Документ № 111590412

Справа № 991/5043/23

1-кс/991/5063/23

УХВАЛА

11 червня 2023 року м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,

за участі:

секретаря судового засідання - ОСОБА_2,

прокурора - ОСОБА_3,

підозрюваного - ОСОБА_4,

захисників - ОСОБА_5, ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання детектива Національного бюро Другого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів ОСОБА_7, погоджене прокурором групи прокурорів у кримінальному провадженні - прокурором другого відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця російської федерації, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1,

у кримінальному провадженні № 52020000000000138, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 5 ст.191 КК,

ВСТАНОВИВ:

І. Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається

1.На розгляд слідчого судді надійшло вищезазначене клопотання детектива, у якому він просить: (1) застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів; (2) при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити розмір застави у розмірі 120 780 000 грн; (3) у разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов`язки: прибувати на першу вимогу до детективів Національного бюро, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000138; не відлучатись із населеного пункту, де знаходиться його місце фактичного проживання, без дозволу детектива, прокурора або суду; повідомляти детективів Національного бюро, прокурора та суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування з особами, перелік яких зазначено у клопотанні; носити електронний засіб контролю; здати на зберігання детективам Національного бюро свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

2.Доводи, викладені у клопотанні, узагальнено зводяться до такого:

-ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК, а саме: у пособництві у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем за попередньою змовою групою осіб та повторно в особливо великих розмірах;

-відповідні обставини підозри підтверджуються вагомими доказами, зібраними під час досудового розслідування;

-наявні обставини, які свідчать про ризик вчинення підозрюваним ОСОБА_4 дій, передбачених п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК, щодо: (1) переховування від органів досудового розслідування та/або суду; (2) знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні ;

-застосування щодо підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою не дасть можливості здійснювати дієвий контроль за його поведінкою, забезпечити виконання покладених на нього обов`язків, не зменшить до прийнятного рівня зазначених ризиків;

-майновий стан підозрюваного є високим, а тому запропонований розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу, не є завідомо непомірним;

-підозрюваному слід визначити обов`язки, яких він має дотримуватись у випадку внесення застави, з метою забезпечення його належної процесуальної поведінки.

ІІ. Позиції учасників кримінального провадження щодо поданого клопотання

3.У судовому засіданні прокурор просив задовольнити клопотання, з викладених у ньому підстав.

4.Підозрюваний та його захисники заперечували проти задоволення клопотання, їх доводи узагальнено зводились до такого:

-підозра є необґрунтованою, оскільки не підтверджується долученими до клопотання документами;

-протокол допиту підозрюваного ОСОБА_8 від 22.11.2022 не може братися до уваги, оскільки надані останнім покази є позасудовими;

-дані протоколів огляду мобільних телефонів ОСОБА_9 від 29.01.2021 та ОСОБА_10 від 16.07.2021 і від 08.02.2021, з виявленим листуванням, або не містять жодних даних на підтвердження обґрунтованості підозри ОСОБА_4, або наявні у них докази спростовують версію обвинувачення щодо причетності підозрюваного до вчинення будь-якого злочину;

-детектив та прокурор обґрунтовують підозру перепискою з телефона ОСОБА_11, який ніким не оглядався та був вилучений у абсолютно іншому кримінальному провадженні, що свідчить про очевидну незаконність вказаного доказу;

-з долученого до клопотання Меморандуму № 33 аудиту процесів закупівель природного газу філією «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» за період з 01.01.2016 по 12.02.2020 вбачається, що аналіз причин відсутності конкурсних закупівель газу вказує на те, що шкода, яка настала, є значно меншою, ніж яка б настала у випадку припинення поставок газу АТ «Укрзалізниці», відповідно наявні порушення є недостатніми за характером і ступенем суспільної шкідливості для рівня суспільної небезпеки, притаманної злочину;

- витяг з Аудиторського звіту за результатами державного фінансового аудиту діяльності акціонерного товариства «Українська залізниця» за період з 01.01.2017 по 30.06.2020, датований 30.06.2021 № 05-21/1, спростовує твердження сторони обвинувачення про постачання ТОВ «Скела Терциум» газу за цінами, які вище ринкових;

-висновок експерта за результатами проведення судової економічної експертизи № СЕ-1237-5-1304.22 від 26.08.2022, з листом-роз`ясненням від 30.05.2023, також не може свідчити про обґрунтованість підозри, оскільки експерт підтвердила, що аналізувала діаметрально відмінні між собою ціни;

-жоден із ризиків, які передбачені у ст. 177 КПК, та на які посилається детектив, не є підтвердженим;

-детектив не надав жодного доказу, що з боку ОСОБА_4 мав місце хоча б один випадок ухилення від досудового слідства в рамках якого-небудь іншого провадження, що розслідується НАБУ чи перебуває на розгляді інших органів та суду України;

-КПК передбачає низку запобіжників кримінально-правового характеру і процесуального характеру, щоб не допустити здійснення впливу на свідків;

-ризик знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення є необґрунтованим, оскільки досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні здійснюється досить тривалий час, протягом якого зібрано усі необхідні речі та документи;

-стороною обвинувачення жодним чином не обґрунтовується, чому інший запобіжний захід не зможе забезпечити уникнення ризиків;

- ОСОБА_4 має позитивні характеристики, є депутатом Полтавської обласної ради, веде політичну та громадську діяльність, бере активну участь у соціальних заходах, має постійне місце роботи та проживання на території України, має міцні сімейні та соціальні зв`язки, одружений, має на утриманні малолітню дитину та батьків дружини, які потребують постійного догляду через незадовільний стан здоров`я, є інвалідом ІІ групи з 2009 року, має хронічні проблеми зі здоров`ям та потребує лікування;

-долучені до клопотання відомості про наявність коштів та майна ОСОБА_4 є неактуальними станом на день розгляду клопотання, а тому покладення на нього непомірного обов`язку щодо внесення суми застави, якої у нього немає, свідчитиме про порушення права на справедливий суд.

ІІІ. Положення закону, якими керувався слідчий суддя при постановленні ухвали

5.Підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому ст. 276-279 КПК, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 42 КПК).

6.Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється (ч. 1, 2 ст. 177 КПК).

7.При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: (1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; (2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; (3) вік та стан здоров`я підозрюваного; (4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; (5) наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; (6) репутацію підозрюваного; (7) майновий стан підозрюваного; (8) наявність судимостей у підозрюваного; (9) дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; (10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; (11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; (12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї (ст. 178 КПК).

8.Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

9.Слідчий суддя зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 цієї статті.

10.Слідчий суддя має право зобов`язати підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведе обставини, передбачені п. 1 ч. 1 цієї статті, але не доведе обставини, передбачені п. 2 та 3 ч. 1 цієї статті.

Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п. 1 та 2 ч. 1 цієї статті, але не доведе обставини, передбачені п. 3 ч. 1 цієї статті, слідчий суддя має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5, 6 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 цієї статті, слідчий суддя застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме: (1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; (2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; (3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; (4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; (5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом; (6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; (7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; (8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; (9) носити електронний засіб контролю.

Обов`язки, передбачені ч. 5, 6 цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 КПК. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються (ч. 1 - 5, 7 ст. 194 КПК).

11.В ухвалі про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зазначає відомості про: (1) кримінальне правопорушення (його суть і правову кваліфікацію) закону України про кримінальну відповідальність), у якому підозрюється особа; (2) обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК; (3) обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК; (4) посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини; (5) запобіжний захід, який застосовується (ч. 1 ст. 196 КПК).

12.Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК, крім випадків, передбачених ч. 6 та 7 ст. 176 КПК.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, зокрема, до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК, крім випадків, передбачених ч. 4 цієї статті .

В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 КПК будуть покладені на підозрюваного у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому ч. 4 цієї статті (ч. 1- 3 ст.183 КПК).

ІV. Встановлені слідчим суддею обставини із посиланням на докази та мотиви, з яких виходив слідчий суддя при постановленні ухвали за наслідками розгляду клопотання детектива про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

13.Заслухавши доводи сторін та дослідивши надані документи, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання детектива про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 підлягає частковому задоволенню.

14.З огляду на законодавчі вимоги до ухвалення відповідного рішення, далі слідчий суддя наведе обставини та надасть оцінку питанням, які потребують розв`язання, у такому порядку: (1) щодо кримінального правопорушення (його суті і правової кваліфікації), у якому підозрюється особа; (2) щодо обґрунтованості підозри у вчиненні кримінального правопорушення; (3) щодо обставин, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК; (4) щодо запобіжного заходу, який застосовується; (5) щодо обставин, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК; (6) щодо обґрунтування обраного розміру застави; (7) щодо обов`язків передбачених статтею 194 КПК, які будуть покладені на підозрюваного у разі внесення застави, наслідки їх невиконання.

Щодо кримінального правопорушення (його суті і правової кваліфікації), у якому підозрюється особа

15.Згідно з повідомленням про підозру від 09.06.2023 ОСОБА_4 підозрюється у пособництві у заволодінні за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах коштами АТ «Укрзалізниця» під час здійснення закупівель природнього газу для потреб АТ «Укрзалізниця» у період з листопада 2016 року по лютий 2018 року та з березня 2018 року по січень 2020 року. Розмір коштів, якими за версією сторони обвинувачення заволоділи співучасники, складав 64 314 166, 58 грн (без ПДВ) та 141 946 663 грн (без ПДВ) відповідно.

16.Суть вказаного злочину полягала у тому, що у зв`язку із не проведенням процедур, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», придбання природного газу службовими особами філії «ЦЗВ» AT «Укрзалізниця» здійснювалась у ТОВ «Скела Терциум» та ТОВ «Юг-Газ» відповідно до раніше укладених договорів за цінами, що перевищували ринкові, шляхом підписання щомісячних додаткових угод до вказаних договорів на підставі цінових пропозицій від названих компаній-постачальників.

17.Участь ОСОБА_4 у цьому злочині полягала у тому, що він, будучи фактичним бенефіціарним власником ТОВ «Скела Терциум»надавав неправомірні вказівки директору цього товариства ОСОБА_12 підписувати та спрямовувати листи-комерційні пропозиції на адресу філії «ЦЗВ» AT «Укрзалізниця» з цінами на природний газ вище ринкових, підписувати додаткові угоди до договору постачання природного газу на адресу AT «Укрзалізниця» за ціною, що значно перевищувала ринкову.

18.Відповідні дії підозрюваного ОСОБА_4, як фактичного бенефіціара ТОВ «Скела Терциум», стороною обвинувачення кваліфіковано за ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК.

Щодо обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення

19.Оскільки чинне законодавство не розкриває поняття «обґрунтованої підозри», слідчий суддя, враховуючи ст. 8, 9 КПК, керується усталеною практикою ЄСПЛ, згідно з якою обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», п. пунктом 175; рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). Водночас факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаy v.United Kingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).

20.Обґрунтованість підозри щодо ОСОБА_4, на переконання слідчого судді, підтверджується дослідженими фактичними даними, які містяться у таких документах:

- укладених додаткових угодах до договорів постачання природного газу № 306 від 27.05.2004 (ОД/Т-04-874НЮ) з ТОВ «Юг-Газ» (т. 2 а.с. 1-9) та №ПР/БМЕС-15638/НЮ від 12.10.2015 з ТОВ «Скела Терциум» (т. 2 а.с. 10-17), в яких визначалися ціни та обсяги закупівлі природного газу;

- меморандумі №33 аудиту процесів закупівель природного газу філією «ЦЗВ» AT «Укрзалізниця» від 12.02.2020, яким встановлено відсутність проведення тендерних торгів щодо закупівлі природного газу Укрзалізницею та його придбання у ТОВ «Скела Терциум» та ТОВ «Юг-Газ» (т. 2 а.с. 18-36);

- витягу з аудиторського звіту Державної аудиторської служби України від 30.06.2021, яким встановлено відсутність правових підстав для закупівлі природного газу у ТОВ «Скела Терциум» та ТОВ «Юг-Газ», а також неринкове ціноутворення при придбанні цього газу і, як наслідок, завдання збитків державному підприємству (т. 2 а.с. 37-42);

- висновку експертизи № СЕ-1237-5-1304.22 від 26.08.2022 (з листом 30.05.2023), відповідно до якого завищення ціни придбання природного газу Філією «ЦЗВ» AT «Укрзалізниця» у ТОВ «Скела Терциум» та ТОВ «Юг-Газ» становить 206 260 829,58 грн без ПДВ, в числі яких 121 273 127,45 грн без ПДВ - частка ТОВ «Скела Терциум» (т. 3 а.с. 178-203);

- протоколі огляду від 27.02.2023, згідно з яким оглянуто Податковий блок та встановлено компанії, в яких ОСОБА_4 або члени його родини є чи були засновниками, зокрема й ТОВ «Скела Терциум»(т. 2 а.с. 170-184);

- протоколі огляду телефону ОСОБА_11, згідно з яким зафіксовано неформальні відносини між представниками компаній постачальників природного газу та службовими особами АТ «Укрзалізниці», а також приналежність ОСОБА_13 до компанії ТОВ «Скела Терциум». Зокрема, вказаним протоколом зафіксовано листування ОСОБА_11, під час якого він направляє своєму співрозмовнику скріншот спілкування, як він стверджує, ОСОБА_4 із ОСОБА_14 (одним з керівників філії «ЦЗВ» АТ «Укразілізниця») і надає пояснення: «ОСОБА_4 - это Скела» (т. 2 а.с. 162-169);

- відомостях з Податкового блоку та ДРАЦС щодо ТОВ «Скела Терциум» та ТОВ «Юг-Газ», в тому числі щодо директорів ОСОБА_12, ОСОБА_9, а також засновників ТОВ «Скела Терциум» (т. 3 а.с. 133-146);

- протоколах огляду (від 16.07.2021, 08.02.2021, 30.07.2021, 19.07.2021) телефона ОСОБА_10, які можуть свідчити про управління ОСОБА_4 компанією ТОВ «Скела Терциум», його обізнаність з процесами постачання газу до об`єктів AT «Укрзалізниця» та комунікацію з її службовими особами, а також забезпечення передання їм та іншим невстановленим особам коштів (т. 2 а.с. 78-134);

- протоколі допиту підозрюваного ОСОБА_8, який підтвердив обставини вчинення злочину ОСОБА_4, його контакти з ОСОБА_15, факти систематичної передачі ОСОБА_4 через інших осіб неправомірної вигоди (частини предмету заволодіння) ОСОБА_15 та отримання її останнім, факти систематичної передачі ОСОБА_4 неправомірної вигоди невстановленим розслідуванням особам, які мали вплив на діяльність АТ «Укрзалізниці», усвідомлення завищеної ціни на газ, що поставлявся на об`єкти АТ «Укрзалізниці» та інші обставини вчинення злочину (т. 2 а.с. 135-161);

- показаннях свідка ОСОБА_16 (прізвище застосоване для забезпечення заходів безпеки), наданих 26.12.2022 під час досудового розслідування в судовому засіданні в порядку ст. 225 КПК, якими підтверджується контроль ОСОБА_4 відносно ТОВ «Скела Терциум» та вчинення ним кримінального правопорушення. Зокрема, вказаний свідок зазначив: «ТОВ «Скела Терциум» управляє ОСОБА_4 » (т. 2 а.с. 185-239);

- протоколі НСРД від 31.05.2023, у якому відображено спілкування ОСОБА_17, його зустріч з ОСОБА_4 та обговорення питань, пов`язаних з ТОВ «Скела Терциум» та досудовим розслідуванням. Відповідні розмови містять відомості про ймовірну підконтрольність ТОВ «Скела Терциум» ОСОБА_4 . Зокрема, у спілкуванні зі співрозмовником ОСОБА_18 зазначає: «…Ні. Почекай. ОСОБА_19 . На якій підставі ОСОБА_20 давав команду?», на що ОСОБА_21 відповідає: «Як господар підприємства». ОСОБА_17 уточнює: «Який господар підприємства?». ОСОБА_22 зазначає: «Скели» (т. 3 а.с. 147-177).

21.На переконання слідчого судді, дії, які ставляться у вину підозрюваному підпадають під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК, тобто є кримінально караними. Тому немає підстав для висновків, що такі дії не можуть становити жодного злочину. Водночас, описана у клопотанні детектива та повідомленні про підозру фабула кримінального правопорушення у сукупності з наданими прокурором матеріалами досудового розслідування вказують на наявність вагомих доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з відповідним кримінальним правопорушенням, передбаченим ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК, і такі докази є достатніми щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

22.Відповідно слідчий суддя відхиляє доводи захисту щодо необґрунтованості підозри внаслідок її не підтвердження зібраними доказами.

23.Також слідчий суддя зазначає, що надані стороною захисту докази, зокрема, фактичні дані, які містяться у цінових показниках НАК «Нафтогаз України» щодо вартості природного газу, копіях договорів укладених ТОВ «Скела Терциум» на постачання природного газу та платіжних документах, не спростовують висновків щодо обґрунтованості підозри, а є такими, які можуть бути оцінені судом під час судового провадження з метою оцінки достовірності та достатності доказів сторони обвинувачення та доводів сторони захисту щодо альтернативної версії, згідно з якою підозрюваний не мав жодного відношення до керівництва ТОВ «Скела Терциум», а ціни, при постачанні вказаним товариством природнього газу для АТ «Укралізниці», не були завищеними.

24.Водночас, слідчий суддя зазначає, що на цьому етапі провадження він не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності чи достовірності для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є ймовірною та встановлених обставин достатньою для виправдання подальшого розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження з ціллю висунення обвинувачення або спростування підозри.

25.Далі, слідчий суддя зазначає, що доводи сторони захисту щодо недопустимості наданих стороною обвинувачення доказів, на цьому етапі провадження, не знайшли свого підтвердження.

26.Так, слідчий суддя не погоджується з доводами сторони захисту про неможливість оцінки під час цього провадження позасудових показань ОСОБА_8 від 22.11.2022, адже такі доводи не узгоджуються з положеннями ч. 4 ст. 193 КПК, згідно з якими, за клопотанням сторін або за власною ініціативою слідчий суддя має право дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про застосування запобіжного заходу.

27.Також, слідчий суддя не знаходить підстав для оцінки як недопустимого доказу наданих стороною обвинувачення фактичних даних, які зафіксовані на телефоні ОСОБА_11, оскільки, як вбачається з наданого протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 13.11.2020, відповідні фактичні дані були отримані детективом у кримінальному провадженні № 52020000000000138 у належний процесуальний спосіб, а саме: із залученням спеціаліста під час проведення санкціонованого слідчим суддею тимчасового доступу до речей та документів (т. 2 а.с. 162 - 169).

Щодо обставин, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК

28.Слідчий суддя звертає увагу на положення ч. 1 ст. 177 КПК, відповідно до яких метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ряду спроб, які визначені у цій нормі як ризики.

29.Отже, метою запобіжного заходу є необхідність попередити виникнення названих ризиків, а не застосувати запобіжний захід за наслідками вчинення підозрюваним відповідних дій. З огляду на викладене, той чи інший ризик слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення підозрюваним таких спроб. Водночас, КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

30.Виходячи саме з такого розуміння положень ч. 1 ст. 177 КПК слідчий суддя буде розглядати питання щодо наявності заявлених у клопотанні детектива ризиків.

Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду

31.На переконання слідчого судді, заявлений детективом ризик переховування ОСОБА_4 обумовлюється можливістю притягнення його до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для підозрюваного наслідками і суворістю передбаченого покарання, оскільки кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК, у якому підозрюється ОСОБА_4, є особливо тяжким корупційним, санкція якого, передбачає покарання у виді позбавлення волі з конфіскацією майна.

32.Важливим аспектом є також те, що звільнення від відбування покарання з випробуванням чи призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом, за вчинення корупційного злочину КК не передбачено (ст. 69, 75 КК).

33.Також, слідчий суддя враховує, що підозрюваний має певні майнові ресурси, які можуть бути достатніми для переховування від органу досудового розслідування. Так, згідно з відомостями ДРФО про нараховані та виплачені доходи за період з 1998 по 2022 рік ОСОБА_4 офіційно отримано 88 912 732 грн (т. 3 а.с. 2). Окрім того у електронній декларації за 2020 рік ОСОБА_4 задекларував 300 000 доларів США та 2 000 000 грн готівкових коштів і розміщені в банках понад 14 000 000 грн і 1,1 мільйона доларів США. Також він прямо чи опосередковано є власником великої кількості нерухомого майна (т. 3 а.с. 4-27).

34.Далі слідчий суддя зазначає, що підозрюваний ОСОБА_4 є володільцем паспорту громадянина України для виїзду закордон НОМЕР_1 і навіть в період воєнного стану перетинав державний кордон України, зокрема на підставі інвалідності другої групи, відрядження та розпорядження Адміністрації ДПС України (т. 3 а.с. 3). Це свідчить про наявність можливості виїхати за несприятливих для себе обставин за межі України і переховуватися від органів досудового розслідування і суду.

35.Також, під час судового засідання слідчим суддею встановлено, що відповідно до відомостей з особової картки ДМС ОСОБА_4 народився у російській федерації, і у разі втечі може оселитися там з впевненістю, що його не буде видано (т. 3 а.с. 1).

36.Отже, зазначені обставини, у своїй сукупності, вказують на те, що ОСОБА_4, перебуваючи на волі та зіставляючи можливі негативні наслідки для себе у разі засудження до покарання у вигляді позбавлення волі на тривалий термін із можливістю уникнення ним покарання шляхом переховування від органу досудового розслідування та суду, може безперешкодно залишити територію України з метою уникнення кримінальної відповідальності.

37.Слідчий суддя погоджується також з доводами прокурора, що про існування вказаного ризику свідчать обставини щодо направлення 06.06.2023 підозрюваному ОСОБА_4 за допомогою месенджера WhatsApp повістки про виклик в НАБУ на 09.06.2023 для вручення останньому письмового повідомлення про підозру у кримінальному провадженні та його неявки за вказаним викликом. Як вбачається з долучених до клопотання матеріалів, отримавши вказаний виклик (а.с. 56) ОСОБА_4 не повідомив про неможливість прибуття до детектива у зв`язку з лікуванням. Водночас, у визначений час, 09.06.2023, підозрюваний до НАБУ не з`явився, а його захисник надіслав детективу довідку від 09.06.2023 про перебування ОСОБА_4 у медичній установі з 30.05.2023 (а.с. 63). Разом із тим, з наданих прокурором копій заяв ОСОБА_4 вбачається, що у нього була можливість безперешкодно покинути лікувальний заклад, що ним і було зроблено з 06.06.2023 08:00 год по 07.06.2023 08:00 год, а також з 08.06.2023 08:00 год по 09.06.2023 08:00 год. Вказане свідчить про те, що ОСОБА_4 нічого не перешкоджало з`явитися до НАБУ на виклик та отримати повідомлення про підозру.

38.Доводи сторони захисту про різке погіршення стану здоров`я ОСОБА_4 саме у день, коли він мав прибути за викликом до детектива, не знайшли свого підтвердження будь-якими достовірними фактичними даними, та видаються явно неправдивими. На переконання слідчого судді ОСОБА_4 не мав наміру прибути за викликом до детектива 09.06.2023, оскільки у своїй заяві від 08.06.2023 повідомив завідуючого відділенням лікувального закладу, що прибуде до лікарні, яка знаходиться у м. Полтава, о 08:00 09.06.2023, в той час як о 10.00, того ж дня, він вже мав прибути за викликом детектива до м. Києва, яке знаходиться на відстані біля 350 км від м. Полтава. Отже, оскільки подолати таку відстань за 2 години об`єктивно неможливо, слідчий суддя доходить висновку, що ОСОБА_4 свідомо надав слідчому судді неправдиві пояснення щодо наміру своєчасного прибуття на виклик до детектива.

39.Наведені вище фактичні обставини цього кримінального провадження, дають слідчому судді підстави дійти висновку про існування вагомого ризику переховування підозрюваного від органу досудового розслідування або/та суду.

Щодо ризику знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення

40.На переконання слідчого судді, на обґрунтованість вказаного ризику свідчать фактичні дані, які містяться у протоколі НСРД від 31.05.2023, з якого вбачається, що ОСОБА_4 ґрунтовно обізнаний з методами НАБУ щодо огляду вилучених телефонів та матеріальних носіїв інформації, відновлення видаленого листування та іншими технічними моментами. У спілкуванні він чітко надає співрозмовнику поради «почистити» телефон, а також заявляє, що у нього для таких речей є спеціально найнята особа, яка у перевірений спосіб може видаляти інформацію з телефонів та комп`ютерів (т. 3 а.с. 159).

41.З огляду на те, що досудове розслідування не завершилось, і сторона обвинувачення не завершила збирання доказів у кримінальному провадженні, вищенаведені обставини вказують на існування ризику знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Щодо ризику незаконно впливу на свідків, потерпілого, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у кримінальному провадженні

42.Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи сторони обвинувачення про те, що у результаті обізнаності ОСОБА_4 про осіб, які давали свідчення у кримінальному провадженні, він може шляхом підкупу, погроз або іншим чином впливати на свідків чи інших підозрюваних з метою примушування їх до зміни раніше наданих показань, та таким же чином впливати на свідків, які не давали показання, що в подальшому виключить їх можливість давати правдиві, послідовні показання під час досудового розслідування.

43.Водночас слідчий суддя, бере до уваги, встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).

44.За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

45.Те саме стосується впливу на інших підозрюваних та їх показання.

46.Слідчий суддя також бере до уваги доводи детектива про те, що ОСОБА_4 був допитаний 03.10.2022 як свідок у цьому кримінальному провадженні, після чого за його дорученням треті особи намагалися зустрітися з службовими особами Укрзалізниці, відповідальними на час вчинення злочину за закупівлі газу, зокрема з ОСОБА_8, який надав викривальні показання, про що обізаний підозрюваний (т. 3 а.с. 158). Наведене підтверджується, зокрема показаннями ОСОБА_8, який під час допиту 22.11.2022 повідомив, що справді 05.10.2022 до нього телефонував ОСОБА_23 та пропонував зустрітися в офісі у ОСОБА_13, але ОСОБА_8 відмовився (т. 2 а.с. 161).

47.Викладене свідчить про те, що ОСОБА_4 може намагатися незаконно вплинути на свідків та підозрюваних щодо повноти чи достовірності показань.

48.Також слідчий суддя погоджується з доводами детектива про те, що ОСОБА_4 може впливати на ОСОБА_24 чи ОСОБА_17, які імовірно були посередниками у переданні неправомірної вигоди, чи на свідків, які повідомили або можуть повідомити обставини злочину (зокрема ОСОБА_10, ОСОБА_25, у листуванні яких йдеться про ОСОБА_4 ).

49.Окрім того, як зазначає детектив, у вересні 2022 року проведено обшук житла ОСОБА_24, за наслідками якого вилучено мобільний телефон ОСОБА_26, під час огляду якого виявлено листування, в якому йдеться про те, що за грошовий борг ОСОБА_4 розшукує людину і використовує для розшуку протиправні методи (мовою листування «найняв бандитів для розшуку боржника») (т. 3 а.с. 131).

50.Водночас, слідчий суддя відхиляє доводи сторони обвинувачення щодо можливого впливу підозрюваного на потерпілого, а також експерта, спеціаліста у кримінальному провадженні, оскільки на доведення цього ризику не надано переконливих обґрунтувань.

Щодо запобіжного заходу, який застосовується

51.При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім наявності вищезазначених ризиків, наведених у ст. 177 КПК, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі: (1) те, що надані докази про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень є вагомими; (2) те, що покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він підозрюється є тяжким; (3) вік та стан його здоров`я з урахуванням наданих підозрюваним та захисниками доводів щодо встановленої 2 групи інвалідності; (4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, у тому числі наявність у нього родини; (5) репутацію підозрюваного з урахуванням його характеристик; (6) майновий стан підозрюваного; (7) великий розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється ОСОБА_4 .

52.Отже, з урахуванням вищезазначених обставин та положень процесуального законодавства слідчий суддя доходить висновку, що до підозрюваного слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Щодо обставин, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК

53.На переконання слідчого судді застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК буде недостатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, з огляду на вагомі обставини, що доводять ризик переховування від органу досудового розслідування та суду, про які було зазначено вище. Подане клопотання Народних депутатів України, які бажали взяти на поруки підозрюваного не може бути задоволено, адже виключно їх письмового зобов`язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, за відсутності переконливих доводів щодо реальної їх можливості здійснити вплив на процесуальну поведінку підозрюваного, є очевидно не достатньо, аби дійти висновків про можливість застосування відповідного виду запобіжного заходу.

Щодо обґрунтування обраного розміру застави

54.Розмір застави підозрюваному визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, які вказують на те, що співучасники могли заволодіти значною сумою коштів (понад 120 млн грн), а ОСОБА_4 ймовірно був пособником у вчиненні злочину.

55.Також, слідчий суддя бере до уваги майновий стан підозрюваного. Згідно з даними про офіційно нараховані та виплачені доходи, ОСОБА_4 з 1998 по 2022 рік отримав 88 912 732 грн доходу.

56.Далі слідчий суддя враховує значну кількість та вагомість ризиків, передбачених ст. 177 КПК, які встановлені слідчим суддею щодо підозрюваного.

57.Також слідчий суддя враховує дані про особу підозрюваного та його стан здоров`я.

58.Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених ч. 5 ст. 182 КПК межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

59.З огляду на викладене, слідчий суддя доходить висновку, щодо встановлення виключного випадку, який потребує постановлення ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі, який перевищує 11 000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та складає 30 000 000 грн, оскільки саме такий розмір застави зможе забезпечити виконання ОСОБА_4, покладених на нього обов`язків.

60.Водночас, зазначений у клопотанні детектива розмір застави у розмірі 120 780 000 грн слідчий суддя вважає необґрунтовано завищеним.

61.Тому, у відповідній частині, клопотання детектива слід задовольнити частково.

Щодо обов`язків передбачених статтею 194 КПК, які будуть покладені на підозрювану у разі внесення застави, наслідки їх невиконання

62.Слідчий суддя, з урахуванням наведених вище обставин, доходить висновку, що для забезпечення належної процесуальної поведінки на ОСОБА_4 необхідно покласти обов`язки, передбачені п. 1-4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК, перелік яких наведено у клопотанні детектива, на випадок внесення визначеної цією ухвалою застави, оскільки прокурором доведено необхідність покладення таких обов`язків з огляду на встановлені слідчим суддею ризики, передбачені ст. 177 КПК.

63.У разі невиконання покладених на підозрюваного процесуальних обов`язків може бути: вирішено питання про застосування більш суворого запобіжного заходу; накладено грошове стягнення; звернуто заставу в дохід держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. 372 КПК, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

1.Клопотання старшого детектива Національного бюро П`ятого відділу детективів Третього Клопотання детектива Національного бюро Другого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів ОСОБА_7 - задовольнити частково.

2.Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

3.Визначити строк дії ухвали про тримання під вартою до 09.08.2023 включно.

4.Одночасно визначити підозрюваному ОСОБА_4, запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 30 000 000 грн (тридцяти мільйонів гривень), яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду: код ЄДРПОУ: 42836259, номер рахунку за стандартом ІВАN: НОМЕР_2 .

5.Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

6.З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, який вніс таку заставу, вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

7.За умови внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4, наступні обов`язки:

- прибувати на першу вимогу до детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000138;

- не відлучатися із м. Київ, Київської області та Полтавської області без дозволу детектива, прокурора або суду;

- повідомляти детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними: ОСОБА_15, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_8, а також свідками: ОСОБА_24, ОСОБА_10, ОСОБА_17, ОСОБА_25 ;

- здати на зберігання детективам Національного антикорупційного бюро України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

8.Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити два місяці з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави, однак у межах строку досудового розслідування.

9.Попередити підозрюваного ОСОБА_4, що у разі невиконання покладених на нього обов`язків після внесення застави, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.

10.Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 .

11.В іншій частині клопотання відмовити.

12.Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

13.Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду упродовж 5-ти днів з дня її оголошення.

14.Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1