Документ № 112230726

Справа № 991/5681/23

Провадження № 1-кс/991/5702/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ВСТУПНА ЧАСТИНА [І].

Дата і місце постановлення [1-1].

06 липня 2023 року, місто Київ.

Назва та склад суду, секретар судового засідання [1-2].

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 (надалі слідчий суддя), секретар судового засідання ОСОБА_2 .

Найменування (номер) кримінального провадження [1-3].

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі ЄРДР) 02 жовтня 2015 року за №32015100110000282.

Прізвище, ім`я і по батькові підозрюваного, обвинуваченого, рік, місяць і день його народження, місце народження і місце проживання [1-4].

Інформація у клопотанні відсутня.

Закон України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа [1-5].

За ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.

Сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження [1-6].

Детектив Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 (надалі детектив); власник майна адвокат ОСОБА_4

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА [ІІ].

Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається [2-1].

Вирішується питанняпро арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №32015100110000282 від 02 жовтня 2015 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Питання про арешт майна вирішується за клопотанням прокурора п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 .

Встановлені слідчим суддею обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів [2-2].

Слідчий суддя встановив таке.

Клопотання прокурора САП відповідає вимогам ч. 2 ст. 171 КПК України та обґрунтоване наступним.

У провадженні детективів Національного антикорупційного бюро України перебуває кримінальне провадження за №32015100110000282 від 02 жовтня 2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України за фактами розтрати майна ПАТ «Одеський припортовий завод» (код ЄДРПОУ 00206539) (надалі ПАТ «ОПЗ») в результаті укладення договорів купівлі-продажу природного газу із ТОВ «Нафтогаз трейд» та контрактів купівлі-продажу аміаку та карбаміду з компаніями «EXPOTRADE GLOBAL LIMITED», «Newscope Estates Limited», «Antra GmbH».

Встановлено, що службові особи державного підприємства ПАТ «ОПЗ», у період вересень - листопад 2014 року, за рахунок участі у ланцюгу постачання природного газу ТОВ «Нафтогаз трейд» ( код ЄДРПОУ 38464068) збільшили витрати коштів на придбання природного газу на 54 242 600 грн, що підтверджується аналітичним дослідженням ГУ ДФС у Одеській області №223/15-32-16-02/00206539 від 21.09.2015. Встановлено, що підписантом договорів купівлі-продажу природного газу із ТОВ «Нафтогаз трейд» виступав заступник директора ПАТ «ОПЗ» ОСОБА_6 .

Також в ході досудового розслідування встановлено, що службові особи ПАТ «ОПЗ», починаючи з березня 2015 року уклали ряд договорів купівлі-продажу аміаку та карбаміду, який виробляється ПАТ «Одеський припортовий завод» з наступними контрагентами компанія «EXPOTRADE GLOBAL LIMITED», «Newscope Estates Limited», «Antra GmbH», відповідно до яких ПАТ «ОПЗ» занизили вартість реалізованої продукції, що в свою чергу призвело до завдання збитків ПАТ «Одеський припортовий завод».

Так, відповідно до висновку за результатами проведення судово-економічної експертизи за №10134/16-45 від 19.08.2016 встановлено, що:

- Висновки складеного спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Одесі міжрегіонального головного управління ДФС акту № 109/28-08-1400206539/26 від 06.06.2016 про результати позапланової виїзної документальної перевірки АТ «ОПЗ» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, дотримання валютного та іншого законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин з компанією Newscope Estates Limited, компанією Expotrade Global Limited, ПАТ «Державний ощадний банк України», ТОВ «Компанія «Енергоальянс», ПАТ «НАК «Нафтогаз України» за період з 01.12.2014 по 31.12.2015 в частині заниження в період з 01.05.2015 по 31.12.2015 бази оподаткування податком на додану вартість документально обґрунтовані в сумі 38 132 134,55 грн.

- В результаті реалізації АТ «ОПЗ» на користь Newscope Estates Limited по договорам № 1К-NSC-2015 від 26.03.2015, № 2K-NSC-2015 від 12.05.2015, № 3K-NSC-2015 від 17.06.2015, № 4K-NSC2015 від 13.07.2015, № 5K-NSC-2015 від 07.09.2015, № 6K-NSC-2015 від 11.09.2015, № 7K-NSC-2015 від 29.09.2015 карбаміду в обсязі 263 262,99 т по цінах нижче ніж середні ринкові на світовому ринку за даними висновку судово-товарознавчої експертизи КНДІСЕ від 11.07.2016 № 6175/16-53, сума недоотриманих доходів АТ «ОПЗ» складає 95630900,90 грн.

При цьому, внаслідок реалізації АТ «ОПЗ» на користь Newscope Estates Limited карбаміду по цінам нижче собівартості, сума втрачених активів, які визнаються збитками АТ «ОПЗ» складає 38130134,55 грн.

Підписантом вищезазначених контрактів від імені ПАТ «ОПЗ» був заступник директора ПАТ «ОПЗ» ОСОБА_7 . Також встановлено, що начальником відділу експортних поставок та збуту АТ «ОПЗ» ОСОБА_8 готувалося обґрунтування цін в додаткових угодах до контрактів на поставку продукції АТ «ОПЗ».

Також встановлено, що до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення ймовірно причетна ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, являючись з 07 лютого 2013 року представником за довіреністю ОСОБА_10, після обрання останнього 26жовтня 2014 року на посаду народного депутата України восьмого скликання, за поданням ОСОБА_10 № 42-03/15 від 24 березня 2015 року була призначена його помічником консультантом як народного депутата України за строковим трудовим договором.

У подальшому, ОСОБА_9, перебуваючи у довірчих відносинах з ОСОБА_10, звернулася до останнього з пропозицією сприяти в отриманні впливу на господарську діяльність АТ «ОПЗ» в частині реалізації продукції підприємства. У зв`язку з цим ОСОБА_10 вирішив сприяти ОСОБА_9 шляхом її призначення на керівну посаду у АТ «ОПЗ» або його органах, за допомогою наявних у ОСОБА_10 як народного депутата зв`язків з представниками влади.

В подальшому ОСОБА_10 звернувся до народного депутата України, першого заступника голови фракції «Блок Петра Порошенка» ОСОБА_11 з пропозицією впливу на Голову правління директора АТ «ОПЗ» ОСОБА_12 щодо призначення ОСОБА_9 на керівну посаду у АТ «ОПЗ» та подальшої реалізації продукції АТ «ОПЗ» через суб`єкти господарювання, представлені ОСОБА_9 .

В подальшому ОСОБА_11 та ОСОБА_10 зустрілися з директором АТ «ОПЗ» ОСОБА_12 та останньому була відрекомендована ОСОБА_9, як особа, яка представляє компанії, що можуть купувати продукцію АТ «ОПЗ» та яка розглядається до призначення на посаду в АТ «ОПЗ».

Паралельно з цим ОСОБА_9 узгодила з ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_2, який був бенефіціарним власником компанії Newscope estate limited, організацію схеми з реалізації продукції АТ «ОПЗ», яка полягала у продажу продукції АТ «ОПЗ» на користь Newscope estate limited за заниженими цінами, а компанія Newscope estate limited у свою чергу буде реалізовувати вказану продукцію вже за ринковими цінами відомим учасникам ринку хімічної продукції. ОСОБА_13 погодився на пропозицію ОСОБА_9 та таким чином вступив з нею у злочинну змову.

Після цього 19.03.2015 ОСОБА_9 прибула до АТ «ОПЗ», де була представлена ОСОБА_12 заступнику директора АТ «ОПЗ» ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, як представника компанії Newscope estate limited, яка буде реалізовувати продукцію АТ «ОПЗ». В подальшому познайомившись з головним спеціалістом начальником відділу АТ «ОПЗ» ОСОБА_8, ОСОБА_9 запропонувала їм вищевказаний злочинний план, на що останні погодилися, вступивши таким чином у попередню злочинну змову.

Після чого, ОСОБА_10, досягнувши домовленостей із заступником голови ФДМУ ОСОБА_14, сприяв в призначенні ОСОБА_9 на посаду члена правління АТ «ОПЗ». Як наслідок наказ № 629 від 29.04.2015, виданий ОСОБА_14, був погоджений Розпорядженням КМУ від 05.05.2015 № 433-р та у ході засідання наглядової ради АТ «ОПЗ» 08.05.2015 року було прийняте рішення про припинення повноважень членів правління АТ «ОПЗ» у повному складі та обрання нових членів правління, серед яких була і ОСОБА_9 .

Надалі у період з квітня по грудень 2015 року в результаті злочинних дій групи осіб, до складу якої входили ОСОБА_9, ОСОБА_13, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, продукція АТ «ОПЗ» реалізовувалася на користь компанії Newscope estate limited за контрактами №1K-NSC-2015 від 26.03.2015, №3K-NSC-2015 від 17.06.2015, №4K-NSC-2015 від 13.07.2015, №5K-NSC-2015 від 07.09.2015, №6K-NSC-2015 від 11.09.2015, №7K-NSC-2015 від 29.09.2015, а саме карбамід в обсязі 293 726,146 т по цінам нижче ніж середні ринкові на світовому ринку відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи № 6175/16-53 від 11.07.2016, на загальну суму 2 872 377 доларів США, в результаті чого АТ «ОПЗ» недоотримало дохід в сумі 2 872 377 доларів США, тобто за курсом НБУ на дати укладання відповідних угод 63 055 664 грн.

Окрім цього у вищевказаний період в результаті злочинних дій групи осіб, до складу якої входили ОСОБА_9, ОСОБА_13, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, продукція АТ «ОПЗ» реалізовувалася на користь компанії Newscope estate limited за контрактами №1A-NSC-2015 від 26.03.2015, №2A-NSC-2015 від 03.06.2015, №3A-NSC-2015 від 17.06.2015, №4A-NSC-2015 від 13.07.2015, №5A-NSC-2015 від 11.09.2015, №6A-NSC-2015 від 29.09.2015, а саме аміаку в обсязі 100 500 т по цінам нижче ніж середні ринкові на світовому ринку відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи № 6175/16-53 від 11.07.2016, на загальну суму 1 155 500 доларів США, в результаті чого АТ «ОПЗ» недоотримав дохід в сумі 1 155 500 доларів США, тобто за курсом НБУ на дати укладення відповідних угод 30 158 190 грн.

Вищевказані факти свідчать, що ОСОБА_9, ОСОБА_13, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 своїми діями ймовірно вчинили злочин, передбачений ч. 5 ст191 КК України.

Крім вищевикладеного встановлено, що до вчинення кримінального правопорушення ймовірно причетні й інші особи, а саме ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_4 .

Так, оглядом мобільного телефону ОСОБА_10 від 11 травня 2019 року виявлено переписку з електронної пошти ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_4 з іншими особами: Victor Barsuk ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_17 ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_18 ІНФОРМАЦІЯ_7

Вивченням змісту переписки встановлено, що ОСОБА_10 обговорює з ОСОБА_15, ОСОБА_16 та ОСОБА_4 план дій щодо отримання контролю над усіма контрактами АТ «ОПЗ» шляхом введення на посаду заступнику директора АТ «ОПЗ» ОСОБА_9, а тому, на думку прокурора зазначені особи є пособниками у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

23 червня 2023 року детективами Національного антикорупційного бюро України на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09 червня 2023 року проведений обшук за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 . У процесі обшуку на виконання зазначеної ухвали виявлено та вилучено: мобільний телефон Apple Iphone 13 (IMEI: НОМЕР_1 ), ноутбук Macbook Air A1466. Вилучені речі (мобільний телефон Apple Iphone 13 (IMEI: НОМЕР_1 ) та ноутбук Macbook Air A1466) були оглянуті (а.с. 177-185) і постановою від 23 червня 2023 року визнані речовими доказами.

Отже, з метою забезпечення збереження речових доказів, прокурор звернувся з клопотанням, у якому просить накласти арешт на вилучене майно під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1, а саме: мобільний телефон Apple Iphone 13 (IMEI: НОМЕР_1 ); ноутбук Macbook Air A1466. У клопотанні прокурор також зазначає, що застосування вказаного заходу забезпечення є необхідним з метою запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Вказані обставини підтверджуються долученими до клопотання копіями матеріалів, зокрема: витягом з ЄРДР; запитом про витребування відомостей і документів від 18 травня 2023 року; супровідним листом від 31 травня 2023 року; протоколом допиту свідка від 14 липня 2016 року протоколом огляду від 10 квітня 2017 року; протоколом огляду речей від 11 травня 2019 року; запитом про витребування відомостей і документів від 09 червня 2023 року; протоколами допиту потерпілого від 11 та 15 травня 20-19 року; протоколами допитів свідків від 25 листопада 2015 року, 04 лютого та 03 березня 2016 року; висновком експерта від 19 серпня 2016 року; ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09 червня 2023 року; протоколом обшуку від 23 червня 2023 року; постановою про визнання речовими доказами тощо.

Детектив у судовому засіданні вимоги клопотання підтримав та просив задовольнити. Також детектив зазначив, що постановою від 04 липня 2023 року були призначена комп`ютерно-технічна експертиза з метою подолання системи логічного захисту, а також щодо виявлення видаленої інформації, у тому числі стосовно спілкування осіб, причетних до вчинення злочину.

Власник майна ОСОБА_4 заперечував щодо задоволення клопотання через його необґрунтованість. Також зазначив про порушення порядку прийняття та виконання ухвали про надання дозволу на проведення обшуку, оскільки з клопотанням про надання дозволу на проведення обшуку звернувся заступник Генерального прокурора керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_19, який не входив до групи прокурорів у цьому кримінальному провадженні, крім того, у матеріалах клопотання про арешт майна відсутнє доручення прокурора на проведення обшуку. У запереченнях ОСОБА_4 також зауважив, що у вилученому мобільному телефоні та ноутбуці знаходиться інформація, яка становить адвокатську таємницю.

Слідчий суддя дослідив клопотання про арешт майна з додатками до нього, заперечення власника майна та заслухав думки учасників кримінального провадження.

Мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався [2-3].

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 98 КПК України: «Речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення».

Відповідно до вимог ч. 1 та п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України: « Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є арешт майна».

Відповідно до вимог п.п.1-2 ч. 3, ч. 5 ст. 132 КПК України: «Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються».

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України: «Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку».

Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 та ч. 3 ст. 170 КПК України: «Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу».

Відповідно до вимог ч. 10 ст. 170 КПК України: « Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна».

Відповідно до вимог ч. 11 ст. 170 КПК України: «Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна».

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 172 КПК України: «Клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання».

Відповідно до вимог абз. 1 ч. 1 ст. 173 КПК України: «Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу».

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 236 КПК України: «Ухвала про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи може бути виконана слідчим чи прокурором. Для участі в проведенні обшуку може бути запрошений потерпілий, підозрюваний, захисник, представник та інші учасники кримінального провадження. З метою одержання допомоги з питань, що потребують спеціальних знань, слідчий, прокурор для участі в обшуку має право запросити спеціалістів. Слідчий, прокурор вживає належних заходів для забезпечення присутності під час проведення обшуку осіб, чиї права та законні інтереси можуть бути обмежені або порушені. Незалежно від стадії цієї слідчої дії слідчий, прокурор, інша службова особа, яка бере участь у проведенні обшуку, зобов`язані допустити на місце його проведення захисника чи адвоката, повноваження якого підтверджуються згідно з положеннями статті 50 цього Кодексу».

Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»: «Професійні права, честь і гідність адвоката гарантуються та охороняються Конституцією України, цим Законом та іншими законами, зокрема: проведення стосовно адвоката оперативно-розшукових заходів чи слідчих дій, що можуть проводитися виключно з дозволу суду, здійснюється на підставі судового рішення, ухваленого за клопотанням Генерального прокурора, його заступників, прокурора Автономної Республіки Крим, області, міста Києва та міста Севастополя».

З клопотання про арешт майна та долучених до нього матеріалів видно, що 23 червня 2023 року проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1, під час якого було вилучено мобільний телефон Apple Iphone 13 (IMEI: НОМЕР_1 ) та ноутбук Macbook Air A1466, які у подальшому були оглянуті та визнані речовими доказами у кримінальному провадженні за №32015100110000282 на підставі постанови детектива НАБУ від 23 червня 2023 року, оскільки воно містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Крім того, підставою для накладення арешту на майно є те, що у ході проведення досудового розслідування виникла необхідність у проведенні експертного дослідження з метою подолання системи логічного захисту, а також щодо виявлення видаленої інформації, у тому числі стосовно спілкування осіб, причетних до вчинення злочину.

Під час вирішення клопотання про накладення арешту на зазначене майно слідчий суддя врахував правову підставу для арешту майна, а також можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні.

Так, слідчий суддя погоджується з позицією прокурора, що вилучене майно належить до речових доказів, відповідно до вимог ст. 98 КПК України, оскільки містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. А тому є підстави для накладення на нього арешту з метою забезпечення збереження речових доказів.

Під час розгляду цього клопотання, слідчий суддя користується практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до вимог ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права. Вказана норма узгоджується також з ч. 5 ст. 9 КПК України, відповідно до якої, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Так, Європейський суд з прав людини неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі ст. 1 Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»), тобто має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).

Слідчий суддя також зазначає, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження.

Крім того, накладення арешту на вказане майно забезпечить запобіганню можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

В той же час, слідчий суддя не бере доводи власника майна, щодо порушення порядку прийняття та виконання ухвали про надання дозволу на проведення обшуку та щодо порушення гарантій адвокатської діяльності з огляду на таке.

Зі змісту вказаних вище норм кримінального процесуального права та Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видно, що проведення стосовно адвоката слідчих дій можливе виключно з дозволу суду на підставі судового рішення, ухваленого за клопотанням Генерального прокурора або його заступників. В той же час, зазначені норми не передбачають, щоб Генеральний прокурор або його заступники входили до групи прокурорів у кримінальному провадженні під час звернення до суду з клопотаннями про надання дозволу на проведення слідчих дій стосовно адвоката. Крім того, слідчий суддя звертає увагу, що відповідно до вимог ст. ст. 36, 40, 235-236 КПК України, ухвала про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи може бути виконана детективом чи прокурором, що уповноважені у відповідному кримінальному провадженні, та не передбачають наявності доручення на проведення обшуку.

Слідчий суддя виходить з того, що питання гарантій адвокатської діяльності було належним чином з`ясовано і дотримано під час здійснення слідчим суддею судового контролю при наданні ним дозволу на проведення обшуку (а.с. 138-143), а вилучені речі були зазначені в ухвалі слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку.

Обшук проводився за місцем проживання ОСОБА_4, а не за місцем його роботи (не в офісі адвоката).

З огляду на принципи диспозитивності і змагальності, ОСОБА_4 не довів, що:

- вилучені речі належать є його речами для професійних занять та використовуються ним як адвокатом у його професійній діяльності;

- вміст цих вилучених речей містить інформацію, яка належить до адвокатської таємниці, зокрема, і щодо зазначених ним у клопотанні з додатками осіб.

Слідчий суддя не приймає до уваги також і посилання ОСОБА_4 на те, його відмова від надання органу досудового розслідування паролю (паролів) доступу до вмісту вилучених у нього речей обгрунтовується поважною причиною, а саме зобов`язанням збереження адвокатської таємниці, оскільки вимоги ч. 2 ст. 168 КПК України вказують на обмеження доступу до речей власником (володільцем) як на фактичну обставину і не пов`язують таке обмеження з будь-якими причинами.

За таких обставин, ОСОБА_4 не довів, що у вилученому мобільному телефоні та ноутбуці знаходиться інформація, яка становить адвокатську таємницю, а тому слідчий суддя не бере його заперечення до уваги.

Слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що з огляду на практику Європейського суду з прав людини як джерела права, суд зобов`язаний обґрунтовувати своє рішення, але це не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, а міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від його характеру (рішення Європейського суду з прав людини у справах: «Салов проти України», «Проніна проти України», «Серявін та інші проти України», «Руїс Торіха проти Іспанії»).

За таких обставин, слідчий суддя, враховуючи розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для власника, дійшов висновку, що вказані у даному клопотанні мобільний телефон та ноутбук, мають значення для кримінального провадження, а тому клопотання підлягає задоволенню.

Слідчий суддя, з огляду на викладене, керуючись положеннями ст. ст. 131, 132, 170-173, 372, 376 КПК України дійшов висновку про задоволення клопотання прокурора про арешт майна.

РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА [ІІІ].

Висновки слідчого судді [3-1].

Слідчий суддя постановив:

ПОСТАНОВИВ:

1) клопотання прокурора п`ятоговідділууправлінняпроцесуального керівництва,підтриманнядержавногообвинувачення тапредставництвавсуді СпеціалізованоїантикорупційноїпрокуратуриОфісу Генеральногопрокурора ОСОБА_5 задовольнити;

2) накласти арешт на вилучене майно під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1, а саме:

- мобільний телефон Аррlе Iphone 13 (ІМЕІ: НОМЕР_1 );

- ноутбук МасBоок Аіr А1466;

3) ухвала про накладення арешту виконується негайно слідчим (детективом), прокурором, а її оскарження не зупиняє її виконання.

Строк і порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження [3?2].

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Повний текст ухвали складений та оголошений 17 липня 2023 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1