- Головуючий суддя (ВАКС): Воронько В.Д.
Справа № 991/5644/23
Провадження 1-кс/991/5665/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 липня 2023 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_3, яка діє в інтересах ОСОБА_4, на постанову детектива Національного бюро Другого відділу детективів Першого підрозділу детективів ОСОБА_5 від 30.05.2023 про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих дій в межах кримінального провадження № 52021000000000269 від 18.05.2021,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшла вказана скарга, у якій захисник ОСОБА_3, яка діє в інтересах ОСОБА_4, просила скасувати постанову детектива Національного бюро Другого відділу детективів Першого підрозділу детективів ОСОБА_5 від 30.05.2023, якою відмовлено в задоволенні клопотання про проведення слідчих дій в межах кримінального провадження № 52021000000000269 від 18.05.2021.
В обґрунтування своєї скарги адвокат зазначає, що вона здійснює захист ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, якій у кримінальному провадженні № 5202100000000269 від 18.05.2021 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366-2 КК України. За версією органу досудового розслідування, ОСОБА_4, обіймаючи посаду судді Північного апеляційного господарського суду, будучи особою уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, тобто, суб`єктом декларування, відповідно до Закону України «Про запобігання корупції», умисно внесла до декларації за 2020 рік завідомо недостовірні відомості, що відрізняються від достовірних на суму понад 4000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
21.04.2023 адвокатом ОСОБА_3, в порядку ст. 220 КПК України, подано клопотання про проведення допиту нотаріусів ОСОБА_6, ОСОБА_7 та консульського офіцера ОСОБА_8 з приводу обставин встановлення і перевірки особи, якою виконано підпис на довіреності від імені ОСОБА_4 та з приводу підпису на договорах купівлі-продажу нерухового майна, виконаного від імені ОСОБА_4 . У задоволенні клопотання детективом було відмовлено.
Водночас, захисник вважає постанову детектива детектива ОСОБА_5 від 30.05.2023 необґрунтованою, у зв`язку з чим просила її скасувати та зобов`язати детектива розглянути клопотання про призначення і проведення слідчих дій у кримінальному провадженні № 52021000000000269 з урахуванням доводів, викладених у клопотанні та висновків суду.
У судовому засіданні захисник підозрюваної ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_3 підтримала подану скаргу та просила задовольнити її у повному обсязі. Додатково зазначила, що підозрювана ОСОБА_4 не володіє та ніколи не володіла об`єктами нерухомого майна на території Чеської Республіки та висловила припущення про заволодіння сторонніми особами особистими відомостями про підозрювану та вчинення такими особами дій, спрямованих на придбання/відчуження об`єктів нерухомості нібито від імені ОСОБА_4 .
Детектив НАБУ ОСОБА_5 у судове засідання не прибула, надіслала на електронну скриньку суду заперечення, в яких проти задоволення скарги заперечувала, зазначивши, що у скарзі не вказано, про які конкретно слідчі дії захисник клопотав, у чому саме доцільність їх проведення, обґрунтованість та з чим саме не погоджується сторона захисту.
Крім того, детектив зауважила, що вчинювані правочини мали місце в різні періоди часу, починаючи з 2016 року, із зазначенням дійсних персональних даних ОСОБА_4 (дати народження, адреси проживання, номер та серія паспорта громадянина України для виїзду за кордон), що не є загальнодоступною інформацією. Також укладені договори купівлі-продажу та видані довіреності містять відмітки про перевірку для легалізації з підписами уповноваженої особи, які містять відомості про особисте підписання вказаних документів ОСОБА_9 .
Більше того, детектив зазначає, що сама по собі відсутність відомостей про перетин кордону ОСОБА_4 у дати підписання документів не може свідчити про неможливість легалізації підпису, зокрема дистанційно. Стороною обвинувачення зібрано відомості від Державної прикордонної служби України щодо перетину кордону ОСОБА_4 у період 2017-2022 років, а тому проведення допитів ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_10 з підстав щодо перебування ОСОБА_4 на території Чеської Республіки в день укладання угод/підписання договорів є недоцільним та необґрунтованим, а зважаючи на суб`єктивні фактори у зв`язку з давністю подій та виконання вказаними особами щоденної роботи, у тому числі щодо перевірки та легалізації підписів, не будуть мати дієвості.
Допитані як свідки сторони окремих правочинів щодо купівлі-продажу від імені ОСОБА_4 надали показання, що останню особисто не бачили, що не оспорюється стороною обвинувачення, відтак для встановлення вказаних обставин відсутня необхідність у допиті ще й осіб, які здійснювали проставлення відміток про легалізацію.
За наведеного, детектив зазначає, що клопотання є безпідставним, необґрунтованим та недоцільним, а тому скарга адвоката ОСОБА_3 не підлягає задоволенню.
Положеннями ч. 3 ст. 306 КПК України встановлено, що розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов`язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
За наведеного, слідчий суддя визнав за можливе здійснювати розгляд скарги за відсутності детектива, яка була повідомлена про розгляд належним чином, із урахуванням поданих заперечень.
Заслухавши позицію заявника скарги, дослідивши матеріали скарги та письмові заперечення детектива, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Згідно зі ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку передбаченому КПК України (ст. 24 КПК України).
Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора визначений главою 26 Кримінального процесуального кодексу України - параграф 1, статті 303-308.
Пунктами 1-11 ч. 1 ст. 303 КПК України встановлено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржене рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.
Встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 5202100000000269 від 18.05.2021 року, у якому ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366-2 КК України.
За версією органу досудового розслідування, ОСОБА_4, обіймаючи посаду судді Північного апеляційного господарського суду, будучи особою уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, тобто, суб`єктом декларування, відповідно до Закону України «Про запобігання корупції», умисно внесла до декларації за 2020 рік завідомо недостовірні відомості, що відрізняються від достовірних на суму понад 4000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Відповідно до повідомлення про підозру від 06.02.2023, ОСОБА_4 у електронних деклараціях (основна, уточнена), поданих 24 і 29.03.2021, не зазначила в розділі 3 «Об`єкти нерухомості», належні їй на праві власності станом на 31.12.2020 майно на території Чеської республіки та у розділі 11 декларації «Доходи, у тому числі подарунки» умисно не зазначила відомості про отриманий дохід від продажу квартири у м. Прага.
У свою чергу, сторона захисту стверджує, що ОСОБА_4 не була обізнана про дії, пов`язані з придбанням/відчуженням нерухомого майна від її імені на території іншої держави, а тому не могла вчинити дії щодо відображення вказаних об`єктів (отриманого доходу) в декларації, у зв`язку з тим, що вона на територію Чеської Республіки не виїжджала.
Враховуючи зазначене, 24.04.2023 Національним антикорупційним бюро України отримано клопотання від адвоката ОСОБА_3, в порядку ст. 220 КПК України, про проведення допиту нотаріусів ОСОБА_6, ОСОБА_7 та консульського офіцера ОСОБА_8 з приводу обставин встановлення і перевірки особи, якою виконано підпис на довіреності від імені ОСОБА_4 та з приводу підпису на договорах купівлі-продажу нерухового майна, виконаного від імені ОСОБА_4 .
Постановою детектива ОСОБА_5 від 27.04.2023 у задоволенні клопотання було відмовлено.
Ухвалою слідчого судді від 19.05.2023 детектива НАБУ у кримінальному провадженні № 52021000000000269 від 18.05.2021 зобов`язано розглянути клопотання адвоката ОСОБА_3, відповідно до вимог ст. 220 КПК України.
За результатом розгляду клопотання, враховуючи ухвалу слідчого судді від 19.05.2023, 30.05.2023 детективом ОСОБА_5 винесено постанову про відмову у задоволенні клопотання сторони захисту.
Водночас, захисник вважає постанову детектива від 30.05.2023 необґрунтованою, у зв`язку з чим просила її скасувати та зобов`язати детектива розглянути клопотання захисту про призначення і проведення слідчих дій у кримінальному провадженні № 52021000000000269 з урахуванням доводів, викладених у клопотанні та висновків суду.
Захисник наголосила, що версія сторони захисту про заволодіння сторонніми особами особистими відомостями про підозрювану та вчинення такими особами дій, спрямованих на придбання/відчуження об`єктів нерухомості нібито від імені ОСОБА_4 наразі не перевірена, з цією метою до детектива подано клопотання від 21.04.2023, у якому захисник просить допитати осіб, які безпосередньо встановлювали та перевіряли особу, якою виконано підписи на довіреностях від імені ОСОБА_4 .
Слід зауважити, що положеннями ч. 2 ст. 9 КПК України встановлено, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Сторона захисту здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів. Ініціювання стороною захисту, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому статтею 220 цього Кодексу (ч. 3 ст. 93 KПК України).
Зі змісту ч. 6 ст. 223 КПК України вбачається, що слідча (розшукова) дія може здійснюватися за клопотанням сторони захисту і проводиться з участю особи, яка її ініціювала, та (або) її захисника.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 541 КПК України міжнародна правова допомога - проведення компетентними органами однієї держави процесуальних дій, виконання яких необхідне для досудового розслідування, судового розгляду або для виконання вироку, ухваленого судом іншої держави або міжнародною судовою установою.
Таким чином, звернення із запитом про міжнародну правову допомогу є підставою для ініціювання на території запитуваної державою проведення процесуальних дій, в тому числі слідчих дій, які необхідні для досудового розслідування.
Слідчий суддя враховує, що сторона захисту обмежена у праві самостійно проводити в порядку міжнародної правової допомоги допити свідків у кримінальному провадженні та відповідно змагальність процесу забезпечується, шляхом права сторони захисту подавати в порядку ст. 220 КПК України слідчому/прокурору клопотання про проведення допиту свідків, яким відомі обставини, важливі для встановлення об`єктивної істини у провадженні.
Частиною 5 ст. 110 КПК України встановлено вимоги до постанови слідчого, дізнавача, прокурора, яка повинна складатися зі: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім`я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення КПК України; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.
Із тексту долученої постанови про відмову в задоволенні клопотання сторони захисту від 30.05.2023 вбачається, що вона містить усі обов`язкові елементи такого процесуального рішення. Відтак, детективом були дотримані формальні аспекти прийняття постанови.
Поряд з цим, згідно з роз`ясненнями, наведеними у п. 6 листа Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 9-49/0/4-17 від 12.01.2017 «Узагальнення про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» при розгляді скарги на відмову слідчого, прокурора у проведенні слідчих (розшукових) дій слідчому судді, окрім дотримання процесуального порядку вирішення клопотань про проведення слідчих (розшукових) дій; дотримання інших процесуальних вимог щодо проведення слідчих (розшукових) дій, які ініціюються перед органом досудового розслідування у кримінальному провадженні, належить оцінювати також доцільність здійснення слідчих (розшукових) дій, про які просить сторона кримінального провадження та обґрунтованість внесеного клопотання.
Зі змісту постанови детектива вбачається, що клопотання захисника було розглянуто формально, в основу покладено хибні висновки детектива щодо недоцільності здійснення допиту нотаріусів ОСОБА_6, ОСОБА_7 та консульського офіцера ОСОБА_8 . Зокрема, детектив зазначає, що у вчинюваних правочинах зазначено дійсні персональні дані ОСОБА_4 (дата народження, адреси проживання, номер та серія паспорта громадянина України для виїзду за кордон), що не є загальнодоступною інформацією.
При цьому, не зазначено у зв`язку з чим визнано неспроможною та такою, що не підлягає перевірці, версію сторони захисту про заволодіння такими даними сторонніми особами, тим паче, що із долучених копій довіреностей від 18.12.2017 та 17.09.2019 вбачається, що вони видані на ім`я ОСОБА_11, з яким, за інформацією органу досудового розслідування, ОСОБА_4 була знайома з 2014 року та на ім`я якого надавала довіреності на території України, тобто вказана особа володіла персональною інформацією про ОСОБА_4 .
Також детектив зазначає, що укладені договори купівлі-продажу та видані довіреності містять відмітки про перевірку для легалізації з підписами уповноваженої особи, які саме містять відомості про особисте підписання вказаних документів ОСОБА_9 .
З приводу зазначеного слідчий суддя звертає увагу, що із копій долучених довіреностей від 18.12.2017, 17.09.2019 та 11.08.2020 дійсно вбачається, що підписи від імені ОСОБА_4 виконано власноруч, однак, у вказані дати остання згідно з відомостями, наданими Державною прикордонною службою України, державний кордон в напрямку виїзду з території України не перетинала. Крім того, у вказані дати брала участь в складі колегії суддів у розгляді судових справ за участі учасників, про що свідчать судові рішення, опубліковані в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Детектив зазначає, що сама по собі відсутність відомостей про перетин кордону ОСОБА_4 у дати підписання документів не може свідчити про неможливість легалізації підпису, зокрема дистанційно.
Вказане, на переконання слідчого судді, підлягає встановленню та перевірці під час досудового розслідування. При цьому, з`ясування механізму здійснення уповноваженими особами легалізації особистого підпису на довіреностях; порядку встановлення і перевірки особи, якою виконано підпис; можливості легалізації нотаріусом та консульським офіцером проставленого особистого підпису на довіреності особою, яка перебуває не на території Чеської Республіки (дистанційне підписання) може бути забезпечено, у тому числі шляхом допиту нотаріусів ОСОБА_6, ОСОБА_7 та консульського офіцера ОСОБА_8, оскільки ці особи безпосередньо здійснювали перевірку особистих підписів, виконаних на довіреностях, для їх легалізації.
Посилання ж детектива на те, що у зв`язку з давністю подій та виконання вказаними особами щоденної роботи, у тому числі щодо перевірки та легалізації підписів, такі допити не будуть мати дієвості, не може бути слушним, оскільки сторона захисту має рівні зі стороною обвинувачення права та можливості у збиранні доказів, у прийнятті рішення щодо необхідності проведення тих чи інших слідчих дій, сторона захисту має право користуватися підставами для проведення слідчих дій, які передбачені ч. 2 ст. 223 КПК України, тобто достатність відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети, а не на безумовність її результатів. Встановлення правил, за яких сторона захисту може заявляти клопотання про проведення слідчих дій лише за умови доведення беззаперечної можливості досягнення конкретних результатів, є неприпустимим обмеженням права на захист.
У той же час варто враховувати, що право на захист належить до загальновизнаних принципів міжнародного права і розглядається як необхідна умова забезпечення права на справедливий судовий розгляд.
Конституційний принцип забезпечення підозрюваному права на захист є важливою гарантією об`єктивного розслідування і справедливості судового розгляду справи та запобігання притягнення до кримінальної відповідальності невинуватих осіб.
Забезпечення обвинуваченому (підозрюваному) права на захист є самостійним принципом кримінального судочинства, який охоплює: 1) права, які підозрюваний (обвинувачений) може реалізувати власними діями шляхом надання усних або письмових пояснень із приводу підозри або обвинувачення, збирання і надання доказів, особистої участі у кримінальному провадженні, в тому числі участі в допитах інших підозрюваних (обвинувачених), потерпілих, свідків та експертів у суді, подачі скарг на дії і рішення слідчого, прокурора, слідчого судді й суду; 2) права, які можуть здійснюватися підозрюваним (обвинуваченим) за допомогою захисника й законного представника шляхом реалізації прав та обов`язків цих осіб; 3) наявність у слідчого, прокурора, слідчого судді й суду обов`язків сприяти підозрюваному (обвинуваченому) в реалізації його права на захист.
Захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження.
Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх (рішення у справі «Ruiz-Mateos проти Іспанії», від 23 червня 1993 року).
Тобто, провідною ідеєю цього принципу у кримінальному провадженні є паритетність сторін обвинувачення і захисту, які самостійно відстоюють їхні правові позиції у формі судового спору шляхом реалізації наданих законом процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.
Враховуючи зазначене, слідчий суддя дійшов висновку, що детективом у постанові від 30.05.2023 не спростовано доцільності проведення таких слідчих дій, про які просить захисник у клопотанні.
Відповідно до ч. 2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов`язання припинити дію; 3) зобов`язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що постанова детектива ОСОБА_5 від 30.05.2023 не може вважатися законною та обґрунтованою, а тому підлягає скасуванню.
За таких обставин, слідчий суддя вважає за необхідне скасувати оскаржувану постанову як немотивовану та зобов`язати детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52021000000000269 від 18.05.2021, повторно розглянути клопотання адвоката ОСОБА_3 від 21.04.2023 про проведення слідчих дій в межах кримінального провадження № 52021000000000269 від 18.05.2021.
Керуючись статтями 7, 9, 220, 303-307, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
УХВАЛИВ:
Скаргу адвоката ОСОБА_3, яка діє в інтересах ОСОБА_4, задовольнити.
Постанову детектива Національного бюро Другого відділу детективів Першого підрозділу детективів ОСОБА_5 від 30.05.2023 про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих дій в межах кримінального провадження № 52021000000000269 від 18.05.2021, - скасувати.
Зобов`язати детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 або іншого детектива, який входить до складу групи детективів у кримінальному провадженні № 52021000000000269 від 18.05.2021, повторно розглянути клопотання адвоката ОСОБА_3 від 21.04.2023 про проведення слідчих дій в межах кримінального провадження № 52021000000000269 від 18.05.2021.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1