- Головуючий суддя (ВАКС) : Федоров О.В.
Справа № 991/6446/23
Провадження 1-р/991/41/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
03 серпня 2023 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2,
детектива ОСОБА_3,
адвоката ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву детектива ОСОБА_3 про роз`яснення ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26.07.2023 (справа № 991/6446/23) про арешт майна у кримінальному провадженні № 52019000000000053 від 21.01.2019,
ВСТАНОВИВ:
02 серпня 2023 року до Вищого антикорупційного суду надійшла вказана заява і на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду була передана на розгляд слідчого судді ОСОБА_1 .
1.Зміст поданої заяви
У своїй заяві детектив просить роз`яснити порядок виконання судового рішення - ухвали про відмову у задоволенні клопотання про арешт майна в частині порядку виконання рішення щодо повернення вилученого майна, яке перебуває в експертній установі з метою проведення відповідних експертних досліджень.
Зокрема, детектив вказує, що у межах кримінального провадження № 52019000000000053 від 21.01.2019 проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 . У ході вказаного обшуку було вилучено мобільний телефон Iphone 12 А2172, imei 35 НОМЕР_1, iccid 35 НОМЕР_2 . Як зазначає детектив, вказаний мобільний телефон скеровано до експертної установи для проведення експертного дослідження.
При цьому, прокурор САП звернувся з клопотанням про накладення арешту на зазначений мобільний телефон, у зв`язку з чим відповідно до ч. 9 ст. 170 КПК України вилучений телефон підлягає поверненню.
З огляду на вказане та беручи до уваги перебування вказаного мобільного телефону на експертному дослідженні, детектив просить роз`яснити порядок виконання ухвали в частині повернення такого майна.
2.Позиція учасників у судовому засіданні
У судовому засіданні детектив ОСОБА_3 підтримав вимоги поданої заяви, просив її задовольнити.
Адвокат ОСОБА_4 заперечувала проти задоволення вказаної заяви, вважає, що до повноважень слідчого судді не входить роз`яснення виконання судового рішення. При цьому, вказує, що протягом часу з моменту винесення відповідного судового рішення детективами вчиняється бездіяльність, яка полягає у неповернення такого телефону.
3.Оцінка та мотиви слідчого судді
Відповідно до ч. 1 ст. 380 КПК України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення, приватного виконавця ухвалою роз`яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.
Так, зі змісту цієї норми вбачається, що роз`ясненню підлягає суть прийнятого рішення, а не мотиви та підстави для його прийняття. Необхідність роз`яснення судового рішення зумовлюється його нечіткістю або суперечливістю викладених у ньому висновків, тобто коли зміст рішення є незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або для осіб, які мають його виконувати.
Фактично, здійснюючи роз`яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Водночас, якщо фактично порушується питання про зміну рішення, тобто про внесення до нього нових даних, або про роз`яснення мотивів прийняття рішення, або про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, суд відмовляє у роз`ясненні рішення. Такий висновок узгоджується з позицією, висловленою в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 08 серпня 2019 року у справі № 202/4467/14-к.
Рішення суду може бути роз`яснено у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення (ухвала Верховного Суду України від 13 липня 2016 року у справі № 21-452іп16).
Вирішуючи питання про те, чи існують підстави для роз`яснення ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26.07.2023 у справі №991/6446/23, слідчий суддя виходить з таких міркувань.
Положення ч.9 ст. 174 КПК України передбачають, у випадку відмови у задоволенні клопотання про арешт майна, вилучене майно або кошти негайно повертаються особі.
Слідчий суддя зазначає, що ухвала Вищого антикорупційного суду від 26.07.2023 у справі №991/6446/23 складена у відповідності до вимог як вказаної ст. 194 КПК України, так і у відповідності до ст. 372 КПК України, з посиланням на норми діючого процесуального законодавства, є повною і зрозумілою: викладена загальновживаними словами, чіткими зрозумілими реченнями і не містить будь-яких положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо їх розуміння або неоднозначне тлумачення при виконанні, а доводи сторони обвинувачення фактично зводяться до роз`яснення порядку виконання цього судового рішення та трактування положень чинного законодавства.
У цьому контексті слідчий суддя зауважує, що сама суть роз`яснення рішення суду полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на питання щодо правомірності чи законності судового рішення або наводити його додаткове обґрунтування, він лише повинен пояснити ті положення постановленого рішення, які нечітко ним сформульовані, або є незрозумілими для заінтересованих осіб, що позбавляє їх можливості його реалізації.
У своїй заяві детектив вказує на незрозумілість порядку виконання ухвали в частині повернення вилученого майна, яке перебуває на експертному дослідженні, та в арешті якого було відмовлено. Однак, слідчий суддя зауважує, що він не повинен вказувати послідовність, умови та порядок дій щодо повернення майна, вилученого під час обшуку.
Зі змісту поданої заяви вбачається, що фактично детектив не погоджується із прийнятим рішення та намагається оспорити рішення в частині відмови в подальшому утриманні майна органом досудового розслідування.
Водночас, слідчий суддя наголошує, що оскарження судових рішень відбувається у порядку передбаченому КПК України, шляхом звернення з відповідними скаргами до суду апеляційної та/або касаційної інстанції. Зокрема, слідчий суддя зауважує, що відповідно до п. 9 ч. 1ст. 309 КПК України, ухвала слідчого судді про відмову в арешті майна підлягає оскарженню.
Подана детективом заява про роз`яснення цього рішення не містить будь-яких відомостей, які б свідчили про незрозумілість такого рішення та які висновки є для нього нечіткими або суперечливими. Однак, роз`яснення процедури виконання судового рішення, а тим паче пояснення щодо порядку дій про повернення від експертної установи майна не охоплюється змістом ст. 380 КПК України та не відноситься до повноважень суду при розгляді заяви про роз`яснення судового рішення.
Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що доводи детектива не свідчать про наявність перешкод для виконання ухвали, а тому не є обставинами, що унеможливлюють та/або свідчать про неможливість виконання такого судового рішення, у зв`язку з чим в його роз`ясненні слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 7, 194, 196, 372, 376, 380 КПК України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
1.У задоволенні заяви ОСОБА_3 про роз`яснення ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26.07.2023 (справа № 991/6446/23) про арешт майна у кримінальному провадженні № 52019000000000053 від 21.01.2019, - відмовити.
2.Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом семи днів з дня проголошення ухвали.
3.Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1