- Головуючий суддя (ВАКС) : Мовчан Н.В.
Справа № 991/6927/23
Провадження 1-кс/991/6950/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 серпня 2023 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду скаргу адвоката ОСОБА_3, поданої в інтересах ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, на рішення детектива про відмову у визнанні потерпілими,
УСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшла вказана скарга, в якій адвокат ОСОБА_3 просить:
- визнати постанову детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7 від 18.07.2023 про відмову у визнанні потерпілими ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 такою, що порушує права та інтереси спадкоємців ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 5201800000000124 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 357, ст. 206-2 КК України, та незаконною;
- зобов`язати детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7 залучити спадкоємців ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до кримінального провадження № 5201800000000124 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 357, ст. 206-2 КК України, як потерпілих, про що вручити пам`ятки згідно Кримінального процесуального кодексу України та вчинити фактичні дії, за результатами яких потерпілі реалізують означені права у кримінальному провадженні.
Скаргу обґрунтовує тим, що детективами Національного бюро здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52018000000000124 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 357, 206-2 КК України.
30.06.2023 на електронні адреси Національного антикорупційного бюро України та Cпеціалізованої антикорупційної прокуратури адвокатом ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 направлено клопотання про визнання їх потерпілими, адже об`єктом кримінального правопорушення стало належне їм майно, як спадкоємцям за законом.
25.07.2023 засобами поштового зв`язку отримано постанову детектива Національного бюро ОСОБА_7 від 18.07.2023 про відмову у визнанні потерпілими.
Вважає, що постанова детектива підлягає скасуванню з таких підстав.
Вказане кримінальне провадження зареєстровано за заявою ОСОБА_4, яка є дружиною померлого у 2015 році ОСОБА_8 . Після його смерті відкрилась спадщина, однак його дружина та діти майно у спадщину не отримали, оскільки нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину. Також, ОСОБА_4 після смерті ОСОБА_8 встановлено, що із сейфів за місцем проживання, та в офісі викрадені документи, які підтверджували право власності ОСОБА_8 на майно та бізнес активи, в тому числі групи компаній «Континіум» де ОСОБА_8 був кінцевим бенефіціаром, якому належало 25% частки у статутному капіталі.
Однак, спадкування на майно так і не відбулось, а бізнес та активи на сьогодні розпорошені та розподілені між екс-партнерами ОСОБА_8, в чому і полягає порушення прав та інтересів спадкоємців та спричинення шкоди (моральної та матеріальної) потерпілим.
Водночас, детектив у оскаржуваній постанові описує короткий зміст кримінального провадження та констатує про завдання шкоди законним інтересам та правам спадкоємців ОСОБА_8 . Єдиною підставою для відмови у визнанні потерпілими зазначає те, що двічі вже було відмовлено у визнанні птерпілими. А посилання детектива Національного бюро на те, що корпоративні права не успадковуваються є нікчемними та неспроможними.
Адвокат ОСОБА_3 у судове засідання не прибув, засобами електронної пошти направив до суду клопотання, у якому просив скаргу розглядати за відсутності його та скаржників, подану скаргу підтримує та просить задовольнити у повному обсязі.
Детектив ОСОБА_9 у судове засідання не прибув, направив на електронну пошту суду заперечення, які обґрунтував тим, що детективами Національного бюро проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52018000000000124 від 16.02.2018 за фактом заволодіння офіційними документами шляхом шахрайства, а саме печатками, штампами, факсиміле, електронними ключами доступу до банківських рахунків, цінними паперами, статутними документами організацій, які належали ОСОБА_8, можливо вчиненого у серпні 2015 року народним депутатом України ОСОБА_10 за попередньою змовою з ОСОБА_11 та іншими невстановленими особами, а також за фактом протиправного заволодіння майном (корпоративними правами) підприємств групи компаній «Континіум» та «ВОГ», шляхом укладання незаконних правочинів з використанням попередньо викрадених та підроблених офіційних документів. Адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 звернувся з клопотанням про визнання їх потерпілими, постановою детектива від 18.07.2023 йому відмовлено, оскільки з аналізу складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 3 ст. 206-2 КК України, встановлено, що їх об`єктом є встановлений законодавством порядок ведення, обігу і використання офіційних документів, який забезпечує нормальну діяльність підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та встановлений законодавством порядок їх функціонування, у тому числі порядок передачі (відчуження) їх майна. Також, посилаючись на ст. 1219 Цивільного кодексу України зазначає, що до складу спадщини не входять права на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян. До того ж, наразі відсутні докази, які підтверджують право ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на частку у спільному майні подружжя, зокрема на акції (частки) в іноземних компаніях, належних померлому ОСОБА_8 . Письмові заперечення долучені до справи.
У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється (ч. 4 ст. 107 КПК України).
Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно із п. 5 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого про відмову у визнанні потерпілим, - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілим.
У судовому засіданні встановлено, що детективами Національного бюро, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52018000000000124 від 16.02.2018 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 3 ст. 206-2 КК України.
30.06.2023 до Національного антикорупційного бюро України адвокатом ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 направлено заяву про залучення потерпілими у кримінальному провадженні.
Відповідно до ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні зокрема може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди. Права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
Таким чином, для визнання особи потерпілою не вимагається прийняття окремого процесуального документа.
Разом із тим, ч. 5 ст. 55 КПК України встановлено, що за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної в частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Отже, саме правильність застосування слідчим або прокурором цієї норми є предметом перевірки слідчим суддею під час розгляду скарги на постанову про відмову у визнанні потерпілим.
Звертаю увагу, що процесуальною підставою прийняття рішення про відмову у визнанні потерпілим відповідно до ст. 55 КПК України є наявність очевидних та достатніх підстав вважати, що заява подана особою, якій не завдано шкоди. При цьому відповідні підстави згідно із зазначеною статтею мають бути належним чином мотивовані. За умови встановлення того, що зазначені вимоги є недотриманими, слідчі судді приймають рішення про скасування постанов.
Разом з цим, вимоги до змісту постанови детектива визначені ч. 5 ст. 110 КПК України, в якій, зокрема, вказано, що в мотивувальній частині постанови повинні міститися відомості про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.
Встановлено, що за результатами розгляду заяви адвоката ОСОБА_3 від 30.06.2023 детективом Національного бюро ОСОБА_12 винесено постанову від 18.07.2023 про відмову у визнанні потерпілими.
Відмовляючи у визнанні ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 потерпілими у кримінальному провадженні № 52018000000000124 детектив зазначив, що на даний час у органу досудового розслідування відсутні докази, які б належним чином підтверджували, що ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 внаслідок вчинення кримінальних правопорушень завдано шкоди. В обґрунтування таких мотивів, детектив посилається на норми Закону України «Про господарські товариства», Цивільного кодексу України, зокрема і на ст. 1219 ЦК України, яка визначає, що до складу спадщини не входять права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами. Також детектив зазначив, що до цього часу відсутні докази, які підтверджують право ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на частку у спільному майні подружжя, зокрема на акції (частки) в іноземних компаніях, належних померлому ОСОБА_8 . У вказаному кримінальному провадженні представниками ОСОБА_4 вже двічі подавались заяви про залучення її як потерпілої, за результатами розгляду яких детективами відмовлено, а слідчими суддями залишені без змін вказані постанови.
Так, детективом при винесенні оскаржуваної постанови надана оцінка обставинам, які зазначені адвокатом ОСОБА_3 у заяві від 30.06.2023; мотиви, якими керувався детектив, відповідають обставинам справи; детективом проаналізовано матеріали кримінального провадження та встановлено відсутність доказів, які підтверджують право власності ОСОБА_4 та її дітей на частку у статутному капіталі.
Таке рішення детектива, з врахуванням положень ч. 5 ст. 40 КПК України, є законним, обґрунтованими, винесеним в межах повноважень, з дотриманням вимог, встановлених ст. 110 КПК України.
Разом з цим, перевіряючи правильність застосування детективом норм ч. 5 ст. 55 КПК України, слідчий суддя оцінює заяву про залучення до провадження як потерпілого на предмет викладених у ній наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява подана особою, якій завдано шкоди.
Відповідно до ст. 22, 23 ЦК України особа має право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Адвокат ОСОБА_3 у заяві від 30.06.2023 про визнання ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 потерпілими зазначає, що їм спричинено моральну та майнову шкоду.
Однак, щодо моральної шкоди заява про визнання потерпілими не містить жодного мотиву.
Обґрунтовуючи завдання майнової шкоди, захисник посилається на неможливість успадкування близькими родичами ОСОБА_8 - дружиною ОСОБА_4 та дітьми ОСОБА_5, ОСОБА_6 його корпоративних прав (частки акцій) як кінцевого бенефіціара в ГК «Континіум» через дії, зокрема ОСОБА_10 та ОСОБА_11 щодо вказаних активів.
На обґрунтування зазначених у заяві вимог про визнання потерпілими вказав: «докази, які підтверджують права спадкоємців на активи та майно ОСОБА_8 наявні в матеріалах справи, а також подавались із останніми клопотаннями та заявами.»
Разом з цим, до матеріалів скарги не надано вказаних додатків, не наведено їх перелік, зміст, а долучені адвокатом копії: рішення Печерського районного суду від 10.08.2022 у справі № 757/15457/22-ц; довідки від 17.08.2020 вих № 37/02-14; схематичних зображень структури власності юридичних осіб не є належними та достатніми доказами на підтвердження того, що підстав вважати, що заява про визнання потерпілим подана особами, якій завдано шкоди.
Частина 1 ст. 22 ЦК України визначає, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
В свою чергу ч. 1, 2 ст. 96-1 ЦК України передбачають, що права учасників юридичних осіб (корпоративні права) - це сукупність правомочностей, що належать особі як учаснику (засновнику, акціонеру, пайовику) юридичної особи відповідно до закону та статуту товариства. Корпоративні права набуваються особою з моменту набуття права власності на частку (акцію, пай або інший об`єкт цивільних прав, що засвідчує участь особи в юридичній особі) у статутному капіталі юридичної особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.
Встановлено, що матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 набули право власності на майно померлого ОСОБА_8 в порядку спадкування, а саме на корпоративні права підприємств групи компаній «Континіум» та «ВОГ», зокрема, свідоцтв про право на спадщину щодо такого майна. Разом з цим, питання щодо набуття права власності в порядку спадкування, спір про належність майна, розглядаються в порядку цивільного судочинства.
З огляду на викладене, враховуючи приписи ст. 94 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку, що скарга на рішення детектива про відмову у визнанні потерпілими є необґрунтованою, тому не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 2, 7, 55, 107, 220, 303-309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у задоволенні скарги.
Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1