- Головуючий суддя (ВАКС) : Федоров О.В.
Справа № 991/6021/23
Провадження 1-кс/991/6036/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
10 липня 2023 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2,
прокурора - ОСОБА_3, ОСОБА_4,
підозрюваного - ОСОБА_5,
захисників - адвокатів ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання підозрюваного ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу та клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_9 про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5, подані у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52023000000000202 від 01 травня 2023 року,
ВСТАНОВИВ:
06 липня 2023 року на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду на розгляд слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 надійшло клопотання підозрюваного ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу.
Розгляд вказаного клопотання було призначено на 10 липня 2023 року, але до його початку від детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_9 надійшло клопотання про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 .
Враховуючи, що у межах розгляду вказаних клопотань вирішуватимуться одні й ті ж самі питання та досліджуватимуться одні й ті самі обставини, за участю одних і тих же учасників, слідчий суддя протокольною ухвалою від 10 липня 2023 року вирішив об`єднати судові справи за вказаними клопотаннями в одне судове провадження і розглядати їх у межах об`єднаної судової справи №991/6021/23.
1.Короткий зміст клопотання про зміну запобіжного заходу
В обгрунтування поданого клопотання про зміну запобіжного заходу підозрюваний ОСОБА_5 зазначив такі доводи:
- наведені у повідомленні про підозру відомості не відповідають дійсності та є перекрученими;
- під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчій судді надано протоколи ОРД та НСРД, однак такі документи без відповідних доказів їх законного оформлення;
- при застосуванні запобіжного заходу слідча суддя не сприйняла позицію захисту та визнала неспроможними доводи про провокацію, що свідчить про однобокість розгляду цієї справи;
- визначена йому застава у сумі 80 000 000 грн є непомірною та неадекватною та фактично позбавляє його права на альтернативний запобіжний захід;
-за період дії застосованого запобіжного заходу підозрюваний доводить, що ризики були лише припущенням та не реалізовуються;
- має міцні соціальні зв`язки, нагороди та авторитет;
- перебування під вартою є психологічним випробуванням для підозрюваного, стан здоров`я за цей час погіршився та існує потреба у проходженні медичного обстеження.
У зв`язку з вказаним, підозрюваний просить змінити запобіжний захід на більш м`який - цілодобовий або нічний домашній арешт.
2.Короткий зміст клопотання детектива про продовження тримання під вартою
У поданому клопотанні детектив вказує, що ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368 КК України.
Зокрема, за версією слідства, Головою Верховного Суду ОСОБА_10 створено організовану групу, діяльність якої направлена на систематичне одержання ним та іншими суддями Верховного Суду неправомірної вигоди за прийняття ними судових рішень. Так, з метою приховування своєї та інших суддів Верховного Суду протиправної діяльності, ОСОБА_10 залучив до складу організованої групи довірених йому осіб: адвоката ОСОБА_5 та приватного нотаріуса ОСОБА_11 .
При цьому, детектив вказує, що з метою реалізації злочинного умислу, ОСОБА_10 як організатор організованої групи розподілив ролі між її учасниками.
Так, за версією слідства, зокрема, ОСОБА_5, який діяв під прикриттям адвокатської діяльності, повинен був: підшукувати осіб, судові справи стосовно або в інтересах яких перебувають на розгляді у Верховному Суді, згодних надати неправомірну вигоду за ухвалення судового рішення з наперед визначеним результатом; одержувати від осіб, судові справи стосовно або в інтересах яких перебувають на розгляді у Верховному Суді, неправомірну вигоду для Голови та суддів Верховного Суду; у разі необхідності укладати з особами, судові справи стосовно або в інтересах яких перебувають на розгляді у Верховному Суді, що надають неправомірну вигоду, необхідні документи про надання юридичних або інших послуг для створення видимості законності одержання грошових коштів та приховування протиправної діяльності; утримувати (переховувати) протягом визначеного членами організованої групи строку неправомірну вигоду у таємному місці (сховищі) для зменшення ризиків викриття правоохоронними органами; передавати одержану від осіб, судові справи стосовно або в інтересах яких перебувають на розгляді у Верховному Суді, неправомірну вигоду ОСОБА_11 для її подальшої передачі безпосередньо ОСОБА_10 .
У ході слідства було встановлено, що 19.01.2023 Ухвалою Великої Палати Верховного Суду (прийнято до розгляду справу № 910/15551/20 за касаційними скаргами Приватного акціонерного товариства «Ділові партнери» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12 вересня 2022 року та Компанії «Ferrexpo AG» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12 вересня 2022 року та ухвали Північного апеляційного господарського суду від 14 січня 2022 року, від 23 червня 2022 року, від 29 червня 2022 року, від 29 серпня 2022 року, від 30 серпня 2022 року та від 08 вересня 2022 року.
Розгляд вказаної справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження на 15 березня 2023 року.
Детектив зазначає, що у період з 15.02.2023 по 06.03.2023, бенефіціарний власник компанії «Ferrexpo AG» ОСОБА_12 доручив своїй довіреній особі - директору з безпеки ПрАТ «Полтавський ГЗК» ОСОБА_13 зустрітись з ОСОБА_5, який, як було відомо ОСОБА_12, мав сталі позаслужбові зв`язки з Головою Верховного Суду ОСОБА_10 та іншими суддями Верховного Суду, та з`ясувати, щодо можливого сприяння у винесенні конкретного рішення на користь компанії «Ferrexpo AG».
06.03.2023, під час зустрічі ОСОБА_13 з ОСОБА_5, яка відбулась у присутності ОСОБА_11, ОСОБА_13 повідомив про готовність ОСОБА_12 надати неправомірну вигоду суддям Верховного Суду за ухвалення ними судового рішення в інтересах ОСОБА_12 та компанії «Ferrexpo AG» про скасування постанови Північного апеляційного господарського суду від 12 вересня 2022 року та довів до відома останніх суть судового спору.
Надалі, у період з 06.03.2023 по 09.03.2023 року, ОСОБА_5 та ОСОБА_11, виконуючи свою роль учасників організованої групи щодо підшукання осіб, згодних надати неправомірну вигоду, довели до відома ОСОБА_10, який входив до складу колегії суддів Великої Палати Верховного Суду про готовність ОСОБА_12 надати неправомірну вигоду за скасування постанови Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2022.
Детектив зазначає, що ОСОБА_10 як організатор організованої групи, надав вказівку ОСОБА_5 та ОСОБА_11 повідомити ОСОБА_12, що за прийняття необхідного рішення, останній має надати ОСОБА_10 та іншим суддям Верховного Суду неправомірну вигоду у розмірі 1 800 000 млн. доларів США. При цьому ОСОБА_10, повідомив ОСОБА_5 та ОСОБА_11, що свою частину неправомірної вигоди вони мають визначити самостійно.
Після цього, отримавши погодження ОСОБА_10, ОСОБА_5 і ОСОБА_11 довели до відома ОСОБА_12, що за прийняття бажаного йому рішення, останній має надати неправомірну вигоду у загальному розмірі 2 700 000 млн. доларів США.
Як вказує детектив, ОСОБА_5 і ОСОБА_11 домовились між собою, не доводячи це до відома ОСОБА_10, що ОСОБА_12 має надати в якості неправомірної вигоди 2 700 000 доларів США, з яких 1 800 000 доларів США будуть передані ОСОБА_10 та іншим суддям Верховного Суду, а 900 000 доларів США будуть розподілені між ОСОБА_5 та ОСОБА_11 особисто.
Детектив зазначає, що 10.03.2023 ОСОБА_5, діючи з відома та узгоджено з ОСОБА_10, повідомив ОСОБА_12, що судове засідання у справі № 910/15551/20, призначене на 15.03.2023, буде перенесено на іншу дату для надання останньому можливості зібрати та передати всю суму неправомірної вигоди. У свою чергу ОСОБА_10, діючи спільно з іншими суддями Верховного Суду з числа членів організованої групи, забезпечив перенесення судового розгляду справи № 910/15551/20 на 19.04.2023.
При цьому, детектив зазначає, що за вказівками ОСОБА_10, ні сам ОСОБА_5, ні його юридична компанія не повинні були брати участь у судовій справі № 910/15551/20 з метою приховування злочинної змови ОСОБА_10 та інших суддів ВП ВС з ОСОБА_12 .
За версією слідства, надання неправомірної вигоди для суддів ВП ВС мало відбутися до 19.04.2023, про ОСОБА_5 повторно повідомив ОСОБА_12 .
Так, у період часу з 10 березня по 19 квітня 2023 року ОСОБА_12 частинами передав ОСОБА_5 в якості неправомірної вигоди 2 600 000 доларів США. Отримані від ОСОБА_12 грошові кошти ОСОБА_5 спочатку зберігав у власному офісі за адресою: АДРЕСА_1, а в подальшому перемістив їх для зберігання до індивідуального сейфу в спеціальному сховищі, орендованому ОСОБА_5 у відділенні № НОМЕР_5 АТ «УкрСиббанк» за адресою: м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, 6. При цьому, про отримані від ОСОБА_12 грошові кошти, ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_10 .
Надалі, 19.04.2023 судді Великої Палати Верховного Суду, у тому числі ОСОБА_10, винесли постанову у справі № 910/15551/20, якою, зокрема: касаційні скарги Приватного акціонерного товариства «Ділові партнери» та Компанії Ferrexpo AG задоволені частково; постанова Північного апеляційного господарського суду
від 12 вересня 2022 року у справі № 910/15551/20 скасована; рішення Господарського суду міста Києва від 27 травня 2021 року у справі № 910/15551/20 змінено в мотивувальній частині; в іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від
27 травня 2021 року у справі № 910/15551/20 залишено в силі.
За даними слідства, 01.05.2023 ОСОБА_10 надіслав ОСОБА_11 повідомлення, в якому надав вказівку поділити отриману від ОСОБА_12 суму неправомірної вигоди таким чином: 10 пакетів сформувати по 100 000 доларів США, 2 пакети по 150 000 доларів США та один пакет - 50 000 доларів США, а решту суми, тобто 450 000 доларів США, на певний час залишити на зберіганні у ОСОБА_5 та ОСОБА_11 .
Наступного дня, близько 17 години, ОСОБА_5 та ОСОБА_11, діючи на виконання вказівок ОСОБА_10, забрали у відділенні № НОМЕР_5 АТ «УкрСиббанк» за адресою: м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, 6, з індивідуального сейфу в спеціальному сховищі, орендованого ОСОБА_5, раніше надану ОСОБА_12 неправомірну вигоду для подальшої передачі суддям ВП ВС.
Цього ж дня, знаходячись у власному офісі за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_11 на виконання вказівок ОСОБА_10 сформували 10 пакетів з неправомірною вигодою у загальному розмірі 1 348 800 доларів США (замість необхідних 1 350 000 доларів США внаслідок помилки при підрахунку), де і продовжили зберігати у сейфі офісу.
03.05.2023, близько 21 години вечора, ОСОБА_11, попередньо домовившись по телефону з ОСОБА_10, забрав з сейфу офісу вищевказані грошові кошти та доставив їх до квартири за місцем проживання ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_2, де передав їх особисто ОСОБА_10 .
Таким чином, детектив зазначає, що 03.05.2023 ОСОБА_10 одержав для себе та інших суддів Верховного Суду першу частину неправомірної вигоди в сумі 1 348 800 доларів США, що згідно офіційного курсу гривні до іноземних валют Національного банку України станом на 03.05.2023 складає 49 323 727 грн. 68 коп.
Надалі, 08.05.2023 ОСОБА_10 повідомив ОСОБА_11 про передачу частини неправомірної вигоди, одержаної від ОСОБА_12, іншим суддям ВП ВС та надав вказівку передати йому другої частини неправомірної вигоди у розмірі 450 000 доларів США 15.05.2023.
На виконання вказаного, 15.05.2023, ОСОБА_11 забрав у відділенні № НОМЕР_5 АТ «УкрСиббанк» за адресою: м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, 6, з індивідуального сейфу в спеціальному сховищі решту неправомірної вигоди в сумі 450 000 доларів США, раніше одержаної від ОСОБА_12 .
За даними слідства, 15.05.2023, близько 20 години 30 хвилин, ОСОБА_11, попередньо домовившись по телефону з ОСОБА_10, доставив другу частину неправомірної вигоди в сумі 450 000 доларів США до квартири за місцем проживання ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_2, де передав їх особисто ОСОБА_10 .
Детектив вказує, що 16.05.2023 заступником Генерального прокурора - керівником САП ОСОБА_14 складено та вручено повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 368 КК України.
Детектив вважає, що пред`явлена ОСОБА_5 підозра повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості».
Також детектив зазначає, що 18.05.2023 ухвалою Вищого антикорупційного суду застосовано до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 13.07.2022 з визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави у розмірі 80 000 000 гривень. 30.05.2023 ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційні ухвалу слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 18.05.2023 залишено без змін.
Крім цього, 05.07.2023 ухвалою Вищого антикорупційного суду частково продовжено строк досудового розслідування у кримінальному проваджені № 52023000000000202 до п`яти місяців, тобто до 16.10.2023.
На переконання детектива, існує необхідність у продовженні строку тримання під вартою, продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме:
1) Ризик переховування від органів досудового розслідування та суду, враховуючи тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, досвід адвокатської діяльності та наявні засоби для переховування чи втечі. Також на обгрунтування вказаного ризику детектив вказує обставини затримання підозрюваного та перешкоджання підозрюваним проведенню обшуків, наявність широкого кола знайомих серед правоохоронних органів, забезпечений майновий стан підозрюваного та членів його сім`ї, а також наявність паспортів для виїзду з України та частоту перетинів кордону тощо.
2)Ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, що обгрунтовується невідшуканням на даний час грошових коштів, які призначалися як неправомірна вигода, наявними відомостями про видалення вмісту чатів у мобільному телефоні після того, як дізнався про проведення обшуків, тощо.
3)Ризик незаконно впливати на свідків та експертів у кримінальному провадженні, враховуючи, що такі свідки ще не допитані, а також беручи до уваги зафіксовані у ході досудового розслідування відомості про широке коло велике коло знайомств в сфері державного управління, правоохоронних органах, прокуратурі, судовій гілці владі, що дозволяє йому вирішувати широке коло питань в тому числі, використовуючи незаконні методи, що може включати прямий або опосередкований вплив на свідків.
4)Ризик перешкоджанню кримінальному провадженню іншим чином, що може полягати у вчиненні ряду дій, направлених на переоформлення об`єктів власності, які можуть бути об`єктом конфіскації, як можливого виду покарання за інкримінований йому злочин. Також підозрюваний може використовувати свої зв`язки, зокрема, у Офісі Генерального прокурора, за допомогою яких може вирішувати питання в інших правоохоронних органах та може свідчити, що підозрюваний, ймовірно, вже вчиняв дії з перешкоджання кримінальному провадженню в інтересах інших осіб, тобто може вдатись до таких і у межах цього кримінального провадження.
5)Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, враховуючи, що під час досудового розслідування, в ході проведення ОРД та НСРД, виявлені обставини, які свідчать, як про можливу причетність ОСОБА_5 до вчинення інших кримінальних правопорушень, так і про існування намірів їх вчинити.
З урахуванням зазначеного, детектив вважає, що більш м`який запобіжний захід не зможе нівелювати наведені ризики.
При цьому, детектив вказує про наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, а саме необхідність проведення та отримання висновків експертиз, допитів свідків, проведення оглядів вилученої техніки, здійснення тимчасових доступів та отримання матеріалів виконання ініційованих запитів про міжнародну-правову допомогу.
Також, на переконання детектива, застосований розмір застави не є завідомо непомірним з огляду на дохід отриманий внаслідок вчинення кримінального правопорушення, майновий стан підозрюваного ОСОБА_5, членів його родини та осіб за попередньою змовою з якими вчинено кримінальне правопорушення.
При цьому, у разі внесення застави детектив просить покласти на підозрюваного ряд обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.
3.Позиції учасників судового засідання
У судовому засіданні прокурор підтримав вимоги клопотання про продовження строку тримання під вартою та просив його задовольнити, вважаючи, що наявні на даному етапі ризики обумовлюють необхідність подальшого застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Щодо клопотання підозрюваного про зміну запобіжного заходу, то просив залишити її без розгляду, оскільки воно подане раніше 30 днів з дня постановлення попередньої ухвали про відмову у зміні запобіжного заходу.
Сторона захисту заперечувала щодо задоволення клопотання сторони обвинувачення, їх узагальнені доводи захисників полягають у такому:
- кримінально-правова кваліфікація, яка інкримінована ОСОБА_5 є неправильною, оскільки з описаних у повідомленні про підозру обставин та наданих доказів вбачається, що ОСОБА_5 не мав будь-якого безпосереднього спілкування з ОСОБА_10 чи іншими суддями ВС, що свідчить про відсутність ознак організованої групи та відповідно кваліфікації за ст. 28 КК України. Більше того, окрім ОСОБА_10 та ОСОБА_5 більше нікому не повідомлено про підозру, що виключає посилання на наявності організованої групи. Більше того, адвокат ОСОБА_6 зазначає, що стороною обвинувачення завищено кваліфікацію задля створення підстав для застосування найсуворішого запобіжного заходу, оскільки із формулювання підозри вбачається, що роль ОСОБА_5 полягає у пособництві у наданні неправомірної вигоди, а не одержання;
- відносно ОСОБА_5 вчинено провокацію з боку правоохоронних органів, що обгрунтовується тим фактом, що ОСОБА_11 діяв під контролем працівників НАБУ та своїми діями штучно створив склад організованої групи;
- під час досудового розслідування було допущено велику кількість процесуальних порушень з боку детективів, що впливає на допустимість доказів, а долучені до клопотання протоколи ОРД та НСРД подані без процесуальних документів на підтвердження законності їх проведення;
- застосований розмір застави як альтернативного запобіжного заходу є непомірним та необгрунтованим, оскільки ані при застосуванні запобіжного заходу незрозуміло з чого обрано саме такий розмір застави, зокрема адвокат просить врахувати, що такий розмір навіть перевищує суму неправомірної вигоди, яку ніби-то мав отримати підозрюваний;
- наведені у клопотанні ризики є надуманими та недоведеними, оскільки ризик переховування від органу досудового розслідування обгрунтовується виключно тяжкістю інкримінованого злочину, що згідно з практики ЄСПЛ є порушенням, ризик впливу на свідків відсутній, оскільки більшість свідків уже допитані, а вплив на суддів ВС є неможливим з огляду на суддівські гарантії, відсутні конкретні підтвердження щодо перешкоджання іншим чином кримінальному провадженні, а також не наведено будь-яких відомостей щодо вчинення інших злочинів чи судимостей.
У зв`язку з вказаним, сторона захисту просить відмовити у задоволенні клопотання про продовження строку тримання під вартою та застосувати більш м`який у виді домашнього арешту.
Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав позицію своїх захисників, просив врахувати, що не перетинав державний кордон жодного разу з за 2022 року, є військовозобов`язаним. Вказав, що надавав правову допомогу ПрАТ «Полтавський ГЗК», а тому спілкування з його представниками було законним та стосувалося його професійної діяльності. На даний час, підозрюваний має погіршення стану здоров`я, що потребує лікування та медичного нагляду. Просив врахувати належну процесуальну поведінку та визначити заставу у сумі 10 000 000 грн.
4.Оцінка та мотиви слідчого судді
Відповідно до ч. 1 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Частиною четвертою вказаної статті встановлено, що розгляд такого клопотання слідчим суддею здійснюється згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Так, ч.3 ст. 176 КПК України передбачено, що слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності інші обставини, перелік яких визначено ч.1 ст. 178 КПК України.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
При цьому, ч. 3 ст. 183 КПК України визначає, що слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити альтернативний запобіжний захід у виді застави, у розмірі достатньому для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених ч. 4 вказаної статті. В ухвалі слідчого судді зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому ч. 4 вказаної статті.
Згідно з положеннями ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать (1) про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, (3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Крім того, відповідно до ч.3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою повинно містити виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою та виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Також слідчий суддя враховує, що згідно ч. 3 ст. 197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування, а сукупний строк тримання під вартою під час досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів не повинен перевищувати дванадцяти місяців.
З огляду на зміст зазначених вище норм законодавства, при вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу слідчому судді необхідно перевірити:
1)чи підлягає продовженню раніше застосований до підозрюваного запобіжний захід з огляду на граничні строки його застосування та строки досудового розслідування?
2)чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні такою особою кримінального правопорушення?
3)чи продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України?
4)чи існують обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою?
5)чи виправдовують зазначені у клопотанні обставини подальше тримання підозрюваного під вартою та чи є можливим застосування більш м`якого запобіжного заходу з урахуванням положень ст. 178 КПК України?
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення прокурора, слідчий суддя, надаючи відповіді на вказані питання, доходить таких висновків.
4.1.Щодо можливості продовження дії запобіжного заходу
Як вбачається з матеріалів клопотання, 15.05.2023 ОСОБА_5 затримано детективами НАБУ та наступного дня йому повідомлено про підозру.
18.05.2023 ухвалою слідчої судді Вищого антикорупційного суду до підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів до 13.07.2023. Також визначено альтернативний запобіжний захід у виді застави у сумі 80 000 000 грн.
При цьому, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні був продовжений до 16 жовтня 2023 року включно.
На даний час сукупний строк тримання ОСОБА_5 під вартою становить менше 60-днів місяців, а строк досудового розслідування продовжений до 16 жовтня 2023 року, а тому слідчий суддя, беручи до уваги положення ч. 3 ст. 197 КПК України, приходить до висновку про можливість продовження застосованого до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
4.2.Щодо наявності обґрунтованої підозри
Як вказувалось вище, підставою продовження дії запобіжного заходу є, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
Разом з тим, кримінальне процесуальне законодавство України не містить визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, керуючись приписами ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя при встановленні змісту вказаного поняття враховує практику Європейського суду з прав людини.
Так, з усталеної практики ЄСПЛ вбачається, що існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які змогли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому, факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як і ті, що обґрунтовують засудження особи, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).
Отже, обґрунтована підозра не передбачає наявності переконання «поза розумним сумнівом» щодо вчинення особою кримінального правопорушення. Однак, вона повинна ґрунтуватись на об`єктивних фактах, встановлених на підставі наданих стороною обвинувачення доказів.
Таким чином, слідчому судді необхідно з`ясувати, чи є підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_5 міг вчинити саме інкримінований йому злочин. При цьому, остаточна оцінка та кваліфікація конкретних діянь здійснюється судом під час розгляду справи по суті.
Як вбачається з клопотання та доданих до нього матеріалів, у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_5 вручено підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 368 КК України.
Вказані норми передбачають відповідальність зокрема, за пособництво в одержанні службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе та третіх осіб за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, та інтересах третьої особи дій з використанням наданої їй влади та службового становища, вчинене організованою групою.
Зі змісту клопотання та пояснень прокурора вбачається, що у цьому кримінальному провадженні розслідуються обставини одержання Головою Верховного Суду ОСОБА_10 як службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе та інших суддів Верховного Суду за прийняття ухвалення Великою Палатою Верховного Суду рішення на користь компанії «Ferrexpo AG» та її бенефіціарного власника ОСОБА_12 у межах судової справи №910/15551/20.
При цьому, за версією слідства, ОСОБА_5 виконував роль пособника при вчиненні вказаного злочину, оскільки що він був залучений ОСОБА_10 до протиправної діяльності Голови та суддів Верховного Суду, сприяв ОСОБА_10 в одержанні неправомірної вигоди для себе та інших суддів Верховного Суду у сумі 1 798 800 доларів США за винесення постанови Великої Палати Верховного Суду 19.04.2023 у справі № 910/15551/20 в інтересах ОСОБА_12 та компанії «Ferrexpo AG».
Зокрема, з поданого клопотання та матеріалів вбачається, що роль ОСОБА_5 полягала у тому, що саме він першочергово зустрівся із представником ОСОБА_12 для узгодження та вияснення позиції щодо необхідного останньому рішення про справі № 910/15551/20. В подальшому, ОСОБА_5, діючи із ОСОБА_11, довів до відома ОСОБА_10 про пропозицію ОСОБА_12 .
Отримавши погодження ОСОБА_10, ОСОБА_5 і ОСОБА_11 довели до відома ОСОБА_12, що за необхідне йому рішення, останній має надати неправомірну вигоду у загальному розмірі 2 700 000 млн. доларів США. При цьому, за встановленими слідством обставинами, ОСОБА_5 і ОСОБА_11 самостійно визначили остаточну суму неправомірної вигоди, з яких 1 800 000 доларів США мають бути переданими ОСОБА_10 та іншим суддям Верховного Суду, а 900 000 доларів США будуть розподілені між ОСОБА_5 та ОСОБА_11 особисто.
Надалі, про таку суму неправомірної вигоди було повідомлено ОСОБА_12 та з метою підготовки останнім необхідної суми неправомірної вигоди, судове засідання із розгляду справи № 910/15551/20 було перенесено на 19.04.2023.
У ході слідства було встановлено, що з березня по квітень 2023 року ОСОБА_12 частинами передав ОСОБА_5 в якості неправомірної вигоди 2 600 000 доларів США, яка зберігалася у різних місцях, зокрема, спочатку в офісі ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1, а пізніше в індивідуальному сейфі в спеціальному сховищі, орендованому ОСОБА_5 у відділенні № НОМЕР_5 АТ «УкрСиббанк» за адресою: м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, 6.
При цьому, після отримання вказаних грошових коштів та після обізнаності ОСОБА_10 про наявність грошових коштів, 19 квітня 2023 року Постановою Великої Палати Верховного Суду у справі № 910/15551/20, було, зокрема, задоволено частково касаційні скарги Приватного акціонерного товариства «Ділові партнери» та Компанії Ferrexpo AG, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 12 вересня 2022 року у справі № 910/15551/20 скасовано.
За версією слідства, механізм вказаного злочину передбачав передачу та одержання неправомірної вигоди поетапно та по частинах, в різні заздалегідь обумовлені проміжки часу та через ряд залучених осіб. Так, за даними слідства, ймовірні учасники злочину обумовили, що передача неправомірної вигоди відбуватиметься після ухвалення відповідного судового рішення поетапно - двома частинами.
Вказані передачі коштів, за версією слідства відбулися - 03 та 15 травня 2023 року за місцем проживання, і були забезпечені ОСОБА_5, який у свою чергу мав забрати відповідні кошти із орендованого ним індивідуального сейфа в спеціальному сховищі відділення банку та передати через ОСОБА_11 для одержання ОСОБА_10 та іншими суддями Верховного Суду.
Вказані дії ОСОБА_5 кваліфіковані стороною обвинувачення за ч.5 ст. 27 ч.3 ст. 28 ч. 4 ст. 368 КК України.
На переконання слідчого судді, описані вище дії зазначених осіб, їх взаємоузгодженість та взаємозалежність, характер та послідовність дій, створюють у слідчого судді переконання у тому, що такі особи ймовірно діяли у співучасті, мали спільний умисел, певний рівень підпорядкованості та розподіл ролей. Слідчий суддя вважає, що викладені вище обставини на даному етапі досудового розслідування з розумною достатністю та вірогідністю пов`язують підозрюваного ОСОБА_5 з вчиненим кримінальним правопорушенням, оскільки для стороннього спостерігача прослідковувався б зв`язок між описаними діями підозрюваного та ознаками інкримінованого йому складу злочину.
При цьому, відповідні обставини, які враховані при оцінці обґрунтованості повідомленої ОСОБА_5 підозри, встановлені слідчим суддею на підставі досліджених в ході судового засідання копій документів:
-протоколом огляду від 16.05.2023, в ході якого оглянуто Єдиний реєстр судових рішень стосовно стану розгляду судової справи № 910/15551/20;
-протоколом від 28.04.2023 за результатами проведення оперативно-розшукового заходу - аудіоконтроль особи за результатами якого зафіксовано ОСОБА_11 з ОСОБА_5 обставин передачі останнім та одержання ОСОБА_10 неправомірної вигоди;
-протоколом від 01.05.2023 за результатами проведення оперативно-розшукового заходу - аудіоконтроль особи за результатами якого зафіксовано обговорення між ОСОБА_5 та ОСОБА_12 обставин розгляду судової справи № 910/15551/20, перенесення судового розгляду на 19.04.2023 у Верховному Суді, зацікавленість суддів Великої Палати Верховного Суду у прийнятті ними судових рішень; обговорення 01.04.2023 між ОСОБА_5 та ОСОБА_12 кількості наданих останнім через довірених осіб грошових коштів ОСОБА_5 для подальшої передачі Голові Верховного Суду ОСОБА_10 та іншим суддям Верховного Суду за прийняття у справі № 910/15551/20 рішення на користь ОСОБА_12 ; обговорення 24.04.2023 між ОСОБА_5 та ОСОБА_12 позитивного рішення, прийнятого на користь останнього у справі № 910/15551/20; обговорення 01.05.2023 між ОСОБА_5 та ОСОБА_11 розподілу неправомірної вигоди на частини (пакети), які необхідно надати ОСОБА_10 ;
- протоколом від 15.05.2023 за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчинення злочину у формі спеціального слідчого експерименту;
- протоколом від 15.05.2023 за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - спостереження за річчю з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів спостереження;
- протоколом від 16.05.2023 за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відеоконтроль особи;
- протоколом від 16.05.2023 за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчинення злочину у формі спеціального слідчого експерименту;
- протоколом від 15.05.2023 за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних інформаційних систем;
- протоколом від 16.05.2023 обшуку робочого кабінету Голови Верховного Суду ОСОБА_10, що знаходиться на другому поверсі приміщення Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Пилипа Орлика, 8, у ході якого виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 1 653 700 доларів США, з яких 548 000 доларів США ідентифіковані як неправомірна вигода, одержаної ОСОБА_10 03.05.2023;
- протоколом від 16.05.2023 обшуку за місцем проживання ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_2, в ході якого виявлено та вилучено грошові кошти в загальній сумі 700 000 доларів США, з яких 692 000 доларів США ідентифіковані як неправомірна вигода;
- іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Оцінивши вказані докази в їх сукупності з доводами клопотання та учасників судового засідання, не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_5, виходячи з наданих матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення підозрюваним кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин.
Щодо доводів сторони захисту про неправильність кваліфікації, оскільки за викладеними у підозрі обставин, ОСОБА_5 виступав на стороні надавача неправомірної вигоди ( ОСОБА_12 ), а тому кваліфікувати його дії слід за ст. 369 КК України, то слідчий суддя вважає зазначити у першу чергу, що правильність остаточної кваліфікації дій буде встановлена в ході судового розгляду. Питання кваліфікації дій осіб, яка здійснює комплекс посередницьких дій щодо отримання та подальшої передачі неправомірної вигоди має визначатися, виходячи із того в чиїх інтересах він діє, тобто із фактичних обставин справи. Зокрема, на даний час матеріали кримінального провадження свідчать про активні дії підозрюваного на отримання неправомірної вигоди саме Головою ВС та іншими суддями Верховного Суду, оскільки саме ОСОБА_5 створювалися умови для передачі та зберігання грошових коштів як неправомірної вигоди, він за вказівками ОСОБА_10, здійснював їх переміщення, підготовку та передачу у конкретні дні. Більше того, слідчий суддя вважає, що роль особи та відповідно кваліфікація її дій при здійснення посередницьких функцій має визначатися також із врахуванням усвідомлення та обізнаності особи, яка надає неправомірну вигоду, щодо її наближеності та характеру відносин із вигодоотримувачем. З наданих матеріалів вбачається, що ОСОБА_5 позиціонував себе як наближена особа до ОСОБА_15 та як такий, що мав можливість узгоджувати з ними позицію. Більше того, матеріали досудового розслідування вказують, що ОСОБА_5 та ОСОБА_11 визначалася самостійно власна частка неправомірної вигоди, що також свідчить про його умисел не лише спрямований на отримання коштів суддями ВС, але і бажання отримати собі кошти, що він виступав на боці того, хто отримує.
Також враховуючи той факт, що ОСОБА_5 виконувалися узгоджені та послідовні дії щодо зберігання, підготовки та передачі неправомірної вигоди, а також виконання взаємопов`язаних конкретних дій у цій справі (недопущення своєї участі у судовій справі як адвокат, перенесення судового засідання до моменту передачі неправомірної вигоди, обізнаність про обставини домовленостей з іншими суддями ВС тощо) свідчать про спільність дій та умислу ОСОБА_5 з іншим підозрюваним, а також певний розподіл ролей. Слідчий суддя вважає, що існують ознаки співучасті саме у формі організованої групи, навіть за умов повідомлення про підозру лише двом особам, оскільки характер та роль кожного з них вказує на певну підпорядкованість та стійкість.
Доводи сторони захисту щодо вчинення ОСОБА_11 провокації відносно ОСОБА_5 є необгрунтованими, оскільки стороною захисту не наведено будь-яких фактів, які б свідчили про активність дій ОСОБА_11 та не надано відомостей щодо моменту приєднання представників правоохоронного органу.
Також слідчий суддя відхиляє доводи сторони захисту щодо недопустимості доказів, оскільки не долучено процесуальних документів, які стали підставою для проведення НСРД, оскільки на стадії досудового розслідування обсяг матеріалів визначається сторонами, а захисниками не наведено аргументів щодо того, що відповідних процесуальних документів не було та негласні слідчі дії проведені без дозволів, передбачених КПК України.
За таких обставин, доводи сторони захисту щодо необгрунтованості підозри не спростовують висновку слідчого судді про обґрунтованість підозри ОСОБА_5 .
4.3.Щодо продовження існування ризиків
Ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення слідчим суддею обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він схильний і має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.
У клопотанні зазначається про продовження існування таких ризиків, що підозрюваний ОСОБА_5 може (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, (3) незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних, (4) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, (5) іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.
4.3.1.Щодо продовження ризику переховування від органів досудового розслідування та суду
Слідчий суддя вважає, що ризик переховування від органу досудового розслідування та суду продовжує існувати, враховуючи:
1)обставини затримання ОСОБА_5, а саме після моменту обізнаності про викриття його імовірної злочинної діяльності, підозрюваний намагався переховуватися від органу досудового розслідування, а під час самого затримання переховувався у шафі;
2)достатність майнового стану підозрюваного ОСОБА_5, який є достатнім для фінансового забезпечення підозрюваного під час можливого його переховування;
3)історія перебування закордоном та можливість залишення території України навіть в умовах воєнного стану;
4)тяжкість і характер злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 та суворість можливого покарання і пов`язані із цим негативні наслідки.
Наведені вище обставини є передумовами та можливістю для втечі підозрюваного з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду.
Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у невизначеному майбутньому, із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі за особливо тяжкі та тяжкий корупційний злочини у найближчій перспективі робить цей ризик достатньо високим.
Таким чином, наведені вище обставини в сукупності дають слідчому судді підстави дійти висновку щодо продовження існування ризику переховування від органу досудового розслідування та суду.
4.3.2.Щодо наявності ризику знищити, приховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення
Слідчий суддя вважає обґрунтованим доводи детектива та прокурора про актуальність зазначеного ризику, враховуючи, що, у ході проведення обшуків у цьому кримінальному провадженні та обізнаністю підозрюваного про такі слідчі дії, останній видалив інформацію із чатів месенджерів, тобто уже вдавався до знищення доказів.
Крім того, характер імовірного вчинення злочину свідчить про вчинення підозрюваним дій, спрямованих на приховання речей, які мають значення для цього кримінального провадження, у цьому контексті слідчий суддя відзначає, що грошові кошти, які імовірно призначалися як неправомірна вигода зберігалися у різних місцях, доступ до яких обмежений. На даний час невіднайдено усієї суми неправомірної вигоди, а також не відшукано грошових коштів, які призначалися саме для підозрюваного.
Крім того, слідчий суддя бере до уваги, що механізм розслідуваних злочинів полягав у заволодінні грошових коштів, які передавалися потерпілим частинами готівкою, та на даному етапі розслідуванні вказані кошти також не віднайдені.
Зазначене, на переконання слідчого судді, свідчать про актуальність можливого вчинення підозрюваним дій, спрямованих на зміну, спотворення чи знищення документів та речей, які мають важливе значення для цього кримінального провадження, з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
4.3.3.Щодо ризику незаконного впливу на учасників у цьому кримінальному провадженні
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати передбачену статтями 23 та 224 КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні.
При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
При цьому, слідчий суддя бере до уваги:
-інкримінований підозрюваному злочин ймовірно вчинений ним у співучасті, у складі організованої групи, в якій він здійснював залучення до них ряду інших співучасників, що дозволяє координувати свої дії та показання з такими особами, впливаючи на зміст, характер та обсяг їх показань та процесуальної поведінки;
-можливість здійснення впливу на свідків, якими є також судді Верховного Суду, підлеглі підозрюваного, безпосередньо чи опосередковано, зокрема через вплив та авторитет іншого підозрюваного;
-у цьому кримінальному провадженні призначено низку експертиз, а під час досудового розслідування зафіксовано висловлювання підозрюваного щодо можливості впливу на експертів;
-зафіксовані відомості про систематичну діяльність учасників організованої групи по підкупу представників судової влади, а тому існують підстави вважати, що такі ж способи впливу можуть використовуватися і для впливу на свідків;
-в ході розгляду даного клопотання підозрюваному стали відомі матеріали кримінального провадження, зокрема, протоколи допиту свідків, з яких він дізнався зміст їх показань та особисті дані, що уможливлює вплив на останніх.
Вказані обставини, на переконання слідчого судді, свідчать про продовження існування ризику впливу на учасників цього кримінального провадження.
4.3.4.Щодо ризику перешкоджання іншим чином
Аналізуючи імовірність продовження вказаного ризику, слідчий суддя бере до уваги, що підозрюваний має широке коло зв`язків, серед службових осіб різних судових, правоохоронних та інших державних органів, користуючись якими підозрюваний може опосередковано здійснювати тиск на представників сторони обвинувачення та суд з метою незаконного впливу на перебіг досудового розслідування та прийняття процесуальних рішень.
Більше того, у контексті вказаного ризику слідчий суддя враховує, що інкримінований ОСОБА_5 злочин вчинений ним у співучасті з іншими особами, у т.ч. досі не встановленими суддями ВС, які одержали частину неправомірної вигоди. Враховуючи невстановлення наразі усіх ймовірно причетних осіб існує загроза вчинення дій, направлених на перешкоджанню досудовому розслідування для невикриття таких осіб.
Враховуючи зазначене, слідчий суддя вважає, що заявлений ризик продовжує існувати.
4.3.5.Щодо ризику вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа
Під час досудового розслідування також виявлені обставини, які свідчать як про можливу причетність ОСОБА_5 до вчинення інших кримінальних правопорушень, а також про існування намірів їх вчинити. У ході проведення негласних слідчих дій було зафіксовано неодноразові розмови та домовленості осіб, у тому числі, які входять до складу організованої групи, щодо можливого систематичного скоєння тяжких та особливо тяжких корупційних кримінальних правопорушень, пов`язаних з наданням/одержанням неправомірної вигоди, зловживанням впливом, при розгляді та ухваленні судових рішень в інших судах, окрім Верховного Суду.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність ризиків кримінального провадження, передбачених статтею 177 КПК України, а саме - ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних, ризику знищити, приховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень та ризику вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа.
У зв`язку із зазначеним, слідчий суддя вважає, що продовження строку дії застосованого запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою забезпечення дієвості відповідного кримінального провадження та запобігання реалізації вказаних ризиків.
4.4.Щодо обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування
Оцінюючи наявність обставин, які перешкоджали завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання підозрюваного під вартою, слідчий суддя виходить з того, що детективом доведено існування потреби у подальшому проведенні більшої частини із зазначених ним слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, обсяг яких є доволі значним і проведення/завершення, яких є дійсно необхідним для забезпечення повного та неупередженого досудового розслідування, виявлення і дослідження усіх обставин, які підлягають доказуванню у відповідності до вимог ч. 2 ст. 9 КПК України.
Зокрема, слідчий суддя погоджується з необхідністю отримання призначених комплексної судової телекомунікаційної та комп`ютерно-технічної експертиз вилучених у підозрюваних та інших осіб під час обшуків терміналів мобільного зв`язку та комп`ютерних пристроїв. Також слідчий суддя вважає обгрунтованими доводи детектива про необхідність допиту свідків, враховуючи, що у цьому кримінальному провадженні розслідуються обставини діяльності організованої групи, а кількість осіб, яким могли бути відомі обставини про прийняття судового рішення є значною. Крім того, слідчий суддя також вважає необхідним здійснити огляд вилученої техніки у підозрюваних, враховуючи зафіксовані факти здійснення спілкування у програмних додатках та месенджерах. Так само слідчий суддя вважає виправданим необхідності дослідження інформації щодо телефонних з`єднань осіб, які були імовірно залучені до розслідуваних подій, що надасть можливість встановити контакти та зв`язки між ними, тобто підтвердити або спростувати слідчу версію.
При цьому, слідчий суддя вважає, що дійсно існували об`єктивні обставини, які перешкоджали проведенню таких слідчих і процесуальних дій до закінчення дії попередньої ухвали про тримання підозрюваного під вартою. Зокрема, слідчий суддя бере до уваги, що строк розслідування у цьому кримінальному провадженні становить 3 місяці, а обсяг уже проведених слідчих дій вимагає аналізу та дослідження великої кількості документів та вилученої техніки. При цьому, слідчий суддя бере до уваги кількість призначених у цьому кримінальному провадженні експертиз, на виконання яких необхідно тривалий час. Так, у цьому контексті необхідно врахувати, що за загальним правилом, строк проведення експертиз може складати від 10 до 90 календарних днів (п. 1.13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08.10.1998). Крім того, у разі значного завантаження експерта, зазначені терміни можуть бути збільшені з урахуванням необхідного часу на їх виконання.
Крім того, слідчий суддя враховує значний обсяг відомостей та документів, до яких детектив має намір отримати тимчасовий доступ і потребу у подальшому детальному вивченні та аналізі отриманих даних, та використанні при плануванні та проведенні інших слідчих дій (допити, огляди, співставлення з іншими доказами, тощо).
У зв`язку з існуванням потреби у проведенні відповідних слідчих та процесуальних дій, а також наявністю об`єктивних обставин, що перешкоджали їх проведенню раніше, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05 липня 2023 року строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні було продовжено до п`яти місяців, тобто до 16 жовтня 2023 року.
Зазначене вказує на наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, тобто до 13.07.2023.
Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що наведені детективом обставини дійсно об`єктивно перешкоджали завершенню досудового розслідування за період дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
4.5.Щодо існування обставин, які виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою та можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу з урахуванням положень ст. 178 КПК України
При вирішенні питання про продовження застосованого до підозрюваного запобіжного заходу, крім встановлених ризиків кримінального провадження, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами матеріалів, оцінює в сукупності також існування інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме:
-вагомість наданих стороною обвинувачення доказів про ймовірне вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 28 ч.3 ст. 28 ч. 4 ст. 368 КК України;
-пред`явлення йому підозри у вчиненні у співучасті особливо тяжкого корупційного злочину, у разі визнання винуватим у вчиненні яких, йому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк від 8 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю та з конфіскацією майна. При цьому, таке покарання може бути призначено без можливості застосування пільгових інститутів кримінального права;
-станом на день розгляду клопотання ОСОБА_5 виповнилося 37 років;
-достатній майновий стан підозрюваного та членів його родини, а саме: відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_5 належить на праві власності 2 квартири ( квартира загальною площею 62,5 кв. м., що розташована за адресою: АДРЕСА_3 ; квартира, загальною площею 66,7 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_4 ); 3 нежитлові приміщення групи приміщень № НОМЕР_9 (загальна площа 85,3 кв.м.), № НОМЕР_8 (загальна площа 15,8 кв.м), літ. А за адресою: АДРЕСА_5 ; машиномісце за адресою: АДРЕСА_6 є, гараж НОМЕР_1 ; групи приміщень №№ НОМЕР_6 (загальна площа 55,8 кв.м.) за адресою: АДРЕСА_7 ; групи приміщень № НОМЕР_7 (загальна площа 88,2 кв.м.) за адресою: АДРЕСА_1 . Задекларований дохід від підприємницької діяльності з 2013 по 2022 роки складає 43 220 598 грн. Під час обшуку офісних приміщень юридичної фірми «Горецький та партнери» з адресою: АДРЕСА_1, виявлено та вилучено 737 090 доларів США, які не ідентифіковані, як предмет неправомірної вигоди, але можуть бути його частиною, яку перетворено та є безпосереднім відображенням фінансових можливостей підозрюваного ОСОБА_5 ; за травень-червень 2023 року матір`ю ОСОБА_5 - ОСОБА_16 було відчужено нерухоме майно на загальну суму 11 252 678, 7 грн в травня-червні 2023 року.
-підозрюваний раніше не судимий, відомостей про застосування до нього раніше запобіжних заходів та про наявність повідомлення йому про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення слідчому судді не надано;
-активну громадську діяльність підозрюваного, зокрема здійснення благодійної діяльності та надання допомоги військовим частинам, участь в освітніх заходах, що підтверджується відповідними подяками та грамотами;
-наявність захворювань у підозрюваного, які підтверджуються консультаційними висновками спеціаліста від 20.06.2023, 12.05.2023 .
Оцінивши вказані обставини у їх сукупності із встановленими ризиками і обставинами розслідуваних злочинів та відомостями про ймовірну участь у них підозрюваного, слідчий суддя вважає, що такі відомості про особу підозрюваного не спростовують висновків слідчого судді про високу ймовірність перешкоджання кримінальному провадженню і необхідність продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Щодо можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу, то слідчий суддя вважає зазначити таке. За встановлених слідчим суддею обставин, необхідним є саме тримання під вартою, оскільки з урахуванням індивідуальних обставин підозрюваного, зазначених вище, застосування застави як основного запобіжного заходу буде недостатнім стримуючим фактором від реалізації встановлених ризиків і створить можливості для вчинення ним позапроцесуальних дій з метою перешкоджання кримінальному провадженню. Зокрема, домашній арешт, в тому числі цілодобовий, унеможливить обмежити доступ підозрюваного до технічних пристроїв та можливість спілкування з іншими особами (в т.ч. учасниками кримінального провадження та на цей час невстановленими ймовірно причетними особами), що також може завадити виконанню завдань кримінального провадження на даному його етапі. Застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання чи особистої поруки для запобігання встановленим ризикам, буде недостатнім, оскільки виконання покладених на підозрюваного обов`язків буде залежати виключно від волі самого ОСОБА_5 та їх порушення не матиме для нього очевидних і достатньо суттєвих негативних наслідків.
Водночас, слідчий суддя бере до уваги, що ухвалою слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 18.05.2023 як альтернативний запобіжний захід підозрюваному визначено розмір застави, яка була б достатньою для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, а саме у розмірі 80 000 000 гривень.
При вирішенні питання чи є вказаний розмір застави завідомо непомірним для підозрюваний та чи існують підстави для зменшення застави, слідчий суддя виходить з такого. У першу чергу, зазначений розмір явно перевищує встановлений КПК України розмір, однак, при визначенні розміру застави, слідчий суддя бере до уваги тяжкість інкримінованого злочину, виключність обставин кримінального правопорушення - участь в організованій групі, учасниками якої імовірно є судді найвищого судового органу, діяльність якої спрямована на одержання неправомірної вигоди за винесення рішення у судовій справі, що поставило під загрозу суспільно-правові відносини, які виникають при здійсненні правосуддя. Більше того, у цьому контексті слідчий суддя відзначає, що сам підозрюваний є представником юридичної професії, зокрема є адвокатом, однак всупереч правилам адвокатської етики та вимогам законодавства, імовірно виступав як пособник у одержанні неправомірної вигоди суддями, тобто сприяв зниженню рівень довіри суспільства до правосуддя та служінню закону.
У матеріалах кримінального провадження наявні відомості про можливість отримання неправомірної вигоди підозрюваним у сумі до 900 000 доларів США (саме підозрюваному було передано усю суму - 2 600 000 доларів США неправомірної вигоди, яка зберігалася ним, а точного грошового співвідношення розподілу між підозрюваним та ОСОБА_11 невідомо), зазначені грошові кошти наразі невідшукані. У власності підозрюваного та членів його сім`ї перебуває значна кількість нерухомого та рухомого майна, наведеного вище, а також за місцем роботи підозрюваного відшукано значну суму грошових коштів яка не є ідентифікованою неправомірною вигодою. Зазначене, на переконання слідчого судді, свідчить, що визначений розмір застави відповідає його майновому та сімейному стану, обставинам кримінального провадження та є помірним. Відомостей, які би свідчили про зміну майнового стану стороною захисту не надано.
При цьому, у разі внесення застави, з урахуванням встановлених ризиків щодо переховування, впливу на свідків та експертів існує необхідність контролю дій та поведінки підозрюваного, у зав`язку з чим обгрунтованим є покладення обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України, а саме:
1)прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду;
2)не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає - м. Київ, без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;
3)повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
4)утримуватися від спілкування з підозрюваним ОСОБА_10 та свідками: ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_12, ОСОБА_11,
5)здати на зберігання до ГУ ДМС у м. Києві свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
6)носити електронний засіб контролю.
Таким чином, зважаючи на продовження існування високого ступеня ризиків, з урахуванням особистих характеристик підозрюваного ОСОБА_5, слідчий суддя робить висновок, що ці обставини виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою, а застосування більш м`якого запобіжного заходу не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
З урахуванням вищезазначеного, слідчий суддя доходить висновку, що вказане клопотання детектива НАБУ ОСОБА_9 підлягає задоволенню та строк тримання під вартою відносно підозрюваного слід продовжити на 60 днів, тобто до 07 вересня 2023 року, а у задоволенні клопотання підозрюваного - відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 131-132, 176-179, 182-184, 193-197, 199, 205, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,
ПОСТАНОВИВ:
1.Клопотання підозрюваного ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу - залишити без задоволення.
2.Клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_9 про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5, подане у межах кримінального провадження № 52023000000000202 від 01 травня 2023 року, - задовольнити.
3.Продовжити підозрюваному ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» на 60 днів, тобто до 07 вересня 2023 року включно з можливістю внесення застави у розмірі 80 000 000 (вісімдесяти мільйонів) гривень.
4.Сума застави може бути внесена підозрюваним або іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) у розмірі, визначеному в цій ухвалі, у національній грошовій одиниці України, на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за такими реквізитами:
Вищий антикорупційний суд, ЄДРПОУ 42836259;
номер рахунка за стандартом IBAN НОМЕР_2 ;
призначення платежу: прізвище, ім`я, по батькові підозрюваного, кошти застави, згідно з ухвалою слідчого судді (номер справи, дата ухвали, назва суду).
5.Після внесення застави підозрюваний звільняється з-під варти, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою. З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
6.У разі звільнення підозрюваного ОСОБА_5 з-під варти, у зв`язку із внесенням застави покласти на нього такі обов`язки:
1) прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає - м. Київ, без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
4) утримуватися від спілкування з підозрюваним ОСОБА_10 та свідками: ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_12, ОСОБА_11,
5) здати на зберігання до ГУ ДМС у м. Києві свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
6) носити електронний засіб контролю.
7.Термін дії обов`язків, покладених на підозрюваного, визначити строком з моменту звільнення з-під варти, внаслідок внесення застави, - до 07 вересня 2023 року включно.
8.Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
9.Виконання ухвали в частині доставлення до місця ув`язнення доручити конвою НОМЕР_3 окремої бригади військової частини № НОМЕР_4, а в частині подальшого тримання під вартою - керівнику Державної установи «Київський слідчий ізолятор».
10.Контроль за виконанням ухвали та покладених на підозрюваного обов`язків покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, що здійснюють процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 52023000000000202 від 01 травня 2023 року та детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють у ньому досудове розслідування.
11.Копію ухвали вручити прокурору, підозрюваному та його захисникам.
12.Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1