- Головуючий суддя (АП ВАКС) : Михайленко Д.Г.
Справа № 991/4770/23
Провадження №11-сс/991/448/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 червня 2023 року місто Київ
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду колегією суддів у складі:
головуючого ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4,
учасники судового провадження: третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, ОСОБА_5, його представник ОСОБА_6,
розглянула апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах власника майна ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.06.2023 про арешт майна.
Історія провадження
1.02.06.2023 детектив Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) звернувся до слідчого судді Вищого антикорупційного суду з клопотанням про арешт майна.
2.Цього ж дня ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду це клопотання задоволено та накладено арешт на мобільний телефон (далі - ухвала слідчого судді).
3.13.06.2023 надійшла апеляційна скарга представника ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді.
Зміст та мотиви оскаржуваної ухвали
4.Оскаржуваною ухвалою слідчого судді накладено арешт на майно (мобільний телефон «Apple iPhone 12 Pro» (далі - мобільний телефон)), вилучене 15.11.2022 під час обшуку за місцем проживання в. о. директора державного підприємства Науково-інформаційний аналітичний центр «Торговий дім Національної академії аграрних наук України» (надалі - НІАЦ «ТД НААН України») ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 .
5.Слідчий суддя обґрунтував задоволення клопотання детектива тим, що: (1) детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.08.2022 за № 12022000000000777, за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України (далі - КК), а саме у заволодінні чужим майном - засобами захисту рослин, які у квітні 2022 року були передані Фастівською районною військовою адміністрацією на користь НІАЦ «ТД НААН України» на суму 276 663 984,24 грн, що є особливо великим розміром; (2) зазначений у клопотанні телефон було вилучено в ході обшуку за місцем проживання в. о. директора НІАЦ «ТД НААН України» ОСОБА_5, його визнано речовим доказом; (3) мобільний телефон може бути використаний для встановлення обставин, що підлягають доказуванню відповідно до статті 91 КПК, тому необхідним є проведення його детального огляду, зокрема, із залученням спеціаліста та використанням спеціальної техніки, що дозволить у повному обсязі дослідити інформацію, яка в ньому міститься; (4) доступ до нього заблокований системою логічного захисту, пароль якої органу досудового розслідування не відомий, а постановою від 29.05.2023 призначено комп`ютерно-технічну експертизу; (5) необхідність застосування заходу забезпечення кримінального провадження релевантна потребам досудового розслідування у збереженні речового доказу та його властивостей, які можуть мати доказове значення, їх дослідженні, у тому числі шляхом залучення експерта, та обумовлена необхідністю запобігти його знищенню чи пошкодженню; (6) звернення з клопотанням про накладення арешту на майно через понад півроку з моменту його вилучення не є підставою для відмови у задоволенні клопотання, адже не нівелює потребу у запобіганні ризику його знищення чи пошкодження.
Вимоги і доводи апеляційної скарги
6.В апеляційній скарзі висловлені вимоги скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання детектива про арешт майна.
7.Вимоги апеляційної скарги обґрунтовуються тим, що (1) в ухвалі Печерського районного суду м. Києва від 10.11.2022, якою надано дозвіл на обшук житла ОСОБА_5, відсутні ідентифікуючі відомості щодо дозволу на вилучення конкретного мобільного телефону Apple iPhone 12 Pro, тому він вважається тимчасово вилученим майном; (2) ОСОБА_5 був допитаний як свідок в цьому кримінальному провадженні, жодного іншого статусу в ньому він не має; (3) на звернення адвоката до слідчого ГСУ ГПУ, яка здійснювала досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні, а також до прокурора Офісу Генерального прокурора, який здійснював процесуальне керівництво, з вимогою про повернення мобільного телефону, постановами у квітні 2023 року було відмовлено у задоволенні цього клопотання, при цьому мобільний телефон не був арештований; (4) органом досудового розслідування більше ніж півроку з моменту вилучення мобільного телефону не вчинялися дії щодо звернення з клопотанням про арешт вилученого мобільного телефону, дослідження його вмісту, у тому числі призначення експертизи; (5) були відсутні законні підстави неповернення мобільного телефону; (6) слідчим суддею Вищого антикорупційного суду під час розгляду клопотання детектива про арешт майна було проігноровано клопотання про відкладення судового засідання, надані зауваження, не було надано копію клопотання та доданих матеріалів; (7) здійснене втручання у право власності довірителя є непропорційним.
Позиції учасників провадження
8.Апелянт та власник майна підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити.
9.Інші учасники судового провадження в судове засідання не прибули та не надали Суду свої позиції щодо апеляційної скарги. Враховуючи, що такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття, то їх неприбуття не перешкоджає проведенню розгляду (частина 4 статті 405 КПК).
Оцінка та мотиви Суду
(1) Правові підстави накладення арешту на майно
10.Суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги (частина 1 статті 404 КПК).
11.При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен серед іншого враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) відповідність майна критеріям, зазначеним в статті 98 КПК (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 статті 170 КПК); 3) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 4) наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб (частина 2 статті 173 КПК).
12.У разі задоволення клопотання слідчий суддя постановляє ухвалу, в якій зазначає: 1) перелік майна, на яке накладено арешт; 2) підстави застосування арешту майна; 3) перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі, у разі прийняття такого рішення; 4) заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно; 5) порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб (частина 5 статті 173 КПК).
13.Слідчий суддя з мотивів, зазначених у пункті 5 цієї ухвали, прийшов до висновку про відповідність вилученого мобільного телефону ознакам речового доказу та обґрунтованість накладення на нього арешту з метою забезпечення його збереження як речового доказу (пункт 1 частини 2 статті 170 КПК).
14.Суд погоджується з висновками слідчого судді та додатково звертає увагу на такі обставини.
15.Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 10.11.2022 у справі № 757/31420/22-к (том 1 а. с. 54-55) надано дозвіл на проведення обшуку за місцем проживання директора НІАЦ «ТД НААН України» ОСОБА_5, а саме в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 (власник квартири - ОСОБА_8 ), з метою відшукання та вилучення документів, на підставі яких відбувалося примусове вилучення, передача на відповідальне зберігання, транспортування, реалізація, внесення на земельні ділянки, оцінка вартості пестицидів, документів бухгалтерської звітності щодо зазначених операцій, документів, в яких міститься інформація, яка має значення для досудового розслідування, самих пестицидів, грошових коштів, отриманих від реалізації пестицидів, мобільних телефонів, сім-карток тощо.
16.Обставини, які розслідуються у цьому кримінальному провадженні, стосуються імовірного заволодіння чужим майном - засобами захисту рослин, які у квітні 2022 року були передані Фастівською районною військовою адміністрацією на користь НІАЦ «ТД НААН України» на суму понад 276 млн грн, що є особливо великим розміром.
17. ОСОБА_5 в 2022 році (з середини літа 2021 року) до звільнення у листопаді 2022 року виконував обов`язки директора НІАЦ «ТД НААН України» (том 1 а. с. 70).
18.У зв`язку з відпустками ОСОБА_5 з 13 по 22 квітня та з 14 по 31 травня 2022 року його наказом виконання обов`язків директора було покладено на ОСОБА_7 (том 1 а. с. 22, 62-64).
19.Вилучені Фастівською районною військовою адміністрацією пестициди зазначеною вище загальною вартістю було передано НІАЦ «ТД НААН України» трьома актами приймання-передачі, при цьому два акти приймання передачі від 15.04.2022 з боку НІАЦ «ТД НААН України» підписані ОСОБА_7, а в акті від 17.05.2022 підписантом від імені НІАЦ «ТД НААН України» зазначено в. о. директора ОСОБА_9 .
20.З матеріалів клопотання також вбачається, що прийняті по актам приймання-передачі пестициди на баланс НІАЦ «ТД НААН України» не приймалися, в документах бухгалтерського обліку не відображалися.
21.Згідно наказів Фастівської районної військової адміністрації Київської області № 4 від 04.04.2022 та № 6 від 14.04.2022 рішення про примусе вилучення пестицидів та передачу їх НІАЦ «ТД НААН України» були прийняті з метою підтримки сільськогосподарських товаровиробників, забезпечення посівної кампанії в Україні, а також продовольчих потреб Збройних Сил України (том 1 а. с. 10-13).
22.Водночас за даними СБУ звернення сільгоспвиробників Київської області до керівництва НААНУ та НІАЦ «ТД НААН України» з заявками щодо виділення пестицидів для проведення польових робіт зазначеними установами ігноруються з мотивів їх відсутності, існують підстави вважати, що вилучені пестициди були передані підконтрольним суб`єктам господарювання для їх подальшої незаконної реалізації (том 1 а. с. 7-9).
23. ОСОБА_5 під час допитів в якості свідка повідомив, що йому нічого невідомо про вилучення Фастівською районною військовою адміністрацією Київської області пестицидів та передачу їх до НІАЦ «ТД НААН України», а також, що підпис в акті приймання-передачі пестицидів від 17.05.2022 не його (том 1 а. с. 68-80).
24.Протоколом огляду вилученого мобільного телефону від 07.04.2023 встановлено наявність на ньому пароля, що унеможливило огляд його вмісту. Водночас володільцем майна (при запереченні своєї причетності до обставин розслідуваної події) не повідомлено органу досудового розслідування пароль доступу до мобільного телефону задля з`ясування відсутності в ньому будь-якої інформації, яка може бути використана як доказ цьому кримінальному провадженні, зокрема, листування, обмін документів з підозрюваним ОСОБА_10 чи іншими особами, причетними до вилучення та подальшого вирішення долі пестицидів. Крім того, ОСОБА_5 зазначив у протоколі обшуку від 15.11.2022, що у разі проведення огляду вилученого мобільного телефону, провести цей огляд за його участю.
25.Постановою детектива від 29.05.2023 призначено комп`ютерно-технічну експертизу, предметом дослідження якої є вилучений мобільний телефон, з метою подолання систему логічного захисту та копіювання наявної в ньому інформації (том 1 а. с. 85-87).
26.Таким чином висновок слідчого судді про необхідність дослідити інформацію, яка в міститься в мобільному телефоні та забезпечення його збереження з огляду на положення абзацу 2 частини 3 статті 170 КПК, має достатні підстави.
(2) Щодо інших аргументів апелянта про порушення вимог КПК, допущених у зв`язку з розглядом клопотання про арешт майна
27.Представник апелянта звертав увагу Суду на той факт, що ОСОБА_5 немає іншого правого статусу у цьому кримінальному провадженні, крім статусу свідка. У зв`язку з цим Суд наголошує, що згідно частини 3 статті 170 КПК у випадку накладення арешту з метою забезпечення збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК, тобто незалежно від процесуального статусу особи в кримінальному провадженні.
28.Адвокат посилався також на те, що слідчий суддя повідомив про розгляд клопотання детектива власника майна та його представника у такий строк, що останні не мали змоги приймати участь в судовому засіданні та в повній мірі висловити свої заперечення проти задоволення клопотання, також слідчим суддею було відмовлено в задоволенні клопотання адвоката про відкладення розгляду справи, що перешкодило прийняттю законного і обґрунтованого судового рішення.
29.У контексті цих тверджень Суд звертає увагу, що частиною 1 статті 172 КПК передбачені скорочені строки розгляду таких клопотань слідчим суддею (не пізніше двох днів з дня його надходження до суду), водночас третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, мала змогу в повній мірі реалізувати інтереси на представлення своєї позиції в суді апеляційної інстанції. Крім того, слідчому судді була надіслана позиція власника майна у формі заперечень на клопотання детектива про арешт майна (том 1 а. с. 94-95).
30.Слідчим суддею також правильно зазначено, що такої підстави для відмови в арешті майна як пропущення строку звернення з клопотанням КПК не передбачено ні серед умов, які враховуються при вирішенні питання про арешт майна як речових доказів (чи навіть з інших підстав), ні серед підстав для відмови в задоволенні клопотання про арешт.
31.Зазначена позиція відповідає усталеній практиці Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (наприклад, ухвали від 05.12.2019 у справі № 991/1463/19; від 16.12.2019 у справі № 991/1463/19; від 25.11.2020 у справі № 991/9134/20; від 02.02.2022 у справі № 991/416/22; від 25.05.2023 у справі № 991/3275/23; від 05.06.2023 у справі № 991/4336/23 тощо).
32.Враховуючи викладене, Суд не вбачає допущення слідчим суддею жодних порушень КПК, які б поставили б під сумнів законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення.
33.Ступінь втручання у право мирного володіння майном Суд оцінює як незначний з урахуванням потреб кримінального провадження та його суспільного інтересу з огляду на такі обставини: (1) незначна вартість вилученого мобільного телефону з урахуванням моделі телефону; (2) тимчасовий характер позбавлення можливості володіння та користування майном (без позбавлення права власності) з огляду на потребу в дослідженні його вмісту в співставленні з (3) розміром збитків, імовірно спричинених кримінальним правопорушенням, що розслідується в рамках цього кримінального провадження, який становить понад 276 млн грн, тому висновок слідчого судді про дотримання справедливого балансу між публічними та приватними інтересами у цьому провадженні та пропорційність здійсненого втручання, також є правильним.
Висновки Суду за результатами розгляду апеляційної скарги
34.За наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити ухвалу без змін (частина 3 статті 407 КПК).
35.З огляду на вищевикладене Суд дійшов висновку про те, що апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді - без змін.
36.Крім того, Суд звертає увагу, що тимчасовий характер арешту майна обумовлений наявністю правового механізму, передбаченого статтею 174 КПК, за яким арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
37.Керуючись статтями 98, 168, 170-173, 369-372, 407, 418, 419, 422, 532 КПК, колегія суддів постановила:
1.Апеляційну скаргу - залишити без задоволення.
2.Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.06.2023 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3