- Головуюча суддя (ВАКС): Мовчан Н.В.
Справа № 991/5121/23
Провадження 1-кс/991/5142/23
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 червня 2023 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретарів судових засідань ОСОБА_2, ОСОБА_3, прокурора ОСОБА_4, старшого детектива ОСОБА_5, захисника ОСОБА_6, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання старшого детектива Національного бюро Першого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5, погоджене з прокурором третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Стаханів Луганської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України,
у кримінальному провадженні № 52020000000000277 від 22.04.2020
установив:
До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, у якому старший детектив просить обрати стосовно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Клопотання обґрунтовується тим, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020000000000236 від 11.03.2020 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України.
Згідно п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про ринок електричної енергії» (далі - Закон № 2019-VIII) з 1 липня 2019 року в Україні почав діяти новий ринок електричної енергії.
Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 66 цього Закону № 2019-VIII виробники електричної енергії - господарські товариства, частка держави у статутному капіталі яких становить 50 відсотків та більше здійснюють продаж електричної енергії за двосторонніми договорами на електронних аукціонах.
Правила нового ринку розповсюджувались на виробника електричної енергії ПАТ «Центренерго» (далі - ПАТ), 78,2 % акцій якого належить державі в особі Фонду державного майна України.
Метою діяльності ПАТ є одержання прибутку на основі здійснення виробничої, комерційної та іншої діяльності. Основними видами діяльності ПАТ є виробництво, передача, розподілення електроенергії (п. 3.1, 3.2 Статуту).
З вересня 2019 року електронні аукціони з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами в Україні здійснювались організатором аукціонів Товарною біржою «Українська енергетична біржа» (далі - ТБ «УЕБ»).
Пунктом 11.4 Регламенту з організації та проведення електронного аукціону ТБ «УЕБ» (далі - Регламент біржі), затвердженого 25.06.2019 Аукціонним комітетом з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами, передбачено, що на підставі аукціонного свідоцтва покупець - переможець аукціону і продавець зобов`язані укласти між собою та підписати двосторонній договір купівлі-продажу електричної енергії, згідно з умовами якого продавець зобов`язаний поставити електричну енергію, а покупець - прийняти та оплатити її. Умови аукціону, оголошені перед його проведенням та визначені результатами проведення аукціону вартість та обсяг придбаної/реалізованої електричної енергії, під час укладення двостороннього договору купівлі-продажу електричної енергії зміні не підлягають.
Відносини купівлі-продажу електричної енергії для ПАТ також були врегульовані Регламентом роботи ПАТ на ринках електричної енергії, згідно пунктів 5, 30, 31 розділу 2 якого сторони могли узгодити недобір електричної енергії на рівні 5 % від визначеного договором обсягу. За недобір більшого обсягу покупець зобов`язаний сплатити продавцю штраф у розмірі 20% вартості такого обсягу електричної енергії, від відбору якого відмовився покупець.
Під час досудового розслідування встановлено, що у період квітня-липня 2020 року службові особи ПАТ ОСОБА_7, ОСОБА_8, за попередньою змовою з директором ТОВ «Юнайтед Енерджі» (далі - ТОВ) ОСОБА_9 та іншими невстановленими особами, створили умови для довільного обсягу відбору електричної енергії за укладеними між ПАТ та ТОВ договорами № 20/63-РДД від 08.04.2020, № 20/68-РДД від 06.05.2020, № 20/77-РДД від 27.05.2020.
Обсяг відпуску електричної енергії визначався ОСОБА_9 з урахуванням інтересів ТОВ та здійснювався в обсягах менших ніж передбачено умовами договорів. За таких умов ТОВ мало можливість купувати електричну енергію на інших сегментах ринку (ВДР/РДН), при наявності більш вигідних пропозицій. Невідібраний обсяг ПАТ реалізовувало на платформі Оператора ринку на менш вигідних умовах або розвантажувало потужність працюючого обладнання. При цьому, ПАТ мало технічну можливість здійснювати відпуск електричної енергії в повному обсязі, а на стороні ТОВ обставини форс-мажору не посвідчувались.
За вказаних обставин у ТОВ виник обов`язок сплати штрафу на користь ПАТ. Однак, з метою надання законного вигляду описаним порушенням та уникнення ТОВ сплати штрафу, в кінці липня 2020 року вказаними службовими особами було складено та видано завідомо неправдиві офіційні документи - додаткові угоди до укладених у квітні-травні договорів, якими передбачено можливість зменшення відбору електричної енергії в будь-якому обсязі.
Зокрема, ОСОБА_7, перебуваючи на посаді члена Дирекції (Директора) ПАТ, зловживаючи своїм службовим становищем за пособництва ОСОБА_9, ОСОБА_8 та інших невстановлених осіб, всупереч інтересам ПАТ, з метою одержання неправомірної вигоди для ТОВ «Юнайтед Енерджі» та невстановлених фізичних осіб у вигляді не застосування до ТОВ штрафу у розмірі 20% від невідібраного обсягу електричної енергії:
у період з 09.05.2020 по кінець липня 2020 року, шляхом складання та видачі завідомо неправдивого офіційного документа - додаткової угоди № 1 від 08.04.2020 до № 20/63-РДД від 08.04.2020, спричинив тяжкі наслідки для ПАТ у вигляді недоотриманого доходу у розмірі 111 130 698 грн;
у період з 06.06.2020 по кінець липня 2020 року, шляхом складання та видачі завідомо неправдивого офіційного документа - додаткової угоди № 1 від 06.05.2020 до № 20/68-РДД від 06.05.2020, спричинив тяжкі наслідки для ПАТ у вигляді недоотриманого доходу у розмірі 17 480 760 грн;
у період з 16.07.2020 по кінець липня 2020 року, шляхом складання та видачі завідомо неправдивого офіційного документа - додаткової угоди № 2 від 27.05.2020 до договору № 20/77-РДД від 27.05.2020, спричинив тяжкі наслідки для ПАТ у вигляді недоотриманого доходу у розмірі 48 217 050 грн.
У результаті таких дій до ТОВ не застосовано штраф, передбачений п. 4.4 вказаних договорів, на загальну суму 176 828 508 грн, чим заподіяно матеріальних збитків інтересам ПАТ. Відповідна сума збитків підтверджена висновком експерта № 25/1-2/23 від 09.02.2023 за результатами проведення судової економічної експертизи.
04.05.2023 за вказаними фактами складено письмове повідомлення про підозру щодо колишнього члена Дирекції (Директора) ПАТ «Центренерго» ОСОБА_7 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.
У зв`язку з не встановленням місцезнаходження ОСОБА_7 письмове повідомлення про підозру 04.05.2023 вручено йому у спосіб, передбачений Кримінальним процесуальним кодексом України для вручення повідомлень.
Старший детектив зазначає, що обґрунтованість повідомленої ОСОБА_7 підозри у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень повністю підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами.
Досудовим розслідуванням також встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які дають обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_7 може здійснити спроби: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідків, інших підозрюваних, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні.
Враховуючи наявність обґрунтованої підозри, розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється ОСОБА_7, а також ризики, передбачені п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України, старший детектив стверджує, що застосування до підозрюваного більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не дасть можливості здійснювати дієвий контроль за його поведінкою, забезпечити виконання покладених на нього судом обов`язків, не зменшить до прийнятного рівня зазначені ризики.
Вивченням особи підозрюваного даних, які б вказували на неможливість застосування до підозрюваного вказаного запобіжного заходу, не встановлено.
Прокурор ОСОБА_4 та старший детектив ОСОБА_5,у судовому засіданні вимоги клопотання підтримали, просили задовольнити. Під час розгляду клопотання надали додаткові пояснення щодо змісту та значення, долучених до клопотання документів.
Захисник ОСОБА_6 проти задоволення клопотання заперечувала. Пояснила, що ОСОБА_7 не набув статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, оскільки на день складання повідомлення про підозру орган досудового розслідування не вжив жодних заходів, направлених на встановлення місцезнаходження ОСОБА_7 і особистого вручення письмового повідомлення про підозру. Складене повідомлення про підозру від 04.05.2023 отримано начальником загального відділу Козинської селищної ради ОСОБА_10, а також направлене рекомендованим цінним листом з описом вкладення за адресою: АДРЕСА_2, проте, згідно інформації про відстеження поштового відправлення воно не було вручене та повертається відправнику. Окрім цього, матеріали додані до клопотання не містять жодних відомостей, які б доводили факти і обставини, що вказують на вчинення ОСОБА_7 дій, які йому інкримінуються. Так, повноваження ОСОБА_7 на укладення та підписання договорів, визначених Законом України «Про ринок електричної енергії», у тому числі, але не виключно, двосторонніх договорів купівлі - продажу електричної енергії, передбачені статутом ПАТ «Центренерго», довіреністю № 445 від 23.12.2019 виданою в.о. Генерального директора ОСОБА_11 . Договори купівлі - продажу електричної енергії на ринку двосторонніх договорів № 20/63-РДД від 08.04.2020, № 20/68-РДД від 06.05.2020 та № 20/77-РДД від 27.05.2020, укладені між ПАТ «Центренерго» та ТОВ «Юнайтед Енерджі», на момент їх укладення повністю відповідали примірній формі договору купівлі - продажу електричної енергії на ринку двосторонніх договорів, яка є додатком 3 до Регламенту роботи ПАТ «Центренерго» на ринках електричної енергії, у тому числі, містили норму щодо можливості внесення змін та доповнень до них. Водночас додаткові угоди до цих договорів, які за версією органу досудового розслідування є завідомо неправдивими офіційними документами, у судовому порядку недійсними не визнавалися. Застосування штрафної санкції у розмірі 20 %, зазначеної у п. 4.4 договорів, не містить посилання на інші пункти договорів, у тому числі на п. 2.1, до якого вносилися зміни додатковими угодами. Сторона обвинувачення, розуміючи алгоритм роботи електронної платформи MMS, уникає висвітлення одночасного двостороннього завантаження рівнозначних даних щодо обсягів відпуску/відбору електроенергії, який вказує на те, що відмови ТОВ «Юнайтед Енерджі», яка могла б бути підставою для застосування штрафних санкцій відповідно до п. 4.4 договорів, не було. Водночас, у перші місяці карантину у 2020 році, запровадження обмежувальних протиепідеміологічних заходів суттєво вплинуло на роботу промисловості, транспорту та інших галузей економіки, які є споживачами електричної енергії. У зв`язку з цим, ТОВ «Юнайтед Енерджі» декілька разів зверталося до ПАТ «Центренерго» з листами, у яких викладено пропозицію щодо узгодження зміни обсягів відпуску/відбору електричної енергії, визначених у додатках до договорів, у частині зменшення обсягів. Відповідно ПАТ «Центренерго», розглядаючи такі звернення, погоджувалося на зменшення відпуску/відбору електроенергії, що, у тому числі мало наслідком реєстрації в електронній платформі MMS двосторонньо узгоджених рівнозначних знижених обсягів електроенергії. Звернула увагу, що ПАТ «Центренерго» та підпорядковані йому ТЕЦ щодня керуються командами оператора системи передачі і не обов`язково обсяг виробництва залежить від обсягу реалізованої підприємством електроенергії на ринках, у тому числі на ринках двосторонніх договорів. Тому фактичне виробництво переважно відхиляється від такого обсягу, як в сторону надлишкової генерації так і навпаки. Розмір завданої ПАТ «Центренерго» матеріальної шкоди (збитків) у висновку № 25/1-2/23, за результатами проведення судової економічної експертизи від 09.02.2023, судовий експерт розрахував невірно, у зв`язку із помилковим тлумаченням норм права, які визначають, що штраф за своєю правовою природою не може належати до категорії збитків, оскільки не є ані втратами, ані недотриманими доходами (упущеною вигодою), а є лише видом забезпечення виконання зобов`язання або штрафною санкцією. Також захисник зазначила, що детектив не обґрунтував належним чином наявність, зазначених ним у клопотанні, ризиків, а також існування підстав для оголошення ОСОБА_7 у міжнародний розшук. Письмові заперечення долучені до матеріалів справи.
Вислухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання належить задовольнити з таких підстав.
Встановлено, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020000000000236 від 11.03.2020 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України.
04.05.2023 у межах цього кримінального провадження щодо ОСОБА_7 складене письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.
Запобіжні заходи є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ч. 1, 2 ст. 131 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України запобіжні заходи можуть застосовуватись до особи, яка набула статусу підозрюваної або обвинуваченої у конкретному кримінальному провадженні.
Частиною 1 ст. 42 КПК України передбачено, що підозрюваним є, зокрема, особа щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений Кримінальним процесуальним кодексом України для вручення повідомлень.
Згідно із ч. 1 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається у день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Порядок вручення повідомлень визначено Главою 11 Кримінального процесуального кодексу України. Так, згідно ч. 1-2 ст. 135 КПК України особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.
Відповідно до інтегрованої міжвідомчої автоматизованої системи обміну інформацією з питань контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон « ІНФОРМАЦІЯ_2 », ОСОБА_7 з 02.03.2021 знаходиться за межами держави України, що підтверджується протоколами огляду від 23.03.2023, 04.05.2023 та 12.05.2023.
Встановлено, що місцем проживання ОСОБА_7 в Україні є будинок за адресою: АДРЕСА_2, що підтверджується протоколом допиту його як свідка від 17.02.2021.
У зв`язку із тимчасовою відсутністю ОСОБА_7 повідомлення про підозру 04.05.2023 надіслано поштою за місцем його проживання за адресою: АДРЕСА_2, що підтверджується описом цінного листа із вкладенням, накладною АТ «Укрпошта».
Окрім цього, 04.05.2023 письмове повідомлення про підозру ОСОБА_7 для передачі останньому вручене начальнику відділу Козинської селищної ради ОСОБА_12 .
Також для вручення повідомлення про підозру детективи прибули за адресою місця проживання ОСОБА_7, за якою зареєстровані його дружина та діти, та за місцем проживання батька ОСОБА_7 - ОСОБА_13 за адресою: АДРЕСА_3 . Однак, двері ніхто не відчинив, у зв`язку з чим вручити письмове повідомлення дорослому члену сім`ї не виявилося за можливе. Додатково примірник повідомлення про підозру ОСОБА_7 залишено у поштовій скриньці за місцем проживання батька ОСОБА_7 .
Вжиття органом досудового розслідування вказаних заходів із вручення ОСОБА_7 повідомлення про підозру підтверджується доданим до матеріалів справи відеозаписом, який оглянутий у судовому засіданні.
Отже, орган досудового розслідування вжив усіх можливих та необхідних заходів для вручення ОСОБА_7 повідомлення про підозру у спосіб, передбачений Кримінальним процесуальним кодексом України для вручення повідомлень.
Слідчий суддя критично оцінює посилання захисника, що поштове відправлення надіслане за місцем проживання ОСОБА_7 йому не вручене та повернулося відправнику, як на підставу не набуття ОСОБА_7 статусу підозрюваного, оскільки Кримінальний процесуальний кодекс України пов`язує набуття процесуального статусу підозрюваного, місцезнаходження якого не встановлено, саме з вжиттям заходів з вручення повідомлення про підозру, а не з фактичним отриманням повідомлення про підозру.
У судовому засіданні захисник також звертала увагу на те, що орган досудового розслідування не вжив жодних заходів на встановлення місцезнаходження і вручення письмового повідомлення про підозру. У той же час, захисник підтвердила, що дійсно ОСОБА_7 перебуває за кордоном, підставою для його виїзду стало запрошення на роботу. Звертаючись до детектива Національного бюро із повідомленням про поважність причин неприбуття ОСОБА_7 на виклик до детектива від 12.05.2023 захисник не вказала місцезнаходження ОСОБА_7 за кордоном чи будь-які інші його контактні дані. Таких даних не повідомила і у судовому засіданні.
Разом з цим, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_7 наразі зареєстрований в Україні, матеріали справи не містять відомостей про зняття підозрюваного з військового обліку та про оформлення ним виїзду на постійне проживання за кордон.
Щодо зауважень захисника про не надіслання органом досудового розслідування копії повідомлення про підозру на номер мобільного телефону, який повідомив ОСОБА_7 під час свого допиту 17.02.2021, слідчий суддя звертає увагу, що вчинення таких дій є додатком заходом, однак, не підміняє собою визначені Кримінальним процесуальним кодексом України.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що орган досудового розслідування належним чином виконав вимоги ч. 1 ст. 278, ч. 2 ст. 135 КПК України із вручення ОСОБА_7 повідомлення про підозру від 04.05.2023, останній набув у цьому кримінальному провадженні процесуальний статус підозрюваного, а тому щодо нього може вирішуватися питання про обрання запобіжного заходу.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно із п. 4 ч. 2 цієї статті запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.
Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, зокрема, оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Отже, під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, та що підозрюваний, оголошений у міжнародний розшук.
Положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», тому в оцінці цього питання слідчий суддя керується практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ визначення «обґрунтованої підозри» надано, зокрема, у рішенні «Fox, Campbell and Hartley v. The United Kingdom», згідно з яким «…існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Втім, що саме може бути розцінене як «обґрунтоване», буде залежати від усіх обставин справи» [15, § 32]. Таке формулювання ЄСПЛ також підтверджено в таких рішеннях, як «Нечипорук і Йонкало проти України», «Erdagoz v. Turkey», «Labita v. Italy», «Ilgar Mammadov v. Azerbaijan» та доповнено вказівкою на те, що «факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як такі, що обґрунтовують засудження особи» [16, §§ 34, 36], і так само «висунення обвинувачення» [17, § 184].
На підтвердження можливої причетності ОСОБА_7 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень до клопотання додано матеріали кримінального провадження, які досліджені у судовому засіданні, а саме копії:
наказів ПАТ «Центренерго» № 83-к від 01.07.2019 та № 63-к від 28.05.2020 про прийняття ОСОБА_7 на посаду члена Дирекції (Директора) ПАТ;
контрактів від 02.07.2019 та 29.05.2020, укладених між ПАТ «Центренерго» та ОСОБА_7 (членом Дирекції), відповідно до яких останній зобов`язаний: здійснювати поточне управління (керівництво) діяльністю ПАТ, забезпечувати його високоприбуткову діяльність, ефективне використання і збереження майна (п.1.1.); виконувати свої функції для забезпечення прибуткової діяльності, виконання фінансового плану, ефективній реалізації (збуту) товарів, робіт та послуг (п. 3.2.2.2.), збереження і ефективне використанню майна та прибутку ПАТ (п. 3.2.2.6.),
статуту ПАТ «Центренерго», відповідно до якого метою діяльності ПАТ є одержання прибутку на основі здійснення виробничої, комерційної та іншої діяльності. Основними видами діяльності ПАТ є виробництво, передача, розподілення електроенергії (п. 3.1, 3.2). Дирекція є виконавчим органом товариства, члени Дирекції є посадовими особами ПАТ (п.п. 15.1., 15.2., 15.4.);
Регламенту роботи ПАТ «Центренерго» на ринках електричної енергії, згідно з яким затверджено примірну форму договору купівлі-продажу електричної енергії на ринку двосторонніх договорів, який є Типовим договором ПАТ (п. 5 розділу 2). Пунктом 4.4. Примірного договору передбачено, що у випадку повної або часткової відмови Покупця від відбору зазначеного у Додатку № 1 обсягу електричної енергії (що, може проявлятися як в активних діях або бездіяльності Покупця) на відповідний період, Покупець зобов`язаний сплатити Продавцю штраф у розмірі 20% вартості такого обсягу електричної енергії, від відбору якого відмовився Покупець (п. 4.4);
розподілу повноважень та відповідальності між членами Дирекції ПАТ, затвердженого рішенням Дирекції ПАТ (протокол № 37/2019 від 03.07.2019) та тимчасового розподілу повноважень між членами Дирекції ПАТ, затвердженого рішенням Дирекції ПАТ (протокол № 22/2020 від 28.05.2020), відповідно до яких на ОСОБА_7 покладено: спрямування, координація та контроль діяльності Департаменту по роботі з ринками електричної енергії (з 28.05.2020 - Департаменту з виробництва, енерготрейдінгу та фінансів в частині відділу по забезпеченню роботи на ринках електричної енергії); персональну, у тому числі повну матеріальну, відповідальність за свої дії та рішення, вчинені ним як посадовою особою та наслідки таких рішень або дій, у тому числі пов`язані із вчиненням членом Дирекції від імені ПАТ правочинів (п. 60 Розділу 2 Розподілу 2019 року);
довіреності ПАТ «Центренерго» № 445 від 23.12.2019, якою ОСОБА_7 уповноважено на строк до 31.12.2020 укладати та підписувати договори, у тому числі двосторонні договори купівлі-продажу електричної енергії, вчиняти усі необхідні дії для виконання вищезазначених договорів. Як представник за довіреністю ОСОБА_7 зобов`язувався добросовісно представляти інтереси ПАТ, вчиняти дії за довіреністю на максимально можливо вигідних для ПАТ умовах та діяти максимально ефективно для представництва інтересів ПАТ, не допускаючи спричинення своїми діями ПАТ шкоди або будь-яких інших негативних наслідків;
порядку ведення договірної роботи у ПАТ «Центренерго», затвердженого Рішенням Дирекції ПАТ № 3/2018 від 11.01.2018;
договорів № 20/63-РДД від 08.04.2020, № 20/68-РДД від 06.05.2020, № 20/77-РДД від 27.05.2020 купівлі-продажу електричної енергії на ринку двосторонніх договорів між ПАТ (Продавець) та ТОВ (Покупець), з додатками, аукціонними свідоцтвами та актами купівлі-продажу електричної енергії;
листів Директора ТОВ ОСОБА_9 від 01.06.2020, 05.06.2020, 26.06.2020, адресовані Члену Дирекції (Директору) ПАТ Уварорву О.І. щодо розгляду пропозиції угодити зміну обсягів відпуску/відбору електричної енергії, визначеної у додатках до договорів у частині зменшення обсягів;
листа НЕК «Укренерго» від 25.04.2023 № 01/20531, згідно з яким за період з 01.04.2020 по 31.07.2020 включно, інформація про настання обставин форс-мажору в цілому на ринку та у окремих учасників ринку не була підтверджена відповідними документами Торгівельної Промислової палати України;
листа ТОВ «Українська енергетична біржа» від 19.04.2023 № 19/04-472, згідно з яким внесення змін до проекту двостороннього договору купівлі-продажу електрично енергії з моменту підписання ініціатором позиції (продавцем) на продаж, не передбачена нормами Порядку № 499 та Регламенту біржі, та не застосовується в програмному продукті «Біржова електронна торгова система» у версії «Electric Power», тобто зміни до проектів договорів з часу опублікування останніх на сайті перед проведенням аукціонів до часу укладення договорів за результатами проведених аукціонів не вносилися;
листа ПАТ «Центренерго» вих. № 13/543 від 14.02.2022 з додатками у виді інформації щодо встановленої потужності та обмеження потужності на 2020 рік;
листів ДП «Оператор ринку» № 01/13/1884 від 22.07.2021, № 01-21/1529 від 08.06.2021, № 01-21/1591 від 18.06.2021, № 01-21/2148 від 30.08.2021, НЕК «Укренерго» від 08.07.2021 № 01/28884 та протоколу огляду від 27.04.2022 - інформації, у тому числі щодо погодинних обсягів відпуску/відбору електричної енергії, середньозважених цін на РДН і ВДР;
доповідної записки начальника відділу операційного контролю, згідно з якою ТОВ на виконання п. 5.3. договорів не надало сертифікат щодо форс-мажорних обставин, пов`язаних із поширенням на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-Co-2». Так як зменшення графіку відпуску/відбору електричної енергії відбулося більше ніж на 5%, то необхідно було застосовувати п. 4.4 Договору. Укладення та погодження додатків до договорів на зменшення постачання об`єму електроенергії здійснено необґрунтовано та неправомірно, посадовими особами ПАТ нанесено збитків Товариству у розмірі 212 194 209,60 грн з ПДВ. ПАТ недоотримано прибуток від в частині об`єму електроенергії у розмірі 1 060 971 048 грн;
протоколу огляду веб-сайту ТОВ «Українська енергетична біржа» від 18.06.2021 - інформації по електронних аукціонах № ЕР-080420-15 від 08.04.2020, ЕР-060520-15 від 06.05.2020, ЕР-270520-153 від 17.05.2020, а також проєктів договору купівлі-продажу електричної енергії на ринку двосторонніх договорів;
протоколу огляду від 24.05.2022 - інформацію про завантаження на платформу ММС обсягів за період відпуску 11.04-31.07.2020;
протоколів огляду від 24.04.2023 та 23.04.2023 - оптичних носіїв інформації за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій стосовно ОСОБА_14 та ОСОБА_9, відповідно до яких зафіксовано розмови останніх щодо обставин укладення додаткових угод, узгодження графіку відпуску/відбору електричної енергії по договорах;
протоколу огляду від 01.05.2023 - оптичних носіїв інформації за результатами проведення НСРД стосовно ОСОБА_15, відповідно до якого зафіксовано розмови ОСОБА_9 щодо зміни листа про зниження обсягу відпуску/відбору електричної енергії по договору № 20/77-РДД від 27.05.2020;
протоколу огляду від 28.04.2023 - інформації про щоденні залишки вугілля на складах ПАТ «Центренерго» із зазначенням очікуваного терміну спрацювання складів. Мінімальний очікуваний термін спрацювання складів становив 31 добу;
протоколу за результатами проведення НСРД від 19.04.2021 стосовно ОСОБА_15 відповідно до якого зафіксовано спілкування ОСОБА_15 з працівником ТОВ «Юнайтед Енерджі» ОСОБА_16 щодо виконання договорів № 20/63-РДД від 08.04.2020, № 20/68-РДД від 06.05.2020, № 20/77-РДД від 27.05.2020; отримання 01.06.2020 ТОВ додаткової угоди № 1 від 27.05.2020 до договору № 20/77-РДД, якою змінено окремі пункти цього договору, а також вказано на те, що рішення про зменшення обсягів приймає ОСОБА_9 та у разі закриття договору по поставці будуть підготовлені зміни по факту;
протоколу огляду від 08.02.2023 - файлів образів, виготовлених під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_15, згідно якого виявлено електронне повідомлення 16.07.2020 від абонента « ОСОБА_17 » ІНФОРМАЦІЯ_3 адресоване ОСОБА_15 на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_4 із вкладенням у виді файлу «Додаткова угода снижение.doc», проєктом додаткових угод № 4 до договорів № 20/63-РДД від 08.04.2020, № 20/68-РДД від 06.05.2020, № 20/77-РДД від 27.05.2020; 25.08.2020 надіслання ОСОБА_15 на електронну пошту ОСОБА_8 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ) листа із вкладенням «Лист Центренерго зменшення обсягів ЮЕ з 01072020 по 31072020.pdf», який є сканкопією листа ТОВ від 26.06.2020 № 26/06-3 щодо зменшення обсягу відпуску електричної енергії по договору № 20/77-РДД від 27.05.2020 на період з 01.07.2020 по 31.07.2020 в пікові та позапікові години до 1000 МВт*г;
протоколу за результатами проведення НСРД від 24.10.2022 та протоколу огляду від 10.10.2022 згідно з якими зафіксовано факт надсилання 16.07.2020 абонентом ОСОБА_18 повідомлення ОСОБА_14 із вкладенням у виді файлу із проєктом додаткових угод до Договорів № 20/63-РДД, № 20/68-РДД, № 20/77-РДД від 27.05.2020, яким присвоєно № 4. Цього ж дня файл змінено автором «Токар Катерина», після чого ОСОБА_14 відправив сканкопію додаткових угод, які містили зображення печатки ТОВ «Юнайтед Енерджі» та підпису від імені ОСОБА_9, а також сканкопії додаткових угод, яким присвоєно № 1 та № 2;
протоколів допиту свідків ОСОБА_19 від 19.11.2021, ОСОБА_20 від 24.01.2022, ОСОБА_21 від 04.11.2022, ОСОБА_22 від 04.11.2021, ОСОБА_23 від 07.02.2022, ОСОБА_24 від 29.10.2021, які надали показання щодо обставин виготовлення додаткових угод до договорів № 20/63-РДД від 08.04.2020, 20/68-РДД від 06.05.2020 та 20/77-РДД від 27.05.2020; виявлених порушень під час проведення внутрішнього аудиту ПАТ та втрату коштів від незастосування штрафу по цих договорах; спроможності ПАТ здійснювати відпуск електричної енергії по вказаних договорах; відсутності інших фактів зниження відпуску електричної енергії, ніж при взаємовідносинах з ТОВ «Юнайтед Енерджі»;
аудиторського звіту за результатами оцінки ефективності управлінської діяльності ПАТ «Центренерго», відповідно до якого до договорів купівлі - продажу електричної енергії на ринку двосторонніх договорів із ТОВ «Юнайтед Енерджі» № 20/77-РДД, 20/63-РДД, 20/68-РДД внесені зміни щодо графіку відпуску/відбору електричної енергії додатковими угодами, які датуються тими самими датами, як і договори, проте за п. 31 Регламенту ПАТ умови аукціону, оголошені перед його проведенням та визначені результатами проведення аукціону вартість та обсяг придбаної/реалізованої електричної енергії, під час укладання двостороннього договору купівлі-продажу електричної енергії зміні не підлягають. У 2020 році ПАТ «Центренерго», порушуючи власні права, не застосовано штрафних санкцій до Покупця - ТОВ «Юнайтед Енерджі» за невиконання істотної умови двосторонніх договорів № 20/77-РДД, 20/63-РДД, 20/68-РДД, як передбачено п. 4.4. Договорів купівлі - продажу електричної енергії, за якими у випадку часткової відмови Покупця від відбору зазначеного у договорі обсягу електричної енергії (дія або бездіяльність Покупця) на відповідний період, Покупець зобов`язаний сплатити Продавцю штраф у розмірі 20% вартості такого обсягу електричної енергії, від відбору якого відмовився Покупець, та втратило кошти у сумі 138 363 643 грн, чим завдано збитків ПАТ на зазначену суму (недоотримання доходу);
висновку експерта № 25/1-2/23 за результатами проведення судової економічної експертизи від 09.02.2023 відповідно до якого: а) внаслідок незастосування штрафу, передбаченого п. 4.4. Договору № 20/63-РДД від 08.04.2020, без урахування положень Додаткової угоди № 1 від 08.04.2020 до Договору № 20/63-РДД від 08.04.2020, заподіяння матеріальної шкоди (збитків) ПАТ «Центренерго» по Договору № 20/63-РДД від 08.04.2020 у вигляді недоотриманих доходів, підтверджується наданими на дослідження документами в розмірі 111 130 698 грн (без ПДВ); б) внаслідок незастосування штрафу, передбаченого п. 4.4. Договору № 20/68-РДД від 06.05.2020, без урахування положень Додаткової угоди № 1 від 06.05.2020 до Договору № 20/68-РДД від 06.05.2020, заподіяння матеріальної шкоди (збитків) ПАТ «Центренерго» по Договору № 20/68-РДД від 06.05.2020 у вигляді недоотриманих доходів, підтверджується наданими на дослідження документами в розмірі 17 480 760 грн (без ПДВ); в) внаслідок незастосування штрафу, передбаченого п. 4.4. Договору № 20/77-РДД від 27.05.2020, без урахування положень Додаткової угоди № 2 від 27.05.2020 до Договору № 20/77-РДД від 27.05.2020, заподіяння матеріальної шкоди (збитків) ПАТ «Центренерго» по Договору № 20/77-РДД від 27.05.2020 у вигляді недоотриманих доходів, підтверджується наданими на дослідження документами в розмірі 48 217 050 грн (без ПДВ);
висновки експертів № СЕ-19-21/35137-ПЧ від 13.12.2021, № СЕ-19-22/40187-ПЧ від 19.07.2022 відповідно до яких підписи від імені ОСОБА_7 у договорах купівлі-продажу електричної енергії № 20/63-РДД від 08.04.2020, № 20/68-РДД від 06.05.2020, № 20/77-РДД від 27.05.2020, додатках до вказаних договорів, актах купівлі-продажу електричної енергії за вказаними договорами - виконані ОСОБА_7, та інші матеріали.
Висновки органу досудового розслідування щодо можливої причетності ОСОБА_7 до вчинення кримінальних правопорушень, які йому інкримінуються, не є явно необґрунтованими чи очевидно недопустимими. Прокурор навів достатні відомості про обставини вчинення кримінальних правопорушень, які в сукупності з дослідженими матеріалами та наданими поясненнями дають підстави для висновку, що могли мати місце події, про які зазначається у цьому клопотанні, тобто кримінальне правопорушення могло бути вчинене за описаних у клопотанні обставин, до якого може бути причетний у тому числі і ОСОБА_7, тому слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри тією мірою, щоб виправдати обрання заходу забезпечення кримінального провадження.
Доводи захисника про необґрунтованість підозри зводяться до твердження про відсутність у діях ОСОБА_7 складу кримінальних правопорушень, у вчиненні яких йому повідомлено про підозру. Однак, слідчий суддя звертає увагу, що на цій стадії досудового розслідування встановлено нижчі критерії до стандарту доказування, які зобов`язують слідчого суддю з`ясувати лише наявність достатніх доказів, які виправдовують необхідність здійснення досудового розслідування та не передбачають обов`язку детальної перевірки та аналізу кваліфікації інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, встановлення вини конкретної особи.
Захисник навела свою оцінку матеріалам, наданих до клопотання, однак, вони не є достатньо переконливими для протилежного висновку. Зауваження щодо висновку експерта № 25/1-2/23 за результатами проведення судової економічної експертизи від 09.02.2023 у частині помилковості тлумачення норм права щодо визначення поняття штрафу, не спростовують викладені у ньому відомості.
Щодо наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. Водночас Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Обґрунтовуючи клопотання про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_7 детектив послався на існування ризиків того, що він може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.
При визначенні імовірності переховування ОСОБА_7 від органів досудового розслідування та суду слідчий суддя враховує тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, один із яких відноситься до корупційних, що позбавляє застосувати норми ст. 69, 75 КК України.
Співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваного у вигляді його можливого ув`язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження та характеру слідчих та процесуальних дій, які належить провести органу досудового розслідування.
Водночас, слідчий суддя враховує, що підозрюваний має паспорт громадянина України для виїзду за кордон, а також його досвід перетину державного кордону України, про що свідчать відомості, наявні в системі ДПС України «Аркан».
Як встановлено під час розгляду клопотання ОСОБА_7 02.03.2021 виїхав з України та до цього часу не повертався. 12.05.2023 винесено постанову про оголошення міжнародного розшуку підозрюваного.
Також слідчий суддя враховує наявні у матеріалах клопотання відомості щодо майнового стану підозрюваного та його родини, пояснення захисника у судовому засіданні, що підозрюваний виїхав закордон у зв`язку із запрошенням на роботу. Вказане дає підстави вважати про наявність в ОСОБА_7 можливості проживати тривалий час за межами території України.
Разом з цим, дружина та діти ОСОБА_7 також виїхали з України та на територію України не поверталися, що свідчить про відсутність стійких соціальних зав`язків підозрюваного із місцем проживання в Україні.
Вказані обставини у сукупності між собою та з іншими обставинами цього кримінального провадження дають підстави обґрунтовано припускати можливість переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду.
При встановленні наявності ризику незаконного впливу на потерпілого, свідків, експертів слідчий суддя враховує встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань від осіб у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).
Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов`язаних із введенням воєнного стану на території України.
Разом з цим, слідчий суддя приймає до уваги, що ОСОБА_7 інкримінується скоєння кримінальних правопорушень у співучасті з іншими підозрюваними у цьому ж кримінальному провадженні, у тому числі ОСОБА_9, одного й того ж правопорушення, тому існують підстави вважати, що ці особи можуть бути об`єднані однією метою - унеможливити притягнення їх до кримінальної відповідальності шляхом зміни показів, формування спільної правової позиції.
Зокрема, під час під час досудового розслідування отримані відомості за результатами огляду інформації «Apple_iPhone_11_2022-08-25_Report.ufdr» у чаті Короткевич - ОСОБА_25, а саме пересилання файлу з переліком питань, поставлених на вирішення перед експертами Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності у постанові від 18 липня 2022 року про призначення судово-економічної експертизи, а також детальний аналіз матеріалів кримінального провадження, які були передані для дослідження експертам Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України. Вказане, як пояснив у судовому засіданні прокурор, призвело до скасування проведення зазначеної експертизи стороною обвинувачення, а також стало підставою для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та початку досудового розслідування за фактом розголошення без письмового дозволу прокурора, слідчого даних досудового розслідування особою, попередженою в установленому законом порядку про обов`язок не розголошувати такі дані за ч. 1 ст. 387 КК України (кримінальне провадження № 52022000000000248).
Також під час огляду цієї інформації виявлено фотозображення фрагменту постанови про призначення судової почеркознавчої експертизи у кримінальному провадженні № 42020100000000376 та проведення якої доручено ІСТЕ СБУ України. А згідно протоколу огляду інформації, отриманої за результатами проведення НСРД, 20.08.2020 зафіксовано спілкування ОСОБА_15 та ОСОБА_14, які є підлеглими ОСОБА_9, під час якого вони обговорювали необхідність у непрозорий спосіб знайти зв`язки з працівниками інституту судових експертиз ім. Заст. ОСОБА_26 . Бокаріуса
За таких обставин, слідчий суддя вважає обґрунтованими твердження детектива у клопотанні щодо існування цього ризику.
Разом з цим, з урахуванням критеріїв, що мають враховуватися при встановленні наявності того чи іншого ризику, на які наявне посилання вище, слідчий суддя дійшов висновку, що обставини, на які орган досудового розслідування посилається в обґрунтування наявності ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, не знайшли свого підтвердження під час розгляду клопотання, у зв`язку із чим цей ризик не враховується слідчим суддею при обранні запобіжного заходу.
Під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного слідчий суддя, серед іншого, також зобов`язаний встановити наявність достатніх підстав вважати, що такий підозрюваний оголошений у міжнародний розшук.
Кримінальний процесуальний кодекс України жодним чином не обумовлює ухвалення судового рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного доведеністю факту перебування такої особи у міжнародному розшуку, а лише визначає необхідність оголошення такого розшуку (ч. 6 ст. 193, ч. 2 ст. 281 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 281 КПК України, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України та не з`являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, слідчий, прокурор оголошує розшук такого підозрюваного.
Водночас вказана норма права не відокремлює оголошення особи в державний, міждержавний чи міжнародний розшук. Тобто, підставами для оголошення підозрюваного в розшук (державний, міждержавний, міжнародний) є відсутність під час досудового розслідування відомостей про його місцезнаходження або перебування такої особи за межами України та неявка без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик.
02.03.2021 ОСОБА_7 виїхав з України та відтоді не повертався, на неодноразові виклики до органу досудового розслідування не прибував. Так, ОСОБА_7 викликалася до органу досудового розслідування шляхом надіслання повісток на адресу за його місцем проживання, шляхом опублікування на офіційному сайті Національного бюро, у номері газети «Урядовий кур`єр».
Слідчий суддя вважає, що орган досудового розслідування вжив всіх можливих та достатніх заходів для виклику підозрюваного ОСОБА_7, тому останній належним чином повідомлений про виклик до Національного бюро.
Постановою детектива Національного бюро від 12.05.2023 підозрюваного ОСОБА_7 оголошено у міжнародний розшук, у зв`язку із не встановленням його місцезнаходження.
За змістом Розділу IV Інструкції про порядок використання правоохоронними органами України інформаційної системи Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерпол, затвердженої Наказом № 613/380/93/228/414/510/2801/5 від 17.08.2020, для звернення із запитом про публікацію Генеральним секретаріатом Інтерполу Червоного оповіщення щодо особи, яка розшукується з метою її затримання, арешту, обмеження свободи пересування та подальшої видачі (екстрадиції) в України, правоохоронний орган України надсилає уповноваженому підрозділу визначений пакет документів, у тому числі, завірену копію постанови про оголошення розшуку особи та завірену копію ухвали слідчого судді про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на стадії досудового розслідування.
Тобто, розгляд слідчим суддею клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на стадії досудового розслідування передує вирішенню питання про публікацію Червоного оповіщення Генеральним секретаріатом Інтерполу.
Отже, момент, з якого особа вважається такою, що оголошена у міжнародний розшук, відповідає часу винесення відповідної постанови, а доказом, яким сторона обвинувачення має доводити перед слідчим суддею факт того, що підозрюваний оголошений у міжнародний розшук є наявність у матеріалах клопотання процесуального рішення про оголошення особи в міжнародний розшук, оформленого у виді постанови, що на думку слідчого судді, є достатнім для підтвердження факту оголошення ОСОБА_7 у міжнародний розшук у розумінні вимог ч. 6 ст. 193 КПК України.
Враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, вчинення яких інкримінується ОСОБА_7, доведення наявності обґрунтованої підозри, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає доведеною та обґрунтованою необхідність обрання до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також те, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси підозрюваного з метою забезпечення кримінального провадження.
Розглядаючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на підставі ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя позбавлений можливості застосувати щодо підозрюваного більш м`який запобіжний захід, оскільки таке питання буде розглядатися судом після затримання підозрюваного у встановленому законом порядку.
Відповідно до ч. 4 ст. 197 КПК України, у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного на підставі ч. 6 ст. 193 КПК України строк дії такої ухвали не зазначається.
Також слідчий суддя при постановленні ухвали враховує положення абз. 7 ч. 4 ст. 183 КПК України де зазначено, що при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, який оголошений у міжнародний розшук, розмір застави не визначається.
Захисником наведено також інші доводи, які не потребують детального аналізу слідчим суддею, оскільки, з урахуванням встановлених обставин та вимог кримінального процесуального закону, не мають вирішального значення при вирішення питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у порядку ч. 6 ст. 193 КПК України.
При цьому слідчий суддя керується усталеною практикою Європейського суду з прав людини, згідно якої стаття 6 §1 Конвенції про захист прав і основоположних свобод зобов`язує суди надавати підстави для винесення рішень, однак не передбачає детальної відповіді на кожний аргумент (VandeHurk v. theNetherlands, 19 April 1994, §61), проте з рішення має бути ясно зрозуміло, що головні проблеми, порушені у даній справі, були вивчені (Boldea v. Romania, 15 February 2007§30). При цьому міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі RuizTorija v. Spain від 09 грудня 1994 року, № 303-A, §29; рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява № 4909/04, §58).
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_7 належить задовольнити.
Керуючись ст. 2, 7, 131-132, 177, 193, 196, 281, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Задовольнити клопотання.
Обрати підозрюваному ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Після затримання і не пізніш як через сорок вісім годин з часу доставки ОСОБА_7 до місця кримінального провадження розглянути за його участю питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід у встановленому законом порядку.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1