване за ОСОБА_4 майно також належить і підозрюваному ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності, а в межах кримінального провадження поділ майна з виділенням часток є неприпустимим, то арешту підлягає все майно, що є спільною сумісною власністю подружжя, а не частина такого майна.

15.За даними Єдиного державного реєстру судових рішень, зокрема ухвал слідчих суддів, із кримінального провадження № 52020000000000379 було виділено кримінальне провадження № 52022000000000399 від 06.12.2022, у якому, як зазначив у своїх запереченнях детектив, підозрюваним та їх захисникам повідомлено про завершення досудового розслідування та наданий час здійснюється надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

16.Відповідно до Інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 05.06.2023 житловий будинок, загальною площею 180.3 кв. м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; квартира, загальною площею 80.4 кв. м, розташована за адресою: АДРЕСА_2, та квартира, загальною площею 40.3 кв. м, розташована за адресою: АДРЕСА_3, належать на праві власності ОСОБА_4 .

17.Слідчою суддею встановлено, що житловий будинок, загальною площею 180.3 кв. м, розташований за адресою: АДРЕСА_1, придбаний ОСОБА_4 12.11.2010, квартира, загальною площею 80.4 кв. м, розташована за адресою: АДРЕСА_2, придбана нею 14.05.2020, а квартира, загальною площею 40.3 кв. м, розташована за адресою: АДРЕСА_3, - 14.02.2019, тобто під час її перебування у шлюбі з ОСОБА_3, що підтверджується копіями відповідних договорів купівлі-продажу та Інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

18.Водночас, 22.05.2020 між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 укладено договір про поділ майна, придбаного як спільна сумісна власність подружжя, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстрований в реєстрі за № 345, за умовами якого до особистої приватної власності ОСОБА_4 переходять, зокрема, названі об`єкти нерухомості. Пунктом 5 названого договору встановлено, що після підписання цього правочину право спільної сумісної власності сторін щодо переліченого майна припиняється.

V. Мотиви слідчої судді

Щодо повноважень слідчої судді на розгляд клопотання

19.Дослідивши матеріали клопотання слідча суддя встановила, що воно подане у кримінальному провадженні щодо кримінального правопорушення, віднесеного до підсудності Вищого антикорупційного суду згідно із статтями 33-1, 216 КПК України, а тому його розгляд, з урахуванням положень п. 20-2 розділу XІ «Перехідні положення» КПК України, а також того, що доказів закінчення досудового розслідування не надано, належить до повноважень слідчої судді Вищого антикорупційного суду.

Щодо підстав для скасування арешту майна

20.Слідчою суддею встановлено, що майно, скасувати арешт щодо якого просить адвокат, належать на праві власності ОСОБА_4, яка не була присутня при розгляді питання про його арешт, а тому, в силу положень ч. 1 ст. 174 КПК України, така має право на звернення з клопотанням про скасування відповідного арешту.

21.І хоча за змістом ч. 1 ст. 174 КПК України клопотання про скасування арешту повинно бути подане самим власником чи володільцем майна, однак слідча суддя застосовує норму статті 59 Конституції України. Остання є нормою прямої дії, та гарантує конституційне право на професійну правничу допомогу в контексті із офіційним тлумаченням відповідної норми у попередній редакції, здійсненого Конституційним Судом України у рішенні № 23-рп/2009 від 30 вересня 2009 року, де зазначається, що норму «кожен має право на правову допомогу» треба розуміти як гарантовану державою можливість будь-якій особі незалежно від характеру її правовідносин з державними органами, органами місцевого самоврядування, об`єднаннями громадян, юридичними та фізичними особами вільно, без неправомірних обмежень отримувати допомогу з юридичних питань в обсязі і формах, як вона того потребує.

22.Отже, на підставі ст. 59 Конституції України адвокат, який уповноважений власником майна (що підтверджується копією свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та ордером на надання правової допомоги), має право від його імені оскаржувати арешт майна, що є формою професійної правничої допомоги.

23.Відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

24.Водночас, кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ч. 2 ст. 1 КПК України).

25.Отже, Закон України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 2 червня 2016 року, у певних положеннях є теж частиною кримінального процесуального законодавства. Останні у ст. 62 встановлюють, що виконання рішень про конфіскацію майна здійснюється органами державної виконавчої служби в порядку, встановленому цим Законом. Поряд з цим, ч. 6 ст. 48 визначає, що у разі, якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

26.Поряд з цим, ст. 73 Сімейного Кодексу України встановлено, що за зобов`язаннями одного з подружжя стягнення може бути накладено лише на його особисте майно і на частку у праві спільної сумісної власності подружжя, яка виділена йому в натурі. Стягнення може бути накладено на майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя, якщо судом встановлено, що договір був укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї і те, що було одержане за договором, використано на її потреби. При відшкодуванні шкоди, завданої кримінальним правопорушенням одного з подружжя, стягнення може бути накладено на майно, набуте за час шлюбу, якщо рішенням суду встановлено, що це майно було придбане на кошти, здобуті внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

27.Так, слідчою суддею встановлено, що право спільної сумісної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на майно, скасувати арешт щодо якого просить адвокат, припинено 22.05.2020, отже воно не є об`єктом спільної власності подружжя ОСОБА_3, поряд з цим, таке майно є особистою власністю ОСОБА_4 . Водночас, назване майно перейшло до особистої приватної власності ОСОБА_4 не лише до того, як прокурор звернувся до слідчого судді з відповідним клопотанням про арешт, а навіть до внесення до ЄРДР відомостей про кримінальне провадження, у якому ОСОБА_3 повідомлено про підозру.

28.Згідно з ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні

29.Отже, з огляду на мету накладення арешту (відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення), належність арештованого майна на праві особистої приватної власності ОСОБА_4, яка не відноситься до кола суб`єктів, на майно яких може бути накладено арешт відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України, слідча суддя приходить до висновку, що застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження є необґрунтованим, а тому наявні підстави для задоволення клопотання.

На підставі викладеного, керуючись статтями 174, 372 КПК України, слідча суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання про скасування арешту майна задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.11.2022 у справі № 991/5534/22 у кримінальному провадженні № 52020000000000379, на:

-житловий будинок загальною площею 180.3 кв. м., розташований за адресою. АДРЕСА_1 ;

-квартиру загальною площею 80.4 кв. м., розташовану за адресою: АДРЕСА_2 ;

-квартиру загальною площею 40.3 кв. м., розташовану за адресою: АДРЕСА_3 .

Ухвала підлягає негайному виконанню уповноваженими у кримінальному провадженні № 52020000000000379 детективами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідча суддя ОСОБА_1