- Головуючий суддя (ВАКС) : Дубас В.М.
Справа № 991/3090/19
Провадження 1-кп/991/207/19
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 липня 2023 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд (ВАКС) колегією суддів у складі
головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3 (далі - суд),
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
обвинуваченого ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
захисника ОСОБА_7,
представника потерпілого (ТОВ «КБАО») ОСОБА_8,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_7 в інтересах заставодавця ОСОБА_9 про повернення внесеної застави
у кримінальному провадженні №42017110330000006 від 18.01.2017 щодо обвинувачення
ОСОБА_6 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Калінінград, СРСР, громадянин України, проживав за адресою: АДРЕСА_1, наразі утримується під вартою у державній установі «Миколаївський слідчий ізолятор») у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 367 Кримінального кодексу України (далі - КК),
ВСТАНОВИВ:
1. Стислий опис провадження.
28.12.2019 до ВАКС зі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України (нині Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора - САП ОГП) надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42017110330000006 від 18.01.2017 щодо обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 364 КК «Зловживання владою або службовим становищем». Згодом прокурором САП ОГП складено новий обвинувальний акт від 04.11.2022, погоджений заступником Генерального прокурора-керівником САП ОГП, згідно із яким на підставі статей 36, 291, 338 Кримінального процесуального кодексу України (далі-КПК) змінено обвинувачення ОСОБА_6 на вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 367 КК «Службова недбалість».
Ухвалою суду від 28.12.2019 призначено підготовче судове засідання на 29.01.2020 з перервою до 28.02.2020. Ухвалою суду від 28.02.2020 призначено судовий розгляд на 05.03.2020 з перервами до 12.03.2020, 22.04.2020, 27.05.2020, 17.07.2020, 11.09.2020, 25.09.2020, 09.11.2020, 20.11.2020, 23.11.2020, 24.11.2020, 07.12.2020, 25.01.2021, 29.01.2021, 19.03.2021, 22.03.2021, 05.04.2021, 16.04.2021, 17.05.2021, 24.05.2021, 04.06.2021, 05.07.2021, 09.07.2021, 13.09.2021, 01.11.2021, 05.11.2021, 26.11.2021, 06.12.2021, 10.12.2021, 10.01.2022, 14.02.2022, 14.03.2022, 12.04.2022, 16.05.2022, 30.05.2022, 04.07.2022, 25.07.2022, 27.07.2022, 12.09.2022, 26.09.2022, 17.10.2022, 07.11.2022, 28.11.2022, 12.12.2022, 03.03.2023, 27.03.2023, 17.04.2023, 15.05.2023, 03.07.2023, 24.07.2023.
2. Короткий виклад поданого клопотання та позицій учасників судового провадження.
2.1. 15.05.2023 до ВАКС надійшло клопотання захисника ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_9 (до якого попри зазначення в тексті не додавалось будь-які додатки, окрім ордера захисника) із проханням повернути сплачену ОСОБА_9 як заставодавцем за обвинуваченого ОСОБА_6 заставу, що обґрунтовувались таким:
«27.11.2019р. судом в раках даної справи було винесено ухвалу, якою застосовано до гр. ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 25.01.2010р. включно з альтернативою внесення застави в розмірі 153 680, 00 грн. (Справа № 991/861/19).
Визначений судом розмір застави 28.11.2019р. за № квитанції 0.0.1537592411.1 було внесено мою та гр. ОСОБА_6 28.12.219р. звільнено з під варти в Лук`янівському СІ м. Києва, що підтверджено Довідкою ВАКСУ від 28.11.2019р. № 02.8-2-23/13/2019.
За час дії запобіжного заходу у вигляді застави щодо ОСОБА_6 питання про звернення застави в дохід держави не вирішувалось, клопотань від прокурора до суду - не надходило, суд за власного ініціативою також не розглядав даного питання, а тому на підставі ч. 11 ст. 182 КПК України, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.
25.01.2020р. строк дії запобіжного заходу вплив, та не був продовжений, відповідно будь-які запобіжні заходи щодо гр. ОСОБА_6 на даний час - відсутні.
При цьому досудове розслідування даного кримінального провадження під час якого і вирішувалось судом питання щодо обрання запобіжного заходу - закінчено 03.12.2019р. та матеріали перебувають у провадження колегії ВАКСУ на стадії підготовчого судового засідання, яке і відбувається сьогодні 29.01.2020р.
Необхідності залишення застави за для забезпечення цивільного позову або відшкодування шкоди - немає, оскільки такого дозволу я, на стадії досудового розслідування справи- не давав, як і не даю на даній стадії судового розгляду справи.
Наскільки мені відомо з моменту застосування та діє щодо підозрюваного ОСОБА_6 останній не припустився порушень покладених на нього процесуальних обов`язків та має сталу, виключно позитивну процесуальну поведінку.
Крім того, особливу увагу суду звертаю на той факт, що реальне життя в України стрімко ускладняється. Маємо не тільки другу хвилю пандемії коронавірусу, а і падіння економіки, втрати робочих місць тощо.
В цей же час повідомляю про те, що на утриманні особи, яка внесла суму застави, як батька родини, знаходиться молода сім`я, де виховуються двоє малолітніх дітей, що вочевидь тягне додаткові витрати, джерела поновлення яких суттєво скоротилися з урахуванням правового режиму воєнного стану.
Тому моя сім`я розраховує на повернення сплачених на депозитний рахунок Держави залишку грошових коштів сплачених в якості застави.
Крім того, жодного сенсу в заставі по даній справі НЕ має, так як вже відомо суду ОСОБА_6 має процесуальний статус підозрюваного в кримінальному провадженні у №42022230000000434 внесеного до ЄРДР 25.11.2022р. за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 111-1, ч.б ст. 111-1 КК України та йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі до 12 років, у разі доведеності його вини, відповідно знаходиться під вартою в умовах ДУ «Миколаївський слідчий ізолятор».
2.2. В судовому засіданні захисник ОСОБА_7 та обвинувачений ОСОБА_6 підтримали подане клопотання й просили таке задовольнити.
Прокурор ОСОБА_5 . В судовому засіданні заперечив проти задоволення такого клопотання, зазначивши, що воно є необґрунтованим, оскільки наявні ризики не зменшились, а стороною захисту не надано будь-яких належних матеріалів щодо скрутного матеріального становища заставодавця.
Представник потерпілого (товариства з обмеженою відповідальністю «Конструкторське бюро «Артилерійське озброєння» - правонаступника державного підприємства) ОСОБА_8 підтримала позицію прокурора.
3. Обґрунтування позиції суду.
3.1. Відповідно до частин 1, 2 статті 331 КПК, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу (тобто статтями 176-213 КПК).
Частиною 1 статті 176 КПК визначено, що запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Згідно із частиною 1 статті 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим пунктами 1-5 частини 1 цієї статті, а саме: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частиною 2 статті 177 КПК визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною 1 цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певний ступінь вірогідності, що особа може вдатись до вчинків, які будуть перешкоджати судовому провадженню або ж створюватимуть загрозу суспільству. Наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер, та доводитися відповідними доказами про ймовірність вчинення особою конкретних дій, спрямованих на створення перешкод правосуддю.
Також згідно із статтею 178 КПК при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.
Відповідно до частини 1 статті 182 КПК застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (а саме постановою КМУ від 11.01.2012 №15), з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами 3 або 4 статті 183 цього кодексу.
Частиною 5 статті 182 КПК України передбачено, що розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Згідно із частиною 1 статті 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього кодексу, і на які вказує прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до частини 1 статті 201 КПК, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною 5 статті 194 цього кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
При цьому частинами 3, 4 статті 201 КПК визначено, що до клопотання мають бути додані, зокрема, копії матеріалів, якими підозрюваний, обвинувачений обґрунтовує доводи клопотання; клопотання про зміну запобіжного заходу розглядається за правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
З огляду на вищенаведене, обґрунтованість та дієвість раніше застосованого запобіжного заходу можуть піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків, за наявності яких такий запобіжний захід було застосовано, або внаслідок виникнення інших обставин, які можуть бути підставами зміни запобіжного заходу в сторону його продовження, зміни чи скасування, оскільки тривала дія запобіжного заходу без врахування конкретних обставин справи може призвести до порушення прав, свобод чи інтересів учасників кримінального провадження.
Таке обумовлюється тим, що в ході кримінального провадження можуть змінюватись підстави застосування чи обставини, що враховувалися при первісному обранні запобіжного заходу, внаслідок чого запобіжний захід може бути продовжений, скасований або замінений на інший - більш або менш суворий. При цьому підставами зміни запобіжного заходу, наприклад, може бути суттєва зміна обставин, що їх було взято до уваги при обранні запобіжного заходу, зокрема зміна кваліфікації кримінального правопорушення, погіршення стану здоров`я особи, зміни в складі її родини чи утриманців або майнового стану, погіршення репутації тощо та інші подібні обставини, які мають суттєве значення.
При цьому усталена практика Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) передбачає у разі належної поведінки підозрюваного чи обвинуваченого пом`якшувати умови обмеження його прав та свобод, пов`язані зі застосуванням запобіжного заходу.
3.2. Ухвалою слідчого судді ВАКС від 27.11.2019 у даному кримінальному провадженні частково задоволено клопотання старшого детектива - заступника керівника Третього відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) ОСОБА_10 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 та застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів до 25.01.2020 включно. Визначено підозрюваному ОСОБА_6 заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 153680 гривень.
Згідно з тією ж ухвалою слідчого судді ВАКС, у разі внесення застави у визначеному в ухвалі слідчої судді розмірі, вважається, що до підозрюваної обрано запобіжний захід у виді застави. Сума застави може бути внесена підозрюваним або іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду протягом дії ухвали. Термін дії обов`язків, покладених судом, визначено на два місяці. Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу, протягом дії ухвали. Покладено на підозрюваного такі обов`язки у випадку внесення застави: - не відлучатися з міста Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду; - повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; - утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні №42017110330000006 від 18.01.2017 року, а саме ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21 ; - не відвідувати приміщення ДК «Укроборонпром», ДП «Конструкторське бюро «Артилерійське озброєння» і ТОВ «Компанія Пром-Технологія»; - здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорти для виїзду за кордон; - носити електронний засіб контролю.
Із змісту цієї ухвали видно, що підставою застосування запобіжного заходу до ОСОБА_6 слідчою суддею визначено ризик переховування від слідства та суду, ризик впливу на свідків у кримінальному провадженні, наявність цих ризиків підтверджена достатніми доказами, вагомість наявних доказів обґрунтованості повідомлення про підозру у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що йому загрожує, що у своїй сукупності вказує на необхідність застосування запобіжного заходу, що є більш жорстким, аніж особисте зобов`язання.
28.11.2019 заставодавцем ОСОБА_9 на підставі вищезазначеної ухвали слідчого судді ВАКС внесена застава у розмірі 153680 грн. на депозитний рахунок ВАКС.
Ухвалами суду від 05.03.2020, 25.09.2020 та 22.03.2021 у даному кримінальному провадженні відмовлено у задоволенні заяв обвинуваченого ОСОБА_6, захисника ОСОБА_7 та заставодавця ОСОБА_9 про повернення застави, оскільки виходячи із системного аналізу норм КПК, граничний строк дії запобіжного заходу у вигляді застави не встановлений, а тому такий захід діє до його зміни чи скасування на підставах та в порядку, передбачених КПК. При цьому припинення дії обов`язків, покладених ухвалою на підозрюваного, обвинуваченого, жодним чином не впливає на дію самого запобіжного заходу, про що свідчить положення частини 7 статті 194 КПК, відповідно до якого після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються. Також, відповідно до частини 7 статті 42 КПК, протягом усього часу з моменту набуття певною особою статусу обвинуваченого, на неї покладено певні процесуальні обов`язки, а саме: 1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб; 2) виконувати обов`язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 3) підкорятися законним вимогам та розпорядженням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; 4) надавати достовірну інформацію представнику персоналу органу пробації, необхідну для підготовки досудової доповіді.
Ухвалою суду від 24.11.2020 частково задоволено клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 й захисника ОСОБА_7 про зміну раніше застосованого запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов`язання та повернення сплаченої застави шляхом визначення ОСОБА_6 застави у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 131820 грн., та повернення заставодавцю ОСОБА_9 коштів в розмірі 21680 грн.
Ухвалою суду від 05.11.2021 задоволено частково клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу шляхом визначення ОСОБА_6 застави в розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в грошовому еквіваленті становить 95160 гривень, та повернення заставодавцю ОСОБА_9 коштів в розмірі 36660 гривень різниці між визначеною та наявною заставою у розмірі 131820 гривень.
Ухвалою суду від 16.05.2022 задоволено частково клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу з застави на особисте зобов`язання та клопотання заставодавця ОСОБА_9 про повернення залишку внесеної застави, визначено ОСОБА_6 заставу в розмірі 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в грошовому еквіваленті становить 62025 гривень, та повернуто заставодавцю ОСОБА_9 кошти в розмірі 33135 грн. різниці між визначеною та наявною заставою у розмірі 95160 грн.
3.3. Кримінальне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 367 КК, у вчиненні якого на теперішній час обвинувачується ОСОБА_6, належить до нетяжких кримінальних правопорушень, відповідальність за вчинення якого передбачає можливість покарання у виді позбавлення волі на строк від двох до п`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від двохсот п`ятдесяти до семисот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або без такого.
Кримінальне провадження №42017110330000006 наразі перебуває на стадії судового розгляду, метою якого відповідно до статті 17 КПК є встановлення судом поза розумним сумнівом винуватості або невинуватості особи у зазначених в обвинувальному акті кримінальних правопорушеннях за наслідками безпосереднього дослідження і оцінки доказів, що виключає можливість оцінки судом обґрунтованості підозри, однак попри таке, оцінці судом підлягають наявність та/або продовження існування ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК.
На теперішній час судом в цьому провадженні досліджено письмові докази сторони обвинувачення, триває виклик та допит певних свідків, проте низка свідків ще не допитана.
Суд також зазначає, що ухвалою від 12.12.2022 ОСОБА_6 було оголошено у розшук, організацію якого доручена Національному антикорупційному бюро України (НАБУ) та прокурорам САП ОГП, які входять до групи прокурорів у кримінальному провадженні від 18.01.2017 №42017110330000006, та зупинене до його розшуку судове провадження у кримінальному провадженні №42017110330000006 від 18.01.2017.
Згодом ухвалою суду від 03.03.2023, яка занесена до журналу судового засідання, судове провадження відновлено, оскільки виявилось, що «за повідомленням управління Служби безпеки України в Херсонській області 15.02.2023 о 10 год. 35 хв. ОСОБА_6 затримано у м. Херсоні в порядку ст. ст. 208, 615 КПК України. 16.02.2023 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 4 ст. 111-1, ч. 6 ст. 111-1 КК України. Слідчим суддею Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_22 винесено ухвалу про застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 15.04.2023 з одночасним визначенням застави в розмірі 805 200 грн.».
Наразі ОСОБА_6 продовжує утримуватись під вартою у ДУ «Миколаївський слідчий ізолятор», проте цілком можливо, що у іншому кримінальному провадженні строк його тримання під вартою може сплисти або запобіжний захід може бути замінений на більш м`який.
Вищезазначені обставини свідчать, що у разі скасування запобіжного заходу у вигляді тримання ОСОБА_6 під вартою, в такого можуть існувати мотиви та підстави почати переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, що узгоджується із позицією ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Оцінивши доводи, наведені у клопотанні, та доводи прокурора, суд вважає наявними ризики того, що обвинувачений може переховуватись від суду та незаконного впливу на ще недопитаних свідків. Само по собі сумлінне виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків жодним чином не свідчить про відсутність ризиків, які існували на момент застосування запобіжного заходу, а свідчить про те, що обраний запобіжний захід достатньо забезпечує належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
При цьому суд враховує, що Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 (затверджений Законом України від 24.02.2022 № 2402-ІХ) у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введений воєнний стан із 05.30 24.02.2022 строком на 30 діб, який згодом неодноразово продовжувався указами Президента України, які затверджувались Законами України, та наразі Указом Президента України від 01.05.2023 №254/2023 (затверджений Законом України від 02.05.2023 №3057-ІХ) продовжено строк дії воєнного стану в Україні до 18.08.2023 включно.
Сам по собі факт введення воєнного стану в Україні не впливає на зменшення наявних ризиків, а навпаки може підвищувати їх ступінь за певних обставин, наприклад, ведення активних військових дій у місці перебування обвинуваченого, що може спонукати переховуватись без належного повідомлення суду.
Тому суд вважає, що більш м`який запобіжний захід ніж застава не зможе в повній мірі забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_6 та виконання покладених на нього обов`язків, тим більше що стороною захисту не надано жодних конкретних доказів наявності обставин, які за статтею 178 КПК, повинні враховуватись при вирішенні питання про обранні чи зміні запобіжного заходу, а відтак в цій частині подане клопотання не підлягає задоволенню.
Проте суд вважає необхідним врахувати, що тривалість застосування застави вже становить більш ніж три з половиною роки, а також, що заставодавцем є не безпосередньо обвинувачений ОСОБА_6, а інша особа - ОСОБА_9 .
Відповідно до частини 4 статті 182 КПК розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Частиною 5 статті 182 КПК зокрема визначено, що розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З огляду на викладене вище, суд вважає доцільним визначити обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 12 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (який відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 №2710-ІХ на теперішній час становить 2684 гривні), тому грошовий еквівалент розміру застави складе 32208 гривень, який пропорційний меті запобіжного заходу та може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а відтак належить повернути заставодавцю ОСОБА_9 грошові кошти у розмірі 29817 гривень різниці між визначеною та наявною заставою у розмірі 62025 гривень.
Керуючись статтями 176, 177, 182, 201, 369-372, 532 КПК суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Задовольнити частково клопотання захисника ОСОБА_7 в інтересах заставодавця ОСОБА_9 про повернення внесеної застави.
2. Визначити ОСОБА_6 заставу в розмірі 12 (дванадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в грошовому еквіваленті становить 32208 (тридцять дві тисячі двісті вісім) гривень.
3. Повернути заставодавцю ОСОБА_9 кошти в розмірі 29817 (двадцять дев`ять тисяч вісімсот сімнадцять) гривень різниці між визначеною та наявною заставою у розмірі 62025 (шістдесят дві тисячі двадцять п`ять) гривень.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту оголошення.
Повний текст ухвали оголошений 31.07.2023.
Головуючий суддя ОСОБА_1 Суддя ОСОБА_2 Суддя ОСОБА_3 _________________________________________________________________________