Документ № 111734968

Справа № 991/4881/23

Провадження 1-кп/991/70/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

12 червня 2023 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:

головуючої ОСОБА_1,

суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4,

прокурора ОСОБА_5,

обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_7,

захисників ОСОБА_8, ОСОБА_9,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні № 52022000000000298 від 06.10.2022 за обвинуваченням:

- ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця у смт. Гримайлів, Гусятинського району, Тернопільської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст.15, ч. 4 ст. 369, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 368 Кримінального кодексу України (далі - КК України);

- ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Нойштрелітц Федеративної Республіки Німеччина, проживає за адресою: АДРЕСА_2, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 369, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст.15, ч. 4 ст. 368 КК України,

ВСТАНОВИВ:

1.Історія провадження

06 червня 2023 року до Вищого антикорупційного суду надійшов обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52022000000000298 від 06.10.2022 за обвинуваченням: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст.15, ч. 4 ст. 369, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 368 КК України, та ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 369, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст.15, ч. 4 ст. 368 КК України.

Підготовче судове засідання у справі призначено на 12 червня 2023 року, в якому у відповідності до вимог КПК України на обговорення учасників судового провадження поставлені питання щодо можливості призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта (ч. 2 ст. 314 КПК України) та вирішення питань, пов`язаних з підготовкою до судового розгляду (ч. 2 ст. 315 КПК України).

2.Позиція учасників в підготовчому судовому засіданні.

В підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 вважав за можливе призначити судовий розгляд цього кримінального провадження, оскільки кримінальне провадження підсудне Вищому антикорупційному суду на підставі ст. 33-1 КПК України та п. 3 ч. 5 ст. 216 КПК України. Вказав, що обвинуваченим інкримінується, зокрема скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.369 КК України. Відповідно до вказаних норм законодавства, кримінальне правопорушення, передбачене статтею 369 КК України вчинене щодо службової особи, визначеної у ч. 4 статті 18 Кримінального кодексу України або у пункті 1 цієї частини, підсудне Вищому антикорупційному суду. У цьому провадженні кримінальний злочин вчинено щодо Заступника Генерального прокурора ОСОБА_11 та прокурорів Офісу Генерального прокурора, тобто стосовно осіб, які відповідно до п. 2, 3 примітки до ст. 368 КК України, є службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище. Угода про визнання винуватості ініційована не була, підстав для закриття кримінального провадження чи повернення обвинувального акта прокурор не вбачає, складання досудової доповіді, з урахуванням санкції ч. 4 ст. 368 КК України, не передбачено.

Крім того, прокурор не вбачає підстав для здійснення кримінального провадження в закритому судовому засіданні, а питання про виклик свідків, то вказане необхідно буде вирішити під час встановлення порядку дослідження доказів. Зазначив, що перелік свідків сторони обвинувачення надасть на відповідній стадії судового розгляду.

Щодо витребування матеріалів кримінальних проваджень № 52021000000000281 та № 52022000000000156 за клопотанням сторони захисту заперечував. Пояснив, що з кримінального провадження № 52021000000000281 було виділено матеріали кримінального провадження № 52022000000000156. На даний час кримінальне провадження № 52021000000000281 перебуває з обвинувальним актом на розгляді Вищого антикорупційного суду, частина матеріалів досудового розслідування вже передана суду на дослідження, в тому числі і матеріали НС(р)Д. Кримінальне провадження № 52022000000000156 перебуває у НАБУ і є фактовим. У ньому розслідуються ознаки іншого злочину, яке не охоплюється складом злочину, яке розслідувалось у кримінальному провадженні № 52021000000000281. Ознайомлення сторони захисту з матеріалами досудового розслідування № 52022000000000156 можуть порушити таємницю досудового розслідування та зашкодити розслідуванню. На підставі ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ всі матеріали, які належать до обставин вчинення кримінальних правопорушень ОСОБА_6 та ОСОБА_10, виділені і долучені до матеріалів кримінального провадження № 52022000000000298 від 06.10.2022, і відкриті стороні захисту в порядку ст. 290 КПК Україні. Також заперечував проти виклику у якості свідка адвоката ОСОБА_12, так як епізод з ним не пов`язаний з обставинами кримінального провадження № 52022000000000298 від 06.10.2022.

Захисник ОСОБА_8 в судовому засіданні зазначив, що угода про визнання винуватості не укладалась, досудова доповідь не передбачена, відповідно до вимог ч. 2 ст. 314-1 КПК України. Вказав на недоліки, які зазначені в обвинувальному акті, які вказують на непідсудність кримінального провадження Вищому антикорупційному суду, а саме: 1) виходячи з обвинувального акта, неправомірна вигода повинна була надаватись службовим особам Офісу Генерального прокурора, натомість не зазначено анкетних даних жодної службової особи, до повноважень якої б входило прийняття рішень у кримінальному провадженні № 12020100060000087, а зазначення в обвинувальному акті заступника Генерального прокурора ОСОБА_11 як особи, якій повинна була надаватись неправомірна вигода, вважає формальним, так як не йдеться про його співучасть у злочині; 2) наявність протиріч у кваліфікації кримінальних правопорушень; 3) описані в обвинувальному акті дії не складають замаху на інкримінований злочин, а є замахом на готування злочину; 4) з формулювання обвинувачення вбачається про відсутність підбурювання до надання неправомірної вигоди, адже підбурювання не може відбуватись, оскільки особа сама бажає надати або вимушена надати неправомірну вигоду; 5) до обвинувального акта внесено неправдиві відомості. Вважає, що ці недоліки є викривленням та спотворенням фактичних обставин для подальшої підслідності НАБУ та підсудності ВАКС. При цьому клопотань про повернення обвинувального акта або закриття кримінального провадження не подавав.

Крім того, захисник ОСОБА_8 заявив клопотання про зобов`язання процесуального керівника у кримінальному провадженні надати для ознайомлення стороні захисту та для вивчення суду матеріали кримінальних проваджень № 52021000000000281 від 26.05.2021, та № 52022000000000156 від 28.06.2022. Вказав на те, що всі ці кримінальні провадження пов`язані між собою. Спочатку було зареєстровано кримінальне провадження № 52021000000000281 від 26.05.2021, в подальшому з нього виділено кримінальне провадження № 52022000000000156. Потім було зареєстровано кримінальне провадження № 52022000000000298 від 06.10.2022 на підставі виявлення ознак кримінального правопорушення в діях ОСОБА_10 та ОСОБА_6, у якому на підставі ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ вилучено матеріали з кримінального провадження № 52022000000000156. При цьому не всі матеріали кримінального провадження № 52022000000000156 було вилучено і долучено до матеріалів кримінального провадження № 52022000000000298. Вважає, що прокурор повинен був долучити матеріали не тільки для доведеності вини обвинувачених, та інші, які відносяться до обставин вчинення злочину. Сторона захисту вважає необхідним отримати доступ до цих матеріалів для ознайомлення, і в подальшому здійснення належного захисту. При цьому вказав, що стороною обвинувачення матеріали з цих кримінальних проваджень, які не долучені до кримінального провадження № 52022000000000298, стороні захисту в порядку ст. 290 КПК України не відкривались.

Щодо виклику свідків сторони захисту, вказав, що перелік їх надасть на відповідній стадії судового розгляду. Не заперечував проти проведення відкритого судового розгляду.

Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав свого захисника у повному обсязі, додатково вказав на те, що обставини зазначені в обвинувальному акті мали місце у 2021 році. Ця справа буде показовою для всіх адвокатів. Його НАБУ та САП хотіли залучити для співпраці, але він не погодився, зважаючи на адвокатську етику. Всі проведені обшуки були певним тиском на нього. Але він впевнений, що в судовому засіданні будуть досліджені всі обставини і постановлено справедливе рішення. При цьому звернув увагу, що сторона захисту не клопоче перед судом про повернення обвинувального акта або про його закриття, лише зазначає на недоліки обвинувального акта, на які просить суд звернути увагу і постановити відповідне рішення в нарадчій кімнаті. Крім цього просив викликати у судове засідання та допитати у якості свідка адвоката ОСОБА_12, який зазначений в матеріалах НС(р)Д, він може підтвердити факт провокації.

Захисник ОСОБА_9 в судовому засіданні надав у письмовому вигляді тези свого виступу. Вказав, що угоди про визнання винуватості не укладались, досудова доповідь не передбачена, відповідно до вимог ч. 2 ст. 314-1 КПК України. Звернув увагу суду, що клопотань про повернення або закриття кримінального провадження не заявляє, натомість просив суд звернути увагу на недоліки обвинувального акта на підставі яких призначення обвинувального акта до судового розгляду, на йому думку, є неможливим, а саме: 1) в обвинувальному акті не описано дій ОСОБА_10 та ОСОБА_6 щодо спілкування, висловлення пропозиції «слідчим слідчої групи та прокурорам групи прокурорів, керівникам органу досудового розслідування та прокуратури» щодо надання неправомірної вигоди, що позбавляє сторону захисту здійснювати належний захист; 2) не описані дії ОСОБА_13 щодо ведення перемовин про передачу неправомірної вигоди у двох випадках, не пов`язаних зі спілкуванням із ОСОБА_10 та ОСОБА_6, що виключає можливість підбурювання його до надання неправомірної вигоди; 3) приховання дій ОСОБА_13 щодо передачі неправомірної вигоди після «добровільної відмови» від таких дій у випадку із ОСОБА_10 та ОСОБА_6 ; 3) не описано факт негласного співробітництва ОСОБА_14 із детективами НАБУ під час документування дій ОСОБА_10 та ОСОБА_6, а також інших злочинних епізодів, що фактично виключає варіант відмови від доведення злочину до кінця зі сторони ОСОБА_13 ; 4) висунуті обвинувачення щодо підбурювання до надання неправомірної вигоди та пособництва в її одержанні, є взаємовиключними.

Крім того, захисник ОСОБА_9 заявив клопотання про виклик для допиту у якості свідків ОСОБА_15, щодо обставин залучення його ОСОБА_13 до перемовин про передачу неправомірної вигоди та змісту таких перемовин; ОСОБА_16 щодо обставин залучення його ОСОБА_13 до перемовин про передачу неправомірної вигоди та змісту перемовин, зокрема для перевірки заяв про провокацію підкупу; ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, які є обвинуваченими у кримінальному провадженні № 52021000000000281 щодо обставин формування у ОСОБА_13 умислу на передачу неправомірної вигоди та вчинення ним системної провокації підкупу, а також з метою спростування тезисів про його добровільну відмову від доведення злочину до кінця у випадку спілкування із ОСОБА_10 та ОСОБА_6 ; допитати у якості свідка просить прокурора шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 та детективів Другого відділу детективів Першого бюро ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22 з метою перевірки заяв захисту щодо провокації підкупу та фальшування матеріалів досудового розслідування, детектива ОСОБА_23 щодо обставин складання ним протоколу за результатами проведення негласної (розшукової) дії аудіоконтролю особи від 04.10.2021 № 19/7682 та наявних у ньому логічних суперечностей, з метою перевірки належності відповідного доказу.

Також просив витребувати належним чином завірені матеріали кримінальних проваджень № 52022000000000156 та № 52021000000000281 з метою перевірки законності здійснення досудового розслідування, належності та допустимості зібраних доказів у кримінальному провадженні № 52022000000000298 від 06.10.2022. Клопотання про проведення певних слідчих дій були заявлені на досудовому розслідуванні, але стороною обвинувачення було відмовлено у їх задоволені. Не заперечував про розгляд справи у відкритому судовому засіданні. Повністю підтримав клопотання захисника ОСОБА_8 .

Захисник ОСОБА_8 підтримав клопотання захисника ОСОБА_9 у повному обсязі.

Обвинувачений ОСОБА_10 підтримав свого захисника повністю.

Мотиви та висновки суду, щодо можливості призначення судового розгляду

Дослідивши обвинувальний акт та додатки до нього, заслухавши думку учасників провадження, вирішуючи питання, передбачені ч. 3 ст. 314, 314-1 КПК України, суд виходить із такого.

За змістом ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення: 1) затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст. 468-475 КПК України; 2) закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених п. п. 5-8, 10 ч. 1 або ч. 2 ст. 284 КПК України; 3) повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України; 4) направити обвинувальний акт до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження; 5) призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта; 6) доручити представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь.

За наслідками підготовчого судового засідання колегією суддів встановлено, що угода про визнання винуватості до суду не надходила, про її укладення суд не повідомляли і сторони кримінального провадження. За таких обставин підстави для прийняття судом рішення, передбаченого п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, відсутні.

Підстав для закриття кримінального провадження судом, передбачених пунктами 4-8, 10 ч. 1, ч. 2 ст. 284 КПК не встановлено, а відповідне клопотання стороною захисту не заявлялось.

Судом було досліджено питання відповідності обвинувального акта вимогам ст. 291 КПК України.

Обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст. 291 КПК України (ч. 3 ст. 110 КПК України).

Судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, а тому значення обвинувального акта як процесуального рішення сторони обвинувачення полягає у тому, що він формалізує правову позицію обвинувачення, ініціює судовий розгляд і тим самим відкриває особі доступ до правосуддя. Тож саме сформульованим обвинуваченням визначаються межі судового розгляду (ч. 1 ст. 337 КПК України).

У підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України (п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України).

Оскільки п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України визначає можливість повернення обвинувального акта як право, а не обов`язок суду, то підставою для такого повернення не може слугувати будь-яка його невідповідність вимогам КПК України, а лише та, яка дійсно перешкоджає призначенню судового розгляду, і в кожному конкретному випадку суд має перевірити чи дійсно створює перешкоди для судового розгляду певна невідповідність та недоліки обвинувального акта вимогам КПК. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26 червня 2018 року (справа № 520/8135/15-к, провадження № 51-203 км 17).

За змістом вищевказаної норми для ухвалення рішення про повернення обвинувального акта суд має встановити невідповідність відомостей, що фактично наявні у обвинувальному акті, тим відомостям, які він має містити, згідно з вимогами КПК України. При цьому повернення обвинувального акта прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акта вимогам закону, а наявність у ньому таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.

Таким чином, з урахуванням задач підготовчого провадження суд здійснює перевірку обвинувального акта на наявність невідповідності кримінальному процесуальному закону, яка б перешкоджала призначенню судового розгляду.

Частиною 2 статті 291 КПК України закріплено перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт. До них належать, зокрема, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення (п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України). Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно (ч. 3 ст. 291 КПК України).

Також за змістом ч. 4 ст. 291 КПК України до обвинувального акта додається: реєстр матеріалів досудового розслідування; цивільний позов, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування; розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу); розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного; довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій зазначаються: найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації. Надання суду інших документів до початку судового розгляду забороняється (ч. 4 ст. 291 КПК України).

Дослідивши обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52022000000000298 від 06.10.2022, суд дійшов висновку, що вищевказані вимоги до обвинувального акта стороною обвинувачення були дотримані в тій мірі, яка не перешкоджає суду призначити судовий розгляд. У вказаному обвинувальному акті міститься виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правова кваліфікація кримінальних правопорушень з посиланням на статті закону України про кримінальну відповідальність та сформульовано обвинувачення із зазначенням дій, які були вчинені обвинуваченими, а також обставини, які, відповідно до положень КПК України підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Обвинувальний акт містить відомості, які передбачені ч. 2 ст. 291 КПК України: підписаний детективом та прокурором, який його затвердив, до нього додано передбачені кримінальним процесуальним законом додатки та оригінали розписок обвинувачених і захисників про отримання. У зв`язку з цим обвинувальний акт відповідає вимогам чинного законодавства, він не містить таких недоліків, які б могли стати підставою для його повернення прокурору.

Щодо формулювання обвинувачення, то під ним слід розуміти короткий виклад тексту диспозиції кримінально-правової норми, порушення якої інкримінується особі, фабула обвинувачення виступає фактично моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому. При цьому, важливим також є виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, оскільки правильне їх відображення має суттєве значення не тільки для аргументації висновків органу досудового розслідування, але і для дослідження обставин вчиненого кримінального правопорушення в суді та для реалізації права на захист.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України у обвинувальному акті викладаються фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими. Тож суд враховує, що визначення обсягу фактичних обставин кримінального правопорушення, що викладаються у обвинувальному акті, належить до дискреційних повноважень прокурора, а наведені в обвинувальному акті фактичні дані, в своїй сукупності дають уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення, а також можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою.

Більше того, суд позбавлений можливості перевірити правильність кваліфікації інкримінованого кримінального правопорушення на даному етапі, оскільки вимогами ч. 4 ст. 291 КПК України (якою заборонено до початку судового розгляду надавати суду інші документи, крім обвинувального акту та додатків до нього), для перевірки обвинувального акту на відповідність вимогам КПК у розпорядженні суду на стадії підготовчого судового провадження фактично є лише сам обвинувальний акт, реєстр матеріалів досудового розслідування.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка висловлена у постанові від 03.07.2019 у справі № 273/1053/17 кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов`язувати його змінювати цей обсяг, у тому числі й у сторону збільшення, повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв`язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого тощо.

Отже, у підготовчому судовому засіданні не надається оцінка обставинам, зазначеним в обвинувальному акті, а вирішується питання щодо можливості призначення судового розгляду на підставі наданого обвинувального акта.

Вирішуючи питання про підсудність цього кримінального провадження Вищому антикорупційному суду у зв`язку з встановленими в обвинувальному акті обставинами і обсягом висунутого обвинувачення колегія суддів зазначає таке.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 33-1 КПК України Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 КК України, статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 КПК України.

Стаття 33-1 КПК України, яка регулює предметну підсудність Вищого антикорупційного суду містить відсилочну норму із посиланням на статтю 216 КПК України. Відтак, Вищому антикорупційному суду підсудні лише ті кримінальні провадження, у яких розслідуються певні склади злочину, але також обов`язковою є наявність хоча б однієї з умов, передбачених пунктами 1-3 частини 5 статті 216 КПК України.

Таким чином суд повинен встановити дві обставини: (1) чи входять інкриміновані обвинуваченим кримінальні правопорушення до переліку тих корупційних кримінальних правопорушень, які містяться в примітці до ст. 45 КК України або чи передбачені вони ст.ст. 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК України; (2) є наявна хоча б одна з умов, передбачена п.п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України.

Приміткою до ст. 45 КК України встановлено, що корупційними кримінальними правопорушеннями відповідно до цього Кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 цього Кодексу.

Обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_10 інкримінуються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 368, 369 КК України, які є корупційними кримінальними правопорушеннями, наявними в примітці до ст. 45 КК України.

Таким чином, ці кримінальні правопорушення будуть належати до підсудності Вищого антикорупційного суду згідно з вимогами ст. 33-1 КПК України у разі, якщо колегією суддів буде встановлено наявність обов`язкових умов, передбачених пунктами 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України.

Щодо обов`язкових умов, передбачених п.п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України, то у вказаній правовій нормі (в контексті розгляду інкримінованих обвинуваченим правопорушень) вказано, серед іншого, таке:

-розмір предмета кримінального правопорушення, передбаченого, зокрема, статтями 368, 369 КК України, у п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення (п. 2 ч.5 ст. 216 КПК України);

-кримінальне правопорушення, передбачене статтею 369 КК України, вчинено щодо службової особи, визначеної у частині четвертій статті 18 Кримінального кодексу України або у пункті 1 цієї частини (п. 3 ч.5 ст. 216 КПК України).

Згідно обвинувального акта дії ОСОБА_6 кваліфіковані за ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 369 КК України, тобто підбурювання до закінченого замаху на надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, службовим особам, які займають відповідальне становище, а також службовим особам за вчинення ними в інтересах того, хто надає таку вигоду і третіх осіб будь-якої дії з використанням наданого їм службового становища, за попередньою змовою групою осіб; за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 368 КК України, тобто пособництво до закінченого замаху на одержання службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, службовими особами, які займають відповідальне становище, а також службовими особами неправомірної вигоди в особливо великому розмірі за вчинення такими службовими особами в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданого їм службового становища, за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди.

Дії ОСОБА_10 кваліфіковані за ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 369 КК України, тобто підбурювання до закінченого замаху на надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, службовим особам, які займають відповідальне становище, а також службовим особам за вчинення ними в інтересах того, хто надає таку вигоду і третіх осіб будь-якої дії з використанням наданого їм службового становища, за попередньою змовою групою осіб; за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 368 КК України, тобто пособництво до закінченого замаху на одержання службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, службовими особами, які займають відповідальне становище, а також службовими особами неправомірної вигоди в особливо великому розмірі за вчинення такими службовими особами в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданого їм службового становища, за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди.

Розмір предмета кримінального правопорушення, передбаченого статтями 368, 369 КК України в цьому кримінальному провадженні становить - 300 000 (триста тисяч) доларів США, що станом на момент вчинення злочину за офіційним курсом НБУ становило 8 000 160 гривень та відповідно до п.1 примітки до ст. 368 КК України у п`ятсот і більше разів перевищувало неоподатковуваний мінімум доходів громадян та являлось особливо великим розміром.

Відтак, у даному кримінальному провадженні наявні умови, які встановлені в пункті 2 ч. 5 ст. 216 КПК України для предметної підсудності Вищого антикорупційного суду.

Разом з тим, ОСОБА_6 та ОСОБА_10 обвинувачуються у тому, що діючи за попередньою змовою підбурювали ОСОБА_13 до надання ним неправомірної вигоди, зокрема заступнику Генерального прокурора ОСОБА_11 та прокурорам Офісу Генерального прокурора, тобто особам, які відповідно до п 2, 3 примітки до ст. 368 КК України, є службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, і їх дії в цій частині кваліфіковані за ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК України.

Таким чином, в цьому кримінальному провадженні наявна обов`язкова умова, передбачена і п. 3 ч. 5 ст. 216 КПК України, що у відповідності до ст. 33-1 КПК України передбачає підсудність цього кримінального провадження Вищому антикорупційному суду, а саме: кримінальне правопорушення, передбачене статтею 369 КК України, вчинено щодо службової особи, визначеної у пункті 1 ч. 5 ст. 216 КПК України (стосовно прокурорів органів прокуратури, зазначених у пунктах 1-4, 5-11 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про прокуратуру»), тобто в даному випадку щодо заступника Генерального прокурора та прокурорів Офісу Генерального прокурора.

Отже, кримінальне провадження підсудне Вищому антикорупційному суду, відсутні підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України.

У підготовчому судовому засіданні з метою забезпечення суду інформацією, що характеризують обвинувачених, а також прийняття судового рішення про міру покарання представник уповноваженого органу з питань пробації складає досудову доповідь за ухвалою суду. Особливості складення досудової доповіді передбачені ст. 314-1 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 314-1 КПК України, досудова доповідь складається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні нетяжкого або тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п`яти років позбавлення волі. Досудова доповідь щодо неповнолітнього обвинуваченого віком від 14 до 18 років складається незалежно від тяжкості вчиненого злочину, крім випадків, передбачених цим Кодексом. У даному випадку ОСОБА_6 та ОСОБА_10 обвинувачуються, зокрема за ч. 4 ст. 368 КК України, нижня межа санкції якої передбачає покарання від 8 років, тобто перевищує нижню межу санкції передбаченої за цей злочин. Тому підстав для складання досудової доповіді не вбачається.

Отже, за відсутності обставин, які б перешкоджали призначенню кримінального провадження до судового розгляду, колегія суддів відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 314 КПК України вважає за можливе призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні № 52022000000000298 від 06.10.2022 та перейти до вирішення питань, пов`язаних з підготовкою до судового розгляду.

Мотиви та висновки суду з питань, пов`язаних з підготовкою до судового розгляду.

З метою підготовки до судового розгляду суд: 1) визначає дату та місце проведення судового розгляду; 2) з`ясовує, у відкритому чи закритому судовому засіданні необхідно здійснювати судовий розгляд; 3) з`ясовує питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді; 4) розглядає клопотання учасників судового провадження про: здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту; витребування певних речей чи документів, здійснення судового розгляду в закритому судовому засіданні; 5) вчиняє інші дії, необхідні для підготовки до судового розгляду (ч. 2 ст. 315 КПК України).

Кримінальне провадження у Вищому антикорупційному суді здійснюється відкрито. Суд може прийняти рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні впродовж усього судового провадження або його окремої частини лише у виключних випадках, передбачених пунктами 1-5 частини 2 статті 27 КПК України (стаття 27 КПК України).

За наслідками підготовчого судового засідання суд не встановив обставин, передбачених ч. 2 ст. 27 КПК України, які могли б бути підставою для ухвалення рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні. Тому судовий розгляд належить проводити у відкритому судовому засіданні із забезпеченням повного його фіксування за допомогою технічних засобів.

Клопотань щодо обрання, зміни чи скасування заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжного заходу, не надходило.

У кримінальному провадженні цивільний позов не заявлявся.

Вирішуючи питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді, суд дійшов висновку, що судовий розгляд належить здійснювати колегіально у складі трьох суддів, за участю уповноваженого прокурора, обвинувачених, їх захисників

Щодо вирішення клопотання про виклик свідків

В підготовчому судовому засіданні стороною захисту подано клопотання про виклик та допит в якості свідків ряду осіб.

Суд зазначає, що визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження встановлено в ст. 349 КПК України. Відповідно до ч. 1 ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Показання свідків є одним із процесуальних джерел доказів (ч. 2 ст. 84 КПК України).

Таким чином, питання про виклик конкретних свідків зі сторони обвинувачення або зі сторони захисту буде вирішено на відповідній стадії кримінального провадження при його розгляді по суті.

Щодо клопотання сторони обвинувачення про витребування матеріалів кримінальних проваджень № 52022000000000156 та № 52021000000000281.

Стороною обвинувачення заявлено клопотання витребування матеріалів кримінальних проваджень № 52022000000000156 та № 52021000000000281 у сторони обвинувачення.

Захисник ОСОБА_24 вказав на те, що під час вивчення матеріалів, які обгрунтовували клопотання про застосування запобіжного заходу, в діях НАБУ та прокурорів САП встановлені ознаки провокації підкупу. Доказом висновків, викладених у п. 5 цього клопотання є встановлені детективами НАБУ в рамках розслідування кримінального провадження № 52021000000000281 факти підбурювання ОСОБА_13 у період з початку вересня до 15.09.2021 року до сплати неправомірної вигоди працівникам Офісу Генерального прокурора через певних осіб. Так, кримінальне провадження № 52021000000000281 зареєстровано на підставі повідомлення ОСОБА_13 про вимагання у нього працівниками правоохоронних органів через ОСОБА_15 неправомірної вигоди. Наразі це провадження перебуває на розгляді у Вищому антикорупційному суді. Достовірно не відомо, чи передавались матеріали до суду зі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури для дослідження і які саме. Сторона захисту вказує на те, що ОСОБА_13 з моменту подачі заяви про корупційний злочин, співпрацював з детективами НАБУ і самостійно намагався неодноразово передати неправомірну вигоду, тому вважають, що не можливо підбурювати особу для надання неправомірної вигоди, яка бажала цього неодноразово. Ініціативи ОСОБА_13 та його заява про злочин від 26.05.2021 є ознакою провокації підкупу.

Щодо кримінального провадження № 52022000000000156 захисник вказав що, це провадження вже мало б бути закритим, враховуючи трирічний термін здійснення досудового розслідування. При цьому сторона обвинувачення усвідомлює, що отримавши постанову про закриття кримінального провадження, стороною захисту буде доведено незаконність проведення негласних (розшукових) слідчих дій без факту злочину і поставляться під сумнів показання ОСОБА_13 і його заява про вчинення злочину. Тому у цій справі штучно продовжуються строки досудового розслідування, матеріали цього кримінального провадження не є таємницею досудового розслідування. Матеріали цього провадження необхідні для аналізу процесуальних рішень сторони обвинувачення та дослідження законності проведення НС(р)Д та його змістовності. Сторона захисту вважає дії правоохоронних органів провокацією. Питання наявності провокації злочину має вирішальне значення у цьому кримінальному провадженні З метою встановлення та доведення факту провокації неправомірної вигоди сторона захисту просить витребувати матеріали кримінальних проваджень № 52022000000000156 та № 52021000000000281, які перебувають у НАБУ та прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Оцінивши доводи сторони захисту, заслухавши думку прокурора, суд вважає необхідним відмовити у задоволенні клопотання сторони захисту про витребування матеріалів кримінальних проваджень № 52021000000000281 та № 52022000000000156 з таких підстав.

Зі слів прокурора встановлено, що кримінальне провадження, перебуває на розгляді Вищого антикорупційного суду і матеріали НС(р)Д передано до суду для дослідження. Сторона захисту просить витребувати належним чином завірені матеріали кримінального провадження саме у САП, при цьому встановлено, що їх частина перебуває на розгляді Вищого антикорупційного суду. Суд вважає що на даному етапі є не доцільним витребовувати всі матеріали кримінального провадження, оскільки розгляд цього провадження триває, і це може порушити права інших осіб, які є обвинуваченими у цьому кримінальному провадженні та зашкодити інтересам правосуддя.

Щодо клопотання сторони захисту про витребування матеріалів кримінального провадження № 52022000000000156 у органа досудового розслідування - НАБУ.

Відповідно до статті 222 КПК України відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з письмового дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим. З пояснень прокурора встановлено, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному № 52022000000000156 у якому нікому не повідомлено про підозру. У ньому розслідуються ознаки іншого злочину, яке не охоплюється складом злочину, яке розслідувалось у кримінальному провадженні № 52021000000000281. Таким чином, витребування зазначених матеріалів для ознайомлення з ними сторони захисту, може порушити таємницю досудового розслідування. При цьому під час судового розгляду шляхом допиту у якості свідка ОСОБА_13, сторона захисту має можливість отримати необхідну для них інформацію.

З цих же підстав клопотання захисника ОСОБА_8 про зобов`язання процесуального керівника у кримінальному провадженні надати для ознайомлення стороні захисту та для вивчення суду матеріали кримінальних проваджень № 52022000000000156, № 52021000000000281, суд вважає за необхідне залишити без задоволення.

Керуючись статтями 314-316, 371, 372 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Призначити судовий розгляд кримінального провадження № 52022000000000298 від 06.10.2022 за обвинуваченням: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст.15, ч. 4 ст. 369, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 368 КК України; ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 369, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст.15, ч. 4 ст. 368 КК України, у відкритому судовому засіданні в приміщенні Вищого антикорупційного суду (м. Київ, вул. Хрещатик, 42-А) на 12.06.2023 о 14:40.

Судовий розгляд здійснювати колегіально судом у складі трьох суддів: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, за участю уповноваженого прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, обвинувачених: ОСОБА_6, ОСОБА_10, їх захисників та свідків.

Клопотання захисника ОСОБА_9 про витребування матеріалів кримінальних проваджень № 52022000000000156, № 52021000000000281 - залишити без задоволення.

Клопотання захисника ОСОБА_8 про зобов`язання процесуального керівника у кримінальному провадженні надати для ознайомлення стороні захисту та для вивчення суду матеріали кримінальних проваджень № 52021000000000281 від 26.05.2021, № 52022000000000156 від 28.06.2022 - залишити без задоволення.

Ухвала не підлягає оскарженню.

Головуюча суддя: ОСОБА_1 Судді: ОСОБА_2 ОСОБА_3