Документ № 112731310

Справа № 991/6797/23

1-кс/991/6818/23

У Х В А Л А

04 серпня 2023 року м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1

за участі:

секретаря судового засідання - ОСОБА_2,

захисника - ОСОБА_3,

детектива - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_3 на повідомлення про підозру від 17.10.2022 у кримінальному провадженні № 52023000000000043,

В С Т А Н О В И В:

І. Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається

1.До Вищого антикорупційного суду надійшла вищезазначена скарга, згідно з якою адвокат ОСОБА_3 просить скасувати повідомлення про підозру ОСОБА_5 від 17.10.2022 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК.

2.Доводи скарги узагальнено зводяться до такого:

- підозра ОСОБА_5 у кримінальному провадженні є необґрунтованою, оскільки: (1) товариства, бенефіціарним власником яких був ОСОБА_5, не отримували бюджетного відшкодування з порушенням строків або процедур, передбачених Податковим кодексом України; (2) наявні у матеріалах кримінального провадження письмові показання свідків ( ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 ), є неналежними доказами, оскільки не містять відомостей які б підтверджували обставини викладені у повідомленні про підозру та відображають обставини, що викликають сумніви у їх достовірності; (3) містить посилання на факти перерахування коштів, як неправомірної вигоди, без аналізу правової природи та підстави для здійснення відповідних перерахувань на предмет існування реальних господарських операцій;

- повідомлення про підозру ОСОБА_5 у передбаченому КПК порядку не вручено, адже сторона обвинувачення будучи обізнаною, що ОСОБА_5 постійно проживає за кордоном, в порушення вимог КПК, не здійснювала його виклик та не направляла повідомлення про підозру у спосіб визначений ч. 7 ст. 135 КПК, шляхом використання інструментів міжнародного співробітництва.

ІІ. Позиції учасників провадження

3.Захисник ОСОБА_3 наполягав на задоволенні скарги, посилаючись на наведені у ній доводи.

4.Детектив просив відмовити у задоволенні скарги, посилаючись на те, що стороною обвинувачення дотримано порядок здійснення повідомлення про підозру та стороною обвинувачення зібрано достатньо вагомих доказів, які вказують на зв`язок ОСОБА_5 з кримінальним правопорушенням, передбаченим ч. 4 ст. 369 КК, щодо якого останньому здійснено повідомлення про підозру.

ІІІ. Положення закону, якими керувався слідчий суддя при постановленні ухвали

5.Письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором та має містити такі відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення (ч. 1 ст. 177 КПК).

6.Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений КПК для вручення повідомлень (ст. 278 КПК).

7.Повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у порядку, передбаченому главою 11 КПК (виклик слідчим, прокурором, судовий виклик і привід), за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи (ч. 3 ст. 111 КПК).

8.Порядок здійснення виклику в кримінальному провадженні врегульований у ст. 135 КПК та передбачає таке.

9.Особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою (ч. 1 ст. 135 КПК).

10.У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи (ч. 2 ст. 135 КПК).

11.Повістка про виклик особи, яка проживає за кордоном, вручається згідно з міжнародним договором про правову допомогу, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, а за відсутності такого - за допомогою дипломатичного (консульського) представництва (ч. 7 ст. 135 КПК).

12.Повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, у випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з частинами 1, 2, 4, 4-7 цієї статті, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора .

13.Особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, вважається такою, яка належним чином повідомлена про виклик, з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

14.У випадку наявності в особи, зазначеної в абзаці першому цієї частини, захисника (захисників) копія повістки про її виклик надсилається захиснику (захисникам) (ч. 8 ст. 135 КПК).

15.На досудовому провадженні підозрюваним, його захисником може бути оскаржене, зокрема, повідомлення слідчого, прокурора про підозру (п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК).

16.КПК не встановлює будь-яких обмежень щодо предмету перевірки слідчим суддею повідомлення про підозру, проте закріплює: (1) підозра має ґрунтуватися на допустимих доказах; (2) обов`язок захисника забезпечувати з`ясування обставин, які спростовують підозру; (3) строк, після спливу якого дозволяється оскаржувати повідомлення про підозру (два місяці); (4) функцію слідчого судді та (5) вимоги щодо оцінки ним доказів у тому числі при розгляді скарги про скасування повідомлення про підозру.

17.Так, підозра не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом (ч. 3 ст. 17 КПК).

18.Захисник зобов`язаний використовувати засоби захисту, передбачені КПК та іншими законами України, з метою, зокрема, забезпечення з`ясування обставин, які спростовують підозру (ч. 1 ст. 47 КПК).

19.Оскаржити повідомлення слідчого, прокурора про підозру можна після спливу двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом (п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК).

20.Слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому КПК, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні (п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК). Слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до ч. 1 ст. 33-1 КПК (ч. 2 ст. 33-1 КПК).

21.Слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення (ч. 1 ст. 94 КПК).

ІV. Встановлені слідчим суддею обставин із посиланням на докази, мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали

22.Заслухавши доводи сторін та дослідивши надані документи, слідчий суддя дійшов висновку, що скарга адвоката ОСОБА_3 не підлягає задоволенню.

23.З огляду на законодавчі вимоги до ухвалення відповідного рішення, а також доводи скарги, далі слідчий суддя наведе обставини та надасть оцінку питанням, які потребують розв`язання, у такому порядку: (1) щодо кримінального правопорушення (його суті і правової кваліфікації), у якому підозрюється особа; (2) щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення; 3) щодо доводів про порушення порядку здійснення повідомлення про підозру ОСОБА_5 .

Щодо кримінального правопорушення (його суті і правової кваліфікації), у якому підозрюється особа

24.З наданих сторонами документів встановлено, що НАБУ здійснюється досудове розслідування, а прокурорами САП процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52023000000000043.

25.17.10.2022 детективом НАБУ ОСОБА_4, за погодженням із прокурором ОСОБА_12, у кримінальному провадженні № 52017000000000717, складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК, а саме: в наданні службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище та третій особі неправомірної вигоди за вчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду дій з використанням наданого їй службового становища.

26.Суть наведеного у повідомленні про підозру кримінального правопорушення, полягає у такому.

27.Протягом серпня, грудня 2015 року та січня, лютого 2016 року з Державного бюджету України на користь низки товариств, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є ОСОБА_5, а саме: - ТОВ «Європа Транс Лтд.», ДП ВАТ «Івано-Франківський М`ясокомбінат» «Івано-Франківські Ковбаси», ТОВ «Імперово Фудз», ПАТ «Компанія Райз», ПАФ «Жуківська», СТОВ імені Духова, ТОВ «Батуринське», СТОВ «Промінь», ТОВ «Головеньківське Плюс», ТОВ «СП «Пуків Агро», СТОВ «Калина», СПОП «Березоволуцьке», ТОВ «Егрес-Агро», ТОВ «АПФ «Левада», ТОВ «Райз-Прикарпаття», ПОСП «Перемога», СТОВ імені Щорса, ТОВ «Спецагропроект», ТОВ «Аграрний Холдинг «Авангард», АТзОВ «Свято Трипілля», ТОВ «Невгодівське», ТОВ «Великофоснянське», ТОВ «Райз- Полісся», ТОВ «Раківщинське», ПАТ «Івано-Франківський М`ясокомбінат», ТОВ «Аграрна Перспектива», ТОВ «Агро-MB», ТОВ «Зернопром Агро», ТОВ «Зорі Прикарпаття», ТОВ «Перше Травня Комбікормовий Завод», ТОВ «Елеватор Агро», сплачено 3 244 048 800 грн в якості відшкодування податку на додану вартість.

28.Таке бюджетне відшкодування було здійснено за сприяння Голови ДФС України ОСОБА_13, яке полягало у наданні незаконних переваг переліченим платникам податків шляхом першочергового включення відомостей про них до передбачених Порядком № 39 узагальнюючих інформацій ДФС, в порівнянні з іншими платниками, в обмін на отримання останнім неправомірної вигоди в сумі 5 597 620 доларів США та 21 016 173, 26 Євро, що в перерахунку за офіційним курсом Національного банку України станом на дати зарахування таких коштів склало 722 723 650, 99 грн, яка сплачувалася шляхом перерахування з рахунків товариств-нерезидентів «ULF Trade AG» та «Avonex Limited», кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є також ОСОБА_5, через рахунки компаній з ознаками фіктивності «Ktonel Holdings і Limited», «Ipson Holdings Limited», «Lazer Plus Limited», «Shellrock Sales Inc», «Sanda Commerce Lip» на рахунки товариств-нерезидентів, контроль над діяльністю яких здійснювали ОСОБА_13 та наближені до нього особи, а саме: «RN Group Limited», «Lamagan Ventures Limited», «Newline Leader Ltd» (т.1, а.с. 11-44).

Щодо обґрунтованості підозри у вчиненні кримінальних правопорушень

29.Повідомлення про підозру на підставі п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК передбачає дотримання стандарту «достатніх підстав (доказів)».

30.Для цілей повідомлення особі про підозру він передбачає наявність доказів, які лише об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) і вони є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування для висунення обвинувачення або спростування такої підозри.

31.Під час розгляду скарги на повідомлення про підозру слідчий суддя має оцінити достатність та належність доказів лише стосовно того, чи досягнуто стороною обвинувачення стандарт переконання «достатність доказів» для цілей повідомлення про підозру.

32.Зібрані у кримінальному проваджені № 52023000000000043 на момент повідомлення про підозру від 17.10.2022 докази, на переконання слідчого судді відповідають тому мінімальному рівню стандарту «достатніх підстав (доказів)», який закріплений в п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК.

33.Відповідними доказами, які пов`язують підозрюваного з кримінальним правопорушенням, відображеним у повідомленні про підозру, зокрема, є фактичні дані, які містяться у наданих детективом та досліджених слідчим суддею:

-листі ГУ Державної казначейської служби України у м. Києві від 02.08.2021 № 05-06.2-10/10889, яким надано інформацію про відшкодування ПДВ згідно висновків, сформованих територіальними органами ДПС на користь окремих платників за період 01.01.2015 по 31.12.2016;

-листі Державної казначейської служби України від 24.11.2021 № 11-06-06/24588, яким надано інформацію про бюджетне відшкодування ПДВ запитуваним суб`єктам господарювання за період з 01.01.2015 по 01.06.2016, надану ГУ Державної казначейської служби України в областях та м. Києві;

-протоколі огляду документів від 13.01.2022, отриманих в результаті тимчасових доступів та відповідей на запити про міжнародну правову допомогу в компетентних органів Латвійської Республіки та Швейцарської Конфедерації Державної казначейської служби України на запити НАБУ;

-протоколах огляду документів від 08.07.2021, 23.06.2021, 17.05.2021, 05.08.2021 та 04.08.2021, згідно з якими було оглянуто документи вилучені під час тимчасових доступів у ГУ ДПС в м. Києві, ГУ ДПС в Житомирській області, ГУ ДПС в Полтавській області, ГУ ДПС у Черкаській області та ГУ ДПС в Чернігівській області, які створені податковими органами областей на підставі ст. 200 Податкового кодексу України, Порядку формування та надсилання узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках (затвердженого Наказом ДПА України від 03.02.2011 № 68/23) та Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість (затвердженого Постановою КМУ від 17.01.2011 №39), а також стосовно обставин відшкодування ПДВ щодо юридичних осіб, які перебувають на обліку у відповідних податкових органах.

34.Зазначені документи свідчать про те, що у період коли відбувалося бюджетне відшкодування ПДВ в 2015-2016 роках на рахунки товариств, контроль над якими ймовірно здійснювався ОСОБА_5 відбувалося перерахування коштів з «AVONEX Limited» та «ULF TRADE AC (через рахунки компаній-транзитерів) на компанії-нерезиденти («RN Groi Limited», «LAMAGAN VENTURES LIMITED» та «NEWLINE LEADER LTD) окрім того, також в січні-березні 2016 року мало місце перерахування через низку компаній частини коштів з Державного бюджету України в якості відшкодування ПДВ на рахунки компаній-нерезидентів («RN Group Limited», «LAMAGA VENTURES LIMITED» та «NEWLINE LEADER LTD»)

35.Отже, такі документи доводять ймовірне сприяння ОСОБА_13, як Головою ДФС України, у здійсненні бюджетного відшкодування податку на додану вартість підконтрольним ОСОБА_5 суб`єктам господарювання шляхом включення відомостей про них до узагальнюючих інформацій ДФС в обмін на отримання від ОСОБА_5 неправомірної вигоди на рахунки компаній-нерезидентів, контроль над діяльністю яких здійснював ОСОБА_13, його радник - ОСОБА_14 та батько його дружини - ОСОБА_15 .

36.З огляду на зазначене, доводи захисника щодо відсутності у матеріалах кримінального провадження доказів стосовно причетності ОСОБА_5 до вчинення вказаного кримінального правопорушення є безпідставними та спростовуються вищезазначеними документами.

37.Сукупність досліджених слідчим суддею фактичних даних, які містяться у зазначених вище документах свідчить про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри та формують внутрішнє переконання причетності підозрюваного до вчинення зазначеного кримінального правопорушення.

38.Водночас, наведені захисником у скарзі норми податкового законодавства щодо порядку відшкодування податку на додану вартість не спростовують можливого вчинення ОСОБА_13, в обмін на отримання від ОСОБА_5 неправомірної вигоди, дій з використанням наданого йому службового становища, зокрема, шляхом включення до узагальнюючих інформацій ДФС відомостей про підконтрольні ОСОБА_5 суб`єкти господарювання та не виключення до них інших платників, що сприяло б пришвидшенню здійснення такого відшкодування саме підконтрольним ОСОБА_5 підприємствам.

39.Також слідчий суддя зазначає, що способи надання неправомірної вигоди можуть бути різними, у тому числі в завуальованій формі, коли факт надання неправомірної вигоди здійснюється шляхом укладання та/чи виконання відповідного договору з підприємством, яке контролює близька особа підозрюваного в отриманні такої неправомірної вигоди, що виглядає як цілком законна операція. Формальне дотримання вимог цивільного (господарського) законодавства при укладенні певних правочинів не виключає злочинного умислу або злочинності дій. Навпаки, в деяких випадках укладення господарських чи цивільних договорів може бути проявом об`єктивної сторони злочину або мати на меті надання тим чи іншим протиправним діям вигляду законності.

40.Тому доводи захисника, щодо імовірного існування між перерахованими у повідомленні про підозру юридичними особами реальних господарських операцій, не є такими, які безумовно спростовують пред`явлену підозру.

41.Слідчий суддя також зазначає, що доводи захисника щодо неналежності та недостовірності, зафіксованих у протоколах допиту письмових показань свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, також не є безспірними, адже на переконання слідчого судді показання цих свідків узгоджуються з іншими матеріалами кримінального провадження та стосуються обставин кримінального правопорушення викладених у повідомленні про підозру, тому підстав для їх відхилення з підстав недостовірності чи неналежності слідчий суддя не вбачає.

42.Отже, наявні у матеріалах провадження докази у своїй сукупності є достатніми для висновку, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК. Водночас, слідчий суддя бере до уваги, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження. На цьому етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду справи по суті, зокрема, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину. На підставі розумної оцінки сукупності отриманих фактів та обставин слідчий суддя лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для подальшого розслідування.

43.За таких обставин слідчий суддя не знаходить підстав для висновків, що повідомлення ОСОБА_5 про підозру було здійснено без достатніх доказів.

Щодо доводів про порушення порядку здійснення повідомлення про підозру

44.Частина доводів, наведених у скарзі захисника, стосується стверджуваних порушень порядку вручення повідомлення про підозру ОСОБА_5 .

45.Дослідивши надані детективом документи, слідчий суддя встановив, що такі доводи захисника є необґрунтованими.

46.Так, з наданих слідчому судді документів встановлено, що у день складання повідомлення про підозру - 17.10.2022 сторона обвинувачення володіла інформацією з центральної підсистеми Державної прикордонної служби України «Аркан», що ОСОБА_5 23.10.2019 виїхав за межі України та на територію України не повертався.

47.Водночас, у кримінальному провадженні не було жодних офіційних відомостей про те, що ОСОБА_5 виїхавши за кордон, змінив своє місце проживання у встановленому законодавством України порядку, а також про конкретне місце проживання ОСОБА_5 за кордоном.

48.Зазначені обставини обґрунтовано давали підстави для висновків щодо неможливості безпосереднього вручення повідомлення про підозру ОСОБА_5, внаслідок невстановлення його місцезнаходження.

49.Після цього, детективи НАБУ повідомили ОСОБА_5 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК, у визначеному статтями 111, 135 КПК порядку, шляхом вжиття заходів для вручення зазначеного повідомлення про підозру у спосіб, передбачений кримінальним процесуальним законом для вручення повідомлень.

50.Зокрема, органом досудового розслідування, відповідно до ч. 1, 2 ст. 135 КПК, було направлене відповідне повідомлення про підозру та повістки про виклики за відомим місцем проживання/реєстрації ОСОБА_5 в Україні - АДРЕСА_1 та на адресу житлово-експлуатаційної організації, яка обслуговує цей будинок.

51.Окрім того, 17.10.2022 відповідно до положень ч. 1 ст. 135 КПК повідомлення про підозру ОСОБА_5, а також повістки про виклик були надіслані йому телефоном - шляхом направлення відповідних файлів з їх зображенням засобами програм обміну цифрових повідомлень (месенджер) Telegram на особистий номер телефону ОСОБА_5 . Водночас, після направлення повідомлення про підозру та повісток телефоном, у вказаному месенджері отримано сповіщення про їх доставку абоненту та подальше прочитання абонентом повідомлення про підозру.

52.На переконання слідчого судді сторона обвинувачення мала у своєму розпорядженні достатні відомості, які давали підстави пов`язувати відповідний номер телефону з ОСОБА_5 та вони зафіксовані у складеному детективом протоколі огляду від 17.10.2022.

53.Окрім того, відповідно до складеного детективом протоколу огляду від 21.10.2022 встановлено, що 18.10.2022 ОСОБА_5 на сайті власного аграрного холдингу надав коментар щодо повідомленої йому НАБУ підозри, за змістом якого можна встановити, що йде мова саме про підозру у кримінальному провадженні № 52017000000000717, зокрема було зазначено про таке: «…Сьогодні НАБУ висунуло мені підозру в «порушенні черговості» відшкодування ПДВ».

54.Отже, на переконання слідчого судді, орган досудового розслідування, не встановивши місцезнаходження підозрюваного станом на 17.10.2022, вжив можливих та необхідних заходів для вручення ОСОБА_5 повідомлення про підозру у спосіб, передбачений КПК для вручення повідомлень, і що найголовніше, останній був дієво ознайомлений з її змістом, тобто стороною обвинувачення виконане зобов`язання щодо інформування останнього про характер і причину підозри.

55.Власне, визначений КПК порядок здійснення повідомлення про підозру не має самоціллю здійснення направлення повідомлення про підозру особі у певний спосіб, натомість відповідний порядок покликаний гарантувати особі її право бути поінформованим про причину підозри, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для оголошення підозри.

56.Слідчий суддя не має сумнівів, що таке право ОСОБА_5 у кримінальному провадженні було дотримано.

57.Далі слідчий суддя зазначає, що у поданій скарзі захисник ОСОБА_3 просить скасувати повідомлення про підозру ОСОБА_5, з підстав порушення порядку його вручення.

58.Отже, захисник вважає, що порушення порядку вручення повідомлення про підозру може мати своїм наслідком ухвалення слідчим суддею рішення про скасування повідомлення про підозру.

59.Проте, слідчий суддя не може погодитись із такими доводами, з огляду на таке.

60.Повідомлення про підозру є системою процесуальних дій та рішень слідчого або прокурора під час досудового розслідування, спрямованих на формування законної та обґрунтованої підозри за умови забезпечення особі, яка стала підозрюваною, можливості захищатися усіма дозволеними законом засобами та способами.

61.Процедуру здійснення повідомлення про підозру особі можна умовно поділити на три етапи: 1) етап прийняття рішення щодо необхідності здійснення особі повідомлення про підозру; 2) етап об`єктивації/вираження сформованого внутрішнього волевиявлення уповноваженої посадової особи щодо прийнятого рішення в зовнішню форму шляхом складання тексту повідомлення про підозру та його підписання; 3) етап доведення інформації до відома адресата, щодо якого прийняте рішення про повідомлення про підозру (постанова Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2019 у справі № 536/2475/14-к, провадження № 13-34кс19).

62.З наведеного, можна зробити висновок, що перші два етапи повідомлення про підозру, мають своїм результатом прийняття слідчим чи прокурором відповідного процесуального рішення - «повідомлення про підозру», а останній етап, охоплює собою низку процесуальних дій щодо доведення інформації про таке рішення до особи, стосовно якої прийняте рішення про повідомлення про підозру, а також роз`яснення наданих їй прав.

63.У ст. 303 КПК законодавець встановив перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, та право на їх оскарження.

64.Так, згідно з положеннями п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК, на досудовому провадженні, підозрюваним та його захисником, зокрема, може бути оскаржено повідомлення слідчого, прокурора про підозру.

65.Зі змісту цієї норми, можна зробити висновок, що в ній передбачено право на оскарження як прийнятого слідчим чи прокурором рішення - «повідомлення про підозру», так і дій чи бездіяльності, що мали місце під час здійснення повідомлення про підозру.

66.За наслідками розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльності слідчого або прокурора, слідчий суддя може ухвалити рішення про: 1) скасування рішення слідчого, чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов`язання припинити дію; 3) зобов`язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги (ч. 2 ст. 307 КПК).

67.Водночас, як слушно зазначено у рішенні Верховного Суду: «стаття 307 КПК чітко розрізняє «рішення» і «дії». Це розрізнення послідовно проводиться у всіх трьох частинах статті, де «рішення» і «дії» згадуються поряд як самостійні поняття. Також й інші положення КПК не свідчать про те, що законодавець визначає «рішення» як різновид «дії». Навпаки, відповідно до КПК «рішення» і «дія» завжди мають самостійне значення. Рішення приймається - дія здійснюється, дія має початок і закінчення - рішення є одномоментним актом, до процесуальної дії можуть бути залучені багато учасників - процесуальне рішення приймається лише уповноваженою особою, дії фіксуються в протоколі - рішення оформлюється постановою. Отже, положення КПК не дають жодних підстав вважати процесуальне рішення одним з різновидів процесуальної дії.

68.Враховуючи різну правову природу «рішень» і «дій», ч. 2 ст. 307 КПК визначає різні повноваження слідчого судді у випадку їх оскарження. При оскарженні дії або не здійснення дії слідчий суддя має повноваження зобов`язати припинити дію або здійснити дію, однак не має повноважень скасувати дію, що вже відбулася. У той же час по відношенню до оскаржених рішень слідчий суддя має повноваження лише скасувати таке рішення, але не має повноважень зобов`язати прийняти рішення. Тим більше слідчий суддя не має повноважень визначати, яке саме рішення має прийняти слідчий або прокурор у конкретному випадку, оскільки таким чином суддя втрутиться в сферу повноважень цих осіб і фактично прийме участь у діяльності сторони обвинувачення всупереч своїй ролі в провадженні (ч. 3 ст. 22 КПК)» (постанова Верховного Суду від 14.02.2023 у справі № 405/680/22).

69.З огляду на вищенаведене, слідчий суддя доходить висновку, що за наслідками розгляду скарги на процесуальне рішення - «повідомлення про підозру», слідчий суддя має право постановити ухвалу, згідно з якою скасувати таке рішення, або відмовити у задоволенні скарги (п. 1-1, 4 ч. 2 ст. 307 КПК).

70.Натомість, у випадку, коли предметом судового контролю є процесуальні дії слідчого, прокурора чи їх бездіяльність, що мали місце під час здійснення повідомлення про підозру, слідчий суддя має повноваження зобов`язати припинити дію або зобов`язати здійснити дію, однак не має повноважень скасувати дію чи бездіяльність, що вже відбулися, а також скасувати рішення - «повідомлення про підозру», яке є окремим предметом оскарження.

71.Отже, у світлі обставин цієї справи та наведених вище висновків, слідчий суддя, зазначає, що заявлена у скарзі захисника ОСОБА_3 вимога про скасування повідомлення про підозру, з підстав того, що слідчий чи прокурор з порушенням встановленого КПК порядку вчинили певні процесуальні дії, щодо вручення повідомлення про підозру, не підлягає задоволенню.

72.З урахуванням вищенаведеного, керуючись ст. 369-372, КПК, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3, поданої в інтересах ОСОБА_5, на повідомлення про підозру від 17.10.2022 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня отримання її копії.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Слідчий суддя ОСОБА_1