- Головуючий суддя (ВАКС) : Білоус І.О.
Справа № 991/7892/21
Провадження 1-кп/991/64/21
УХВАЛА
Іменем України
06 липня 2023 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:
Головуючої судді ОСОБА_1,
суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
секретар судового засідання ОСОБА_4,
за участі:
прокурора ОСОБА_5
обвинуваченої ОСОБА_6 (у режимі
відеоконференції)
розглянувши у відкритому судовому засіданні питанняпро притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_7 у кримінальному провадженні, унесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52019000000000415 від 21 травня 2019 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, уродженки м. Харків Харківської області, що проживає в кв. АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,
ВСТАНОВИВ:
1.Історія провадження
22 листопада 2021 року до Вищого антикорупційного суду надійшов обвинувальний акт щодо ОСОБА_6, обвинуваченої за ч. 3 ст. 368 КК України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, згідно положень ч. 3 ст. 35 КПК України, для розгляду кримінального провадження визначено колегію суддів Вищого антикорупційного суду у складі головуючої судді
ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 23 листопада 2021 року призначено підготовче судове засідання у цьому провадженні, а ухвалою від 01 грудня 2021 року провадження призначено до судового розгляду.
Ухвалою від 23 червня 2022 року судом залучено захисника для здійснення захисту за призначенням у кримінальному провадженні № 52019000000000415 від 21 травня 2019 року.
Дорученням від 04 липня 2022 року Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги у м. Києві захисником призначено адвоката ОСОБА_7 .
У судове засідання, яке відбулось 06 липня 2023 року, захисник обвинуваченої ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 не з`явився, направив на адресу суду заяву з повідомленням, що не може прибути в судове засідання по сімейних причинах та проханням про відкладення судового засідання, у зв`язку з чим судом поставлено на обговорення учасників процесу питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності захисника.
2.Позиції учасників судового провадження щодо питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності захисника
Обвинувачена ОСОБА_6 заперечувала проти розгляду справи за відсутності захисника ОСОБА_7, зазначила, що він може перебувати у лікарні, оскільки попереднє судове засідання відкладалося саме через госпіталізацію адвоката, також заперечувала проти порушення питання про притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
Прокурор ОСОБА_5 у вирішенні поставленого питання поклався на розсуд суду, але зазначив що було б доречно заслухати пояснення захисника ОСОБА_7 щодо причин його відсутності.
3.Мотиви суду
Відповідно до ч. 2 ст. 47 КПК України, захисник зобов`язаний прибувати для участі у виконанні процесуальних дій за участю підозрюваного, обвинуваченого. У разі неможливості прибути в призначений строк захисник зобов`язаний завчасно повідомити про таку неможливість та її причини слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд, а у разі, якщо він призначений органом (установою), уповноваженим законом на надання безоплатної правової допомоги, - також і цей орган (установу).
Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 46 КПК України, якщо підозрюваний, обвинувачений заперечує проти проведення процесуальної дії за відсутності захисника, проведення процесуальної дії відкладається або для її проведення залучається захисник у порядку, передбаченому ст. 53 цього Кодексу.
За ч. 1 ст. 324 КПК України, якщо в судове засідання не прибув за повідомленням прокурор або захисник у кримінальному провадженні, де участь захисника є обов`язковою, суд відкладає судовий розгляд, визначає дату, час та місце проведення нового засідання і вживає заходів до прибуття їх до суду. Одночасно, якщо причина неприбуття є неповажною, суд порушує питання про відповідальність прокурора або адвоката, які не прибули, перед органами, що згідно із законом уповноважені притягати їх до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до ст. 138 КПК України поважними причинами неприбуття особи на виклик є: 1) затримання, тримання під вартою або відбування покарання; 2) обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення; 3) обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини); 4) відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо; 5) тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров`я у зв`язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад; 6) смерть близьких родичів, членів сім`ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю;
7) несвоєчасне одержання повістки про виклик; 8) інші обставини, які об`єктивно унеможливлюють з`явлення особи на виклик.
Неприбуття єдиного захисника обвинуваченої ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 у судове засідання 06 липня 2023 року здійснено без поважних причин та є проявом недобросовісної поведінки адвоката, оскільки кримінальним процесуальним законом, у разі неможливості захисника прибути в судове засідання, покладено на нього обов`язок завчасно повідомити суд про таку неможливість та її причини. Натомість, адвокат ОСОБА_7 05 липня 2023 року о 15:49 направив на адресу суду заяву про неможливість прибуття у судове засідання, призначене на 06 липня 2023 року о 10:00, що не можна вважати завчасним повідомленням. При цьому захисник указав, що не зможе прибути до суду у зв`язку з сімейними обставинами та просив перенести розгляд справи. Будь-яких документів на підтвердження зазначених обставин до заяви не додав. З урахуванням викладеного, суд уважає, що адвокат не підтвердив поважність причин своєї відсутності, хоча суд неодноразово наголошував на необхідності учасників завчасно повідомляти про неможливість прибуття в засідання із документальним підтвердженням причин неприбуття.
До того ж, суд уважає, що при наявності обставин у адвоката ОСОБА_7, які унеможливлюють його особисту явку до суду, він міг реалізувати своє право на дистанційну участь у судовому засіданні 06 липня 2023 року. Так, адвокат неодноразово подавав до суду клопотання про участь у судових засіданнях по цій справі у режимі відеоконференцзв`язку з власних технічних засобів, які судом були задоволені. Таким чином, суд приходить до висновку, що адвокат ОСОБА_7 цілком міг реалізувати своє право на участь у вказаному провадженні в дистанційному режимі, але не скористався ним, через що було зірване чергове судове засідання.
Окрім того, дата судового засідання - 06 липня 2023 року узгоджувалася з адвокатом ОСОБА_7 в судовому засіданні 03 травня 2023 року. Також про повідомлення його про дату судового засідання свідчить телефонограма від 04 травня 2023 року (Вих.
№ 991/7892/21/12989/2023), що міститься в матеріалах справи. Заперечень щодо вказаної дати від адвоката не надходило, як і повідомлень про неможливість його прибуття до суду в цей день. Тобто, судом виконано вимоги п. 8 Резолюції «Професійна етика правосуддя», затвердженої 21 вересня 2018 року Радою суддів України, Радою прокурорів України та Радою адвокатів України, відповідно до якої суддям рекомендовано затверджувати графіки засідань після обговорення зі сторонами, ураховуючи їх зайнятість.
До того ж, суд звертає увагу, що факти неявки цього адвоката без поважних причин в судові засідання у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_6 носять системний характер.Зокрема, 24 листопада 2022 року захисник звернувся з клопотанням про проведення судового засідання в цей день у режимі відеоконференцзв`язку з власних технічних засобів, проте на зв`язок так і не вийшов. У судове засідання, заплановане на 14 грудня 2022 року, захисник не з`явився, клопотань з поясненням причин відсутності не направив. 21 грудня 2022 року захисник ОСОБА_7 повторно в судове засідання не прибув, направив заяву про неможливість явки через стаціонарне лікування у медичному закладі, проте жодних підтверджуючих документів не додав. 26 січня 2023 року адвокат не з`явився в судове засідання, заздалегідь не повідомив суд про свою неявку та її причини, через що його неявка була визнана судом такою, що здійснена без поважних причин. У судовому засіданні 06 березня 2023 року адвокат був відсутній, у зв`язку із зайнятістю в іншій судовій справі, проте будь-яких документальних підтверджень не надав. 06 липня 2023 року захисник знову не з`явився до суду та направив заяву про неможливість участі через сімейні обставини, без будь-яких документальних підтверджень. Усі вищезазначені засідання не проводились за відсутності захисника ОСОБА_7, і були фактично ним зірвані, через що суд постійно змушений відкладати судовий розгляд.
Ураховуючи наведене, у діях захисника обвинуваченої ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 вбачається систематична, неналежна процесуальна поведінка та неналежне виконання своїх професійних обов`язків, що призводить до порушення принципів чесності та добропорядної репутації адвоката під час здійснення професійної діяльності, а також неефективного захисту клієнта.
Згідно ст. 3 Конституції України визначено один з головних принципів політики держави в галузі забезпечення прав людини і громадянина: "Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави".
Спираючись на положення ст. 3 Конституції України, суд приходить до висновку, що до завдань суду відноситься контролювати ефективність надання захисту.
Відповідно до ст. 63 Конституції України, підозрюваний, обвинувачений чи підсудний має право на захист.
За практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) (зокрема справи «Санніно проти Італії», «Кускані проти Сполученого Королівства»), хоча ведення захисту по суті є справою обвинуваченого та його адвоката, національні суди не повинні пасивно спостерігати за випадками неефективного представництва.
Згідно з п. 262 рішення ЄСПЛ від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» право кожного обвинуваченого у вчиненні злочину на ефективний захист, наданий захисником, є однією з основних ознак справедливого судового розгляду. Також у
п. 89 рішення ЄСПЛ від 13 лютого 2001 року у справі «Кромбах проти Франції» вказано, що хоча право кожної особи, обвинувачуваної у вчиненні кримінального правопорушення, на ефективний захист адвокатом не є абсолютним, воно становить одну із головних підвалин справедливого судового розгляду.
Відповідно до ст. 20 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, виправданий, засуджений має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри чи обвинувачення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізовувати інші процесуальні права, передбачені КПК України.
Згідно зі ст. 21 КПК України, кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Відповідно до вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені КПК України строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а під час судового провадження суд.
Статтею 318 КПК України встановлено, що судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку. Судовий розгляд здійснюється в судовому засіданні з обов`язковою участю сторін кримінального провадження, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на обставини кримінального провадження, а також на позицію обвинуваченої ОСОБА_6, яка заперечувала щодо проведення судового засідання без участі захисника, з огляду на те, що, його відсутність буде порушувати право обвинуваченої на захист, суд з метою дотримання конституційного права обвинуваченої на захист уважає, що участь захисника під час судового провадження у цьому кримінальному провадженні є обов`язковою. Отже, захисник ОСОБА_7 своїми діями фактично залишив без правової допомоги свою підзахисну, чим позбавив останню основоположного права на захист, закріпленого у ст. 63 Конституції України, а також порушив її право на розгляд цього провадження в розумні строки, які, відповідно до ст. ст. 7, 20, 21, 28 КПК України, є загальними засадами кримінального провадження.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики.
За ст. 12-1 Правил адвокатської етики, затверджених рішенням з`їзду адвокатів України 09 червня 2017 року (із змінами), адвокат повинен бути добропорядним, чесно та гідно виконувати свої професійні обов`язки. Відповідно до ст. 17 тих же Правил, приймаючи доручення про надання професійної правничої (правової) допомоги, адвокат повинен зважити на свої можливості щодо його виконання, а за ст. 44 під час здійснення професійної діяльності в суді адвокат повинен бути добропорядним, поводити себе чесно та гідно, стверджуючи повагу до адвокатської професії. Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на невиправдане затягування судового розгляду справи.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком адвоката є:
1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.
Статтею 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» кожен має право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, кому відомі факти такої поведінки.
Згідно з частиною третьою статті 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.
З урахуванням наведених вище обставин у сукупності, суд убачає в процесуальній поведінці адвоката ОСОБА_7 можливі ознаки дисциплінарних проступків, а саме порушення правил адвокатської етики, неналежного виконання професійних обов`язків внаслідок створення перешкод для судового розгляду цього кримінального провадження, позбавлення обвинуваченої основоположних прав на ефективний захист та на розгляд цього провадження у розумні строки, а тому, суд уважає за необхідне порушити питання про дисциплінарну відповідальність адвоката перед Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Харківської області.
Окрім цього, адвокат, який здійснює надання безоплатної вторинної допомоги в кримінальному провадженні у своїй діяльності, поряд із обов`язковим додержанням вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Правил адвокатської етики, повинен неухильно слідувати приписам Стандартів якості надання безоплатної вторинної допомоги у кримінальному процесі (далі Стандарти), затверджених Наказом Міністерства Юстиції України від 21 грудня 2017року № 4125/5.
Відповідно до ст. 2 Стандартів, метою розроблення та впровадження цих Стандартів є, зокрема, своєчасне та якісне надання в необхідному обсязі безоплатної вторинної правової допомоги та забезпечення ефективного використання коштів державного бюджету, виділених на оплату діяльності адвокатів з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
Згідно із положеннями статей 3 і 4 Стандартів, їх дотримання є обов`язковим для адвокатів при наданні ними безоплатної вторинної допомоги. За порушення цього контракту (договору) з центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Оцінювання якості надання адвокатами безоплатної вторинної допомоги здійснюють відповідно до цих Стандартів комісії, утворені для цієї мети радами адвокатів регіонів, за поданням відповідних центрів у встановленому порядку. Моніторинг якості надання адвокатами безоплатної вторинної правової допомоги здійснюють Координаційний центр з надання правової допомоги та регіональні центри.
Тому, з огляду на систематичні неприбуття захисника в судові засідання без поважних причин, залишення своєї підзахисної без правової допомоги, суд також вважає за необхідне звернутися до органу, що здійснює контроль за якістю, повнотою та своєчасністю надання адвокатами безоплатної правової допомоги щодо неналежного забезпечення безоплатної правової допомоги захисником ОСОБА_7 .
Керуючись статтями 47, 52, 138, 324, 369, 372, 376 КПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Порушити перед Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Харківської області питання про дисциплінарну відповідальність адвоката ОСОБА_7 (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 1168, видане 12 жовтня 2016 року).
Звернутися до органу, що здійснює контроль за якістю, повнотою та своєчасністю надання адвокатами безоплатної правової допомоги, щодо неналежного забезпечення безоплатної правової допомоги захисником ОСОБА_7 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення. Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Головуюча суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3