- Головуюча суддя (ВАКС): Олійник О.В.
Справа № 761/16104/18
Провадження № 1-кп/991/139/19
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
24 липня 2023 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
з участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
обвинуваченого ОСОБА_6,
захисника ОСОБА_7,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву суддіОСОБА_2 про самовідвід та заяву обвинуваченого ОСОБА_6 про відвід колегії суддів у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52017000000000434 від 26.06.2017, за обвинуваченням ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 369 КК України
ВСТАНОВИВ:
31.10.2019 до Вищого антикорупційного суду із Шевченківського районного суду міста Києва на виконання ухвали суду від 02.10.2019 для здійснення судового розгляду надійшли матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52017000000000434 від 26.06.2017, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 369 КК України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.10.2019 для розгляду кримінального провадження визначено колегію суддів Вищого антикорупційного суду у складі: головуючого судді ОСОБА_8, суддів - ОСОБА_3, ОСОБА_2 .
Вищий антикорупційний суд ухвалою від 01.11.2019 призначив підготовче судове засідання, а ухвалою від 29.11.2019 - судовий розгляд у вказаному кримінальному провадженні.
09.06.2023 на виконання розпорядження керівника апарату Вищого антикорупційного суду від 09.06.2023 № 108 ав, у зв`язку із відрядженням судді ОСОБА_8 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.06.2023 головуючим суддею у справі № 761/16104/18 визначено ОСОБА_1, склад колегії суддів: ОСОБА_3, ОСОБА_2, вилучений (замінений) суддя - ОСОБА_8 .
22.06.2023 суддя ОСОБА_2 подав заяву про самовідвід з підстави, передбаченої п. 5 ч. 1 ст. 75 КПК України. Суддя, з посиланням на Положення про автоматизовану систему документообігу суду (пункти 1.4.9, 2.3.10, 2.3.11, 2.3.17, 2.3.23, 2.3.49, 2.3.50), Засади використання автоматизованої системи документообігу Вищого антикорупційного суду (пункти 2, 8, 9, 10 розділу ІІ) та рішення зборів суддів Вищого антикорупційного суду від 16.12.2021 № 1, від 24.11.2022 № 4 та від 08.06.2023 № 1, зазначив, що під час здійснення 09.06.2023 повторного автоматизованого розподілу судової справи № 761/16104/18, у якій суддя ОСОБА_8 був головуючим (суддею-доповідачем), порушено порядок визначення складу суду в частині визначення суддів ОСОБА_3 і ОСОБА_2 членами колегії.
Зокрема вказує на те, що рішенням зборів суддів від 16.12.2021 № 1 утворено судові палати для розгляду окремих категорій справ у першій інстанції Вищого антикорупційного суду: Перша судова палата з розгляду кримінальних проваджень щодо кримінальних правопорушень, передбачених статтями 206-2, 262, 308, 312, 313, 320, 354, 357, 364-1, 365-2, 368-3, 368-4, 410 КК України; Друга судова палата з розгляду кримінальних проваджень щодо кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191, 209, 210, 211, 364, 366-2, 366-3, 368, 368-5, 369, 369-2 КК України (п. 1). Цим же рішенням у пунктах 4, 5 передбачені випадки, коли через неможливість визначення складу колегії чи заміни судді (суддів) у складі колегії з числа суддів Другої судової палати для розгляду судової справи автоматизований розподіл такої справи здійснюється на суддів Першої судової палати.
Рішенням зборів суддів Вищого антикорупційного суду від 08.06.2023 № 1 «Про автоматизований розподіл судових справ у зв`язку з довгостроковим відрядженням судді ОСОБА_8 » вирішено, за якими правилами здійснювати повторний автоматизований розподіл судових справ, що перебувають на розгляді в колегіях суддів, до складу яких входить суддя ОСОБА_8 . Так, судові справи, в яких суддя ОСОБА_8 є головуючим (суддею-доповідачем), підлягають повторному автоматизованому розподілу в порядку, встановленому рішенням зборів суддів Вищого антикорупційного суду від 16.12.2021 № 1 «Про утворення судових палат та визначення особливостей автоматизованого розподілу судових справ» (зі змінами). А судові справи, в яких суддя ОСОБА_8 є учасником колегії, а головуючий (суддя-доповідач) перебуває у складі Третьої чи Першої судових палат, підлягають повторному автоматизованому розподілу для заміни судді-учасника колегії з числа суддів Першої судової палати.
У зв`язку із наведеним, на думку судді ОСОБА_2, для заміни вибулого судді необхідно було послідовно дотриматись такого алгоритму: 1) заміна на суддю з числа суддів певної постійної колегії; 2) заміна на суддю з числа резервних суддів, визначених рішенням зборів суддів для цієї постійної колегії; 3) визначення складу колегії суддів з числа суддів, що входять до складу певної судової палати, згідно з її спеціалізацією, та передання до іншої судової палати в разі неможливості такого визначення; 4) визначення складу колегії суддів з числа всіх суддів Вищого антикорупційного суду в разі неможливості визначення складу суду на попередніх етапах.
Персональні склади постійних колегій суддів Першої та Другої судових палат, а також резервних суддів постійних колегій затверджені рішенням зборів суддів від 24.11.2022 № 4 (діє із 01.12.2022). За цим рішенням судді ОСОБА_8 та ОСОБА_2 не входять до складу постійних колегій та не мають резервних суддів для розгляду кримінальних проваджень по суті пред`явленого обвинувачення.
За таких умов за результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи № 761/16104/18 мав бути визначений новий склад суду (головуючий суддя (суддя-доповідач) та два судді-члени колегії) із числа суддів Другої судової палати Вищого антикорупційного суду (враховуючи визначену спеціалізацію за статтями 368, 369-2 КК України), а не здійснена заміна лише головуючого судді із числа суддів цієї палати.
З огляду на викладене суддя вважає, що у зв`язку з порушенням встановленого ч. 3 ст. 35 КПК України порядку визначення судді для розгляду справи, існує обставина, яка виключає його участь у цьому кримінальному провадженні.
Обвинувачений ОСОБА_6 у судовому засіданні заявив відвід колегії суддів. Мотивував заявлений відвід суддів ОСОБА_2 і ОСОБА_3 посилаючись на аналогічні обставини, які містяться в заяві судді ОСОБА_2 про самовідвід. Вважає, що у випадку наявності підстав для заміни головуючого судді мав бути визначений новий склад всієї колегії суддів, а не лише інший головуючий суддя.
Щодо відводу головуючого судді ОСОБА_1 зазначив, що Вища рада правосуддя оголосила про результати конкурсу на посади членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та, відповідно, про призначення судді ОСОБА_8 членом ВККСУ 01.06.2023. Проте повторний авторозподіл справи був здійснений лише 09.06.2023. Тобто було допущене порушення вимог ч. 3 ст. 35 КПК України, оскільки повторний авторозподіл справи мав бути проведений на наступний день, після того як стало зрозуміло, що суддя не зможе продовжувати брати участь в її розгляді. Адже з дня рішення Вищої ради правосуддя про призначення членом ВККСУ суддя ОСОБА_8 не мав права здійснювати правосуддя.
Вказав, що було порушене правило ч. 4 ст. 35 КПК України про те, що справу розглядає постійна колегія суддів суду, до складу якої входить визначений ЄСІТС суддя-доповідач. Судді ОСОБА_2 і ОСОБА_3 не входять до складу постійної колегії суддів, до якої включена суддя доповідач ОСОБА_1 .
За таких умов, у зв`язку із порушенням порядку проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи, відводу підлягає весь склад суду.
Окремою підставою для відводу обвинувачений ОСОБА_6 вказав те, що ОСОБА_2 і ОСОБА_3 як слідчі судді Вищого антикорупційного суду розглядали його скарги як учасника іншого кримінального провадження (останні цифри 641), розглядали заяви про відвід, самовідвід слідчих суддів.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор ОСОБА_5 заперечила проти задоволення заяви судді ОСОБА_2 про самовідвід, вважаючи її необґрунтованою. Зазначила, що у цій справі головуючий суддя був змінений у зв`язку із його довготривалим відрядженням, тому першочергово необхідно керуватися положеннями ч. 1 ст. 319 КПК України, яка визначає, що змінюється саме один суддя, який в силу об`єктивних причин не може здійснювати розгляд справи. Повторний авторозподіл справи 09.06.2023 для заміни судді ОСОБА_8, на її думку, був здійснений у повній відповідності до правил здійснення авторозподілу. Та обставина, що судді, які наразі входять до складу колегії, належать до різних палат, не є підставою для заміни всього складу суду. У задоволенні заяви обвинуваченого ОСОБА_6 про відвід колегії суддів просила відмовити через його необґрунтованість.
Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_7 підтримали заяву судді ОСОБА_2 про самовідвід та просили задовольнити заяву обвинуваченого про відвід всієї колегії суддів.
Мотиви та висновки суду
Відповідно до ч. 1 ст. 21 КПК України кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Можливість неупередженого та об`єктивного розгляду справи є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя.
Вимога законності складу суду в конкретному судовому провадженні спрямована на забезпечення права на справедливий суд, закріпленого в ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Положеннями ч. 1, 2 ст. 80 КПК України визначено, що за наявності підстав, передбачених ст. 75-79 цього Кодексу, суддя зобов`язаний заявити самовідвід. За цими ж підставами йому може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.
У разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду (ч. 1 ст. 81 КПК України).
Пунктом 5 ч. 1 ст. 75 КПК України передбачено, що суддя не може брати участь у кримінальному провадженні у випадку порушення встановленого ч. 3 ст. 35 цього Кодексу порядку визначення судді для розгляду справи.
Також за правилами п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Недопустимість повторної участі судді в кримінальному провадженні передбачена у статті 76 КПК України.
Нормативне регулювання здійснення повторного автоматизованого розподілу судової справи
Положеннями ч. 1 ст. 319 КПК України визначено, що судовий розгляд у кримінальному провадженні повинен бути проведений в одному складі суддів. У разі якщо суддя позбавлений можливості брати участь у судовому засіданні, він має бути замінений іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому ч. 3 ст. 35 цього Кодексу.
Частиною 3 ст. 35 КПК України (у редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 № 2147-VIII) унормовано, що визначення судді (запасного судді, слідчого судді), а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретного провадження здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації відповідних матеріалів, скарги, клопотання, заяви чи іншого процесуального документа за принципом випадковості та в хронологічному порядку з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, заборони брати участь у перевірці вироків та ухвал для судді, який брав участь в ухваленні вироку або ухвали, про перевірку яких порушується питання (крім перегляду за нововиявленими обставинами), перебування суддів у відпустці, відсутності у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відрядженням, а також інших передбачених законом випадків, через які суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ. Після визначення судді (запасного судді, слідчого судді) або судді-доповідача для конкретного судового провадження не допускається внесення змін до реєстраційних даних щодо цього провадження, а також видалення цих даних з Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, крім випадків, установлених законом.
Частиною 12 ст. 35 КПК України (у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII) визначено, що особливості розподілу кримінальних проваджень та інших передбачених законом процесуальних документів, що подаються до суду, встановлюються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Розділом ІV Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 (зі змінами, внесеними рішеннями Вищої ради правосуддя від 25.01.2022 № 83/0/15-22 та від 22.02.2022 № 166/0/15-22), мали бути врегульовані особливості автоматизованого розподілу судових справ.
Проте набрання чинності нормами цього розділу постійно відтерміновується. Так, рішенням Вищої ради правосуддя від 28.02.2023 № 162/0/15-23 набрання чинності відтерміновано до внесення змін до Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та доопрацювання програмного забезпечення автоматизованої системи документообігу суду.
За таких обставин Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи підлягає застосуванню в редакції від 17.08.2021.
Пунктом 69 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (у редакції від 17.08.2021) передбачено, що до початку функціонування підсистеми автоматизованого розподілу справ у складі ЄСІТС визначення складу суду та присяжних здійснюється відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (зі змінами).
Окрім того відповідно до оголошення Вищої ради правосуддя від 04.09.2021 підпункт 5 п. 7 § 1 розділу 4 Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII (яким передбачено внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України, а саме ст. 35 цього Кодексу викладена в новій редакції) введений в дію лише в частині щодо можливості брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, функціонування офіційних електронних адрес та процедури реєстрації, автентифікації та доступу осіб до функціонуючих підсистем (модулів) ЄСІТС (електронний кабінет).
Підпунктом 1.2.1. п. 1.2. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (з наступними змінами, далі - Положення) передбачено, що засади використання автоматизованої системи документообігу суду - це затверджені рішенням зборів суддів відповідного суду правила застосування цього Положення з урахуванням юрисдикції та інстанційності суду, норм процесуальних кодексів та законів України.
Збори суддів відповідного суду мають визначені цим Положенням повноваження щодо розгляду питань стосовно порядку функціонування автоматизованої системи. (пп. 1.4.9. п. 1.4. Положення).
Підпунктом 2.3.49. п. 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду передбачено, що повторний автоматизований розподіл судових справ між суддями застосовується у випадках визначених законом, а також з метою заміни одного, декількох суддів, всього складу суду, збільшення складу суду в порядку, визначеному підпунктами 2.3.4, 2.3.23 цього Положення.
Підпунктом 2.3.4. Положення передбачено, що автоматизований розподіл судових справ здійснюється в автоматизованій системі за такими правилами: із загального списку суддів визначаються судді, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу; для суддів, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу, здійснюється розрахунок коефіцієнтів навантаження; із числа суддів, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу з урахуванням визначених автоматизованою системою коефіцієнтів навантаження здійснюється визначення судді для розгляду конкретної судової справи за принципом випадковості.
Якщо судова справа підлягає розгляду (перегляду) колегією суддів, при автоматизованому розподілі судових справ автоматизованою системою в місцевому суді визначається головуючий суддя, а в судах апеляційної та касаційної інстанцій - суддя-доповідач із числа всіх суддів відповідного суду з урахуванням їх спеціалізації (за її наявності). Після визначення судді-доповідача (головуючого судді) автоматизованою системою визначається склад колегії суддів із числа всіх суддів відповідного суду з урахуванням їх спеціалізації (за її наявності) та з урахуванням складу судових палат (за їх наявності). Якщо збори суддів визначили склади постійно-діючих колегій, то автоматизована система визначає склад колегії з числа суддів основного складу. У разі неможливості визначити необхідну кількість суддів з числа суддів основного складу, автоматизована система визначає суддів, яких не вистачає, з числа резервних суддів даної колегії. У разі неможливості визначити склад колегії з числа суддів основного складу та резервних суддів, автоматизована система визначає суддів, яких не вистачає, з числа всіх суддів відповідного суду з урахуванням їх спеціалізації (за її наявності) та з урахуванням складу судових палат (за їх наявності). Результатом автоматичного визначення складу колегії суддів є протокол автоматичного визначення складу колегії суддів (додаток 2), що автоматично створюється автоматизованою системою (пп. 2.3.23. п. 2.3. Положення).
Водночас пп. 2.3.50. п. 2.3. Положення визначено, що винятково у разі, коли суддя (судді) у передбачених законом випадках не може (не можуть) продовжувати розгляд справи, невирішені судові справи передаються для повторного автоматизованого розподілу за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду (особи, яка виконує його обов`язки), що додається до матеріалів справи.
Результатом повторного автоматизованого розподілу судової справи є протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями відповідного суду (додаток 13), що автоматично створюється автоматизованою системою (пп. 2.3.53. п. 2.3. Положення).
Засади використання автоматизованої системи документообігу Вищого антикорупційного суду затверджені рішенням зборів суддів Вищого антикорупційного суду від 03.09.2019 № 4 (зі змінами).
Розділом ІІ Засад передбачені особливості автоматизованого розподілу судових справ.
Судові справи розподіляються між суддями, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу, з урахуванням: складу судових палат (за їх наявності), складу постійних колегій, спеціалізації суддів, запровадженої зборами суддів, визначених автоматизованою системою коефіцієнтів навантаження кожного судді, недопустимості повторної участі судді у розгляді судової справи; перебування судді у відпустці, у відрядженні, у нарадчій кімнаті; відсутності судді у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, а також з урахуванням інших передбачених законом обставин, через які суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ (п. 2 розділу ІІ Засад).
Склад колегії суддів по розгляду судової справи формується в автоматичному режимі автоматизованою системою одразу після визначення судді-доповідача згідно з налаштуванням складів постійних колегій, затверджених рішенням зборів суддів. У складі Вищого антикорупційного суду у першій інстанції можуть утворюватися судові палати для розгляду окремих категорій справ з метою раціонального використання суддями робочого часу та належної підготовки до розгляду судових справ (п. 8 розділу ІІ Засад).
У разі якщо після визначення автоматизованою системою судді-доповідача неможливо визначити склад колегії автоматизованою системою в автоматичному режимі згідно з налаштуваннями складу колегій, затверджених зборами суддів, склад колегії визначається з переліку суддів, що входять до складу резервних суддів постійної колегії судді-доповідача. Резервні судді визначаються зборами суддів відповідного суду для кожної постійної колегії. У випадку відсутності резервних суддів, АСДС визначається склад колегії суддів з числа суддів, що входять до складу судової палати (за наявності) або до складу інших постійних колегій (п. 9 розділу ІІ Засад).
Разом із тим, підпункт 16.1 п. 16 розділу ІІ Засад передбачає, що повторний автоматизований розподіл судової справи проводиться, зокрема, на підставі вмотивованого розпорядження керівника апарату у випадку, коли суддя (під час вирішення питання про відвід, самовідвід), слідчий суддя або суддя-доповідач у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю, відпусткою, відрядженням, чи з інших причин не може продовжувати розгляд судової справи або ухвалити процесуальні рішення після винесення рішення по суті (ухвала про виправлення описок та помилок, роз`яснення судового рішення та інші) у строки, встановлені процесуальним законом, а у разі якщо такі не встановлені - у розумні строки.
Результатом повторного автоматизованого розподілу судової справи є протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, що автоматично створюється автоматизованою системою та долучається до матеріалів справи (п. 17 розділу ІІ Засад).
Унаслідок повторного автоматизованого розподілу в кожному з вищезазначених випадків визначається інший суддя (під час вирішення питання про відвід, самовідвід), слідчий суддя, суддя-доповідач або весь склад суду у випадках, визначених окремим рішенням зборів суддів Вищого антикорупційного суду (п. 18 розділу ІІ Засад).
Судом встановлено, що відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.10.2019 для розгляду кримінального провадження первісно було визначено колегію суддів Вищого антикорупційного суду у складі: головуючого судді ОСОБА_8, суддів - ОСОБА_3, ОСОБА_2 .
Рішенням зборів суддів Вищого антикорупційного суду від 08.06.2023 № 1, у зв`язку з довгостроковим відрядженням судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_8 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, з метою забезпечення рівномірного розподілу навантаження та можливості призначення й розгляду судових справ, визначено порядок здійснення повторного автоматизованого розподілу судових справ, що перебувають на розгляді в колегіях суддів, до складу яких входить суддя ОСОБА_8 . Так, судові справи, в яких суддя ОСОБА_8 є головуючим (суддею-доповідачем), підлягають повторному автоматизованому розподілу в порядку, встановленому рішенням зборів суддів Вищого антикорупційного суду від 16.12.2021 № 1 «Про утворення судових палат та визначення особливостей автоматизованого розподілу судових справ» (зі змінами).
09.06.2023 на виконання розпорядження керівника апарату Вищого антикорупційного суду від 09.06.2023 № 108 ав, у зв`язку із відрядженням судді ОСОБА_8 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, за наслідками якого головуючим суддею у справі визначено ОСОБА_1, вилучений (замінений) суддя - ОСОБА_8 (підстава проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи - перебування у відрядженні), а склад колегії суддів залишився без змін: ОСОБА_3, ОСОБА_2 . У цьому розпорядженні призначення проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи обґрунтоване посиланням на службову записку помічника судді ОСОБА_8 - ОСОБА_9 від 09.06.2023 №806/23 щодо необхідності здійснення повторного автоматизованого розподілу судової справи № 761/16104/18 та рішення Вищої ради правосуддя від 01.06.2023 №600/0/15-23, наказ Вищого антикорупційного суду від 07.06.2023 № 283/к.
Згідно зі змістом вказаного розпорядження, повторний автоматизований розподіл справи № 761/16104/18 призначено на підставі п. 2.3.49. та 2.3.50. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (зі змінами), пп. 16.1 п. 16 та п. 10 Розділу ІІ Засад використання автоматизованої системи документообігу Вищого антикорупційного суду, затверджених рішенням зборів суддів Вищого антикорупційного суду від 03.09.2019 № 4 (зі змінами).
Проаналізувавши вказане вище рішення зборів суддів від 08.06.2023 № 1, враховуючи п. 18 розділу ІІ Засад, згідно з якими внаслідок повторного автоматизованого розподілу визначається (1) інший суддя (під час вирішення питання про відвід, самовідвід), (2) слідчий суддя, (3) суддя-доповідач або (4) весь склад суду у випадках, визначених окремим рішенням зборів суддів Вищого антикорупційного суду, суд дійшов висновку, що рішенням зборів суддів від 08.06.2023 не передбачено конкретний вид повторного автоматизованого розподілу судових справ, в яких суддя ОСОБА_8 є головуючим (суддею-доповідачем).
За таких обставин суд вважає, що застосуванню підлягають положення ч. 1 ст. 319 КПК України, які передбачають, що замінюється лише той суддя, який позбавлений можливості брати участь у судовому засіданні. Така заміна відбувається, як визначено рішенням зборів суддів від 08.06.2023 № 1, в порядку, встановленому рішенням зборів суддів від 16.12.2021 № 1 (зі змінами).
Так, рішенням зборів суддів від 16.12.2021 № 1 (зі змінами) утворено три судові палати для розгляду окремих категорій справ у першій інстанції Вищого антикорупційного суду:
- Перша судова палата з розгляду кримінальних проваджень щодо кримінальних правопорушень, передбачених статтями 206-2, 262, 308, 312, 313, 320, 354, 357, 364-1, 365-2, 368-3, 368-4, 410 КК України у складі суддів: ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 ;
- Друга судова палата з розгляду кримінальних проваджень щодо кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191, 209, 210, 211, 364, 366-2, 366-3, 368, 368-5, 369, 369-2 КК України у складі суддів: ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_1, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26 ;
- Третя судова палата з розгляду окремих категорій справ, а саме здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду (спеціалізація «слідчий суддя») у складі суддів: ОСОБА_27, ОСОБА_8, ОСОБА_2, ОСОБА_28, ОСОБА_3, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31 .
При цьому визначено, що створення палат у першій інстанції Вищого антикорупційного суду не є підставою для припинення здійснення розгляду суддями кримінальних проваджень, автоматизований розподіл яких був проведений до моменту створення палат (п. 3 рішення).
У разі неможливості визначення судді-доповідача з числа суддів Другої судової палати або у разі неможливості визначити склад колегії з числа суддів Другої судової палати для розгляду судової справи з підстав, визначених ст. 76 КПК України (недопустимість повторної участі судді у кримінальному провадженні), автоматизований розподіл такої судової справи здійснюється на суддів Першої судової палати шляхом встановлення відповідної спеціалізації (п. 4).
У разі неможливості заміни судді (суддів) у складі колегії, у тому числі й судді-доповідача з підстав відсутності в Другій судовій палаті повноважних суддів (з метою недопустимості повторної участі судді у кримінальному провадженні або неможливості сформувати колегію суддів, до якої входить суддя з п`ятирічним стажем на посаді судді) така судова справа передається для автоматизованого розподілу до Першої судової палати в порядку, передбаченому п. 4 цього рішення, і подальший повторний розподіл такої справи здійснюється між суддями Першої судової палати (п. 5).
Таким чином, під час здійснення повторного автоматизованого розподілу судової справи № 761/16104/18 на підставі ч. 1 ст. 319 КПК України мав бути замінений лише головуючий суддя ОСОБА_8 на суддю із числа суддів Другої судової палати, оскільки розгляд кримінального провадження за ч. 4 ст. 368, ч. 2 ст. 369-2 КК України віднесений до спеціалізації цієї палати.
Підстави для заміни усього складу суду при повторному автоматичному розподілі 09.06.2023 були відсутні.
Натомість алгоритм розподілу, наведений у заяві судді ОСОБА_2 про самовідвід від 22.06.2023 ( (1) заміна на суддю з числа суддів певної постійної колегії; 2) заміна на суддю з числа резервних суддів, визначених рішенням зборів суддів для цієї постійної колегії; 3) визначення складу колегії суддів з числа суддів, що входять до складу певної судової палати, згідно із її спеціалізацією, та передання до іншої судової палати в разі неможливості такого визначення; 4) визначення складу колегії суддів з числа всіх суддів Вищого антикорупційного суду в разі неможливості визначення складу суду на попередніх етапах), - мав би застосовуватися лише при повторному автоматичному розподілі з метою заміни усього складу суду, а не лише судді, який позбавлений можливості брати участь у справі.
Відповідно до звіту про повторний автоматизований розподіл справ між суддями від 09.06.2023 такий розподіл здійснено 1) з метою заміни головуючого судді, 2) між суддями, які входять до складу Другої судової палати Вищого антикорупційного суду та, відповідно, 3) з урахуванням спеціалізації.
Отже, суд дійшов висновку, що під час повторного автоматизованого розподілу судової справи № 761/16104/18 в частині залишення в колегії суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3 не допущено суттєвих порушень норм Кримінального процесуального кодексу України, Положення про автоматизовану систему документообігу суду, Засад використання автоматизованої системи документообігу Вищого антикорупційного суду та такий розподіл відбувся за принципом випадковості (вірогідності), з урахуванням рішень зборів суддів Вищого антикорупційного суду.
З огляду на викладене суд вважає, що відсутня обставина, передбачена п. 5 ч. 1 ст. 75 КПК України, яка виключає участь суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3 у кримінальному провадженні (порушення встановленого ч. 3 ст. 35 цього Кодексу порядку визначення судді для розгляду справи), тому заяви про самовідвід та відвід із вказаної підстави не підлягають задоволенню.
Щодо заявленого відводу судді ОСОБА_1, то суд зазначає, що під час визначення судді ОСОБА_1 головуючим у справі також не було порушено порядок проведення повторного автоматизованого розподілу. Так, суддя входить до складу Другої судової палати Вищого антикорупційного суду, до спеціалізації якої віднесено розгляд кримінального провадження за ч. 4 ст. 368, ч. 2 ст. 369-2 КК України. Повторний автоматизований розподіл справи був проведений 09.06.2023, тобто того ж дня, коли керівник апарату Вищого антикорупційного суду видав зазначене вище розпорядження № 108 ав, яке, відповідно до вимог підпункту 2.3.50. п. 2.3. Положення та підпункту 16.1 п. 16 розділу ІІ Засад, є підставою для здійснення такого розподілу. У зв`язку із наведеним правовим регулюванням повторного авторозподілу судових справ та фактичними обставинами такого авторозподілу суд вважає безпідставною позицію обвинуваченого ОСОБА_6 про те, що заміна головуючого судді у справі мала бути здійснена не пізніше наступного дня після того, як Вища рада правосуддя 01.06.2023 прийняла рішення про призначення судді ОСОБА_8 членом ВККСУ.
Вище в цій ухвалі було висвітлено питання про нормативне регулювання здійснення повторного автоматизованого розподілу судової справи. Зокрема вказано про те, що норми статті 35 КПК України (у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII) введені в дію лише в частині щодо можливості брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, функціонування офіційних електронних адрес та процедури реєстрації, автентифікації та доступу осіб до функціонуючих підсистем (модулів) ЄСІТС (електронний кабінет). Тобто в іншій частині правила ст. 35 КПК України, зокрема щодо автоматизованого розподілу справ, визначення в разі колегіального розгляду судді-доповідача для розгляду конкретного провадження Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою, не введені в дію. У зв`язку із цим суд відхиляє посилання обвинуваченого ОСОБА_6 на порушення під час повторного автоматизованого розподілу справи № 761/16104/18 вимог ч. 4 ст. 35 КПК України (у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII) про те, що кримінальне провадження, розгляд якого відповідно до цього Кодексу здійснюється колегією суддів, в обов`язковому порядку розглядається постійною колегією суддів відповідного суду, до складу якої входить визначений Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою суддя-доповідач.
Отже, суд дійшов висновку, що відсутні заявлені обвинуваченим ОСОБА_6 підстави для відводу головуючого судді ОСОБА_1 через начебто порушення строку здійснення повторного авторозподілу судової справи та для відводу колегії суддів через начебто недотримання вимог ч. 4 ст. 35 КПК України.
Іншими обставинами, на які обвинувачений ОСОБА_6 послався, заявляючи про відвід суддів ОСОБА_2 і ОСОБА_3 від розгляду цього кримінального провадження, було те, що вони як слідчі судді Вищого антикорупційного суду брали участь на стадії досудового розслідування в іншому кримінальному провадженні за № 42021000000000641 від 24.03.2021. Зазначене кримінальне провадження стосувалося слідчого судді, який давав дозвіл на проведення НСРД в цьому кримінальному провадженні за № 52017000000000434 від 26.06.2017. Такі обставини, на думку обвинуваченого ОСОБА_6, вказують на повторну участь суддів у кримінальному провадженні, що є підставою для їхнього усунення від участі в судовому розгляді обвинувачення щодо нього.
За правилами ч. 1 ст. 76 КПК України суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, крім випадків перегляду ним в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, яка була постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.
Судді ОСОБА_2 і ОСОБА_3 не брали участі як слідчі судді на стадії досудового розслідування у кримінальному провадженні за № 52017000000000434 від 26.06.2017, яке зараз перебуває на розгляді цієї колегії суддів, що свідчить про те, що в цих суддів відсутня повторна участь у тому самому кримінальному провадженні.
Разом із тим, суд вважає, що озвучені обвинуваченим ОСОБА_6 під час заявлення відводу суддям обставини в своїй сукупності можуть бути розцінені як такі, що викликають обґрунтований сумнів у неупередженості суддів ОСОБА_2 і ОСОБА_3 .
Критерії, за якими можна визначити, чи є суд, що розглядає справу, об`єктивним та неупередженим, розроблені судовою практикою Європейського суду з прав людини. Так, у рішенні суду «Олександр Волков проти України» (Oleksandr Volkov v. Ukraine, заява №21722/11, 09.04.2013) зазначається, що, як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (І) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (ІІ) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
Також, у справі «Білуха проти України» (Biluha v. Ukraine, заява № 33949/02, 09.11.2006) суд дійшов висновку, що особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
У цьому провадженні обвинувачений ОСОБА_6 висловив сумніви в тому, що колегія суддів для розгляду обвинувачення щодо нього була сформована правильно, з дотриманням встановлених статтею 35 КПК України вимог. Такі сумніви обвинуваченого підсилюються і позицією судді ОСОБА_2, який заявив самовідвід.
Судді ОСОБА_2 і ОСОБА_3 у судовому засіданні підтвердили, що як слідчі судді були залучені до розгляду питань, пов`язаних зі скаргами ОСОБА_6 на стадії досудового розслідування в іншому кримінальному провадженні за № 42021000000000641 від 24.03.2021. Предмет розслідування в тому кримінальному провадженні, як вбачається з пояснень обвинуваченого ОСОБА_6, стосувався законності надання слідчим суддею дозволу на проведення НСРД, тобто розслідування мало безпосередній зв`язок із питаннями можливої недопустимості певних доказів сторони обвинувачення у цьому кримінальному провадженні № 52017000000000434 від 26.06.2017.
За таких обставин, суд констатує, що за об`єктивним критерієм відсутні підстави вважати наявними достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у безсторонності суддів ОСОБА_2 і ОСОБА_3, які входять до складу суду, визначеного для розгляду цього кримінального провадження.
Отже, з метою забезпечити в цілому справедливість та об`єктивність цього судового розгляду щодо обвинуваченого ОСОБА_6, усунення будь-яких сумнівів щодо неупередженості складу суду під час судового провадження та ухвалення кінцевого рішення, зважаючи на суб`єктивне переконання обвинуваченого ОСОБА_6 у тому, що формування нового складу суду під час повторного авторозподілу було здійснене із недотриманням встановленого законом порядку, яке не може бути усунуте в інший спосіб, суд дійшов висновку, що заявлений обвинуваченим ОСОБА_6 відвід щодо суддів ОСОБА_2 і ОСОБА_3 вказує на наявність передбаченої п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України обставини, яка виключає їхню участь у кримінальному провадженні.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що: 1) заява судді ОСОБА_2 про самовідвід не підлягає задоволенню; 2) заява обвинуваченого ОСОБА_6 про відвід колегії суддів підлягає задоволенню в частині заявленого відводу суддів-членів колегії; у іншій частині заяви слід відмовити.
Керуючись ст. 80-82, 369, 372, 392 КПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Заяву судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_2 про самовідвід залишити без задоволення.
Заяву обвинуваченого ОСОБА_6 про відвід колегії суддів задовольнити частково.
Відвести суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від розгляду кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52017000000000434 від 26.06.2017, за обвинуваченням ОСОБА_6, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 369 КК України.
У частині відводу головуючого судді ОСОБА_1 заяву обвинуваченого ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Копію цієї ухвали передати до відділу забезпечення функціонування автоматизованої системи та електронного суду управління документообігу та організаційного забезпечення Вищого антикорупційного суду для виконання вимог ст. 35 КПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3