- Головуючий суддя (ВАКС) : Білоус І.О.
Справа № 991/2367/21
Провадження 1-кп/991/16/21
УХВАЛА
Іменем України
22 червня 2023 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:
Головуючої судді ОСОБА_1,
суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
секретар судового засідання ОСОБА_4,
за участі:
прокурора ОСОБА_5,
обвинувачених: ОСОБА_6, ОСОБА_7 (у режимі відеоконференції), ОСОБА_8 (у режимі відеоконференції),
захисників: ОСОБА_9, ОСОБА_10
особи, що подала до суду
цивільний позов, та представника осіб,
що подали до суду цивільний позов, ОСОБА_11
осіб, що подали до суду
цивільний позов, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора ОСОБА_5 про притягнення до дисциплінарної відповідальності захисників обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокатів ОСОБА_15 та ОСОБА_16 у кримінальному провадженні, унесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017161500003800 від 25 листопада 2017 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Кілія Одеської області, зареєстрованого по
АДРЕСА_1, що проживає по АДРЕСА_2,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3
ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 209КК України,
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, уродженця с. Шевченкове Кілійського району Одеської області, зареєстрованого по АДРЕСА_3, що проживає по АДРЕСА_4,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3
ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 209КК України,
ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, уродженця с. Єлизаветівка Снігурівського району Миколаївської області, зареєстрованого по АДРЕСА_5, що проживає по АДРЕСА_6,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 5
ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 209КК України,
ВСТАНОВИВ:
1.Історія провадження
06 квітня 2021 року до Вищого антикорупційного суду надійшов обвинувальний акт щодо ОСОБА_6, обвинуваченого за ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3
ст. 209КК України, ОСОБА_7, обвинуваченого за ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 2
ст. 15, ч. 3 ст. 209КК України, ОСОБА_8, обвинуваченого за ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 209КК України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, згідно положень ч. 3 ст. 35 КПК України, для розгляду кримінального провадження визначено колегію суддів Вищого антикорупційного суду у складі головуючої судді
ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 07 квітня 2021 року призначено підготовче судове засідання, яке на даний час триває.
У підготовче судове засідання, яке відбулось 22 червня 2023 року, захисники обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокати ОСОБА_15 та ОСОБА_16 не з`явилися, направили на адресу суду заяву про пояснення причин відсутності та клопотання про відкладення судового засідання, відповідно, у зв`язку з чим прокурором ОСОБА_5 заявлено клопотання про притягнення до дисциплінарної відповідальності цих захисників.
2.Позиції учасників судового провадження
Прокурор ОСОБА_5, обґрунтовуючи своє клопотання, зазначила, що, на її думку, захисниками ОСОБА_15 та ОСОБА_16 не надано жодних підтверджуючих документів та не зазначено обставин, які б дійсно свідчили про поважність причин їх неявки. Окрім того, захисники на попередньому підготовчому судовому засіданні під час узгодження дати не повідомляли про наявність інших справ, призначених на 22 червня 2023 року. На переконання прокурора, захисники здійснюють умисні дії щодо затягування розгляду провадження, через що підготовче судове засідання триває понад два роки. Також, значна частина відкладень засідань мала місце і через неявку захисників ОСОБА_15 та
ОСОБА_16, хоча їх двоє, і, принаймні, один з них міг би приймати участь. Уважає причини їх неявки неповажними.
Обвинувачений ОСОБА_6 заявив, що його захисники - адвокати ОСОБА_15 та ОСОБА_16 зможуть пояснити причини своєї відсутності в наступному підготовчому судовому засіданні.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_10 висловив позицію, що захисники ОСОБА_15 та ОСОБА_16 вчасно повідомили суд про їх відсутність, а питання поважності причини відсутності захисників варто вирішити в наступному підготовчому судовому засіданні.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_9 у вирішенні питання обґрунтованості заявлених захисниками клопотань поклався на розсуд суду, але при цьому зазначив, що його вирішення є передчасним без врахування пояснень захисників.
Обвинувачений ОСОБА_7 повідомив, що йому нічого не відомо стосовно поважності причин неявки захисників.
Обвинувачений ОСОБА_8 просив не робити попередніх висновків, а вирішити питання щодо поважності причин відсутності захисників в наступному підготовчому судовому засіданні з урахуванням їх пояснень.
3.Мотиви суду
Відповідно до ч. 2 ст. 47 КПК України, захисник зобов`язаний прибувати для участі у виконанні процесуальних дій за участю підозрюваного, обвинуваченого. У разі неможливості прибути в призначений строк захисник зобов`язаний завчасно повідомити про таку неможливість та її причини слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд.
Статтею 52 КПК України визначено випадки обов`язкової участі захисника, й зокрема за ч. 1 цієї статті, участь захисника є обов`язковою у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів.
Відповідно до ч. 6 ст. 12 КК України особливо тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад двадцять п`ять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, позбавлення волі на строк понад десять років або довічного позбавлення волі.
ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 209КК України. Кримінальні правопорушення, визначені ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209КК України, є особливо тяжкими, оскільки за вчинення кожного з них передбачено кримінальну відповідальність у виді позбавлення волі на строк понад десять років, а тому участь захисника є обов`язковою у цьому кримінальному провадженні.
Згідно з ч. 1 ст. 324 КПК України, якщо в судове засідання не прибув за повідомленням прокурор або захисник у кримінальному провадженні, де участь захисника є обов`язковою, суд відкладає судовий розгляд, визначає дату, час та місце проведення нового засідання і вживає заходів до прибуття їх до суду. Одночасно, якщо причина неприбуття є неповажною, суд порушує питання про відповідальність прокурора або адвоката, які не прибули, перед органами, що згідно із законом уповноважені притягати їх до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до ст. 138 КПК України поважними причинами неприбуття особи на виклик є: 1) затримання, тримання під вартою або відбування покарання; 2) обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення; 3) обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини); 4) відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо;
5) тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров`я у зв`язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад; 6) смерть близьких родичів, членів сім`ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю;
7) несвоєчасне одержання повістки про виклик; 8) інші обставини, які об`єктивно унеможливлюють з`явлення особи на виклик.
Неприбуття захисників обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокатів ОСОБА_15 та ОСОБА_16 у підготовче судове засідання 22 червня 2023 року здійснено без поважних причин та є проявом недобросовісної поведінки адвокатів, оскільки кримінальним процесуальним законом, у разі неможливості захисника прибути в судове засідання, покладено на нього обов`язок завчасно повідомити суд про таку неможливість та її причини. Натомість, адвокат ОСОБА_15 направив на адресу суду заяву про неможливість прибуття в підготовче судове засідання 21 червня 2023 року, що не можна вважати завчасним повідомленням. Указав, що не зможе прибути до суду через зайнятість в іншому судовому засіданні, яке призначене на 22 червня 2023 року о 10:30, і в якому буде розглядатися апеляційна скарга сторони захисту. Будь-яких документів на підтвердження зазначених обставин до заяви не додав.
Адвокат ОСОБА_16 направив на адресу суду клопотання про відкладення судового засідання в день підготовчого судового засідання - 22 червня 2023 року, що не є завчасним повідомленням про неможливість з`явитись до суду. До клопотання було додано відомості по справі №466/974/16-к, що розглядається Шевченківським районним судом
м. Львова, і в якій, зі слів адвоката ОСОБА_16, він мав приймати безпосередню участь 22 червня 2023 року о 15:00, що не є належним підтвердженням поважності причин відсутності адвоката у підготовчому судовому засіданні по цій справі, призначеній на 11:00 цього ж дня. З урахуванням викладеного, суд вважає, що обидва адвокати не підтвердили поважність причин своєї відсутності, хоча судом неоднарозово наголошувалось на необхідності учасників завчасно повідомляти про неможливість прибуття в засідання із документальним підтвердженням причин неприбуття.
До того ж, суд уважає, що при наявності двох захисників в обвинуваченого
ОСОБА_6, хоча б один з них міг реалізувати своє право на дистанційну участь у підготовчому судовому засіданні 22 червня 2023 року. Так, у адвоката ОСОБА_16 була реальна можливість реалізувати своє право на участь в засіданні у цій справі в режимі відеоконференцзв`язку з м. Львова. Окрім того, адвокат вказував про необхідність його безпосередньої участі у справі в м. Львові, однак ніяких підтверджень зазначеного не надав. Відповідно до ухвали Шевченківського районного суду м. Львова від 22 червня 2022 року в справі №466/974/16-к адвокату ОСОБА_17 було дозволено брати участь в судовому засіданні 29 червня 2022 року о 10:00 в режимі відеоконференцзв`язку за допомогою застосунка «EasyCon». Таким чином, суд приходить до висновку, що адвокат ОСОБА_16 цілком міг реалізувати своє право на участь у вказаному провадженні в дистанційному режимі, але не скористався ним, через що було зірване чергове підготовче судове засідання. Відповідне право неодноразово роз`яснювалося судом учасникам провадження під час підготовчих судових засідань та за їх клопотаннями успішно реалізовувалося.
Окрім цього, дата підготовчого судового засідання по даній справі - 22 червня 2023 року узгоджувалася з адвокатами ОСОБА_15 та ОСОБА_16 в підготовчому судовому засіданні 01 травня 2023 року. Також про повідомлення їх про дату підготовчого судового засідання свідчить розписка, що міститься в матеріалах справи. Заперечень щодо вказаної дати від адвокатів не надходило, як і повідомлень про їх зайнятість в інших судових засіданнях. Тобто, судом виконано вимоги п. 8 Резолюції «Професійна етика правосуддя», затвердженою 21 вересня 2018 року Радою суддів України, Радою прокурорів України та Радою адвокатів України, відповідно до якої суддям рекомендовано затверджувати графіки засідань після обговорення зі сторонами, ураховуючи їх зайнятість.
Слід додати, що судом тільки протягом січня-червня 2023 року у цьому кримінальному провадженні призначено та фактично проведено десять підготовчих судових засідань, а саме 23 січня 2023 року, 26 січня 2023 року, 09 лютого 2023 року, 07 березня 2023 року, 24 березня 2023 року, 04 квітня 2023 року, 12 квітня 2023 року, 24 квітня 2023 року, 01 травня 2023 року та 22 червня 2023 року. З них, через відсутність адвоката ОСОБА_17, було відкладено три підготовчих судових засідання 04 квітня 2023 року, 12 квітня 2023 року та 22 червня 2023 року. Зокрема, неявка адвоката ОСОБА_17 в підготовчі судові засідання 04 квітня 2023 року та 12 квітня 2023 року судом визнавалася такою, що здійснена без поважних причин. Через відсутність адвоката ОСОБА_15 було відкладено підготовче судове засідання 22 червня 2023 року. В вищезазначений період часу з десяти підготовчих судових засідань адвокатом ОСОБА_17 пропущено сім, а адвокатом ОСОБА_15 - чотири.
Ураховуючи наведене, у діях захисників обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокатів ОСОБА_15 та ОСОБА_16 убачається систематична, узгоджена неналежна процесуальна поведінка та неналежне виконання своїх професійних обов`язків, що призводить до порушення принципів чесності та добропорядної репутації адвоката під час здійснення професійної діяльності, а також неефективного захисту клієнта.
Відповідно до ст. 63 Конституції України, підозрюваний, обвинувачений чи підсудний має право на захист.
За практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) (зокрема справи «Санніно проти Італії», «Кускані проти Сполученого Королівства»), хоча ведення захисту по суті є справою обвинуваченого та його адвоката, національні суди не повинні пасивно спостерігати за випадками неефективного представництва.
Згідно з п. 262 рішення ЄСПЛ від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» право кожного обвинуваченого у вчиненні злочину на ефективний захист, наданий захисником, є однією з основних ознак справедливого судового розгляду. Також у
п. 89 рішення ЄСПЛ від 13 лютого 2001 року у справі «Кромбах проти Франції» вказано, що хоча право кожної особи, обвинувачуваної у вчиненні кримінального правопорушення, на ефективний захист адвокатом не є абсолютним, воно становить одну із головних підвалин справедливого судового розгляду.
Відповідно до ст. 20 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, виправданий, засуджений має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри чи обвинувачення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізовувати інші процесуальні права, передбачені КПК України.
Згідно зі ст. 21 КПК України, кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Відповідно до вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені КПК України строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а під час судового провадження суд.
Статтею 318 КПК України встановлено, що судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку. Судовий розгляд здійснюється в судовому засіданні з обов`язковою участю сторін кримінального провадження, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Отже, захисники ОСОБА_15 та ОСОБА_16 своїми діями фактично залишили без правової допомоги обвинуваченого ОСОБА_6 та позбавили останнього основоположного права на захист, закріпленого у ст. 63 Конституції України, а також порушили право свого підзахисного на розгляд цього провадження в розумні строки, які, відповідно до ст. ст. 7, 20, 21, 28 КПК України, є загальними засадами кримінального провадження.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики.
За ст. 12-1 Правил адвокатської етики, затверджених рішенням з`їзду адвокатів України 09 червня 2017 року (із змінами), адвокат повинен бути добропорядним, чесно та гідно виконувати свої професійні обов`язки. Відповідно до ст. 17 тих же Правил, приймаючи доручення про надання професійної правничої (правової) допомоги, адвокат повинен зважити на свої можливості щодо його виконання, а за ст. 44 під час здійснення професійної діяльності в суді адвокат повинен бути добропорядним, поводити себе чесно та гідно, стверджуючи повагу до адвокатської професії. Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на невиправдане затягування судового розгляду справи.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком адвоката є:
1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.
Статтею 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» кожен має право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, кому відомі факти такої поведінки.
Згідно з частиною третьою статті 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.
З урахуванням наведених вище обставин у сукупності, суд убачає в процесуальній поведінці адвокатів ОСОБА_15 та ОСОБА_16 можливі ознаки дисциплінарних проступків, а саме порушення правил адвокатської етики, неналежного виконання професійних обов`язків внаслідок створення перешкод для судового розгляду цього кримінального провадження, позбавлення обвинуваченого основоположних прав на ефективний захист та на розгляд цього провадження у розумні строки, а тому, суд уважає за необхідне порушити питання про дисциплінарну відповідальність адвокатів перед Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури міста Києва.
Керуючись статтями 47, 52, 138, 324, 369, 372, 376 КПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1.Клопотання прокурора ОСОБА_5 - задовольнити.
2. Порушити перед Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури міста Києва питання про дисциплінарну відповідальність адвоката ОСОБА_15 (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 2355, видане 02 грудня 2005 року) та адвоката ОСОБА_16 (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 000280, видане 15 жовтня 2015 року).
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення. Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Головуюча суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3