- Головуюча суддя (АП ВАКС): Калугіна І.О.
Справа № 991/185/23
Провадження № 11-кп/991/78/23
Головуючий суддя в суді першої інстанції ОСОБА_1
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 липня 2023 року місто Київ
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_2,
суддів ОСОБА_3, ОСОБА_4,
секретар судового засідання ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду клопотання обвинуваченої ОСОБА_6 про звільнення її від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 366-2 Кримінального кодексу України та закриття кримінального провадження № 42022000000000002 від 04.01.2022 на підставі пункту 1 частини 2 статті 284 Кримінального процесуального кодексу України,
за участю:
прокурора - ОСОБА_7,
обвинуваченої - ОСОБА_6,
захисника обвинуваченої - адвоката ОСОБА_8,
В С Т А Н О В И Л А:
У межах кримінального провадження № 42022000000000002 від 04.01.2022 Вищий антикорупційний суд (далі - суд першої інстанції) 30.03.2023 ухвалив вирок, яким визнав ОСОБА_6 винуватою у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 366-2 КК України та призначив їй покарання у виді штрафу в розмірі 2 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 44 200 грн, із позбавленням права обіймати посади, пов`язані із здійсненням функцій представника влади в органах державної влади строком на 1 рік. Цим же вироком суд першої інстанції роз`яснив ОСОБА_6 наслідки несплати штрафу та стягнув із неї процесуальні витрати на користь держави.
Суд першої інстанції визнав ОСОБА_6 винуватою в тому, що вона будучи народним депутатом України - суб`єктом декларування відповідно до пп. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», у порушення вимог п. 2 ч. 1 та абз. 3 ч. 2 ст. 46 Закону, 04.04.2021 о 10 год 31 хв, за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1, шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - НАЗК) за URL-адресою https://nazk.gov.ua затвердженої НАЗУ форми декларації, із застосуванням особистого кваліфікованого електронного підпису, виданого в АЦСК АТ КБ «ПРИВАТБАНК», з використанням ІР-адреси НОМЕР_1, подала щорічну електронну декларацію за 2020 рік (виправлену), якій присвоєно ідентифікаційний номер c9058519-b13f-427e-ac82-e10cca2dfde0, до якої умисно внесла завідомо недостовірні відомості. Зокрема, ОСОБА_6 у поданій декларації не зазначила відомості про об`єкт нерухомості - квартиру АДРЕСА_2, ринкова вартість якої становить 2 520 061 грн, яка на законних підставах перебувала в неї в оренді, тобто строковому платному користуванні, на підставі укладених нею договорів оренди квартири з 01.01.2020 до 31.12.2020 включно, тобто більше ніж половину днів протягом звітного періоду, а також станом на останній день звітного періоду, тобто на 31.12.2020.
Не погодившись із указаним судовим рішенням, обвинувачена ОСОБА_6 та її захисник адвокат ОСОБА_8 подали апеляційні скарги до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, через суд першої інстанції. За змістом вимог просять скасувати оскаржуваний вирок та закрити кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 через відсутність в її діянні складу кримінального правопорушення.
За вказаними апеляційними скаргами суд апеляційної інстанції відкрив апеляційне провадження та призначив їхній апеляційний розгляд.
До початку апеляційного розгляду обвинувачена ОСОБА_6 подала до суду клопотання, у якому просить скасувати вирок від 30.03.2023, звільнити її від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
У судове засідання прибули обвинувачена, її захисники та прокурор.
Заслухавши доводи обвинуваченої та її захисників, які підтримали подане клопотання, доводи прокурора, який не заперечував щодо його задоволення, дослідивши клопотання та матеріали провадження в цій частині, колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: 1) два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі; 2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років; 3) п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини; 4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину; 5) п`ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.
Звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов`язком суду у разі настання обставин, передбачених ч. 1 ст. 49 КК України та за наявності згоди підозрюваного, обвинуваченого, засудженого на звільнення з підстав спливу строків давності (постанови Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 10 червня 2021 року у справі № 640/11750/17; від 25 лютого 2021 року у справі № 192/3301/16-к).
Встановивши наявність усіх передбачених законом обставин суд зобов`язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження - досудове розслідування, підготовче судове засідання, судовий розгляд справи судом першої інстанції, на стадії провадження в суді апеляційної інстанції, але до набрання вироком суду законної сили (постанова Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 309/1201/15-к).
Згідно приписів п. 1 ч. 2 ст. 284, ч. 3 ст. 285, ч. 4 ст. 286, ч. 3 ст. 288 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження сторона кримінального провадження звертається до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання та, у випадку встановлення передбачених у ст. 49 КК України підстав і відсутності заперечень з боку обвинуваченого, закрити кримінальне провадження, звільнивши особу від кримінальної відповідальності.
Отже системне тлумачення норм кримінального та процесуального закону свідчить про те, що до особи можуть бути застосовані положення ст. 49 КК України у випадках, передбачених цією статтею та за наявності клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності.
Із матеріалів провадження слідує, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України, яке вона вчинила за версією сторони обвинувачення 04.04.2021 о 10 год 31 хв.
Відповідно до ч. 2 та 3 ст. 4 КК кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Часом вчинення кримінального правопорушення визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 366-2 КК України, відповідно до ст. 12 КК України (у редакції чинній на час вчинення), є кримінальним проступком, оскільки санкція ч. 1 ст. 366-2 КК України, на час вчинення діяння, передбачала штраф у розмірі від двох тисяч п`ятисот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від ста п`ятдесяти до двохсот сорока годин, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України (у редакції чинній на час вчинення) особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі.
На час апеляційного розгляду оскаржуваного вироку минуло більше двох років із моменту вчинення зазначеного проступку, тобто закінчився строк давності притягнення ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені ст. 284 КПК України, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження (ст. 417 цього Кодексу).
З огляду на встановлені вище обставини, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити клопотання обвинуваченої ОСОБА_6, скасувати вирок суду першої інстанції та звільнити її від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України у зв`язку з закінченням строків давності, а кримінальне провадження закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Керуючись ст. 49 КК України, ст. 284, 376, 405, 407, 417-419, 424, 426, 532 КПК України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Клопотання задовольнити.
Вирок Вищого антикорупційного суду від 30.03.2023, яким ОСОБА_6 визнано винуватою в пред`явленому обвинуваченні за частиною 1 статті 366-2 Кримінального кодексу України та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 2 600 (двох тисяч шістсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 44 200 (сорок чотири тисячі двісті) грн 00 коп, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані із здійсненням функцій представника влади в органах державної влади строком на 1 (один) рік - скасувати
На підставі п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України звільнити обвинувачену ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.
Закрити кримінальне провадження № 42022000000000002 від 04.01.2022, за обвинуваченням ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України - у зв`язку із звільненням обвинуваченої від кримінальної відповідальності.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців із дня її проголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4