Документ № 111908215

Справа № 991/5031/23

Провадження 1-кс/991/5050/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2023 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4, захисника ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання детектива Національного бюро Другого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6, погоджене з прокурором другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3, про застосування запобіжного заходу у вигляді застави стосовно

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Чернівці, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, у кримінальному провадженні № 52020000000000138 від 24.02.2020,

УСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, у якому детектив просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 20001168 грн та покласти на нього обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

В обґрунтування клопотання зазначає, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000138 від 24.02.2020 за підозрою ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Детектив зазначає, що ОСОБА_4, перебуваючи з листопада 2016 року на посаді директора філії «ЦЗВ» АТ «Укрзалізниця» за попередньою змовою з фактичним бенефіціаром ТОВ «Скела Терциум» ОСОБА_8, директором ТОВ «Юг-Газ» ОСОБА_10 та з січня 2018 посередником ОСОБА_9 вчинили злочин із заволодіння коштами АТ «Укрзалізниця» під час закупівлі природного газу у постачальників ТОВ «Скела Терциум» та ТОВ «Юг-Газ». З березня 2018 новий в.о. директора філії «ЦЗВ» АТ «Укрзалізниця» ОСОБА_7, володіючи інформацією про обставини закупівлі газу філією та злочинні дії ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_9 щодо заволодіння коштами АТ «Укрзалізниця», вступив у змову з трьома останніми та вирішив самостійно вчинити вказаний злочин.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у зв`язку із не проведенням процедур, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі» службовими особами філії «ЦЗВ» АТ «Укрзалізниця», здійснювалось придбання природного газу у ТОВ «Скела Терциум» та ТОВ «Юг-Газ» відповідно до раніше укладених договорів за цінами, що перевищували ринкові, шляхом підписання щомісячних додаткових угод до вказаних договорів на підставі цінових пропозицій від названих компаній-постачальників.

Водночас для приховання злочинних дій та надання закупівельним цінам вигляду ринкових та економічно вигідних, співучасники злочину використовували ціну НАК «Нафтогаз України» (для промислових споживачів) за мінусом певної величини, яку вони називали «знижкою». Розмір «знижки» та відповідно ціну природного газу, яка відображалася в цінових пропозиціях і додаткових угодах до кінця 2017 року визначав особисто керівник філії ЦЗВ АТ «Укрзалізниця» ОСОБА_4 .

Проте ціну НАК «Нафтогаз України» інші учасники ринку природного газу використовували як індикатор верхньої межі цін, який не був об`єктивним відображенням середніх ринкових цін.

Впродовж 2017 року більшу «знижку» від ціни НАК «Нафтогаз Україна», як було узгоджено, надавала компанія ТОВ «Скела Терциум» як обґрунтування придбання у неї більшого обсягу газу, а компанія ТОВ «Юг-Газ» надавала дещо меншу «знижку» та відповідно отримувала менші обсяги постачання. Щомісячні обсяги газу для філії «ЦЗВ» АТ «Укрзалізниця» розподілялись таким чином, що найбільший обсяг (близько 85%) закуповувався у ТОВ «Скела Терциум», менший обсяг (близько 10%) закуповувався у ТОВ «Юг-Газ» та залишок обсягу - іншого постачальника ТОВ «Нафтогаз Альянс», службові особи якого не були залучені до злочину.

З метою приховання злочинних дій комунікація між ОСОБА_4 та ОСОБА_8 до кінця 2017 року забезпечувалася іншими особами, а комунікація ОСОБА_4 з директором ТОВ «Юг-Газ» ОСОБА_10 у цей же час відбувалась через підлеглого ОСОБА_4 - начальника відділу складського обліку палива ОСОБА_11 .

Крім того, задля забезпечення подальшого розподілу коштів АТ «Укрзалізниця», які в результаті вчинення злочину надходили на рахунки ТОВ «Скела Терциум», ОСОБА_8 забезпечував передання їх частини ОСОБА_4, а частину коштів, які надходили на рахунки ТОВ «Юг-Газ» ОСОБА_10 передавав для ОСОБА_4, використовуючи зв`язок зі ОСОБА_11 .

У такий спосіб здійснювалось заволодіння коштами до початку 2018 року.

В листопаді - грудні 2017 року з ОСОБА_4 почали контактувати ОСОБА_9 та інші посередники, які мали неформальний вплив на прийняття рішень вищим керівництвом АТ «Укрзалізниця». Тож ОСОБА_4 почав виконувати їх вказівки зокрема щодо організації закупівлі природного газу для потреб АТ «Укрзалізниця».

Паралельно з впливом на ОСОБА_4 . ОСОБА_9 почав комунікувати з представниками постачальників ТОВ «Скела Терциум» та ТОВ «Юг-Газ». Перебрав на себе функцію щодо узгодження ціни постачання природного газу, яка й надалі формувалась виходячи із ціни НАК «Нафтогаз Україна» за мінусом певної «знижки». Проте відтоді розмір «знижки» визначався ОСОБА_9 у однаковому розмірі для ТОВ «Скела Терциум» та ТОВ «Юг-Газ», оскільки починаючи із січня 2018 року обсяги постачання від цих компаній на замовлення службових осіб філії «ЦЗВ» ПАТ «Укрзалізниця», під впливом ОСОБА_9, здійснювався в рівних частинах. Так само відповідно в рівних частинах визначався розмір предмету заволодіння, який ОСОБА_8 та ОСОБА_12 мали передавати для ОСОБА_9 .

З метою звернення коштів АТ «Укрзалізниця» на адресу ТОВ «Юг-Газ» та ТОВ «Скела Терциум», в числі яких незаконно отримані кошти у вигляді надмірно сплачених у порівнянні із ринковими цінами, впродовж грудня 2016 - лютого 2018 року ОСОБА_4 підписав доповідні записки та реєстри на оплату коштів за договорами № ПР/БМЕС-15638/НЮ від 12.10.2015 та № 306 від 27.05.2004 (ОД/Т-04-874НЮ).

Таким чином, ОСОБА_4 у період з листопада 2016 року по лютий 2018 року, зловживаючи своїм службовим становищем, своїми умисними діями спільно із ОСОБА_8, ОСОБА_12, ОСОБА_13, а орієнтовно з грудня 2017 року - також з ОСОБА_9, здійснив заволодіння коштами АТ «Укрзалізниця» у сумі 64 314 166,58 грн (без ПДВ), в числі яких кошти, спрямовані на рахунки ТОВ «Скела Терциум» у розмірі 47 484 551,90 грн без ПДВ та на рахунки ТОВ «Юг-Газ» у розмірі 16 829 614, 67 грн без ПДВ.

В результаті таких дій ОСОБА_4 у період часу з грудня 2016 по грудень 2017 року отримав в узгоджений з ОСОБА_8 спосіб гроші у розмірі приблизно 20 млн грн, так само як використовуючи зв`язок ОСОБА_11 із ОСОБА_10 отримав у точно не встановлений слідством спосіб гроші у розмірі приблизно 2,4 млн грн.

01.03.2018 наказом № 403/ос АТ «Укрзалізниця» ОСОБА_4 звільнено, а наказом від 01.03.2018 на посаду в.о. директора філії «ЦЗВ» АТ «Укрзалізниця» призначено ОСОБА_7, який до цього часу обіймав посаду заступника директора філії «ЦЗВ» АТ «Укрзалізниця».

09.06.2023 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а саме у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах.

Детектив зазначає, що обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами.

Досудовим розслідуванням також встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які дають обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_14 може здійснити спроби: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів; незаконно впливати на потерпілого, свідків, інших підозрюваних, експерта у цьому ж кримінальному провадженні.

Враховуючи наявність обґрунтованої підозри, а також ризики, передбачені п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України, детектив стверджує, що застосування до підозрюваного більш м`яких запобіжних заходів, ніж застава, не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування, не забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та не гарантують можливість запобігти ризикам.

Враховуючи майновий стан підозрюваного та його родини, тяжкість та специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4, дані про особу підозрюваного, детектив дійшов висновку про нездатність застави у межах, визначених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, у зв`язку із чим просить визначити йому заставу у сумі 20001168 грн. У випадку внесення застави підозрюваним чи іншими особами покласти на ОСОБА_4 обов`язки, передбачені абз. 1, п. 2-4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України.

У судовому засіданні прокурор вимоги клопотання підтримав, просив задовольнити. Під час розгляду клопотання надав додаткові пояснення щодо змісту та значення долучених до клопотання доказів.

Захисник ОСОБА_15 просив відмовити в задоволенні клопотання. Зазначив, що повідомлена ОСОБА_4 підозра є необґрунтованою. Так, сторона обвинувачення, стверджуючи про закупівлю ОСОБА_4 природнього газу за завідомо завищеними цінами, нічим це не підтвердила. В долученому аудиторському звіті вказано, що проводився аналіз (порівняння) цін, за якими філією «ЦЗВ» здійснювалось закупівля природного газу із цінами реалізації (за умовами попередньої оплати) у АТ «НАК «Нафтогаз Україна», однак філія «ЦЗВ» закуповувала природний газ згідно умов договору ще 2004 року і згідно нього оплата здійснювалась подекадно, а не попередньо. Долученні протоколи допиту свідків, огляду речей і документів, висновок експертів свідчать навпаки про відсутність в діях ОСОБА_4 будь-яких порушень, частина свідків є зацікавленими особами, а оглянуті переписки з мобільних телефонів мали місце у період, коли ОСОБА_4 вже не працював у філії «ЦЗВ». Також, з матеріалів клопотання не вбачається наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. ОСОБА_4 належним чином виконує процесуальні обов`язки як в цьому кримінальному провадженні, так і в іншому № 52017000000000065 де він є обвинуваченим, має бездоганну поведінку, нагороджений грамотами, утримує двох неповнолітніх дітей. Розмір застави, на якому наполягає сторона обвинувачення, є неспівмірним з майновим станом підозрюваного. Письмові заперечення захисника долучені до матеріалів справи.

Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію захисника, просив відмовити в задоволенні клопотання. Додатково повідомив, що він, перебуваючи на посаді директора філії «ЦЗВ», здійснював закупівлю природного газу на умовах тих договорів, які укладені ще до нього. Його майновий стан вже перевірявся в кримінальному провадженні № 52017000000000065 де він є обвинуваченим під час розгляду клопотання про скасування арешту майна, за результатами якого накладений арешт на майно скасовано. Він не проживає разом з дітьми однак утримує їх та колишню дружину. Розмір застави, яку просить сторона обвинувачення є непомірним для нього, єдиним доходом є заробітня плата, будь-яке нерухоме чи рухоме майно - відсутнє.

Вислухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання належить задовольнити частково з таких підстав.

Встановлено, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000138 від 24.02.2020 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України.

Запобіжні заходи є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ч. 1, 2 ст. 131 КПК України).

Зі змісту ч. 1 ст. 177 КПК України вбачається, що запобіжні заходи можуть застосовуватись до особи, яка набула статусу підозрюваної або обвинуваченої у конкретному кримінальному провадженні.

У ч. 1 ст. 42 КПК України визначено, що підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

У судовому засіданні встановлено, що 09.06.2023 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, тобто у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах.

Отже, відповідно до положень ч. 1 ст. 42 КПК України, ОСОБА_4 набув статусу підозрюваного в цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити, зокрема, такі дії: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

Положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри». Тому в оцінці цього питання слідчий суддя керується практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ визначення «обґрунтованої підозри» надано, зокрема, у рішенні «Fox, Campbell and Hartley v. The United Kingdom», згідно з яким «…існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Втім, що саме може бути розцінене як «обґрунтоване», буде залежати від усіх обставин справи» [15, § 32]. Таке формулювання ЄСПЛ надалі також підтверджено в таких його рішеннях, як «Нечипорук і Йонкало проти України», «Erdagoz v. Turkey», «Labita v. Italy», «Ilgar Mammadov v. Azerbaijan» та доповнено вказівкою на те, що «факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як такі, що обґрунтовують засудження особи» [16, §§ 34, 36], і так само «висунення обвинувачення» [17, § 184].

На підтвердження причетності ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, до клопотання додано матеріали, які досліджені у судовому засіданні, а саме копії: додаткових угод до договорів постачання природного газу № ПР/БМЕС-15638/НЮ від 12.10.2015 з ТОВ «Скела Терциум» та № 306 від 27.05.2004 (ОД/Т-04-874НЮ) з ТОВ «Юг-Газ», підписані ОСОБА_4, в яких визначалися ціни та обсяги закупівлі природного газу; меморандуму № 33 аудиту процесів закупівель природного газу філією «ЦЗВ» АТ «Укрзалізниця» від 12.02.2020, яким встановлено відсутність проведення тендерних торгів щодо закупівлі природного газу Укрзалізницею та його придбання у ТОВ «Скела Терциум» та ТОВ «Юг-Газ» за нечинними договорами; листів - комерційних пропозицій інших трейдерів природного газу з цінами нижчими від тих, за якими газ придбавався у ТОВ «Скела Терциум» та ТОВ «Юг-Газ»; листів до Правління АТ «Укрзалізниця» щодо продовження чинності зазначених вище договорів за 2017 - 2018 роки, які підписані ОСОБА_4 ; відомостей з Податкового блоку та ДРАЦС щодо ТОВ «Скела Терциум» та ТОВ «Юг-Газ», зокрема щодо директорів ОСОБА_13 та ОСОБА_10 ; висновку експерта за результатами проведення додаткової судової економічної експертизи № СЕ-1237-5-1304.22 від 26.08.2022 (з листом-роз`ясненням від 30.05.2023), відповідно до якого завищення ціни придбання природного газу Філією «ЦЗВ» АТ «Укрзалізниця» у ТОВ «Скела Терциум» та ТОВ «Юг-Газ» становить 203 837 387,99 грн без ПДВ, в числі яких 64 314 166,58 грн без ПДВ заподіяних безпосередньо у зв`язку зі злочинними діями ОСОБА_4 за час виконання ним повноважень; протоколів огляду від 29.01.2021, 14.05.2021 відомостей, які містились в ноутбуці та телефоні, які вилучені 21.12.2020 під час обшуку житла ОСОБА_10, в яких виявлено відомості про те, що ТОВ «Юг-Газ» здійснював виплати у вигляді неправомірної вигоди службовим особам Укрзалізниці за поставлений газ, ціни на газ вираховувалися з прив`язкою до ціни НАК «Нафтогаз України», суми неправомірної вигоди виплачувалися готівкою за посередництва кур`єрів (інших осіб); протоколу огляду від 29.09.2022 файлу-копії з телефону ОСОБА_16 ; протоколу огляду від 27.09.2022 та додаткового огляду від 07-10.03.2023 копії інформації з телефону ОСОБА_17, яким виявлено листування у месенджерах, зокрема щодо передання неправомірної вигоди від ТОВ «Скела Терциум» до ОСОБА_4, а також погодження сум «знижок» і узгодження цін на природний газ; протоколу негласних слідчих (розшукових) дій від 31.05.2023; протоколів допиту підозрюваного ОСОБА_11 від 22.11.2022, свідків ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_17, ОСОБА_20, та інші матеріали.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_4, виходячи із сукупності досліджених матеріалів, доданих до клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення підозрюваним інкримінованого йому кримінального правопорушення, за викладених у клопотанні обставин. Тобто зазначені у клопотанні детектива обставини і надані документи кримінального провадження у своїй сукупності підтверджують, що існують факти та інформація, які переконують у тому, що ОСОБА_4 міг вчинити кримінальне правопорушення, що призвело до розтрати коштів АТ «Укрзалізниця».

Захисник в судовому засіданні посилаючись на меморандум зазначив, що проведеним аудитом не встановлено, що закупівля природного газу у 2016 здійснювалась з порушеннями, однак слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 повідомлено про підозру у заволодінні грошовими коштами за період з листопада 2016 по лютий 2018, долучений до клопотання меморандум № 33 необхідно розглядати в цілому, в якому зокрема зазначено, що існуюча система внутрішнього контролю за дотриманням законодавства про закупівлі не забезпечила дотримання його порядку, в результаті пролонгація укладених договорів на постачання природного газу, починаючи з 01.01.2017 проводилась в порушення діючого законодавства (т.2 а.с. 79). Також, в цьому ж меморандумі зазначено, що бездіяльність посадових осіб філії «ЦЗВ» (зокрема директора філії ОСОБА_4 ) в період з квітня по грудень 2017 призвело до оголошення повторних процедур закупівель природного газу на 2017 рік (т. 2 а.с. 84).

Зауваження щодо аудиторського звіту № 05-21/1 від 30.06.201 слідчий суддя не бере до уваги, оскільки у висновку експерта за результатами проведення додаткової судової економічної експертизи № СЕ-1237-5-1304.22 від 26.08.2022 йому вже надана оцінка.

Всі інші доводи сторони захисту про необґрунтованість пред`явленої ОСОБА_4 підозри зводяться до оцінки наданих до клопотання доказів щодо їх належності та достатності.

Разом з цим, враховуючи норми ч. 4 ст. 87, ч. 2 ст. 89, ст. 94 КПК України, визнання недопустимими доказів слідчим суддею на стадії досудового розслідування можливе лише у випадках, коли: такі докази отримані внаслідок істотного та очевидного порушення прав та свобод людини та їх недопустимість обумовлена такими обставинами, які у будь-якому випадку не можуть бути усунуті в ході подальшого розслідування чи судового розгляду або шляхом надання додаткових матеріалів, які вже є у розпорядженні сторони кримінального провадження, тобто висновок про недопустимість відповідного доказу має бути категоричним навіть із врахуванням стадії досудового розслідування.

Звертаю увагу, що відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, слідчий суддя встановлює наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення на підставі наданих сторонами кримінального провадження доказів.

Надані стороною захисту докази: роздруківки прейскурантів на природний газ зі сайту НАК «Нафтогаз Україна»; довідка ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності філії «ЦЗВ» від 04.06.2018; витяги з протоколів засідання правління не спростовують обґрунтованість підозри ОСОБА_4 .

Слідчий суддя також критично оцінює доводи сторони захисту, що показання свідків, зафіксовані у протоколах допиту, не підтверджують відомості з повідомлення про підозру, оскільки питання обґрунтованості підозри оцінюється у сукупності із всіма наявними у матеріалах провадження доказами.

Звертаю увагу, що на цій стадії досудового розслідування встановлено нижчі критерії до стандарту доказування, які зобов`язують слідчого суддю з`ясувати лише наявність достатніх доказів, які виправдовують необхідність здійснення досудового розслідування та не передбачають обов`язку детальної перевірки та аналізу кваліфікації інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, встановлення вини конкретної особи.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. Водночас Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Обґрунтовуючи клопотання про застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4, детектив послався на існування ризиків того, що він може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідків, інших підозрюваних, експерта у цьому ж кримінальному провадженні.

При визначенні імовірності переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду слідчий суддя враховує тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, яке класифікується, як особливо тяжкий злочини та відноситься до корупційних, що позбавляє застосувати норми ст. 69, 75 КК України.

Окрім врахування ступеня тяжкості кримінального правопорушення, яке інкриміноване ОСОБА_4, слідчий суддя враховує, що підозрюваний має паспорт громадянина України для виїзду за кордон, і навіть в період воєнного стану перетинав державний кордон України на підставі листа Міністерства молоді та спорту № 7296-12 від 30.11.2022 (т. 3 а.с. 201). Це свідчить про можливість виїхати за несприятливих для себе обставин за межі України і переховуватись від органу досудового розслідування та суду.

Також слідчий суддя враховує, що на час розгляду цього клопотання ОСОБА_4 має статус обвинуваченого в кримінальному провадженні № 52017000000000065 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, у якому розгляд справи по суті не завершено та в межах якого застосовано до обвинуваченого запобіжний захід у виді застави.

Поряд з цим слідчий суддя враховує наявні у матеріалах клопотання відомості щодо майнового стану підозрюваного та його колишньої дружини.

Не залишається поза увагою слідчого судді те, що в ході проведення оглядутелефона ОСОБА_17 виявлено листування, в якому він обговорює з ОСОБА_16 та іншим співрозмовником матеріальний стан ОСОБА_4, що підтверджується протоколом огляду від 27.09.2022 (т. 2 а.с. 231-238).

Слідчим суддею враховані доводи сторони захисту щодо наявності у ОСОБА_4 соціальних зв`язків, а саме: має на утриманні двох неповнолітніх дітей, має постійне місце роботи та проживання у м. Києві.

Проте, співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваного у вигляді його можливого ув`язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження та характеру слідчих та процесуальних дій, які належить провести органу досудового розслідування.

Доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_4 має належну процесуальну поведінку у кримінальному провадженні № 52017000000000065 де він є обвинуваченим та йому застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 181 600грн, не може свідчити про його таку ж саму процесуальну поведінку у цьому кримінальному провадженні.

Встановлені обставини у сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження підтверджують наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

Щодо ризику знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення

На переконання слідчого судді, на обґрунтованість вказаного ризику свідчать показання надані ОСОБА_11 . Також, здійснюючи значний час керівництво філією «ЦЗВ», ОСОБА_4 знайомий з багатьма працівниками та службовими осіб АТ «Укрзалізниця». Відтак, навіть після звільнення він може впливати шляхом прохання, вмовляння, підкупу або іншим чином щодо знищення чи приховання окремих документів, які ще не вилучені детективами Національного бюро.

З огляду на те, що досудове розслідування не завершилось, і сторона обвинувачення не завершила збирання доказів у кримінальному провадженні, вищенаведені обставини вказують на існування ризику знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

При встановленні наявності ризику незаконного впливу на свідків слідчий суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).

Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов`язаних із введенням воєнного стану на території України.

У результаті обізнаності ОСОБА_4 про осіб, які давали свідчення у кримінальному провадженні існує ймовірність, що він може впливати на свідків, з метою примушування їх до зміни раніше наданих показань, та таким же чином впливати на свідків, які не давали показання, що в подальшому виключить їх можливість давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування.

Окрім того, слідчий суддя також враховує, що злочин вчинений за попередньою змовою групою осіб, яким також повідомлено про підозру, тому існують підстави вважати, що ці особи можуть бути об`єднані однією метою - унеможливити притягнення їх до кримінальної відповідальності шляхом зміни показів, формування спільної правової позиції.

За таких обставин, слідчий суддя вважає обґрунтованими твердження детектива у клопотанні щодо існування впливу на свідків та інших підозрюваних.

Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків (ч. 1 ст. 182 КПК України).

Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з заставою, є: особисте зобов`язання та особиста порука.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного (стаття 178 КПК України).

Фактично, слідчий суддя повинен встановити, чи є запобіжний захід пропорційним для запобігання ризику або ризикам, на які вказує сторона обвинувачення, з метою захисту прав підозрюваного та дотримання принципу верховенства права.

Враховуючи характер та тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4, та встановлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку, що на цьому етапі кримінального провадження застосування підозрюваному іншого більш м`якого запобіжного заходу, ніж застава, не зможе запобігти ризикам кримінального провадження, у тому числі належного виконання підозрюваним процесуальних обов`язків.

У судовому засіданні сторона захисту посилалася на те, що ОСОБА_4 має позитивну характерству за місцем роботи, нагороджений почесним грамотами, на його утриманні перебувають його колишня дружина та двоє малолітніх дітей. Однак, зазначені відомості, з урахуванням характеру та тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4, не є настільки переконливими та вагомими, щоб знизити встановлені у судовому засіданні ризики до маловірогідності чи до їх виключення на цьому етапі судового провадження.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що на цьому етапі кримінального провадження запобіжний захід у вигляді застави буде доцільним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та зможе запобігти доведеним ризикам.

Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та встановлених ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).

Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваного у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (ч. 5 ст. 182 КПК України).

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Отже, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки.

Водночас, ЄСПЛ визнано законними та обґрунтованими дії національних судів, щодо обрання обвинуваченому розміру застави, який перевищував його наявні активи та поточні доходи, тощо, беручи до уваги особливий характер справи заявника, шкоду, завдану кримінальним правопорушенням та зазначено, що навіть якщо сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується.

При визначенні розміру застави слідчий суддя враховує такі відомості щодо майнового стану підозрюваного.

Відповідно до наявних відомостей з декларації ОСОБА_4 перед звільненням особи за 2021 рік у розділі 12 грошові активи зазначено кошти розміщені на банківських рахунках 494 USD, 561 UAH; готівкові кошти 21000 USD.

Згідно довідки Міністерства молоді та спорту України № 3571/11 від 02.05.2023 ОСОБА_4 за період з 01.01.23 по 30.04.23 отримав 106 189, 93 грн (заробітна плата); довідки № 3569/11 від 02.05.2023 за період з 19.01.21 по 31.12.21 отримав 297 544, 75 грн (заробітна плата та матеріальна допомога); довідки № 3570/11 від 02.05.2023 за період з 01.01.22 по 31.12.22 отримав 469 723, 12 грн (заробітна плата та матеріальна допомога).

У власності колишньої дружини ОСОБА_4 - ОСОБА_21 перебуває таке майно:

- квартира загальною площею 197 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3

- паркомісце № НОМЕР_1 загальною площею 16,2 кв м за адресою: АДРЕСА_4, 3-й рівень паркінгу, літ «А»;

- паркомісце № НОМЕР_2 загальною площею 16,2 кв. м за адресою: АДРЕСА_4, 3-й рівень паркінгу, літ «А».

Згідно інформації з сайту щодо продажу нерухомості вартість квадратного метра у житловому комплексі «Busov Hill», де знаходиться майно ОСОБА_21, станом на 26.05.2020 становила від 54 050 грн до 74900 грн, що підтверджується протоколом огляду від 16.06.2020 (т. 3 а.с. 214)

Встановлено, що у межах кримінального провадження № 52017000000000065, у якому наразі ОСОБА_4 має статус обвинуваченого, накладено арешт на зазначені вище об`єкти нерухомості, належні ОСОБА_21, з метою забезпечення спеціальної конфіскації. Постановлюючи таке рішення слідчий суддя встановив, що ОСОБА_21 не мала фінансової можливості придбати таку нерухомість, адже з 2001 по 2018 роки сума її доходу складала 660 284 грн. У податковій звітності ОСОБА_4 вказано, що його дохід з 2015 по 2020 рік становив 4451686 грн, який також є суттєво меншим ніж вартість нерухомості придбаної його дружиною, та дійшов висновку, що розмір доходів ОСОБА_4 та ОСОБА_21 недостатній для придбання зазначеної квартири та паркомісць, що підтверджується копією судового рішення від 21.05.2021 справа № 991/3363/21.

Доводи сторони захисту про те, що законність джерел доходів ОСОБА_21 для придбання такої нерухомості була предметом перевірки суду та цьому надана оцінка і тому арешт майна скасовано, не узгоджуються з матеріалами справи.

Так, ухвалою Вищого антикорупційного суду від 20.12.2022 у кримінальному провадженні № 52017000000000065 за результатом розгляду клопотання представника ОСОБА_21 - адвоката ОСОБА_15 скасовано арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.05.2021 справа № 991/3363/21. Ухвалюючи таке рішення суд керувався ч. 1 ст. 337 КПК України та формулюванням обвинувачення, в якому відсутня будь-яка "прив`язка" до отримання обвинуваченим доходу внаслідок вчинення злочину.

Тобто, судом не надавалася оцінка законності джерел походження коштів ОСОБА_21, за які придбавалась нерухомість.

Разом з тим, враховуючи період вчинення злочину, який інкримінується ОСОБА_4 у межах кримінального провадження № 52020000000000138 від 24.02.2020, не залишається по за увагою слідчого судді обставини, на які посилався представник ОСОБА_21 - адвокат ОСОБА_15, обгрунтовуючи клопотання про скасування арешту майна, зокрема, що станом на дату розірвання шлюбу між ОСОБА_21 та ОСОБА_4 останнім акумульовано грошові активи на загальну суму 3499230 грн та 20000 євро, частину з яких у розмірі 105000 доларів США він передав ОСОБА_21 . Також ОСОБА_4 у судовому засіданні підтвердив, що під час розлучення з ОСОБА_21 за взаємною домовленістю передав їй гроші в еквіваленті 250 000 доларів США саме для купівлі нерухомості. (т. 4 а.с. 41-43)

Слідчий суддя вважає небезпідставними доводи детектива про те, що ОСОБА_4 та ОСОБА_21 можуть проживати однією сім`єю, оскільки 31.01.2020 під час обшуку в квартирі за місцем проживання ОСОБА_4, за адресою: АДРЕСА_2, виявлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_21 перебували разом та з донькою, що підтверджується копією протоколу огляду від 28.04.2021 (т. 3 а.с. 215). Також, незважаючи на розірвання шлюбу між ОСОБА_4 та ОСОБА_21 ще ІНФОРМАЦІЯ_2, у них ІНФОРМАЦІЯ_3 народилась спільна дитина - ОСОБА_22 .

Дослідивши матеріали клопотання щодо розміру застави, враховуючи пояснення сторін, слідчий суддя вважає, що застава у розмірі 10 000 000 грн, з урахуванням майнового стану підозрюваного ОСОБА_4 та його соціальних зв`язків, обставин вчинення кримінального правопорушення, розміру шкоди, його статусу обвинуваченого у іншому кримінальному провадженні за тяжкий корупційний злочин, не порушує принцип пропорційності, не є явно непомірною для нього. Проте вона є значною та, на думку слідчого судді, цілком здатною забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконанням покладених на нього процесуальних обов`язків.

Водночас, слідчий суддя також враховує, що метою застави має бути забезпечення процесуальних обов`язків і попередження ризиків, а не штрафну чи каральну функцію, що вплине не тільки на підозрюваного, але і на життя членів його родини.

З метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного, у разі внесення застави наявні підстави покладення на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких доведена прокурором, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді та суду; не відлучатися із м. Києва без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду; повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування із іншими підозрюваними: ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_11, а також свідками: ОСОБА_23, ОСОБА_17, ОСОБА_16, ОСОБА_18, ОСОБА_24, ОСОБА_19, ОСОБА_25 щодо обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_4 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

З огляду на викладене, слідчий суддя вважає, що клопотання детектива про застосування запобіжного заходу у вигляді застави належить задовольнити частково.

Враховуючи вимоги ч. 7 ст. 194 КПК України, наявні підстави для визначення строку дії обов`язків, покладених слідчим суддею до 27.08.2023.

Керуючись ст. 2, 7, 9, 177, 178, 182, 193-196, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити клопотання частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 10 000 000 (десять мільйонів) гривень.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді та суду;

- не відлучатися із м. Києва без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;

- повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування із іншими підозрюваними: ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_11, а також свідками: ОСОБА_23, ОСОБА_17, ОСОБА_16, ОСОБА_18, ОСОБА_24, ОСОБА_19, ОСОБА_25 щодо обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_4 ;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за реквізитами: код ЄДРПОУ 42836259, номер рахунка за стандартом IBAN НОМЕР_3 .

Строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного, визначити до 27 серпня 2023 року.

Роз`яснити підозрюваному, що він не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, детективу (слідчому), прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу.

З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави, у тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному та попередити заставодавця, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до детектива (слідчого), прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 52020000000000138 від 24.02.2020.

Копію ухвали вручити підозрюваному негайно після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1