Документ № 111897343

Справа № 991/5140/23

1-кс/991/5161/23

УХВАЛА

23 червня 2023 року м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2,

детектива ОСОБА_3,

представника володільця майна ОСОБА_4,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні клопотання Генерального прокурора ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні №42022000000000624,

ВСТАНОВИВ:

І. Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається

1.На розгляд слідчого судді надійшло вищезазначене клопотання Генерального прокурора ОСОБА_5 .

2.За змістом клопотання прокурор, з метою збереження речового доказу, просить накласти арешт на майно, що належить ОСОБА_6, та яке було вилучено 06.06.2023 під час проведення обшуку автомобіля марки «Toyota Land Cruiser», 2000 року випуску, VIN-код НОМЕР_1, державний номерний знак НОМЕР_2, а саме: мобільний телефон марки «Apple iPhone 11 Pro», номер моделі «MWCQ2LL/A», s/n: НОМЕР_3, IMEI: НОМЕР_4 .

ІІ. Позиції учасників кримінального провадження

3.Детектив, діючи у судовому засіданні за дорученням Генерального прокурора,підтримав заявлене клопотання, з огляду на викладені у ньому обставини.

4. Представник володільця майна - ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, посилаючись на таке: (1) оскільки у цьому кримінальному провадженні розслідується кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 366-2 КК, яке не є тяжким, строк досудового розслідування закінчився; (2) у клопотанні не наведено підстави та мети накладення арешту на мобільний телефон; (3) відсутні відомості щодо фізичних властивостей телефону, які детектив мав на меті оглянути, вилучаючи таке майно; (4) не зазначено чому недостатнім є лише зняття копії інформації з телефону без накладення арешту; (5) у клопотанні відсутній перелік і види майна, на яке прокурор просить накласти арешт, а прохальній частині є лише згадка про мобільний телефон; (6) відсутні посилання на документи, що підтверджують право власності на зазначений мобільний телефон; (7) у клопотанні не наведений перелік документів, які прокурор долучає до матеріал клопотання; (8) відповідно до витягу з ЄРДР Генеральний прокурор не входить до складу групи прокурорів, а тому він не має права звертатися з відповідним клопотанням до слідчого судді; (9) мобільний телефон було вилучено 06.06.2023, однак авторозподіл клопотання здійснювався 13.06.2023, тобто є порушення ч. 5 ст. ст. 171 КПК і майно підлягає поверненню.

ІІІ. Положення закону, якими керувався слідчий суддя при постановленні ухвали

5.У відповідності до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.

6.Статтею 132 КПК встановлені загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження - вони не допускаються, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

7.Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

8.Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

9.Арештмайна допускаєтьсяз метоюзабезпечення: 1)збереження речовихдоказів; 2)спеціальної конфіскації; 3)конфіскації майнаяк видупокарання абозаходу кримінально-правовогохарактеру щодоюридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (ч. 1, 2 ст. 170 КПК).

10.У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК (ч. 3 ст. 170 КПК).

11.Арешт може бути накладений у встановленому КПК порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

12.Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 10, 11 ст. 170 КПК).

13.Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

14.Привирішенні питанняпро арештмайна слідчийсуддя,суд повиненвраховувати: 1)правову підставудля арештумайна; 2)можливість використаннямайна якдоказу у кримінальному провадженні(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом1частини другоїстатті 170цього Кодексу); 3)наявність обґрунтованоїпідозри увчиненні особоюкримінального правопорушенняабо суспільнонебезпечного діяння,що підпадаєпід ознакидіяння,передбаченого закономУкраїни прокримінальну відповідальність(якщоарешт майнанакладається увипадках,передбачених пунктами3,4частини другоїстатті 170цього Кодексу); 3-1)можливість спеціальноїконфіскації майна(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом2частини другоїстатті 170цього Кодексу); 4)розмір шкоди,завданої кримінальнимправопорушенням,неправомірної вигоди,яка отриманаюридичною особою(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом4частини другоїстатті 170цього Кодексу); 5)розумність таспіврозмірність обмеженняправа власностізавданням кримінальногопровадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

15.У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

16.Уразі задоволенняклопотання слідчийсуддя,суд постановляєухвалу,в якійзазначає: 1)перелік майна,на якенакладено арешт; 2)підстави застосуванняарешту майна; 3)перелік тимчасововилученого майна,яке підлягаєповерненню особі,у разіприйняття такогорішення; 4)заборону,обмеження розпоряджатисяабо користуватисямайном уразі їхпередбачення тавказівку натаке майно; 5) порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб (1, 2, 4, 5 ст. 173 КПК).

17. Речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 98 КПК).

ІV. Встановлені слідчим суддею обставини із посиланням на докази, а також мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали

18.Заслухавши доводи учасників кримінального провадження та дослідивши надані документи, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання Генерального прокурора про арешт майна підлягає задоволенню.

19.З огляду на законодавчі вимоги до ухвалення відповідного рішення, далі слідчий суддя наведе обставини та надасть оцінку питанням, які потребують розв`язання, у такому порядку: (1)щодо повноважень слідчого судді на розгляд клопотання; (2) щодо обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; (3) щодо наявності підстав для арешту майна з метою збереження речових доказів; (4) щодо розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження та виправданості потреб досудового розслідування у втручанні у права і свободи особи; (5) щодо існування ризиків; (6)щодо наслідків арешту майна; (7) щодо можливості виконання завдання, для виконання якого детектив звертається із клопотанням; (8) щодо доводів представника володільця майна.

Щодо повноважень слідчого судді на розгляд клопотання

20.Дослідивши матеріали клопотання слідчий суддя встановив, що воно подане у кримінальному провадженні щодо кримінального правопорушення, віднесеного до підсудності Вищого антикорупційного суду, згідно із ст. 33-1, 216 КПК, а тому його розгляд належить до повноважень слідчого судді Вищого антикорупційного суду.

Щодо обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження

21. З матеріалів доданих до клопотання Генерального прокурора вбачається, що під час досудового розслідування кримінального провадження № 42022000000000624, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 366-2 КК, розслідуються обставини, які викладені в обґрунтованому висновку Національного агентства з питань запобігання корупції (далі НАЗК) щодо виявлення ознак вищезазначеного корупційного правопорушення, за результатами повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2020 рік, поданої народним депутатом України ОСОБА_7, щодо відображення у декларації недостовірних відомостей, які відрізняються від достовірних на загальну 25 988 600, 96 грн. Вказане підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань (а.с. 8).

22.У відповідному висновку НАЗК №107/22 від 18.02.2022 зазначено про таке.

23.31.03.2021 ОСОБА_7 з використанням свого сертифікату АЦСК АТ КБ «Приватбанк» подав щорічну декларацію за 2020 рік.

24.У ній у розділі 10. «Нематеріальні активи» щорічної декларації народним депутатом ОСОБА_7 зазначено відомості про власну криптовалюту «Bitcoin» у кількості 32 одиниці, вартість якої станом на 31.12.2020 становила 25988600,96 грн.

25.У своїх поясненнях ОСОБА_7 зазначив, що операції з придбання біткоїнів відбувались за допомогою посередників, а оплата була здійснена за готівку і тому документальні підтвердження про факт такої операції не збереглись. Надалі ОСОБА_7 пояснив, що станом на момент повної перевірки у нього фізичного доступу до його електронного гаманця немає, оскільки він був втрачений.

26.У той же час до своїх пояснень ОСОБА_7 надав публічну адресу, під час перевірки якої встановлено, що транзакції у блокчейні «Bitcoin» відображали інформацію про отримані 08.02.2019 та відправлені цього ж дня біткоїни у кількості 33.14536228 штук.

27.Окрім того, за наданою публічною адресою відбулись транзакції про отримані 10.02.2019 та відправлені цього ж дня біткоїни у кількості 6.00800871 шт., більше ніяких транзакцій за цією адресою не відображено.

28.Враховуючи зазначене, баланс біткоїнів за наданою суб`єктом декларування публічною адресою станом на 31.12.2019 та 31.12.2020 дорівнював нулю.

29.Разом з тим, суб`єкт декларування не надав підтверджуючої інформації про належність зазначених транзакцій до його електронного гаманця.

30.Отже надана публічна адреса не місить посилань, за якими б знаходилася криптовалюта у кількості 32 біткоїни станом на кінець звітного періоду.

31.Як встановлено НАЗК, ураховуючи, що суб`єкт декларування не надав відповідних відомостей, які дають змогу перевірити факт набуття ним нематеріальних активів, їх ідентифікатор у відповідній мережі блокчейн (електронну адресу гаманця криптовалюти), у сукупності свідчить про те, що вказана у декларації інформація про криптовалюту у кількості 32 одиниці є відомостями, які не відповідають дійсності або є неправдивими. Недостовірні відомості відрізняються від достовірних на загальну суму 25988600,96 грн (а.с. 10-12).

32.Факт подання ОСОБА_7, як народним депутатом України, декларації із відображенням відомостей, щодо належної йому криптовалюти підтверджується копією цієї декларації (а.с.19-23).

33.На переконання слідчого судді, наведені фактичні дані та обставини свідчать про те, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Щодо наявності підстав для арешту майна з метою збереження речових доказів

34.Правовою підставою для арешту зазначеного у клопотанні прокурора майна є п. 1 ч.2 ст.170 КПК - арешт з метою збереження речових доказів.

35. Відповідно до протоколу обшуку від 06.06.2023 детективом проведено обшук автомобіля марки «Toyota Land Cruiser», 2000 року випуску, VIN-код НОМЕР_1, державний номерний знак НОМЕР_2, під час якого вилучено мобільний телефон марки «Apple iPhone 11 Pro», номер моделі «MWCQ2LL/A», s/n: НОМЕР_3, IMEI: НОМЕР_4 (а.с. 62-67).

36. У подальшому, 06.06.2023 вказані речі, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні (а.с. 78-82).

37. Як вбачається з протоколу обшуку та протоколу огляду від 23.06.2023, у вилученому мобільному телефоні марки «Apple iPhone 11 Pro», номер моделі «MWCQ2LL/A», s/n: НОМЕР_3, IMEI: НОМЕР_4, було оглянуто застосунок «Whats Арр» та виявлено користувача із абонентським номером « НОМЕР_5 », який підписаний як « ОСОБА_8 (Список)». Оглядаючи листування між ОСОБА_7 з абонентським номером « НОМЕР_5 » та користувачем із абонентським номером « ОСОБА_9 », із абонентським номером « НОМЕР_6, детективом було виявлено листування, яке відбувалося у період з 10.11.2021 по 19.11.2021. Зазначене листування містить прохання про зустріч від ОСОБА_7 до ОСОБА_10 у зв`язку із надходженням листа з НАЗК. Також, 14.11.2021 ОСОБА_11 надіслав ОСОБА_7 скан публічної адреси криптогаманця - 3Мj496о41sibKogRYMCXGDwqaj9TproJjH, трансакції із криптовалютою, які проведені по вищевказаному криптогаманцю, а також посилання на веб-адресу (URL-адресу) на сайті https://explorer.btc.com/ на криптогаманець із публічною адресою: 3Мj496о41sibKogRYMCXGDwqaj9TproJjH, де зазначено усі надходження та переведення криптовалюти у блокчейні «Bitcoin» по вищевказаному криптогаманцю.

38. Отже, враховуючи вищевикладене, існують підстави вважати, що на вказаному телефоні містяться відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а саме щодо можливого внесення ОСОБА_7 завідомо недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які стосуються криптовалюти «Bitcoin».

39. У зв`язку із зазначеними обставинами та враховуючи незначний проміжок часу, який пройшов з часу вилучення телефону, слідчий суддя вважає, що наявну на мобільному телефоні інформацію з об`єктивних причин неможливо було виявити і скопіювати у належному процесуальному порядку без залучення експерта та проведення експертного дослідження.

40. Як встановлено з матеріалів клопотання, з метою встановлення інформації у мобільному телефоні щодо листування ОСОБА_6 та ОСОБА_12 з іншими особами стосовно обставин придбання криптовалюти «біткоїн» у кількості 32 одиниці, які ОСОБА_12 відобразив у щорічній декларації за 2020 рік, детективом 06.06.2023 була призначена комп`ютерно-технічна експертиза (а.с. 83-87).

41. З огляду на це, орган досудового розслідування має виправдану потребу у подальшому утриманні такого телефону для розкриття змісту інформації та відомостей, що у ньому можуть міститися, в тому числі й видалені, що може бути реалізовано шляхом проведення експертного дослідження.

42.За таких обставин, існують підстави для накладення арешту на вилучене детективом майно з метою збереження речового доказу.

Щодо розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження та виправданості потреб досудового розслідування у втручанні у права і свободи особи

43. Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК).

44. На переконання слідчого судді, на даному етапі досудового розслідування, накладення арешту на вилучене детективом майно, з метою збереження речового доказу, є необхідним для виконання вищенаведених завдань кримінального провадження щодо забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування кримінального правопорушення.

45. Такий арешт пов`язаний з втручанням у право особи на власність, що є складовою права на мирне володіння своїм майном (передбачене у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Водночас, на переконання слідчого судді, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права особи, оскільки є необхідним і пропорційним до законної мети, що переслідується - суспільної потреби у розслідуванні кримінальних правопорушень.

46. Слідчий суддя дійшов висновку, що вказаний суспільний інтерес при врівноважуванні повинен отримати більшу вагу, тоді як інтерес особи, що полягає у можливості володіти своїм майном, має порівняно меншу вагу.

47. Окрім того, таке втручання стосуватиметься виключно конкретного майна, яке має важливе значення для досудового розслідування, що вказує на співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Щодо існування ризиків

48.Дослідивши матеріали клопотання слідчий суддя доходить висновку, що не накладення арешту на вилучений телефон може призвести до вжиття ОСОБА_6 заходів щодо його пошкодження, псування, знищення, перетворення з метою неможливості використання як речового доказу у кримінальному провадженні.

Щодо наслідків арешту майна

49. Дослідивши обставини вилучення майна, зазначеного у клопотанні прокурора, його доказове значення, зв`язок з особою володільця, слідчий суддя доходить висновку, що повернення вилученого майна його володільцю може призвести до втрати як цього майна так і наявної у ньому доказової інформації.

50. Беручи до уваги вищенаведені положення ч. 11 ст. 170 КПК, слідчий суддя цією ухвалою накладає заборону на відчуження, користування та розпорядження щодо мобільного телефону марки «Apple iPhone 11 Pro», номер моделі «MWCQ2LL/A», s/n: НОМЕР_3, IMEI: НОМЕР_4 .

51. Внаслідок зазначеного володілець майна буде упродовж певного часу обмежений у своїх правомочностях, проте це є необхідним для виконання завдань кримінального провадження.

Щодо можливості виконання завдання, для виконання якого прокурор звертається із клопотанням

52. Прокурор обґрунтовує необхідність арешту майна необхідністю збереження доказу для забезпечення розслідування кримінального правопорушення.

53. На переконання слідчого судді наведене узгоджується із завданнями кримінального провадження, передбаченими у ст. 2 КПК та існують обґрунтовані підстави вважати, що таке завдання може бути виконане, внаслідок збирання детективом достатніх доказів для повного та неупередженого розслідування.

Щодо доводів представника володільця майна

54. Слідчий суддя відхиляє доводи адвоката ОСОБА_4 щодо невідповідності клопотання прокурора про арешт майна вимогам ст. 171КПК.

55. Слідчимсуддею встановлено,що звідповідним клопотаннямдо слідчогосудді звернувсяГенеральний прокурор,з оглядуна особливийпорядок кримінальногопровадження,який застосовуєтьсястосовно народного депутата України та визначений у ст.482-2 КПК, а також з огляду на те, що вилучений телефон належить ОСОБА_6, який є народним депутатом України.

56. Згідно з ч. 2 ст. 482-2 КПК клопотання про застосування заходів, що відповідно до закону обмежують права і свободи народного депутата України, розгляд яких віднесено до повноважень слідчого судді, мають бути погоджені Генеральним прокурором.

57. Водночас,згідно зч.1ст.171КПК з клопотанням про арешт майна до слідчого судді має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

58. Системний аналіз вищенаведених норм, дає підстави для висновків, що Генеральний прокурор має відповідні повноваження та є належним суб`єктом щодо звернення з клопотанням про арешт майна, якщо такий захід, обмежує права і свободи народного депутата України. Водночас, це повноваження Генерального прокурора є винятковим і для його реалізації Генеральний прокурор не повинен обов`язково здійснювати процесуальне керівництво у відповідному кримінальному провадженні щодо народного депутата України, оскільки чинне кримінальне процесуальне законодавство такої вимоги не встановлює.

59. Даліслідчий суддязазначає,що уподаному клопотанніпро арештмайна достатньодетально зазначено: 1) підстави, мету та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2)відомості щодомайна,яке належитьарештувати; 3) конкретні факти і докази, що свідчать про володіння та користування ОСОБА_6 таким майном. До клопотання також були додані копії документів, якими Генеральний прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

60. Отже, клопотання відповідає процесуальним вимогам, які зазначені у ст. 171КПК.

61. Оскільки, у клопотанні ставиться питання про арешт майна, яке не є тимчасово вилученим, доводи адвоката ОСОБА_6 про недотримання строків звернення з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна, які встановлені у ч. 5 ст. 171 КПК, є необґрунтованими та відхиляються слідчим суддею.

62. Також слідчий суддя відхиляє доводи адвоката щодо закінчення строку досудового розслідування у цьому кримінальному провадження, з огляду на те, що матеріали клопотання містять ухвалу слідчого судді від 18.05.2023, якою продовжено такий строк до шести місяців.

З урахуванням наведеного, керуючись ст. 372 КПК,

ПОСТАНОВИВ:

1. Клопотання Генерального прокурора ОСОБА_5 - задовольнити.

2. Накласти арешт (з тимчасовим позбавленням власника (володільця) права на відчуження, розпорядження та користування) на майно, що належить ОСОБА_6, та яке було вилучено 06.06.2023 під час проведення обшуку автомобіля марки «Toyota Land Cruiser», 2000 року випуску, VIN-код НОМЕР_1, державний номерний знак НОМЕР_2, а саме: мобільний телефон марки «Apple iPhone 11 Pro», номер моделі «MWCQ2LL/A», s/n: НОМЕР_3, IMEI: НОМЕР_4 .

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1