- Головуючий суддя (ВАКС): Воронько В.Д.
Справа № 991/5793/23
Провадження 1-кс/991/5813/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 липня 2023 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, адвоката ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4, на постанову прокурора п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 від 19.06.2023 про відмову в задоволенні клопотання в межах кримінального провадження № 42017000000001245 від 25.04.2017,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшла скарга адвоката ОСОБА_3, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_4, на постанову старшого прокурора групи прокурорів - прокурора п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 від 19.06.2023 про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих дій у кримінальному провадженні № 42017000000001245 від 25.04.2017, а саме допиту ОСОБА_6, за участі адвоката ОСОБА_3 .
У своїй скарзі захисник просить: 1) постанову про відмову в задоволенні клопотання від 19.06.2023 скасувати; 2) зобов`язати прокурора у кримінальному провадженні № 42017000000001245 ОСОБА_5 провести допит ОСОБА_6 за участі адвоката в порядку, визначеному ч. 6 ст. 223 КПК України.
В обґрунтування поданої скарги захисник зазначає, що 15.06.2023 ним подано до прокурора САП ОГП ОСОБА_5 або іншого старшого прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні № 42017000000001245 вищевказане клопотання, в задоволенні якого було відмовлено постановою від 19.06.2023.
Примірник зазначеної постанови захисник отримав 28.06.2023 до початку судового засідання з розгляду справи № 991/5564/23 за поданою ним скаргою на бездіяльність прокурора САП ОГП ОСОБА_5 . За наведеного, вважає дотриманим строк звернення до слідчого судді із вказаною скаргою.
На думку захисника, оскаржувана постанова не узгоджується з вимогами КПК України та матеріалами кримінального провадження, у зв`язку з чим підлягає скасуванню. Наведене стало підставою для звернення до слідчого судді в порядку п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України з даною скаргою.
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 підтримав подану скаргу та просив задовольнити її у повному обсязі. Додатково звернув увагу слідчого судді на подання скарги в передбачений ч. 1 ст. 304 КПК України строк.
Щодо обґрунтованості скарги повідомив, що ОСОБА_6 був заступником Голови правління ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» та йому підпорядковувались комерційний та фінансово-економічний департаменти, згідно з розподілом обов`язків між заступниками Голови правління, ОСОБА_6 відповідав за закупівлі ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз», оплати та взаємодію з AT «НАК «Нафтогаз України» з зазначених питань. Крім того, мав статус підозрюваного у кримінальному провадженні № 12014000000000164, з якого у подальшому матеріали стосовно нього були виділені в окреме кримінальне провадження № 42016000000002959, у якому вироком Шевченківського районного суду м. Києва у справі 761/7184/17 було затверджено угоду із прокурором про визнання винуватості. Поряд з цим, 19.03.2021 року в інтерв`ю інтернет-виданню «Українська правда» ОСОБА_6 спростував усі показання, які надав під час досудового розслідування, однак, зазначена особа не була додатково допитана. Крім того, у протоколі огляду мобільного телефону ОСОБА_6 відображена його переписка з братом - ОСОБА_7, із якої слідує, що ОСОБА_4 не причетний до неправомірних дій щодо закупівлі СПБУ В312 та В319. За наведеного, ОСОБА_6, на переконання захисника ОСОБА_3, міг би повідомити, що жодних доручень та вказівок від підзахисного не отримував та підтвердити необізнаність ОСОБА_4 із процесом закупівлі СПБУ.
Натомість відмовляючи у задоволенні клопотання прокурор ОСОБА_5 вказав на єдину перепону в проведенні слідчої дії, а саме зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні.
Враховуючи зазначене, захисник звернувся до слідчого судді з даною скаргою.
Прокурор САП ОГП ОСОБА_5 в судове засідання не прибув, був повідомлений про розгляд належним чином, на електронну поштову скриньку надіслав заперечення, в яких зазначив, що скарга не підлягає задоволенню так, як не відповідає вимогам КПК України, адже скасування постанови прокурора та одночасне зобов`язання прокурора провести конкретні слідчі дії виходить за межі повноважень слідчого судді та є втручанням в повноваження прокурора у кримінальному провадженні.
До того ж прокурор у запереченнях вказує, що дійсно до САП ОГП надійшло клопотання від захисника ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про проведення слідчих дій у кримінальному провадженні № 42017000000001245 від 25.04.2017. Однак, постановою від 19.06.2023 у задоволенні клопотання було відмовлено, оскільки не встановлено підстав для задоволення такого клопотання з посиланням на наступне:
- правила проведення допиту викладені в приписах ст. 224 КПК України. Зокрема ч. 1 ст. 224 КПК України зазначає, що допит проводиться за місцем проведення досудового розслідування або в іншому місці за погодженням із особою, яку мають намір допитати. Адвокатом ОСОБА_3 не надано будь-яких відомостей щодо місця проведення допиту, у тому числі погодження з ОСОБА_6 можливості його допиту в іншому місці, яке не є місцем досудового розслідування;
- досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000001245 від 25.04.2017 за підозрою ОСОБА_4 зупинено у зв`язку з розшуком останнього, а відповідно до ч. 5 ст. 280 КПК України після зупинення досудового розслідування проведення слідчих (розшукових) дій не допускається, крім тих, які спрямовані на встановлення місцезнаходження підозрюваного. При цьому, адвокат зазначає, що покази ОСОБА_6 безпосередньо стосуються обґрунтованості підозри ОСОБА_4, а не спрямовані на встановлення його місцезнаходження. Також адвокат ОСОБА_3 не піднімає питання поновлення досудового розслідування.
Таким чином, як зауважив прокурор, постанова про відмову в задоволенні клопотання винесена уповноваженою особою у справі, є обґрунтованою, мотивованою та відповідає вимогам ст.ст. 36, 110 КПК України, а тому підстави для її скасування відсутні. Прокурор ОСОБА_5 просив скаргу захисника розглянути без його участі, за врахуванням поданих заперечень, та винести ухвалу, якою відмовити в задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 .
Положеннями ч. 3 ст. 306 КПК України встановлено, що розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов`язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
За наведеного, слідчий суддя визнав за можливе здійснювати розгляд скарги за відсутності прокурора, який був повідомлений про розгляд належним чином, із урахуванням поданих ним заперечень.
Заслухавши позицію заявника скарги, дослідивши матеріали скарги та письмові заперечення прокурора, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Згідно зі ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку передбаченому КПК України (ст. 24 КПК України).
Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора визначений главою 26 Кримінального процесуального кодексу України - параграф 1, статті 303-308.
Пунктами 1-11 ч. 1 ст. 303 КПК України встановлено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржене рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.
Положеннями ст. 220 КПК України встановлено, що сторона захисту може звернутися з клопотанням про виконання будь-яких процесуальних дій, яке слідчий, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання та задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй.
Тобто, у відповідності до положень ст. 220 КПК України сторона захисту має право звернутися до слідчого, прокурора з клопотанням про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Захисник зазначає, що примірник постанови прокурора від 19.06.2023 про відмову у задоволенні клопотання він отримав 28.06.2023, на підтвердження чого долучає копію супровідного листа за вих. № 16/1/5-51934Вих-23 від 28.06.2023 та скрін-шот особистої електронної поштової скриньки (т. 1, а. с. 4, 8). Вказане не було спростовано в ході судового розгляду скарги.
Таким чином, слідчим суддею встановлено, що скарга адвоката ОСОБА_3 подана до суду 29.06.2023, тобто в межах визначеного ч. 1 ст. 304 КПК України строку.
Так, встановлено, що Національним антикорупційним бюро здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000001245 від 25.04.2017 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.
У рамках зазначеного кримінального провадження 15.06.2023 адвокатом ОСОБА_3 подано клопотання до прокурора САП ОГП ОСОБА_5 або іншого старшого прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні № 42017000000001245 про проведення слідчих дій, а саме допиту ОСОБА_6 за участі захисника в порядку, визначеному ч. 6 ст. 223 КПК України.
Постановою від 19.06.2023 у задоволенні клопотання було відмовлено.
Дослідивши клопотання сторони захисту, яке подане в порядку ст. 220 КПК України, та мотиви прокурора, викладені в постанові від 19.06.2023, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Частиною 5 ст. 110 КПК України встановлено вимоги до постанови слідчого, дізнавача, прокурора, яка повинна складатися зі: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім`я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення КПК України; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.
Із тексту долученої захисником постанови від 19.06.2023 вбачається, що вона містить усі обов`язкові елементи такого процесуального рішення. Відтак, прокурором були дотримані формальні аспекти прийняття постанови.
При цьому, відмовляючи в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3, прокурор зазначає, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000001245 від 25.04.2017 за підозрою ОСОБА_4 зупинено у зв`язку з розшуком останнього, а відповідно до ч. 5 ст. 280 КПК України після зупинення досудового розслідування проведення слідчих (розшукових) дій не допускається, крім тих, які спрямовані на встановлення місцезнаходження підозрюваного. Натомість у мотивуванні необхідності допиту ОСОБА_6 зазначено, що покази цієї особи безпосередньо стосуються обґрунтованості підозри ОСОБА_4, а не спрямовані на встановлення його місцезнаходження. Крім того, захисник ОСОБА_3 не порушує питання поновлення проведення досудового розслідування.
За наведеного, єдиною підставою, що унеможливлює допит ОСОБА_6, на переконання прокурора ОСОБА_5, є факт зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні, яке захисник не просить відновити.
З огляду на викладене, слідчий суддя зазначає, що приписами ч. 1 ст. 282 КПК України передбачено випадки, у яких зупинене досудове розслідування відновлюється постановою слідчого, прокурора. До таких законодавець відносить: 1) припинення існування підстави для зупинення досудового розслідування (підозрюваний видужав, його місцезнаходження встановлено, завершено проведення процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва, припинено чи скасовано воєнний стан, обмін підозрюваного як військовополоненого проведено або такий обмін не відбувся); 2) наявна можливість подальшого проведення досудового розслідування за таких умов; 3) у разі потреби проведення слідчих (розшукових) чи інших процесуальних дій.
Визначальним є те, що конструкція зазначеної статті побудована таким чином, що зазначені вище обставини, при яких зупинене досудове розслідування відновлюється, є самостійними та взаємонепов`язаними.
Разом з тим, вимогами КПК України не покладено на захисника обов`язку клопотати про відновлення досудового розслідування, у випадку проведення слідчих (розшукових) чи інших процесуальних дій за ініціативою сторони захисту.
Таким чином, кримінальний процесуальний закон передбачає можливість відновлення досудового розслідування не лише у випадках, коли перестала існувати первинна підстава для його зупинення, а й у разі, якщо існує потреба в проведення інших слідчих чи процесуальних дій. При чому, зазначене є виключною прерогативою слідчого/прокурора.
За наведеного, зі змісту постанови прокурора вбачається, що клопотання захисника було розглянуто формально, не спростовано доцільності проведення слідчої дії, про яку просить захисник, а основним мотивом відмови в задоволенні клопотання є зупинення досудового розслідування, у зв`язку з розшуком ОСОБА_4 .
Слідчий суддя зауважує, що згідно з роз`ясненнями, викладеними у п. 6 листа Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 9-49/0/4-17 від 12.01.2017 «Узагальнення про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» при розгляді скарги на відмову слідчого, прокурора у проведенні слідчих (розшукових) дій слідчому судді, окрім дотримання процесуального порядку вирішення клопотань про проведення слідчих (розшукових) дій; дотримання інших процесуальних вимог щодо проведення слідчих (розшукових) дій, які ініціюються перед органом досудового розслідування у кримінальному провадженні, належить оцінювати також доцільність здійснення слідчих (розшукових) дій, про які просить сторона кримінального провадження та обґрунтованість внесеного клопотання.
Кримінальний процесуальний закон не покладає на сторону обвинувачення обов`язку проводити усі слідчі (розшукові) дії, які ініціює сторона захисту, оскільки такі дії в певних випадках можуть бути неможливими, недоцільними, передчасними або ж перешкоджати досягненню завдань кримінального провадження.
Натомість, захисник у клопотанні просив провести допит в якості свідка ОСОБА_6, який у період закупівлі СПБУ В312 та В319 займав посаду заступника Голови правління ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз», йому підпорядковувались комерційний та фінансово-економічний департаменти, згідно з розподілом обов`язків між заступниками Голови правління, саме ОСОБА_6 відповідав за закупівлі ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз», оплату та взаємодію з AT «НАК «Нафтогаз України» із зазначених питань.
Про необхідність допиту ОСОБА_6 свідчить, зокрема, вказівка у повідомленні про підозру ОСОБА_4 від 07.04.2017, на залучення останнім до вчинення інкримінованого злочину підпорядкованих осіб, серед яких зазначено також ОСОБА_6 /стор. 9-10 повідомлення про підозру/. При цьому, ОСОБА_4 надав доручення своєму заступнику ОСОБА_6 організувати підготовку документів для отримання від НАК «Нафтогаз України» грошових коштів на придбання СПБУ з метою привласнення їх частини /стор. 10 повідомлення про підозру/. У подальшому, серед інших, ОСОБА_6 організував складання та підписання рішення правління Компанії, оформленого протоколом 31 від 21.02.2011, яке містило завідомо недостовірні відомості /стор. 10 повідомлення про підозру/. Спрямовуючи дії співучасників злочинної організації на вчинення спланованого злочину та координуючи їх дії голова правління ДАТ «Чорноморнафтогаз» ОСОБА_4 організував виконання підпорядкованими працівниками (у тому числі, заступником голови правління ОСОБА_6 ) підготовку проекту договору позики між НАК «Нафтогаз України» та ДАТ «Чорноморнафтогаз» /стор. 11 повідомлення про підозру/. На виконання вказівок керівництва Компанії головою правління ДАТ «Чорноморнафтогаз» ОСОБА_4 організовано проведення вдаваної процедури конкурсних торгів, здійснення якої доручено ОСОБА_6 та іншим членам злочинної організації /стор. 12 повідомлення про підозру/. У подальшому ОСОБА_6 … на виконання доручення ОСОБА_4 …, згідно єдиного злочинного плану, корисливих мотивів, зловживаючи службовим становищем, з метою заволодіння грошовими коштами НАК «Нафтогаз України» в особливо великих розмірах надали … відповідні дані щодо технічних характеристик СПБУ, а також реквізити, установчі документи та печатки компаній-нерезидентів «HIGHWAY INVESTMENT PROCESSING LLP» (Великобританія) та «FALCONA SYSTEMS LIMITED» (Нова Зеландія) /стор. 12 повідомлення про підозру/. З відома та сприяння ОСОБА_6 виготовили завідомо неправдиві документи для участі в тендері від імені керівників зазначених компаній - ОСОБА_8 та ОСОБА_9 відповідно /стор. 13 повідомлення про підозру/. ОСОБА_6 та інші особи склали завідомо неправдиві документи про проведення процедури закупівлі СПБУ В312 без фактичного проведення конкурсних торгів /стор. 13 повідомлення про підозру/. ОСОБА_6, на виконання вказівок ОСОБА_4, підписано платіжні доручення про перерахування грошових коштів з метою подальшого заволодіння ними /стор. 14 повідомлення про підозру/. На виконання доручення ОСОБА_4, ОСОБА_6 складено техніко-економічне обґрунтування придбання СПБУ за завідомо, для учасників злочинної організації, завищеною ціною у розмірі 3 600 000 000 грн /стор. 16 повідомлення про підозру/ тощо (т. 1, а. с. 15-26).
Так, зазначена в клопотанні особа, про допит якої клопоче захисник ОСОБА_3, безпосередньо зазначена у повідомленні про підозру ОСОБА_4 . Більше того, із повідомлення про підозру вбачається, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні інкримінованих йому злочинів у складі злочинної організації, до якої входив також і ОСОБА_6, який був підпорядкований Голові правління ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» ОСОБА_4 та, за версією органу досудового розслідування, має безпосередній зв`язок з обставинами, які розслідуються у межах цього кримінального провадження. Разом з тим, в оскаржуваній постанові не спростовано необхідності отримання показань цієї особи, які можуть мати важливе значення для досудового розслідування, у тому числі підтвердити або спростувати версію сторони захисту щодо непричетності ОСОБА_4 до описаних в повідомленні про підозру злочинів.
Тим паче, як зазначає захисник ОСОБА_3 у скарзі, 19.03.2021 в інтерв`ю інтернет-виданню «Українська правда» ОСОБА_6 спростував показання, які надав під час досудового розслідування, що також свідчить про доцільність допиту ОСОБА_6 . Однак, вказаному не було надано оцінку прокурором у постанові про відмову в задоволенні клопотання.
Слідчий суддя враховує те, що сторона захисту обмежена у праві самостійно проводити допит свідків у кримінальному провадженні та, відповідно, змагальність процесу може бути забезпечена шляхом реалізації права сторони захисту ініціювати проведення такої слідчої дії перед стороною обвинувачення.
Частиною 3 ст. 93 КПК України передбачено, що сторона захисту здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів. Ініціювання стороною захисту, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому статтею 220 цього Кодексу.
При цьому, сторона захисту має рівні зі стороною обвинувачення права та можливості у збиранні доказів, у прийнятті рішення щодо необхідності проведення тих чи інших слідчих дій, сторона захисту має право користуватися підставами для проведення слідчих дій, які передбачені ч. 2 ст. 223 КПК України, тобто достатність відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети, а не на безумовність її результатів.
Поряд з цим, встановлення правил, за яких сторона захисту може заявляти клопотання про проведення слідчих дій лише за умови доведення беззаперечної можливості досягнення конкретних результатів, є неприпустимим обмеженням права на захист.
У той же час варто враховувати, що право на захист належить до загальновизнаних принципів міжнародного права і розглядається як необхідна умова забезпечення права на справедливий судовий розгляд.
Конституційний принцип забезпечення підозрюваному права на захист є важливою гарантією об`єктивного розслідування і справедливості судового розгляду справи та запобігання притягнення до кримінальної відповідальності невинуватих осіб.
Забезпечення обвинуваченому (підозрюваному) права на захист є самостійним принципом кримінального судочинства, який охоплює: 1) права, які підозрюваний (обвинувачений) може реалізувати власними діями шляхом надання усних або письмових пояснень із приводу підозри або обвинувачення, збирання і надання доказів, особистої участі у кримінальному провадженні, в тому числі участі в допитах інших підозрюваних (обвинувачених), потерпілих, свідків та експертів у суді, подачі скарг на дії і рішення слідчого, прокурора, слідчого судді й суду; 2) права, які можуть здійснюватися підозрюваним (обвинуваченим) за допомогою захисника й законного представника шляхом реалізації прав та обов`язків цих осіб; 3) наявність у слідчого, прокурора, слідчого судді й суду обов`язків сприяти підозрюваному (обвинуваченому) в реалізації його права на захист.
Захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження.
Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх (рішення у справі «Ruiz-Mateos проти Іспанії», від 23 червня 1993 року).
Тобто, провідною ідеєю цього принципу у кримінальному провадженні є паритетність сторін обвинувачення і захисту, які самостійно відстоюють їхні правові позиції у формі судового спору шляхом реалізації наданих законом процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.
Зі змісту ч. 6 ст. 223 КПК України вбачається, що слідча (розшукова) дія може здійснюватися за клопотанням сторони захисту і проводиться з участю особи, яка її ініціювала, та (або) її захисника. Під час проведення такої слідчої (розшукової) дії присутні особи, що її ініціювали, мають право ставити питання, висловлювати свої пропозиції, зауваження та заперечення щодо порядку проведення відповідної слідчої (розшукової) дії, які заносяться до протоколу.
Одним із видів слідчих дій є допит свідків (ст. 224 КПК України). Свідком, відповідно до ч. 1 ст. 65 КПК України, є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для давання показань.
Частиною 2 ст. 9 КПК України визначено, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя прийшов до переконання, що клопотання захисника було розглянуто формально, прокурором не спростовано доцільності проведення слідчої дії, про яку просить захисник, належним чином не надано оцінку доводам захисника ОСОБА_3, а основним мотивом відмови в задоволенні клопотання є зупинення досудового розслідування, у зв`язку з розшуком підозрюваного ОСОБА_4, що, на думку слідчого судді, не відповідає засаді законності, зокрема, в частині виконання обов`язку, передбаченого ч. 2 ст. 9 КПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов`язання припинити дію; 3) зобов`язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що постанова прокурора ОСОБА_5 від 19.06.2023 не може вважатися законною та обґрунтованою, а тому підлягає скасуванню.
За таких обставин, слідчий суддя вважає за необхідне скасувати оскаржувану постанову як необґрунтовану та зобов`язати прокурора п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 або іншого прокурора, який входить до складу групи прокурорів у кримінальному провадженні № 42017000000001245 від 25.04.2017, повторно розглянути клопотання адвоката ОСОБА_3, в інтересах ОСОБА_4, від 15.06.2023 про допит ОСОБА_6 .
Керуючись статтями 7, 9, 220, 303-307, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
УХВАЛИВ:
Скаргу адвоката ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4, задовольнити частково.
Постанову прокурора п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 від 19.06.2023 про відмову в задоволенні клопотання в межах кримінального провадження № 42017000000001245 від 25.04.2017 - скасувати.
Зобов`язати прокурора п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 або іншого прокурора, який входить до складу групи прокурорів у кримінальному провадженні № 42017000000001245 від 25.04.2017, повторно розглянути клопотання адвоката ОСОБА_3, в інтересах ОСОБА_4, від 15.06.2023 про допит ОСОБА_6 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1