- Головуючий суддя (ВАКС) : Федоров О.В.
Справа № 991/6254/23
Провадження 1-кс/991/6265/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
17 липня 2023 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2,
детектива ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора САП ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52023000000000215 від 12.05.2023,
ВСТАНОВИВ:
13 липня 2023 року вказане клопотання надійшло до Вищого антикорупційного суду і на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду було передано на розгляд слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 .
1.Зміст поданого клопотання
В обґрунтування поданого клопотання прокурор зазначає, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52023000000000215 від 12.05.2023 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України.
У ході досудового слідства встановлено, що посадові особи Департаменту розвитку територій Херсонської обласної державної адміністрації, зловживаючи службовим становищем в інтересах посадових осіб ТОВ «Будівельні технології Південь», уклали договір на проведення технічного обстеження пошкоджених об`єктів соціальної інфраструктури значно завищивши вартість запланованих робіт, в результаті чого було завдано тяжких наслідків державним інтересам. Зокрема, досудовим розслідуванням установлено, що згідно розпорядження керівника Херсонської ОВА № 359 від 15.12.2022 Департамент розвитку територій Херсонської обласної державної адміністрації визначено розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня для проведення послуг з технічного обстеження пошкоджених об`єктів Херсонської області згідно з переліком, затвердженим вказаним розпорядженням, - у сумі 19 млн. грн.
Як вказує прокурор, 16.12.2022 року між Департаментом розвитку територій Херсонської обласної державної адміністрації в особі в.о. директора ОСОБА_5 та ТОВ «Будівельні технології Південь» в особі директора ОСОБА_6 укладено договір №14/22 на проведення технічного обстеження пошкоджених об`єктів соціальної інфраструктури вартістю 9927736,80 грн. В подальшому, посадовими особами ТОВ «Будівельні технології Південь» та Департаменту розвитку територій Херсонської обласної державної адміністрації складено та підписано акти виконаний робіт №1 від 20.12.2022, №2 від 22.12.2022 та №3 від 23.12.2022 відповідно до яких виконавцем у період з 16.12. по 23.12.2022 року, тобто за 8 днів проведено технічне обстеження 107 об`єктів на території Херсонської області та складено технічні звіти за результатом обстеження об`єктів на загальну суму 9927736,80 грн.
28.12.2022 року грошові кошти у розмірі 9927736,80 грн. перераховані на рахунок ТОВ «Будівельні технології Південь» на підставі платіжних доручень №1, №2 та №3 від 26.12.2022 року.
Окрім цього встановлено, що роботи та фінансові витрати по фактичному обстеженню вищевказаних об`єктів та складанню технічних звітів здійснював ФОП ОСОБА_7, який під час допиту повідомив, що в кінці листопада 2022 року до нього звернувся директор ТОВ «Будівельні технології Південь» ОСОБА_6 та запропонував йому роботу по проведенню технічного обстеження пошкоджених об`єктів цивільної інфраструктури на території Нововоронцовської, Високопільської та Кочубеївської територіальних громад. Після попереднього ознайомлення із майбутніми об`єктами огляду, було досягнуто домовленості про вартість вказаних робіт у розмірі 534 850,00 грн.
Однією із неофіційних умов укладення договору із ФОП ОСОБА_7 було включення його до штату ТОВ «Будівельні технології Південь», як фахівця який має дозвільні документи (сертифікати) для проведення відповідних робіт з технічного обстеження будівель та подальше складання звітів від імені ТОВ «Будівельні технології Південь». Після його згоди, відповідно до наказу № 01/11-22 від 14.11.2022 він був включений до штату ТОВ «Будівельні технології Південь». На початку грудня ОСОБА_7 розпочав фактичне обстеження пошкоджених об`єктів. Згодом між ним та директором ТОВ «Будівельні технології Південь» був укладений договір №14/16 від 16.12.2022. Через деякий час після укладання договору, приблизно в кінці грудня, донька директора ТОВ «Будівельні технології Південь» ОСОБА_8, яка є засновником та власником вказаного підприємства, надала йому акти виконаних робіт на загальну суму 534 850,00 грн. які він підписав та на його рахунки були перераховані кошти, що підтверджується відповідною випискою із банківського рахунку. У процесі виконання робіт ОСОБА_7 контактував із директором ТОВ «Будівельні технології Південь» ОСОБА_6 та його донькою ОСОБА_8, яка безпосередньо займалась організаційними питаннями пов`язаними із проведенням технічних оглядів об`єктів та складанням відповідних фінансово-господарських документів.
Також, ОСОБА_7 повідомив, що вартість виконаних ним робіт відповідно до укладеного договору із ТОВ «Будівельні технології Південь» є актуальною та відповідає тим витратам часу, які були необхідні на проведення огляду та складання звітів відповідно до Настанови з визначення вартості проведення робіт з оцінки технічного стану та експлуатаційної придатності об`єктів будівництва затвердженої Наказом Міністерства розвитку громад та територій України № 67 від 30 квітня 2022 року та інших нормативних документів у сфері будівництва. Актуальність вказаної ціни також пояснюється тим, що більшість об`єктів які ним обстежувались мали І (незначні пошкодження) та ІІІ (повністю зруйновані та не підлягають реконструкції) категорію, у зв`язку із чим потребували значно менше часу для візуального огляду та складання відповідних звітів.
11.07.2023 детективами Національного бюро проведено обшук в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
В ході обшуку власниця домоволодіння ОСОБА_8 добровільно надала детективам Національного бюро належний їй мобільний телефон iPhone 12 s/n: НОМЕР_1, IMEI1: НОМЕР_2 IMEI2: НОМЕР_3 . У вказаному мобільному телефоні містяться переписки в інтернет мессенджерах WhatsApp, Telegram з іншим фігурантом кримінального провадження, які представляють інтерес для досудового розслідування.
Також під час обшуку житлового приміщення виявлено документи які мають значення досудового розслідування, а саме:
-договір підряду №14/16 від 16.12.2022 з додатками укладений між ТОВ «Будівельні технології Південь» та ФОП ОСОБА_7 на 8 арк.;
-акт виконаних робіт №1 від 20.12.2022 на 2 арк;
-акт виконаних робіт №2 від 22.12.2022 на 2 арк;
-акт виконаних робіт №3 від 23.12.2022 на 2 арк;
-договір підряду №12/16 від 16.12.2022 з додатками укладений між ТОВ «Будівельні технології Південь» та ФОП ОСОБА_9 на 9 арк.;
-акт виконаних робіт №1 від 20.12.2022 на 2 арк;
-акт виконаних робіт №2 від 22.12.2022 на 2 арк;
-акт виконаних робіт №3 від 23.12.2022 на 2 арк;
-лист ТОВ «Будівельні технології Південь» № 01/02 від 21.02.2023 на 1 арк.;
-копія статуту ТОВ «Будівельні технології Південь» на 9 арк.
У зв`язку з тим, що вказані документи мають доказове значення для кримінального провадження, а даний телефон використовувався під час вчинення злочину та містить відомості які мають доказове значення, а також надання даного мобільного телефону разом з інформацією, що на ньому міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, прийнято рішення про їх вилучення
Прокурор вказує, що зазначені речі та документи було визнано речовим доказом постановою детектива від 12.07.2023.
За твердженням прокурора, з метою досягнення мети досудового розслідування, технічний засіб, окрім подальшого огляду, необхідно направляти на проведення судової експертизи з метою виявлення інформації, яка може мати значення для кримінального провадження, у тому числі тієї, яка могла бути видалена.
У зв`язку з цим та з метою проведення всебічного, об`єктивного та неупередженого досудового розслідування, надання належної правової оцінки, повного і ретельного дослідження інформації, яка міститься у таких технічних засобах та проведення по ним судових експертиз, а також з метою збереження речових доказів та запобігання можливості фактів приховування, зміни або їх відчуження або знищення, прокурор вказує про необхідність в накладенні арешту на речові докази, що вважається доцільним та відповідає передбаченим законодавством завданням кримінального провадження та завданням арешту.
На переконання прокурора, у випадку повернення майна ОСОБА_8, воно може бути пошкоджене, зіпсоване, знищене, перетворене, відчужене тому необхідно забезпечити збереження указаних речей та документів, як речових доказів, з метою проведення необхідних судових експертиз та інших досліджень, а також проведення інших слідчих (процесуальних) дій з використанням даних речових доказів.
У зв`язку з цим він просить накласти арешт на вилучені у ході обшуку житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, речі з метою збереження речових доказів.
2.Позиція сторін у судовому засіданні
У судовому засіданні детектив, який бере участь на підставі доручення прокурора, підтримав вимоги клопотання та просив його задовольнити, додатково обґрунтувавши відповідність вилученого майна ознакам речового доказу та долучивши протокол огляду вилученого технічного пристрою.
Особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, у судове засідання не з`явилися, про причини своєї неявки не повідомили.
Керуючись положеннями ст. 172 КПК України, слідчий суддя вирішив здійснювати розгляд клопотання за відсутності вказаної особи, оскільки її неявка не є перешкодою для розгляду клопотання.
3.Мотиви та оцінка слідчого судді
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.
Загальні вимоги щодо порядку застосування будь-яких заходів забезпечення визначені статтями 131 та 132 КПК України.
Стаття 170 КПК встановлює, що арештом майна є тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, зокрема, є доказом кримінального правопорушення.
При цьому, згідно з абз. 1 ч. 3 ст. 171 КПК України для збереження речових доказів арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно може бути речовим доказом.
Водночас, відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абз.2 ч.1 ст. 170 КПК України. До таких ризиків відноситься можливість приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна.
Також положеннями ч. 10 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт може бути накладений на рухоме чи нерухоме майно, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді визначено необхідність арешту майна.
До того ж, за змістом ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для третіх осіб.
Отже, з аналізу зазначених норм КПК України, при вирішення питання про арешт майна слідчий суддя має встановити:
1) існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину такої тяжкості, що дозволяє застосування арешту майна;
2) таке майно, відноситься до виду майна, на яке можна накладати арешт та перебуває у власності осіб, щодо майна яких його дозволено накладати арешт;
3) таке майно відповідає ознакам речовим доказом;
4) за допомогою арешту можливо досягнути завдань, для виконання яких прокурор звертається із клопотанням;
5) наслідки арешту майна для осіб, чиї права обмежуються, будуть розумними та співрозмірними із завданнями цього кримінального провадження
З урахуванням вказаного, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення сторін, слідчий суддя, встановлюючи наявність зазначених вище обставин, приходить до таких висновків.
3.1.Щодо обґрунтованої підозри про вчинення злочину відповідної тяжкості
З матеріалів долучених до клопотання та пояснень детектива встановлено, що детективами розслідуються обставини зловживання посадовими особами Департаменту розвитку територій Херсонської обласної державної адміністрації службовим становищем при укладенні договорів про проведення технічних обстежень пошкоджених об`єктів соціальної інфраструктури, з метою одержання ТОВ «Будівельні технології Південь» неправомірної вигоди, що спричинило тяжкі наслідки.
Вказані дії попередньо кваліфіковано за ч. 2 ст. 364 КК України.
За версією слідства, механізм вказаного злочину полягав у тому, що при укладенні договору №14/22 16.12.2022 на проведення технічного обстеження пошкоджених об`єктів соціальної інфраструктури посадовими особами Департаменту розвитку територій Херсонської обласної державної адміністрації та директором ТОВ «Будівельні технології Південь» було умисно завищено вартість запланованих робіт, на суму, яка у двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Зокрема, для реалізації злочинного плану, посадовими особами ТОВ «Будівельні технології Південь» та Департаменту розвитку територій Херсонської обласної державної адміністрації складено та підписано акти виконаний робіт №1 від 20.12.2022, №2 від 22.12.2022 та №3 від 23.12.2022 відповідно до яких виконавцем у період з 16.12. по 23.12.2022, проведено технічне обстеження 107 об`єктів на території Херсонської області та складено технічні звіти за результатом обстеження вказаних об`єктів на загальну суму 9927736,80 грн.
В подальшому, 28.12.2022 року грошові кошти у розмірі 9927736,80 грн. були перераховані на рахунок ТОВ «Будівельні технології Південь» на підставі платіжних доручень №1, №2 та №3 від 26.12.2022.
Однак, з матеріалів клопотання встановлено, що роботи та фінансові витрати по фактичному обстеженню вищевказаних об`єктів та складанню технічних звітів від імені вказаного підприємства здійснював ФОП ОСОБА_7, який наказом № 01/11-22 від 14.11.2022 був включений до штату ТОВ «Будівельні технології Південь». Відповідно до договору № 14/16 від 16.12.2022 - за виконання вказаних робіт ФОП ОСОБА_7 отримав від ТОВ «Будівельні технології Південь» винагороду у розмірі 534 850,00 грн.
Вказані дії відповідають загальним ознакам розслідуваного злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, яка встановлює відповідальність, зокрема, за зловживання службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб.
Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що наведені у клопотанні відомості про обставини вчинення злочину в сукупності з наданими поясненнями та доданими до клопотання матеріалами дійсно можуть свідчити про наявність ознак складу вказаного злочину.
Такий висновок слідчого судді ґрунтується на підставі сукупності досліджених у судовому засіданні документів у копіях, зокрема:
-договору №14/22 від 16.12.2022 з додатками;
-розпорядження начальника Харківської обласної військової адміністрації №359 від 15.12.2022;
-платіжних дорученнях №1, №2, №3 від 26.12.2022;
-договору №14/16 від 16.12.2022;
-актів виконаних робіт №1, №2, №3 підписаними ТОВ «Будівельні технології південь» та ФОП ОСОБА_7 ;
-виписки із банківського рахунку;
-протоколу допиту свідка від 19.05.2023;
-протоколу огляду від 01ю06ю2023; 19.05.2023;
-інших матеріалів кримінального провадження.
Таким чином, описані у клопотанні фактичні обставини у сукупності із наданими детективом матеріалами кримінального провадження та у їх співставленні з диспозиціями статей, які передбачають кримінальну відповідальність за розслідувані детективом злочини, формують у слідчого судді внутрішнє переконання про наявність достатніх підстав вважати, що могли бути вчинені зазначені у клопотанні кримінальні правопорушення.
При цьому, слід відзначити, що на даному етапі досудового розслідування слідчий суддя не вирішує питання про наявність усіх елементів складу злочинів, винуватість чи невинуватість осіб у їх вчиненні і не визначає ступінь вини таких осіб, а лише на підставі розумної оцінки сукупності отриманих відомостей встановлює, що існують об`єктивні дані про вчинення вказаних у клопотанні злочинів, у зв`язку з розслідуванням яких подається відповідне клопотання.
3.2.Відповідне майно відноситься до виду майна, на яке можна накладати арешт та перебуває у власності осіб, щодо майна яких його дозволено накладати
Як зазначалося вище, арешт з метою збереження речового доказу може накладатися на майно будь-якої фізичної чи юридичної особи.
Слідчим суддею встановлено, що майно, відносно якого вирішується питання про його арешт, вилучене в ході обшуку, проведеного 11.07.2023 за місцем проживання ОСОБА_8 .
При цьому, прокурор просить накласти на майно, яким вона користується, а саме: мобільний телефон та документи.
Відповідне майно є рухомим, оскільки відповідає вимогам встановленим ч.2 ст. 182 ЦК України, а обмежень чи заборон щодо накладення на таке майно арешту слідчим суддею не встановлено.
З огляду зазначене, слідчий суддя дійшов висновку, що відповідне майно може бути арештоване з метою, вказаною у клопотанні.
3.3.Вилучене майно відповідає ознакам речового доказу
Як зазначалося вище, арешт на майно може бути накладено з метою збереження речових доказів. У такому випадку арешт накладається на майно за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Відповідно до частини першої зазначеної статті речовими доказами, зокрема, є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, серед іншого, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення тощо.
Зі змісту поданого клопотання та доданих до нього матеріалу вбачається, що прокурор просить про накладення з метоюзбереження якречових доказівна iPhone 12 s/n: FFVDMR5E0F0N, IMEI1: 359458680226435 IMEI2: 359458680140032 та документи:
-договір підряду №14/16 від 16.12.2022 з додатками укладений між ТОВ «Будівельні технології Південь» та ФОП ОСОБА_7 на 8 арк.;
-акт виконаних робіт №1 від 20.12.2022 на 2 арк;
-акт виконаних робіт №2 від 22.12.2022 на 2 арк;
-акт виконаних робіт №3 від 23.12.2022 на 2 арк;
-договір підряду №12/16 від 16.12.2022 з додатками укладений між ТОВ «Будівельні технології Південь» та ФОП ОСОБА_9 на 9 арк.;
-акт виконаних робіт №1 від 20.12.2022 на 2 арк;
-акт виконаних робіт №2 від 22.12.2022 на 2 арк;
-акт виконаних робіт №3 від 23.12.2022 на 2 арк;
-лист ТОВ «Будівельні технології Південь» № 01/02 від 21.02.2023 на 1 арк.;
-копія статуту ТОВ «Будівельні технології Південь» на 9 арк.
Як встановлено слідчим суддею, вказані речі та документи було вилучено в ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_8, проведеного на підставі ухвали слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 15.06.2023. Вказаною ухвалою прямо надано дозвіл на відшукання та вилучення, зокрема мобільних телефонів, які перебувають у користуванні ОСОБА_8, та які зберегли на собі сліди вчинення злочину та можуть або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ фактів чи обставин, що встановлюються під час цього кримінального провадження. Також в увалі слідчої судді прямо надано дозвіл на відшукання та вилучення документів (наказів, договорів підряду, актів виконаних робіт, тощо).
Оцінюючи відповідність вилучених документів вказаним ознакам речових доказів, слідчий суддя відзначає, що у цьому кримінальному провадженні розслідуються обставини зловживання посадовими особами Департаменту розвитку територій Херсонської обласної державної адміністрації службовим становищем при укладенні договору про проведення технічних обстежень пошкоджених об`єктів соціальної інфраструктури. Для реалізація зазначеного плану було укладено договір з ТОВ «Будівельні технології Південь», №14/22 16.12.2022, відповідно до яких виконавцем у період з 16.12. по 23.12.2022, проведено технічне обстеження 107 об`єктів на території Херсонської області та складено технічні звіти за результатом обстеження вказаних об`єктів на загальну суму 9927736,80 грн. При цьому, у ході слідства встановлено, що такі роботи були виконані ФОП ОСОБА_7 за договором № 14/16 від 16.12.2022, який відповідно до зазначеного договору отримав від ТОВ «Будівельні технології Південь» винагороду у розмірі 534 850,00 грн.
З матеріалів встановлено, що ОСОБА_8 є засновницею та власницею ТОВ «Будівельні технології Південь» та саме нею вирішувалися організаційні питання, пов`язані із проведенням технічних оглядів об`єктів та складанням відповідних фінансово-господарських документів. Зокрема, вона надала ОСОБА_7 акти виконаних робіт на загальну суму 534 850,00 грн. які він підписав та на його рахунки були перераховані кошти, що підтверджується відповідною випискою із банківського рахунку.
Вказані вище документи, що були віднайдені за місцем проживання ОСОБА_8 .
Слідчий суддя погоджується, що зазначені договори, акти виконаних робіт, лист та статут, містять на собі відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що розслідуються у його межах. Зокрема, сам факт відшукання відповідних документів за місцем проживання ОСОБА_8 має доказове значення, враховуючи, що це підтверджує механізм та коло залучених осіб до цього процесу укладення договорів підряду, їх пов`язаність, тощо. Крім того і зміст цих документів має важливе значення для встановлення умов та ціни робіт з обстеження об`єктів, щодо яких існують підстави вважати, що вартість робіт була завищена.
За таких обставин, слідчим суддею встановлено відповідність зазначеного майна критеріям речових доказів, встановленим ч. 1 ст. 98 КПК України, оскільки вони зберегли на собі сліди вчинених злочинів та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Крім того, у ході проведення обшуку ОСОБА_8 було добровільно видано для огляду мобільний телефон iPhone 12 s/n: НОМЕР_1, IMEI1: НОМЕР_2 IMEI2: НОМЕР_3 . У ході такого огляду було виявлено відомості, які мають значення для цього кримінального провадження, зокрема спілкування з абонентом «Света Департамент Розвитку Держ Админ», в якому обговорювалися питання щодо майбутнього обстеження пошкоджених об`єктів, домовленості щодо вартості таких робіт, кошториси та акти обстежень. Враховуючи предмет та зміст такого спілкування, детективами було прийнято рішення зазначеного мобільного пристрою для подальшого експертного дослідження.
Враховуючи встановлені слідством обставини, умови та джерело відшукання відповідного пристрою, ймовірну причетність особи із обставинами вчинення розслідуваного злочину особи, у користуванні якої він знаходився, наявні на ньому відомості, дійсно свідчать, що мають значення для встановлення обставин, що розслідуються у цьому кримінальному провадженні, зокрема, можуть підтвердити зв`язок між ймовірно причетними особами і з їх допомогою можуть бути встановлені додаткові важливі обставини для цього кримінального провадження, зокрема, детальний механізм злочину, коло причетних осіб, ступінь їх залучення до реалізації злочинного плану, зв`язки та схему контактів між ними.
При цьому, у подальшому вказаний мобільний пристрій був додатково оглянутий 13.07.2023, що підтверджується відповідним протоколом. У ході огляду було зафіксовано необхідні відомості у відповідності до ч.2 ст. 237 КПК України, а саме шляхом відображення у протоколі огляду інформації, яку вони містять, у формі, придатній для сприйняття їх змісту (за допомогою фотозйомки).
За таких обставин, слідчий суддя доходить висновку, що відомості, які мають ознаки речового доказу і можуть бути використані сторонами кримінального провадження як таке процесуальне джерело доказів були зафіксовані та закріплені у формі, передбаченому КПК України.
3.4.За допомогою арешту буде досягнуто завдань, для виконання яких прокурор звертається із клопотанням
Завданнями арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Зокрема, зважаючи на обставини, що розслідуються у межах цього кримінального провадження, характер діяльності ймовірно причетних осіб, обґрунтованим є твердження про наявність ризику знищення, спотворення, приховування, передачі чи відчуження вилученого майна у разі його повернення володільцю.
Враховуючи, що вказані документи зберегли на собі сліди вчиненого злочину, ризик їх втрати є досить інтенсивним, оскільки ймовірно причетні особи намагатимуться вживати усіх можливих заходів для приховування та знищення відповідних слідів своєї причетності.
За таких умов, заявлена детективом мета (забезпечення збереження речових доказів) може бути досягнута через застосування до вилученого майна саме такого заходу забезпечення кримінального провадження, як його арешт.
Водночас, слідчий суддя не погоджується із доводами прокурора та детектива про необхідність накладення арешту на вилучений мобільний телефон. Зокрема, у судовому засіданні детектив посилався на необхідність його подальшого утримання з метою проведення експертного дослідження.
Слідчий суддя відзначає, що власницею мобільного пристрою надано його добровільно. З матеріалів наданих у судовому засіданні встановлено, що огляд та фіксування необхідних слідству відомостей закріплено у протоколі від 13.07.2023.
У цьому контексті слідчий суддя відзначає, що доказове значення у цьому кримінальному провадженні мають не самі по собі матеріальні носії інформації, а наявні на них електронні файли і відомості.
Слідчий суддя зауважує, що електронний документ не має жорсткої прив`язки до певного матеріального носія, тому один і той же документ (файл) може існувати у ідентичному вигляді на різних носіях. При цьому, всі ідентичні за своїм змістом примірники електронного документа можуть розглядатися як оригінали та відрізнятися один від одного тільки часом та датою створення (аналогічна позиція міститься у постановах ККС ВС у справі №490/10025/17 від 19 травня 2020 року та у справі № № 677/2040/16-к від 22 жовтня 2020 року).
Під час розгляду вказаного клопотання будь-яких експертних досліджень щодо вказаного мобільного пристрою не призначено, враховуючи відсутність будь-яких підтверджуючих на це документів, а необхідність проведення таких детективом не обгрунтована.
З урахуванням того, що інформація, яка має значення для досудового розслідування з вилученого мобільного телефону зафіксована шляхом фотографування, а мобільний пристрій сам по собі доказового значення не має, то з огляду на викладені обставини стороною обвинувачення не доведено необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, а саме iPhone 12 s/n: FFVDMR5E0F0N, IMEI1: НОМЕР_2 IMEI2: НОМЕР_3 .
3.5.Наслідки арешту майна для осіб, чиї права обмежуються, будуть розумними та співрозмірними із завданнями цього кримінального провадження
Критерії розумності та співрозмірності обмеження права власності є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді. Відповідно до статті 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. При цьому, обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (Рішення ЄСПЛ від 05.01.2000 у справі «Беєлер проти Італії», заява № 33202/96, параграф 107). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (Рішення ЄСПЛ у справі Джеймс та інші проти Сполученого Королівства від 21.02.1986, заява № 8793/79, параграф 50).
На думку слідчого судді, накладення арешту в даному випадку є розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження. У цьому контексті слідчий суддя враховує, серед іншого, суспільну небезпеку ймовірно вчинених кримінальних правопорушень, їх специфіку і тяжкість, ймовірну причетність до їх вчинення особи, яка є власником вилученого майна. За таких обставин, слідчий суддя вважає, що пов`язані із накладенням арешту обмеження не є невиправдано обтяжливими для власника такого майна.
На думку слідчого судді, накладення арешту в даному випадку є розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження. У цьому контексті слідчий суддя враховує, серед іншого, суспільну небезпеку ймовірно вчинених кримінальних правопорушень, їх специфіку і тяжкість, виявлення на відповідному майні відомостей, що мають істотне значення для розслідування відповідних злочинів, а також необхідність їх збереження як речових доказів. За таких обставин, слідчий суддя вважає, що пов`язані із накладенням арешту обмеження є виправданими, співмірними із завданнями кримінального провадження та пропорційними меті, з якою такі обмеження застосовуються.
Крім того, вилучені документи не мають жодної істотної цінності, корисних властивостей, їх вилученням не завдається майнової шкоди володільцю, такі дії не містять ознак втручання у володіння особою майном. При цьому за положеннямист.100 КПКдокументи повинні зберігатися в матеріалах кримінального провадження, навіть за відсутності окремого рішення слідчого судді, суду про їх арешт, а тому прийняття рішення щодо арешту виступає додатковою гарантією збереження вилучених документів як доказів у кримінальному провадженні та не є суттєвим порушенням нормКПК України.
Також слідчийсуддя вважаєобґрунтованим застосуватизаборону користування,відчуження тарозпорядження майном,зважаючи навстановлені ризикиприховування,пошкодження,знищення тапередачі майна,яке єречовими доказами і зберегло на собі сліди вчинення злочину. Відсутність вказаних заборон унеможливить досягнення заявленої мети арешту, а також посилюватиме ризик знищення, перетворення, переховування чи втрати такого майна.
Водночас, слідчий суддя вважає безпідставним прохання прокурора у частині надання доручення зберігати вилучене майно відповідним детективам, оскільки згідно з ст. 100 КПК України порядок зберігання речових доказів визначається та здійснюється стороною обвинувачення, а тому у цій частині клопотання слід відмовити.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку про наявність необхідних і достатніх підстав для часткового задоволення клопотання детектива про арешт майна з метою збереження речових доказів.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 98, 131, 167-168, 170-173, 233-235, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
1.Клопотання прокурора САП ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52023000000000215 від 12.05.2023, задовольнити частково.
2.Накласти арешт (із забороною користування, розпорядження та відчуження) на майно, вилучене під час проведення 11.07.2023 обшуку житлового будинку за адресою: м. Херсон, пров. 7-ий Вірьовчин, буд. 8, а саме на:
- договір підряду №14/16 від 16.12.2022 3 додатками укладений між ТОВ «Будівельні технології Південь» та ФОГ ОСОБА_7 на 8 арк.;
-акт виконаних робіт №1 від 20.12.2022 на 2 арк;
-акт виконаних робіт №2 від 22.12.2022 на 2 арк;
-акт виконаних робіт №3 від 23.12.2022 на 2 арк;
-договір підряду №12/16 від 16.12.2022 з додатками укладений між ТСВ «Будівельні технології Південь» та ФОП ОСОБА_10 на 9 арк.;
-акт виконаних робіт №1 від 20.12.2022 на 2 арк;
-акт виконаних робіт №2 від 22.12.2022 на 2 арк;
-акт виконаних робіт №3 від 23.12.2022 на 2 арк;
-лист ТОВ «Будівельні технології Південь» № 01/02 від 21.02.2023 на 1 арк.;
-копію статуту ТОВ «Будівельні технології Південь» на 9 арк.
3.В іншій частині вимог клопотання відмовити.
4.Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.
5.Копію ухвали негайно після її оголошення вручити детективу та іншим учасникам судового засідання, присутнім під час її оголошення. Копію ухвали не пізніше наступного дня після її постановлення надіслати учасникам, які не були присутні під час оголошення ухвали.
6.Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
7.Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
8.Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1