Пошук

Документ № 111845977

  • Дата засідання: 27/06/2023
  • Дата винесення рішення: 27/06/2023
  • Справа №: 991/5252/23
  • Провадження №: 52023000000000073
  • Інстанція: ВАКС
  • Форма судочинства: Кримінальне
  • Головуюча суддя (ВАКС): Федорак Л.М.

Справа № 991/5252/23

Провадження № 1-кс/991/5273/23

У Х В А Л А

20.06.2023 м. Київ

Слідча суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2, у відкритому судовому засіданні, у кримінальному провадженні №52023000000000073,

за підозрою ОСОБА_3, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Кременець Тернопільської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,

за участі детектива ОСОБА_4, захисника ОСОБА_5,

в с т а н о в и л а:

І. Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається

1.1.09.06.2023 начальник першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 (далі САП, прокурор), засобами поштового зв`язку звернувся із клопотанням про арешт майна підозрюваного ОСОБА_3 з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, шляхом встановлення заборони відчуження, розпорядження та користування на транспортний засіб TOYOTA HILUX, VIN: НОМЕР_1, номерний знак НОМЕР_2 (далі - майно).

1.2.Клопотання надійшло до Вищого антикорупційного суду 15.06.2023 та було передано до провадження слідчої судді ОСОБА_1 .

1.3.Детектив, присутній у судовому засіданні за дорученням прокурора клопотання підтримав, просив задовольнити.

1.4.Захисник не заперечував щодо задоволення клопотання в частині встановлення заборони відчуження, розпорядження майном. Натомість, був проти накладення арешту, шляхом встановлення заборони користуватися майном.

ІІ. Положення закону, якими керувалася слідча суддя при постановленні ухвали

Щодо арешту майна як заходу забезпечення кримінального провадження

2.1.Відповідно доч.1та пункту7ч.2ст.131КПК Українизаходи забезпеченнякримінального провадженнязастосовуються зметою досягненнядієвості цьогопровадження,до яких,зокрема,належить арештмайна. Застосування заходівзабезпечення кримінальногопровадження недопускається,якщо слідчий,прокурор недоведе,що: (1)існує обґрунтованапідозра щодовчинення кримінальногоправопорушення такогоступеня тяжкості,що можебути підставоюдля застосуваннязаходів забезпеченнякримінального провадження; (2)потреби досудовогорозслідування виправдовуютьтакий ступіньвтручання управа ісвободи особи,про якийідеться вклопотанні слідчого,прокурора; (3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

2.2.Поряд з цим, арешт майна застосовується у кримінальному провадженні незалежно від ступеню тяжкості кримінального правопорушення, що у ньому розслідується.

2.3.Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Арешт майна допускається, зокрема, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання. У такому випадку арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбаченихКримінальним кодексом України,може призначитипокарання увиді конфіскаціїмайна абозастосувати доюридичної особизахід кримінально-правовогохарактеру увиді конфіскаціїмайна.Арешт можебути накладенийу встановленомуцим Кодексомпорядку нарухоме чинерухоме майно,гроші убудь-якійвалюті готівкоюабо убезготівковій формі,в томучислі коштита цінності,що знаходятьсяна банківськихрахунках чина зберіганніу банкахабо іншихфінансових установах,видаткові операції,цінні папери,майнові,корпоративні права,віртуальні активи,щодо якихухвалою чирішенням слідчогосудді,суду визначенонеобхідність арештумайна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна. Заборона використання житлового приміщення особам, які на законних підставах проживають у такому житловому приміщенні, не допускається (ст. 170 КПК України).

2.4.Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченоїстаттею 235цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

2.5.У силучастин 1,2,4,5ст.173КПК Українислідчий суддявідмовляє узадоволенні клопотанняпро арештмайна,якщо особа,що йогоподала,не доведенеобхідність такогоарешту,а такожнаявність ризиківприховування,пошкодження,псування,знищення,перетворення,відчуження майна.При вирішенніпитання проарешт майнаслідчий суддяповинен враховувати: (1)правовупідставу дляарешту майна; (2) наявність обґрунтованоїпідозри увчиненні особоюкримінального правопорушенняабо суспільнонебезпечного діяння,що підпадаєпід ознакидіяння,передбаченого закономУкраїни прокримінальну відповідальність;(3)розумність таспіврозмірність обмеженняправа власностізавданням кримінальногопровадження; (4) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб. У разі задоволення клопотання слідчий суддя застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

2.6.У разізадоволення клопотанняслідчий суддяпостановляє ухвалу,в якійзазначає: 1)перелік майна,на якенакладено арешт; 2)підстави застосуванняарешту майна; 3)перелік тимчасововилученого майна,яке підлягаєповерненню особі,у разіприйняття такогорішення; 4)заборону,обмеження розпоряджатисяабо користуватисямайном уразі їхпередбачення тавказівку натаке майно; 5) порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб.

ІІІ. Встановлені слідчою суддею обставини із посиланням на докази

3.1.08.06.2023 у кримінальному провадженні № 52023000000000073 ОСОБА_3 повідомлено про підозру. Письмове повідомлення про підозру ОСОБА_3 відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 481 КПК України підписано заступником Генерального прокурора керівником САП ОСОБА_7 та за його дорученням, виданим на підставі ч. 2 ст. 481 КПК України, вручено прокурором САП ОСОБА_8 /а.с. 49-63/.

3.2.Захисник не оспорював порядок набуття ОСОБА_3 процесуального статусу підозрюваного, тому слідча суддя відповідно до засад змагальності та диспозитивності не перевірятиме такі обставини.

3.3. ОСОБА_3 повідомлено про підозруу вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а самеу проханні та одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди /а.с. 49-63/.

3.4.Поряд з цим, з матеріалів клопотання встановлено, що під час обшуку 07.06.2023, проведеного у цьому кримінальному провадженні на підставі ухвали слідчої судді від 02.06.2023 у справі № 991/4762/23, було вилучено автомобіль TOYOTA HILUX, VIN: НОМЕР_1, номерний знак НОМЕР_2 /а.с. 38-48/, що зареєстрований за ОСОБА_3 з 17.09.2014 /а.с. 65/.

ІV. Мотиви слідчої судді

Щодо повноважень слідчої судді на розгляд клопотання

4.1.Дослідивши матеріали клопотання слідча суддя встановила, що воно подане у кримінальному провадженні щодо кримінального правопорушення, віднесеного до підсудності Вищого антикорупційного суду, згідно із ст. 33-1, 216 КПК України, а тому його розгляд належить до повноважень слідчої судді Вищого антикорупційного суду.

4.2.Клопотання, подане у межах строків, визначених ч. 5 ст. 171 КПК України.

Щодо підстав для арешту майна

4.3.Правовою підставою для арешту зазначеного у клопотанні майна є п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України (арешт з метою конфіскації майна як виду покарання).

4.4.На переконання слідчої судді доведено, що ця підстава підлягає застосуванню, з огляду на таке.

Щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення

4.5.За змістом підозри ОСОБА_3 є депутатом Рівненської обласної ради VIII скликання та головним лікарем неприбуткового закладу охорони здоров`я комунального унітарного некомерційного підприємства «Рівненський обласний спеціалізований диспансер радіаційного захисту населення» Рівненської обласної ради (далі КП «РОСДРЗН» РОР), тобто обіймає посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, а отже є службовою особою. Окрім того, ОСОБА_3 є відповідальним за своєчасність та обґрунтованість направлення лікарсько-консультативною комісією КП «РОСДРЗН» РОР (далі - ЛКК) громадян на огляд та обстеження до медико-соціальної експертної комісії (далі МСЕК), у тому числі уповноважений приймати рішення про направлення документів хворого до Львівської регіональної міжвідомчої експертної комісії (далі Львівська РМЕК), з метою встановлення пов`язаності виникнення захворювання з аварією на ЧАЕС.

4.6.Так,12.01.2023 ОСОБА_9, яка є інвалідом третьої групи строком до 01.01.2024 та постраждалою від наслідків аварії на ЧАЕС, після проходження огляду Рівненською міжрайонною спеціалізованою фтизіопульманологічною МСЕК та отримання відповідної довідки, за вказівкою ОСОБА_3 прибула до його службового кабінету у КП «РОСДРЗН»РОР, розташованого за адресою: м. Рівне, вул. В`ячеслава Чорновола, 79. Під час вказаної зустрічі у ОСОБА_3 виник злочинний умисел на одержання неправомірної вигоди шляхом зловживання службовим становищем, реалізуючи який, ОСОБА_3, усвідомлюючи право ОСОБА_10 на оформлення групи інвалідності у зв`язку з аварією на ЧАЕС, під час спілкування з нею повідомив, що її захворювання може бути пов`язаним з наслідками аварії на ЧАЕС та, що він може вжити заходів для оформлення відповідної групи інвалідності, а саме: оформити необхідні документи, перелік яких ОСОБА_3 надавав ОСОБА_11 (направлення від голови ЛКК, виписка з амбулаторної картки до 1986 року та після, ксерокопія епікрезів, консультативне заключення обласних спеціалістів, амбулаторна картка) та прийняти рішення про їх направлення в Львівську РМЕК, за що ОСОБА_11 має надати йому неправомірну вигоду в сумі 1200 (одна тисяча двісті) доларів США. ОСОБА_11, усвідомлюючи, що вона має право на оформлення групи інвалідності у зв`язку з аварією на ЧАЕС, яка затверджується строком на три роки, на відміну від звичайної інвалідності, яка затверджується строком на один рік, і надає право на ширший перелік пільг та соціальні виплати у більшому розмірі, ніж при звичайній інвалідності, та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю, а також у зв`язку зі створенням ОСОБА_3 умов, за яких вона вимушена надати неправомірну вигоду з метою запобігання шкідливим наслідками щодо своїх прав і законних інтересів, вимушено погодилася на незаконне прохання, поєднане з вимаганням, ОСОБА_3 . Під час зустрічей, які відбулися 08.03.2023 та 22.03.2023 у службовому кабінеті ОСОБА_3, останній повторно висловив прохання надати йому неправомірну вигоду, зазначивши, що кошти можна буде передати після одержання відповідного висновку Львівської РМЕК, водночас, під час зустрічі 22.03.2023 ОСОБА_3 також повідомив ОСОБА_11, що її документи вже готові і найближчим часом будуть направлені до Львівської РМЕК.

4.7.У подальшому, 07.06.2023 близько 09 год. 55 хв. ОСОБА_3, перебуваючи у своєму службовому кабінеті, особисто одержав від ОСОБА_11 обумовлену ним неправомірну вигоду в розмірі 1 200 доларів США (що відповідно до офіційного курсу НБУ на 07.06.2023 становило 43 882,32 грн) за здійснення ним з використанням наданого службового становища відповідних дій щодо оформлення групи інвалідності у зв`язку з аварією на ЧАЕС для ОСОБА_11 .

4.8.Слідча суддя зауважує, що КПК України не встановлює критеріїв визначення обґрунтованості підозри. Однак кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 5 ст. 9 КПК України).

4.9.У практиці останнього «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine), від 21.04.2011, заява №42310/04, п. 175).

4.10.Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (Murray v. The United Kingdom), від 28.10.1994, заява №14310/88, п. 55).

4.11.Тобто, стандарт «обґрунтована підозра», який використовується під час вирішення питанняпро арешт майна, є значно нижчим, аніж на стадії вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення після отримання обвинувального акта. Адже обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (рішення ЄСПЛ у справі «Мерабішвілі проти Грузії» (Merabishvili v. Georgia) від 28.11.2017, заява №72508/13, п. 184).

4.12.Отже, під час перевірки, чи наявна обґрунтована підозра вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,слідча суддя з`ясовує, чи наявні факти або інформація, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа, про яку йдеться, своїми діями могла вчинити кримінальні правопорушення, а також, чи такі виправдовують подальше розслідування.

4.13.Обґрунтованість підозрипідтверджується матеріалами,що доданідо клопотання,зокрема,копіями: заяви тапротоколів допитів ОСОБА_11,в якихостання повідомила,що головнийлікарКП «РОСДРЗН»РОР ОСОБА_3 висловив проханнянадати йомунеправомірну вигодуу розмірі1200доларів СШАзаздійснення дійщодо оформленняїй групиінвалідності узв`язку заварією наЧАЕС,а такожобставини,при якихтаке проханнябуло висловленота,при яких ОСОБА_11 передала ОСОБА_3 кошти усумі 1200доларів США,у якостінеправомірної вигоди/а.с.7-29/; протоколу огляду та вручення грошових коштів від 07.06.2023, відповідно до якого детективами НАБУ в присутності понятих вручено ОСОБА_11 кошти у сумі 1200 доларів США (12 купюр номіналом по 100 доларів США), які вона поклала до чорної жіночої сумки /а.с. 30-37/;

4.14.Дані, що містяться у наданих слідчій судді копіях матеріалів кримінального провадження №52023000000000073 можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_3 міг вчинити кримінальне правопорушення, передбаченеч. 3 ст. 368КК України, та виправдовують подальше розслідування.

4.15.Отже, ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні наведеного.

Щодо ризиків приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна

4.16.З огляду на оголошення ОСОБА_3 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, санкція якого передбачає такий додатковий обов`язковий вид покарання як конфіскація майна, то у підозрюваного є вагомі підстави для вчинення дій щодо відчуження майна, на яке детектив просить накласти арешт.

4.17.Слідча суддя вважає слушними доводи захисника про те, що поміщення автомобіля на спеціальний майданчик на зберігання, у разі накладення арешту шляхом встановлення заборони користуватись ним, може позначитись на його технічному стані та зовнішньому вигляді, зважаючи, що натепер автомобіль зберігається на майданчику під відкритим небом та неподалік будівництва.

4.18.За викладеного, достатнім для виконання завдання арешту майна, буде накладення арешту шляхом позбавлення права на відчуження та розпорядження, враховуючи також наступні обставини.

Щодо розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження та виправданості потреб досудового розслідування у втручання у права і свободи особи

4.19.Слідча суддя бере до уваги, що потреба у арешті викликана необхідністю забезпечення конфіскації майна підозрюваного як виду покарання у кримінальному провадженні.

4.20.Поряд з цим, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК України).

4.21.На переконання слідчої судді, з огляду на обґрунтованість підозри ОСОБА_3, накладення арешту на майно, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, є необхідним для виконання вищенаведених завдань кримінального провадження.

4.22.Також, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права підозрюваного, адже таке втручання стосується виключно конкретного майна у формі позбавлення права на його відчуження та розпорядження, що є найменш обтяжливим способом арешту з огляду на характер майна. Поряд з цим, основною ціллю придбання такого підозрюваним, з огляду на уже тривалий час перебування його у його власності, є саме користування, а не відчуження та розпорядження. До того ж, захисник проти накладення арешту з позбавленням підозрюваного таких правомочностей власника не заперечував, отже, визнає співмірність відповідного обмеження завданням кримінального провадження.

Щодо наслідків арешту майна

4.23.На переконання слідчої судді, з огляду на викладені у цій ухвалі обставини, такий арешт не є надмірно обтяжливим.

4.24.Поряд з цим, наразі слідчій судді не надано будь-яких даних, які б вказували на суттєве позначення арешту майна на інтересах ОСОБА_3, до того ж його захисник не заперечував щодо такого способу арешту, як позбавлення права на відчуження майно, розпорядження ним.

Щодо можливості виконання завдання, для виконання якого детектив звертається із клопотанням

4.25.Сторона обвинувачення обґрунтовує необхідність арешту майна необхідністю забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

4.26.З огляду на оголошення ОСОБА_3 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачено додаткове обов`язкове покарання у виді конфіскації майна, відповідне завдання може бути виконане.

На підставі викладеного, керуючись статтями 170-173, 372 КПК України, слідча суддя

п о с т а н о в и л а:

Клопотання про арешт майна задовольнити частково.

Накласти арешт на транспортний засіб TOYOTA HILUX, VIN: НОМЕР_1, номерний знак НОМЕР_2, що належить на праві власності підозрюваному ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, шляхом заборони відчуження та розпорядження ним.

В іншій частині клопотання відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню уповноваженими у кримінальному провадженні №52023000000000073 детективами.

Копію ухвали не пізніше наступного робочого дня після її постановлення надіслати прокурору та ОСОБА_3 .

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково під час досудового розслідування слідчому судді, а під час судового провадження - суду.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідча суддя ОСОБА_1