Пошук

Документ № 111809919

  • Дата засідання: 22/06/2023
  • Дата винесення рішення: 22/06/2023
  • Справа №: 991/3712/23
  • Провадження №: 52021000000000164
  • Інстанція: АП ВАКС
  • Форма судочинства: Кримінальне
  • Головуючий суддя (АП ВАКС) : Боднар С.Б.

Справа № 991/3712/23

Провадження №11-сс/991/423/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2023 року м. Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15 травня 2023 року, якою відмовлено у задоволенні його скарги на повідомлення ОСОБА_8 про підозру у кримінальних провадженнях № 52021000000000164 від 01.04.2021 та № 52022000000000264 від 16.09.2022,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15 травня 2023 року відмовлено у задоволенні скарги захисника ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 на повідомлення про підозру.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, 07 червня 2023 року захисник ОСОБА_7 звернувся до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15 травня 2023 року та постановити нову, якою скасувати повідомлення ОСОБА_8 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення у кримінальних провадженнях № 52021000000000164 від 01.04.2021, № 52022000000000264 від 16.09.2022 та зобов`язати слідчого, прокурора у цьому кримінальному провадженні вчинити дії щодо виключення з Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) відомостей про дату та час повідомлення ОСОБА_8 про підозру.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що в обґрунтування ухвали слідчим суддею покладено низку доводів, які, на думку сторони, захисту є хибними та суперечать положенням законодавства, що і обумовлює незаконність та необґрунтованість ухвали слідчого судді.

На думку сторони захисту:

1)слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі вказав, що, з огляду на положення ст. 17 та п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, перевірка повідомлення про підозру з точки зору обґрунтованості підозри або невинуватості особи не належить до предмету судового розгляду на стадії досудового розслідування, а може бути лише предметом безпосереднього судового розгляду кримінального провадження судом, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не уповноважений вдаватись до оцінки отриманих досудовим розслідуванням доказів та порядку їх отримання, давати оцінку зібраним доказам з точки зору їх допустимості та достатності, а без такої оцінки висновок щодо обґрунтованості повідомленої підозри неможливий;

2)кваліфікація дій ОСОБА_8 є хибною, так як здійснена всупереч вимог Кримінального кодексу України (далі - КК України) та теорії кваліфікації кримінальних правопорушень;

3)в основу підозри покладено хибну судову товарознавчу експертизу, оскільки під час її призначення та безпосередньо здійснення допущено низку порушень законодавства України, які обумовлюють недопустимість висновку експерта як доказу в цьому провадженні;

4)зміст повідомлення про підозру свідчить про порушення стороною обвинувачення критерію детальності висунутої підозри, що також має наслідком порушення права підозрюваної на захист.

В судове засідання з`явились захисник ОСОБА_6 та прокурор ОСОБА_5 . Інші учасники справи, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду скарги, в судове засідання не з`явились, про причини неявки в суд не повідомили. Згідно ч. 4 ст. 405 КПК України, неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття. У зв`язку з чим, колегією суддів прийнято рішення розглянути апеляційну скаргу за наявного складу учасників.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення захисника ОСОБА_6, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив задовольнити її у повному обсязі, пояснення прокурора ОСОБА_5, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги та просила залишити ухвалу слідчого судді без змін, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

З матеріалів провадження вбачається, що детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) здійснюється досудове розслідування у зазначеному кримінальному провадженні № 52022000000000264 від 16 вересня 2022 року, яке, на підставі ч. 3, 4 ст. 217 КПК України, було виділене в окреме провадження з кримінального провадження № 52021000000000164 від 01 квітня 2021 року за підозрою ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України, а також за фактами вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366, ч. 1 ст. 366 КК України.

10 червня 2022 року в межах даного кримінального провадження ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України.

За версією сторони обвинувачення, ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні незакінченого замаху на заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_13, ОСОБА_12 та ОСОБА_11 в особливо великих розмірах.

Не погоджуючись із вказаним повідомленням про підозру, 27 квітня 2023 року захисник ОСОБА_7 подав до Вищого антикорупційного суду скаргу, в якій просив скасувати овідомлення ОСОБА_8 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення від 10.06.2022 у кримінальних провадженнях № 52021000000000164 від 01.04.2021 та № 52022000000000264 від 16.09.2022, зобов`язати слідчого, прокурора у кримінальних провадженнях № 52021000000000164 від 01.04.2021, № 52022000000000264 від 16.09.2022 вчинити дії щодо виключення з ЄРДР відомостей про дату та час повідомлення ОСОБА_8 про підозру.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15 травня 2023 року відмовлено у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 на повідомлення про підозру.

Пунктом 10 ч. 1 ст. 303 КПК України передбачено, що підозрюваний, його захисник чи законний представник на досудовому провадженні може оскаржити повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом.

Питання повідомлення особи про підозру врегульоване нормами глави 22 КПК України. Згідно ч. 1 ст. 276 КПК України, повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 КПК України, у випадках: 1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; 2) обрання до особи одного з передбачених КПК України запобіжних заходів; 3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

У відповідності до ст. 277 КПК України, письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором і має містити такі відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.

Слідчий суддя, дослідивши наявне у матеріалах провадження повідомлення про підозру ОСОБА_8 від 10 червня 2022 року, дійшов висновку, що зміст письмового повідомлення про підозру ОСОБА_8 відповідає вимогам ст. 277 КПК України, детективом було дотримано вимоги ст. 278 КПК України щодо вручення письмового повідомлення про підозру, повідомлення про підозру здійснено за наявності достатніх доказів, в ньому логічно та послідовно викладені фактичні обставини, які дають слідчому судді підстави для висновку про можливу причетність ОСОБА_8 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України.

Колегія суддів погоджується із висновком слідчого судді про те, що стороною обвинувачення дотримано порядок вручення повідомлення про підозру ОСОБА_8 .

Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 278 КПК України).

З матеріалів провадження вбачається, що в кримінальному провадженні № 52021000000000164 від 01 квітня 2021 року було складено повідомлено про підозру ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України.

Слідчим суддею встановлено, що у зв`язку із відсутністю 10.06.2022 ОСОБА_8 за місцем проживання та неможливістю вручення їй письмового повідомлення про підозру особисто:

-того ж дня повідомлення про підозру було надіслано ОСОБА_8 поштою за останнім фактичним місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1, а також за місцем її реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 ;

-повідомлення про підозру вручено під розписку представнику об`єднання співвласників багатоквартирних будинків «Елефант» ОСОБА_14, що здійснює комплексне обслуговування, в тому числі, будинку АДРЕСА_3 ;

-надіслано за допомогою месенджера миттєвих інтернет-повідомлень Whats App на її особистий мобільний номер НОМЕР_1 .

Враховуючи те, що ОСОБА_8 не було отримано повідомлення про підозру особисто, а її точне місце перебування з об`єктивних причин не було встановлено, слідчий суддя дійшов висновку, що детективом вжито всіх можливих заходів для вручення їй такого повідомлення про підозру у спосіб, передбачений КПК України. Таким чином, 10 червня 2022 року ОСОБА_8 набула статусу підозрюваного у кримінальному провадженні № 52021000000000164 від 01.04.2021.

Кримінальний процесуальний кодекс України не містить положень, якими були б визначені підстави для скасування повідомлення про підозру та не встановлює будь-яких обмежень щодо предмету перевірки слідчим суддею такого повідомлення, проте закріплює: що підозра має ґрунтуватися на допустимих доказах; обов`язок захисника забезпечувати з`ясування обставин, які спростовують підозру; строк, після спливу якого дозволяється оскаржувати повідомлення про підозру (два місяці); функцію слідчого судді та вимоги щодо оцінки ним доказів у тому числі при розгляді скарги про скасування повідомлення про підозру.

Відповідно до ч. 3 ст. 17 КПК України, підозра не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом.

Згідно ч. 1 ст. 47 КПК України, захисник зобов`язаний використовувати засоби захисту, передбачені КПК України та іншими законами України, з метою, зокрема, забезпечення з`ясування обставин, які спростовують підозру.

Слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення (ч. 1 ст. 94 КПК України).

Аналіз зазначених положень КПК України дає підстави для висновку, що при оскарженні повідомлення про підозру слідчий суддя уповноважений перевіряти, зокрема, дотримання процесуального порядку вручення повідомлення про підозру, а також наявність достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Колегія суддів вважає, що докази, зібрані у кримінальному провадженні на день складення повідомлення ОСОБА_8 про підозру від 10 червня 2022 року, в своїй сукупності та взаємозв`язку відповідають рівню достатніх підстав (доказів), що закріплений в п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України.

Під час розгляду скарг зазначеної категорії предметом перевірки слідчого судді є не лише питання дотримання процесуального порядку вручення повідомлення про підозру, а й питання наявності достатніх підстав (доказів) для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення, зважаючи при цьому на рівень обмеження прав, свобод та інтересів особи внаслідок повідомлення її про підозру та строк здійснення досудового розслідування.

На стадії досудового розслідування перевірка повідомлення про підозру здійснюється не в рамках оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а в контексті визначення вірогідності та достатності підстав можливої причетності особи до вчинення кримінального правопорушення.

Як вбачається із матеріалів провадження, на час повідомлення про підозру існували факти та інформація, які свідчили про те, що ОСОБА_8 могла вчинити кримінальне правопорушення, про підозру у якому їй було повідомлено. Про це, зокрема, свідчать наступні докази:

-копія протоколу обшуку від 10.06.2021-11.06.2021 з додатками, відповідно до якого було проведено обшук у філії «Центр охорони здоров`я» АТ «Українська залізниця» та вилучено документи, а саме: пропозиції стосовно цінової політики, довіреність за підписом ОСОБА_8, копії листів директора ТОВ «Медичний центр здоров`я» за підписом ОСОБА_8, копії листів Філії ЦОЗ АТ «Укрзалізниця», копія протоколу від 05.11.2020 ПЛР тестування, та інші) (том 1, а.с. 85-124);

-копія протоколу огляду від 15.12.2021 з додатками, згідно з яким оглянуто термінал мобільного зв`язку ОСОБА_11 та виявлено листування з ОСОБА_8 (том 1, а.с. 125-133)

-копія протоколу огляду телефону ОСОБА_10 від 11.06.2021 з додатками, відповідно до якого вбачається переписка з ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_15 щодо процедури закупівлі послуг з ПЛР-тестування (том 1, а.с. 136-139);

-копія протоколу огляду від 06.12.2021 з додатками, згідно з яким оглянуто термінал мобільного зв`язку ОСОБА_12 (том 1, а.с. 140-144);

-копія протоколу огляду речового доказу від 06.07.2021 з додатками, згідно з яким оглянуто термінал мобільного зв`язку ОСОБА_9 (том 1, а.с. 145-147);

-копія протоколу огляду від 22.12.2021, згідно з яким здійснено огляд інформації про телефонні з`єднання ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_12, ОСОБА_10, ОСОБА_11 (том 1, а.с. 148-149);

-копія протоколу огляду від 15.11.2021 з додатками, згідно з яким здійснено огляд інформації про телефонні з`єднання ОСОБА_9, ОСОБА_15, ОСОБА_11, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_10, а також зафіксовані відомості щодо листування (том 1, а.с. 150-168);

-копія протоколу огляду від 22.10.2022 з додатками, відповідно до якого було проведено огляд окремих веб-сторінок сайту «Prozorro» з метою виявлення оголошено про здійснення окремими юридичними особами публічні закупівлі послуг у сфері охорони здоров`я (том 1, а.с. 172-184);

-копія акта № ЦЦБ-7/2-КІ від 05.02.2021 службової перевірки філії ЦОЗ АТ «Укрзалізниця», проведеної на підставі наказів АТ «Укрзалізниця від 04.12.20 № 537 від 06.01.2021 № 002, відповідно до якого виявлено порушення, допущені службовими особами Філії під час закупівлі послуг з ПЛР-тестування для потреб працівників Філії (том 1, а.с. 185-196);

-копія висновку експерта від 27.10.2021 № 129/21 за результатами проведення судової товарознавчої експертизи, відповідно до якого середня ринкова вартість (ціна) послуги без урахування ПДВ з проведення лабораторних досліджень - тестувань на гостру респіраторну хворобу Covid-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2 методом ПЛР на території України в обсягу, вказаному в повідомленні про закупівлю № UA-P-2020-10-28-004476-b та з урахуванням умов надання послуги зазначеного повідомлення становить на 05.11.2020 837 грн/послуга (том 1, а.с. 200-217);

-копії протоколів допиту підозрюваної ОСОБА_13 від 14.010.2022, свідків ОСОБА_19 від 21.07.2022, ОСОБА_20 від 23.08.2022, ОСОБА_21 від 09.02.2022, ОСОБА_22 від 30.09.2022 (том 1, а.с. 218-235).

Колегія суддів погоджується із висновками слідчого судді про те, що питання щодо того, чи утворюють зазначені в повідомленні про підозру дії ОСОБА_8 склад злочину та чи правильно вони остаточно кваліфіковані за ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України знаходиться за межами тих питань, які слідчий суддя вирішує на стадії досудового розслідування.

Щодо доводів сторони захисту про недопустимість висновку експерта від 27.10.2021 № 129/21, то колегія суддів відзначає наступне.

Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому КПК України (ч. 1 ст. 86 КПК України).

При цьому КПК України не містить положення про те, що будь-яке процесуальне порушення, допущене при збиранні доказів, тягне за собою безумовне визнання доказів недопустимими (як протилежність за визначенням допустимим доказам). Разом з тим передбачено, що недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини (ч. 1 ст. 87 КПК України).

На стадії досудового розслідування визнання доказів слідчим суддею, судом недопустимими можливо лише у випадках, коли: (1) такі докази, отримані внаслідок істотного та очевидного порушення прав та свобод людини і (2) їх недопустимість обумовлена такими обставинами, які у будь-якому випадку не можуть бути усунуті в ході подальшого розслідування чи судового розгляду або шляхом надання додаткових матеріалів, які вже є у розпорядженні сторони кримінального провадження. Саме тому, колегія суддів вважає, що на даній стадії надання оцінки висновку експерта від 27.10.2021 № 129/21 з точки зору його достовірності, допустимості та належності є передчасним.

Окрім того, доводи сторони захисту в цій частині не впливають та не спростовують висновків слідчого судді, зазначених в оскаржуваній ухвалі щодо обґрунтованості підозри, з яким погоджується й колегія суддів.

Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, що стороною захисту не надано переконливих доказів того, що повідомлення про підозру є незаконним та необґрунтованим, так само не наведено даних, які б спростували факт можливої причетності ОСОБА_8 до вчинення кримінального правопорушення, в межах якого здійснюється досудове розслідування кримінальних провадженнях № 52021000000000164 від 01.04.2021 та № 52022000000000264 від 16.09.2022.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновки слідчого судді щодо наявності достатніх підстав для підозри ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України, та можуть бути перевірені судом під час судового розгляду кримінального провадження по суті.

У рішенні у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland) (заява № 49684/99 від 27.09.2001) (п. 30), Європейський Суд з прав людини відзначив, що: «…Незважаючи на те, що п.1 ст.6 Конвенції прав людини зобов`язує суди мотивувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент…».

За таких обставин, ухвала слідчого судді, відповідно до вимог статті 370 КПК України, є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування, колегія суддів не знаходить.

Оскарження ухвал слідчого судді здійснюється в апеляційному порядку (стаття 310 КПК України).

Згідно з ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду скарги на ухвалу слідчого судді, суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити ухвалу без змін.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.

Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись статтями 309, 376, 395, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15 травня 2023 року залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 - без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3