- Головуюча суддя (ВАКС): Олійник О.В.
Справа № 761/16104/18
Провадження № 1-кп/991/139/19
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
ОКРЕМА ДУМКА
судді ОСОБА_1 щодо ухвали Вищого антикорупційного суду від 24.07.2023
у справі № 761/16104/18
01.08.2023 м. Київ
На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52019000000000684 від 05.08.2019, за обвинуваченням № 52017000000000434 від 26.06.2017, за обвинуваченням ОСОБА_2
24.07.2023 Вищий антикорупційний суд постановив ухвалу, якою заяву судді ОСОБА_3 про самовідвід (на підставі п. 5 ч. 1 ст. 75 КПК України - порушення встановленого ч. 3 ст. 35 цього Кодексу порядку визначення судді для розгляду справи) залишено без задоволення; частково задоволено заяву обвинуваченого ОСОБА_2 про відвід колегії суддів, а саме: вирішено відвести суддів ОСОБА_3 і ОСОБА_4 від розгляду даного кримінального провадження (на підставі п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України - наявність інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді) та відмовлено в частині відводу головуючого судді ОСОБА_1 .
Користуючись правом, передбаченим ч. 3 ст. 375 КПК України, вважаю необхідним висловити окрему думку щодо ухваленого рішення, з яким я не згодна в частині відводу суддів ОСОБА_3 і ОСОБА_4 від розгляду кримінального провадження з огляду на таке.
Вважаю, що суд обґрунтовувано встановив відсутність підстав для задоволення заяви обвинуваченого ОСОБА_2 про відвід суддів з мотивів (1) несвоєчасного проведення повторного авторозподілу судової справи після прийняття рішення Вищою радою правосуддя 01.06.2023 про призначення судді ОСОБА_5 членом ВККСУ, (2) недотримання вимог ч. 4 ст. 35 КПК України (у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII), (3) повторної участі суддів ОСОБА_3 і ОСОБА_4 у кримінальному провадженні.
Проте ухвалене більшістю голосів суддів, що входять до складу колегії, рішення про задоволення заяви обвинуваченого ОСОБА_2 в частині відводу суддів ОСОБА_3 і ОСОБА_4 на підставі п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, на мою думку, є неправильним і для нього були відсутні передбачені законом обставини.
Більшість суддів колегії дійшли висновку про задоволення відводу суддів ОСОБА_3 і ОСОБА_4 з тих мотивів, що озвучені обвинуваченим ОСОБА_2 під час заявлення відводу суддям обставини в своїй сукупності свідчать про наявність у нього обґрунтованого сумніву у неупередженості вказаних суддів.
Так, у обґрунтування прийнятого рішення було зазначено: «…обвинувачений ОСОБА_2 висловив сумніви в тому, що колегія суддів для розгляду обвинувачення щодо нього була сформована правильно, з дотриманням встановлених статтею 35 КПК України вимог. Такі сумніви обвинуваченого підсилюються і позицією судді ОСОБА_3, який заявив самовідвід.
Судді ОСОБА_3 і ОСОБА_4 у судовому засіданні підтвердили, що як слідчі судді були залучені до розгляду питань, пов`язаних зі скаргами ОСОБА_2 на стадії досудового розслідування в іншому кримінальному провадженні за № 42021000000000641 від 24.03.2021. Предмет розслідування в тому кримінальному провадженні, як вбачається з пояснень обвинуваченого ОСОБА_2, стосувався законності надання слідчим суддею дозволу на проведення НСРД, тобто розслідування мало безпосередній зв`язок із питаннями можливої недопустимості певних доказів сторони обвинувачення у цьому кримінальному провадженні № 52017000000000434 від 26.06.2017.
За таких обставин, суд констатує, що за об`єктивним критерієм відсутні підстави вважати наявними достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у безсторонності суддів ОСОБА_3 і ОСОБА_4, які входять до складу суду, визначеного для розгляду цього кримінального провадження.
Отже, з метою забезпечити в цілому справедливість та об`єктивність цього судового розгляду щодо обвинуваченого ОСОБА_2, усунення будь-яких сумнівів щодо неупередженості складу суду під час судового провадження та ухвалення кінцевого рішення, зважаючи на суб`єктивне переконання обвинуваченого ОСОБА_2 у тому, що формування нового складу суду під час повторного авторозподілу було здійснене із недотриманням встановленого законом порядку, яке не може бути усунуте в інший спосіб, суд дійшов висновку, що заявлений обвинуваченим ОСОБА_2 відвід щодо суддів ОСОБА_3 і ОСОБА_4 вказує на наявність передбаченої п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України обставини, яка виключає їхню участь у кримінальному провадженні».
З наведеними мотивами і висновком колег я не погоджуюсь.
У судовому засіданні 24.07.2023 обвинувачений ОСОБА_2 висловив позицію, що мали місце порушення вимог ч. 3 та ч. 4 ст. 35 КПК України (у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII) та що судді ОСОБА_3 і ОСОБА_4 як слідчі судді брали участь під час досудового розслідування іншого кримінального провадження, яке пов`язане із тим, яке наразі перебуває на розгляді суду, що, на думку обвинуваченого, може оцінюватись як повторна участь суддів у кримінальному провадженні, що заборонено ст. 76 КПК України. Кожен із доводів обвинуваченого ОСОБА_2 щодо відводу суддів був правильно відхилений судом як такий, що не відповідає фактичним обставинам провадження та/або нормам діючого законодавства.
З іншого боку, більшість колегії суддів оцінили суб`єктивне ставлення обвинуваченого ОСОБА_2 (підкріплене заявою судді про самовідвід) до складу суду як такого, що сформований із порушенням вимог законодавства, та висловлену обвинуваченим думку про те, що судді ОСОБА_3 і ОСОБА_4 були слідчими суддями на стадії досудового розслідування в іншому кримінальному провадженні за участі ОСОБА_2, яке мало значення для поточної справи, - як обставини, що у своїй сукупності можуть викликати обгрунтований сумнів у неупередженості суддів.
Вважаю, що сумнівиобвинуваченого у даному випадку не можуть слугувати приводом для припинення участі судді в судовому розгляді кримінального провадження.
Позиція учасника судового провадження з приводу того, що існують причини побоюватися, що певний суддя може бути небезстороннім, має враховуватись, проте вона не може бути вирішальною. У кожному конкретному випадку відповідні сумніви, побоювання, висловлені стороною у справі, повинні бути об`єктивно обґрунтованими. На вказане орієнтує практика Європейського суду з прав людини (зокрема, у рішенні у справі «Білуха проти України», № 33949/02, § 52, від 09.11.2006).
Обставини, на які посилався обвинувачений як на підставу для відводу, були детально проаналізовані судом та обгрунтовано відхилені.
Отже, з огляду на викладене вважаю, що була відсутня обставина, передбачена п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, яка викликала сумнів у неупередженості суддів суддів ОСОБА_4 і ОСОБА_3 та виключала їх участь у кримінальному провадженні, тому заява обвинуваченого в частині відводу цих суддів не підлягала задоволенню.
Наведені мною доводи не були враховані більшістю колегії суддів під час постановлення ухвали від 24.07.2023, що призвело до безпідставного задоволення відводу суддів ОСОБА_4 і ОСОБА_3 .
Суддя ОСОБА_1