- Головуючий суддя (АП ВАКС): Никифоров А.С.
Справа № 991/6444/23
Провадження №11-сс/991/532/23
Слідчий суддя - ОСОБА_1
Головуючий: ОСОБА_2
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 серпня 2023 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
Головуючого ОСОБА_2,
Суддів ОСОБА_3,
ОСОБА_4
секретар судового засідання ОСОБА_5,
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.07.2023.
ВСТАНОВИЛА:
1. Зміст оскаржуваного судового рішення
і встановлені судом першої інстанції обставини.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.07.2023 було залишено без розгляду клопотання прокурора про арешт майна у кримінальному провадженні № 22021000000000065 та задоволено, з урахуванням обмежень, встановлених ст. 221 КПК України, заяву адвоката ОСОБА_6 про ознайомлення з матеріалами клопотання.
Слідчим суддею встановлено наступні обставини.
До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора про арешт майна, вилученого під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 22021000000000065.
До початку судового засідання прокурором було подано заяву про залишення такого клопотання без розгляду у зв`язку з тим, що в арешті майна відпала необхідність.
Розглянувши заяву прокурора, слідчий суддя дійшов висновку, що оскільки останній у вказаній заяві фактично відмовився від реалізації та використання свого права на підтримання клопотання про арешт майна та розгляду слідчим суддею питань, порушених в ньому, заява прокурора підлягала задоволенню, а клопотання про арешт - залишенню без розгляду.
2. Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.
Адвокатом ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.07.2023 було подано апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на допущення слідчим суддею порушень вимог кримінального процесуального кодексу України, прохала скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 про арешт майна у кримінальному провадженні № 22021000000000065 від 04.03.2021.
Адвокат зазначила, що з аналізу вимог КПК України можна дійти висновку, що за результатами розгляду клопотання про арешт майна слідчий суддя може прийняти рішення про задоволення клопотання або про відмову в його задоволенні.
Вказала на допущення порушення порядку розгляду заяви про ознайомлення з матеріалами справи. Так, адвокатом 21.07.2023 до початку судового засідання було подано заяву про ознайомлення із матеріалами справи, яку було підтримано у судовому засіданні. Проте, не вирішивши вказану заяву про ознайомлення з матеріалами справи, тобто не прийнявши будь-якого процесуального рішення з цього питання, слідчим суддею було постановлено на обговорення заяву прокурора про залишення клопотання про арешт майна без розгляду. Слідчим суддею як до початку судового розгляду, так і після його закінчення не було належним чином надано для ознайомлення адвокату матеріали за клопотанням прокурора про арешт майна.
Дії слідчого судді та секретаря судового засідання щодо з`ясування у детектива НАБУ можливості надання для ознайомлення адвокату ОСОБА_6 матеріалів за клопотанням про арешт майна суперечать приписам кримінального процесуального закону, що є окремим порушенням прав сторони захисту та є підставою для скасування незаконно прийнятого рішення.
3. Позиції учасників судового провадження.
Адвокат ОСОБА_6 належним чином повідомлена про дату, час і місце апеляційного розгляду, у судове засідання не прибула, про причини неприбуття не повідомила (т.4, а.п. 62).
Прокурор у судове засідання не прибув, до початку судового розгляду подав заперечення на апеляційну скаргу, у яких прохав ухвалу слідчого судді залишити без змін, а розгляд апеляційної скарги здійснювати без його участі (т.4, а.п. 68-71).
Відповідно до ч.4 ст.405 КПК України, судовий розгляд здійснено за відсутності учасників судового провадження.
4. Мотиви суду.
Заслухавши доповідь головуючого, перевіривши матеріали апеляційного провадження та обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Чинним кримінальним процесуальним законом передбачений вичерпний перелік випадків, коли слідчий суддя, суд має право залишити без розгляду відповідне процесуальне звернення учасника провадження (ч.4 ст.81, ч.3 ст.129, ч.5 ст.200, ч.1 ст.326, ч.2 ст.528 КПК України). Відповідно до положень ст.173 КПК слідчий суддя, суд такими повноваженнями не наділені.
Таким чином, слідчим суддею Вищого антикорупційного суду постановлене рішення, не передбачене нормами КПК, що, відповідно до п.17 ч.1 ст.7 та ч.1 ст.24 КПК України та усталеної практики Верховного Суду, є підставою для здійснення апеляційного перегляду ухвали від 21 липня 2023 року.
Оцінюючи доводи апеляційної скарги щодо постановлення слідчим суддею ухвали, не передбаченої КПК України, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Враховуючи приписи ст. 173 КПК України, за результатами розгляду клопотання про арешт майна слідчий суддя уповноважений задовольнити таке клопотання, відмовити задоволенні або частково його задовільнити.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів провадження, слідчий суддя не переходив до розгляду клопотання про арешт майна по суті у зв`язку із зверненням прокурора у кримінальному провадженні № 22021000000000065 із заявою щодо залишення без розгляду такого клопотання (т. 4, а.п. 9-10).
У вказаній заяві прокурор зазначив про те, що до початку розгляду клопотання про арешт майна детективом та спеціалістами Національного бюро здійснено копіювання образу інформації, що міститься на носіях інформації, які зазначені у клопотанні про арешт майна, що свідчить про відсутність підстав для його подальшого утримання органом досудового розслідування.
У випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу (ч. 6 ст. 9 КПК України), до яких, зокрема, відносяться змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також принцип диспозитивності.
Так, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом (ч. 1 ст. 22 КПК України).
Згідно із ч. 1 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом (ч. 3 ст. 26 КПК України), тому слідчий суддя не уповноважений переймати на себе функції сторони кримінального провадження та за власної ініціативи здійснювати по суті розгляд клопотання про арешт майна, у разі коли особа, що звернулась до суду з таким клопотанням до початку його розгляду зазначає про відсутність підстав для його здійснення та подальшого утримання вилученого майна.
Наведене цілком кореспондується з положеннями ч.1 ст.173 КПК, відповідно до яких слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу. Тобто здійснення судового розгляду нерозривно пов`язане з активною процесуальною поведінкою особи, що звернулась до суду клопотання про арешт майна, шляхом самостійного обстоювання своєї правової позиції.
Колегія суддів погоджується, що за обставин даного судового провадження у слідчого судді були відсутні підстави для здійснення судового розгляду клопотання про арешт майна та прийняття одного з рішень, передбачених ст.173 КПК. В свою чергу колегія суддів констатує відсутність можливості постановлення одного з рішень, передбачених зазначеною нормою, оскільки це потребувало б надання оцінки висновкам слідчого судді по суті доводів клопотання про арешт майна.
Враховуючи, що в апеляційній скарзі апелянтом не наведено доводів, яким чином оскаржуваною ухвалою слідчого судді порушуються права та інтереси особи, в інтересах якої подано апеляційну скаргу, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги лише з мотивів постановлення слідчим суддею ухвали, хоча прямо і не передбаченої положеннями Глави 17 КПК, проте постановленої з дотриманням загальних засад кримінального провадження.
Оцінюючи доводи апеляційної скарги в частині ненадання адвокату для ознайомлення матеріалів за клопотанням прокурора про арешт майна, колегія суддів виходить із наступного. Можливість учасника справи на ознайомлення з матеріалами провадження є гарантією реалізації принципу змагальності та справедливого судового розгляду. В той же час, виходячи з того, що у даному провадженні судовий розгляд по суті клопотання про арешт майна не здійснювався з причини відмови прокурора до початку судового розгляду підтримувати позицію, викладену у клопотанні, колегія суддів не вбачає, що оскаржуваною ухвалою були порушені права власника майна, а саме по собі обмеження сторони у ознайомленні з матеріалами провадження не є підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки таке обмеження було можливо усунути під час апеляційного перегляду. Однак з моменту надходження апеляційної скарги (26.07.2023) і до постановлення судом апеляційної інстанції рішення за наслідками її розгляду (03.08.2023), правом на ознайомлення з матеріалами провадження у суді апеляційної інстанції апелянт не скористався. Виходячи з наведеного, колегія суддів відхиляє даний довід апеляційної скарги.
Інших доводів, які б свідчили про наявність підстав для скасування ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.07.2023, апеляційна скарга не містить.
5. Висновки суду.
Згідно із ч.ч. 1,2 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
В силу вимог ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 .
Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 418, 532 КПК України, колегія суддів -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.07.2023 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий: ОСОБА_2
Судді: ОСОБА_3
ОСОБА_4