Документ № 112104461

Справа № 463/3196/23

Провадження №11-сс/991/446/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 липня 2023 року місто Київ

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду колегією суддів у складі:

головуючого ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4,

учасники судового провадження: адвокат ОСОБА_5, прокурор ОСОБА_6,

розглянула апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 в інтересах власника майна ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 28.04.2023 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42023140000000122 від 23.04.2023.

Історія провадження

1.Слідчими другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, за процесуального керівництва прокурорів Львівської обласної прокуратури проводилось досудове розслідування у кримінальному провадженні 42023140000000122 від 23.04.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 364 Кримінального кодексу України (далі - КК).

2.28.04.2023 ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова задоволено клопотання прокурора та накладено арешт на майно, яке було вилучено за результатами проведення 26-27.04.2023 обшуку автомобіля марки «Iveco Daily 70C17», що перебував у складському приміщенні на території Львівської митниці (далі - ухвала слідчого судді).

3.16.05.2023 представник власника майна ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_5 звернувся до Львівського апеляційного суду з апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді.

4.19.05.2023 постановою заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42023140000000122 від 23.04.2023 доручено детективам Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ).

5.06.06.2023 ухвалою Львівського апеляційного суду апеляційну скаргу вирішено повернути особі, яка її подала, у зв`язку з підсудністю кримінального провадження на момент її розгляду Вищому антикорупційному суду з підстав, передбачених пунктом 3 частини 3 статті 399 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).

6.13.06.2023 до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (далі - АП ВАКС) надійшла апеляційна скарга представника власника майна ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді. В апеляційній скарзі викладено клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження.

7.14.06.2023 суддею-доповідачем призначено апеляційний розгляд апеляційної скарги.

Короткий зміст оскаржуваної ухвали та мотиви слідчого судді

8.Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 28.04.2023: (1) задоволено клопотання прокурора про накладення арешту на майно; (2) накладено арешт на товар, вилучений під час обшуку вантажного відсіку автомобіля марки «Iveco Daily 70C17», державний номерний знак НОМЕР_1, а саме мобільні телефони, ноутбуки, планшети, навушники тощо торгових марок APPLE, REDMI, Google, ХІАОМІ та інших за номенклатурою та кількістю, зазначеною в резолютивній частині ухвали слідчого судді (далі - електроніка), а також автомобіль марки «Iveco Daily 70C17», державний номерний знак НОМЕР_1, ключ до цього автомобіля (далі разом - автомобіль).

9.Слідчий суддя мотивував своє рішення наступим: (1) у межах кримінального провадження № 42023140000000122 здійснюється досудове розслідування злочину за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 364 КК, імовірно вчиненого службовими особами Львівської митниці, які діючи за попередньою змовою групою осіб, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, під час здійснення митних формальностей щодо транспортного засобу автомобіля марки «Iveco Daily 70C17», державний номерний знак НОМЕР_1, який був фактично завантажений високоліквідним товаром (технікою), незважаючи на те, що системою АСАУР згенеровано додаткові форми митного контролю, здійснили таке митне оформлення та внесли до АСМО «Інспектор» відомості про те, що цей автомобіль був порожнім; (2) 22.04.2023, близько 17:30, після залишення території пункту пропуску «Долгобичув-Угринів», проїхавши близько 35 метрів по автодорозі Т-14-08 в напрямку до м. Червоноград Львівської області, вищевказаний вантажний автомобіль під керуванням ОСОБА_7 був зупинений працівниками Управління Служби безпеки України у Львівській області, під час проведення переогляду в тимчасовій зоні митного контролю у вантажному відсіку цього автомобіля було виявлено товар; (3) 26-27.04.2023 на підставі ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова проведено обшук зазначеного транспортного засобу, який на момент початку обшуку перебував у складському приміщенні на території Львівської митниці (за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 369), в ході якого було виявлено і вилучено електроніку (товар) та сам автомобіль; (4) постановою прокурора від 27.04.2022 року вилучені речі визнано речовими доказами; (5) наявні підстави вважати, що вилучені під час обшуку речі містять відомості щодо обставин, які досліджуються в ході кримінального провадження, та можуть бути використані як докази у суді, а незабезпечення їх схоронності може призвести до зникнення, втрати, пошкодження або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Вимоги та короткий зміст апеляційної скарги

10.В апеляційній скарзі адвокат висловив прохання: (1) поновити строк апеляційного оскарження зазначеної ухвали; (2) оскаржувану ухвалу скасувати; (3) постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора.

11.Апеляційна скарга містить доводи щодо (1) поновлення строку апеляційного оскарження та (2) незаконності та необґрунтованості оскаржуваної ухвали.

12.В обґрунтування поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження адвокат посилається на такі обставини: (1) 16.05.2023 з аналогічною скаргою він звертався до Львівського апеляційного суду як суду апеляційної інстанції відносно Личаківського районного суду м. Львова, але ухвалою зазначеного суду від 06.06.2023 у справі № 463/3196/23 апеляційну скаргу йому повернуто; (2) мотивами повернення апеляційної скарги Львівським апеляційним судом зазначено зміну підслідності кримінального провадження на НАБУ, а підсудності на Вищий антикорупційний суд.

13.Щодо незаконності та необґрунтованості оскаржуваної ухвали представник власника майна зазначив, що: (1) вона постановлена з порушенням підсудності та за результатом розгляду клопотання неуповноваженого прокурора (з огляду на мотиви ухвали Львівського апеляційного суду про повернення апеляційної скарги); (2) обшук та вилучення електроніки та автомобіля відбувалося за відсутності ОСОБА_7 як володільця автомобіля та його представника та на підставі ухвали слідчого судді, також постановленої з порушенням підсудності; (3) ОСОБА_7 та його представнику не було надано достатньо часу для підготовки обґрунтованих заперечень під час розгляду клопотання про арешт майна слідчим суддею; (4) клопотання прокурора, протокол про порушення митних правил та постанова прокурора про визнання вилучених речей речовими доказами містять завідомо недостовірні дані, а саме - особи, які зупинили автомобіль, не надали посвідчень співробітників СБУ, хоча представились такими, вилучили у нього мобільний телефон, при цьому жодні протоколи не складались, права не роз`яснялись, ці особи незаконно утримували ОСОБА_7 в місці блокування транспортного засобу, змусили разом з начальником відділу внутрішньої безпеки Львівської митниці надати їм доступ до вантажного відсіку автомобіля для переогляду, ключі від автомобіля не були вилучені під час обшуку, оскільки в ньому не перебували, а були передані водієм начальнику відділу внутрішньої безпеки Львівської митниці ОСОБА_8 ; (5) вилучені речі (особливо автомобіль та ключ до нього) не відповідають ознакам речових доказів з огляду на той факт, що предметом досудового розслідування є імовірні зловживання службовим становищем з боку посадових осіб митного органу, і вони не були ні знаряддям вчинення цього злочину, ні зберегли на собі сліди його вчинення.

Позиція учасників провадження

14.Представник власника майна підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити. Адвокат уточнив, що йому невідомо хто саме є власником електроніки, його апеляційна скарга стосується виключно арешту автомобіля.

15.Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Оцінка та мотиви Суду

16.У цьому провадженні Суд в межах доводів апеляційної скарги має вирішити: (1) чи є підстави для поновлення строку апеляційного оскарження та (2) чи законною є ухвала слідчого судді Личаківського районного суду міста Львова від 28.04.2023.

(1) Щодо клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження ухвали слідчого судді

17.Апеляційна скарга, якщо інше не передбачено КПК, може бути подана на ухвалу слідчого судді - протягом п`яти днів з дня її оголошення (пункт 3 частини 2 статті 395 КПК).

18.Зі змісту ухвали слідчого судді вбачається, що розгляд клопотання про арешт майна слідчим суддею відбувався за участю представника власника майна - адвоката ОСОБА_5 28.04.2022 було оголошено вступну та резолютивну частину оскаржуваної ухвали, проголошення повного тексту ухвали було призначено на 01.05.2023.

19.За змістом статті 376 КПК дата оголошення судового рішення, в тому числі й ухвали слідчого судді, безпосередньо пов`язується з датою виходу суду з нарадчої кімнати і саме з цієї дати, яка зазначається у вступній частині ухвали, розпочинається перебіг строку на апеляційне оскарження (постанова Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 27.05.2019 у справі № 461/1434/18).

20.Згідно розписки адвокат ОСОБА_5 отримав повний текст ухвали 12.05.2023.

21.Згідно конверту та трекінгу Укрпошти апеляційну скаргу на адресу Львівського апеляційного суду було здано до поштового відділення 12.05.2023, тобто у встановлений законом строк для апеляційного оскарження.

22.Водночас ухвалою Львівського апеляційного суду від 06.06.2023 апеляційну скаргу вирішено повернути особі, яка її подала, у зв`язку з підсудністю кримінального провадження на момент її розгляду Вищому антикорупційному суду.

23.13.06.2023 до АП ВАКС надійшла апеляційна скарга представника власника майна ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді.

24.Таким чином, строк апеляційного оскарження є порушеним.

25.Виходячи із системного аналізу норм процесуального закону, під поважними причинами пропущення процесуального строку слід розуміти неможливість особи подати заяву у визначений законом строк у зв`язку з такими обставинами, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк (постанова Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 16.03.2021 у справі № 466/3942/20).

26.Суд дійшов висновку, що наведені у клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження обставини (щодо зміни підслідності та підсудності кримінального провадження) належно підтверджені наявними документами, об`єктивно перешкодили її вчасному поданню з причин, що не залежали від апелянта та його представника. Вказана причина пропуску строку із врахуванням його незначного періоду є поважною, а сам строк апеляційного оскарження має бути поновлений.

(2) Щодо доводів про постановлення оскаржуваної ухвали з порушенням підсудності (неуповноваженим судом)

27.Одним з ключових доводів апеляційної скарги є твердження про ухвалення рішення про арешт майна неуповноваженим слідчим суддею з урахуванням того, що кримінальне провадження підсудне Вищому антикорупційному суду, що є підставою для його скасування. Суд відхиляє зазначений довід з таких причин.

(а) Щодо пріоритету предметної підсудності перед територіальною

28.Вирішуючи питання про призначення до розгляду скарги, слідчий суддя перевіряє її на предмет прийнятності та відсутності перешкод до її розгляду, що передбачені частинами 2 та 4 статті 303 КПК. Зокрема, пунктом 2 частини 2 статті 304 КПК передбачено, що скарга повертається, якщо вона не підлягає розгляду в цьому суді.

29.Скарги на рішення, дії чи бездіяльність прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності ВАКС, - слідчим суддею ВАКС (частиною 1 статті 306 КПК).

30.За аналогією з наведеними положеннями слідчий суддя має повернути прокурору, цивільному позивачу клопотання про накладення арешту на майно не тільки у разі встановлення його невідповідності вимогам статті 171 КПК (частина 3 статті 172 КПК), але й якщо воно подане з порушенням правил підсудності (частина 3 статті 33-1, частина 2 статті 132 КПК).

31.На стадії досудового розслідування встановлено два види підсудності скарг, поданих в порядку статті 303 КПК: (1) предметна, за правилами якої визначається підсудність скарг у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності ВАКС; у всіх інших кримінальних провадженнях застосовується (2) територіальна підсудність, яка передбачає здійснення судового контролю слідчими суддями місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

32.Підсудність ВАКС, передбачена КПК, як суду першої інстанції, суду апеляційної інстанції та слідчих суддів визначена статтею 33-1 КПК з врахуванням положень пункту 20-2 Розділу XI «Перехідні положення» КПК.

33.Метою законопроекту, яким КПК було доповнено статтею 33-1 «Предметна підсудність Вищого антикорупційного суду» та скориговано зміст пункту 20 частини 1 статті 3 КПК, що містить визначення терміну «суд апеляційної інстанції» було встановити, що «інші суди не можуть розглядати кримінальні провадження щодо злочинів, які віднесені до підсудності ВАКС. Виключення становитимуть провадження щодо корупційних злочинів, вчинених суддями або працівниками ВАКС (такі провадження не будуть розглядатися ВАКС) (абзац 9 пункту 3.2 пояснювальної записки до проекту Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» № 7440 від 22.12.2017).

34.Кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. Дія цього абзацу не поширюється на кримінальні провадження, що віднесені до предметної підсудності ВАКС згідно з правилами статті 33-1 КПК (абзац 1 частини 1 статті 32 КПК). Кримінальні провадження щодо кримінальних правопорушень, що вчинені на території України і віднесені до предметної підсудності ВАКС, здійснює ВАКС (абзац 2 частини 1 статті 32 КПК).

35.Судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності ВАКС здійснюють слідчі судді ВАКС (частина 2 статті 33-1 КПК). Інші суди, визначені КПК, не можуть розглядати кримінальні провадження щодо кримінальних правопорушень, які віднесені до підсудності ВАКС (крім випадку, передбаченого абзацом 7 частини 1 статті 34 КПК) (частина 3 статті 33-1 КПК).

36.З дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду» у, зокрема, кримінальних провадженнях, досудове розслідування яких здійснюється НАБУ, слідчі судді (крім слідчих суддів ВАКС) припиняють приймати клопотання та скарги (підпункт 1 абзацу 2 пункту 20-2 Розділу XI «Перехідні положення» КПК).

37.З дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду» у, зокрема, кримінальних провадженнях, досудове розслідування яких здійснюється НАБУ, клопотання та скарги, які надійшли до слідчих суддів і не розглянуті до дня набрання чинності зазначеним Законом України, передаються до ВАКС для розгляду в установленому порядку слідчими суддями цього суду, а у разі якщо судовий розгляд у судах першої та апеляційної інстанцій не закінчено до дня набрання чинності наведеним Законом України, то такі кримінальні провадження передаються до ВАКС для розгляду в установленому КПК порядку (абзаци 7, 8 пункту 20-2 Розділу XI «Перехідні положення» КПК).

38.У разі об`єднання в одному провадженні матеріалів досудових розслідувань щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, серед яких є кримінальні провадження, підсудні ВАКС, судове провадження здійснює ВАКС, якщо виділення в окреме провадження матеріалів кримінального провадження, які не віднесені до підсудності цього суду, може негативно вплинути на повноту судового розгляду (абзац 9 пункту 20-2 Розділу XI «Перехідні положення» КПК).

39.Верховний Суд прийшов до висновку, що додатковою гарантією від втручання у діяльність ВАКС, яка унеможливлює випадки, коли б кримінальне провадження за клопотанням сторін направлялося з ВАКС до іншого суду всупереч рішенню самого ВАКС, є положення абзацу 2 частини 3 статті 34 КПК (ухвала від 03.10.2019 у справі № 469/1409/15-к, провадження № 51-4902впс19).

40.Таким чином, враховуючи, що: (1) метою доповнення КПК статтею 33-1 «Предметна підсудність Вищого антикорупційного суду» та коригування змісту пункту 20 частини 1 статті 3 КПК було встановити, що інші суди не можуть розглядати кримінальні провадження щодо злочинів, які віднесені до підсудності ВАКС; (2) дія норми про територіальну підсудність (абзац 1 частини 1 статті 32 КПК) не поширюється на кримінальні провадження, що віднесені до предметної підсудності ВАКС; (3) інші суди (окрім ВАКС), визначені КПК, не можуть розглядати кримінальні провадження щодо кримінальних правопорушень, які віднесені до підсудності ВАКС; (4) у кримінальних провадженнях, які є предметно підсудні ВАКС, слідчі судді, суди першої інстанції та суди апеляційної інстанції (крім слідчих суддів ВАКС, самого ВАКС та Апеляційної палати ВАКС) припиняють приймати до розгляду відповідні матеріали і, зокрема, апеляційні скарги та передають кримінальні провадження до ВАКС, судовий розгляд яких не закінчено; (5) у разі об`єднання в одному провадженні матеріалів досудових розслідувань (як підсудних ВАКС, так і ні) об`єднане кримінальне провадження буде предметно підсудне ВАКС; (6) КПК передбачає гарантію від втручання у діяльність ВАКС, яка унеможливлює направлення кримінального провадження з ВАКС до іншого суду всупереч рішенню самого ВАКС, - то кримінальним процесуальним законодавством України встановлено пріоритет правил предметної підсудності у порівнянні з правилами територіальної підсудності.

41.Пріоритет правил предметної підсудності у порівнянні з правилами територіальної підсудності у кримінальному провадженні означає, що при визначенні компетентного суду, який, зокрема, має повноваження розглядати конкретне питання, у першу чергу слід перевіряти наявність ознак предметної підсудності, а у разі їх відсутності - визначати підсудність за правилами територіальної підсудності.

(b) Щодо критеріїв належності кримінального провадження № 42023140000000122 до предметної підсудності ВАКС, часу їх встановлення та визначення підсудності клопотання прокурора слідчому судді

42.Клопотання про, зокрема, арешт майна подається: 1) до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, якщо інше не передбачено пунктом 2 цієї частини; 2) у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду (частина 2 статті 132 КПК).

43.Предметна підсудність ВАКС визначається статтею 33-1, а з 22.09.2019 - статтею 33-1 КПК з урахуванням положень пункту 20-2 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК у редакції Закону України № 100-ІХ від 18.09.2019, який набрав чинності 22.09.2019.

44.ВАКС підсудні серед іншого кримінальні провадження стосовно злочинів, передбачених статтею 364 КК, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини 5 статті 216 КПК (частина 1 статті 33-1 КПК, примітка статті 45 КК).

45.Отже, кримінальне провадження, яке розпочате після 22.09.2019, належить до предметної підсудності ВАКС за умови наявності сукупності таких імперативних підстав: (1) стосується злочину, визначеного частиною 1 статті 33-1 КПК; (2) наявна одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини 5 статті 216 КПК.

46.Виходячи зі змісту та структури норм, що містяться в пунктах 1-3 частини 5 статті 216 КПК, законодавцем встановлено обов`язкові альтернативні умови належності кримінального провадження до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду, які можна узагальнити за такими критеріями: (1) спеціальний правовий статус суб`єкта кримінального правопорушення (пункт 1); (2) розмір шкоди або предмету злочину у поєднані із спеціальним правовим статусом суб`єкта кримінального правопорушення (пункт 2); (3) спеціальний правовий статус особи, стосовно якої вчинено кримінальне правопорушення, передбачене статті 369 та частина 1 статті 369-2 КК (абзац 1 пункту 3); (4) кваліфікація діяння у поєднанні із тяжкими наслідками, які було заподіяно чи могло бути заподіяно, визначеним кримінальним правопорушенням (абзац 2 пункту 3) тощо.

47.Природньо, що на початкових етапах розслідування відомості про подію злочину є фрагментарними, а комплексність умов норм КПК, якими визначається підслідність (підсудність) кримінальних проваджень, зокрема підслідність НАБУ (підсудність ВАКС), іноді унеможливлює точне та беззаперечне встановлення належного органу досудового розслідування (належного слідчого суддю) одразу на початку розслідування з огляду на недостатність необхідних фактичних даних.

48.Зазначене узгоджується із правовою позицією, що викладена в постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 24.03.2021 (справа № 520/2989/16-к). У наведеному рішенні зауважено, що визначена у частині 5 статті 216 КПК підслідність НАБУ [яка одночасно містить й одну з обов`язкових умов предметної підсудності ВАКС] вимагає встановлення не лише наявності формальних ознак окремого складу злочину, а передусім встановлення «належності» суб`єкта його вчинення до так званої категорії «спеціального» або відповідності розміру предмета злочину або завданої ним шкоди визначеній сумі, що потребує проведення низки комплексних заходів і не завжди можуть бути достовірно встановлені з повідомлення про злочин чи інших матеріалів, що стали приводом для ініціювання кримінального провадження.

49.Так, в контексті цього кримінального провадження, слід брати до уваги, що детективи НАБУ здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень: (1) передбачених серед іншого статтею 364 КК, якщо вони вчинені посадовою особою митної служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника митної служби III рангу і вище (абзац 7 пункту 1 частини 5 статті 216 КПК); (2) якщо предмет кримінального правопорушення або розмір завданої шкоди у кримінальних правопорушеннях, передбачених статтею 364 КК, у дві тисячі і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено, зокрема, службовою особою державного органу, правоохоронного органу) (пункт 2 частини 5 статті 216 КПК).

50.Одночасно слідчі органів державного бюро розслідувань також здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, вчинених спеціальними суб`єктами, зокрема, працівником правоохоронного органу, особою, посада якої належить до категорії «А», крім випадків, коли досудове розслідування цих кримінальних правопорушень віднесено до підслідності НАБУ згідно з частиною 5 статті 216 КПК (частина 4 статті 216 КПК).

51.Крім того, відповідно до абзацу 1 частини 5 статті 36 КПК Генеральний прокурор (особа, яка виконує його обов`язки), його перші заступники та заступники своєю вмотивованою постановою мають право доручити здійснення досудового розслідування будь-якого кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування, у тому числі слідчому підрозділу вищого рівня в межах одного органу, у разі неефективного досудового розслідування.

52.У межах кримінального провадження № 42023140000000122 (відповідно до витягу з ЄРДР станом на 27.04.2023 - том 1 а. с. 12) здійснювалось досудове розслідування обставин злочину за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 364 КК, за фактом зловживання службовим становищем службовими особами митного поста «Угринів» Львівської митниці Державної митної служби України, які всупереч інтересам служби, з корисливих мотивів 22.04.2023 під час здійснення митних формальностей щодо транспортного засобу «Iveco» (державний номерний знак НОМЕР_1 ) сприяли незаконному переміщенню через державний кордон України товарів, що заподіяло державним інтересам тяжких наслідків.

53.Досудове розслідування в кримінальному провадженні № 42023140000000122 було розпочате 23.04.2023 (тобто після набуття чинності Законом України № 100-IX від 18.09.2019) та станом на 28.04.2023 (дата розгляду клопотання про арешт майна слідчим суддею Личаківського районного суду м. Львова) здійснювалось слідчими Державного бюро розслідувань (далі - ДБР).

54.При цьому, матеріали клопотання не містили достатніх даних про те, що: (1) посадові особи митної служби, імовірно причетні до скоєного кримінального правопорушення, мали спеціальне звання державного радника митної служби III рангу і вище; (2) предмет кримінального правопорушення або розмір завданої шкоди цим кримінальним правопорушенням, попередньо кваліфікованим за частиною 2 статті 364 КК, у дві тисячі і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення.

55.Враховуючи, що станом на момент розгляду слідчим суддею Личаківського районного суду м. Львова клопотання прокурора про арешт майна у цьому кримінальному провадженні: (1) досудове розслідування здійснювалось слідчими ДБР; (2) матеріали кримінального провадження не містили достатніх відомостей про: (а) належність службових осіб, які імовірно вчинили кримінальне правопорушення, що є предметом досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, до суб`єктів, перелічених у пункті 1 частини 5 статті 216 КПК; (б) розмір предмета кримінального правопорушення або розмір завданої шкоди, який відповідав би умовам пункту 2 частини 5 статті 216 КПК; (3) сторони не ставили під сумнів компетенцію слідчого судді за критерієм підсудності, - слідчий суддя не мав законних підстав для повернення клопотання прокурора про арешт майна як такого, що подане до суду з порушенням правил предметної підсудності.

56.Таким чином, твердження апелянта про те, що оскаржуване рішення суду постановлено судом, не встановленим законом, не відповідає встановленим фактичним обставинам.

(с) Щодо компетентності Апеляційної палати ВАКС переглядати ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду міста Львова від 28.04.2023

57.Кримінальне провадження в апеляційній інстанції здійснюють відповідні апеляційні суди, а також Апеляційна палата ВАКС (частина 2 стаття 33 КПК).

58.ВАКС здійснює правосуддя як суд першої та апеляційної інстанцій у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до його юрисдикції (підсудності) процесуальним законом, а також шляхом здійснення у випадках та порядку, визначених процесуальним законом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у таких кримінальних провадженнях (абзац 2 частини 1 статті 4 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд»).

59.Територіальна юрисдикція (підсудність) ВАКС поширюється на всю територію України (частина 3 статті 4 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд»).

60.Суд апеляційної інстанції - відповідний апеляційний суд, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться суд першої інстанції, що ухвалив оскаржуване судове рішення, а також Апеляційна палата ВАКС - стосовно судових рішень ВАКС, ухвалених як судом першої інстанції, а також стосовно судових рішень інших судів першої інстанції, ухвалених до початку роботи ВАКС в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених КПК до підсудності ВАКС (пункт 20 частини 1 статті 3 КПК).

61.Визначення суду апеляційної інстанції, яке міститься в пункті 20 частини 1 статті 3 КПК, не є достатнім для визначення підсудності. Ця норма права є нормою-дефініцією і має враховуватися в комплексі з вимогами, встановленими частиною 1 статті 32, частиною 2 статті 33, статті 33-1 КПК, пунктом 20-2 Розділу ХІ «Перехідні положення», частиною 1 статті 4 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» (ці норми спеціально призначені регулювати питання підсудності), за якими інші суди, у тому числі й апеляційні, які визначені КПК, не можуть розглядати кримінальні провадження щодо кримінальних правопорушень, які віднесені до предметної підсудності ВАКС.

62.При цьому стаття 33-1 КПК не ставить наявність чи відсутність предметної підсудності ВАКС у залежність від того, який суд постановив оскаржуване в апеляційному порядку рішення - ВАКС чи інший суд. Така предметна підсудність встановлюється виключно на підставі сутнісних характеристик (юридичних властивостей) самого кримінального провадження і стосується саме кримінального провадження, а не окремих проваджень з перегляду судових рішень у межах цього кримінального провадження. Також очевидним, виходячи зі змісту статті 33-1 КПК, є те, що вид суду, який постановив рішення у кримінальному провадженні, яке предметно підсудне ВАКС, не може змінити чи усунути будь-яку ознаку цієї предметної підсудності, перетворивши кримінальне провадження на таке, що непідсудне ВАКС.

63.03.05.2023 (вже після прийняття оскаржуваної ухвали слідчим суддею) заступник керівника Львівської обласної прокуратури доручив його розслідування слідчим слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області, а постановою заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) від 19.05.2023 (том 1 а. с. 108-110), враховуючи, зокрема, тяжкість наслідків, завданих охоронюваним законом інтересам держави, підслідність цього кримінального провадження визначено за НАБУ. При цьому у мотивувальній частині постанови зазначено, що кримінальне провадження № 42023140000000122 належить до підслідності НАБУ.

64.Таким чином, враховуючи: (1) мотиви постанови керівника САП від 19.05.2023 про визначення підслідності цього кримінального провадження за НАБУ; (2) ухвалу Львівського апеляційного суду від 06.06.2023, якою апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 28.04.2023 повернуто апелянту з підстав, передбачених пунктом 3 частини 3 статті 399 КПК (непідсудність цьому суду апеляційної інстанції, оскільки вона підсудна ВАКС); (3) наявність у матеріалах провадження відомостей про те, що кримінальне правопорушення імовірно вчинене службовою особою державного органу, правоохоронного органу, а розмір завданих державі збитків у вигляді недоотриманих сум податків і зборів з урахуванням орієнтовної вартості імпортованого товару (том 1 а. с. 14) може перевищувати встановлену пунктом 2 частини 5 статті 216 КПК суму, - існують достатні підстави стверджувати про підсудність кримінального провадження № 42023140000000122 Вищому антикорупційному суду.

65.Крім того, зважаючи на повернення адвокату його апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова Львівським апеляційним судом, Апеляційна палата ВАКС має розглянути цю апеляційну скаргу для забезпечення права на апеляційне оскарження (стаття 129 Конституції України, статті 24, 392 КПК) та доступу до правосуддя.

66.Враховуючи вкладене вище, судом апеляційної інстанції для перегляду ухвали слідчого судді Личаківського районного суду міста Львова від 28.04.2023 у цьому кримінальному провадженні є лише Апеляційна палата ВАКС.

(3) Щодо обґрунтованості ухвали слідчого судді в частині арештованого майна у вигляді електроніки

67.Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень КПК (частини 1, 3 статті 26 КПК).

68.Вимоги апелянта щодо скасування ухвали слідчого судді в частині накладеного арешту майна на електроніку не підлягають задоволенню через: (1) ненадання ОСОБА_7 доказів належності йому на праві власності (чи іншому речовому праві) електроніки; (2) відсутності підтвердження адвокатом ОСОБА_5 наявності в нього повноважень представляти інтереси власника електроніки у цьому кримінальному провадженні як третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт; (3) уточнення адвоката ОСОБА_5 під час апеляційного розгляду своєї позиції, за якою його апеляційна скарга стосується виключно арешту автомобіля, а власник електроніки йому невідомий.

69.Зважаючи на принцип диспозитивності, враховуючи відсутність апеляційної скарги власника електроніки на ухвалу слідчого судді, Суд не може розглядати доводи апелянта про порушення прав та законних інтересів особи, на представництво якої він не уповноважений.

(4) Щодо обґрунтованості ухвали слідчого судді в частині накладення арешту на автомобіль

70.Апелянтом не додано до апеляційної скарги (як і слідчому судді під час розгляду клопотання) доказів того, що ОСОБА_7 є власником арештованого автомобіля.

71.Водночас матеріали клопотання містять достатньо відомостей про те, що ОСОБА_7 керував (був водієм) вантажним автомобілем, в якому 22.04.2023 через пункт пропуску «Долгобичув-Угринів» митного посту «Угринів» Львівської митниці на митну територію був ввезений високоліквідний товар у вигляді електроніки (рапорт старшого оперуповноваженого УСБУ в Львівській області від 23.04.2023, протокол про порушення митних правил № 0444/20900/23 від 23.04.2023, протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 25.04.2023, пояснення ОСОБА_7 в. о. начальника Львівської митниці від 23.04.2023, письмові зауваження адвоката ОСОБА_10 до протоколу № 0444/20900/23). Стороною обвинувачення цей факт не заперечувався.

72.Отже, ОСОБА_7 має статус іншого володільця майна стосовно автомобіля в розумінні статті 174 КПК.

73.Згідно ухвали слідчого судді вилучені речі (як електроніка, так і автомобіль) є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використанні як доказ факту чи обставин, що встановлюються, під час кримінального провадження, в тому числі предмети, щ обули об`єктом кримінально протиправних дій.

74.Позиція представника власника майна щодо необґрунтованості ухвали слідчого судді в частині арешту автомобіля полягає у тому, що автомобіль не відповідає ознакам речового доказу з огляду на той факт, що предметом досудового розслідування є імовірні зловживання службовим становищем з боку посадових осіб митного органу, і він не був ні знаряддям вчинення цього злочину, та не зберіг на собі сліди його вчинення. Транспортний засіб може бути предметом митного правопорушення, склад його передбачений статтею 428 Митного кодексу України, але воно не є кримінальним правопорушенням.

75.Суд відхиляє цей аргумент з огляду на таке.

76.Речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (частина 1 статті 98 КПК).

77.Враховуючи: (1) фабулу кримінального правопорушення, що розслідується в цьому кримінальному провадженні (відповідно до витягу з ЄРДР - том 1 а. с. 107), а саме обставини зловживання службовими особами Львівської митниці своїм службовим становищем 22.04.2023 під час здійснення митних формальностей щодо транспортного засобу Iveco, реєстраційний номер НОМЕР_1, що сприяли незаконному переміщенню через державний кордон України товарів, що заподіяло державним інтересам тяжких наслідків; (2) попередню кваліфікацію кримінального правопорушення за частиною 2 статті 364 КК, диспозиція якої передбачає наявність мети у вигляді одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе (службової особи) чи іншої фізичної або юридичної особи, (3) відсутність відомостей (у тому числі від ОСОБА_7 як водія автомобіля, що перевозив електроніку) як про власника незаконно переміщеного через державний кордон товару, так і про власника автомобіля, (4) можливу причетність інших осіб (в інтересах яких митне оформлення здійснювалось з порушенням встановлених вимог з метою ухилення від сплати податків та митних платежів) до обставин кримінального правопорушення, - на цьому первинному етапі досудового розслідування існують достатні підстави вважати, що автомобіль може бути використаний як доказ вчинення кримінального правопорушення, оскільки саме в ньому перевозились товари, незаконно переміщені через державний кордон (предмет злочину).

(5) Щодо інших аргументів апелянта про порушення вимог КПК, допущених у зв`язку з розглядом клопотання про арешт майна

78.Адвокат посилався на те, що слідчий суддя повідомив про розгляд клопотання детектива власника майна та його представника у такий строк, що останні не мали змоги приймати участь в судовому засіданні та в повній мірі висловити свої заперечення проти задоволення клопотання, також слідчим суддею було відмовлено в задоволенні клопотання адвоката про відкладення розгляду справи, що перешкодило прийняттю законного і обґрунтованого судового рішення.

79.У контексті цих тверджень Суд звертає увагу, що частиною 1 статті 172 КПК передбачені скорочені строки розгляду таких клопотань слідчим суддею (не пізніше двох днів з дня його надходження до суду), водночас третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, мала змогу в повній мірі реалізувати інтереси на представлення своєї позиції в суді апеляційної інстанції.

80.Крім того, представник ОСОБА_7 вважає, що мали місце порушення вимоги КПК під час зупинки (переогляду) автомобіля та проведення його обшуку (пункт 13 цієї ухвали).

81.Щодо цих доводів Суд звертає увагу, шо правові інститути тимчасового вилучення майна та арешту майна є пов`язаними, але відносно автономними з різними цілями та правовими наслідками. Вони стосуються різних аспектів процесу доказування та різних підстав для законного утримання майна органом досудового розслідування. Будь-які можливі порушення речових прав (у тому числі при вилученні чи утриманні тимчасово вилученого майна) не можуть нівелювати доказове значення майна, що відповідає критеріям речового доказу, перешкоджати досягненню цілей й завдань кримінального провадження, якими перш за все є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.

82.Так, ні серед підстав для відмови у задоволенні клопотання про арешт майна (частина 1 статті 173 КПК), ні у переліку питань, які при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати (частина 2 статті 173 КПК), немає питання щодо законності вилучення майна, арешт якого ініційовано.

83.Крім того, автомобіль та ключ до автомобіля відповідно до статті 186 Цивільного кодексу України співвідносяться між собою як головна річ та її приналежність. Приналежність слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом. Тому, для цілей вирішення апеляційної скарги не має принципового значення чи знаходився ключ від автомобіля під час його обшуку в автомобілі чи був переданий начальником відділу внутрішньої безпеки Львівської митниці ОСОБА_8 .

84.Доводи щодо неповноважності прокурора та слідчого судді, яким надано дозвіл на обшук автомобіля, спростовуються мотивами, наведеними у підрозділі 2 цієї ухвали.

85.Враховуючи викладене, Суд не вбачає допущення слідчим суддею жодних порушень КПК, які б поставили б під сумнів законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення.

86.Ступінь втручання у право мирного володіння майном Суд оцінює як незначний з урахуванням потреб кримінального провадження та його суспільного інтересу з огляду на такі обставини: (1) тимчасовий характер позбавлення можливості володіння та користування автомобілем (без позбавлення права власності) в співставленні з (2) розміром збитків, імовірно спричинених кримінальним правопорушенням, що розслідується в рамках цього кримінального провадження, тому слідчим суддею було дотримано справедливий баланс між публічними та приватними інтересами у цьому провадженні, здійснене втручання є пропорційним.

Висновки Суду за результатами розгляду апеляційної скарги

87.За наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити ухвалу без змін (частина 3 статті 407 КПК).

88.З огляду на вищевикладене Суд дійшов висновку про те, що апеляційну скаргу представника ОСОБА_7 слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді - без змін.

89.Крім того, Суд звертає увагу, що тимчасовий характер арешту майна обумовлений наявністю правового механізму, передбаченого статтею 174 КПК, за яким арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

90.Керуючись статтями 33-1, 98, 132, 168, 170-173, 369-372, 407, 418, 419, 422, 532 КПК, колегія суддів постановила:

1. Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

2. Ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 28.04.2023 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3