- Головуючий суддя (ВАКС) : Біцюк А.В.
Справа № 991/5522/23
Провадження 1-кс/991/5542/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 липня 2023 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, представників ОСОБА_3, ОСОБА_4, прокурора ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Києві скаргу представника потерпілого - виконуючого обов`язків голови Київської обласної ради VIII скликання ОСОБА_6 на рішення (постанову) прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 від 02.02.2023 про закриття кримінального провадження № 4201800000000637 від 16.03.2018 та скасування арешту майна,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшла скарга представника потерпілого - виконуючого обов`язків голови Київської обласної ради VIII скликання ОСОБА_6 на рішення (постанову) прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (далі - САП) ОСОБА_5 від 02.02.2023 про закриття кримінального провадження № 4201800000000637 від 16.03.2018 та скасування арешту майна (далі - Скарга), в якій він просить:
- скасувати постанову прокурора САП ОСОБА_5 від 02.02.2023 про закриття кримінального провадження № 4201800000000637 від 16.03.2018 та скасування арешту нежитлового будинку автогосподарства (літ. А), який розташований у м. Київ, Кудрявський узвіз, 3 (літера А), що був накладений ухвалою слідчого судді Солом`янського суду м. Києва від 19.06.2019 (провадження № 1-кс/760/9260/19 справа № 760/17413/19).
Скарга мотивована тим, що в порушення вимог Кримінального процесуального кодексу України прокурором не вжито всіх заходів щодо зібрання достатніх доказів для повного та неупередженого розслідування, в результаті чого прийнято необґрунтовану постанову про закриття кримінального провадження, а саме: (1) прокурор у оскаржуваній постанові посилається на висновок комісійної оціночно-будівельної експертизи, яка проведена у рамках господарської судової справи № 910/636/19, та зазначає про орієнтовну ринкову вартість приміщення 4 625 000 грн, однак у висновку зазначено про неможливість коректно визначити ринкову вартість будівлі тобто висновок не є категоричним; (2) Солом`янський районний суд міста Києва у вироку від 10.11.2020 (справа № 760/23565/20) визнав доведену дійсну ринкову вартість відчуженого майна КП КОР «Автогосподарство», яке також є предметом злочину, що розслідується у кримінальному провадженні № 4201800000000637, розміром не менше 61 491 190 грн; (3) у оскаржуваній постанові прокурор посилається на висновок № 27/9-17/9-90-92/21-21 від 08.02.2022 за результатами комісійної експертизи, згідно якого дійсна ринкова вартість нежитлового будинку автогосподарства без урахування права постійного користування земельною ділянкою станом на 29.01.2018 становила 4 799 644, 56 грн, однак стороні потерпілого на час закриття кримінального провадження не було відомо про наявність такого висновку, а відтак сторона потерпілого не змогла скористатись правами, передбаченими ст. 56 КПК України; (4) у висновку № 27/9-17/9-90-92/21-21 від 08.02.2022, який був складений за результатами комісійної судової оціночно-будівельної експертизи, проведення якої викликано наявністю у кримінальному провадженні низки висновків судових експертиз, які визначали абсолютно різну вартість об`єкта, не з`ясовані причини таких розбіжностей, а лише в черговий раз визначено вартість майна КП КОР «Автогосподарство» у розмірі 4 791 806, 90, при цьому не обґрунтовано в чому полягає невідповідність висновку № 15222 від 30.01.2020, за яким ринкова вартість нерухомого майна становила 17 494 089 грн; (5) прокурором не взято до уваги, що відповідно до висновку експерта № 15222 від 30.01.2020 об`єктом дослідження була нежитлова будівля КП КОР «Автогосподарство» без врахування вартості постійного користування земельною ділянкою, при цьому, при призначенні комісійної судової оціночно-будівельної експертизи питання про вартість права постійного користування земельною ділянкою під об`єктом не ставилось взагалі; (6) прокурором не враховано, що у висновку експерта № 27/9-17/9-90-92/21-21 від 08.02.2022, де вартість майна визначена у розмірі 7 791 806, 90 грн, та висновку експерта № 15222 від 30.01.2020, де вартість майна визначена у розмірі 17 494 089 грн, зазначено, що Звіт ТОВ «Меркурій Партнерс», у якому вартість відповідної будівлі визначена у розмірі 4 801 419 грн та на підставі якого таку будівлю відчужено, має значні недоліки, є неякісним та не може бути використаний; (7) у постанові прокурором не обґрунтовано чому не взято до уваги вартість відчуженого майна КП КОР «Автогосподарство», яка визначена у звіті про оцінку майна нежилого будинку автогосподарства (літера А) від 16.01.2018, проведеною ТОВ «Українська експертна група» (загальна вартість 17 403 969 грн); (8) незважаючи на неповноту досудового розслідування та порушення вимог кримінального процесуального законодавства, прокурор не вжив заходи щодо призначення та проведення повторної комісійної судової оціночно-будівельної експертизи.
Представники ОСОБА_3 та ОСОБА_4 доводи Скарги підтримали, просили задовольнити із викладених у ній підстав. Представник ОСОБА_4 зазначив, що при визначенні ринкової вартості будівлі КП КОР «Автогосподарство» не враховано земельний компонент, що значно збільшує вартість об`єкта загалом.
Прокурор САП ОСОБА_5 заперечував проти доводів Скарги, просив відмовити у її задоволенні, посилаючись на наступне: (1) вирок Солом`янського районного суду міста Києва від 10.11.2020, яким затверджено угоду про визнання винуватості особи, не може бути взятий до уваги при прийнятті рішення у кримінальному провадженні № 4201800000000637, оскільки під час його постановлення не досліджувались обставини, які підлягають встановленню у даному кримінальному провадженні; (2) чинним кримінальним процесуальним законом не передбачено обов`язок сторони кримінального провадження повідомляти іншу сторону, а тим більше потерпілого, про призначення експертизи; (3) перед експертами не ставилось питання щодо з`ясування причин наявності розбіжностей вартості об`єкту згідно висновків експертиз; (4) методичні положення не дозволяють експертним шляхом об`єктивно врахувати у ринковій вартості об`єкта дослідження вартість земельного компоненту, оскільки фактично станом на дату оцінки земельна ділянка в частині будівлі літ. «А» сформована не була (на території існували й інші будівлі та споруди); (5) у органу досудового розслідування відсутні підстави для призначення та проведення повторної комісійної судової оціночно-будівельної експертизи; (6) у кримінальному провадженні № 4201800000000637 в повному обсязі проведено досудове розслідування, яке тривало 5 років, та прийнято об`єктивне, обґрунтоване та законне рішення про його закриття.
Від прокурора САП ОСОБА_7, який входить до складу групи прокурорів у кримінальному провадженні № 4201800000000637, надійшли письмові заперечення на Скаргу, відповідно до яких: (1) з огляду на зміст наявних у кримінальному провадженні доказів та висновки прокурора, що покладені в основу оскаржуваної постанови, доводи стосовно протирічу визначенні вартості відчуженого майна, наведені у скарзі, є необґрунтованими, а висновки з цих питань належними і вмотивованими; (2) вирок Солом`янського районного суду міста Києва від 10.11.2020, яким затверджено угоду про визнання винуватості особи, не стосується цього кримінального провадження; (3) у кримінальному провадженні проведено три судових оціночно-будівельних експертизи, результати яких, з огляду на характер обставин, що підлягали доказуванню у кримінальному провадженні, могли б підтвердити або спростувати наявність заподіяно майнової шкоди внаслідок вчинення кримінальних правопорушень.
Дослідивши зміст Скарги, додані до неї матеріали та заслухавши доводи учасників судового провадження, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) здійснювалось досудове розслідування, а прокурорами САП - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 4201800000000637 від 16.03.2018 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364 КК України (далі - Кримінальне провадження).
Досудове розслідування у даному Кримінальному провадженні здійснювалося за фактом зловживання службовим становищем, вчиненим службовими особами Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, внаслідок чого нерухоме майно - нежитловий будинок автогосподарства площею 3916,7 кв.м, який розташований за адресою: місто Київ, Кудрявський узвіз, 3 (літера А), належить територіальним громадам сіл, селищ, міст Київської області в особі Київської обласної ради та закріплений на праві господарського відання за комунальним підприємством Київської обласної ради «Автогосподарство» (ЄДРПОУ 04012477), було відчужено на користь ТОВ «Ді-Ві-Транс» (ЄДРПОУ 41908065) за значно заниженою ціною, що спричинило збитки на загальну суму понад 12 млн грн.
Постановою прокурора САП ОСОБА_5 від 02.02.2023 Кримінальне провадження закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України (далі - Постанова).
Не погодившись з відповідною Постановою, представник потерпілого - виконуючий обов`язків голови Київської обласної ради VIII скликання ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді з даною Скаргою на підставі п. 4 ч. 1 ст. 303 КПК України.
У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржено рішення прокурора про закриття кримінального провадження - потерпілим, його представником.
Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з п. 18 ч.1 ст. 3 КПК України, слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
З аналізу вказаних статей Кримінального процесуального кодексу України можна зробити висновок, що закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися лише після всебічного повного та об`єктивного дослідження усіх обставин справи та оцінки слідчим (детективом) всіх зібраних та перевірених доказів.
З огляду на викладене, закриття кримінального провадження - це закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження або за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності. Подальше розслідування, після закриття кримінального провадження є неможливим до того часу, коли постанова про закриття кримінального провадження не буде скасована в установленому Кримінальним процесуальним кодексом України порядку.
Отже, прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, безпосереднього дослідження і оцінки слідчим, прокурором показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, та оцінки доказів, які стосуються цього провадження, у сукупності.
В оскаржуваній Постанові прокурор зазначає, що з метою встановлення суми збитків, завданих КП КОР «Автогосподарство», в ході досудового розслідування проведено три судових оціночно-будівельних експертизи різними державними інститутами судових експертиз, результати яких суттєво відрізняються. Крім того, у рамках розгляду господарської справи № 910/636/19 судом призначалась комісійна оціночно-будівельна експертиза з аналогічних питань. Диспозиції ч. 5 ст. 191 та ч. 2 ст. 364 КК України, передбачають матеріальний склад злочину та наявність привласнення чи розтрати чужого майна, істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, інтересам юридичних осіб. В той же час, проведеним досудовим розслідуванням не встановлено матеріальних збитків у кримінальному провадженні. Аналізуючи в сукупності матеріали за результатами проведених слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) та процесуальних дій, інші матеріали кримінального провадження у їхній сукупності, слід прийти до висновку, що стороною обвинувачення не встановлено достатніх доказів для повідомлення про підозру поза розумним сумнівом у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364 КК України, а всі можливості для збирання додаткових доказів вичерпані. Таким чином, проведеним у Кримінальному провадженні досудовим розслідуванням не встановлено наявності в діях службових осіб Головного управління ДПС у м. Києві складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364 КК України.
Відповідно до ч. 5 ст. 110 КПК України, постанова слідчого, дізнавача, прокурора складається з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім`я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.
Отже, згідно зі ст. 110 КПК України, постанова про закриття кримінального провадження має бути вмотивована, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладена суть протиправних діянь, які стали підставою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та всі обставини, встановлені за результатами проведення досудового розслідування кримінального провадження, що вказують на відсутність в діянні складу кримінального правопорушення, тобто виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав та законних інтересів учасників процесу.
Мотивуючи відсутність збитків у Кримінальному проваджені, прокурор у своїй Постанові посилається на висновки експертів № 15109/18-42/18175-18179/19-42 від 26.06.2019, № 15222 від 30.01.2020, № 27/9-17/9-90-92/21-21 від 08.02.2022 та висновок за результатами проведення комплексної оціночно-будівельної експертизи, проведеної у рамках господарської справи № 910/636/19.
Так, згідно висновку експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 15109/18-42/18175-18179/19-42 від 26.06.2019, складеного за результатами проведення оціночно-будівельної експертизи, ринкова вартість нерухомого майна, а саме нежитлового будинку автогосподарства (літера «А»), що розташований за адресою: м. Київ, Кудрявський узвіз, 3, без урахування вартості земельного компоненту, виходячи із наданих на дослідження матеріалів, становила: в цінах станом на 16 та 19 січня 2018 року 4 334 194 грн з урахуванням ПДВ; в цінах станом на 04.06.2018 - 4 459 506 грн.
Згідно висновку експерта Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. М.С. Бокаріуса № 15222 від 30.01.2020, складеного за результатами проведення судової оціночно-будівельної експертизи, ринкова вартість нежитлової будівлі станом на 16.01.2018 складає 17 506 344 грн без урахування ПДВ; станом на 29.01.2018 - складає 17 494 089 грн без урахування ПДВ.
Згідно висновку № 27/9-17/9-90-92/21-21 від 08.02.2022 за результатом комісійної судової оціночно-будівельної експертизи, виконаної спільно експертами Вінницького відділення КНДІСЕ та ІСТЕ СБУ, дійсна ринкова вартість нежитлового будинку автогосподарства літ. «А», без урахування права постійного користування земельною ділянкою площею, необхідною для його обслуговування, станом на: 16.01.2018 становила 4 791 806, 90 грн; 29.01.2018 становила 4 799 644,56 грн.
У постанові прокурор посилається на висновок комісійної оціночно-будівельної експертизи із аналогічних питань, складений у рамках розгляду Господарським судом міста Києва судової справи № 910/636/19 за позовом ТОВ «Трудовий колектив Автогосподарства» до відповідачів - Головного управління ДПС у м. Києві, Української універсальної біржі, ТОВ «Ді-Ві-Транс» та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Київської обласної ради, згідно якого орієнтовна ринкова вартість приміщення автогосподарства складає 4 625 000 грн.
Як вбачається зі змісту висновків експертів, складених за результатами проведення експертних досліджень у рамках Кримінального провадження, при складанні висновків № 15109/18-42/18175-18179/19-42 від 26.06.2019 та № 27/9-17/9-90-92/21-21 від 08.02.2022 до уваги не взято вартість земельного компоненту.
Таким чином, у двох експертизах із трьох не враховано вартість земельного компоненту при визначенні ринкової вартості будівлі.
Так, Виконавчим комітетом Київської міської ради депутатів трудящих прийнято Рішення № 1351 від 15.08.1967 року «Про відвод земельної ділянки Київському Обласному Комітету Комуністичної Партії України під будівництво автопарку службових машин по вул. Кудрявський спуск № 3». Вказаним рішенням міська рада вирішила відвести земельну ділянку площею біля 1,0 га по вул. Кудрявський спуск № 3 в Шевченківському районі Київському Обласному Комітету Комуністичної Партії України під будівництво автопарку службових машин.
Після проголошення незалежності України 24.08.1991, прийнято ряд рішень щодо майна Компартії України.
Рішенням Виконавчого комітету Київської обласної Ради народних депутатів від 12.09.1991 за № 148 «Про використання та експлуатацію об`єктів і майна, що належали колишньому обкому Компартії України» передано з балансу облвиконкому на баланс Автогосподарства облвиконкому - приміщення автобази, що розташована по вул. Кудрявський спуск, 3, балансовою вартістю 573 919 крб.
Як вбачається із письмової відповіді Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 19.07.2023, за даними міського земельного кадастру земельна ділянка за адресою: Кудрявський узвіз, 3 (код ділянки 91:151:0032), площею 9 191, 52 кв. м, обліковується за комунальним підприємством Київської обласної ради «Автогосподарство».
У рамках Кримінального провадження встановлюються обставини щодо ринкової вартості нежитлової будівлі КП КОР «Автогосподарство» площею 3916,7 кв.м, розташованого за адресою: м. Київ, Кудрявський узвіз, 3 (літера А), яке 28.02.2018 за результатами аукціону відчужено ТОВ «Ді-Ві-Транс».
Підстави та порядок переходу права па земельну ділянку при переході права власності на розташовані на ній житловий будинок, будівлю або споруду визначаються статтею 377 Цивільного кодексу України та статтею 120 Земельного кодексу України.
За загальним правилом, закріпленим у ч. 1 ст. 120 Земельного кодексу України, особи, які набули права власності на будівлю чи споруду, стають власниками земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику.
Така правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, в постановах від 11 лютого 2015 року у справі № 6-2цс15, від 12 жовтня 2016 року у справі № 6-2225цс16, від 13 квітня 2016 року у справі № 6-253цс16.
Особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх набуття (постанови Верховного Суду від 4 грудня 2018 року у справі № 910/18560/16 (пункт 8.17), від 5 грудня 2018 року у справі № 713/1817/16-ц (пункт 61), від 18 грудня 2019 року у справі № 263/6022/16-ц (пункт 42)).
Таким чином, законодавцем закріплено загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. Визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду.
Як вбачається із наданих представником потерпілого документів, ТОВ «Ді-Ві-Транс» зверталось із заявою № 50390-006124612-031-03 від 27.08.2021 щодо надання в оренду земельної ділянки для експлуатації та обслуговування нежилого будинку на Кудрявському узвозі, 3 у Шевченківському районі міста Києва. Рішенням Київської міської ради № 6181/6222 від 02.03.2023 відхилено проект рішення про передачу такої земельної ділянки, у зв`язку із існуванням спору щодо правомірності набуття права власності на будівлю.
Вказане звернення підтверджує ту обставину, що вартість земельного компоненту слід враховувати при визначенні вартості нерухомого майна, оскільки право на земельну ділянку під будівлею та навколо будівлі нерозривно пов`язане із таким нерухомим майном.
Разом з тим, як вбачається із копій висновків № 15109/18-42/18175-18179/19-42 від 26.06.2019, № 15222 від 30.01.2020 та № 27/9-17/9-90-92/21-21 від 08.02.2022, на вирішення експертів, окрім інших, ставилося питання про ринкову вартість/вартість нежитлового будинку Автогосподарства площею 3916,7 кв.м, розташованого за адресою: м. Київ, Кудрявський узвіз, 3 (літера А), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 42365980000, станом на певну дату.
При цьому, при формулюванні таких питань, стороною обвинувачення не акцентовано увагу на необхідності врахування вартості земельного компоненту при визначенні вартості (ринкової вартості) зазначеної будівлі.
На думку слідчого судді, зазначене вказує на неповноту досудового розслідування Кримінального провадження.
Доводи прокурора щодо неможливості об`єктивно врахувати у ринковій вартості об`єкта дослідження вартість земельного компоненту, оскільки фактично станом на дату оцінки земельна ділянка в частині будівлі літ. «А» сформована не була (на території існували й інші будівлі та споруди), слідчим суддею відхиляється, виходячи з наступного.
28.02.2018 за результатами аукціону нежитлову будівлю КП КОР «Автогосподарство» площею 3916,7 кв.м, розташовану за адресою: м. Київ, Кудрявський узвіз, 3 (літера А), відчужено ТОВ «Ді-Ві-Транс».
Станом на дату такого відчуження ст. 377 Цивільного кодексу України діяла в наступній редакції: «1. До особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). 2. Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об`єкти (крім багатоквартирних будинків)».
Стаття 120 Земельного кодексу України, станом на дату відчуження вказаної будівлі, діяла в наступній редакції: «1. У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. 2. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. 6. Істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з набуттям права власності на ці об`єкти. Укладення договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що пов`язане з переходом права на частину земельної ділянки, здійснюється після виділення цієї частини в окрему земельну ділянку та присвоєння їй окремого кадастрового номера».
Тобто, при переході права власності від однієї особи до іншої, право власності/право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, переходить на умовах та в обсязі, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). При цьому, при укладанні з ТОВ «Ді-Ві-Транс» договору купівлі-продажу відповідної будівлі, у такому договорі обов`язково (істотна умова) мав зазначатися розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з переходом права власності на будівлю.
Враховуючи вищевикладене, як вбачається зі змісту оскаржуваної Постанови, прокурором взагалі не надано оцінку обставинам щодо переходу права на земельну ділянку до особи, яка набула право власності на нежитлову будівлю КП КОР «Автогосподарство» площею 3916,7 кв.м, розташовану за адресою: м. Київ, Кудрявський узвіз, 3 (літера А), не зазначено причин, з яких прокурором враховано висновки експертів, якими встановлено ринкову вартість будівлі без урахування вартості земельного компонента.
Таким чином, висновки, викладені прокурором САП ОСОБА_5 у Поставові, є передчасними та ґрунтуються на доказах, отриманих у результаті проведення неповного досудового розслідування Кримінального провадження, а за такого, має місце невідповідність винесеної ним постанови вимогам ст. 110 КПК України.
З огляду на зазначене, Скарга підлягає задоволенню, а Постанова - скасуванню.
На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 2, 9, 303, 306-307, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
Скаргу задовольнити.
Скасувати постанову прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 від 02.02.2023 про закриття кримінального провадження № 4201800000000637 від 16.03.2018.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_1