- Головуюча суддя (ВАКС): Широка К.Ю.
Справа № 991/196/20
Провадження 1-кп/991/75/22
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
19 червня 2023 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів
головуючої ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисників ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції із застосуванням власних засобів зв`язку), ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11,
обвинувачених ОСОБА_12, ОСОБА_13 (у режимі відеоконференції зі Львівським апеляційним судом), ОСОБА_14, ОСОБА_15 (у режимі відеоконференції із застосуванням власних засобів зв`язку),
представника потерпілого ПАТ «НАК «Нафтогаз України» ОСОБА_16,
представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження ОСОБА_17 (у режимі відеоконференції із застосуванням власних засобів зв`язку),
представника Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів ОСОБА_18,
розглянувши у закритому підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора про скасування арешту майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 52018000000000547 від 12.06.2018, яке об`єднано з кримінальним провадженням № 52018000000000856 від 06.09.2018 за обвинуваченням:
- ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в с. Новосілки Бережанського району Тернопільської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209 Кримінального кодексу України (КК України);
- ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_2, який народився в м. Львові, проживає за адресою: АДРЕСА_2, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України;
- ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_3, який народився м. Луцьк, проживає за адресою: АДРЕСА_3, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3, ст. 28 ч. 2, ст. 366, ч. 3 ст. 209 КК України;
- ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_4, який народився в с. Любомиль Любомильського району Волинської області, проживає за адресою: АДРЕСА_4, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 209 КК України,
ВСТАНОВИВ:
1. Зміст і обґрунтування поданого клопотання
До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора четвертого відділу Управління процесуального керівництва підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (далі - САП ОГП) ОСОБА_5 про скасування арешту майна, накладеного у кримінальному провадженні № 22016000000000243 від 22.06.2016. В цьому клопотанні прокурор просить скасувати арешт, який був накладений на грошові кошти, вилучені у обвинувачених ОСОБА_12 та ОСОБА_15, а саме на:
-1 140 000 (один мільйон сто сорок тисяч) євро;
-136 000 (сто тридцять шість тисяч) доларів США;
-2 083 300 (два мільйони вісімдесят три тисячі триста) гривень;
-69 900 (шістдесят дев`ять тисяч дев`ятсот) доларів США;
-14 500 (чотирнадцять тисяч п`ятсот) євро.
В обґрунтування клопотання заявник зазначає, що в кримінальному провадженні № 22016000000000243, внесеного до ЄРДР 22.06.2016 за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364 та ч. 3 ст. 209 КК України 19 серпня 2016 року під час обшуку службового кабінету ОСОБА_12, розташованого у ТОВ «Енергія» за адресою: м. Львів, вул. Козельницька, 5 виявлено та вилучено належні ОСОБА_12 грошові кошти в сумі 1 140 000 євро, 136 000 доларів США та 2 083 300 грн. Ухвалами слідчих суддів Шевченківського районного суду м. Києва від 23.08.2016 та Солом'янського районного суду м. Києва від 25.01.2018 на вищевказані грошові кошти накладено арешт.
Крім того, 07.02.2017 під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_15, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 виявлено та вилучено належні ОСОБА_15 грошові кошти в сумі 69 900 доларів США та 14 500 євро, які були, за твердженням прокурора, здобуті ним злочинним шляхом, внаслідок вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364 та ч. 3 ст. 209 КК України. Ухвалами слідчих суддів Шевченківського районного суду м. Києва від 06.03.2017 та Солом'янського районного суду м. Києва від 05.02.2018 на вищевказані грошові кошти накладено арешт.
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 11.07.2018 Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - АРМА) передано вищезазначені грошові кошти, що були вилучені у обвинувачених ОСОБА_12 та ОСОБА_15 в кримінальному провадженні № 22016000000000243.
Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні з 24.02.2022 введено правовий режим воєнного стану, який в подальшому був неодноразово продовжений і є наразі чинним.
Відповідно до ч. 6 ст. 17 Закону України «Про оборону України» в умовах воєнного стану відповідно до закону допускається примусове вилучення приватного майна та відчуження об`єктів права приватної власності громадян з наступним повним відшкодуванням їх вартості у порядку та терміни, встановлені Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 4 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану такий захід правового режиму воєнного стану як примусове відчуження майна, що перебуває у приватній або комунальній власності, вилучення майна державних підприємств, державних господарських об`єднань для потреб держави в умовах правового режиму воєнного стану в установленому законом порядку та видача про це відповідних документів встановленого зразка.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» примусове відчуження або вилучення майна у зв`язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану здійснюється за рішенням військового командування, погодженим з відповідною Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, районною, Київською чи Севастопольською міською державною адміністрацією або виконавчим органом відповідної місцевої ради.
Прокурор зазначає, що до САП ОГП надійшов наказ Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України (далі - Адміністрація Держспецзв`язку) від 13.04.2023 № 298 «Про примусове відчуження майна», відповідно до якого наказано примусово відчужити майно, зокрема зазначене в пунктах 1 і 2 наказу, а саме вилучені слідчим ГСУ СБ України під час розслідування кримінального провадження № 22016000000000243 від 22.06.2016:
-1 140 000 (один мільйон сто сорок тисяч) євро;
-136 000 (сто тридцять шість тисяч) доларів США:
-2 083 300 (два мільйони вісімдесят три тисячі триста) гривень;
-14 550 (чотирнадцять тисяч п`ятсот п`ятдесят) євро;
-69 900 (шістдесят дев'ять тисяч дев'ятсот) доларів США.
В своєму клопотанні прокурор наголошує, що арештом вищевказаного майна досягнуто мету такого арешту, а саме їх збереження до вирішення питання про їх конфіскацію. Прокурор зазначає, що кінцева мета конфіскації є тотожною кінцевій меті примусового відчуження майна під час воєнного стану та передбачає перехід майна у власність держави.
З врахуванням наказу Адміністрації Держспецзв`язку № 298 від 13.04.2023, на даний час відпала потреба у подальшому застосуванні цього заходу забезпечення кримінального провадження (арешту) щодо вищевказаного майна, та виникла необхідність у скасуванні арешту вказаного майна, щодо якого наявна вищезгадана ухвала.
2. Позиція учасників в судовому засіданні
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про скасування арешту. Зазначив, що в ході досудового розслідування проведено обшуки і вилучено ряд коштів, на які в подальшому накладений арешт і які передано в управління АРМА. Факт передачі таких коштів підтверджено відповідним актом. 13 квітня 2023 року Адміністрацією Держспецзв`язку видано наказ про примусове вилучення арештованого майна на потреби ЗСУ, через що прокурор звертається із вказаним клопотанням про скасування арешту до суду. У випадку винесення обвинувального вироку суду вказане майно буде конфісковане, тому як примусове вилучення майна на потреби ЗСУ, так і конфіскація майна в дохід держави як вид покарання, на думку прокурора, переслідує одну і ту саму мету. У випадку ж винесення виправдувального вироку при відчуженні майна на потреби ЗСУ, таке майно або його вартість буде відшкодована у встановленому порядку після завершення дії правового режиму воєнного стану. Таким чином, особа не позбавляється права власності на таке майно, останнє лише тимчасово відчужується. На питання судді відповів, що такий речові докази при їх відчуженні не будуть пошкоджені, оскільки всі купюри перераховані, їх ідентифікаційні ознаки зазначені, дані речові докази не мають слідів злочину, тож відпала потреба в їх подальшому арешті.
Представник АРМА в судовому засіданні пояснив, що при переданні грошових коштів до АРМА, порядок їх управління передбачений наступним чином: кошти або розміщені на депозитних рахунках і на них нараховується відсотки (при скасуванні арешту вони разом з відсотками повертаються власнику чи стягуються з відсотками в дохід держави при застосуванні конфіскації), або за рахунок цих коштів купляються військові облігації. Пояснив, що в цьому кримінальному провадженні арештовані кошти, про які йде мова у клопотанні зберігаються на депозитних рахунках, тож заявив про необхідність визначення в рішенні суду вирішення долі відсотків.
Представник потерпілого ОСОБА_16 не заперечувала проти клопотання прокурора.
Захисник ОСОБА_8 заперечував проти задоволення клопотання. Не погодився із тим, що відпала потреба в арешті цих коштів. Вважає, що таке клопотання подане передчасно, а прокурором не доведено, що арештовані кошти є коштами обвинувачених, а не третіх осіб. Зокрема, під час обшуку було вилучені кошти не з того кабінету, дозвіл на проведення обшуку якого надавався слідчим суддею, а з іншого кабінету, вважає, що ці кошти не належать обвинуваченому ОСОБА_12, а їх вилучення коштів було проведено в порушення закону, про що ним буде подана скарга. Додатково пояснив, що на початку військових дій обвинувачені, зокрема ОСОБА_12, добровільно перерахували кошти, внесені як заставу на потреби ЗСУ.
Захисник ОСОБА_19 заперечувала проти задоволення клопотання прокурора, оскільки ці грошові кошти в 2016 році визнані відповідною постановою речовими доказами, а в 2018 році на них було накладено арешт з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання і вони передані до АРМА з метою їх збереження. Питання про вирішення долі речових доказів вирішується в порядку, передбаченому ст. 100 КПК України. Зазначила, що на сьогодні потреба в арешті не відпала, оскільки мета арешту - конфіскація майна та збереження речових доказів не може бути досягнута у разі відчуження цих коштів, речові докази не досліджені в судовому засіданні. Жоден наказ Держспецзв`язку не може бути підставою для скасування арешту в кримінальному провадженні.
Захисник ОСОБА_10 заперечував проти задоволення клопотання, послався на практику Вищого антикорупційного суду, де заначено, що конфіскація майна в кримінальному провадженні та примусове вилучення майна на потреби ЗСУ не є тотожними поняттями. Заявив, що докази (грошові кошти) не ще досліджувались, тому потреба в їх арешті не відпала.
Захисник ОСОБА_6 у задоволені клопотання заперечував та зазначив, що питання скасування арешту регулюється виключно нормами КПК України, а не нормами іншого законодавства.
Обвинувачені ОСОБА_12 та ОСОБА_15 заперечували проти задоволення клопотання, підтримали позицію своїх захисників.
Захисник ОСОБА_7 заперечував проти задоволення клопотання, оскільки арешт на кошти накладений не в цьому, а в іншому кримінальному провадженні № 22016000000000243, тож дане клопотання не може бути розглянуто в цьому кримінальному провадженні № 52018000000000856. Не є зрозумілим питання про скасування арешту на нараховані відсотки від розміщення АРМА цих коштів на депозитних рахунках. Крім того, з урахуванням чинного нормативного регулювання власники майна не зможуть отримати компенсацію за примусово вилучене майно.
Захисник ОСОБА_11 заперечував проти задоволення клопотання, зазначив, що гроші не можуть бути примусово відчужені на підставі відповідних наказів, оскільки не є індивідуально визначеним майном, як передбачено Законом України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану». Прокурором не додано доказів, що саме військовим командуванням видано відповідний наказ і в цього командування є потреба відчужити певне індивідуально визначене майно, а також не додано доказів, які вказують, що відпала потреба в арешті. Прохальна частина клопотання прокурора не є чіткою та суперечить КПК України та вищенаведеному закону.
Представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження ОСОБА_17 підтримав позицію захисників.
Обвинувачені ОСОБА_14, ОСОБА_13 підтримали позицію захисників та заперечували проти задоволення клопотання.
3. Встановлені обставини та мотивація суду
Суд, дослідивши клопотання прокурора і копії матеріалів, якими обґрунтовуються обставини, викладені у клопотанні, та врахувавши думку учасників кримінального провадження, дійшов наступного висновку.
03 серпня 2016 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ухвалою у справі № 761/27379/16-к в кримінальному провадженні № 22016000000000243 від 22.06.2016 надав дозвіл на проведення обшуку у нежитлових приміщеннях, розташованих за адресою: Львівська обл., м. Львів, вул. Козельницька, буд. 5, які на праві власності належать Львівській міській раді (ЄДРПОУ 04055896), наданих в оренду ТОВ «ЕНЕРГІЯ» (ЄДРПОУ 31961562).
Відповідно до протоколу обшуку від 19 серпня 2016 року, під час обшуку 19.08.2016 вказаних приміщень в рамках кримінального провадження № 22016000000000243 від 22.06.2016 в кабінеті ОСОБА_12 у сейфі виявлено та вилучено 1 140 000 євро, 136 000 доларів США, 2 083 300 гривень.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 23 серпня 2016 року у справі №761/29894/16-к накладено арешт на вищезазначені грошові кошти, оскільки, як зазначено в ухвалі, постановою слідчого від 22.08.2016 вони визнані речовими доказами в кримінальному провадженні № 22016000000000243 від 22.06.2016 з метою забезпечення збереження речових доказів. В подальшому, 25 січня 2018 року слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва ухвалою у справі № 760/2045/18 наклав арешт на майно ОСОБА_12, яке належить йому на праві власності, з метою забезпечення майна як виду покарання, в тому числі і на грошові кошти, вилучені 19.08.2016 під час обшуку: 1 140 000 євро, 136 000 доларів США, 2 083 300 гривень у кримінальному провадженні № 22016000000000243 від 22.06.2016.
В свою чергу, 02 лютого 2017 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва у справі № 761/3573/17 виніс ухвалу, якою надав довіл на проведення обшуку в приміщенні за адресою: АДРЕСА_4, що на праві приватної власності належить ОСОБА_15 та перебуває у його фактичному користуванні.
07 лютого 2017 року в кримінальному провадженні № 22016000000000243 від 22.06.2016 за цією адресою проведено обшук і відповідно до протоколу вилучено 69 900 доларів США, 14 500 євро.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 06 березня 2017 року у справі № 761/4317/17 накладено арешт на ці грошові кошти як речові докази, оскільки постановою слідчого від 08.02.2017 вони визнані речовими доказами у кримінальному провадженні № 22016000000000243 від 22.06.2016 з метою забезпечення збереження речових доказів. Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 08 лютого 2018 року у справі № 760/2971/18 накладено арешт з метою конфіскації майна як виду покарання на грошові кошти в розмірі 69 900 доларів США та 14 500 євро ОСОБА_15, вилучені під час обшуку 07.02.2017 та арештовані ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 06.03.2017 в кримінальному провадженні № 22016000000000243 від 22.06.2016.
11 липня 2018 року слідчим суддею Солом`янського районного суду м. Києва у справі № 760/17013/18 винесено ухвалу, якою майно підозрюваного ОСОБА_12, а саме арештовані грошові кошти в розмірі 1 140 000 (один мільйон сто сорок тисяч) євро; 136 000 (сто тридцять шість тисяч) доларів США:2 083 300 (два мільйони вісімдесят три тисячі триста) гривень, та майно підозрюваного ОСОБА_15, а саме грошові кошти в розмірі 14 550 (чотирнадцять тисяч п`ятсот п`ятдесят) євро; 69 900 (шістдесят дев'ять тисяч дев'ятсот) доларів США, на які накладено арешт в кримінальному провадженні № 22016000000000243 передано в управління АРМА.
Адміністрація Держспецзв`язку супровідним листом від 06.06.2023 № 18/02-2657/ВС направила заступнику Генерального прокурора - керівнику Спеціалізованої антикорупційної прокуратури копію наказу Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України від 13.04.2023 № 298 «Про примусове відчуження майна», погодженого Київською міською військовою адміністрацією 20.04.2013 за № 001-572 відповідно до якого наказано:
1. Примусово відчужити майно, вилучене слідчим ГСУ СБ України під час розслідування кримінального провадження № 22016000000000243, внесеного до ЄРДР 22.06.2016, в ході проведення обшуку в нежитлових приміщеннях, розташованих за адресою: м. Львів, вул. Козельницька, 5, орендованих ТОВ «Енергія» (код ЄДРПОУ 31961562), а саме наступні грошові кошти:
-1 140 000 (один мільйон сто сорок тисяч) євро;
-136 000 (сто тридцять шість тисяч) доларів США:
-2 083 300 (два мільйони вісімдесят три тисячі триста) гривень.
2. Примусово відчужити майно, вилучене слідчим ГСУ СБ України під час розслідування кримінального провадження № 22016000000000243, внесеного до ЄРДР 22.06.2016, в ході проведення обшуку в будинку за адресою: АДРЕСА_4 у власника майна ОСОБА_20, а саме:
-14 550 (чотирнадцять тисяч п`ятсот п`ятдесят) євро;
-69 900 (шістдесят дев'ять тисяч дев'ятсот) доларів США.
У зв`язку з наведеними фактичними обставинами прокурор вважає за необхідне скасувати арешт на таке майно і звертається із відповідним клопотанням до Вищого антикорупційного суду.
Згідно з ч. 1 ст. 170 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно (ч. 2 ст. 174 КПК України).
Вказані положення КПК України прямо не передбачають право прокурора на звернення з клопотанням про скасування арешту майна.
Враховуючи викладене, у випадках, коли положення КПК України не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, суд у відповідності до ч. 6 ст. 9 КПК України, застосовує загальні засади кримінального провадження, передбачені ч. 1 ст. 7 КПК України. Однією з таких засад є змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Так, відповідно до статті 22 КПК України сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Цій засаді кореспондує самостійність прокурора у своїй процесуальній діяльності при здійсненні повноважень та заборона втручання в неї осіб, що не мають на те законних повноважень, передбачені ч. 1 ст. 36 КПК України.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом (ч. 3 ст. 26 КПК України).
Виходячи з системного аналізу вказаних положень, суд вважає, що прокурор, як сторона обвинувачення, має рівні права зі стороною захисту на звернення до суду з клопотанням про скасування арешту майна, а суд має вирішити відповідне клопотання у встановленому КПК України порядку.
Арешт, як і будь-який захід забезпечення кримінального провадження, застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження (ч. 1 ст. 131 КПК України), а отже питання доцільності застосування арешту вирішується прокурором з огляду на конкретні обставини кримінального провадженні і за умов, що така потреба відпала, звертатись до суду з клопотанням про скасування арешту майна.
Однак, ст. 174 КПК України передбачено лише дві виключні підстави для скасування арешту майна: (1) арешт накладено необґрунтовано, (2) відпала потреба в його застосуванні.
Суд зазначає, що з наданих прокурором матеріалів кримінального провадження вбачається, що всі здійснені процесуальні дії і прийняті процесуальні рішення, зокрема:
-надання дозволу і проведення обшуку в ТОВ «Енергія», вилучення грошових коштів в розмірі 1 140 000 євро, 136 000 доларів США, 2 083 300 гривень в службовому кабінеті ОСОБА_12 ;
-накладання (1) ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 23.08.2016 арешту на ці грошові кошти з метою збереження їх як речових доказів, та (2) подальше накладання арешту ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 25.01.2018 на ці кошти для забезпечення конфіскації як виду покарання щодо ОСОБА_12 ;
-надання дозволу і проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_15, де вилучено 69 900 доларів США, 14 500 євро;
-накладання арешту на ці кошти ухвалами слідчих суддів Шевченківського районного суду м. Києва від 06.03.2017 (з метою збереження речових доказів) та Солом`янського районного суду м. Києва від 08.02.2018 (з метою конфіскації як виду покарання);
-винесення ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 11.07.2018 про передачу майна ОСОБА_12 та ОСОБА_15 в управління АРМА,
здійснені в рамках кримінального провадження № 22016000000000243, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.06.2016.
Разом з цим, судовий розгляд щодо ОСОБА_12, ОСОБА_15, ОСОБА_13, ОСОБА_14 здійснюється судом в рамках кримінального провадження № 52018000000000547 від 12.06.2018, яке ухвалою суду об`єднано з кримінальним провадженням № 52018000000000856 від 06.09.2018.
Це кримінальне провадження перебуває на стадії підготовчого судового засідання, судовий розгляд в ньому ще не розпочався. Відповідно до вимог статей 291, 314-315 КПК України підготовче судове засідання відбувається з метою визначення можливості призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта.
При цьому, на даній стадії розгляду кримінального провадження в суду відсутні матеріали для його розгляду по суті, він позбавлений можливості їх досліджувати та аналізувати, оскільки за вимогами ч. 4 ст. 291 КПК України (якою заборонено до початку судового розгляду надавати суду інші документи, крім обвинувального акту та додатків до нього) у розпорядженні суду на стадії підготовчого судового провадження фактично є лише сам обвинувальний акт, реєстр матеріалів досудового розслідування, цивільний позов.
В свою чергу, прокурор до свого клопотання не додав суду доказів, які б підтверджували, що з матеріалів кримінального провадження № 22016000000000243 від 22.06.2016, в якому було накладено арешт на грошові кошти щодо яких ставиться питання про їх скасування, виділялися відповідні матеріали до кримінального провадження № 52018000000000547 від 12.06.2018 чи кримінального провадження № 52018000000000856 від 06.09.2018. Відтак, в об`єднаному кримінальному провадженні № 52018000000000547 від 12.06.2018 відсутні матеріали, на підставі яких суд може прийняти рішення про скасування арешту.
Таким чином, можна стверджувати, що прокурор не довів, що грошові кошти, щодо яких ставиться питання про скасування арешту, стосуються об`єднаного кримінального провадження № 52018000000000547 від 12.06.2018, в якому здійснюється судовий розгляд, і що скасування арешту на грошові кошти має здійснюватися саме в рамках цього об`єднаного кримінального провадження № 52018000000000547 від 12.06.2018.
Враховуючи те, що накладення арешту та передача майна в управління були здійснені в іншому кримінальному провадженні, ніж в тому, у якому зараз здійснюється судовий розгляд, суд приходить до висновку, що необхідно відмовити у задоволенні клопотання з цих підстав.
Керуючись статтями 174, 372, 376 КПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
У задоволені клопотання прокурора четвертого відділу Управління процесуального керівництва підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про скасування арешту майна - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуюча суддя: ОСОБА_1 Судді: ОСОБА_3 ОСОБА_2