Документ № 112539730

Справа № 991/6491/23

Провадження № 1-кс/991/6505/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ВСТУПНА ЧАСТИНА [І].

Дата і місце постановлення [1-1].

27 липня 2023 року, місто Київ.

Назва та склад суду, секретар судового засідання [1-2].

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 (надалі - слідчий суддя), секретар судового засідання ОСОБА_12.

Найменування (номер) кримінального провадження [1-3].

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі - ЄРДР) 06 березня 2023 року за № 42023000000000347.

Прізвище, ім`я і по батькові підозрюваного, обвинуваченого, рік, місяць і день його народження, місце народження і місце проживання [1?4].

Підозрюваний ОСОБА_2, народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Дніпропетровськ, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, (інша інформація у клопотанні відсутня).

Закон України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа [1-5].

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 372 КК України.

Сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження [1-6].

Сторона обвинувачення: прокурор першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 (надалі - прокурор); сторона захисту: підозрюваний ОСОБА_2 ; захисник ОСОБА_4

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА [ІІ].

Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається [2-1].

Вирішується питання про зміну запобіжного заходу у вигляді застави, застосованого до підозрюваного ОСОБА_2 у кримінальному провадженні за № 42023000000000347 від 06 березня 2023 року.

Питання про зміну запобіжного заходу застосованого до підозрюваного ОСОБА_2 вирішується за клопотанням захисника ОСОБА_4 .

Встановлені слідчим суддею обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів [2-2].

Слідчий суддя встановив таке.

Клопотання захисника ОСОБА_4 обґрунтоване наступним.

У провадженні детективів Національного антикорупційного бюро України перебуває кримінальне провадження за № 42023000000000347 від 06 березня 2023 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 2 ст. 372, ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 384, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України.

30 травня 2023 року, ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 372 КК України. Того ж дня, ОСОБА_2 вручено клопотання про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з можливістю внесення застави у розмірі 1000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2 684 000 грн.

01 червня 2023 року слідчим суддею Вищого антикорупційного суду у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_2 відмовлено. 06 червня 2023 року прокурором САП подано апеляційну скаргу на вищезазначене рішення суду першої інстанції.

19 червня 2023 року, Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду постановлено ухвалу, якою застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2 013 000 (два мільйони тринадцять тисяч) гривень, з покладенням ряду, передбачених ст. 194 КПК України, обов`язків.

Захисник ОСОБА_4 вважає, що висновки Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, щодо матеріального стану ОСОБА_2 є помилковими, а визначення встановленого розміру застави, який, з урахуванням обставин, в порушення ч. 4 ст. 182 КПК України є завідомо непомірним для нього. Крім того захисник зазначає, про відсутність матеріальної можливості ОСОБА_2 і самостійно, і навіть спільними силами подружжя ОСОБА_5 забезпечити виконання судового рішення в контексті розміру визначеної ОСОБА_2 застави, без фактичної втрати, у разі не повернення позик, спільно нажитого майна подружжя, що очевидною певною мірою порушить як конституційне право власності ОСОБА_6 як особи не причетної до жодного, навіть гіпотетично вчиненого злочину, з точки зору індивідуалізації та персоніфікації кримінального покарання, так і самого ОСОБА_2 .

Захисник у своєму клопотанні також ставить під сумнів основоположні правові підстави для застосування запобіжного заходу, а саме правомірність та дотримання порядку вручення повідомлення про підозру, а також його обґрунтованість. Крім того захисник звертає увагу, що у клопотанні сторони обвинувачення про застосування запобіжного заходу, не зазначено будь-яких об`єктивних даних, які б підтверджували наявність ризиків встановлених під час застосування запобіжного заходу у вигляді застави.

Враховуючи викладене, захисник звернувся до слідчого судді з клопотанням, у якому просить:

- змінити, застосований згідно ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 19 червня 2023 року у справі № 991/4684/23, відносно підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2 013 000,00 (два мільйони тринадцять тисяч) на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, або на запобіжний захід у вигляді застави в розмірі визначеному п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме в розмірі від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що враховуючи матеріальний стан ОСОБА_2 відповідає його матеріальному стану та є помірним;

- повернути грошові кошти, внесені в якості застави за ОСОБА_2 заставодавцям, а саме: ОСОБА_7, РНОКПП НОМЕР_1, у розмірі 365 686,00 грн. (триста шістдесят п`ять тисяч шістсот вісімдесят шість гривень 00 копійок); ОСОБА_6, РНОКПП НОМЕР_2, у розмірі 731 400,00 грн. (сімсот тридцять одна тисяча чотириста гривень 00 копійок), ОСОБА_6, РНОКПП НОМЕР_2, у розмірі 365 700,00 грн. (триста шістдесят п`ять тисяч сімсот гривень 00 копійок), ОСОБА_4, РНОКПП НОМЕР_3, у розмірі 370 000,00 грн (триста сімдесят тисяч гривень 00 копійок), ОСОБА_8, РНОКПП НОМЕР_4, у розмірі 162 900,00 грн. (сто шістдесят дві тисячі дев`ятсот гривень 00 копійок), ОСОБА_2, РНОКПП НОМЕР_5, у розмірі 13 000,00 грн. (тринадцять тисяч гривень 00 копійок).

Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав заявлене клопотання та просив його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_2 підтримав думку захисника та просив змінити застосований запобіжний захід у вигляді застави на особисте зобов`язання або зменшити розмір застосованого до нього запобіжного заходу у вигляді застави.

Прокурор САП проти задоволення клопотання про зміну запобіжного заходу заперечував.

На підтвердження викладених у клопотанні обставин захисник долучив до нього копії матеріалів, зокрема: клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою від 30 травня 2023 року; ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01 червня 2023 року; апеляційна скарга прокурора САП на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01 червня 2023 року ; доповнення до апеляційної скарги прокурора САП; ухвала Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 19 червня 2023 року; договори позики від 21, 22 та 23 червня 2023 року; договори застави від 22 червня 2023 року; копії квитанцій про внесення застави.

Слідчий суддя дослідив клопотання з доданими матеріалами та заслухав думки сторін кримінального провадження.

Мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався [2-3].

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 26 КПК України: «Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом».

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 33-1 КПК України: «Слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті».

Відповідно до вимог ч. 1 та п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України: «Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження в тому числі є запобіжні заходи».

Відповідно до вимог п. 1-5 ч. 1 ст. 176 КПК України: «Запобіжними заходами є: особисте зобов`язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою».

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 179 КПК України: «Особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.»

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 182 КПК України: «Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу».

Відповідно до вимог абз. 1 ч. 3 ст. 182 КПК України: «При застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз`яснюються його обов`язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків».

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 182 КПК України: «Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього».

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 201 КПК України: «Підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання».

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 201 КПК України: «До клопотання мають бути додані:

1) копії матеріалів, якими підозрюваний, обвинувачений обґрунтовує доводи клопотання; 2) перелік свідків, яких підозрюваний, обвинувачений вважає за необхідне допитати під час розгляду клопотання, із зазначенням відомостей, які вони можуть надати, та обґрунтуванням значення цих відомостей для вирішення питання; 3) підтвердження того, що прокурору надіслана копія клопотання та копії матеріалів, що обґрунтовують клопотання».

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 201 КПК України: «Слідчий суддя, суд зобов`язаний розглянути клопотання підозрюваного, обвинуваченого протягом трьох днів з дня його одержання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу».

Відповідно до вимог п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України, умовою підсудності кримінального провадження Вищому антикорупційному суду є вчинення злочину особою, яка обіймає будь-яку з посад, визначених п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України.

Відповідно до вимог п. п. 2 та 3 ч. 5 ст. 216 КПК України: «Детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364, 366-2, 366-3, 368, 368-5, 369, 369-2, 410 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з таких умов: 2) розмір предмета кримінального правопорушення, передбаченого статтями 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 368, 369, 369-2 Кримінального кодексу України, у п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення, а також предмет кримінального правопорушення або розмір завданої шкоди у кримінальних правопорушеннях, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 364, 410 Кримінального кодексу України, у дві тисячі і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків); 3) кримінальне правопорушення, передбачене статтею 369, частиною першою статті 369-2 Кримінального кодексу України, вчинено щодо службової особи, визначеної у частині четвертій статті 18 Кримінального кодексу України або у пункті 1 цієї частини».

Відповідно до вимог абз. 3 п. 3 ч. 5 ст. 216 КПК України: «Детективи Національного антикорупційного бюро України з метою попередження, виявлення, припинення та розкриття кримінальних правопорушень, які віднесені цією статтею до його підслідності, за рішенням Директора Національного антикорупційного бюро України та за погодженням із прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури можуть також розслідувати кримінальні правопорушення, які віднесені до підслідності слідчих інших органів».

Відповідно до вимог ч. 10 ст. 216 КПК України: «Якщо під час досудового розслідування буде встановлено інші кримінальні правопорушення, вчинені особою, щодо якої ведеться досудове розслідування, або іншою особою, якщо вони пов`язані із кримінальними правопорушеннями, вчиненими особою, щодо якої ведеться досудове розслідування, і які не підслідні тому органу, який здійснює у кримінальному провадженні досудове розслідування, прокурор, який здійснює нагляд за досудовим розслідуванням, у разі неможливості виділення цих матеріалів в окреме провадження своєю постановою визначає підслідність всіх цих кримінальних правопорушень».

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 217 КПК України: «У разі необхідності в одному провадженні можуть бути об`єднані матеріали досудових розслідувань щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, а також матеріали досудових розслідувань, по яких не встановлено підозрюваних, проте є достатні підстави вважати, що кримінальні правопорушення, щодо яких здійснюються ці розслідування, вчинені однією особою (особами)».

Відповідно до вимог абз. 3 п. 202 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України: «У разі об`єднання в одному провадженні матеріалів досудових розслідувань щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, серед яких є кримінальні провадження, підсудні Вищому антикорупційному суду, судове провадження здійснює Вищий антикорупційний суд, якщо виділення в окреме провадження матеріалів кримінального провадження, які не віднесені до підсудності цього суду, може негативно вплинути на повноту судового розгляду».

Відповідно до вимог примітки ст. 45 КК України: «Корупційними кримінальними правопорушеннями відповідно до цього Кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 цього Кодексу».

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 372 КК України: «Притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності слідчим, прокурором чи іншою уповноваженою на те законом особою - карається обмеженням волі на строк до п`яти років або позбавленням волі на той самий строк. Те саме діяння, поєднане з обвинуваченням у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, а також поєднане зі штучним створенням доказів обвинувачення або іншою фальсифікацією, - карається позбавленням волі на строк від п`яти до десяти років».

З змісту наведених норм кримінального процесуального права видно, що:

- слідчий суддя Вищого антикорупційного суду здійснює судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності цього суду, з питань що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України;

- запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження та застосовуються з метою досягнення його дієвості;

- кримінальне процесуальне законодавство містить вичерпний перелік запобіжних заходів, а саме: особисте зобов`язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою;

- підозрюваний та/або його захисник має право на звернення до слідчого судді з клопотанням про зміну запобіжного заходу, у тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст.194 КПК України, або про зміну способу їх виконання.

Так, з доданих до матеріалів клопотання видно, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 372 КК України, а саме у пособництві прокурору Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_9 в притягненні завідомо невинного ОСОБА_10 до кримінальної відповідальності прокурором, поєднаного зі штучним створенням доказів обвинувачення, вчиненого за попередньою змовою групою осіб. ОСОБА_9 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 372 КК України, а саме у притягненні завідомо невинного ОСОБА_10 до кримінальної відповідальності прокурором, поєднаного зі штучним створенням доказів обвинувачення, вчиненого за попередньою змовою групою осіб. Крім того, у цьому ж кримінальному провадженні ОСОБА_11 підозрюється у підбурюванні до закінченого замаху на надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище (особам керівного складу прокуратури Дніпропетровської області), за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України та організації притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності прокурором, поєднане зі штучним створенням доказів обвинувачення, вчинене за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 372 КК України.

Під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, з огляду на п. 9 листа Верховного Суду «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану» від 03 березня 2022 року за № 1/0/2-22 та з урахуванням загальних засад кримінального провадження (принципів змагальності, диспозитивності та рівності), слідчий суддя також зважає на попередню оцінку фактичних обставин, здійснену ним при вирішенні клопотань прокурора САП про застосування до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в ухвалі слідчого судді від 01 червня 2023 року та про застосування до підозрюваного ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, в ухвалі слідчого судді від 07 червня 2023 року, у цьому кримінальному провадженні.

Належність кримінального правопорушення до підсудності Вищого антикорупційного суду визначається сукупністю вимог до його предметної підсудності (умов підсудності), які встановлені ч. 1 ст. 33-1 КПК України, а саме: належністю кримінального правопорушення до переліку корупційних злочинів, зазначених у примітці до ст. 45 КК України або/та кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 206-2, 209, 211, 366-1 КК України та обов`язковою наявністю хоча б однієї з умов, передбачених п. п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України. В той же час, ОСОБА_2, ОСОБА_9 та ОСОБА_11 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 372 КК України, яке не належить до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду та не є корупційним злочином.

Слідчий суддя звертає увагу, що кримінальне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України, у вчиненні якого ОСОБА_11 повідомлено про підозру, також не належить до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду, оскільки прокурором у судовому засіданні не доведено наявність обов`язкових умов, передбачених п. п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України.

Так, з наявних матеріалів видно, що ОСОБА_11 не належить до кола суб`єктів вчинення корупційних кримінальних правопорушень, які належать до підслідності НАБУ і зазначені у п.п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України, а відповідно і до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду, яка визначена вимогами ст. 33-1 КПК України. Крім того, прокурором не доведено, що розмір предмета кримінального правопорушення, у п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення.

Слідчий суддя, також звертає увагу на те, що досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні триває більше 4 місяців, проте органом досудового розслідування не встановлено, що вказане кримінальне правопорушення вчинено щодо службової особи, визначеної у ч. 4 ст. 18 Кримінального кодексу України або у п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України, що також є однією з обов`язкових умов належності кримінального правопорушення до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду, оскільки прокурор у судовому засіданні повідомив, що під час досудового розслідування не була встановлена будь-яка особа з керівництва прокуратури Дніпропетровської області щодо надання їй неправомірної вигоди мало місце підбурювання з боку підозрюваного ОСОБА_11 за версією органу досудового розслідування.

Узагальнюючи викладе, у судовому засіданні слідчому судді сторонами кримінального провадження слідчому судді не доведена належність кримінального провадження за № 42023000000000347 від 06 березня 2023 року до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду.

Слідчий суддя також зазначає, що постанова прокурора САП про об`єднання матеріалів досудового розслідування (№ 52023000000000150 і № 42023000000000347) в одне кримінальне провадження та визначення їх підслідності від 03 квітня 2023 року, не відповідає вимогам норм кримінального процесуального права, з огляду на те, що вона не містить будь-якого мотивування на користь об`єднання кримінальних проваджень, зокрема, необхідності такого об`єднання та чим саме вона обумовлена, а також і неможливості здійснення окремих досудових розслідувань з огляду на негативний вплив на його повноту. Прокурор у резолютивній частині цієї постанові не зазначив підслідність яких саме кримінальних правопорушень він визначив за НАБУ. Слідчий суддя враховує, що прокурором не доведено, що стороною обвинувачення були виконані вимоги абз. 3 п. 3 ч. 5 ст. 216 КПК України, які є необхідними для здійснення детективами НАБУ у даному випадку досудового розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 372 КК України, яке не належить до їх підслідності. Прокурор не надав слідчому судді доказів існування відповідного рішення Директора НАБУ, погодженого з прокурором САП, що свідчить про недотримання стороною обвинувачення вимог абз. 3 п. 3 ч. 5 ст. 216 КПК України.

Слідчий суддя також зазначає, що визначення прокурором САП належності будь-якого кримінального правопорушення до підслідності НАБУ (за винятком тих, що визначені ч. 5 ст. 216 КПК України) не визначає і не змінює предметну підсудність ВАКС, а відповідно і не покладає на слідчого суддю ВАКС обов`язків зі здійснення судового контролю у кримінальних провадженнях щодо таких кримінальних правопорушень.

З огляду на викладе, з метою всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження слідчим суддею вказане клопотання захисника було призначене для розгляду, проте сторонами кримінального провадження не доведено належність цього кримінального провадження до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду, а тому вирішення цього клопотання знаходиться поза межами судового контролю слідчим суддею Вищого антикорупційного суду, що передбачено вимогами ч. 2 ст. 33-1 КПК України, у зв`язку з чим провадження за клопотанням слід закрити.

Слідчий суддя, з огляду на викладене, загальні засади кримінального провадження та керуючись положеннями ст. ст. 131, 132, 182, 193, 194, 197, 201 372, 376 КПК України, а також враховуючи, що питання неналежності цього кримінального провадження до предметної підсудності ВАКС було остаточно з`ясовано ним лише у судовому засіданні під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, дійшов висновку про закриття провадження за цим клопотанням захисника Зарубіна Є.М.

РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА [ІІІ].

Висновки слідчого судді [3-1].

Слідчий суддя постановив.

Провадження за клопотанням захисника підозрюваного ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу у вигляді застави, застосованого до підозрюваного ОСОБА_2 у кримінальному провадженні за № 42023000000000347 від 06 березня 2023 року - закрити.

Строк і порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження [3?2].

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складений та оголошений 01 серпня 2023 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1