- Головуючий суддя (ВАКС) : Строгий І.Л.
Справа № 991/5418/23
Провадження № 1-кс/991/5436/23
УХВАЛА
22 червня 2023 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_2,
детектива ОСОБА_3,
захисника ОСОБА_4,
розглянувши у закритому судовому засіданні клопотання детектива Національного бюро Першого відділу Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 (далі НАБУ), погоджене прокурором третього відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 (далі САП) про арешт майна,
у с т а н о в и в:
Суть питання, що вирішується, за чиєю ініціативою воно розглядається
1.На розгляд слідчого судді Вищого антикорупційного суду (далі слідчий суддя, ВАКС) надійшло клопотання детектива НАБУ ОСОБА_3 про арешт майна.
2.Клопотання обґрунтоване тим, що НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі ЄРДР) за №52023000000000250 від09червня 2023року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч.3ст.369Кримінального кодексу України (далі КК).
3.Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_6, будучи адвокатом, використав наданий йому статус, діючи умисно вирішив підбурити ОСОБА_7 до надання неправомірної вигоди службовій особі,яка займаєвідповідальне становище,за вчиненняслужбовою особоюв інтересахтого,хто надаєтаку вигоду,дій звикористанням наданоїїй владита службовогостановища,за таких обставин.
4.07 січня 2023 року о 23 годині 18 хвилин інспектором роти 7 батальйону управління патрульної поліції у Одеській області Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом поліції ОСОБА_8 складено протокол серії ААД №361768 про вчинення ОСОБА_7 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КупАП). Протокол про адміністративне правопорушення направлено для розгляду до Приморського районного суду міста Одеси.
5.За результатами проведення автоматизованого розподілу справ 07 лютого 2023 року справу про адміністративне правопорушення про вчинення ОСОБА_7 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, передано на розгляд судді ОСОБА_9 та присвоєно єдиний унікальний номер справи 522/2446/23.
6.18 травня 2023 року ОСОБА_7 звернувся до адвоката ОСОБА_6 з метою отримання правової допомоги під час розгляду судом справи про адміністративне правопорушення стосовно нього та уклав з ним договір про надання правової допомоги.
7.Детектив стверджував, що наприкінці травня на початку червня 2023 року ОСОБА_6, вирішив підбурити ОСОБА_7 до надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, а саме судді. Зокрема, ОСОБА_6, перебуваючи в офісному приміщенні за адресою: м. Одеса, провулок Покровський, 6, переконавши ОСОБА_7 у тому, що у зв`язку з тривалим здійсненням індивідуальної адвокатської діяльності на території м. Одеси він знайомий з суддями, в тому числі, Приморського районного суду міста Одеса, повідомив ОСОБА_7, про необхідність надання коштів у сумі 2000 доларів США як неправомірної вигоди для судді ОСОБА_9 за вчинення останньою в інтересах ОСОБА_7 дій, а саме ухвалення рішення у справі №522/2446/23 про визнання ОСОБА_7 невинуватим у скоєнні адміністративного правопорушення.
8.Водночас, ОСОБА_6 зазначив, що у разі відмови ОСОБА_7 надати таку неправомірну вигоду, суддею буде ухвалено рішення про його винуватість.
9.08 червня 2023 року, приблизно о 18 годині ОСОБА_6, перебуваючи у приміщенні офісу за місцем здійснення адвокатської діяльності за адресою: м. Одеса, провулок Покровський, 6, повідомив ОСОБА_7 про те, що неправомірну вигоду у сумі 2000 доларів США необхідно передати ОСОБА_6 для подальшого надання судді ОСОБА_9 до 15 червня 2023 року.
10.Детектив зазначив, що 09 червня 2023 року ОСОБА_7 звернувся із заявою про кримінальне правопорушення до НАБУ, у якій повідомив, що суддя ОСОБА_9, яка розглядає справу про адміністративне правопорушення щодо нього, та адвокат ОСОБА_6 вимагають від нього неправомірну вигоду за вчинення дій у його інтересах.
11.Детектив стверджував, що 15 червня 2023 року, приблизно о 16 годині 15 хвилин, перебуваючи у своєму робочому кабінеті, ОСОБА_6, під час зустрічі з ОСОБА_7 підтвердив необхідність передачі судді ОСОБА_9 неправомірної вигоди у сумі 2000доларів США за ухвалення рішення у справі про адміністративне правопорушення на його користь.
12.18червня 2023року,приблизно об11годині 05хвилин, ОСОБА_6 зателефонував ОСОБА_7, повторно повідомив про необхідність передачі судді ОСОБА_9 неправомірної вигоди у сумі 2000 доларів США та встановив строк для надання коштів до 10 години 19 червня 2023 року.
13.Детектив зазначив, що 19 червня 2023 року, приблизно о 10 годині 00 хвилин, ОСОБА_6, перебуваючи поблизу офісного приміщення, що розташоване за адресою: м.Одеса, провулок Покровський, 6, зустрівся з ОСОБА_7, після чого разом зайшли до робочого кабінету ОСОБА_6 . Під час розмови ОСОБА_6 запевнив ОСОБА_7, що у разі передачі раніше визначеної суми неправомірної вигоди для судді, нею буде ухвалено рішення на користь ОСОБА_7 .
14.За версією детектива, після цього ОСОБА_7 передав ОСОБА_6 кошти у сумі 2000 доларів США (станом на 19 червня 2023 року, згідно з курсом валют НБУ становило 73137,20 грн), як неправомірну вигоду для судді ОСОБА_9 за прийняття нею в інтересах ОСОБА_7 рішення у справі №522/2446/23 про адміністративне правопорушення. Однак його злочинні дії були припинені працівниками правоохоронних органів, у зв`язку з чим не були доведені до кінця з причин, що не залежали від його волі.
15.20червня 2023року детективом НАБУ ОСОБА_6 було вручене повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст.15, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК.
16.Покликаючись на обґрунтованість підозри, висунутої ОСОБА_6, а також на те, що останньому в майбутньому вироком суду може бути призначене покарання у виді конфіскації майна, детектив з метою запобігання відчуженню або переоформленню на користь третіх осіб майна, належного дружині підозрюваного, просив накласти арешт на майно, котре є власністю ОСОБА_10 та перебуває у спільній сумісній власності з ОСОБА_6, а саме: автомобіль марки «NiSSAN ROGUE», реєстраційний номер НОМЕР_1 (VIN НОМЕР_2 ); (2) квартиру, загальною площею 63,7 м кв., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2150566265101), та є об`єктом спільного сумісного майна подружжя з підозрюваним, шляхом заборони відчуження та розпорядження зазначеним майном.
Позиція учасників у судовому засіданні
17.Детектив у судовому засіданні підтримав клопотання, покликаючись на викладені в ньому обставини.
18.Представник власника майна. у судове засідання не з?явився, про причини своєї неявки суд не повідомив.
19.Захисник ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні повідомила, що у разі задоволення клопотання детектива про накладення арешту на майно подружжя ОСОБА_11, останні будуть позбавлені права користування єдиним житлом та можливості вільного пересування під час дії воєнного стану в Україні.
20.Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК, неприбуття у судове власника майна, не перешкоджає розгляду клопотання про арешт.
Установлені слідчим суддею обставини, і положення закону, якими він керувався. Мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали
Факти та обставини, встановлені слідчим суддею, що мають значення для кримінального провадження
21.Вирішуючи заявлене клопотання, слідчий суддя, на підставі витягу з ЄРДР установив, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52023000000000250 від09червня 2023року (далі кримінальне провадження № 52023000000000250). У межах цього кримінального провадження розслідується факт вимагання неправомірної вигоди суддям Приморського районного суду м. Одеси у громадянина ОСОБА_7 . Під час досудового розслідування встановлено, що адвокатом ОСОБА_6 надавалась правова допомога ОСОБА_7 при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, у період з 18травня по 19 червня 2023 року ОСОБА_6 підбурив ОСОБА_7 до надання неправомірної вигоди у розмірі 2000 доларів США судді Приморського районного суду м.Одеси ОСОБА_9, яка розглядала зазначену справу, за не притягнення його до адміністративної відповідальності. 19 червня 2023 року ОСОБА_6 отримав від ОСОБА_7 2000 доларів США для передачі, як неправомірної вигоди, судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_9, однак в подальшому його дії по наданню неправомірної вигоди були припинені працівниками НАБУ.
22.20 червня 2023 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК у підбурюванні до закінченого замаху на надання службовій особі, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, дій з використанням наданої їй влади та службового становища.
23.Деталі висунутої ОСОБА_6 підозри описані у письмовому повідомленні про підозру від 20 червня 2023 року, згідно з яким, ОСОБА_6, здійснюючи адвокатську діяльність під час дії укладеного договору з ОСОБА_7, надавав останньому правову допомогу під час розгляду щодо нього суддею Приморського районного суду міста Одеси ОСОБА_9 справи про адміністративне правопорушення, передбаченого ч.1ст.130КУпАП. У період травня червня 2023 року, ОСОБА_6 підбурив ОСОБА_7 до надання неправомірної вигоди судді Приморського районного суду міста Одеси ОСОБА_9 у сумі 2000 доларів США, за ухвалення рішення у справі про адміністративне правопорушення на його користь.
24.Згідно з усталеною судовою практикою, яка обґрунтовується рішеннями Європейського суду з прав людини (у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21квітня 2011 року, у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28жовтня1994року та у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30серпня 1990 року), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
25.Саме з огляду на таке розуміння обґрунтованості підозри слідчий суддя вирішував це клопотання, та дійшов висновку про те, що описана у клопотанні та у повідомленні про підозру фабула, в сукупності з наданими прокурором матеріалами кримінального провадження, свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369КК ймовірно вчиненого ОСОБА_6 .
26.Слід, однак, зауважити, що на цьому етапі провадження слідчий суддя не вирішував тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих відомостей лише визначив, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою (за стандартом «обґрунтованої підозри») для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна.
27.Обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується:
-витягом з ЄРДР, згідно з яким детективами НАБУ розслідується кримінальне провадження №52023000000000250 від 09червня 2023 року, зокрема, за фактом подій, які описані у пунктах 1 14 ухвали (т. 1 а.п. 9, 10);
-протоколом допиту свідка від 09 червня 2023 року, згідно з яким свідок ОСОБА_7 повідомив, що 18 травня 2023 року він звернуся за правовою допомогою до ОСОБА_6 та уклав з ним договір про надання правової допомоги. Під час зустрічі на початку червня 2023 року ОСОБА_6 повідомив, що для ухвалення позитивного для ОСОБА_7 рішення у справі, йому потрібно надати кошти судді у сумі 2 000 доларів США. Також зазначив, що у разі відмови у наданні коштів, рішення для ОСОБА_7 буде негативне. 08 червня 2023 року ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_7, що кошти потрібно надати 15 червня 2023 року (т. 1 а.п. 22-25);
-договором про надання правової допомоги від 18 травня 2023 року, укладеному між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Предметом договору є надання правової допомоги у справі №522/2446/23. Розмір гонорару 500 доларів США (т. 2 а.п. 30)
-протоколом про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій (далі- НС(Р)Д) від 20 червня 2023 року, у якому зафіксована розмова ОСОБА_6 з ОСОБА_7 наступного змісту:
« ОСОБА_6 : немає, я думаю, що до кінця тижня по апеляції буде. Людина так також сказала, що потрібно спочатку там розібратись, щоб у нас було розуміння, або частина «1», або «0», ну якщо людина налаштована на «0», тому я дав зрозуміти, що все добре. Плюс, 19 числа також буде інформація… В суботу або неділю, зустрітись, тому що в понеділок ніби вже пізно, вона дійсно може там злякатись, останній день там, таке. Потім, там є багато своїх нюансів, тому ми зможемо зустрітись тільки, коли ви зателефонуєте…
ОСОБА_7 : я зрозумів, таке нескромне запитання, тільки не кричіть, а якщо з суддею Приморського поговорити, не 2000, а знижку для військових чи…
ОСОБА_6 : дивіться, там така ситуація, що вона дуже не хотіла йти на це взагалі, на сьогодні вони… І в контексті того, що так у нас склались відносини, я людям пообіцяв і пояснив ситуацію, що ви… захворювання, робота, і що просто по-людськи потрібно увійти в положення, допомогти. Тому, це було дуже складно в цілому, схилити до такої згоди, якщо я ще буду заїкатись, мало того, що я відтягував, відтягував, я буду посланий в відомому напрямку, разом зі «130» (т. 2, а.п. 1-3);
-протоколом ідентифікації та вручення коштів від 19 червня 2023 року, у якому зафіксовані кошти в сумі 2000 доларів США, 20 купюр номіналом по 100 доларів США, із зазначенням серій та номерів кожної із них (т. 1 а.п. 35-42);
-протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_7 від 19 червня 2023 року, у якому зазначено, що 18 червня 2023 року ОСОБА_7 спілкувався з ОСОБА_6 . Останній під час телефонного дзвінка запитав, чи в силі домовленості щодо передачі неправомірної вигоди. 19 червня 2023 року ОСОБА_7 прибув в офіс ОСОБА_6, де передав йому паперовий конверт, в якому містились заздалегідь ідентифіковані кошти у сумі 2000 доларів США. ОСОБА_6 кошти поклав у свою сумку (т. 1 а.п. 26-29);
-протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 19червня2023року, під час якого вилучено мобільні телефони, якими користувався ОСОБА_6 (т. 1 а.п. 54-60);
-протоколом обшуку від 19 червня 2023 року, проведеного у приміщенні Приморського районного суду м. Одеси. Під час обшуку виявлено та вилучено мобільний телефон судді ОСОБА_9, у якому містилась переписка з абонентом « ОСОБА_12 » наступного змісту:
« ОСОБА_13 : привіт, ти працюєш?
ОСОБА_14 : працюю, привіт.
Лонський: Там, все добре? У нас все ок, вусе на місці;
Русаєва: Добре, у нас також все хорошо;
Лонський: Добре, гарного дня!
Русаєва: навзаєм.
Також обшук був проведений в кабінеті судді ОСОБА_15, де було вилучено мобільний телефон, у якому містилась переписка із суддею ОСОБА_9 . Також, у месенджері «WhatsApp» містилась переписка з абонентом « ОСОБА_16 » за 19червня2023 року наступного змісту:
Вхідне повідомлення: 1 туди. По 1/4 нам. Правильно?
Вихідне повідомлення: угу. Зачекайте мене 15 хвилин, я вийду.
Вхідне повідомлення: а, ок.
Також є чат з абонентом « ОСОБА_17 » за 19 червня 2023 року наступного змісту:
Вихідне повідомлення: Привіт, сьогодні під`їдеш до кафе?
Вхідне повідомлення: Привіт, звичайно. До обіду.
Вихідне повідомлення: давай.
Окрім цього, під час обшуку в кабінеті ОСОБА_15 було вилучено кошти у сумі 2250доларів США. 200 доларів США за номерами та серією збігаються з тими, які зафіксовані в протоколі вручення та ідентифікації коштів від 19 червня 2023 року (т. 2 а.п. 4-13).
-копіями матеріалів судової справи №522/2446/23 про притягнення ОСОБА_7 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130КУпАП (т. 1 а.п. 43-53);
-протоколом обшуку від 19 червня 2023 року комори за адресою: АДРЕСА_2, під час якого виявлено та вилучено кошти в сумі 1900 доларів США. 1800 доларів США за номерами та серією збігаються з тими, які зафіксовані в протоколі вручення та ідентифікації коштів від 19 червня 2023 року (т. 2 а.п. 14-18).
Положення закону, якими керувався слідчий суддя
28.З огляду на встановлені обставини, далі будуть наведені норми КПК, якими керувався слідчий суддя, вирішуючи це клопотання.
29.Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом. На підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом, допускається тимчасове вилучення майна без судового рішення (ст. 16 КПК).
30.Згідно з ч. 1 та п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.
31.Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: (1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; (2)потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; (3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
32.Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
33.Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК арешт майна допускається з метою забезпечення: (1)збереження речових доказів; (2) спеціальної конфіскації; (3) конфіскації майна як виду покарання; (4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
34.Згідно з ч. 5 ст. 170 КПК у випадку, передбаченому пунктом 3 ч. 2 ст. 170 КПК у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
35.Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
36.Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
37.Згідно з ч. 1 ст. 171 КПК із клопотанням про арешт майна до слідчого судді має право звернутися, зокрема, прокурор, слідчий за погодженням з прокурором.
38.Відповідно до ч. 2 ст. 171 КПК у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: (1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; (2) перелік і види майна, що належить арештувати; (3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; (4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
39.Згідно з ч. 1 ст. 173 КПК слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
40.Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: (1) правову підставу для арешту майна; (2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); (3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); (3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); (4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); (5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; (6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
41.Відповідно до ч. 4 ст. 173 КПК у разі задоволення клопотання слідчий суддя застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
42.Згідно з ч. 5 ст. 173 КПК у разі задоволення клопотання слідчий суддя постановляє ухвалу, в якій зазначає: (1) перелік майна, на яке накладено арешт; (2) підстави застосування арешту майна; (3) перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі, у разі прийняття такого рішення; (4) заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно; (5) порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб.
Мотиви,з якихслідчий суддявиходив припостановленні ухвали
43.Санкція кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч.3ст. 369 КК, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6, передбачає додаткове покарання у виді конфіскації майна.
44. На підставі наданих детективом доказів слідчий суддя встановив, що за ОСОБА_6 не зареєстровано право власності на будь-які об`єкти майна.
45. Водночас, із витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян встановлено, що 14 вересня 2012 року зареєстровано актовий запис про шлюб між ОСОБА_6, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1,та ОСОБА_18, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 .
46. За час перебування у цьому шлюбі ОСОБА_10 набула право власності на: автомобіль марки NISSAN ROGUE, реєстраційний номер НОМЕР_1 (VIN-код НОМЕР_2 ), 2015 року випуску та квартиру, загальною площею 63,7 м кв., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2150566265101).
47. Відповідно до ч. 2 ст. 3 Сімейного Кодексу України (далі СК) сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.
48. Рівність прав і обов`язків у шлюбі та сім`ї включає в себе також їх рівність у майнових відносинах, які регулюються положеннями СК та Цивільним Кодексом України (далі ЦК).
49. Основою майнових відносин подружжя є положення про те, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу); вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя (ст. 60 СК).
50. Згідно з частинами 1, 3 ст. 368 ЦК, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
51. Майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім`ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі. (ч. 4 ст. 368 ЦК)
52. Отже, об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту (ч. 1 ст. 61СК).
53. Здійснення подружжям права спільної сумісної власності регламентовано ст.63СК, згідно з якою дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
54. Розпоряджання спільним сумісним майном подружжя може відбутися шляхом його поділу, виділення частки. Поділ майна, що є у спільній сумісній власності подружжя, є підставою набуття особистої власності кожним з подружжя.
55. Тобто вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя (ч. 2 ст. 60 СК), що не підлягає доказуванню, однак, слідчий суддя звертає увагу на те, що вказане може бути спростовано особою, яка не визнає цей факт.Отже, на майно, набуте за час шлюбу, діє презумпція виникнення права спільної сумісної власності подружжя, а визнання такого майна особистою приватною власністю дружини чи чоловіка потребує доведення- така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року у справі № 6-843цс17 та постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2018 року у справі № 235/9895/15-ц, провадження № 61-2446св18, від 05 квітня 2018 року у справі № 404/1515/16-ц, провадження № 61-8518св18.
56. Водночас, реєстрація прав на таке майно лише на ім`я одного із подружжя не спростовує презумпцію належності його до об`єктів спільної сумісної власності подружжя.
57. За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що частина ОСОБА_6 у праві власності на майно, яке зареєстроване за ОСОБА_10 під час перебування у шлюбі з підозрюваним, складає 1/2 частини (інші дані відсутні), а тому арешту з метою можливої конфіскації може підлягати саме така частина цього майна, що не суперечитиме вимогам КПК, є виправданим з урахуванням заявленої детективом мети накладення арешту (конфіскація) та таким, що переслідує правомірну мету та враховує права іншого співвласника.
58. Під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти відповідно до вимог КПК та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню. Зокрема, згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції», будь-яке втручання у права особи передбачає необхідність сукупності таких умов: втручання повинно здійснюватися згідно із законом, воно повинно мати легітимну мету та бути необхідним у демократичному суспільстві.
59. Як вже зазначалося вище, незалежно від реєстрації майна на ім`я одного із подружжя, якщо воно було набуте за час шлюбу, майно вважається спільним на загальних підставах. Отже, вжитий слідчим суддею захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна застосований не до особистого майна ОСОБА_10, а щодо майна підозрюваного, яке знаходиться у спільній сумісній власності із її чоловіком.
60. Таке обмеження не є свавільним та відповідає вимогам законності, з дотриманням справедливого балансу між вимогами суспільного інтересу у вигляді досягнення завдань кримінального провадження та вимогами захисту права власності окремої особи, оскільки досягнення мети забезпечення можливої конфіскації як виду покарання не є можливим у інший спосіб, окрім як застосуванням такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.
61. Слідчимсуддею встановлено,що автомобільмарки NISSANROGUE,реєстраційний номер НОМЕР_1 (VIN-код НОМЕР_2 ),2015року випускута квартира, загальною площею 63,7 м кв., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2150566265101) набуті ОСОБА_10 у власність в період шлюбу із підозрюваним ОСОБА_6, з огляду на що слідчий суддя дійшов висновку, що на зазначене майно поширюється режим спільної сумісної власності.
62. Одночасно, слідчий суддя звертає увагу, що у випадку, якщо обставини набуття майна є іншими, ніж зазначені детективом у клопотанні, особа не позбавлена можливості звернутися із клопотанням про скасування арешту майна (ст. 174 КПК).
63. Вищезазначене майно не є виключеним з цивільного обороту, набуте подружжям ОСОБА_11 у період зареєстрованого шлюбу та, відповідно до норм чинного законодавства, має статус спільного сумісного майна. Тобто, набуте ОСОБА_10 майно також належить і підозрюваному ОСОБА_6 на праві спільної сумісної власності.
64.З огляду на це, оскільки раніше було встановлено обґрунтованість підозри, висунутої ОСОБА_6, слідчий суддя вважає, що на майно підозрюваного, яке перебуває у спільній сумісній власності з дружиною ОСОБА_10 може бути накладений арешт з метою його конфіскації як виду покарання.
Щодо розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження та виправданості потреб досудового розслідування у втручанні у права і свободи особи
65.Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК).
66.На переконання слідчого судді, на цьому етапі досудового розслідування, накладення арешту на майно, з метою, зазначеною у пункті 64 ухвали, є необхідним для виконання вищенаведеного завдання кримінального провадження щодо захисту держави від кримінальних правопорушень.
67.Такий арешт пов`язаний з втручанням у право особи на власність, що є складовою права на мирне володіння своїм майном (передбачене у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Водночас, на переконання слідчого судді, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права особи, оскільки є необхідним і пропорційним до законної мети, що переслідується - нагальної суспільної потреби у протидії корупційним кримінальним правопорушенням.
68.Слідчий суддя дійшов висновку, що цей суспільний інтерес при врівноважуванні повинен отримати більшу вагу, тоді як інтерес осіб, що полягає у можливості володіти своїм майном, має порівняно меншу вагу.
69.Окрім того, таке втручання стосуватиметься виключно конкретного майна, яке може бути конфісковане внаслідок покарання, що вказує на співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
70.Посилання захисника на те, що у разі задоволення клопотання, подружжя ОСОБА_11 буде позбавлене права на єдине житло та вільне пересування в умовах дії воєнного стану в Україні, слідчий суддя відхиляє, оскільки під час розгляду цього клопотання вирішується питання лише щодо позбавлення права на відчуження та розпорядження таким майном, що жодним чином не вплине на право користування подружжям ОСОБА_11 належними їм квартирою та автомобілем.
71.Підсумовуючи вищевикладене, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання прокурора слід задовольнити частково.
З цих підстав, керуючись статтями 170 173, 371, 372, 375, 376 КПК, слідчий суддя
п о с т а н о в и в:
Клопотання детектива НАБУ ОСОБА_3 про арешт майна задовольнити частково.
Накласти арешт на 1/2 частини майна, а саме:
(1) автомобіля марки NISSAN ROGUE, реєстраційний номер НОМЕР_1 (VIN-код НОМЕР_2 ), 2015 року випуску;
(2) квартири, загальною площею 63,7 м кв., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2150566265101),
яке зареєстроване на праві власності за ОСОБА_10, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_3 та є об`єктом спільного сумісного майна подружжя з ОСОБА_6, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_4, шляхом заборони відчуження та розпорядження зазначеним майном.
В іншій частині клопотання відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя Ігор СТРОГИЙ