Пошук

Документ № 112176861

  • Дата засідання: 12/07/2023
  • Дата винесення рішення: 12/07/2023
  • Справа №: 991/4623/23
  • Провадження №: 52021000000000574
  • Інстанція: АП ВАКС
  • Форма судочинства: Кримінальне
  • Головуюча суддя (АП ВАКС): Калугіна І.О.

Справа № 991/4623/23

Провадження № 11-сс/991/405/23

Слідчий суддя ОСОБА_1

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 липня 2023 року м. Київ

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду в складі колегії суддів:

головуючого судді ОСОБА_2,

суддів ОСОБА_3, ОСОБА_4,

секретар судового засідання ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу адвокат ОСОБА_6, подану в інтересах ОСОБА_7, на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01.06.2023 про арешт майна в межах кримінального провадження № 52021000000000574 від 07.12.2021,

за участю:

особи, яка подала апеляційну скаргу, - адвоката ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції з Червонозаводським районним судом м. Харкова),

прокурора - ОСОБА_8,

У С Т А Н О В И Л А:

Зміст оскаржуваного рішення і встановлені судом обставини

Національне антикорупційне бюро України (далі - НАБУ) здійснює досудове розслідування, а Спеціалізована антикорупційна прокуратура Офісу Генерального прокурора (далі - САП) - процесуальне керівництво, у кримінальному провадженні № 52021000000000574 від 07.12.2021 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України (далі - КК України).

За версією органу досудового розслідування, службові особи АТ «Харківобленерго» протягом 2021-2022 років під час організації та проведення процедур закупівель товарів, робіт та послуг, зловживаючи своїм службовим становищем, вчиняли дії, спрямовані на визначення переможцями торгів конкретних учасників. В подальшому з переможцями торгів укладалися відповідні договори на закупівлі товарів, робіт та послуг за завищеними цінами.

27.05.2023, у межах указаного кримінального провадження, на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10.05.2023, детективи НАБУ провели обшук за місцем проживання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1, під час якого виявили та вилучили мобільні телефони Galaxy А71, iPhone 13 mini, Samsung та ноутбук Samsung, із зарядним пристроєм.

У подальшому, із метою забезпечення збереження речового доказу, прокурор САП звернувся до слідчого судді Вищого антикорупційного суду з клопотання про накладення арешту на майно, вилучене 27.05.023 під час проведення обшуку.

За результатами розгляду клопотання, слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ухвалою від 01.06.2023 наклав арешт на майно, вилучене 27.05.2023 року під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1, а саме: мобільні телефони Galaxy А71, iPhone 13 mini, Samsung та ноутбук Samsung, із зарядним пристроєм.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

Не погоджуючись із ухвалою слідчого судді від 01.06.2023, адвокат ОСОБА_6, діючи в інтересах ОСОБА_7, подав до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу. За змістом вимог просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову про відмову в задоволенні клопотання.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, сторона захисту посилається на те, що висновки слідчого судді, викладені в оскаржуваній ухвалі, не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження. За твердженням адвоката, орган досудового розслідування не надав слідчому судді жодного належного доказу для безспірного висновку щодо наявності обґрунтованої підозри, що мало місце вчинення кримінального правопорушення та є необхідність у накладенні арешту. Слідчий суддя не з`ясував можливість копіювання інформації з вилучених мобільних телефонів та ноутбука, яка може мати доказове значення, без арешту майна. На переконання адвоката, слідчий суддя здійсним втручання у право ОСОБА_7 на мирне володіння майном при наявній можливості отримати ті ж фактичні дані, що можуть мати доказове значення у кримінальному провадженні, без істотного втручання у право власності.

Позиції учасників судового провадження

У судовому засіданні адвокат ОСОБА_6 у повному обсязі підтримав апеляційну скаргу, просив задовольнити.

Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою.

Мотиви суду

Заслухавши суддю-доповідача щодо суті ухвали слідчого судді та поданої апеляційної скарги, вислухавши доводи та заперечення учасників судового провадження, дослідивши матеріали, які надійшли від слідчого судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить таких висновків.

Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст. 131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів.

Згідно ч. 1 та 2 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Частиною 1 статті 170 КПК України закріплено, шо арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Арешт майна допускається з метою: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (ч. 2 ст. 170 КПК України). У випадку, передбаченому пунктом першим, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК України).

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

У відповідності до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пп. 3 та 4 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 2 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 4 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

На переконання колегії суддів, слідчий суддя під час розгляду клопотання про накладення арешту на майно дотримався вказаних вимог закону.

Із матеріалів провадження слідує, що НАБУ здійснюється досудове розслідування, а САП процесуальне керівництво, у кримінальному провадженні № 52021000000000574 від 07.12.2021 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України (далі - КК України), за фактом привласнення, розтрати та заволодіння майном АТ «Харківобленерго» в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовими особами АТ «Харківобленерго» своїм службовим становищем під час проведення процедур закупівель товарів за завищеними цінами протягом 2021 року.

Наведені прокурором у клопотанні відомості про обставини вчинення дій, в сукупності з наданими у судовому засіданні поясненнями та доданими до клопотання матеріалами, дають колегії суддів підстави для висновку, що могли мати місце обставини, про які зазначається у клопотанні, та можливу причетність до них службових осіб АТ «Харківобленерго».

Колегія суддів звертає увагу, що на цьому етапі провадження, досліджуються лише питання достатності підстав вважати, що мало місце кримінальне правопорушення шляхом оцінки існуючих відомостей про діяння та можливість їх сприяння формуванню внутрішнього переконання в тому, що це діяння становить собою склад кримінального правопорушення. Ані слідчий суддя під час розгляду клопотання, ані суд апеляційної інстанції під час апеляційного перегляду, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину.

З урахуванням указаного, колегія суддів уважає, що слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів дійшов правильно висновку, що вчинення кримінального правопорушення є вірогідним та достатнім. А тому, доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, щодо не надання належних доказів, які б підтверджували вчинення кримінального правопорушення, колегія суддів вважає безпідставними.

Задовольняючи клопотання, подане в межах указаного кримінального провадження, про накладення арешту на мобільні телефони Galaxy А71, iPhone 13 mini, Samsung та ноутбук Samsung, із зарядним пристроєм, слідчий суддя дослідивши матеріали, додані до клопотання, дійшов правильного висновку, що зазначене майно є речовим доказом у кримінальному провадженні.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги стосовно того, що слідчим суддею безпідставно накладено арешт на вищевказане майно, колегія суддів виходить з такого.

Так, частиною 2 статті 168 КПК України визначено, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду. Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду. Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту. У разі необхідності слідчий чи прокурор виготовляє за допомогою технічних, програмно-технічних засобів, апаратно-програмних комплексів копії інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, електронних комунікаційних системах, інформаційно-комунікаційних системах, комп`ютерних системах, їх невід`ємних частинах. Копіювання такої інформації здійснюється із залученням спеціаліста.

Арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається у випадках, зокрема, якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний із подоланням системи логічного захисту (абз. 2 ч. 3 ст. 170 КПК України).

Як вбачається з матеріалів судового провадження, на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10.05.2023 детективи НАБУ 27.05.2023 провели обшук за місцем проживання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 . Під час такого обшуку були виявлені та вилучені: мобільний телефон iPhone 13 mini з метою дослідження на предмет встановлення видалених файлів (без паролю); мобільний телефон Samsung, SIN R58N543TP4V, на якому знаходиться переписка у месенджері «WhatsApp» з абонентом « ОСОБА_9 », а також щодо проведення обшуку і вилучення документів 14 березня 2023 року - з абонентом « ОСОБА_10 » (без паролю); мобільний телефон Samsung, s/n НОМЕР_1, на якому знаходиться листування з абонентом « ОСОБА_11 » щодо заборгованості за електроенергію (підлягав вилученню також з метою експертного дослідження на предмет видалених файлів); ноутбук Samsung, s/n 659Q9FCW300025P, який містить листування у месенджері «WhatsApp» з абонентами « ОСОБА_12 », « ОСОБА_9 », а також підлягає експертному дослідженню на предмет видалених файлів.

Після проведеного обшуку, детективами НАБУ додатково були оглянуті вилучені мобільні телефони, під час якого в мобільному телефоні Galaxy А71, а саме в месенджерах виявлено інформацію, що має значення для досудового розслідування у кримінальному провадженні: у месенджері «Signal» листування з абонентами « ОСОБА_13 » та «ОСОБА_18»; у месенджері «WhatsApp» листування з абонентами « ОСОБА_14 », « ОСОБА_15 », « ОСОБА_16 »; у месенджері «Telegram» листування з абонентом « ОСОБА_17 » (протокол огляду від 28.05.2023).

Додатково оглянути інформацію на вилученому ноутбуку Samsung детективам НАБУ не вдалося, оскільки при його увімкненні мається система логічного захисту у вигляді відбитка пальця або пін-кода.

Постановою детектива НАБУ від 28.05.2023 зазначені вище вилучені матеріальні об`єкти визнано речовими доказами з тих мотивів, що вони містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Колегія суддів вважає, що під час розгляду клопотання прокурор навів, а слідчий суддя перевірив його доводи, які дають підстави вважати, що вилучені матеріальні об`єкти відповідають критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, та можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються у цьому кримінальному провадженні.

При цьому, слідчий суддя дійшов правильного висновку щодо правомірності вилучення цих речей, оскільки з огляду на інформацію, що на них міститься, є необхідність у проведенні експертного дослідження.

На теперішній час постановами детектива від 28.05.2023 та 30.05.2023 у цьому кримінальному провадженні призначено комплексну судову телекомунікаційну та комп`ютерно-технічну експертизу (об`єкт дослідження - ноутбук Samsung) і судові експертизи комп`ютерної техніки і програмних продуктів (об`єкти дослідження мобільні телефони Galaxy А71, iPhone 13 mini, Samsung), проведення яких триває.

Отже, органом досудового розслідування вказане майно вилучив у відповідності до приписів ч. 2 ст. 168 КПК України, на підставі ухвали слідчого судді, якою надано дозвіл на його вилучення, що дослідив та враховав слідчий суддя під час розгляду клопотання прокурора про арешт майна.

Також, колегія суддів встановила, що слідчий суддя під час розгляду клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно в цій частині, перевіривши розумність та співрозмірність обмеження права власності із завданням кримінального провадження.

Крім того, слідчим суддею враховано положення ч. 2 та 3 ст. 170 КПК України, відповідно до яких майно, що відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Тому, посилання особи, як подала апеляційну скаргу, на те, що слідчим суддею безпідставно накладено арешт на вищевказане майно, є непереконливими, оскільки арешт на вказане майно накладено з правових підстав, передбачених ч. 2 та 3 ст. 170 КПК України, про що прямо зазначено в ухвалі слідчого судді.

З огляду на наведене та враховуючи, що слідчим суддею ретельно перевірено майно, на яке орган досудового розслідування просив накласти арешт і його відношення до матеріалів кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання та накладення арешту на вказане в оскаржуваній ухвалі майно. Доводи апеляційної скарги вказаного не спростовують.

Оскарження ухвал слідчого судді здійснюється в апеляційному порядку (стаття 310 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Рішення, одне з яких за результатами розгляду апеляційної скарги може постановити апеляційний суд, передбачені ст. 407 КПК України.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів переконана, що рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала слідчого судді - без змін.

Керуючись ст. 309, 376, 395, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01.06.2023 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_2

Судді ОСОБА_3

ОСОБА_4