- Головуюча суддя (ВАКС): Мовчан Н.В.
Справа № 991/6764/23
Провадження 1-кс/991/6785/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 серпня 2023 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, детектива ОСОБА_3, представника власника майна адвоката ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3, погодженого з прокурором другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5, про арешт майна у межах кримінального провадження № 52022000000000192 від 25.07.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України,
установив:
До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, у якому детектив з метою забезпечення збереження речових доказів просить накласти арешт на майно, вилучене майно під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 .
Клопотання обґрунтовує тим, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52022000000000192 від 25.07.2022 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, за фактами можливого зловживання службовим становищем службовими особами Міністерства оборони України за попередньою змовою зі службовими особами ТОВ «Пролог Сервіс».
Органом досудового розслідування встановлено, що службовими особами Міністерства оборони України (далі - МОУ) укладено ряд договорів за спрощеною процедурою без застосування електронної системи закупівель з ТОВ «Пролог Сервіс» (код ЄДРПОУ 42423986) про закупівлю майна для особового складу Збройних сил України.
Зокрема, 14.03.2022 укладено договір № 286/3/22/25 про закупівлю для державних потреб товарів речової служби (за кошти Державного бюджету України) казанків індивідуальних польових в кількості 100 000 штук, вартістю 40 650 000 гривень (406,50 грн за штуку).
В свою чергу, ТОВ «Пролог Сервіс» уклало контракти № 20220401 від 01.04.2022 та №20220418 від 18.04.2022 щодо постачання вказаних казанків з Литовською команією UAB NAMOWA (VAT CODE: LT100005676311), яка в свою чергу придбала вказане майно в сінгапурської компанії WNC PTE LTD.
Виробником вказаних казанків зазначено Guangzhou King-Check Trading Company, No. 1804 Guandbuy Business Building, Westlake Road, Yuexiu District, Guangzhou, China, 318020.
22.03.2022 між МОУ з ТОВ «Пролог Сервіс» укладено договір № 286/3/22/46 про закупівлю для державних потреб товарів речової служби (за кошти Державного бюджету України) чохлів до фляг індивідуальних польових в кількості 310 000 штук, вартістю 129 440 000 гривень (323,60 гривень за штуку).
Після цього, 24.03.2022 ТОВ «Пролог Сервіс» уклало контракт № 20220324 з компанією WNC PTE LTD, Singapore, щодо придбання чохлів до фляг індивідуальних польових.
23.03.2022 укладено договір № 286/3/22/48 про закупівлю для державних потреб товарів речової служби (за кошти Державного бюджету України) фляг індивідуальних польових в кількості 310 000 штук, вартістю 82 150 000 гривень (265,00 гривень за штуку).
ТОВ «Пролог Сервіс» придбало вказані фляги індивідуальні польові у компанії WNC PTE LTD на підставі контракту № 20220421 від 21.04.2022.
Також, під час досудового розслідування у даному кримінальному провадженні отримані докази, зі змісту яких встановлено, що ОСОБА_7 - директор та засновник ТОВ «Пролог Сервіс» з іншими учасниками злочинної схеми обговорює укладення договорів з Міністерством оборони України та підконтрольними йому іноземними компаніями, через які здійснювалася поставка товарів.
Детектив зазначає, що в ході проведення аналізу руху коштів по розрахункових рахунках ТОВ «Пролог Сервіс» встановлено, що протягом 2022 року останні отримали від Міністерства оборони України кошти в якості оплати товарів у загальній сумі 268 903 296,00 гривень, з яких 222 426 736,55 гривень вони перерахували на розрахункові рахунки сінгапурських компаній, а 38 455 220,41 гривень на розрахункові рахунки литовської компанії UAB «NAMOWA».
Посилаючись на викладені обставини, детектив стверджує, що службові особи Міністерства оборони України, зловживаючи своїм службовим становищем, шляхом вчинення умисних дій, спрямованих на отримання неправомірної вигоди третьою особою компанією ТОВ «Пролог Сервіс», уклали з нею договори на закупівлю товарів за завищеною вартістю, з подальшим їх постачанням через кілька іноземних компаній-посередників, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам.
Також під час досудового розслідування встановлено, що одним з учасників групового чату «Керівництво Пролог» є ОСОБА_6 . Останній є директором ТОВ «Пролог Трейдінг», яке також підконтрольне ОСОБА_7 і яке займалося поставкою фляг індивідуальних польових для Міністерства оборони України у 2019 році.
27.07.2023, на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.07.2023, проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1, в ході якого вилучено мобільний телефон мобільний телефон Redmi M2006C3L0, доступ до якого обмежений паролем. Оскільки ОСОБА_6 відмовився повідомити пароль доступу до телефону, детективи вилучили вказаний мобільний телефон. Наявність виявленої системи логічного захисту доступу до інформації унеможливлює дослідження вмісту пам`яті телефона без застосування спеціальних технічних знань, навичок та обладнання для подолання системи логічного захисту доступу.
Враховуючи, що вищевказаний телефон та наявна у ньому інформація, в тому числі видалені та приховані дані, мають суттєве значення для досудового розслідування, а також потребують подальшого проведення комп`ютерно-технічної експертизи та є речовим доказом у кримінальному провадженні, наявні підстави для накладення арешту на зазначене майно з метою його збереження та збереження відомостей, що на ньому міститься.
Детектив ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримала, просила задовольнити.
Представник власника майна адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання, зазначив, що ОСОБА_6 не відмовився надавати паролі доступу до телефону, а забув їх, в додаток у зв`язку з поганим самопочуттям не зміг пригадати. Постанова детектива про визнання мобільного телефону речовим доказом є невмотивованою та містить загальні фрази. Також, відсутні докази того, що ОСОБА_6 має відношення до вказаного кримінального провадження та що в мобільному телефоні можуть міститись відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. А тому вважає, що не доведена мета для накладення арешту на майно.
Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши пояснення учасників провадження, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання належить задовольнити з таких підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, є арешт майна.
Застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема і арешту майна, можливе за таких умов: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для їх застосування; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням (ч. 3 ст. 132 КПК України).
Згідно із ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Пунктом 1 частини 2 та частиною 3 цієї статті визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. У цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу. Арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається у випадках, зокрема, якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний із подоланням системи логічного захисту.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати, зокрема: правову підставу для арешту майна; можливість використаннямайна якдоказу укримінальному провадженні,якщо арештмайна накладаєтьсяу випадку,передбаченому п.1ч.2ст.170цього Кодексу;розумність таспіврозмірність обмеженняправа власностізавданням кримінальногопровадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно із частиною 1 цієї статті визначено, що слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала не доведене необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Встановлено, що детективи Національного бюро здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52022000000000192 від 25.07.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України.
Згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань у цьому кримінальному провадженні здійснюється досудове розслідування за фактом того, що службові особи Міністерства оборони України, діючи умисно, за попередньою змовою з службовими особами ТОВ «Пролог Сервіс», зловживали своїм службовим становищем під час укладення договорів закупівлі за спрощеною процедурою, чим спричинили тяжкі наслідки державним інтересам та завдали їм шкоди на суму, яка більше ніж у дві тисячі разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення злочину.
Викладена у клопотанні фабула кримінального провадження у сукупності з наданими детективом у судовому засіданні поясненнями та дослідженими матеріалами, зокрема, копіями: службової записки від 25.07.2022; протоколів огляду від 16.08.2022, 17.08-02.09.2022, 15.11.2022 та інших матеріалів формують у слідчого судді внутрішнє переконання того, що могли мати місце обставини кримінального правопорушення, у зв`язку з яким подається клопотання, тому слідчий суддя вважає доведеним, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
24.07.2023 слідчий суддя Вищого антикорупційного суду постановив ухвалу у справі № 991/6575/23, якою надав дозвіл на обшук квартири за адресою: АДРЕСА_1, яка знаходиться у фактичному володінні ОСОБА_6, з метою відшукання, у тому числі, мобільних терміналів систем зв`язку, які містять відомості про спілкування між службовими особами ТОВ «Пролог Сервіс», Міністерства оборони України та іноземних компаній щодо обставин організації та поставки товарно-матеріальних цінностей - казанків до фляг індивідуальних, чохлів для фляг індивідуальних, фляг індивідуальних польових, на підставі договорів № 286/3/22/25 від 14.03.2022, № 286/3/22/46 від 22.03.2022, № 286/3/22/48 від 23.03.2022, укладених між ТОВ «Пролог Сервіс» та Міністерством оборони України, документів на їх виконання, а також стосовно подальшого розподілу неправомірно отриманих коштів між учасниками схеми, що підтверджується копією судового рішення.
Згідно із протоколом обшуку від 27.07.2023, під час проведення цієї слідчої (розшукової) дії за місцем проживання ОСОБА_6 виявлено, у тому числі, мобільний телефон, який перебував у користуванні ОСОБА_6, марки Redmi M2006C3L0. Мобільний телефон захищений системою логічного захисту, код-пароль до якого ОСОБА_6 не надав. У зв`язку з цим, детективами прийнято рішення про його вилучення. Мобільні телефони поміщено в сейф-пакет «НАБУ 0000534», що підтверджується копією протоколу обшуку від 27.07.2023 та протоколу огляду від 27-28.07.2023.
Вилучення органом досудового розслідування вказаних носіїв інформації, з урахуванням надання слідчим суддею дозволу на його відшукання, відповідає вимогам абз. 3 ч. 2 ст. 168 КПК України, у якому передбачено дозвіл на вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, у тому числі якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.
Вилучений мобільний телефон визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 52022000000000192 від 25.07.2022, що підтверджується копією постанови від 28.07.2023.
Встановлено, що постановою детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 від 01.08.2023 призначено комп`ютерно-технічну експертизу щодо наявності у мобільному телефоні Redmi M2006C3L0 інформації, яка має значення для досудового розслідування. Постанова відправлена на виконання до експертної установи, що підтверджується матеріалами справи.
Слідчий суддя критично оцінює доводи представника власника майна щодо відсутності на мобільному телефоні відомостей, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, оскільки в ході досудового розслідування встановлено, що у іншому мобільному телефоні, який також вилучений в ході обшуку містяться відомості щодо обставин, які розслідуються у вказаному кримінальному провадженні, а саме документи, що стосуються діяльності ТОВ «Пролог Сервіс», а також листування з абонентом " ОСОБА_8 ".
Щодо тверджень представника власника майна, що ОСОБА_6 не повідомив детективам пароль доступу до мобільного телефону, оскільки через погане самопочуття його забув, то слідчий суддя зазначає, що власник майна не позбавлений права в подальшому самостійно звернутись до детективів та повідомити їм пароль доступу, що прискорить огляд мобільного телефону та повернення власнику.
Також, слідчий суддя враховує, що істотне значення для кримінального провадження має саме інформація, які міститься на пристроях, а не сам матеріальний носій інформації. Відсутність доступу до мобільного телефону є перешкодою для органу досудового розслідування для проведення його огляду на предмет наявності на ньому відомостей, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та обумовлює подальше його утримання з метою проведення експертних досліджень. Саме шляхом залучення осіб (спеціалістів, експертів), які володіють спеціальними технічними знаннями можливе подальше подолання системи логічного захисту.
З огляду на викладене, враховуючи положення абз. 2 ч. 3 ст. 170 КПК України, яким передбачено можливість арешту комп`ютерних систем чи їх частин у разі, якщо доступ до них пов`язаний з подоланням системи логічного захисту, слідчий суддя дійшов висновку, що детектив довів необхідність арешту мобільного телефону, вилученого під час обшуку квартири за місцем проживання ОСОБА_6, з метою забезпечення збереження речових доказів.
Доводи представника власника майна щодо невмотивованості постанови детектива про визнання мобільного телефону речовим доказом, слідчий суддя не враховує при ухваленні рішення, так як долучена до клопотання постанова детектива відповідає вимогам ч. 5 ст. 110 КПК України, вона містить всі необхідні частини з наведенням мотивів її прийняття, належного обґрунтування та посилання на положення Кодексу.
Щодо розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя враховує, що вказані критерії є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді.
Відповідно до статті 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. Водночас, обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (Beyeler проти Італії (Рішення Великої Палати від 5 січня 2000 року, заява № 33202/96, параграф 107). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (серед інших, James та інші проти Сполученого Королівства (Рішення від 21 лютого 1986 року, заява № 8793/79, параграф 50).
Слідчий суддя враховує, що арешт мобільного телефону є необхідною умовою проведення експертного дослідження, подолання системи логічного захисту та подальшого огляду на предмет наявності на ньому відомостей, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, сприятиме досягненню мети щодо всебічного, повного та неупередженого досудового розслідування та забезпечення збереження речових доказів.
Накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав, а носить тимчасовий характер застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження, тому відповідні обмеження є розумними і співмірними з огляду на завдання кримінального провадження.
Слідчий суддя вважає доведенм, що в разі не застосування запобіжного заходу у виді арешту майна, існують ризики приховування, знищення, втрати або спотворення інформації, яка має значення для досудового розслідування.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна слідчий суддя не встановив.
Отже, на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, оскільки, завдяки цьому заходу забезпечення кримінального провадження може бути виконане завдання, для виконання якого детектив звернувся із клопотанням.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання належить задовольнити.
Керуючись ст. 2, 7, 131-132, 170-173, 175, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Задовольнити клопотання.
Накласти арешт на майно, вилучене 27.07.2023 під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування цим майном, а саме: мобільний телефон Redmi M2006C3L0.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення судового рішення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1